«ЕнеЇда» крокує планетою

«UA: Перший»

Подовження кулінарно-літературного телешоу «ЕнеЇда» на Суспільному було так само неминучим, як стрімка телевізійна кар'єра Євгена Клопотенка.

Бо справді, важко уявити, щоб харизматичного кухаря відпустили б із шоу, яке шалено потребує саме такого ведучого – дуже безпосереднього, який не боїться зізнатися в невігластві. Це підкуповувало в першому сезоні й так само ефективно працює в другому.

За 25 випусків першого сезону (плюс дві частини спеціального випуску) Євген Клопотенко вивчив програму середньої школи з української літератури, приготувавши купу улюблених страв її класиків з допомогою українських літературознавців, письменників, перекладачів та видавців.

Настав час розширити горизонти пізнання, зазіхнувши вже на класику світову. Яку, до речі, теж «проходять» у середній школі, але, так само, як і рідну, без кулінарних акцентів. Отож, Євген Клопотенко, починаючи з 21 жовтня, щотижня розважає глядачів Суспільного байками про зарубіжних літераторів і вчить готувати страви, які часто згадуються в класичних творах світової літератури.

Не знаю, чи поділиться він таємними рецептами расстєгаїв та кулєбяк із творів письменників російських, яких у наших школах вивчають у межах предмету «світова література», але у двох перших випусках ішлося про письменників із Франції та Німеччини. А саме – Александра Дюма-батька та Еріха-Марію Ремарка.

Хоча вже в третьому випуску гостя програми Ярослава Кравченко заговорила про Миколу Гоголя та його рецепти. Тобто письменника, якого ніяк не можуть поділити Україна з Росією, але вельми шанованого у світі. У студії «ЕнеЇди» Євген Клопотенко та Ярослава Кравченко готували цілком італійську пасту, до якої Микола Васильович під час своїх мандрівок Європою пристрастився в Римі.

Хронометраж кожного випуску збільшено до 50 хвилин. І це перетворює, здавалося б, суто утилітарну програму на повноцінне культурологічне шоу. Де гості, «культурні діячі» (саме так їх позиціює закадровий голос), отримали нагоду розкритися не лише як гурмани з літературними рецептами, але й як особистості.

Подеколи це спрацьовує не на користь останніх. Приміром, у першому випуску співак Віктор Павлік, вочевидь, підхопивши від Євгена Клопотенка вірус невігластва, не зміг назвати жодного твору Александра Дюма-сина. Невже гостеві складно було нагуглити інформацію про всесвітньо й на часи свого написання скандально відомий роман «Дама з камеліями» авторства Дюма-сина? Інсценізація твору зажила такої світової слави, що саме цей твір ліг в основу не менш відомої опери Джузеппе Верді «Травіата».

Вірус невігластва в студії «ЕнеЇди» вразив гостя так, що шановний Віктор Павлік услід за ведучим почав невтомно відмінювати прізвища Дюма за законами української граматики – ДюмИ, ДюмІ тощо. Але це, ніде правди діти, додавало спілкуванню ще більшої невимушеності. Сприяла атмосфері й самоіронія Віктора Павліка. Він випередив ведучого Євгена Клопотенка, коли останній хотів сказати своєму візаві комплімент, словами «я знаю, що ви виросли на моїх піснях». Зі свого поважного (звісно ж, у порівнянні з молодістю ведучого) віку гість намагався іронізувати й цитуючи гасло «Все найкраще – дітям!», коли кухар попросив його нарізати цибулю, а сам у цей час обсмажував м'ясо на пательні.

«ЕнеЇда» – це саме той проект, який хочеться назвати божевільним у найкращому розумінні. Бо він поєднує засадничо непоєднувані речі – відверту попсу в розмовах про кулінарні смаки та кількість жінок у біографіях письменників і розмови про високу культуру в процесі досить брудної роботи з приготування страв на кухні.

Перший випуск другого сезону став чи не найбільш яскравим доказом цієї суцільної божевільні. У першому сезоні українські літературознавці, письменники, перекладачі та видавці теж не оминали інтимних подробиць із життя тих, про кого розповідали цілковито цнотливому в плані літератури Євгенові Клопотенку. В тому числі – й про кількість жінок у житті українських літераторів.

Віктор Павлік просто-таки вбив свого візаві в «ЕнеЇді», сказавши, що Александр Дюма-батько мав 500 жінок, написавши при цьому 500 романів. А потім, розповідаючи про книгу рецептів авторства Александра Дюма як про першу кулінарну книгу в Західній Європі, наголосив, що цей французький письменник уперше в Європі описав рецепт приготування шашлику після подорожі Російською імперією та ще й відкрив першу шашличну в Європі.

