Моніторинг підсумкових випусків новини «UA: Першого» за 17–22 червня 2019 року

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильною вважаємо подачу факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»:

Період моніторингу: 17–22 червня 2019 року

Для збільшення зображення клікніть на нього 

* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні червня в новинах «UA: Першого», порівняно з попереднім періодом моніторингу в березні, збільшилася кількість матеріалів із порушеннями стандартів достовірності (з 5 до 24 %) і відокремлення фактів від думок (з 5 до 11 %). Зменшилася кількість матеріалів із порушеннями стандарту повноти інформації (з 36 до 27 %). Цього разу, на відміну від двох попередніх моніторингів, був один матеріал із ознаками замовності.

На звітному тижні стандарт балансу думок не було порушено в жодному матеріалі (0 %).

На звітному тижні порушення стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушено у 13 матеріалах із 55 досліджених (24 %).

Значна кількість розмитих посилань на невизначені групи людей:

«Що з ними, медики пообіцяли розповісти завтра» (17 червня).

«Офіційно вона поки не працює, кажуть її працівники» (18 червня).

«Вони мають провести в колоніях суворого режиму, за те що, як твердять прокурори, були учасниками мусульманської організації “Хізб ут-Тахрір”» (18 червня).

«Рідні кажуть: тюрмою кримських татар карають, бо ті не скорилися окупантам» (18 червня).

«Жителі двох сіл на Волині перекривати дороги пішли через гроші. Кажуть, молоко маслозаводи скуповують у них надто дешево» (18 червня).

«Місцеві жителі розказують: з будинку підозрюваний виходив рідко» (21 червня).

Неконкретизовані посилання на джерела в певних структурах:

«У сільській раді надавати коментарі відмовились» (18 червня).

«Тих, хто бив Вадима, обласна поліція шукає. Особи кількох встановили, повідомили у прес-службі відомства» (20 червня).

Велика кількість посилань на інтернет-сторінки:

«Висновку немає, а на сайті суду сказано: розглядатимуть справу на одному з найближчих засідань» (18 червня).

«За даними сайту ЦВК, зареєстрований кандидат 1990 року народження, родом з Одещини, тимчасово не працює» (18 червня).

«Ось фото із сайту обладміністрації. Про відкриття амбулаторії обласні чиновники звітували 18 березня. У повідомленні йшлося: тут є стаціонар, маніпуляційна та житло для лікарів» (18 червня).

«Так нині вирішив Конституційний Суд. На офіційному сайті пояснив: ані в Конституції, ані в регламенті Верховної Ради не сказано, як саме коаліція має припиняти своє існування» (20 червня).

«Чоловік, якого шукають, худорлявий і високий, йдеться на сайті відомства» (20 червня).

«Це дані з офіційного сайту Держреєстру виборців» (22 червня).

Одне посилання на абстрактні «ЗМІ»:

«ЗМІ зараз цитують фразу Зеленського про переговори з сепаратистами» (17 червня).

Одне повністю абстрактне посилання:

«Бо вже є інформація, що кілька футболістів, вже їхня трансферна вартість зросла» (17 червня).

Стандарт відокремлення фактів від думок також порушувався у 6 матеріалах із 55 досліджених (11 %).

Використання журналістами оцінної лексики:

«Про передумови наслідків цього тріумфу говоримо з кореспондентом “UA: Спорт” Владиславом Шалотою» (17 червня).

«Це перемога всієї команди і сказати, що окремо для когось, це чиясь конкретно перемога, звісно, не можна» (17 червня).

«Нині Зеленський заявив: єдиний безкровний шлях до миру — це збереження санкцій до Росії» (18 червня).

«Наші кореспонденти поїхали туди, де запалювалася зірка кращого голкіпера чемпіонату світу з футболу серед юніорів» (18 червня).

«Батько Катерини заявив, що причетні до вбивства тодішній керівники області, зокрема і Рищук» (19 червня).

«Щоправда, відбувається реєстрація з інцидентами» (20 червня).

І один журналістський висновок, який до того ж хибний (див. нижче):

«Не долає поки що прохідний бар'єр до парламенту “Сила і честь” Смешка,у них чотири відсотки з необхідних п'яти» (19 червня).

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні порушено в одному матеріалі із 55 досліджених (2 %).

У матеріалі 19 червня стверджується таке: «Не долає поки що прохідний бар'єр до парламенту «Сила і честь» Смешка,у них чотири відсотки з необхідних п'яти <…> Похибку соціологи вказують на рівні двох цілих двох десятих відсотка». Це хибний висновок ведучої. З урахуванням статистичної похибки, ця політсила може долати 5-відсотковий бар’єр (4+2,2=6,2 %).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 15 матеріалах із 55 досліджених матеріалах (27 %).

В усіх цих випадках це була недостатня деталізація в коротких формах.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал із ознаками можливої замовності (2 %).

18 червня — матеріал про зустріч президента Володимира Зеленського з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель поданий у традиційному «паркетному» вигляді. У матеріалі використана лексика урочистого стилю («Зеленський заявив»). Також у матеріалі немає необхідних бекграундів, зокрема, того, що Зеленський та його представники на передвиборній кампанії різко критикували саме таку зовнішньополітичну діяльність Порошенка, яку нині продовжив вести сам Зеленський.

17 червня (понеділок):

1. «Автобус із 23 пасажирами перекинувся на Вінниччині

Ведуча: Автобус з 23 пасажирами перекинувся на Вінниччині, в лікарні четверо людей. Що з ними, медики пообіцяли розповісти завтра. Ці фото оприлюднила обласна поліція. Речниця Анна Олійникова каже, що це був рейсовий автобус, що їхав з Румунії, найімовірніше водій не впорався з кермуванням, з'їхав у кювет і перекинувся. Всі, хто був у салоні, українці».

2. «23 людини отруїлися на Львівщині

Ведуча: Після обіду в ресторані на лікарняні ліжка потрапили 23 людини на Львівщині. У п'ятницю один за одним вони зверталися до медиків з однаковими симптомами. Всі скаржилися на нудоту і ніяк не змогли збити температуру. Сімох пацієнтів лишили в лікарні в Кам'янці Буській, де це і сталося. Решту відвезли до Львова до обласної інфекційної лікарні.

Кореспондентка: Діагноз госпіталізованих — гостра кишкова інфекція. Як повідомила лікарка-інфекціоністка Людмила Гринін, через три дні будуть готові результати аналізів пацієнтів і стане відомо, що могло спричинити дану кишкову інфекцію.

Людмила Гринів, лікар-інфекціоніст Львівської обласної інфекційної лікарні: Станом на сьогоднішній день у наш стаціонар госпіталізовано 16 чоловік. З них дорослі і одна дитина 16 років. Всі пацієнти, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, вони перебували в закладі під назвою “Озон” у Кам'янка Буська.

Кореспондентка: Роксолана Дацишин лікується в інфекційній лікарні з неділі. Розповідає, погіршилося самопочуття після дня народження подруги, яке вони компанією з дев'яти людей святкували у кафе “Озон” у суботу.

Роксолана Дацишин, пацієнтка: Всі тут.

Кореспондентка: Та в якої день народження було, так?

Роксолана Дацишин: Ну так. Але я точно не знаю чи вона іменно в цій лікарні.

Кореспондентка: Анна Хімка каже, пообідала у тому ж закладі салатом “Цезар” ще в п'ятницю. Жінка спочатку самотужки лікувалася вдома.

Анна Хімка, пацієнтка: Подзвонила до чергового лікаря запитати, може якісь препарати можна, щоб він назначив було. Сама ж не лікар. А лікар задає мені запитання чи була в “Озоні” і їла цей салат відразу? А я кажу, ну так, була і він мені каже ну ти вже десята, у нас місць немає.

Кореспондентка: Галині Сухар ще одна пацієнтка Львівської інфекційної лікарні. Каже, уже підписалась під колективною скаргою. Також планує особисто писати заяву у поліцію.

Галина Сухар, пацієнтка: Планую скаржитися. У мене дома п'ятимісячна дитина, яку я мусіла залишити її, бо годую молоком дитину грудьми і через це пропадає молоко.

Кореспондентка: За словами речника обласного управління Нацполіції Світлани Добровольської, за фактом отруєння людей відкрили кримінальне провадження. Заклад “Озон” зараз зачинено. А за номером телефону, який вказано на їхньому сайті, не відповідають».

3. «Тринадцять обстрілів на передовій

Ведуча: Тринадцять разів бойовики відкривали вогонь по українських позиціях на передовій до 18:00 години. Про це “Новинам на Першому” розповів представник прес-центру Об'єднаних сил Володимир Костецький. Били з мінометів заборонених мінськими угодами, гранатометів, кулеметів великого калібру і стрілецької зброї. Під ворожим вогнем опинилися укріплення армійців в Приазов'ї в районі Бахмутської траси поблизу Попасної. Ніхто з українських військових не загинув і не був поранений».

4. «Зустріч у нормандському форматі

Ведуча: Україна готується до зустрічі в нормандському форматі, — про це повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном в Парижі. Каже, радники країн-членів «нормандського формату», це Україна, Франція, Німеччина і Росія, найближчим часом зустрінуться для підготовки зустрічі лідерів цих країн. Також Зеленський каже, вважає, санкції з Росії знімати зарано.

Володимир Зеленський, президент України: Ми розмовляли з паном президентом Макроном, я говорив про те, що це для мене Росія поки що не виконала нічого з того, що вона повинна виконати. Ми не можемо говорити про зняття санкцій, на мою думку, поки Україна не повернула повністю наші території і ми захищаємо наш суверенітет. І санкції, до речі, захищають суверенітет України.

Ведуча: Макрон же сказав, що Франція готова до переговорів у нормандському форматі, і також хоче, щоб тривали переговори в Мінську.

Емманюель Макрон, президент Франції: Президент Зеленський сказав, що пріоритет його мандата — відновити мир і змусити зброю замовкнути, піти на шлях переговорів. І ми хочемо повернутися до «мінського формату», щоб країна повернулася до миру. Я запевняю, що я готовий підтримати вас в цьому намірі, а також в діалозі з Росією.

Ведуча: З нами на зв'язку з Парижу кореспондент “Радіо Свобода”. ЗМІ зараз цитують фразу Зеленського про переговори з сепаратистами. Як вони це трактують і що сказав сам президент?

Кореспондент: Ця фраза, це була реакція на виступ президента Франції Емманюеля Макрона, у перекладі українською прозвучало, що президент Франції вітає готовність української сторони до переговорів із сепаратистами, я ще раз нагадаю, так прозвучало у перекладі, українському перекладі. І президент України Володимир Зеленський, коли з'явилася можливість, він відреагував на цю фразу, сказав, що ні, Україна готова до переговорів у мінському форматі, Україна готова до припинення вогню, але це не означає переговорів із сепаратистами. І після цього президент Франції Емманюель Макрон виправився, сказав, що він не це мав на увазі.

Ведуча: Фактично ця зустріч — перша у форматі двох президентів, бо тоді, перед виборами, Зеленський їздив до Франції ще як кандидат. Які заяви прозвучали на першій спільній прес-конференції саме вже двох президентів?

Кореспондент: Насправді обидва президенти пройшли по основних питаннях і як двосторонніх відносин, так і ситуації на сході України, ситуації з поверненням в Україну громадян України, які перебувають у російських в'язницях, також одним із головних питань було відновлення нормандського формату і санкції проти Росії, які зараз от Франція хоче зняти.

Ведуча: Завтра Володимир Зеленський, нагадаю, має провести переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель».

5. «Наслідки перемоги української молодіжної збірної на чемпіонаті світу з футболу

Ведуча: У кілька разів зросла трансферна вартість футболістів української молодіжної збірної, котра перемогла на чемпіонаті світу з футболу. Про передумови наслідків цього тріумфу говоримо з кореспондентом “UA: Спорт Владиславом Шалотою. Владиславе, отже чи була українська збірна з самого початку поміж фаворитів? Ну, якщо враховувати і букмекерські ставки, і ставки, скажімо так, оглядачів спортивних? Чи називали вони Україну поміж фаворитів?

Владислав Шалота, кореспондент “UA: Спорт”: Ну, по-перше, доброго вечора. У букмекерів збірна України в фаворитах не була, але я думаю, можна сказати про те, що вона була такою “темною конячкою” в другому ешелоні фаворитів цього турніру, тому що збірна наша під час відбору до чемпіонату світу, власне на чемпіонаті Європи минулого року серед футболістів до 19 років показала, що це тренерська дуже потужна команда і вона довела, що вона може грати виключно на результат, і демонструвати, власне, може цей результат. Звичайно, були збірні сильніші, були збірні, наприклад, такі, як Португалія. Це чемпіони Європи чинні. Була збірна Франції, також дуже-дуже сильна команда. І десь, можливо, нам не те, що пощастило, але полегшило завдання, той факт, що вони вибули зарано. Португалія, як чемпіон Європи, вона не вийшла з групи на груповому етапі. Франція вибула на першій стадії, одразу, однієї восьмої. Те саме стосується Аргентини. І Уругваю дуже неприємна збірна була. І всі вони якось так рано повилітали і трішечки пощастило нам із сіткою, можна так сказати. Ну, у підсумку — фінал, перемога і, насправді, велика подяка і тренерам, і футболістам. Вони всі молодці.

Ведуча: Це перемога всієї команди і сказати, що окремо для когось, це чиясь конкретно перемога, звісно, не можна. Але якщо так розкласти, скажімо так, на сегменти, який вклад зробив кожен з футболістів? Ну, принаймні, якісь основні імена ми можемо назвати?

Владислав Шалота: Я думаю, можна. Ну, по-перше, все ж таки, я б виділив головного тренера команди Олександра Петракова, тому що він з цими хлопцями давно працює і видно, що він поставив гру цій команді. Це тренерська команда і така дуже хороша насправді панує атмосфера всередині цієї команди. А щодо персоналій, ну от Данило Сікан, молодий гравець з “Шахтаря”. Виступав на правах оренди у Маріуполі. Він провів дуже хороший чемпіонат, попри те, що один із наймолодших гравців нашої збірної. 4 м'ячі на турнірі забив, хоча на початку був не основним. Тому що Владислав Супряга розпочинав цей турнір у якості основного нападника . Але потім Сікан отримав свій шанс і він сповна ним скористався. Щодо Супряги, то йог виставили на фінал і там все ж таки я, принаймні, трішки здивувався, коли побачив його у стартовому складі, але, знову ж таки, хвала і шана Олександру Петракову, який вгадав. Просто випустив Влада і Супряга віддячив йому дублем у фіналі. Денис Попов, центральний захисник нашої збірної, також дуже сильний чемпіонат провів і забив, і не одноразово забивав, і дуже важливі м'ячі. І фактично, були у нього невеличкі помилки у захисті, але в принципі це типово для кожного захисника. В цілому дуже сильний чемпіонат. Геогрій Цітаішвілі також, Динамівець наш, вінер. Все ж таки, напевне, не на стільки гарно виступив, як очікувалося, але у фіналі він свою справу зробив. Забрав м'яч в своїй половині поля, прорвався, метрів 60 пробіг і потім влучно в дальній кут вистрілив і фактично поставив крапку у цьому фіналі. І всі видихнули.

Ведуча: І от саме цей момент ми щойно бачили.

Владислав Шалота: Так, так. Саме він був. Є от зараз повтор на наших екранах. Це удар, після якого фактично вся Україна зробила так: хух. Все. Все закінчилося, 3:1 і є у нас перемога. Сергій Булеца ще, динамівець, також дуже сильний чемпіонат. Він найкращий за системою “гол+пас” і другий найкращий гравець турніру. Отримав він свою нагороду за цей турнір і цікаво буде спостерігати, як воно далі буде розвиватися все у хлопця. Ну і, звичайно, Андрій Лунін. Андрій Лунін, наш голкіпер, який належить мадридському “Реалу”, одній з найсильніших команд світу. І також дуже хороший чемпіонат світу провів.

Ведуча: Ну от про те, що далі. Що далі може змінитися для хлопців? Зараз кілька з них є гравцями команд іноземних, не українських. Після такої перемоги, чи може це змінитися, скажімо так, кількість українців в іноземних командах ?

Владислав Шалота: Звичайно, може. Тому що подібні чемпіонати світу, вони, як їх називають, “ярмарок талантів”. За цими турнірами стежать скаути з усього світу, з європейських клубів. Взагалі з усього світу, з клубів. І стежать дуже, дуже так. Тому, звичайно, вони перемогли, вони заявили про себе на весь світ, на всю Європу. Я думаю, що дуже цікаво буде спостерігати. Зараз відкриється трансферне вікно влітку і будемо дивитися за тим, кого із наших хлопців хтось, можливо, забере, не забере. Побачимо, тому що у нас насправді є невеличкі проблеми. Кістяк команди — це “Динамо” і “Шахтар”, і це клуби, які не надто полюбляють відпускати своїх молодих і талановитих гравців. Тому побачимо, звичайно. Але хотілося б бачити їх десь в Європі і далі спостерігати за їх прогресом. Тому що там у них прогресувати є шанс більший, я думаю.

