Моніторинг новин північних філій Суспільного за вересень

Моніторинг новин північних філій Суспільного за вересень

12:34,
31 Жовтня 2019
6799

Моніторинг новин північних філій Суспільного за вересень

12:34,
31 Жовтня 2019
6799
Моніторинг новин північних філій Суспільного за вересень
Моніторинг новин північних філій Суспільного за вересень
Як дотримувалися стандартів новинарі філій НСТУ стандартів у Житомирі, Києві, Луцьку, Рівному, Черкасах та Чернігові.

Моніторинг південних філій НСТУ за 16–20 вересня 2019 року читайте тут, східних — тут, західних — тут.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Житомир»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,72 бала із шести можливих.

Найбільше новинарі філії в підсумкових випусках новин розповідали про комунальні проблеми — п'ять сюжетів, або 21 % від усього контенту. Йшлося про ремонт доріг, відключення води, аварійність житлових будинків та готовність до опалювального сезону. Стільки ж сюжетів присвятили культурі: повідомлення про виставки живопису й фотографії, старт нового сезону у філармонії чи інтерв’ю з кінорежисером. До категорії «Інше» теж віднесено п’ять сюжетів про суботники, святкування Дня рятівника, навчання резервістів тощо.

На другому місці за популярністю — новини спорту (17 %), на третьому місці надзвичайні події та соціальна тематика (по 8 %). Лише один сюжет присвятили економіці (4 %). І взагалі не йшлося в новинах про місцеву й загальнодержавного рівня політику, діяльність органів місцевої влади, реформи, війну на Донбасі, релігію, освіту та медицину. Хоча протягом тижня в регіоні були відповідні інфоприводи, які підхопили інші ЗМІ.

Зокрема, не було в новинах «UA: Житомир» інформації про те, що головну міську площу Житомира активісти зробили частково пішохідною, перекривши доступ автомобілям, та про закупівлю обласній лікарні нового обладнання для анестезіології та інтенсивної терапії. Не розповідали, що в Житомирі відкрили новозбудований Центр зайнятості та виділили кошти з міського бюджету на закупівлю планшетів для місцевих шкіл. Не розповіли глядачам про суттєве скорочення міськвиконкому, про звільнення начальника управління транспорту, на якому наполягали міські депутати, та ліквідацію інтернату на Житомирщині.

Поза об’єктивом телевізійників опинилися кілька резонансних подій, які стосуються роботи контролюючих і правоохоронних органів. Зокрема, обшуки співробітниками СБУ в управлінні захисту економіки Нацполіції, викриття мільйонних зловживань посадовців митниці, обрання судом запобіжного заходу заступнику керівника обласного управління Держрибагентства, який попався на хабарі, та відсторонення від роботи начальника цього відомства через корупцію в управлінні.

Проблеми є насамперед із повнотою. Наприклад, у сюжеті від 19 вересня «Інтерв’ю з режисером фільму “Атлантида”» про перемогу стрічки на Венеційському кінофестивалі не сказали, в якій із номінацій її визнано найкращою. Автори не повідомляють, що фільм отримав від Державного агентства з питань кіно фінансову підтримку — майже 21 мільйон гривень. Крім того, в сюжеті відсутній бекґраунд про режисера Валентина Васяновича, чиї фільми вже не раз отримували міжнародне визнання та навіть висувалися на «Оскар».

Не менш показовим є сюжет від 19 вересня «Судове засідання до ТОВ “Профуна” сьогодні відклали» про розгляд скарги екологів на роботу хутряної ферми з розведення норок. У підводці ведучий каже: «Про суть справи та самого позову — у сюжеті наших кореспондентів». Проте в сюжеті тема так і не була розкрита. Натомість у відеоряді є кадри з людьми в залі судового засідання, які тримають плакати із написом «Сінгурівська громада проти вбивства. Геть голландського інвестора з родючих земель України!» та фотографією тхора. Пояснень, хто такі «голландські інвестори», чому їх женуть «геть», про які «вбивства» йдеться, в новині немає. Аби зрозуміти суть справи та оцінити її суспільну важливість, довелося звертатися до інших відкритих джерел. Автори мали би нагадати про існування аналогічних судових справ: до хутряної ферми вже позивалася Держекоінспекція і її вимоги судом були задоволені. Без цієї інформації новина виглядає вирваною із контексту. Отже, окрім браку повноти, маємо ще й порушення стандарту точності.