Ці приголомшливі факти не завадили ведучому приготувати французьку печеню «касолє», яка згадується в романі «Три мушкетери».

Збільшення хронометражу програми відбулося ще й за рахунок нової рубрики «Що в холодильнику?». Це коли гості програми, на відміну від першого сезону, показують фото свого холодильника й приносять до студії його вміст. І тут у програмі «ЕнеЇда» трапляються дикі сюрпризи.

Наприклад, Віктор Павлік приніс зі свого холодильника... яйця бика. Треба віддати належне ведучому, який, уперше зіткнувшись із дуже вже екзотичною для української кухні стравою і сказавши «Половина глядачів уже перемкнулася», все-таки впорався з приготуванням цього специфічного продукту. Що засвідчив Віктор Павлік, скуштувавши фрикасе з бичачих яєць. На вигляд готова страва з бичачих яєць справді нагадувала фуагра за кольором і консистенцією.

У другому сезоні «ЕнеЇди» Євген Клопотенко, купуючи продукти на оптовому ринку, начебто розпочинає кампанію за збереження довкілля, відмовившись від пластикових пакетів. Але, як виявилося, це стосувалося виключно кінзи, яку кухар поклав у екологічно чисту мотузяну авоську. Купуючи ж суху приправу, не відмовляється від її поліетиленової кілограмової упаковки.

У наступних випусках другого сезону програми «ЕнеЇда» гостями стали співведучі програм Суспільного Істан Розумний («Вечірнє шоу з Юрієм Марченком») та Ярослава Кравченко («#@)₴?$0 з Майклом Щуром»), а також – модерна художниця, чи радше, арт-діячка Дар'я Кольцова.

Для телеканалів Суспільного вже стало традицією своєрідне крос-промо, коли ведучі одного проекту ходять у гості до інших. У такий спосіб до загальної аудиторії Суспільного долучають глядачів нішевих телеканалів на кшталт «UA: Культура».

Завдяки розмовам Істана Розумного та Ярослави Кравченко на кухні Євгена Клопотенка глядачі дізналися, що перший, канадієць українського походження, приїхав на історичну батьківщину в тримісячне відрядження, але залишився на 12 років, а Ярослава Кравченко, яку люблять за епатажні вуличні репортажі в програмах Майкла Щура, відома ще й як успішна театральна продюсерка, керівниця «Дикого театру».

Розкрився з несподіваного боку в розмові й процесі приготування літературно-авторських страв з Істаном Розумним і сам ведучий. Євген Клопотенко, попри всю свою необізнаність із літературою та сучасним мистецтвом, вільно перейшов на англійську, коли канадієць у спілкуванні з ним не міг дібрати українські слова, бо перед тим два тижні розмовляв англійською. Це стало таким собі «вау-ефектом» для всіх – і гостя, й глядачів.

Хоча перед цим Євген із величезними муками й підказками вгадав німецького письменника за початковою літерою та перекладом слова «помітка» – ремарка.

До речі, в другому сезоні «ЕнеЇди» ведучий перестав пропонувати шанувальникам фотографувати рецепти страв на смартфони. Їх показують рівно стільки, щоби запам'ятати.

Хоча другий випуск програми було присвячено німецькому письменникові, Істан Розумний ненав'язливо вчив українців, як і за що любити свою Батьківщину. Приміром, коли з захватом порівнює Київ із Лас-Вегасом: «Київ зараз – дуже прикольне місто-звір. Нагадує Лас-Вегас 70-х років. Це свобода, культурне дикунство. Це таке затримане культурне дикунство!».

Або ж – хвалячи звичайну українську гречку, якої більше ніде не їдять і яка стала для нього кулінарним відкриттям. Канадійський кінооператор українського походження ще й поділився власним рецептом приготування цієї прозаїчної крупи, яку він готує з родзинками, горіхами та приправами. Назвав він цю страву «гречка по-оболонськи».

Полюбляє канадійський гість також українські вареники, які готувала його тернопільська бабуся. «Вони були нереальними!» – вигукує в захваті Істан Розумний.

У вихованні патріотизму не відстає від гостя й ведучий Євген Клопотенко. Відповідаючи на запитання Істана Розумного, чому він використовує соняшникову, а не оливкову олію, Євген сказав, що українська олія смачніша, а оливкова просто більш розпіарена.