Ведуча: Про гроші. Для того, щоб перекупити, так би мовити, футболіста, буде певна ціна, так? Чи зросте вона, ця трансферна ціна? Фактично ті гроші, які матиме заплатити команда, щоб отримати українського футболіста собі в розпорядження, в свій склад. Бо вже є інформація, що кілька футболістів, вже їхня трансферна вартість зросла.

Владислав Шалота: Ну зокрема Андрій Лунін, гравець мадридського “Реалу”, наш воротар. Там оновилися дані буквально протягом чемпіонату світу, саме на чемпіонаті світу його вартість зросла на 50 %. Якщо його оцінювали в 5 мільйонів євро, зараз його ціна вже 7,5 мільйонів євро. Ну і в принципі на такому турнірі, якщо ти проводиш вдалий матч, команда загалом проводить вдалий матч, то там ледь не щоматчу твоя трансферна ціна зростає. Тому що це рівень, це рівень. І якщо футболіст себе проявляє на такому рівні, то звичайно і ціна його підвищується. Ну а з таким, як наша вся команда провела цей турнір, то я думаю, так, там кожен гравець додав, якщо не сотні тисяч, то, можливо, хтось навіть і кілька мільйонів додасть до своєї трансферної вартості. Тому клубам з Європи буде важко, якщо вони захочуть все ж таки перекупити наших хлопців до себе.

Ведуча: Що ж, Владиславе, будемо тоді далі спостерігати разом і “UA:Спорт”, і “UA:Перший”, і “Новини на Першому”, будемо разом спостерігати, як розвиватимуться події далі. Дякую. Це був кореспондент “UA:Спорт” Владислав Шалота. Говорили про наслідки перемоги української молодіжної збірної на чемпіонаті світу з футболу. Перемогли на чемпіонаті світу з футболу вони, нагадаю, минулого тижня.

(Владислав Шалота тут виступає в якості гостя студії, тому його суб’єктивні думки не оцінюються як порушення стандартів)».

6. «Роман, присвячений Катерині Гандзюк, представив нині в Херсоні громадський діяч

Ведуча: Роман, присвячений Катерині Гандзюк, представив нині в Херсоні громадський діяч, якій саме в той день мало б виповнитися 34 роки. Це перший її день народження, котрий її близькі і рідні провели без Катерини. Деякі з них прийшли на презентацію книжки.

Кореспондентка: Владислав Івченко, український письменник та журналіст, його остання книга «Ноги» налічує 1112 сторінок: головний герой після повернення з АТО пересувається на інвалідному візку та мирне життя для нього виявляється не легшим ніж війна, розповідає автор.

Владислав Івченко, письменник: Роман про Україну, яка є, і про Україну, яка може бути, і тому частина цієї книги присвячена от такій спробі погляду в майбутнє і спробі помріяти, поміркувати над тим, якою Україна може бути.

Кореспондентка: Закінчив працювати над книгою Владислав Івченко у травні минулого року. Пояснює, чому присвятив книгу Катерині Гандзюк.

Владислав Івченко: Вона була для мене таким як би і прикладом з одного боку, прикладом того, такої чесності і безкомпромісності. В описуванні того, що відбувається, з одного боку, а з другого боку, — прикладом оптимізму.

Кореспондентка: На презентацію книги прийшли рідні та друзі Катерини.

Сергій Никитенко, друг Катерини Гандзюк: Ми з Владиславом товаришуємо у фейсбуці, скажімо, дуже давно, з 2013 року, коли він приїжджав і презентував першу книгу, він просив нас про допомогу в організації саме в Херсоні. І ми вирішили, якщо книга присвячена саме Каті, то дуже символічно буде провести цю презентацію саме в день її народження.

Віктор Гандзюк, батько Катерини Ганзюк: Вона могла побачити щось таке от якісь дрібниці ось таке щось незвичайне в таких простих речах: як там у фотографії, так і в описі, і це настільки виразно оформити, описати, це був, певно, в неї талант, це було цікаво, буквально в таких якихось деталях.

Кореспондентка: Після закінчення презентації гості могли поспілкуватися з автором, та отримати автограф.

Ведуча: Радницю херсонського мера Катерину Гандзюк, нагадаю, облили сірчаною кислотою торік, 31 липня, біля її будинку в Херсоні. Вона кілька місяців перебувала на лікарняному ліжку, перенесла кілька операцій, 4 листопада померла. 6 червня Покровський суд Дніпропетровщини оголосив вирок п’яти фігурантам справи Ганзюк. Вони покарання відбуватимуть за ґратами, найбільший термін дістав Сергій Торбін, координатор замаху, — 6,5 років, Микита Храбчук, котрий хлюпнув на Катерину кислотою, 6 років матиме, решту трьох засудили до 3 і 4 років позбавлення волі, всі свою провину визнали, звинувачували їх в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень. Олексія Левіна, котрого слідчі вважають організатором нападу, СБУ розшукує. Він з України виїхав. Ще один підозрюваний — голова Херсонської обласної ради і колишній член партії “Батьківщина” Мангер свою провину заперечує».

7. «Зливи на Львівщині

Ведуча: Воду з будинків викачували цієї ночі рятувальники на Львівщині. Після того, як районом пронеслася злива, подекуди з градом, залило кілька обійсть. У Куровичах воду з брудом несло з навколишніх полів. Потік був такої сили, що нищив городину і ламав паркани, які траплялися на його шляху.

Кореспондентка: Ось так виглядає одне з подвір'їв у селі Куровичі, у цьому будинку також затопило підвал. Рятувальники працюють в селі з 1-ї ночі. Зараз відкачують воду з підвалів. А це подвір'я Олега Гнота. Добратися до будинку, каже чоловік, можна лише в гумовому взутті. Підтопило і город біля будинку.

Олег Гнот, житель Куровичів: Такий град падав, я думав, що вікна повибиває. І ота земля, вона вся тече от з того поля, зверху. Що мали засіяти якесь зерно, вони засіяли сою. Вся земля ось з цього поля і пішла сюда. Поламала паркани, позносила, жінка працювала 3 роки, кожен день щось садила. От дивіться, нема нічого.

Кореспондентка: Це відео вранці зняв сільський голова Курович Володимир Чорнопис. Так виглядала дорога в селі після дощу.

Володимир Чорнопис, сільський голова Куровичів: Всю воду, яка йде з полів, можете подивитися от з цієї сторони, ця вода йде на людські подвір'я і на садиби людей, тому що рівень дороги є піднятий, водовідведення взагалі не зроблено і получається такий колапс.

Кореспондентка: За словами речника обласного управління рятувальників Ігоря Куруса, рятувальники цієї ночі, окрім села Куровичі Золотівського району, працювали також на Яворівщині.

Ігор Курус, речник обласного управління ДСНС: У місті Яворові відбулось підтоплення житлового будинку. Так внаслідок сильних опадів відбулося підтоплення підвалу житлового будинку. До місця події відразу виїхали рятувальники, до міста Яворова, та проводили роботи по відкачуванню води. Загалом з підвалу було відкачано 20 метрів кубічних води.

Кореспондентка: Ігор Курус каже, часто причиною таких підтоплень є непрочищені стічні канави».

8. «“Зворотний відлік” повертається в ефір Суспільного

Ведуча: Із ким ідуть на вибори? Яке майбутнє обіцяють українцям в обмін на їхні голоси? І як збираються виконувати свої обіцянки? На ці запитання й не тільки у прямому ефірі відповідатимуть представники партій, які 21 липня змагатимуться за місця в парламенті. Загалом в студії побувають 20 політсил.

Кореспондент: Мирослава Барчук та Павло Казарін повертаються, щоб розпочати головну дискусію країни “Зворотний відлік. Парламентські”. Після майже двох місяців перерви програма повертається на екрани. Старт — сьогодні о 21:30. У студії тривають останні приготування.

Олександра Очман, керівник проєкту: В першому сезоні ми давали слово лише кандидатам у президенти. Тобто кандидат стояв один і всю програму відбивався, так би мовити, за всю свою кампанію. А зараз ми дозволили кандидатам в депутати взяти трьох спікерів від партій. І вони кожен можуть обрати свій профільний блок. Тобто — хтось буде говорити лише про безпеку, хтось — про економіку і фінанси, а хтось — про гуманітарну політику партії. І таким чином дискусія стане більш фахова.

Кореспондент: На стільцях — наліпки з іменами тих, хто буде присутнім в залі. Тут і експерти, і журналісти. Загалом близько сотні людей.

Олександра Очман, керівник проєкту: Ми запрошуємо в якості експертів наших партнерів, представників “Реанімаційного пакету реформ” та “Виборчої Ради.UA”. А також інших, представників інших громадських організацій. Експертів, які зарекомендували себе добре у попередньому сезоні «Зворотного відліку». І в яких ми впевнені, що вони незаангажовані.

Кореспондент: Де будуть гості? Та у якому форматі буде все відбуватися?

Олександра Очман, керівник проєкту: Основні гості, три основних спікери від партій, виходять у нас з того, ми називаємо це “ангельські ворота”. От звідти. І займають... Лідер займає місце за трибуною, а два інших представника — місця у залі.

Кореспондент: Ведучі проводять останню репетицію перед початком.

Павло Казарін, ведучий ток-шоу “Зворотний відлік”: Ми пропонуємо кожній партії висунути трьох спікерів для того, щоб кожен з них відповідав за якийсь окремий блок. Тобто один спікер буде відповідати за економічну програму партії, інший — за безпекову, інший — за все інше. Саме завдяки цьому намагаємось отримати таку 3D-картинку для того, щоб зрозуміти, хто, окрім лідера, теж може бути спікером та обличчям тої або іншої політичної сили.

Кореспондент: Перші запрошені до студії — голова партії “Сила і честь” Ігор Смешко та голова партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко.

Олександра Очман, керівник проєкту: Ми обирали їх за принципом деякої схожості біографій основних лідерів партій. І за їх схожістю певною в електоральному полі. І ми хочемо подивитися, чим вони відрізняються, які відмінності є у їхніх програмах, щоб глядачі могли визначитися приблизно.

Кореспондент: Програма тривалістю дві години виходитиме у прямому ефірі двічі на тиждень — щопонеділка о 21:30 та щосуботи о 16:50. На телеканалі “UA:Перший”, на всіх регіональних телеканалах Суспільного та на “Українському радіо”.

Ведуча: “Зворотній відлік. Парламентські” стартує на Суспільному за лічені хвилини. Ми ж можемо дізнатися, що відбувається у студії просто зараз. З нами на зв'язку — Мирослава Барчук і Павло Казарін — незмінні ведучі “Зворотнього відліку”. Колеги, а з вашої точки зору, як змінилася сама програма порівняно з тим, що ми бачили перед президентськими виборами?

Мирослава Барчук, ведуча ток-шоу “Зворотній відлік”: Доброго вечора, шановні колеги. Доброго вечора всім глядачам Суспільного. Фактично — ціннісно, принципово вона не змінилася. Далі — жодних табу, жодних «теплих ванн» для кандидатів у народні депутати. Єдине, що трішечки змінився формат. Не один кандидат в президенти, а три представника, перші номери в списку будуть говорити».

У випуску за 17 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

На Донбасі під час виконання бойового завдання загинув командир розвідників.

Окупанти в Криму відмовляються переводити політв’язня Бекірова до лікарні — адвокат.

18 червня (вівторок):

1. «Зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції

Ведуча: Готувати зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції почнуть у липні до парламентських виборів в Україні. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в Берліні, куди поїхав на переговори з німецькою канцлеркою Ангелою Меркель. Узгодити дату і місце зустрічі мають радники лідерів країн нормандської четвірки. Востаннє Путін, Макрон, Меркель і тодішній президент України Петро Порошенко зустрічалися в жовтні 2016-го. Говорили, як можна зупинити війну на Донбасі. Нині Зеленський заявив: єдиний безкровний шлях до миру — це збереження санкцій до Росії.

Володимир Зеленський, президент України: Я знаю про заклики окремих політиків та представників великого бізнесу в Німеччині, щодо необхідності скасування санкцій і відновлення ділової активності з Росією. Користуючись цією нагодою, хочу звернутися зараз до них. Ми не починали цю війну, але ми мріємо і боремося за її завершення щодня. Ми не хочемо, щоб від санкцій страждали наші європейські партнери, але це єдиний безкровний шлях відновлення миру на континенті і він має пройденим бути до самого кінця.

Ведуча: На це Ангела Меркель відповіла: санкції проти Росії не скасовуватимуть, але і не розширюватимуть.

Ангела Меркель, канцлер Німеччини: Ми говорили і про мінський процес, який надає нам можливі рамкові умови для того, щоби зберігати цілісність і незалежність України. Ідеться про Донецьку та Луганську області і поки там немає прогресу. Санкції не будуть зменшені. Так само стосовно Криму, ми можемо послабити санкції тільки якщо він повернеться до України».

2. «Зеленський у Берліні

Ведуча: На зв’язку з Берліна з нами кореспондент “Радіо Свобода” Григорій Жигалов. Григорію, крім саме Донбасу і санкцій, про що ще говорили лідери двох країн?

Кореспондент: Добрий вечір. Пройшлися по всіх питаннях: двосторонні відносини, міжнародна підтримка реформ, економіка. Принципове питання — “Північний потік — 2”. Звісно, Зеленський навіть не став шукати обережного формулювання у темі «Північного потоку», каже: тут позиція діаметрально протилежні, Меркель не готова відмовлятися від газогону, хоча обіцяє, що транзит Україною буде збережений. Ну і нормандський формат, Зеленський анонсував можливу зустріч після парламентських виборів в Україні. Ангела Меркель підтримала, мовляв, Берлін готовий, Париж готовий, Київ готовий теж, чекають тільки Москву.

Ведуча: Це вперше Зеленський поїхав з офіційним візитом до Німеччини. Як все минуло загалом? Яка була атмосфера під час зустрічі?

Кореспондент: На прес-конференції політики зізналися: зустріч їм сподобалася, Це, нагадаю, дійсно їхня перша зустріч. Але в кулуарах додав стурбованості інцидент, який стався під час офіційної церемонії. Ангела Меркель несподівано почала тремтіти усім тілом, було видно, що їй стало зле. Пізніше вона пояснила: це від зневоднення. Температура сьогодні в Берліні вище 30 у тіні. От зараз вечір, а все одно спекотно, а там усе відбувалося на сонці, дійсно було дуже-дуже спекотно. Разом з тим, пізніше під час церемонії, а тим більше під час прес-конференції Ангела Меркель виглядала впевнено.

Ведуча: Дякую, Григорію. Це був Григорій Жигалов з Берліна, де нині президент Зеленський зустрічався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Від себе нагадаю, що “Північний потік — 2”, про який зокрема говорили, це газогін, який Росія будує до Європи в обхід України. Ну, а вчора президент Зеленський їздив до Франції, де зустрічався з Емануелем Макроном, президентом Франції.

(Кореспондент “Радіо Свобода” Григорій Жигалов не є штатним співробітником Суспільного, тому порушення ним стандартів не оцінюються)».

3. «На конституційність указ Зеленського про розпуск парламенту перевіряв нині Конституційний Суд

Ведуча: На конституційність указ Зеленського про розпуск парламенту Конституційний Суд нині перевіряв у закритому режимі. Висновку немає, а на сайті суду сказано: розглядатимуть справу на одному з найближчих засідань. Коли саме не уточнили. Якщо визнають указ неконституційним, судді мають пояснити і як бути далі з виборчою кампанією, зокрема, хто має вирішити зупиняти її чи ні, — розповіла раніше «Суспільному» координаторка виборчих програм громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. Указ про розпуск Верховної Ради президент Володимир Зеленський підписав 21-го травня. Позачергові вибори призначили на 21-ше липня. За кілька днів нардепи від “Народного фронту” Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв і Олег Купрієнко від Радикальної партії пішли до Конституційного Суду. Кажуть, Зеленський не мав права підписувати цей указ, бо тоді коаліція щойно розпалась і депутати мали час, щоб сформувати нову. За словами президента, більшості в парламенті не існує з 2016-го. Розглядати справу суд почав тиждень тому».

4. «Пакунки з продуктами роздавали виборцям в селах на Чернігівщині

Ведуча: Пакунки з продуктами роздавали виборцям у селах на Чернігівщині. Всередині — олія, оцет, цукор і десять кришок для консервації, зовні — наліпка “Вітаміни для родини від Максима Микитася”. Депутат з таким іменем і нині працює в парламенті в групі “Воля народу”. Вибрали його саме в тих селах, де і з'явилися пакунки з продуктами. А нині в цьому ж окрузі з'явився ще один Микитась, який хоче стати депутатом.