Неоднозначна ситуація і з дотриманням стандарту достовірності. З одного боку, телевізійники чітко посилаються на джерело інформації, а з іншого — в титрах нечітко позиціонують спікерів, зокрема посадовців. Таку ситуацію можна вважати й порушенням стандарту точності. Як-от у випадку із сюжетом від 17 вересня «Двоє житомирян увійшли в десятку нагороджених» про відзначення президентом двох підлітків, які врятували дітей та тварин. Коментуючи церемонію нагородження, ведуча каже: «Віталій Коваль, який керує відділенням аварійно-рятувального загону спецпризначення…». У титрах цей чоловік підписаний як «працівник рятувальної служби».

Інший приклад порушень стандарту — відсутність посилань на авторство чужого контенту. Таким є вже згадане повідомлення від 19 вересня «Інтерв’ю з режисером фільму “Атлантида”», де у відеоряді використані фото Валентина Васяновича з церемонії нагородження у Венеції. Ймовірно, редактори просто взяли їх із інтернету.

Здебільшого в сюжетах, де йдеться про конфліктні ситуації, позиції сторін представлені. Але трапляються випадки, коли попри численні коментарі представлена інформація виглядає маніпулятивною. Скажімо, в матеріалі від 19 вересня «Сьогодні у Житомирі лунали електросирени» про перевірку автоматизованої системи оповіщення ведуча в підводці каже: «Чи знають житомиряни, як реагувати на сповіщальні сирени, дивіться далі». Після чого демонструють результати вокспопу, де всі герої ствердно відповідають на питання, ніби лише вчора читали інструкцію з цивільної оборони.

А в новині від 16 вересня «Художня виставка житомирянина Віктора Ковалика», в якій ідеться про відкриття виставки живопису, є такі слова ведучої в підводці: «Поєднання графіки та живопису, масла та акварелі — це характерні риси творчості житомирянина Віктора Ковалика». Проте в сюжеті герой не використовує подібного формулювання, це оцінне судження ведучої. Отож, маємо справу з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів.

«UA: Волинь»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,5 бала із шести можливих.

Кожна п’ята новина, показана в підсумкових випусках, стосувалася криміналу або діяльності правоохоронних органів. На другому місці за кількістю новин — надзвичайні події, а також питання, пов’язані з освітою (по 14 %), на третьому — соціальні проблеми (11 %). Зовсім не було моніторингового тижня сюжетів про війну на Донбасі та життя на окупованих територіях, діяльність місцевої влади і релігію. По два сюжети журналісти присвятили економіці і спортивним подіям (по 7 %). І лише по разу йшлося в новинах про політичні події державної ваги та місцевого суспільно-політичного життя, реформи та комунальну сферу, а також про медицину та культуру (на кожну з тем припало по 3 % новин).

Серед тем, які незаслужено випали з поля зору каналу, ті, що стосуються реформи децентралізації. Зокрема, перипетії навколо створення двох ОТГ і приєднання села до обласного центру. Інші ЗМІ повідомляли також про ймовірність зриву опалювального сезону в окремих районах області. У новинах вийшов сюжет про Львівській форум видавців запозичений у тамтешньої регіональної філії, але не йшлося про участь у ньому волинян.

Всі проаналізовані новини були оперативними і позбавленими оцінних суджень. Що ж до зафіксованих порушень стандартів, то не все вдалося зі збалансованим висвітленням подій, а також точністю та повнотою.