Щоправда, ведучий «ЕнеЇди» має цілу рубрику для пропаганди української кухні – «УкрЇж», де в студійній кухні готують національні страви за рецептами глядачів. Євген Клопотенко, приготувавши вдосконалену на власний смак страву за надісланим глядачами рецептом, щоразу супроводжує фінал фразою: «Україна велика країна, і потрібно встигнути спробувати все!».

Кальвадос, що його без кінця п'ють герої Ремарка, як розповідав Істан Розумний, українцям теж не чужий. Тим паче, що саме цей письменник запровадив моду на кальвадос, тобто яблучний бренді, коли без кінця пив його з самою Марлен Дітріх.

«ЕнеЇда» в другому сезоні вражає імпровізаціями Євгена Клопотенка, адже йому належить приготувати щось їстівне із зазвичай дуже вже несподіваних продуктових наборів із холодильників гостей. І він якось дає собі раду, на очах приголомшених глядачів і гостей вичакловуючи цілком їстівні страви з продуктів, які в свідомості пересічної господині апріорі не перетинаються.

Навіть із сидру, кускусу, бекону, груш та гарбуза, принесеними Істаном Розумним, у кухаря, за словами гостя після проби, виходить дуже смачна страва із запареної сидром(!) крупи, карамелізованих груш та підсмаженого бекону з гарбузовими чипсами.

Те саме було, коли мисткиня Дар'я Кольцова принесла до студії сочевицю, яблуко, персик, мед з горішками та мариновані огірки. Із цих непоєднуваних складників вийшов дуже оригінальний салат, якому обоє дали назву «Для тебе».

У програмі з Ярославою Кравченко, коли кухар уперше за всю історію «ЕнеЇди» й дуже несподівано для себе одразу вгадав письменника (а це був Гоголь), Євген Клопотенко з принесених гостею кисломолочного сиру, меду, в'ялених томатів, моркви та м'яти готує загадкове «кароте».

Але при всій цій екзотиці ні Ярослава, ні Дар'я не забувають про свою головну місію в кулінарно-літературній програмі. Перша щедро ділиться з ведучим подробицями біографії Миколи Васильовича, в тому числі й інформацією про гадану роботу письменника на російську розвідку, коли останній 12 років подорожував Західною Європою на 5 тисяч рублів, виділених Гоголю імператором Миколою Першим.

Інша ж невтомно штурмує мозок Євгена Клопотенка, схожий на класичну tabula rasa, тобто чисту дошку в плані культури, черговим новим для нього знанням про нобелівського лауреата Габріеля Гарсію Маркеса.

Ведучий назвав Дар’ю Кольцову «митечкинею» – у такий спосіб він похвалився, що з першого сезону програми запам'ятав слова-фемінітиви. Судячи з того, що він так і не зумів правильно назвати митця в жіночому роді, культурологічна інформація в цій кучерявій голові не затримується.

Але добре вже те, що він упродовж першого сезону таки зрозумів – українські письменники, всупереч їхнім біографіям у шкільній програмі, були людьми, які не лише страждали за народ, а й не цуралися простих радощів життя. Тобто, любили смачно попоїсти й розважитися. В тому числі й маючи коханок.

Хоча останній пункт у жодному разі не стосувався Гоголя, який, отримавши в 19 років гарбуза від коханої, став, як каже в третьому випуску другого сезону «ЕнеЇди» Ярослава Кравченко, асексуалом. Тобто людиною, яка свідомо відмовляється від сексу. Звісно ж, виключно з погляду сучасних дослідників. Які, аналізуючи поведінку письменника позаминулого століття, зрозуміли, що це могло бути.

У Євгена Клопотенка ця теза Ярослави Кравченко моментально, як і в усіх темних обивателів, викликала підозру про нетрадиційну орієнтацію генія світової літератури. Але на нього чекало розчарування, бо, як констатувала його колега по Суспільному, підтверджень цього немає.

Проте біографія колумбійського письменника Габріеля Гарсії Маркеса, подробиці якої розповідала Дар'я Кольцова, просто-таки вирувала неймовірною кількістю жінок у письменника. Що цілком укладалося в парадигму сприйняття життя письменників у голові Євгена Клопотенка. Втім, чергове підтвердження полігамності представників літературної богеми гостя студії зруйнувала одним фактом: Габріель Гарсія Маркес мав коханок виключно до одруження, а після цього він прожив зі своєю дружиною 55 років.

В обох останніх випусках, присвячених Миколі Гоголю та Габріелеві Гарсії Маркесу, головною стравою стала італійська паста, зварена до констистенції «аль денте», що, як люб'язно пояснив ведучий, означає пружність готових макаронів. І це, здається, головне, що варто запам'ятати з «ЕнеЇди».

comments powered by Disqus