Кореспондентка: 69-річний Микола Ковшун заносить коробку з наліпкою «Вітаміни для родини» на кухню.

Микола Ковшун, житель Любеча: Ось тут лежить така записка, листівка, а тут знаходиться масло, оцтова, ні лимонна кислота, ось лаврушка, лавровий лист, десять кришок і цукор.

Кореспондентка: Коробку з продуктами йому принесли додому сьогодні о восьмій ранку.

Микола Ковшун: Ні, нічого не агітували, нічого не казали. Просто від Микитася сказали і все. Я це вважаю грубою подачкою. Підкуп, ну який тут підкуп? Тут вартість 100 карбованців. Але я кажу так, тещі 85 років, так я їй кажу так: дають — бери, але головою думай, за кого голосувать.

Кореспондентка: Схожу коробку з продуктами, як у Миколи Ковшуна, везе на велосипеді жителька Любеча Ольга, називати своє прізвище жінка відмовилась.

Ольга, жителька Любеча: Дочка дала, невістка.

Кореспондентка: А від кого він? Це ж продукти.

Ольга: Не имею понятия, не бачила, що там.

Кореспондентка: А там написано.

Ольга: Я не смотрела. І якщо нам предлагають якісь продукти, ми будемо брати, але коли ми будем голосувати, ми будемо думати своїм розумом.

Кореспондентка: У Ріпках у будинку культури зараз розміщена приймальня Максима Микитася. Офіційно вона поки не працює, кажуть її працівники. Роздачу продуктових пакунків її представниця Наталя Куліш коментує так.

Наталія Куліш, представник приймальні Максима Микитася у селищі міського типу Ріпки: Ні, я не можу прокоментувати цього.

Кореспондентка: Ваші люди роздавали?

Наталія Куліш: Ні, наші люди не роздавали цього.

Кореспондентка: Ось такі пакунки.

Наталія Куліш: Ну, я ніяк не можу прокоментувати, вибачте.

Кореспондентка: Медіаменеджер команди Максима Микитася роздачу продуктових наборів від імені народного депутата називає провокацією. Оскільки за 206-м округом зареєстрований кандидат у народні депутати Максим Вікторович Микитась. Його ім'я повністю співпадає з ім'ям діючого нардепа. За даними сайту ЦВК, зареєстрований кандидат 1990 року народження, родом з Одещини, тимчасово не працює.

Олена Терехова, медіаменеджер команди Максима Микитася: Ви розумієте, коли повна тезка йде і реєструється, то ця уже кампанія, яка розпочалася до того, як народний депутат вирішив бути кандидатом і зареєструвався сам. І чого нам очікувати? Це дуже брудна кампанія розпочинається проти нашого кандидата. Я просто певна, що це провокація.

Кореспонденткач: За словами речниці поліції області Наталії Реберг, повідомлення про роздачу продуктових наборів були з Ріпкінського і Чернігівського районів.

Наталія Реберг, речниця обласного управління поліції: До поліції надійшла інформація про те, що в низці сіл на території Чернігівського району від імені одного з ймовірних кандидатів у депутати Верховної Ради України роздають продовольчі пакети. Правоохоронці внесли дану інформацію до журналу єдиного обліку і проводять подальшу перевірку.

Ведуча: Як пояснив “Новинам на Першому” представник Центральної виборчої комісії Павло Пущенко, роздавати пакунки з продуктами чинні депутати формально можуть і це не буде порушенням.

Павло Пущенко, тренер Центру управління навчанням учасників виборчого процесу при Центральній виборчій комісії: Зараз Максим Микитась перебуває не в статусі кандидата, а в статусі народного депутата. Це перше. Друге, що очевидно, на мій погляд, зараз виборчий штаб все ж таки кандидата, оскільки всі ознаки того, що він буде балотуватися, вирішив до моменту реєстрації здійснити такі от подарунки для жителів 206-го округу, для того, щоб коли вже кандидат буде зареєстрований, юридично його не можна було би, скажімо, покарати за те, що він здійснює підкуп виборців.

Ведуча: Ми намагаємося знайти іншого Максима Микитася, кандидата в народні депутати, щоб почути його позицію».

5. «За ґрати кинув російський суд 5 кримських татар у вигаданій справі “Хізб ут-Тахрір”

Ведуча: За ґрати кинув російський суд 5 кримських татар. 12, 13, 14, 17 років вони мають провести в колоніях суворого режиму, за те що, як твердять прокурори, були учасниками мусульманської організації “Хізб ут-Тахрір”. В Україні вона дозволена, в Росії — в переліку терористичних. Провини жодний засуджений не визнає, рідні кажуть: тюрмою кримських татар карають, бо ті не скорилися окупантам.

Кореспондентка: Під Північно-Кавказьким окружним військовим судом у Ростові-на-Дону зібралися друзі, родичі і знайомі підсудних, вони прийшли підтримати затриманих кримських татар.

Зідан Джекілямов: Вони — гордість нашого народу, гарні батьки, хороші чоловіки, хороші сусіди. Вони не винні, вони ніколи не були помічені в якихось справах, які на сьогоднішній день їм інкримінують, вони не терористи і весь народ не згоден з тим, що їх сьогодні звинувачують в тероризмі.

Кореспондентка: Військова колегія засудила Заїра Абдулаєва до 13 років, Рустема Ісмаїлова до 14, Айдера Салтдінова і Еміля Дмаденова — до 12 років. Покарання вон відбуватимуть у колонії суворого режиму, найбільший термін отримав Теймур Абдулаєв — 17 років за ґратами, з обмеженням волі на термін 1 рік і 6 місяців. Що означає рішення суду, пояснює адвокат Еміль Курбедінов.

Еміль Курбедінов, адвокат: Коли людина відсидить 17 років, після виходу він один рік і 6 місяців не буде мати права залишити місце реєстрації, а зобов'язаний буде раз на місяць відмічатися в Федеральну службу виконання покарань.

Кореспондентка: Ось що про рішення суду кажуть дружини ув'язнених.

Дружина одного з ув'язнених: Ці справи — вони політичні. Наших чоловіків судять не за злочини, а лише за погляди і позиції, таке вже було в історії народу нашого, це був 44-й рік, коли людей звинувачували і казали що вони зрадники, сьогодні це екстремісти і терористи.

Дружина одного з ув'язнених: Ні вони, ні ми не визнаємо провини, ні наших чоловіків, ні інших хлопців, тобто ми були готові до цих термінів морально, тому що до цього були такі ж вердикти. Рішення, де були дані такі терміни, сфабриковані, зшиті білими нитками.

Кореспондентка: Адвокат Еміль Курбедінов каже: рішення суду будуть оскаржувати.

Еміль Курбедінов: Усі ці справи ми оскаржуватимемо в Європейському суді з прав людини і передавати матеріали в Міжнародний кримінальний суд та інші міжнародні інстанції. Тому що ці люди переслідуються саме з політичних і релігійних мотивів Російською федерацією сьогодні.

Кореспондентка: 12 жовтня 2016 року в анексованому Криму російські силовики провели обшуки в оселях п’яти кримських татар, затримали п'ятьох, їм закидають участь у забороненій в Росії організації “Хізб ут-Тахрір”. Торік у грудні фігурантів справи етапували в СІЗО російського Ростова-на-Дону. “Хізб ут-Тахрір” — політична партія, яка діє у 40 країнах світу, у Росії визнана екстримістською.

Ведуча: За 5 років окупації в Криму російські силовики схопили загалом 67 людей, звинувативши їх у причетності до терористичної діяльності, розповів Суспільному юрист Назім Хешмамбетов».

6. «Чому не працює нова амбулаторія?

Ведуча: Три місяці селяни з Малої Рогані на Харківщині ходять до старої амбулаторії, маючи під боком нову із сучасним обладнанням та відремонтованими кабінетами. Її відкрили в середині березня і від тоді тут жодного пацієнта.

Кореспондентка: Депутатка Малороганської сільради, Любов Злобіна, показує нову сільську амбулаторію. Каже, прийом тут не проводять.

Любов Злобіна, депутатка Малороганської сільської ради: Це вже було відкриття місяця 2 назад чи скільки? Ми заходили десь неділі дві назад, там нічого не працює. Ще розкидані там речі і не убрано. Нове обладнання стоїть. Пишне відкриття було, а робити не роблять.

Кореспондентка: Ось фото із сайту обладміністрації. Про відкриття амбулаторії обласні чиновники звітували 18 березня. У повідомленні йшлося: тут є стаціонар, маніпуляційна та житло для лікарів. На світлинах прийом пацієнтів у новому приміщенні.

Любов Злобіна: Якби воно працювало, то були б вікна помиті і пилюка стерта. А так подивіться на ці вікна, це ж все-таки медамбулаторія.

Ніна Чумак, жителька села Нова Рогань: Дача поряд із амбулаторією, там кожного дня. Спостерігаю, що вона не працює в нас. Робітники там присутні, приходять. Рвуть бур'ян, ще щось ремонтують, але пацієнтів там немає. Ми всі ходимо в стару амбулаторію.

Кореспондентка: Стара амбулаторія на сусідній вулиці. Вона розташована на першому поверсі житлового будинку. Всього тут обслуговують майже 3 тисячі людей, вдень близько півсотні. Говорить завідувачка закладу Тетяна Панська. Чому лікарі не працюють у новому приміщенні, не відповідає.

Тетяна Панська, завідувачка старої амбулаторії: Я на своєму робочому місці ось тут сиджу, приймаю. Всі питання до голови сільської ради.

Кореспондентка: У сільській раді надавати коментарі відмовились. Об 11-й ранку очільника на роботі немає.

Працівниця: Вони зараз на об'їзді, там зайняті. Ніхто не може сюди приїхати, все, я нічого не буду говорити.

Кореспондентка: Чому приміщення нової амбулаторії не працює, пояснює заступниця голови Харківської райадміністрації Наталія Мєуш. Каже, біля будівлі не відремонтували асфальт.

Наталія Мєуш, заступниця голови Харківської райадміністрації: Були виділені додаткові кошти у розмірі півтора мільйона гривень на благоустрій території, в тому числі на проведення капітального ремонту асфальтного покриття. Протягом 3 тижнів ми вже так плануємо, що будуть закінчені роботи і введена повноцінно до роботи амбулаторія».

7. «Жителі двох сіл на Волині перекрили дорогу молоковозам

Ведуча: Один за одним нині спиняли молоковози. Жителі двох сіл на Волині перекривати дороги пішли через гроші. Кажуть, молоко маслозаводи скуповують у них надто дешево. За літр дають 4 гривні 50 копійок, тоді як в сусідніх селах платять на 50 копійок більше. Чим скінчився протест дивіться далі.

Кореспондентка: Корову Жучку жінка називає годувальницею родини. У відрі 4 літри молока.

Наталія Матвеєва, жителька села Кроватка: Цінне, але ж не ціниться. Раніше тримали три, а тепер тримаємо тільки одну. Ради того тримаємо, щоби жити. Молоко продаємо.

Кореспондентка: Минулого місяця, розповідає Наталія Матвєєва, на молоці родина заробила 1400 гривень. Цього замало, — каже жінка. Ціна за літр коров'ячого у Кроватці, де живе сім'я, меньше, ніж у навколишніх селах.

Наталія Матвеєва: 4,50 то навіть не вийде три хлібини. У навколишніх селах по 5, тому що там є більша конкуренція. В нас немає заводу. Не дають нам по 5 гривень.

Кореспондентка: Після доїння жінка збирається на акцію протесту. У центрі села з 10 ранку жителі Кроватки та Залістів спиняють на дорозі молоковози двох заводів, які купують молоко у селян.

Жінка 1, учасниця протесту: До вашого начальства питаються, по скільки платять за молоко. Чого різні ціни? В Кроватці 4,50, а в <нерозбірливо> 5.

Водій молоковозу: За це молоко 4,50 наверно ж платили.

Жінка 1: 5 платили.

Водій молоковозу: Я не знаю.

Жінка 1: Звоніть до свого керівництва.

Кореспондентка: Чому жителям трьох сіл платят за літр молока менше, ніж в інших населених пунктах району, журналісти Суспільного вирішили запитати у керівництва Рожищенського маслосирзаводу. На підприємство кореспондентів не пустили. Ситуацію не прокоментували. До протестувальників представники заводів не приїхали.

Жінка 2, учасниця протесту: З вівторка нам сказали, що за два дні це питання виясниться. В п'ятницю по Підгірному і по Березолуках роздали гроші по 5 гривень. Кроватка залишилась по 4,50. Знову в п'ятницю зверталися по телефону. Телефони вже не відповідають.

Кореспондентка: Акцію протесту припинили по обіді, розповіла Суспільному жителька Кроватки Людмила Куніца. З її слів, у телефонному режимі менеджер Рожищенському маслосирзаводу Дмитро Снітков пообіцяв підняти вартість молока на 50 копійок. Якщо слова не дотримається, каже жінка, акцію протесту відновлять».

8. «З реанімації до травматологічного відділення перевели школярку, яка вижила після падіння з недобудови в Жовтих Водах

Ведуча: З реанімації до травматологічного відділення перевели школярку, яка вижила після падіння з недобудови в Жовтих Водах. Вчора ввечері вони разом з подругою забралися на 9-й поверх довгобуду, не помітили ями і зірвалися донизу, пролетіли 4 поверхи, одна з дівчат загинула. До лікарні, куди забрали іншу, вирушили наші кореспонденти.

Оксана Герман, мати Катерини Герман: Всі врачі в реанімації, реаніматологи, кажуть вона у вас «у рубашці родилася».

Кореспондентка: Оксана Герман, мати Катерини, однієї з дівчат, які впали з 9 поверху недобудови на п'ятий. Розказує, її дочка з подругою були у темряві та не побачили ями. Каріна загинула.

Оксана Герман: І Каріна, як падала, зацепила Катю за руку і потянула її за собою, получається упала Каріна, а Катя на неї.

Володимир Кулік, травматолог Жовтоводської міської лікарні: Была к нам переведена из реанимационного отделения девочка вчера, вот, состояние ее на сегодня средней тяжести, жалобы на то, что болят места ушибов, серьезных травм, переломов у нее, слава Богу, нет, ну, то есть, прогноз относительно благоприятный. Мама посещает ее, она потихоньку кушает, потихонечку пьет, то есть девочка, ей больше надо будет психологическая помощь.

Кореспондентка: Падіння дівчаток із недобудованої багатоповерхівки у Жовтих Водах поліцейські кваліфікували як нещасний випадок.

Жінка: За попередньою інформацією, будь-якої охорони цієї недобудови не здійснювалося, однак зараз ми вже будемо спілкуватися на цю тему з органами місцевого самоврядування, дізнаватися на балансі у кого цей будинок знаходиться, і хто повинен забезпечувати саме недопущення доступу дітей до цього місця.

Кореспондентка: Начальник управління житлово-комунального господарства Жовтоводської міської ради каже, недобудова не перебуває на балансі міста.

Яна Ворожко, начальник управління ЖКГ Жовтоводської міськради: Будівля, так званий моноліт, під час ліквідації заводу “Електрон”, який зводив будівлю, нам не було передано ні документів, ні заяви на баланс міста.

Кореспондентка: Сьогодні ж в міськраді зібралася на засідання спеціальна надзвичайна комісія, яка вирішувала, як унеможливити доступ на недобудову.

Ірина Олініченко, заступник міського голови м. Жовті Води: Ми можемо тільки здійснити заходи щодо обмеження доступу. Поки що ми будемо обмежувальні знаки встановлювати і розглядати питання закладення перших двох поверхів цеглою.

Кореспондентка: Мати ж Катерини розказує, що молодь збирається на недобудовах, бо розважальних закладів у місті мало і вони рано зачиняються.

Оксана Герман: У нас нікуди піти молодьожі і там вся молодьож, єслі туда поїхать вечором і подивитися, там уся молодьож Жовтих Вод».

9. «Наші кореспонденти поїхали туди де запалювалася зірка кращого голкіпера чемпіонату світу з футболу серед юніорів

Ведуча: Тренувався по три години щодня, коли міг, то залишався ще на довше на полі. Так розповідає про свого колишнього підопічного Андрія Луніна тренер Андрій Вольваков. Наші кореспонденти поїхали туди, де запалювалася зірка кращого голкіпера чемпіонату світу з футболу серед юніорів. Майже п'ять років він жив і тренувався в Харкові.