Прикладом сюжету з порушенням кількох стандартів є новина від 19 вересня «Вісім мільйонів гривень витратять на встановлення чотирнадцяти розумних зупинок у Луцьку». В ній ідеться, що зупинки встановлюватимуть грантовим коштом, але не зрозуміло, хто платить. Немає інформації і про те, яка компанія ці зупинки встановлюватиме, хто буде виводити інформацію на електронні табло, а також чому раніше встановлені зупинки не працюють. У журналістському тексті є посилання на «неефективну роботу попереднього оператора», але і його не названо. До того ж у розповіді про важливий інфраструктурний проєкт журналісти обмежилися коментарем представника міської влади. Хоча в сюжеті варто було б відобразити думку пасажирів та експертів. Отож новина вийшла незбалансованою, неточною й неповною.

А сюжету «Двісті шістдесят три учні школи села Стобихівка сьогодні відновили навчання»від 16 вересня бракує балансу думок та повноти інформації. Фактично цей сюжет — продовження історії про акцію протесту, влаштовану батьками під стінами Офісу президента. Вони вимагали, щоб у селі нарешті збудували школу, якої там чекають десять років. Бо поки що їхні діти навчаються у три зміни. У сюжеті немає оперативного відеоряду, про умови навчання дітей відомо тільки зі слів ведучої. А проілюстроване повідомлення фотознімком пікетування минулого тижня. Інформація подана тільки за словами представника батьківського комітету.

Найбільше сюжетів із порушенням стандартів вийшло у випуску новин за п’ятницю, 20 вересня. Так, у сюжеті «Через пожежу у Луцькому міському госпіталі військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження»бракує точності й повноти. Зі слів речника УДСНС в області Володимира Нестерова дізнаємося тільки загальну інформацію. Натомість інші місцеві ЗМІ розповідають подробиці інциденту детально. У продовження цієї теми вийшов сюжет «Вісімнадцятьох пацієнтів евакуювали з обласного госпіталя». В ньому не вказане джерело інформації про кількість евакуйованих. Ведуча ж каже, що «18 пацієнтів евакуювали з обласного госпіталя до обласної клінічної лікарні, 21-го до Луцької міської клінічної лікарні, шістьох до обласного госпіталю ветеранів війни». Інші ж ресурси згадують, що загалом під час пожежі евакуювали понад 90 людей, у тому числі персонал госпіталю. Також деякі регіональні ЗМІ змогли взяти коментарі у свідків пожежі та тих, хто допомагав рятувальникам.

«UA: Київ»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,51 бала із шести можливих.

Моніторингового тижня в новинах каналу превалювали кримінальні сюжети (19 %) та новини про політичні події державної ваги (16 %). Також у підсумкових випусках часто розповідали про діяльність місцевої влади (спроби Віталія Кличка зберегти свої позиції як міського голови і пов’язані з цим події). Практично щодня виходили й новини про суспільно-політичні процеси, які відбувалися у столиці. На обидві тематичні категорії припало по 12 % сюжетів. Жодного сюжету не було присвячено питанням релігії, реформ і освіти та науки. Про надзвичайні події та економіку йшлося, відповідно, у 9 % і 7 % новин, у двох сюжетах — про комунальні проблеми та культуру (по 5 %). По разу журналісти зверталися до тем війни на Донбасі, соціальних проблем, медицини та спорту (по 3 % новин).

Більшість важливих подій тижня в новинах каналу висвітлено, та кілька цікавих і проблемних залишилося за кадром. Наприклад, акція біля пішохідного мосту «Кому дзвонити, коли вбиває поліція?» і закриття пекарні, в якій працювали люди з ментальною інвалідністю. Також інші ЗМІ повідомляли про перевірку меню у шкільних їдальнях, а також про проведення у столиці інвестиційного форуму.

Експерти звернули увагу, що в новинах філії багато коротких повідомлень, зроблених із пресрелізів, за підсумками пресконференцій або ж поданих із посиланням на прессекретарів («Майже сотня пожеж сталася у Києві та області за минулу добу», «У метро ремонтують ескалатори», «39 кілограмів вилученої риби, 19 адмінпротоколів та 2 кримінальні провадження», «Вбивство директора української компанії німецького концерну «Капарол» розкрили» тощо). В них часто немає синхронів, а почасти й бекґраунду.

