Церква і коронавірус на Суспільному: де межа в обговоренні порушення карантину?

Публічна критика і висміювання церкви та релігійних обрядів особливо загострилися під час пандемії коронавірусу. У мережі Facebook часто поширюють глузливі коментарі до фото й відео з церковних подвір’їв і храмів, де віряни причащаються чи цілують хрест. Але коли це роблять журналісти в ефірі Суспільного, усвідомлюючи, що їхні слова можуть образити багатьох людей, то це справді зачіпає за живе. І принижує гідність тих людей, які при здоровому глузді і з критичним мисленням, називають себе християнами, ходили (можливо, хтось і досі ходить, зберігаючи дистанцію) до храмів, або ж дивляться/слухають літургії онлайн, зокрема й на каналах НСТУ.

На Суспільному до саркастичної й іноді неконструктивної критики церкви вдаються лише в гумористичних шоу, де формат дозволяє бути більш фривольним і трохи нахабним у висловлюваннях. Та навіть у гумористичних програмах можна зберігати делікатність, особливо, якщо вони виходять на Суспільному.

Написати цю колонку мене підштовхнув пост ведучої суспільно-політичної програми «Тема дня» і марафону «На карантині» на «UA: Першому» Дарії Гірної. 22 березня на своїй сторінці у Facebook вона позитивно відреагувала на проповідь глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава і додала, що погано називати всіх віруючих людей «мракобєсами», «середньовіччям», «вірунами» та іншими епітетами, не враховуючи і не розуміючи природу чужого віросповідання.

«Сподіваюсь, що публічне глузування на цю тему одного дня буде причиною не подавати руки в поважних колах. Не знаю як для вас, а особисто для мене — це такий самий фейспалм, як расизм і гомофобія», – зазначила Дарія Гірна.

У всіх сферах є не зовсім адекватні люди, які публічно говорять нісенітниці. Так само вони є і в церквах. Зрештою, про це можна і треба говорити, з гумором і серйозно. Та десь має бути червона лінія, через яку не варто переступати, щоб насамперед не спаплюжити професійну репутацію журналіста.

Глядачі «UA: Першого», дивлячись програму Майкла Щура, мабуть не раз помічали, як він тонко підсміюється з деяких церковних рішень. У березні він не оминув церкви і в контексті карантину. Але Майкл Щур так вишукано обсміяв заяву настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла, що його коментар про прикладання до ікон і причастя – «Пийте слину ближніх, чхайте в обличчя замість привітань та чистіть зуби мощами», – не викликає обурення. Зрештою, як можна спокійно слухати, коли митрополит Московського патріархату під час пандемії закликає ходити у храм, причащатися самим і причащати малих дітей? «Найстрашніша епідемія – це гріх», – запевнив вірян настоятель Києво-Печерської Лаври, яка, до речі, через кілька днів закрилася на карантин через спалах коронавірусу, а самого настоятеля госпіталізували з підозрою на хворобу.

«Вам не здається, що церква бере всіх на слабо: ти можеш поцілувати ікону, якщо не сцикун, ти можеш прийти до причастя, якщо маєш яйця», – прокоментував Майкл Щур іще одну заяву церковного ієрарха. Після чого закликав: «Панове церковники, вмикайте критичне мислення». А для балансу у програмі показали звернення предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, який сказав, що «віра в Бога, знання і критичне мислення – ось що допоможе у боротьбі з коронавірусом».

І моя улюблена цитата Майкла Щура з цієї програми: «Ми не кажемо, що віруючим треба перестати вірити в  Бога, просто уникайте публічних місць, у тому числі церков під час карантину. Можна проводити богослужіння онлайн. Якщо вірите в Бога, будьте як він, працюйте віддалено». Редакція гумористичної програми на Суспільному показала вміння конструктивно критикувати церкву, не ображаючи вірян.

Чого не скажеш про ведучих «Українського радіо» Наталю Соколенко і Богдана Буткевича. У своїй авторській програмі «А серйозно?» вони посміялися над церквою так, що за кілька хвилин ефіру встигли і частину радіослухачів образити, і показати свою необізнаність у церковних питаннях.