Кореспондентка: Футболіст Андрій Лунін отримує золоту рукавичку, а це нагорода кращому голкіперу чемпіонату світу. Спортсмен її отримав три дні тому у Польщі, там юнацька збірна України здобула перемогу, за грою сина на трибуні спостерігав батько.

Олексій Лунін, батько Андрія: Ми з ним так завжди розмовляємо: «У вдосконаленні немає меж». Тому, якщо ти провів на відмінно один матч, то повинен провести ще один трохи краще. І ще на трохи краще третій і так далі.

Кореспондентка: Андрій народився у Краснограді на Харківщині. В одинадцять років грав у академії футбольного клубу “Металіст”.

Олександр Храбров, колишній тренер Андрія Луніна: У 2015 році вже у віці шістнадцяти років Андрій провів тут останнє тренування.

Кореспондентка: Майже п'ять років головним тренером Андрія був Олександр Храбров.

Олександр Храбров: Діти переважно у цьому віці бешкетують, ще щось, а він завжди був серйозний, завжди у нього якась відповідальність була підвищена. Плюс воротар — це позиція, яка зобов'язує, тому що воротар — це як-то кажуть половина команди.

Кореспондентка: Бути голкіпером Андрія вчив тренер по роботі з воротарями Сергій Вольваков.

Сергій Вольваков, колишній тренер Андрія Луніна: Півтори години йде тренування. Він міг ще на години півтори залишатись. Він старшими займався, старші йшли, він залишався далі працювати, бувало сніг іде, дощ іде, а він займається. Я йому кажу: Андрій, їдь додому вже. Він каже: зараз поїду. Він дуже працелюбний.

Кореспондентка: В академії у Харкові разом із Луніним тренувався центральний півзахисник Броніслав Отіско.

Броніслав Отіско, грав разом з Андрієм Луніним: Конкуренції у нас з ним не було, тому що у нас з ним різні позиції на полі. Звичайно, завжди підбадьорювали один одного, коли щось не виходило, коли були погані. Коли приїжджали на якісь турніри, були тенісні столики і просто грали там у вільний час.

Кореспондентка: Після Харкова Лунін грав у юнацькій збірній клубу “Дніпро”, а рік тому підписав контракт з іспанським “Реал” Мадрид, розповідає один із колишніх його тренерів Юрій Мартинюк.

Юрій Мартинюк, колишній тренер Андрія Луніна: Величезна гордість, усі ігри дивишся, спостерігаєш і не тільки тут за збірну, але і на чемпіонаті Іспанії коли він грає, ми завжди знаємо. Хлопець такий трудяга, пахар, скажімо так, по-футбольному. На одному таланті далеко не поїдеш, він ще працьовитий, наполегливий хлопчик.

Олександр Храбров: Ми були на турнірі в Маріуполі, у першій грі Андрій трохи помилився, прийняли рішення посадити Андрія, так би мовити, на лаву запасних. Якщо ти будеш помилятися то футболу там не буде».

У випуску за 18 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Бойовики перешкоджають виїзду людей з тимчасово окупованих територій Донбасу — Держприкордонслужба.

РФ розмістила на окупованих територіях і вздовж кордонів з Україною 82 тисячі військових — Генштаб.

19 червня (середа):

1. «Знайшли тіло дівчинки

Ведуча: Тіло дівчинки знайшли в одному з обійсть в Іванівці на Одещині. Це може бути зникла Дар'я Лук'яненко, повідомив “Новинам на Першому” речник Нацполіції Ярослав Тракало, чи так, це мають сказати експерти. Натрапили на тіло на подвір'ї будинку у вигрібній ямі. Зараз його намагаються звідти дістати. Власника будинку забрали до поліції свідчити. Нагадаю, 11-річна Дарина з селища Іванівка вдень 13 червня пішла на заняття в танцювальний гурток, додому не повернулася. Востаннє вуличні камери спостереження зафіксували її поблизу місцевого ринку. Дівчинку шукала поліція й рятувальники».

2. «Нові прізвища у справі МН-17

Ведуча: Перших підозрюваних назвала міжнародна слідча група, котра розслідує катастрофу рейсу МН-17. Літак, нагадаю, збили в небі над Донбасом 5 років тому, і ті четверо, чиї імена нині прозвучали, безпосередньо до цього причетні, вважають слідчі. Поміж підозрюваних колишній міністр оборони бойовиків і розвідник самоназваної “ДНР”, і ще двоє російських військових.

Кореспондентка: Член міжнародної слідчої групи Вільберт Поллісен оголошує імена перших чотирьох підозрюваних у причетності до збиття “Боїнга” МН-17.

Вільберт Поллісен, голова кримінального відділення Національно поліції: Ці чотири людини — це Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов і Леонід Харченко. Підозрювані Гіркін, Дубинський і Пулатов мають російське громадянство. Підозрюваний Харченко має українське громадянство. 17 липня 2014 усі четверо підозрювані були на сході України.

Кореспондентка: Також Поллісен повідомив: невдовзі до Росії направлять запит про надання інформації щодо місця перебування трьох підозрюваних, а також про дозвіл на їхній допит. Такий запит надішлють Україні щодо четвертого підозрюваного. Утім, міжнародна слідча група не буде просити Росію та Україну про екстрадицію підозрюваних, завдання слідчих — представити докази щодо них, а їхню долю вирішуватиме суд Гааги.

Вільберт Поллісен: Ми не будемо просити про екстрадицію чотирьох підозрюваних, тому що російська і українська Конституції забороняють екстрадицію громадян.

Кореспондентка: Ці самі імена за кілька годин до засідання міжнародної слідчої групи назвала команда розслідувачів “Белінгкет”. Вони опублікували нову доповідь, де назвали 12 причетних. Серед них Ігор Безлер. За даними СБУ, співробітник Головного розвідувального управління Міноборони Росії. Він можливо посприяв помилковій ідентифікації МН-17, як військового літака. Голос Безлера чути на записах СБУ, де він доповідає про збиття літака.

Найманець: “Птичка” полетела к вам.

Безлер: “Птичка” к нам полетела?

Найманець: Да, одна.

Безлер: Разведчик или большая?

Найманець: Не видно за тучами. Высоко сильно.

Безлер: Все, понял. Принял.

Кореспондентка: Валерій Стельмах до пуску ракети системи “БУК” інформував своє командування телефоном про те, що літак наближається. Олександр Ходаковський, екс-міністр державної безпеки самоназваної “ДНР”, імовірно організував транспортування установки “БУК”. Дані СБУ свідчать, що він за завданням Москви намагався заховати самописці “Боїнга”. Генпрокурор України Юрій Луценко прокоментував результати сьогоднішніх слухань.

Юрій Луценко, генеральний прокурор України: Сьогодні міжнародна слідча група зробила ще один дуже серйозний крок вперед — вона оголосила підозри і оголосила в міжнародний розшук чотирьох осіб, які конкретно причетні до атаки на цивільний літак. Також сьогодні з оприлюднених розмов між підозрюваними стає зрозумілим, що ідеться про те, що наступними підозрюваними будуть підозри від солдатів, полковників, генералів, до вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації.

Кореспондентка: У Росії ж від коментарів утримуються.

Дмитро Пєсков, прес-секретар президента Росії: Я не вважаю можливим говорити що-небудь евентуально без будь-яких публікацій. Поки що ніяких публікацій немає, тому немає чого обговорювати.

Кореспондент: Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг привітав нову заяву міжнародних слідчих у справі МН-17: “Я вітаю сьогоднішню заяву Об'єднаної слідчої групи про те, що четверо підозрюваних будуть притягнуті до відповідальності за злочини, пов'язані зі збиттям рейсу МН-17 Malaysia Airlines в липні 2014 року. Це важливий етап намагання розкрити повну правду і забезпеченні справедливості за вбивство 298 осіб із 17 країн”.

Кореспондент: Наразі завершуються усі кримінальні процедури, необхідні для передачі справи у суд. Початок судового процесу запланований на 9 березня наступного року».

3. «Слідчі спілкувалися з родичами загиблих

Ведуча: Гіркін, Дубінський і Булатов за даними Міжнародної слідчої групи зараз в Росії. Четвертий підозрюваний, Харченко, на окупованому Донбасі. Всіх звинуватять у вбивстві. Нагадаю, літак рейсу МН-17, що прямував з Амстердама в Куала-Лумпур розбили в 2014 на Донбасі з російської установки “БУК”. Загинули 298 людей, які були на борту. Нині їхні родичі були в нідерландському Утрехті. З нами на зв'язку кореспондент “Радіо Свобода” Григорій Жигалов. Григорію, чи спілкувалися представники слідчої групи з родичами загиблих? І як ті реагували на результати розслідування?

Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: Вітаю. Дійсно слідчі зустрілися із родичами жертв цієї катастрофи перед тим, як презентувати новий звіт журналістам і оголосити про обвинувачення публічно. Ця зустріч із родичами жертв катастрофи була закритою, лише одиниці після неї вирішили поспілкуватися з журналістами. І от одна жінка, мама хлопця, який загинув в цій катастрофі сказала мені, що вона задоволена результатом слідства, але винуватить у цій трагедії не тільки тих, кого сьогодні назвало слідство, але і найвище керівництво Російської Федерації. Зокрема і президента Росії. Тут треба додати, що нинішнє обвинувачення, ось ця четвірка, яку назвало слідство, це тільки початок, це тільки верхівка айсберга. Обвинувачення пред'явлені тим, кому, як вважає слідство, у слідства є достатні докази для того, щоб представити їх в суді. Але розслідування триває і слідчі не виключають, а журналісти навіть практично переконані, що з часом з'являться нові імена і нові підозри. Колеги?

Ведуча: Дякую, Григорію. Це був кореспондент “Радіо Свобода” Григорій Жигалов з Нідерландів, де міжнародна слідча група назвала імена підозрюваних у справі про катастрофу рейсу МН-17.

(Кореспондент “Радіо Свобода” Григорій Жигалов не є штатним співробітником Суспільного, тому порушення ним стандартів не оцінюються)».

4. «Загибель народного депутата Дмитра Тимчука

Ведуча: Як умисне вбивство будуть розслідувати загибель народного депутата Дмитра Тимчука, повідомив голова Нацполіції Сергій Князєв. Разом з тим, каже, версій розглядають нині кілька.

Сергій Князєв, голова Нацполіції України: Є ряд робочих версій, серед яких, можливо, нещасний випадок, необережне поводження з вогнепальною зброєю, а також версії кримінального характеру в тому числі будуть розглядатися. В квартирі даній він на момент вчинення правопорушення був не сам, тому зараз збираються свідчення від громадянки, яка була присутня в цей час в квартирі, а також від сусідів.

Ведуча: Про загибель нардепа поліцію повідомили близько півдня. Його знайшли в столичній квартирі з простріленою головою. Дмитро Тимчук — професійний військовий, підполковник запасу. З 2014-го, коли Росія окупувала Крим і частину Донбасу, координував групу “Інформаційний спротив”. Тоді ж потрапив до парламенту.

Дмитро Тимчук: Сьогодні на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони…

Кореспондентка: Це інтерв'ю Дмитра Тимчука в “Темі дня”. Ішлося про корупційні схеми в оборонній галузі. Дмитро Тимчук — підполковник запасу. В 1990-ті служив у військах протиповітряної оборони, потім у Головному управлінні Національної гвардії. Із 2000 до 2012 у структурних підрозділах Міноборони. Був в українських миротворчих місіях в Іраку і Лівані, Косово. Із 2014 координував роботу групи “Інформаційний спротив”. Вона, зокрема, висвітлювала подробиці окупації Криму та частини Донецької і Луганської областей.

Дмитро Тимчук: Есть информация о том, что это штатные подразделения вооруженных сил Российской Федерации проводят такие обстрелы.

Кореспондентка: Був головним редактором інтернет-проєкту “Флот-2017” і керівником громадської організації “Центр військово-політичних досліджень”. На позачергових виборах до Верховної Ради у 2014-му його обрали народним депутатом за партійним списком “Народного фронту”. Ось що про нього говорить нардеп Микола Княжицький.

Микола Княжицький, народний депутат, фракція “Народний фронт”: Дмитро, як колишній військовий розвідник, який пройшов багато гарячих точок, оперативно подавав інформацію про те, що відбувається під час цієї війни, подавав таку інформацію, доступу до якої ніхто інший фактично не мав.

Кореспондентка: Андрій Тетерук, ще один колега по фракції Тимчука розказує, як познайомилися.

Андрій Тетерук, народний депутат України, фракція “Народний фронт”: Ми познайомилися ще в 2014 році, коли разом працювали під час виборчих перегонів до парламенту восьмого скликання.

Кореспондентка: Дмитрові Тимчуку було 46 років».

5. «Втрати на передовій

Ведуча: 1 військовий загинув, ще 1 поранено на передовій під час обстрілів. Про це розповів представник прес-центра Об'єднаних сил Олексій Духанов. До 18-ї години ворог чотири рази обстрілів позиції армійців».

6. «Розведення сили і зброї в районі Станиці-Луганської поки що провести неможливо

Ведуча: Розведення сили і зброї в районі Станиці-Луганської поки що провести неможливо. Про це після засідання трьохсторонньої контактної групи в Мінську сказав Мартін Сайдік, спецпредставник ОБСЄ. Причина — порушення режиму припинення вогню. Він впевнений, що розведення сил відбудуться та точної дати назвати поки що не береться. Як ставляться до відведення військ в самій Станиці-Луганській.

Кореспондент: “Нульові” позиції українських військових поблизу Станиці-Луганської. До блок-посту бойовиків звідси 180 метрів. Військовослужбовець В'ячеслав на позивний «Гном» каже, обстріли тут щоночі.

В'ячеслав, військовослужбовець ЗСУ: Ми по приказу. Нам буде приказ відійти, якщо домовляться, відійдемо. Чекаємо сім днів, якщо сім днів нема обстрілу та тиша, ми повинні відійти. Але поки вони два рази порушили. Моя думка, я проти того, щоби покидати цей пост. Тому що виходить більше сірої зони, більше їм простору. Можуть підійти і до прикордонників.

Кореспондент: Згідно плану розведення сил нові позиції українських армійців мають бути розташовані за 800 метрів від існуючих. Ось такі додаткові позиції облаштували українські військові за 800 метрів від існуючих. Чи є такі самі у бойовиків? Ніхто не може сказати.

Тимофій, військовослужбовець ЗСУ: Спілкуючись днями з представниками ОБСЄ мені особисто стало відомо, що на моє питання, чи є в бойовиків такі самі позиції, сказали є, але ми їх ще не бачили. Наша сторона їм показує, вони дивляться, а інша сторона не показує. Тому віримо на слово.

Кореспондент: За словами голови місцевої військово-цивільної адміністрації Юрія Золкіна, лінія фронту проходила через селище у 2014-15 роках. Тоді були зруйновані цілі райони.

Юрій Золкін, голова Станично-Луганської військово-цивільної адміністрації: Були бійці, які навіки залишились в Станиці-Луганської. Для того, щоби відвоювати у ворога хоча б метр нашої української землі. Маємо лі ми право віддавати хоча б клаптик землі».

7. «Звільнити з полону бойовиків українку

Ведуча: Звільнити з полону донецьких бойовиків українку Марину Чуйкову вимагали нині під консульством Росії в Харкові. Два десятки харків'ян принесли з собою плакати і палили димові шашки. Сини Марини кажуть, жінка поїхало до своєї матері до окупованої Горлівки, а коли поверталася назад, її схопили. Розповіли сини і чому влаштували пікет саме сьогодні.

Сава Чуйков, син Марини Чукової: Одна з причин те, що сьогодні мають відбутися мінські перемовини. Ми дуже сподіваємося, що наша мама Чукова Марина Василівна, буде підтверджено, що вона є у списку полонених, яких запитує Україна. Бо, на жаль, “ДНР” не підтверджує факт її затримання.

Артур Чуйков, син Марини Чуйкової: На даний момент моя мама знаходиться у місті Донецьк у полоні, у СІЗО № 5. Її звинувачують у шпигунстві. Зараз вона знаходиться там майже півтора року без можливості зустрітися з родичами, з близькими, без можливості телефонного дзвінка».

8. «Ім'я радянського маршала повернули Харківському проспекту місцеві депутати

Ведуча: Ім'я радянського маршала повернули харківському проспекту місцеві депутати. 60 обранців із 75 присутніх на сесії проголосували за проспект Григоренка, знову має стати проспектом маршала Жукова, як було до декомунізації, мітингувальники що в цей час під стінами вимагали лишити все як є, депутатів не переконали. Як усе було розкажуть мої колеги.

Кореспондентка: 9 ранку біля будівлі Харківської міської ради прийшло близько 4 ста людей, сьогодні тут ухвалюють рішення повернути проспекту ім'я радянського маршала Георгія Жукова.