Однобокістю подачі часто вирізнялися сюжети про роботу місцевої влади. Тож у них не було балансу думок. Як-от у матеріалі від 17 грудня «Дострокові вибори в столиці зможуть відбутися 8-го грудня». В інформацію про подання законопроєкту, який передбачає проведення позачергових виборів міського голови та міської ради, є лише критичний коментар Віталія Кличка. Хоча був би дуже доречним і коментар експерта-політолога.

Приводом для новини від 17 вересня «Перевірці в Києві бути» став пост у соцмережі народного депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка. Він анонсував перевірки «всіх структур» за рішенням уряду задля «перекриття всіх корупційних каналів у столиці». Завершили це коротке повідомлення словами ведучої про те, що «міський голова звернувся до Державної аудиторської служби з проханням провести фінансовий аудит діяльності структур КМДА, комунальних підприємств та інших підрозділів за період починаючи з 2015 по 2019 роки». З огляду на те, що Кличко де-факто перебуває в опалі, а Ткаченко мітить на його місце, варто було би бодай урівноважити основний меседж синхроном міського голови. А краще — додати коментар експерта. Чи хоча би змалювати контекст, у якому відбуваються ці події. У поданому ж варіанті новина вийшла незбалансованою і неповною. До того ж із порушенням вимог стандарту достовірності через неверифіковане використання сомережі як джерела інформації.

Бракує балансу думок і в матеріалі від 17 вересня«Пацієнти з рідкісними захворюваннями мітингували біля Офісу президента» не містить позиції представників влади. Журналісти обмежилися формулюванням «з Офісу президента до мітингарів так ніхто і не вийшов», що не є виправданням для відсутності коментаря. Та ж сама проблема є у матеріалі від 20 вересня «В столиці пройшов Міжнародний марш за клімат», де неодноразово продемонстрована позиція громадських активістів і організаторів заходу, а позиція влади взагалі не представлена.

Що ж до оперативності, то цей стандарт порушено лише в одному сюжеті: «Невідому будівлю часів Київської Русі виявили на території Софійського заповідника» від 18 вересня. У ньому розповідається про подію місячної давності.

Серед сюжетів, у яких порушень стандартів найбільше, можна виділити матеріал «В КМДА завершилася пресконференція за участю міського голови» від 17 вересня. У підводі до першого повідомляється, що відбулася пресконференція Кличка «щодо консультацій з лідерами фракцій з питання дострокового припинення повноважень роботи Київради 8-го скликання».Все, на що спромоглася у прямому включенні кореспондентка каналу, — повідомити, що консультація тривала близько двох годин і що «Кличко повідомив про те, що наразі голови фракцій трохи заангажовані. Їх всяко пробують перетягнути до себе політичні сили і в четвер відбудеться розмова, відбудеться сесія, тобто ще буде вирішуватись питання». Чи варто подавати інформацію про такі важливі для столиці речі в такому форматі? Адже новина вийшла фактично ні про що, їй бракує точності, повноти й балансу думок. А передавши оцінку Кличка і позиції голів фракцій непрямою мовою без означення меж цитування, журналістка порушила ще й стандарт відокремлення фактів від коментарів.

«UA: Рівне»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,38 бала із шести можливих.

Аналіз новин каналу демонструє певний перекіс у бік неполітичних, нейтральних тем. Найбільше в новинах «UA: Рівного» була представлена тема криміналу та повсякденної роботи поліції: сюжети на цю тему становили 18 % від усіх новин. Так, журналісти приділили увагу запровадженню практики використання в обласному центрі приладу «Трукам» (сюжет «У Рівному швидкість руху автомобілів патрульні контролюватимуть за допомогою приладу»), а впровадженню поліцією мобільного додатку «Майпол» — аж два сюжети: «Поліцію у Рівному можна викликати через мобільний додаток» і «На Рівненщині запрацював мобільний додаток».

