Сергій Костинський назвав 11 причин, чому Нацрада підтримує розвиток Суспільного мовлення

Про це член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення розповів під час пресконференції на тему: «Розвиток суспільного радіомовлення в Україні: 2014 – 2019», яка відбулася в «Укрінформі» 11 жовтня. А також виклав зміст свого виступу у Фейсбуку.

Він зазначив, що Нацрада системно послідовно підтримує розвиток Суспільного мовлення тому що, «Суспільне – це мовлення, яке:

1. створює нішові формати, нішові програми і передачі, які дуже часто не є цікавими комерційним мовникам, але які задовольняють інформаційні, освітні і загалом культурні потреби доволі різних вибагливих аудиторій слухачів і глядачів

2. працює там, де практично немає комерційного мовлення – в районах, що не мають великої концентрації домогосподарств, але які потребують доступу до українського мовлення

3. бере на себе найбільше навантаження за кількістю частот, встановлених передавачів та охоплених сигналом міст, містечок, селищ і сіл в Донецькій і Луганській областях, а також на межі з Кримом,

зокрема підтримуючи мовлення для мешканців тимчасово окупованих територій із застосуванням ресурсоємких технологій, таких як аналогове телебачення і середньохвильове радіомовлення

4. бере на себе зобов’язання розвивати мовлення в прикордонних районах України, де проживають загалом близько 6 млн українців і наявне ефірне мовлення закордонних телеканалів і радіостанцій

5. є одним з головних майданчиків для нових українських виконавців і гуртів, які ще не є широко відомими та не мають постійних ротацій в ефірах приватних радіостанцій

6. яке надає збалансований погляд на події в Україні та за кордоном, демонструє високі журналістські стандарти при створенні контенту та формує високу культуру споживання інформації

7. є єдиною стратегічною альтернативою заборонам і санкціям щодо медіа через доволі часте розповсюдження маніпуляцій, фейків, мови ворожнечі і ворожої пропаганди. Розвиток Суспільного мовлення поступово нормалізуватиме ситуацію в інформаційній сфері

8. зберігає суспільство в єдності в умовах, коли окремі медіа, що працюють з метою задовільнення партикулярних політичних інтересів своїх власників, намагаються його фрагментувати і сепарувати

9. формує, розвиває громадянську, культурну, мовну ідентичність українців незалежно від впровадження мовних квот, тих чи інших форм державного протекціонізму української культури

10. є єдиним інструментом державного інформування суспільства в умовах війни, воєнного часу та інших форс-мажорних ситуацій

11. Існування і розвиток Суспільного мовлення наближає Україну до медійних трендів, практик і стандартів, що характерні для країн Європейського Союзу».  

Нагадаємо, 10 жовтня радіо «Культура» здобуло 15 ФМ-частот, у 13 областях, у тому числі в 9 обласних центрах, на форматному конкурсі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для культурно-мистецької радіостанції. 

Радіо «Промінь» здобуло 38 ФМ-частот у 22 областях України, в тому числі в 15 обласних центрах. 

 «Українське радіо» виграло 34 ФМ-частоти в останніх трьох обласних центрах, у яких поки що не мало покриття: Одеса, Івано-Франківськ та Ужгород. Решта частот – у місцях, де були «білі плями» з покриттям «Українського радіо», а також у прикордонних районах.

 Разом за період з 2014 року по 10 жовтня 2019 року всі три радіомережі Суспільного мовлення отримали 193 ФМ-частоти.

Фото: Фейсбук-сторінка Сергія Костинського

comments powered by Disqus