Активістка: Ми категорично проти, тому що згідно закону декомунізації, це зробити неможливо і це неправильно, і ми хочемо показати, що Жуков був катом. І в нас у Харкові є дуже багато інших проблем, на які треба звертати увагу.

Кореспондентка: У порядку денному це питання називається «Про розгляд електронної петиції», на сесії депутати розглядають його звернення з вимогою повернути проспекту Петра Григоренка ім'я радянського маршала мерія отримала 1,5 місяця тому.

Олексій Хорошковатий, депутат Харківської міської ради: Ім'я маршала Жукова не підпадало під дію закону про декомунізацію, 23 серпня 1943 року був у нашому місті і брав участь у звільненні його від нациських загарбників.

Геннадій Кернес, міський голова Харкова: У нас тут є ось у нас громадська думка проти пам'ятника, ось тільки ми отримали, а ось громадська думка, під ними Олександр. Ось громадська думка ми отримали за те, що б повернути історичну назву.

Кореспондентка: З 72 депутатів у сесійній залі 59 голосують за, депутати підтримали повернення проспекту ім'я маршала Жукова. Згідно із цим же рішенням, ім'ям правозахисника Петра Григоренка назвуть вулицю в центрі біля Оперного театру. Рішення про повернення проспектові імені оскаржать у суді, розповів позафракційний депутат Ігор Черняк, він на засіданні пропонував виключити з порядку денного це питання.

Ігор Черняк, депутат Харківської міської ради: Ми будемо в межах правової причини по-перше вимагати притягнення до кримінальної відповідальності всіх тих, хто підтримав сьогодні це рішення, тому що голосування є персональне в нас у міській раді і ці відомості є відкритими. І другий момент — будемо в судовому порядку вимагати скасування».

9. «До 17 серпня буде під вартою екс-голова фракції «Партія регіонів» Олександр Єфремов

Ведуча: До 17 серпня буде під вартою екс-голова фракції «Партія Регіонів» Олександр Єфремов. Старобільський районний суд Луганської області вдев'ятнадцяте продовжив йому запобіжний захід. Під арештом Єфремов з 2017-го. Його затримали в аеропорту «Бориспіль», коли він, за даними Генпрокуратури, намагався вилетіти до Відня. Єфремова звинувачують в державній зраді, організації захоплення будівель обласної адміністрації та СБУ в Луганську 5 років тому, а також сприянні створенню і діяльності самоназваної «ЛНР». Прокурор у справі пояснив — за такими статтями підозрюваному не можуть вибрати іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Сам Єфремов провину заперечує.

Павло Кожухівський, старший групи прокурорів ГПУ в справі О. Єфремова: Може бути вплив на свідків, які вже допитувались, які можуть бути допитані. Можуть бути проведені одночасні допити в подальшому, після дослідження доказів сторони захисту. Тому, я вважаю, що ризики існують».

10. «Вибори в Раду

Ведуча: “Голос” Вакарчука і “Опозиційна платформа” зміцнюють позиції перед виборами, партії Порошенка і Зеленського поки що втрачають — такі дані дослідження соціологічної групи “Рейтинг”. З 8 до 12 червня опитали дві тисячі людей по всій Україні, більше як півтори тисячі з них сказали, що на вибори підуть і знають, за кого голосуватимуть. Підсумувавши їхні відповіді, соціологи отримали такі результати: як і раніше, найбільше шансів потрапити в парламент у “Слуги народу”, президентську партію нині підтримують приблизно 47 %, що на відсоток менше, ніж було два тижні тому, за нею йде “Опозиційна платформа — За життя”, мають більш як одинадцять процентів, з п'ятої на третю позицію перемістилася партія “Голос”, тепер у них близько восьми відсотків. “Батьківщину” Тимошенко готові підтримати майже сім з половиною відсотків, з восьми до п'яти процентів упав рейтинг “Європейської солідарності” Порошенка. Не долає поки що прохідний бар'єр до парламенту “Сила і честь” Смешка, (це одночасно порушення стандарту відокремлення фактів від думок, бо зроблено висновок, і цей висновок є хибним, оскілки з урахуванням статпохибки ця сила може долати прохідний 5-вісотковий бар’єр, отже стверджувати, що вона «не долає» його — невірно) у них чотири відсотки з необхідних п'яти, а решта політсил за даними опитуваннями не набирає і трьох відсотків голосів. Так, нагадаю, готові голосувати ті опитані, які точно йдуть на вибори і визначилися зі своїми фаворитами. Похибку соціологи вказують на рівні двох цілих двох десятих відсотка. Компанія «Рейтинг» в Україні, нагадаю, працює понад десять років. Замовника цього опитування не називають, і як пояснив раніше директор соцгрупи, за законом, мають на це право. Дострокові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня, половину місць в Раді розподілять між партіями, які подолають п'ятивідсотковий бар'єр, зроблять це за пропорцією, що більше голосів, то більше мандатів матиме політсила, друга половина місць дістанеться мажоритарникам».

11. «З обшуками до колишнього заступника голови Херсонської облдержадміністрації Євгена Рещука прийшли співробітники СБУ

Ведуча: З обшуками до колишнього заступника голови Херсонської облдержадміністрації Євгена Рещука прийшли працівники Служби безпеки. Зранку влаштували трус в його будинку, офісі, кінному клубі. Ось що з цього приводу розповів Суспільному сам Рищук.

Євген Рищук, екс-заступник голови Херсонської облдержадміністрації: Дуже здивувало. Перше, люди, які проводили обшук, не були вказані в постанові суду, і це було порушення. Ми будемо звертатися, вже мої адвокати звертаються в ДБР. Друге, як сталося, що ті люди, які проводили обшук в кінному клуб, вони ночували в кінному клубі, слава богу, нічого не знайшли.

Ведуча: Речниця СБУ Олена Гітлянська розповіла: обшук стосується справи Катерини Гандзюк. Більше, каже, до завершення слідства нічого коментувати не буде. Радницю херсонського мера Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою торік 31 липня. Через чотири місяці вона померла в лікарні. Батько Катерини заявив, що причетні до вбивства тодішній керівники області, зокрема і Рищук. Він свою провину заперечує, поміж підозрюваних у справі його немає. Таких у справі було семеро. П’ятьох колишніх атовців суд відправив за ґрати, всі підозрювані визнали провину. Ще один підозрюваний Олексій Левін з країни виїхав, його розшукують. Сьомий підозрюваний, голова Херсонської облради Владислав Мангер, він всі звинувачення відкидає».

12. «На найближчому засіданні Наглядова рада Суспільного буде вирішувати, чи будуть оскаржувати рішення Шевченківського райсуду

Ведуча: На найближчому засіданні Наглядова рада Суспільного буде вирішувати, чи будуть оскаржувати рішення Шевченківського райсуду. Нині він скасував дострокове розірвання контракту з головою правління НСТУ Зурабом Аласанією. Таке розповіла виконувачка обов'язків голови наглядової ради Світлана Остапа.

Світлана Остапа, в. о. голови Наглядової ради НСТУ: Буде засідання і там все буде вирішено. Наступний тиждень, але дата ще не визначена, там голосування йде, щоб кворум був. Це колегіальний орган і я не можу зараз одноосібно вирішувати. Це був позов не до Наглядової, це був позов до ПАТ “НСТУ”.

Ведуча: Медіаюрист Ігор Розкладай вважає, апеляція найімовірніше буде.

Ігор Розкладай, медіаюрист: Очевидно, ті особи, які ініціювали це рішення, вони можуть не відмовитися від своїх намірів і спробувати повторити цю історію. Що ця історія завершена, я би не сказав. Але, звісно, те, що суд підтвердив, що те, що відбулося 31 січня — на голову не налазить. Це було більшою мірою політично чи якесь особисте не сприйняття, ніж реально.

Ведуча: Нагадаю, суд визнав: Наглядова рада звільнила Аласанію незаконно. Про це повідомив сам голова правління НСТУ. Це рішення набуде чинності за 30 днів. Саме стільки Наглядова рада має часу, щоб вирок оскаржити. Достроково розірвати контракт вирішили 31 січня на закритому засіданні. Пояснили, це порушення умов контракту, яких саме не уточнили. Зараз Зураб Аласанія у відпустці до 23 червня».

13. «Благодійні внески

Ведуча: Потрапити до 10-го класу своєї школи не змогли троє учениць у Дніпрі. Переводити їх адміністрація третьої гімназії відмовилася. Батьки кажуть, так їм помстилися, бо не платили благодійних внесків.

Кореспондентка: Марина Кірійчук, мама незарахованої до 10-го класу учениці.

Марина Кірічук, мама учениці: Коли я надала наші оцінки, вона побачила, що вони дійсно хороші. Почалася ж розмова про те, що я фінансово не поважаю школу. Я не зобов'язана сплачувати благодійні внески. Директорка сказала мені, що у цьому закладі це обов'язково.

Кореспондентка: Директорка гімназії говорить, не зарахували дітей до 10-го класу через те, що учениці протягом навчального року повідомляли, що не планують продовжувати навчання у цьому закладі. Тому коли діти принесли заяви від батьків щодо зарахування до 10-го класу, керівництво їх не прийняло.

Вікторія Сіліна, директорка гімназії №2: Ми знали які діти, і заяви батьків, які були заздалегідь. Ми знали, що ці діти залишаються в 10-му класі. На жаль, ми сформували лише три десятих класа з чотирьох. Тобто за бажанням як батьків, так і дітей. І це опитування було заздалегідь.

Людмила Загібла, мама учениці: У другому семестрі я писала заяву на те, що дитина буде продовжувати навчання в історичному класі. Я не знаю, чому її не прийняли. Потім була друга заява. Ну, ось вона в принципі. Дитині в присутності всіх учнів було сказано, що її зарахування під питанням.

Кореспондентка: За словами директорки школи, наразі вони готові прийняти заяви щодо вступу до 10-го класу. Та батьки всіх трьох учениць відмовилися. За словами Марини Кірічок, батьки бояться виникнення можливих в подальшому конфліктів керівництва школи з дітьми. В міськраді створили комісію, яка має розібратися у ситуації. За словами завідувачки сектору загальної середньої освіти Олени Сокур, несплата благодійних внесків не може бути причиною відмови зарахування учнів до 10-го класу.

Олена Сокур, завідувачка сектору загальної середньої освіти Дніпропетровської міськради: У нас на сьогодняшній день створені благодійні тобто громадські організації. Але це не в усіх закладах міста. Коли батьки об'єднуються чи декілька закладів, чи один заклад, і ці кошти перераховують на ці благодійні організації.

Кореспондентка: Розслідування, за словами Олени Сокур, триватиме до 27 червня».

У випуску за 19 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

На Херсонщині поліцейський вчинив ДТП, у якому загинуло подружжя з дитиною.

Російські окупанти обстріляли житлові будинки Золотого на Луганщині.

20 червня (четвер):

1. «Указ Зеленського про розпуск парламенту Конституції не суперечить

Ведуча: Указ Зеленського про розпуск парламенту Конституції не суперечить. Так нині вирішив Конституційний Суд. На офіційному сайті пояснив: ані в Конституції, ані в регламенті Верховної Ради не сказано, як саме коаліція має припиняти своє існування. Єдиний спосіб вирішити конфлікт між президентом, що видав указ, і депутатами, які його оскаржують, провести позачергові вибори, постановили судді. Це рішення остаточне і за законом оскаржувати його не можна. Указ про розпуск парламенту Володимир Зеленський підписав 21 травня. Зробив так, бо в Раді немає коаліції з 2016-го, пояснив президент. Оскаржувати указ в Конституційний Суд пішли 62 депутата, зокрема, з “Народного фронту”, Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії. Тоді заявили, коаліція щойно розпалася і нардепи мають час щоб сформувати нову. Розглядав справу суд з 11 червня. Спочатку у відкритому, тоді в закритому режимі. Позачергові вибори до Верховної Ради, нагадаємо, мають відбутися 21 липня».

2. «Останній день подачі документів до ЦВК

Ведуча: І нині останній день, коли і партії, і потенційні кандидати-можоритарники можуть подати документи на реєстрацію до Центральної виборчої комісії. Після цього ЦВК матиме 5 днів, щоб вирішити, реєструвати їх чи ні. Від учора в ЦВК черги. Нині комісія працюватиме до півночі.

Кореспондентка: Тільки що закінчилося чергове засідання Центральної виборчої комісії. І на цей момент маємо зареєстрованих уже 5, навіть 6, партійних списків. Сьогодні зареєструвала Центральна виборча комісія список “Опозиційної платформи”. Окрім того, уже зареєстровані партійні списки партії “Голос”, партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка, партії “Свобода”, а також маємо зареєстрованим уже Всеукраїнське об'єднання “Факел” і зареєстровані радикали Ляшка. І загалом у партійних списках маємо понад 1000 кандидатів. Також Центральна виборча комісія продовжує реєструвати і кандидатів у мажоритарних округах. І таких кандидатів вже маємо майже 900 за результатами сьогоднішнього останнього засідання. Щоправда, відбувається реєстрація з інцидентами. Двічі сьогодні лунали повідомлення про мінування Центральної виборчої комісії. Тому приблизно на півтори години, а загалом на три години, за цілий день Центральна виборча комісія змушена була призупиняти свою роботу. І тут працювали сапери, працювали оперативні групи, які шукали вибухівку ймовірну. Але ці повідомлення не підтвердилися і тому навіть голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук закликала учасників виборчого процесу не панікувати і Центральна виборча комісія, за її словами, у штатному режимі готується до позачергових парламентських виборів».

3. «Жахливий злочин за Одещині

Ведуча: На 11-річну Дар'ю, дівчинку з Одещини, односелець напав, щоб зґвалтувати. Підозрюваному 22, він у всьому зізнався, каже голова Нацполіції Сергій Князєв. Дівчинку затриманий знав і після її зникнення допомагав шукати. Тіло сховав на подвір'ї власного будинку і пізніше сам розповів поліцейським, де саме.

Кореспондент: Це оперативний відділ Національної поліції, одне із обійсть селища Іванівка на Одещині. На шостий день пошуків 11-річна Дар'я Лук'яненко саме тут, у вигрибній ямі, поліція знайшла тіло дитини. Понад 250 поліцейських та рятувальників, кінологи із спеціально навченими собаками, волонтери — усі шукали зниклу минулого четверга дівчинку. Опитали понад 2 тисячі жителів селища, повідомив перший заступник голови Нацполіції, В'ячеслав Амброськін. Збирали відео із камер спостереження та відеореєстраторів машин. І зрештою вже сьогодні відтворили події. Показали шлях 11-річної дівчинки. Виходить із ринку, за кілька хвилин сусіди та перехожий чують крики дитини.

Олег Бех, начальник головного управління Нацполіції в Одеській області: Встановлено 5 свідків протягом кількох днів. І одного з них, того хто чув крик, ми теж не відкидали і підозрювали у скоєнні цього злочину.

Кореспондент: 22-річного місцевого жителя затримали вчора. За словами прокурора, його родина про злочин нічого не знала і навіть намагалася шукати Дарину. Сам же підозрюваний всі сліди знищив. З етичних міркувань ми не будемо розказувати подробиці злочину.

Олег Бех: Він детально приховував сліди злочину. Виправ свій одяг, одяг дитини спалив. Сережки залишились на дівчинці. Ми їх так само шукали: чи не здали їх у ломбард, чи не продали перекупникам.

Кореспондент: Прокурори проситимуть для затриманого довічного ув'язнення. Його вже повідомили про підозру в умисному вбивстві. Запобіжний захід виберуть завтра в Одесі».

4. «Відповідальність за сексуальні злочини проти малолітніх можуть посилити

Ведуча: Законопроєкт, що міг би посилити відповідальність за сексуальні злочини проти дітей у Верховній Раді лежить із 2017-го. Досі депутати до нього не дійшли. Нині ґвалтівник, скажімо, може відсидіти 15 років за гратами, і це максимум, передбачений Кримінальним кодексом. Що пропонують автори законопроєкту натомість?

Кореспондентка: У червні 2017-го у Верховній Раді зафіксували законопроєкт, що посилює покарання за сексуальні злочини проти дітей. До розгляду у сесійній залі він поки що не дійшов. Чому? Пояснює один із авторів документа, народний депутат Мустафа Найєм.

Мустафа Найєм, народний депутат, позафракційний, автор законопроєкту: Це невігластво багатьох депутатів, які слово кастрація або хімічна кастрація сприймають як якусь, не знаю, процедуру за якої ми будемо щось відрубати або відрізати. Я зараз щиро кажу, що так багато депутатів думає. Хоча насправді мається на увазі просто введення ліків. Друге, це багато депутатів не вважають це величезною проблемою, вони вважають це якась примха депутатів, або примха конкретних експертів. І вони не бачать за цим законопроєктом конкретну статистику таких злочинів.