Регулярно виходили сюжети на теми культури і комунальних проблем (по 10 %). Натомість жодного сюжету не присвятили освіті, а частка новин про місцеву політику та релігію становила всього по 3 % від загальної кількості. Стільки ж припало й на висвітлення війни на Донбасі. Вона згадується лише одного разу, й доволі опосередковано — у сюжеті від 19 вересня про повернення додому офіцера, який перебуває під слідством — «Військовий повернувся додому після дворічного утримання в СІЗО Луганщини».

Повз увагу телеканалу пройшла низка важливих для області подій. Так, попри активне висвітлення теми роботи поліції канал не висвітлив роботу гарячої лінії щодо незаконних АЗС, що зробили інші медіа (наприклад, тут і тут). Також не зацікавила телеканал і діяльність народних депутатів від Рівненщини, зокрема, їхнє голосування щодо закону про недоторканність.

Не було зафіксовано жодного випадку порушення стандарту достовірності — в усіх проаналізованих сюжетах кореспонденти коректно посилалися на джерел, називаючи конкретну особу. Те ж стосується й оперативності. У 97 % новин було дотримано стандарт відокремлення фактів від коментарів. Лише в одному сюжеті від 20 вересня — «Тести різних рівнів пройдуть кандидати на посади голів РДА» — ведуча каже: «Зеленський звільнив останніх шістьох голів РДА, які були призначені Петром Порошенком. Відтак усі райони Рівненщини залишилися без керівників». Що, вочевидь, є не так, адже в районах залишилися в. о. голів райдержадміністрацій.

У більшості сюжетів журналісти витримали і стандарт точності. Здебільшого порушення фіксувалися через те, що коментарі, отримані телефоном, завжди переповідають автори новин або ведучі, замість того, щоб дати їх до ефіру у вигляді запису прямої мови. А це може спотворити їхній зміст: «Ми зв’язалися із Дмитром Зайцевим телефоном. Інформацію про своє звільнення він підтвердив та пояснив, що прийняв таке рішення через бажання повернутися у бізнес» (сюжет від  16 вересня «Керівник податківців звільняється з посади»). Або як у наступному випадку: «Підприємець Роман Марков, на чиє ім’я був виданий дозвіл, не зміг зустрітися із журналістами «Суспільного» сьогодні, але телефоном підтвердив, що дозвіл на встановлення білборда отримав три роки тому і з тих пір сплачував орендну плату. А також заявив про готовність при потребі додати на рекламну площу номер дозволу та контактні дані» (сюжет від 16 вересня «Депутатські звернення щодо законності встановлення рекламних білбордів»).

Також в експертів є зауваження до дотримання стандартів балансу думок та повноти інформації. У незбалансованих сюжетах зазвичай журналісти підходили до висвітлення подій однобоко. Наприклад, у новині від 18 вересня «Через скасування мораторію на землю збільшиться кількість звернень» акцент зроблено на припущенні керівника цієї установи про неминучий наплив відвідувачів, бо люди вчасно не оформили паї. Інші позиції в сюжеті не представлено. Або ж візьмімо матеріал «Спалах гострого гастроентероколіту зареєстрували в Дубні»від 18 вересня. У новині повідомляється, що за версією епідеміолога масове інфікування сталося після святкування в магазині-кафетерії. Точки зору власників закладу в сюжеті немає й не повідомляється, що журналісти намагалися її з’ясувати.

«UA: Черкаси»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,92 бала із шести можливих.

Кримінал, освіта, культура та об’єднана група новин із категорії «Інше» (поза межами базових тем) були представлені в черкаських новинах найбільше — по 14 %. Натомість не було в новинах жодного сюжету про загальноукраїнську політику, війну на Донбасі та релігію. Решті аспектів життя регіону, — діяльності місцевої влади, суспільно-політичним процесам, економіці, реформам і надзвичайним подіям та спорту — було присвячено по одному (4 %) або по два сюжети (по 7 %), як-от комунальним, соціальним проблемам та медицині.