В анонсі «А серйозно?» зазначено: «Будемо сміятися над українською політикою». Та іноді ведучі сміються й над іншими темами. «Давайте перейдемо до ще одних мракобєсов. Нас звинувачуватимуть, що ми ображаємо...», – сказав Богдан Буткевич під час переходу на церковну тему. Наталя Соколенко погодилася: «Нас проклинатимуть». Ведучі усвідомлювали, що може бути перебір, але не стримували епітетів і метафор.

Наталя Соколенко процитувала архієрея Православної церкви України, митрополита Львівського і Сокальського Димитрія Рудюка про те, що вважати, наче через причастя поширюється коронавірус – це богохульство. Вона зазначила, що сповідує «політичне православ’я, хоча є атеїсткою», і після цього взялася описувати процес причастя: «Хто в церкві не бував давно, або не знає, що таке причастя, наприклад, мусульманської віри, це коли з однієї ложечки роздають, як воно називається, вино, чи що там». «Я без поняття», – додав Буткевич. «З однієї ложечки. Уявляєте, цей обмін слини. Я взагалі мовчу, що це дико і негігієнічно виглядає», – продовжила Наталія Соколенко.

До слова, у багатьох церквах священики перед причастям наголошують, що присутні на службі (а їх під час карантину направду одиниці, у чому можна переконатися з багатьох трансляцій) повинні широко відкрити уста і ні в якому разі не торкатися ложки. Після кожного вірянина у деяких храмах ложку протирають спеціальним дезінфікуючим розчином. На останніх службах священики причащали у масках.

Хочеться дослівно процитувати весь уривок програми «А серйозно?» про «мракобєсов», бо там, куди не повернися, – приниження гідності християн у великій чи малій дозі. І про те, що церкви не закривають на карантин, бо тоді віряни не купуватимуть свічки. І саме для того, щоб свічки купували, казначейКиєво-Печерської Лаври архімандрит Варсонофій приїхав на хресну ходу до Вінниці, яку організували на честь торжества православ’я, щоб перемогти спалахи хвороб, зокрема коронавірус (цитата Наталі Соколенко). І без жартів називати всіх священиків і всі конфесії «рібятами» (Богдан Буткевич). І про те, що їсти з чужої тарілки і вилизувати її в ресторані – це так само, як цілувати ікону. Ікона передасть вірус, «якщо її оближе і обслюнявить хвора людина». (Богдан Буткевич). І про те, що не треба йти в церкву і заражати інших людей, «а тим більше атеїстів, які можуть мешкати з вами в одному під’їзді. Вони точно ні в чому не винні» (Наталя Соколенко).

До речі, ведуча похвалила Українську греко-католицьку церкву, яка, за її словами, через коронавірус анонсувала літургію онлайн. Тут би Наталі Соколенко не завадило б зайти на сайт УГКЦ і дізнатися, що вже багато років щонеділі з Патріаршого собору УГКЦ наживо транслюють літургію. І саме ці зйомки беруть в ефір суспільні канали «UA: Перший», «UA: Культура» і філії.

Окрім літургії з Патріаршого собору Суспільні канали на час карантину транслюють служби, молитви і обряди головних церков і релігійних організацій. 12 квітня «UA: Перший», «UA: Культура», всі регіональні канали, «Українське радіо» і радіо «Культура» транслювали Великодню службу з Ватикану. Не випадково майже всі платформи Суспільного залучили до трансляції – це означає, що глядачам і слухачам важливо бути причетними до церковних подій. Так само на Суспільному будуть і Великодні трансляції 19 квітня, коли Великдень святкуватимуть християни східного обряду.

З боку церкви Суспільне теж має підтримку. 6 квітня глава УГКЦ попросив президента Зеленського підтримати Суспільне мовлення для поширення трансляцій великодніх богослужінь. 11 квітня Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала парламент і уряд забезпечити фінансування Суспільного мовника.

Якщо ведучі досі не змінили думку і вважають, що в ефірі Суспільного можна говорити про церкву у такому тоні, що їх захочуть «проклясти», тоді би не завадило прочитати Кодекс поведінки та етики публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Він поширюється на членів/членкинь наглядової ради, ревізійної комісії та редакційної ради, працівників/працівниць телерадіокомпанії. Одне з положень Кодексі – «уникати неконструктивної критики одне одного чи висловлювань, що принижують честь і гідність людини».

comments powered by Disqus