Кореспондентка: Документ зокрема передбачає, що термін ув'язнення за зґвалтування малолітніх збільшиться до 20 років, а якщо такий злочин скоєно повторно, то це буде довічне ув'язнення. Відсидівши 10 років, педофіл може погодитись на хімічну кастрацію, замість відбувати решту строку в тюрмі. Передбачено і створення єдиного реєстру таких засуджених. У базу вносимуть особисті дані та інформацію про злочин. Користуватись базою можуть прокурори та слідчі. Відомості про конкретну особу надаватимуть приміром керівникам шкіл, які приймають людину на роботу. Після звільнення засудженого за ним на рік-два можуть встановити адміністративний нагляд. Щороку в Україні із сексуальним насильством стикається не менш як 10 % дітей, каже правозахисниця Оксана Москаленка.

Оксана Москаленко, координаторка програми захисту прав дитини «Жіночий консорціум України»: Немає чіткої статистики, не всі випадки зареєстровані. Немає якоїсь координації. Тобто, коли ми є громадська організація, яка веде дослідження, то ми бачимо, що це не менше 10 %. Тобто деякі організації називають 20 % дітей, які зазнали сексуального насильства. На жаль, у Єдиному реєстрі судових рішень лише 424 випадки фіксуються широко. Це у 2017, 425 у 2018-му, 420 у 2016-му.

Кореспондентка: Щоб дізнатися статистику за перше півріччя 2019 року ми надіслали запит до Нацполіції України».

5. «Напад на Черкаського журналіста Володимира Комарова

Ведуча: Фоторобот людини, яка напала на черкаського журналіста Вадима Комарова. Чоловік, якого шукають, худорлявий і високий, йдеться на сайті відомства. Журналіст минулої ночі помер в лікарні. Сюди з проламаною головою його привезли на початку травня. Весь цей час він був у комі та помер, не прийшовши до тями. Тепер його загибель поліція розслідуватиме як умисне вбивство. За що могли поквитатися з журналістом з’ясовували мої колеги.

Вадим Комаров: У той час, як у місті жваво обговорюються проблеми будівництва приюту для тварин, зовсім геть випала з зору так звана інша будівництво одні називають його приют для жінок постраждалих від сімейного насилля, а офіційно це називається кризовий центр.

Кореспондентка: Це останнє відеоінтерв’ю із журналістом Вадимом Комаровим, записане 2 травня цього року автором програми “72 години” Валерієм Макеєвим. На думку колеги загиблого журналіста Назарія Вівчарика, Вадим Комаров готував викривальні матеріали і вони мали суспільний резонанс.

Назарій Вівчарик, колега: Людина працювала в тій сфері, яка є по суті ризикованою. Вона готувала матеріали не якісь такі лайфові історії, що багато з наших колег готує, і вони мають на це право і це нормально тому, що кожен вибирає для себе якийсь шлях. Хтось менше стійкий до стресу, хтось більше стійкий. Очевидно, він був більш стійкий до стресових таких ризикованих ситуацій.

Кореспондентка: Голова Черкаської обласної організації національної спілки журналістів Тетяна Калиновська, показує статті про побиття та погрози черкаському журналістові у виданнях спілки.

Тетяна Калиновська, голова Черкаської обласної організації національної спілки журналістів: Він постійно писав дуже резонансні коментарі, публікації, готував журналістські розслідування. Цілком очевидно, що він розумів, що це небезпечно для його життя.

Кореспондентка: За словами речника головного управління Нацполіції області Дмитра Грищенка, сьогодні, після смерті журналіста, справу перекваліфікували із замаху на умисне вбивство на умисне вбивство. Щодо зрушень у справі журналіста, то речник головного управління Нацполіції області Дмитро Грищенко посилається на таємницю слідства і додає, що певні напрацювання є, але озвучувати їх поки що не може.

Дмитро Гришенко, речник головного управління Нацполіції області: Як уже повідомлялося на прес-конференції, що, дійсно, у слідства є три робочі версії, і зокрема його професійна діяльність. Це можливий раптовий конфлікт з невстановленою особою, або вбивство з корисливих мотивів. В рамках відкрито кримінальне провадження, яке розслідує слідча група слідчого управління. Вже допитано понад 1300 осіб.

Кореспондентка: Дружина загиблого журналіста Вадима Комарова спілкуватися із журналістами відмовилася, також зі слів головного лікаря 3-ї міської лікарні Черкас Олександра Федорука, заборонила оприлюднювати будь яку інформацію щодо загиблого».

6. «Вадима Макарюка перевели з реанімації до палати неврологічного відділення

Ведуча: З реанімації до палати неврологічного відділення перевели оператора “Харківських новин” Вадима Макарюка. Його, нагадаю, побили під час сутичок на ринку “Барабашово” 7 червня. Тоді у Вадима стався крововилив у мозок і була загроза життю. Тепер вона минула. Розповіла телефоном колега журналіста Ганна Черненко.

Ганна Черненко, колега травмованого: Зараз з ним активно займаються реабілітологи. Вони одночасно відновлюють і його праву руку, тому що вона майже нерухома, так само займаються з його вимовою, він виконує вправи, завдання, сьогодні пробував писати лівою рукою. Настрій бадьорий, але дезорієнтація, певна втрата, поки що, тимчасово, деяких моментів. Великий час займає реабілітація, щоб знову стати самим собою.

Ведуча: Тих, хто бив Вадима, обласна поліція шукає. Особи кількох встановили, повідомили у прес-службі відомства. Одного відправили під домашній арешт. Він це рішення суду буде оскаржувати».

7. «Відновити Київський патріархат

Ведуча: Відновити Київський патріархат вирішили на зборах, які скликав почесний Патріарх Української православної церкви Філарет. Назвав це дійство помісним собором. До Володимирського собору в Києві покликав священників і мирян, всього близько сотні, а між них кілька ієрархів, це представники церковної верхівки. Тут вирішили: скасовують рішення про ліквідацію Київського патріархату і не будуть підпорядковуватися єдиній Православній церкві України.

Філарет, почесний Патріарх Православної церкви України: Затвердили існування Київського патріархату і існування Київської патріархії, як юридичної особи, яка має володіти тим майном і монастирями, і учбовими закладами, якими вона володіла до цього дня.

Ведуча: Керівництво Православної церкви України цього рішення не визнає. Собор, скликаний Філаретом, не матиме, ані юридичних, ані канонічних наслідків — каже речник. Православна церква Київського патріархату не існує, відколи церкви об'єдналися в єдину помісну. Як покарати якось самого почесного патріарха та тих хто його нині підтримав, вирішать на найближчому засіданні 24 червня.

Євстратій Зоря, речник Православної церкви України: Ці збори привласнили собі назву помісного собору Української православної церкви Київського патріархату. Насправді, це жодним чином зібрання не може трактуватися як помісний собор Української православної церкви Київського патріархату. Тому що правдивий помісний собор Української православної церкви Київського патріархату відбувся 15 грудня 2018 року.

Ведуча: Почесний Патріарх Філарет нині керує Київською єпархією. Щоб вона остаточно стала частиної Православної церкви України мала перереєструвати свій статус, зробити це наказав Священний синод. Донині рішення не виконано. Православна церква України Київського патріархату юридично не існує з 30 січня, коли Міністерство культури скасувало реєстрацію її статуту, розповів речник ПЦУ Євстратій Зоря. Щоб дістати підтвердження цьому, ми надіслали запит до Мінкульту. З 15 грудня, об'єднавшись Київський патріархат, Автокефальна церква, частково Українська церква підкотрольна Московському патріархату, створили Православну церкву України. Керівником обрали митрополита Епіфанія. 6 січня цього року в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій передав йому Томос про автокефалію, тобто незалежність ПЦУ».

8. «Протест проти Портнова

Ведуча: Проти нового викладача вийшли протестувати студенти університету імені Шевченка. На одній із кафедр при юридичному факультеті відтепер працюватиме Андрій Портнов, той самий, що при президенті Януковичі був заступником голови його Адміністрації. Нині оборонні студенти пішли до ректора.

Кореспондентка: Студенти прийшли до червоного корпусу Київського національного університету. Вони вимагають, щоб ректор Леонід Губерський скасував наказ про прийняття Андрія Портнова на посаду професора кафедри конституційного права і вибачився за таке призначення.

Мирон Гордійчук, співорганізатор акції: Я думаю, що це справа і студентів, і випускників, і загалом всіх небайдужих людей. Я думаю, що нам, як мінімум, вдасться витягнути керівництво університету на публічне озвучення своєї позиції. А далі як покаже час.

Кореспондентка: Андрія Портнова, заступника глави Адміністрації президента Януковича, взяли на роботу на кафедру конституційного права юридичного факультету, де він працював до 2014 року. Обов'язки професора Портнов почне виконувати 1 вересня. Це підтвердила юристка вишу, Ірина Саленко.

Ірина Саленко, юристка КНУ імені Тараса Шевченка: Закон про вищу освіту так і каже, що зараховується із подальшим оголошенням конкурсу. От буде оголошено конкурс, у нас, як правило, це жовтень-листопад, і будь-яка особа, яка має певну кваліфікацію, може взяти участь у відповідному конкурсі. Тому, звичайно, Портнов буде проходити конкурс, як визначено законом про вищу освіту.

Кореспондентка: Андрій Портнов на своєму телеграм-каналі прокоментував протест студентів.

Андрій Портнов: Інформую, мене не поновлювали, а заново прийняли на кафедру конституційного права. І я підтримую будь-який протест, крім голодування. Громадяни повинні вільно висловлювати свої думки і проводити дозвілля в будь-якому зручному для них форматі.

Кореспондентка: Головне управління боротьби із організованою злочинністю звинувачувало Портнова у тому, що 2010 року у червні він, використовуючи своє службове становище, незаконно очолив кафедру конституційного права Київського університету імені Шевченка. І заволодів коштами вишу, не прочитавши студентам жодної лекції. Щоб незаконно впливати на судову систему, вже як представник вишу, Портнов став членом Вищої ради юстиції. НАБУ розслідувало іншу справу. Йшлося про те, що Портнов заволодів грошима Київського національного економічного університету, де він також викладав. У 2016 року справу закрили через брак доказів. Ще одну справу проти Портнова, щодо отримання 26 мільйонів гривень під час роботи в Адміністрації президента закрили 2019-го, через декриміналізацію статті про незаконне збагачення».

9. «Харківський проспект

Ведуча: Поліція буде з'ясовувати, чи законно повернули харківському проспекту ім’я радянського маршала Жукова. Розслідуватимуть справу як зловживання владою, повідомила Суспільному речниця Шевченківського відділу поліції Інесса Снитко. Звернувся до правоохоронців депутат Харківської міськради Ігор Черняк.

Інесса Снитко, речниця Шевченківського відділу поліції Харкова: Він вважає, що в діях депутатів та чиновників Харківської міської ради можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, пов'язаного з поширенням комуністичної, нацистської символіки та пропаганди комуністичного та націоналістичного тоталітарних режимів, що виразилось у підтриманні петицій про повернення первинної назви проспекту Маршала Жукова.

Ведуча: Вчора на сесії міськради 59 харківських депутатів проголосували за повернення проспекту імені Жукова, як було до декомунізації. Пояснили, підтримали електронну петицію харків'ян. У 2016-му проспект звався іменем радянського правозахисника Петра Григоренка».

10. «Злочини, скоєні проти адвокатів

Ведуча: Понад 1200 кримінальних проваджень за останні п’ять років відкрито через злочини, скоєні проти адвокатів. Жоден з винуватців не сів за грати, каже член Ради адвокатів Київщини Віталій Наум. Він разом з колегами оголосив минулого тижня страйк, пообіцяли не брати участі в засіданнях.

Кореспондент: Ці кадри зняла дружина адвоката Олексія на свій телефон у Білій Церкві на Київщині, її чоловік лежить на землі а його і далі б’ють. — Один з нападників Анатолій Майстренко, на цьому відео він уже в залі суду. Підозру йому оголосили у вівторок, а напад скоєно рівно місяць тому. Після трьох тижнів розслідування не було вручено жодної підозри, розповідає член Ради адвокатів Київщини Віталій Наум. Члени Ради пообіцяли оголосити страйк — не брати участі в розгляді будь яких кримінальних проваджень.

Віталій Наум, голова комітету захисту професійних прав адвокатів Ради адвокатів Київської області: Розмилювання і затягування розгляду кримінальних справ, не притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності змусило нас піти на такий крок. Ефект, який необхідно було, щоб зрушити з мертвого місця справу, ми отримали.

Кореспондент: Протягом наступного тижня справу передали з Білої Церкви до Києва, а процесуальне керівництво взяла на себе обласна прокуратура.

Мар’яна Гайовська, речниця прокуратури Київської області: Вказане кримінальне провадження у зв’язку з резонансом і розголосом було передано для подальшого досудового розслідування.

Кореспондент: За тиждень про підозру оголосили трьом із семи чоловіків. За версією слідства, адвокат Олексій Несвітайло приїхав до будівлі, яка була речовим доказом у справі, котру він вів. Там він побачив людей, які намагалися зруйнувати споруду. Несвітайло представився і став знімати на телефон. Його кинулися бити, завдали численних травм. Один з підозрюваних Володимир Майстренко провину визнав.

Анатолій Майстренко, підозрюваний: Я взагалі вважаю, що людей не можна чіпати, ну якщо немає якихось обставин. Це було емоційно. Він мене ображав, тому я визнаю, бив, готовий відшкодувати.

Кореспондент: Анатолія на час розслідування відправили під домашній арешт. Хто йому дав завдання руйнувати будівлю, яка була речовим доказом, у суді не сказав. Досудове розслідування триває, а голова ради адвокатів Віталій Наум, колеги побитого захисника будуть і далі контролювати хід слідства».

11. «Кохання у війську

Ведуча: Після двох тижнів стосунків покликав під вінець свою колегу військовий з Прикарпаття. Зробив це на очах у побратимів, освідчився в коханні просто під час шикування на плацу Тернопільської артилерійської бригади.

Кореспондентка: 45-річний військовослужбовець Василь Дроздюк із села Пороги, що на Івано-Франківщині в лютому поїхав на схід. Нещодавно повернувся додому, була ротація. Служив у Луганській області, розповів як познайомився з Іриною.

Василь Дроздюк, військовослужбовець: Очі, голос і сама кохана сподобалася. Це перший раз, таких вчинків я ніколи не робив. Це перший раз такий. Хвилююсь дуже.

Кореспондентка: Опівдні військовики виходять на обіднє шикування, його проводить виконувач обов'язків командира частини Ігор Ларін. Василь Дроздюк за трибуною, щоб Ірина не побачила його.

Ігор Ларін, виконувач обов'язків командира частини: Солдат, налево! Я все-таки не чув ваших слів.

Ірина: Я сказала “да”.

Ігор Ларін, виконувач обов'язків командира частини: Станом на ту інформацію, яка в мене на сьогодні, це перший випадок освідчення військовослужбовців перед рядом своїх бойових друзів.

Кореспондентка: Після освідчення військовий оркестр Тернопільської артилерійської бригади виконує композицію “Наречена”. 47-річний військовослужбовець Ірина Данилова з Луганської області. Каже, що з Василем почали зустрічатися два тижні тому.

Ірина Данилова, військовослужбовець: Сюди приїхала з учебки, служити. Ну і побачились, почали общаться, сподобалися один одному. Гарний чоловік, добрий, отзивчивий.

Кореспондентка: Речниця Тернопільської окремої артилерійської бригади Юрій Кульпа розповів про Ірину та Василя.

Юрій Кульпа, прес-офіцер Тернопільської окремої артилерійської бригади: Вона наречена зі східної України, а він наречений з західної України, що символізує об'єднання України або в словах “схід та захід єдиний” не тільки на слові, а ще й на ділі. Він нещодавно повернувся з зони введення бойових дій з Операції Об'єднаних сил. Вона нещодавно прийшла до нас з навчального центру, оскільки підписала контракт. І так, це доля їх звела, як бачимо, що доля не спить».

У випуску за 20 червня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

На Донбасі внаслідок обстрілів поранено двох військових.

21 червня (п’ятниця):

1. «На два місяці арештували Миколу Тарасова, якого підозрюють у вбивстві одинадцятирічної Дар'ї Лук'яненко на Одещині

Ведуча: Вибираючи парубкові запобіжний захід, одеський суд повністю підтримав позицію прокурорів. Не заперечував проти арешту і сам підозрюваний. Каже: дитину вбив, але навіщо — не знає.

Інна Верба, речниця прокуратури Одеської області: Безумовно, лише така міра запобіжного заходу була відповідною духу державного обвинувачення. Крім того, не виключено, що людина, перебуваючи на свободі на... саме на час досудового розслідування, могла уникати слідства.