У вихідні перед моніторинговим тижнем у Черкасах святкували день міста, але канал зовсім не висвітлював цю подію. Не розповідали в новинах про загиблого бійця з Черкащини. Не повідомлялося про катування і вбивство двох чоловіків та спробу злочинців утекти за кордон, Проігнорували журналісти Суспільного й марш за права тварин.

Усі новини каналу були оперативними і майже в усіх факти було відокремлено від коментарів. Зауваження ж викликав, зокрема, сюжет від 17 вересня «Запобіжний захід обрав сьогодні Придніпровський райсуд Черкас». У ньому нечітко означений кінець інформації, повідомленої адвокатом, на якого посилається ведуча. Тож і не зрозуміло, кому ж із них належить висновок, що обвинувачений на свідків не впливатиме: «Нічний домашній арешт з 20-ї до 8-ї ранку на два місяці — такий запобіжний захід обрав сьогодні Придніпровський райсуд Черкас обвинуваченому в аварії 24 липня 2018 року, в якій загинули жінка та її чотирирічний син. Про це Суспільному повідомив адвокат обвинуваченого Володимир Ткаченко. З його слів таке рішення суду обґрунтоване, оскільки його підзахисний під вартою один рік і два місяці. У справі допитали основних свідків й нині немає ризиків впливу обвинуваченого на хід справи […]».

Що ж до балансу думок, то очевидними є порушення стандарту в новинах від 17 вересня «Через перебої з поставкою ліків під загрозою життя 5-річної Софії» та «Пацієнти з рідкісними захворюваннями вранці мітингували біля Офісу президента». В обох є позиції хворих, але в першому бракує коментаря міністерства, позаяк місцеві чиновники від медицини проблему дівчинки розв’язати не можуть, в другому представників Офісу президента.

Узагальненням думки декількох осіб журналісти порушили стандарт достовірності в новині від 16 вересня «В аварійно-рятувальних підрозділах Державної служби з надзвичайних ситуацій працюють піротехніки та водолази»: «У команді черкаських водолазів-рятувальників — п'ять осіб. Усі найскладнішою частиною роботи називають пошук та витягування із води потопельників. Для цього, кажуть, потрібно бути не лише сміливим, а й емоційно стійким».

У новині від 18 вересня «На Черкащині оголосили план перехоплення» як джерело вказується сторінка у фейсбуку. А в новині від 20 вересня «53 таблички, надруковані шрифтом Брайля» не вказане джерело інформації: «Ініціатором створення табличок із віршами поета, які надруковані шрифтом Брайля, став Дмитро Ліховий. Чоловік — родом з Канева. Нині проживає у Києві. Проєкт втілював власним коштом. Консультувався із представниками товариства сліпих, працівники ж канівського Музею Шевченка допомогли з підбіркою текстів».

Стандарт точності порушено кількох новинах, наприклад, через вади в титруванні спікерів. Іноді це призводить до нерозуміння важливих моментів. Так, у сюжеті за 16 вересня «Тендер на будівництво централізованої диспетчерської швидкої допомоги оголошено у Черкасах» журналісти, як випливає із сюжету, окрім черкаського відвідують ще й диспетчерський пункт у Кропивницькому й беруть коментар у працівника центру. «Вадим Кошлак, диспетчер із прийому викликів», — титрують чоловіка, але не вказують, що він не з Черкас, а з Кропивницького.

Стандарт повноти в новинах каналу порушували найчастіше. Зокрема, не вказувалися дати й час події, а також не розкривалася суть сказаного у деяких синхронах. Для прикладу, в новині «В аварійно-рятувальних підрозділах Державної служби з надзвичайних ситуацій працюють піротехніки та водолази» не ясно, що має на увазі рятувальник, коли говорить «замало»: «Сергій Горобець працює водолазом десять років. Говорить, для такої професії цього замало». Часто такі помарки з’являються в новинах із судів. Скажімо, як у сюжеті від 18 вересня «Прокуратура Черкаської області оскаржить в апеляційному суді рішення Придніпровського суду Черкас про зміну запобіжного заходу обвинуваченого в аварії». Ця тема протягом тижня фігурувала в новинах двічі, але так і залишилося не зрозумілим, водія якого авто обвинувачують: «Нагадаю, аварія сталася торік 2 липня на розі Чорновола — Чайковського у Черкасах. На пішохідному переході на жінку з дитиною наїхав “Фіат”, якого вдарив БМВ. Підозрюваний перебував під вартою з липня минулого року».