Денис Загарнюк, адвокат підозрюваного: Наразі наша позиція полягає в тому, що на теперішній час, виходячи із сьогоднішнього судового засідання, мій клієнт визнає свою провину. А подальше ми будемо вже вирішувати, виходячи із тих експертиз, з тих доказів, які будуть надані стороною обвинувачення.

Кореспондентка: Це будинок підозрюваного у вбивстві Дарини Лук'яненко. Зараз він знаходиться під охороною. Місцеві жителі розказують: з будинку підозрюваний виходив рідко.

Любов Осадча, жителька Іванівки: То він вообще з хати не вилазив. Він все время у комп'ютері. Ну, він трохи був дивний, не знаю. Казали, що за дітьми, ну, він підходив. Він все время дома був. А чи працював чи ні — ніхто не знає. Того старшого ми бачили на базарі все время. А де той малий був? Так, рідко коли бачили на базарі. І всьо.

Світлана Довгань, жителька Іванівки: І видно його ніколи не було. Отаке було, що на базарі стоять батьки, стоїть старший брат і він там — помагає їм. Але дуже рідко було, дуже рідко. Що старший той син — то він вчився. І, наче, непогано. А про цього –вообще ніхто нічого. Жила собі сім'я. Та й все.

Кореспондентка: Так виглядає контейнер, в якому працюють на Іванівському базарі батьки підозрюваного. Неллі Дучко, яка працює поруч, розказала — останній рік чоловіка не бачила.

Неллі Дучко, працює на Іванівському базарі: Той мальчик вчився у школі добре. Поступив у технікум. Якийсь там, не знаю. Потом він його закончив. Прийшов сюди, трохи побув. Пішов на роботу в Одесу. Потом оттуда прийшов сюда. І так нігде не робив. Так собі дома сидів. Не часто бачила. Я десь, наверно, його з рік не бачила тут.

Ведуча: Знайти батьків підозрюваного і поговорити з ними ані на базарі, де вони працюють, ані вдома, нашим кореспондентам не вдалося. Будинок родини в Іванівці поліція взяла під посилену охорону, щойно люди почали збиратися на похорон вбитої дівчинки. Прощалися з Дар'єю на центральній площі селища. Тут, навпроти райради, поставили закриту труну. Провести дитину в останню путь, за даними поліції, прийшло 700 людей. Вони принесли квіти та іграшки. Дівчинку відспівали й поховали на місцевому кладовищі. Дарина Лук'яненко, нагадаю, зникла 13 червня — коли пішла на заняття в танцювальний гурток. За 5 днів її тіло знайшли в вигрібній ямі на подвір'ї підозрюваного».

2. «Намагання поділити храм

Ведуча: Поділити столичний храм нині намагалися два православні священники. Обидва себе називають істинними престоятелями. Одного раніше призначив сюди митрополит Епіфаній, другого одразу після свого собору почесний патріарх Філарет. Нині новопризначений отець Андрій прийшов по статутні документи. Тут довелося викликати поліцію.

Кореспондентка: Ці кадри сьогодні вдень зняли насельники Свято-Феодосівського монастиря в Києві. Видно як чоловік намагається відчинити двері в одну із кімнат у будівлі на території монастиря. Цей вірянин, що прийшов підтримати архімандрита Андрія. Його патріарх Філарет призначив новим престоятелем Свято-Феодосівського монастиря. Утім, храм належить до Православної церкви України. І вже має престоятеля Отця Макарія.

Отець Макарій: Отець Андрій викликав поліцію. Хотіли викрасти документи монастиря. Патріарх напередодні у вівторок покликав мене і отця Андрія до себе і сказав — не будете на соборі, не будете на місці. Пожалієте, якщо підете в ПЦУ.

Кореспондентка: На соборі, який напередодні скликав патріарх Філарет, архімандрит Макарій не прийшов. Усі насельники монастиря підписали документ проти відділення від ПЦУ. Утримався лише отець Андрій. Він вважає себе істинним намісником монастиря.

Отець Андрій: Монастир захоплений фактично. Тому, що все це — ці будівлі, цей монастир, це є передано в управління УПЦ КП, тобто Київська патріархія управляє цими. Це є власниця, не власниця, а під управління, і тому наші опоненти, вони хотять належати до ПЦУ, але не просто. Вони хотять разом з цією спорудою, з монастирем.

Кореспондентка: Архімандрит Андрій досі жив на території монастиря в братії. Однак після сьогоднішнього інциденту виїхав. Каже, отець Макарій та інші насельники вигнали його силою. Макарій же пояснив: отець Андрій вирішив з’їхати сам».

3. «З журналістом Вадимом Комаровим попрощалися в Черкаській обласній філармонії

Ведуча: З журналістом Вадимом Комаровим попрощалися в Черкаській обласній філармонії. Нагадаю, він помер напередодні в лікарні, так і не оговтавшись після нападу. На жалобну церемонію прийшли рідні, друзі, колеги. Поховали Комарова на першому міському кладовищі Черкас.

Тетяна Очеретяна, головна редакторка газети “Нова доба”: Дуже прикро, як і всім черкащанам, що у нас у місті відбуваються такі трагічні події. В жодному разі не можу сказати, що Вадим Комаров не був журналістом, він був журналістом, це соціальна журналістика. Ці його відеоблоги мали навіть набагато більший перегляд, ніж деякі тиражі наших газет.

Ведуча: На черкаського журналіста напали зранку 4 травня, розбили йому голову. Відтоді Комаров був в комі, помер, не прийшовши до тями. Слідство має три основні версії нападу: це професійна діяльність, сварка з невідомими і умисне вбивство. Про це “Новинам на Першому” сповістив перший заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін. За показаннями свідків і записами з камер спостереження, правоохоронці відтворили маршрут, яким рухався Вадим Комаров у день нападу. Немає кадрів з місця злочину, там жодної камери.

Кореспондентка: Ось на цьому місці 4 травня напали на Вадима Комарова. Жодної камери відеоспостереження, яка б могла зафіксувати інцидент, ми не бачимо. Фасад магазину, навпроти якого трапилася подія, відеоспостереженням не обладнаний. Говорити на камеру орендарі приміщення відмовилися, показали лише ракурс з перехрестя, який охоплює одна із внутрішніх камер. Зі слів речника головного управління Нацполіції області, у розкритті справи могли допомогти записи відео з камер, встановлених за програмою “Безпечне місто”.

Дмитро Грищенко, речник головного управління Національної поліції в області: Спеціальні відеокамери, які мають певні свої функції, і система, за якою ці камери підключаються, дає змогу за допомогою спеціальних програм, скажем так, давати певні результати, наприклад, зчитувати номера з автомобілів, розпізнавати лиця і так далі.

Кореспондентка: Нині в обласному центрі діє програма забезпечення правопорядку у Черкасах на 2016-2020 роки. У її межах по місту встановили 20 камер, розповідає начальник управління інформаційної політики міськради Андрій Крилов.

Андрій Крилов, начальник управління інформаційної політики Черкаської міської ради: На даний час з 2016 року було виділено близько 800 тисяч гривень і закуплено, на даний час уже вони є в наявності, 25 камер.

Кореспондентка: Загалом на обладнання міста камерами із міського бюджету спрямували близько півтора мільйона гривень, ще стільки ж, зі слів Андрія Крилова, мають використати цьогоріч».

4. «Вирок няні, котра лупцювала свою підопічну

Ведуча: У колонії найближчі три роки має провести няня, котра лупцювала свою підопічну дівчинку з дитячим церебральним паралічем. Попри те, що все зафіксувала камера спостереження, жінка винною себе не визнала. Батьки дитини пішли до поліції. Нині крапку в справі поставив Харківський суд.

Кореспондентка: У райсуді Харкова оголошують вирок у справі про катування дівчинки з діагнозом дитячий церебральний параліч. Обвинувачувана 48-річна няня дитини. Це відео у березні 2018 надала мати 14-річної Лєри Лариса Сандебі. Розповідала: приховану камеру вдома встановила, коли побачила на тілі доньки синці. Лариса звернулася до поліції. На тілі дівчинки судові медики нарахували більше сотню синців. Суд у справі тривав понад рік. За весь цей час няня провини не визнала. Прокуратура просила для обвинуваченої максимального покарання 5 років ув'язнення, каже прокурор у справі Наталія Клочко.

Наталія Клочко, прокурор: Суд призначив вирок позбавлення волі, яке потрібно відбувати реально. Я вважаю, що дуже справедливо те, що судом призначене саме реальне позбавлення волі. Щодо строку такого покарання? Нами буде вивчене питання про можливість внесення апеляційної скарги після додаткового ознайомлення із текстом судового рішення.

Кореспондентка: За вироком суду, Савченко має відшкодувати матері дівчинки матеріальні збити, говорить адвокат потерпілих Іммілейла Аблуллаєва-Мартиросян.

Іммілейла Абдулаєва-Мартирося, адвокатка матері дівчинки: Безумовно, так, це реальний строк. Це те, за що ми боролися, але ми просили максимальну міру покарання. Дитині було надано одразу медичне обстеження, допомогу і затрачені певні витрати. Там 3 тисячі з хвостом сума, це саме ті витрати, які понесла мати при обстежені, і ліки, які там були придбані.

Кореспондентка: Адвокат обвинуваченої Сергій Строгов каже, рішення оскаржать.

Сергій Строгов, адвокат обвинуваченої: Якою процесуальною дією визначили особу, яка наносить удари, що це саме Савченко? Якихось доказів у справі про те, що взагалі існувала якась домовленість про те, що вона працювала нянею, не існує, крім слів. Має бути договір. У договорі має бути написано, що проводиться відеозйомка, повинен стояти підпис Савченко з тим, що вона згідна з цим».

5. «Перетворити український дім на офіс президента — реально

Ведуча: Перетворити український дім на офіс президента — реально. Місця тут вистачить, каже директор “Українського дому” Юрій Стельмащук. Зробити замість адміністрації офіс президента вирішив Володимир Зеленський і вчора підписав відповідний указ. Підлеглих у глави держави має стати менше, і всі вони разом планують перебратися з Банкової на Європейську площу. Які проблеми можуть виникнути з переїздом дізнавався наш кореспондент.

Кореспондент: Колишній музей Леніна, а нині “Український дім”, а в майбутньому може й офіс президента. Саме в цю будівлю на Європейській площі планує перенести адміністрацію команда Володимира Зеленського. Загальна площа комплексу майже вісімнадцять тисяч квадратних метрів. Нині в “Українському домі” влаштовують виставки, конференції та розважальні заходи. А постійно тут, розповідає директор Юрій Стельмащук, медіацентр і музей історії Києва. Говорить про будівлю.

Юрій Стельмащук, директор “Українського дому”: Сама по собі холодна, жорстка і в принципі дійсно використовується ну процентів на 70.

Кореспондент: В середині холу “Українського дому”, виставкова площа якого понад вісім тисяч квадратних метрів, порожній, тож опалювати його важко, розповідає директор.

Володимир Зеленський: Ну якщо сонячні батареї ми ж сучасні. Я вибачаюся це все буде. Теплові насоси тут буде циркуляція повітря це як раз це передбачено.

Кореспондент: У будівлі п'ять поверхів.

Іван Юнаков, архітектор: Два — три поверхи. Оці два поверхи дуже добре освітлюються, тому що тут є вікна.

Кореспондент: За словами директора, місця для працівників офісу президента в “Українському домі” вистачить.

Юрій Стельмащук: Вісім тисяч квадратних метрів дійсно може спокійно забезпечити там роботу шістсот п’ятдесяти працівникам.

Кореспондент: А схожий вид з вікна буде у Володимира Зеленського, якщо офіс президента все ж таки переїде в Український дім, просто за склом Європейська площа.

Володимир Зеленський: Звісно — на Європейську площу мені здається що...

Мені також здається це тому що коли ви будете працювати, тут будуть горіти вікна і люди будуть бачити, що президент працює.

Володимир Зеленський: Да, да, правильно.

Кореспондент: Територію довкола будівлі команда президента теж планує змінити.

Іван Юнаков: Тут ми хочемо зробити щось по типу коворкінга, де будуть приходити громадяни з якимись ініціативними моментами дуже цікавими і тобто вийде працювати водночас з людьми.

Кореспондент: А на місці цієї клумби на Європейській площі команда Володимира Зеленського хоче створити пішохідну зону, там можна буде проводити мітинги. Переробити проїжджу частину радить і директор Українського дому.

Юрій Стельмащук: Тут немає проблем для того, щоб ні за що не підпускали. Ключова історія буде полягати в тому — безпеці, все ж таки перша особа держави, війна якої на сході.

Кореспондент: Кошти на переоблаштування “Українського дому” під Офіс президента команда Володимира Зеленського планує взяти у європейських донорів.

Ми і копійки не будемо витрачати з державного бюджету

Володимир Зеленський: А концепція хороша.

Кореспондент: У державному управлінні справами детальніше про реорганізацію «Українського дому» нам пообіцяли розповісти згодом. За словами ж директора, поки що жодних угод з Адміністрацією президента він не підписував».

6. «Із собакою на роботу

Ведуча: Із собаками на роботу поприходили працівники півтисячі підприємств в Україні, це ті, що офіційно зареєструвалися на сайті організаторів. Традиція бодай раз на рік не лишати пса вдома і брати його з собою в офіс з'явилася в Сполучених Штатах 20 років тому. Українці підхопили її 2013. Чи не нашкодить такий експеримент колегам і самим собакам?

Кореспондентка: Сьогодні маркетолог ІТ-компанії Міра пішла на роботу зі своїм собакою Моною. Каже, керівництво дозволяє брати з собою домашнього улюбленця в офіс будь-коли.

Міра Бектімірова, маркетолог ІТ-компанії: Коли господар на роботі, собака залишається вдома сама і сумує, бо собака, це соціальна тварина, якій потрібне людське оточення. Тільки так їй комфортно.

Кореспондентка: У Мони є всі потрібні щеплення, тому їй можна бути в офісі. Серед працівників є ті, в кого алергія на шерсть собак, проте вони не проти присутності тварин. Кажуть, офіс великий і можна бути на безпечній відстані.

Міра Бектімірова: Взяла з собою одну іграшку для собаки. Трішки печива, корм, водичку в дорогу. Коли будемо повертатися додому, тарілку і, звісно, пакет для прибирання після собаки на вулиці.

Кореспондентка: В офіс із собакою прийшла не тільки Міра. Колега взяла із соболю Лакі.

Катерина Буданова, QA-інженерка: Собаки, вони теж мають почуття, сидять удома і сумують. А на роботі собака разом з людьми, їй цікавіше, веселіше. Для моєї собаки це не стрес, це навпаки для неї активність, їй дуже весело. Багато нових людей та знайомств.

Кореспондентка: Владислав Ладовнік, один з працівників офісу каже: собаки працювати не заважають.

Владислав Ладовнік, працівник ІТ-компанії: Навпаки, це створює святкову атмосферу, це особлива п'ятниця. Приємно відкласти на декілька секунд роботу, проте це не зменшить продуктивності праці, а підніме настрій і продуктивність.

Кореспондентка: Лікар ветеринарної медицини розповідає, що в офісі пес почувається в безпеці, бо він біля свого господаря.

Євген Шевченко, ветеринар: Тварина знаходиться під постійним доглядом. Оскільки собака є компаньйоном, вона любить дуже, в неї дуже тісні стосунки з власником, тому найкраще всього, коли вона знаходиться поряд».

У випуску за 21 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

На Донбасі поранено українського військового.

Поліція оголосила підозру ще двом учасникам нападу на відеооператора в Харкові.

22 червня (субота):

1. «Удар блискавки

Ведуча: З лікарні додому відпустили жінку, яку ушпиталили після удару блискавку в Прикарпатті. Напередодні люди ховалися на автобусній зупинці від зливи і якоїсь миті відчули удар і всіх порозкидало врізнобіч. Троє чоловіків загинуло.

Кореспондентка: Блискавка влучила в акацію, що росте поруч із зупинкою. Василь Яремішин їхав тим же рейсовим автобусом Львів-Доленяни, що і загиблі.

Василь Яремишин, очевидець: То сильна злива була. З автобуса вийшли і люди зразу повтікали на зупинку, бо такий дощ лив, я не успів на зупинку. Я ще коло автобуса був. Тоді ударила блискавка. Через 8–10 хвилин і “скора” була, і міліція. Але вже нічого не помогло їм.

Кореспондентка: Любов Лиса живе неподалік зупинки. Жінка прибігла хвилин через 15 після удару блискавки. “Швидка” вже була на місці. Каже, серед тих, хто хотів сховатися на зупинці, було подружжя. Чоловік загинув, жінку забрала мати.

Любов Лиса, очевидиця: Блискавка влучила в дерево і вони якраз попали під цю хвилю і дівчатка ще не встигли зайти, отут от були, а вони лежали там, всі три.

Кореспондентка: Лікар-анестезіолог Петро Морозіцький з відділення реанімації, в якому перебувала одна з постраждалих жінок, розповів про її стан.

Петро Морозіцький, лікар-анестезіолог Рогатинської районної лікарні: На місці пригоди вона втратила свідомість, але “швидка” її доставила до нас уже в стані середньої важкості. На даний момент вона виписана з лікарні додому по місцю проживання під спостереження сімейного лікаря. Наступив різкий спазм м'язів і тому вона ніби, так здавалося, що паралізована. Але все нормально.

Кореспондентка: Всі загиблі приїжджали до села на вихідні, бо працювали у Львові. За фактом смерті відкрито кримінальне провадження».

2. «Зареєструвати кандидатом в депутати колишнього регіонала Олександра Онищенка Центральну виборчу комісію зобов'язав Адміністративний суд Києва

Ведуча: Зареєструвати кандидатом в депутати колишнього «регіонала» Олександра Онищенка Центральну виборчу комісію зобов'язав Адміністративний суд Києва. Про це повідомив журналіст “Слідство-інфо” Дмитро Хриплянчук, підтвердив це сам Онищенко на фейсбуці. На телефонні дзвінки він не відповідає. ЦВК нині чекає на це рішення і тоді визначиться, подавати на апеляцію чи ні, сказав «Новинам на Першому» речник комісії Костянтин Хівренко. Раніше Онищенко в реєстрації відмовили, бо він з 2016 року за кордоном. Згідно з Конституцією, обов'язкова умова для кандидата — жити в Україні впродовж останніх 5 років. Олександр Онищенко і зараз депутат позафракційний, каже, був за кордоном, бо представляв Україну на змаганнях з кінного спорту. Юрист Микола Хохула каже, якщо ЦВК оскаржуватиме рішення, останнє слово буде за Верховним судом.

Микола Хохула, адвокат: Протягом двох днів з моменту проголошення даного рішення до Верховного Суду України. Тому фактично таке право передбачене і Центральна виборча комісія має право оскаржити рішення суду. Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження і такі рішення виконуються негайно.

Ведуча: Міністр молоді та спорту Ігор Жданов в коментарі “Громадському” сказав, що Онищенко не міг офіційно представляти України, бо Міністерство від серпня 2016-го не направляло його на жодні міжнародні змагання з кінного спорту, його немає ані в основному, ані в резервному складі національної збірної 2019 року. Але на “Першому” знайшли, надіслали запис Федерації кінного спорту, щоб дізнатися, в яких саме змаганнях представляв Онищенко Україну. 2016-го слідчі Національного антикорупційного бюро з'ясували: нардеп-мільйонер від Партії регіонів, його поплічники продавали газ держпідприємства “Укргазвидобування” за допомогою кількох своїх компаній через біржі яких не існує — це завдало державі збитків на мільярди гривень. Того ж року Верховна Рада зняла з депутата недоторканість, він з України виїхав. У лютому цього року НАБУ передало справу до суду. Онищенку інкримінують злочини за 8 статтями — це, зокрема, зловживання повноваженнями та відмивання коштів. Сам він усе заперечує. Нагадаю, через суд домагався права іти в українські депутати і третій президент Грузії Міхаїл Саакашвілі. Те, що він живе в Україні впродовж 5 років, вчора постановив Печерський суд Києва. Український паспорт Саакашвілі отримав від Петра Порошенка 2015-го, за два роки громадянства Саакашвілі позбавили, офіційно через те, що не повідомив про кримінальні провадження, відкриті проти нього в Грузії. Сам він тоді був у США. Попри заборону прорвався через польсько-український кордон України з Польщею, його депортували торік у лютому. Кілька тижнів тому Президент Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство і на вибори той іде першим у списку своєї політсили “Рух нових сил”. Документ від партії Центрвиборчком узяв і має 5 днів, щоб вирішити, реєструвати її на виборах чи ні, розповів речник ЦВК Костянтин Хівренко».

3. «Понад 14 тисяч українців змінили місце голосування на позачергових виборах

Ведуча: Натепер понад 14 тисяч українців змінили місце голосування на позачергових виборах. Кожен другий — з окупованих Донбасу чи Криму. Це дані з офіційного сайту Держреєстру виборців. Отримають на дільницях вони один бюлетень і голосувати будуть тільки за партію. Мажоритарників, які мали представляти їхній регіон в Раді, як і на минулих парламентських, не обиратимуть, розповів Суспільному речник ЦВК Костянтин Хівренко. Таких округів загалом 27, відповідно 27 порожніх місць у Раді.

Кореспондентка: Анастасія та Вікторія — переселенки. Вони переїхали 2014 року в Запоріжжя з Донецької області. Голосувати на виборах за мажоритарними списками не можуть.

Анастасія Перепелиця, переселенка: Коли внутрішньо переміщена особа прийде на виборчу дільницю, вона отримає лише один бюлетень і зможе віддати свій голос тільки за партії, але не матиме змоги голосувати за мажоритарною системою, за представників від цього регіону, де вони фактично перебувають. Це дійсно є проблема, і хотілося би, щоби голос внутрішньо переміщених осіб також був почутий і брати участь у житті держави як повноцінні її громадяни.

Кореспондентка: Політичний експерт Андрій Вігірінський пояснює, на непідконтрольній території виборчий процес організувати неможливо. Тому виборці можуть голосувати лише за партії.

Андрій Вігірінський, політичний експерт: Враховуючи те, що країна то у нас начебто в статусі, але за фактом представлення народним депутатом, обраним за одномандатним виборчим округом, там в Донецькій, Луганській областях чи в Криму, неможливе представлення його виборцям, в силу того, що це неконтрольована територія. І відповідно, організація виборчого процесу на цій території неможлива, створення дільничних виборчих комісій, окружних виборчих комісій. Ну і відповідно це право реалізоване переселенцем бути не може.

Кореспондентка: Не скористаються правом голосувати в одномандатних округах жителі тимчасово окупованого Криму.

Мустафа Джемілєв, ділер кримськотатарського народу: Участь самих жителів Криму практично неможлива. На кожних виборах декілька сотень перетинають кордон. Але вони не впливають на ситуацію. Тому можна сказати, що вони відрізані.

Кореспондентка: Щоб змінити місце голосування на парламентських виборах треба прийти до відділу ведення Державного реєстру виборців. Зробити це можна до 15 липня включно. Тим, чия виборча адреса на тимчасово окупованій території, досить лише паспорта з реєстрацією».

4. «Фронтове зведення

Ведуча: Одного військового поранено на передовій під час обстрілів, — повідомив представник прес-центру Об'єднаних сил Олексій Зуганов. До 18-ї години бойовики 11 разів обстріляли українські позиції. Зокрема — з мінометів, заборонених мінськими угодами, з кулеметів та гранатометів. Накривали укріплення армійців в Приазов'ї, поблизу окупованих Донецька, Горлівки та на Світлодарській дузі».

5. «Із нардепом Дмитром Тимчуком попрощалися в Києві

Ведуча: Із нардепом Дмитром Тимчуком попрощалися в Києві. Чоловіка не стало в середу. Його знайшли з простреленою головою у власній квартирі. За тиждень йому мало би виповнитися 47. У Будинку офіцерів в останній путь Тимчука проводжали рідні, друзі, колеги з парламенту і українські міністри.

Кореспондентка: Десята ранку. До будинку офіцерів у столиці сходяться люди. Серед них університетський друг загиблого Віталій Закревський. Товаришував із Дмитром понад 20 років.

Віталій Закревський, товариш Дмитра Тимчука: Різні ситуації були, але Діма вирішував завжди питання словами. Він не був, ну як кажуть, на рожон не ліз.

Кореспондентка: Крім рідних та друзів Дмитра Тимчука тут також міністри та депутати. Спікер Парубій згадує період початку анексії Криму, коли він був секретарем РНБО, а Дмитро Тимчук координатором «Інформаційного спротиву».

Андрій Парубій, голова Верховної Ради: Він зумів той період, коли всі були розгублені, мобілізувати свої знання і досвід і на інформаційному фронті бути таким передовим загоном. Від його постів, від його інформації тоді ми отримували знання, ми отримували впевненість і всі ці роки, всі ці роки Дмитро був на передовій інформаційного фронту.

Кореспондентка: Речник Збройних сил України Богдан Сеник у двохтисячних працював із Дмитром та був знайомий із ним більш як 20 років.

Богдан Сеник, речник ЗСУ: В прес-службі ми в тому числі вчилася і на його роботах, на його принципах і підходах. І одне лише від нього запам'яталось: зауваження, за весь цей час, це чому ти звертаєшся до мене на “ви”. Він був проти цього.

Кореспондентка: Поминальну службу відправили військові капелани. Після прощання труну з тілом повезли на Житомирщину. Поховали Дмитра Тимчука у Бердичеві, де мешкають його батьки і де він жив юнаком.

Ведуча: Справу Тимчука розслідують як умисне вбивство, проте правоохоронці мають кілька версій. Сергій Князев окрім вбивства не відкидає самогубство, або ж нардеп міг загинути через необережне поводження зі зброєю. Дмитро Тимчук професійний військовий, був членом комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. До парламенту 2014-го пройшов за списками «Народного фронту». Того ж року очолив групу “Інформаційний спротив”, яка інформувала про ситуацію в анексованому Криму та російську агресію на Донбасі. Свого часу Тимчук брав участь в українських миротворчих місіях в Іраку, Лівані та Косові».

6. «ЛГБТ-спільноти пікетували Адміністрацію президента

Ведуча: Бодай якось відреагувати на побиття учасників “Київпрайду”, що сталося два дні тому, вимагали від Володимира Зеленського, представники ЛГБТ-спільноти. Вранці вони прийшли під Адміністрацію президента, заразом попросили Зеленського і самому пройти на Марш рівності, який відбудеться в Києві завтра. Відповіді поки що не почули.

Руслана Панухник, директорка ГО “Київпрайд”: Першочергове ми вважаємо це неповагою до щонайменше 10-ти відсотків українського суспільства, адже це був не жарт, і не якесь шоу, ми дійсно щиро запрошували пана Президента на Марш рівності, підтримати права людини. Ми вважаємо, що час для відповіді ще є, ми дуже хочемо бачити президента на Марші рівності.

Ведуча: Чи візьме Зеленський участь в Марші рівності “Новини на Першому” намагалися дізнатися в його речниці Юлії Мендель, на дзвінки вона поки що не відповідає. 19 червня, нагадую, невідомі в балаклавах напали на відвідувачів кінопоказу, який влаштували в межах форуму на підтримку права ЛГБТ-спільноти України. За даними організаторки заходу Анастасії Лакіної, тоді побили 18 людей, зокрема українського стиліста Олега Шурикіна, його вшпиталили. Учасники написали заяву в поліцію, чи відкрили там кримінальне впровадження: Речниця Яна Рошко пообіцяла сказати в понеділок. Тиждень “Київпрайд-2019” стартував 14 червня. Завершується він завтра Маршем рівності».

7. «Гроші для першокласників

Ведуча: По 6 тисяч гривень отримають українські першокласники, якщо з 1 вересня підуть в школи, де їх навчатимуть румунською. Таких найбільше в Закарпатті та на Буковині, що межують з Румунією. Саме тамтешній уряд обіцяє виділити гроші для першачків. Українських колег, каже міністр освіти Лілія Гриневич, про такі стипендії не попереджали і дозволу не питали. Наші журналісти поїхали до сіл, де україномовних шкіл взагалі немає, щоб дізнатися, як там сприйняли ідею румунських урядовців.

Кореспондентка: Лариса Мігай живе в селі Байраки, Герцаївського району. Її син Георгій вчиться в першому класі румунськомовної школи. Він може претендувати на стипендію, яку надає уряд Румунії, — це тисяча леїв на рік, у гривнях приблизно 6 тисяч.

Лариса Мігай, жителька Байраків: Ми зібрали всі ці документи, відправили їх на переклад румунською мовою. Я не можу сказати, коли цей переклад буде готовий.

Кореспондентка: У Герцаївському районі понад 90 % населення — етнічні румуни. У селі немає жодної україномовної школи, найближча за 13 кілометрів звідси.

Лариса Мігай: П'ять місяців ми ходили до репетитора з української мови, спілкуються вони вільно між собою українською мовою.

Кореспондентка: Олена Тофан живе в селі Багринівка, Глибоцького району. Тут теж більшість — етнічні румуни. Школа в селі румунськомовна, є один клас з українською мовою викладання. Учні цього класу на стипендію претендувати не можуть. В Олени дві дочки, молодша піде в перший клас восени.

Олена Тофан, жителька Багринівки: Ця в український клас ходить. І думали, що другу теж в український клас здавати, бо так ліпше.

Кореспондентка: Згідно з даними сайту румунського міністерства у справах Румунії, звідусіль торік Румунія виплатила понад 1600 стипендій учням румунськомовних шкіл у Закарпатській, Одеській та Чернівецьких областях. Координує проєкт на Буковині громадська організація «Красноїльська Маланка». Її співзасновник Степан Мітрік каже: батьки мають підтвердити, що їхня дитина навчається в румунськомовній школі і відкрити рахунок, на який буде надходити стипендія.

Степан Мітрік, співзасновник громадської організації “Красноїльська Маланка”: Делаю разъяснение в плане того, что вот они должны готовить эти документы. Школа и классный керивник собирает эти документы и отправляет.

Кореспондентка: У Міністерстві освіти і науки України будуть з'ясовувати, який механізм виплати стипендії з боку румунського уряду, каже очільниця відомства Лілія Гриневич.

Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України: Найбільше нас турбує, що це робиться шляхом ніби надавання благодійного внеску і при цьому збираються фактично реєстраційні дані цих дітей і їхніх батьків. Якщо румунська сторона хоче надавати якусь допомогу і сприяти освіті, то в цьому випадку це має бути програма, яка буде зареєстрована.

Кореспондентка: Нагадаємо, що згідно з законом про мову, в румунськомовних школах до 2023 року поступово будуть збільшувати кількість предметів з українською мовою викладання. Після 2023 року шкільне навчання для національних меншин у старших класах буде тільки українською. Початкова освіта для нацменшин залишиться рідною мовою».

8. «Рекордний забіг в Полтаві

Ведуча: Естафету завдовжки 3 доби влаштували в Полтаві. Весь цей час спортсмени бігли центром міста і передавали одне одному естафетну паличку. Для рекорду знадобилося півтори тисячі добровольців.

Кореспондентка: Третю добу навколо корпусного парку Полтави бігуни передають один одному естафету. За 20 хвилин до свого забігу реєструється останній учасник — Тарас Панасенко.

Тарас Панасенко, учасник рекордного забігу: У нас такий є, так як у людей в компанії, ми постійно бігаєм, у нас постійні тренування. Я пробіг вже 3 марафони по 42 кілометри. Не знаю скільки напівмарафонів. Ну це стиль життя вже такий.

Кореспондентка: Після кола навколо парку до Тараса долучаються й інші учасники забігу. Завершують естафету у Петровському парку.

Лєна Вєтрова, керівниця реєстру рекордів України: Зустрічаємо оплесками наших бігунів!

Тарас Панасенко: Враження неймовірні, тому що це свято. Це свято майбутнього, це свято здоров'я. Для мене це дуже важливо, тому що це маленький крок вперед і попереду будуть нові рекорди.

Лєна Вєтрова: Грандіозний рекорд! Я пишаюся вами. Дякую!

Кореспондентка: Рекорд встановили у категорії “найтриваліший безперервний естафетний біг”.

Чоловік: Дуже щасливий, але поки втомлений. Дуже радий, що нарешті нам це вдалося.

Лєна Вєтрова: Такими рекордами пишається вся Україна. 72 години безперервно бігали 139 учасників рекорду. Ми маємо забіг загальною довжиною 839 кілометрів.

Олександр Чорний, співорганізатор рекордного забігу: Ми думали, що буде якась велика цифра, але ми не могли передбачити, яка це буде саме цифра, оскільки в кожного учасника свій темп і дуже важко передбачити, яку кількість кіл пробіжить та чи інша людина. Всі учасники сумлінно підходили до своїх обов'язків, передавали естафету. Вдячність людей це от найбільша напевно нагорода. Ти розумієш, це робилося не даремно.

Кореспондентка: За словами керівниці реєстру Олени Вєтрової, рекорд в цій категорії в Україні перший. Естафетний забіг у Полтаві розпочали 19 червня об 11-й ранку».

У випуску за 22 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Політв’язня Балуха за допомогою провокації тюремники відправили до штрафного ізолятора — адвокат.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: скріншот з сайту 1tv.com.ua

comments powered by Disqus