«UA: Чернігів»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,31 бала із шести можливих.

Підсумкові випуски були тематично насиченими, та все ж найбільше сюжетів стосувалось подій культури і надзвичайних подій: по 17 % та 13 % відповідно. По десять відсотків контенту припало на теми політики загальнодержавної і суспільно-політичних подій у регіоні, економіки та діяльності місцевої влади. По стільки ж було новин кримінальних та спортивних. Соціальні питання та проблеми комунальної сфери стали темами сюжетів по одному разу (по 4 %). А про війну на Донбасі, релігію, реформи та медицину моніторингового тижня чернігівські журналісти своїм глядачам не розповідали.

Експерти звернули увагу на деякі важливі події, які не потрапили в поле зору новинарів каналу. Зокрема про призначення нового керівника Чернігівського міського відділу поліції. Також на 20–22 вересня припало святкування Дня міста, але згадок про заходи з програми святкування, правил безпеки чи зміни руху міського транспорту у ці дні в підсумкових новинах не було.

Стовідсотково в новинах каналу дотримано тільки стандартів балансу думок та оперативності. Що ж до решти, то журналісти час від часу помилялися. Візьмімо, наприклад, сюжет від 16 вересня «Під Меною почали будувати сонячну електростанцію потужністю до 9 мегават». Його авторка повідомила про всі позитивні аспекти будівництва електростанції, але не поставила спікерам важливі запитання. Зокрема, на яких умовах виділено землю компанії-забудовнику, яка вартість проєкту. У синхроні міського голови йдеться: «Якщо таких станцій з’явиться дві, та в кожному районі, да в кожній області, то, звісно, ми можемо говорити за здешевлення електроенергії, адже зелений тариф і альтернативні види джерела вони ж набагато дешевше й ефективніше працюють, ніж вугілля, нафта». Журналістка, очевидно, не володіє ситуацією, позаяк кіловати, які надходять в енергомережу за зеленим тарифом 16,3 євроцента / кВт·год, аж ніяк не дешевші від вироблених «традиційними» електростанціями. Ніяк не прокоментувавши сказане мером, вона погодилася зі спікером, транслюючи неправдиві відомості. До того ж, вона озвучує інформацію про компанію-забудовника та кількість встановлених на СЕС панелей без посилань на джерела інформації.

Повноти інформації не вистачає й у наступній новині з випуску: «Чернігівське сміттєзвалище у мікрорайоні Масани зараз пересипають піском і ґрунтом». У ній зміщено причинно-наслідкові зв’язки. Спочатку розповідають, що сміттєзвалище пересипають, що воно вже в робочому стані, й лише з бекґраунду стає зрозуміло, що за чотири дні до того воно горіло. В матеріалі не пояснюється, яким чином вплине на ситуацію «пересипання», чому саме такі заходи вживаються і чи достатні вони для запобігання займанням у майбутньому.

Також у новинах каналу почасти трапляються неточності. Наприклад, у понеділковому сюжеті «Секретар Чернігівської міської ради Максим Черненок планує йти з посади» ведуча каже: «Нагадаємо, Максима Черненка призначили на посаду секретаря міськради у червні 2017 року». Хоча секретарів міських рад не призначають, а обирають зі складу депутатів. А в сюжеті «Обласну премію імені Коцюбинського вручили сьогодні у Чернігові»  від 17 вересня автори назвали переможців у номінаціях, але забули сказати, за які досягнення вони стали лауреатами.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції. Методологію проведення моніторингу викладено тут.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду