Яким бачить суспільне мовлення молодь

Яким бачить суспільне мовлення молодь

14:46,
9 Вересня 2014
7989

Яким бачить суспільне мовлення молодь

14:46,
9 Вересня 2014
7989
Яким бачить суспільне мовлення молодь
Яким бачить суспільне мовлення молодь
Допоки у нас не буде суспільного мовлення, ми не матимемо повної картини подій, вважають опитані «Телекритикою» молоді люди.

На думку молоді, суспільне мовлення відрізняється від державного більшою незалежністю, відсутністю цензури та має більше інтелектуальних програм. Молодим людям наразі бракує якісного інформаційно-пізнавального контенту. І якщо в ефірі суспільного телебачення з’являться такі програми, вони навіть готові за них платити.

Такі думки висловили студенти з різних областей України, які відповідали на запитання «Телекритики»:
- Чи потрібне Україні суспільне мовлення? Якщо так, то чому?
- Яка, на вашу думку, різниця між державним і суспільним мовленням?
- Який контент повинен бути в ефірі суспільного мовлення?

Студенти загалом розуміють різницю між державним і суспільним мовленням, водночас жоден з опитаних не заявив про необхідність ліквідації державного.

Ніярє Шевкієва, 21 рік, Сімферополь:
– Так, суспільне мовлення потрібне. Більш того, вважаю, що нашому соціуму потрібне як суспільне, так і державне, можливо, що і приватне мовлення також. Це для того, аби люди мали різні джерела інформації, особливо коли мова йде саме про інформаційні та інформаційно-аналітичні програми. У людей повинно бути право вибору. З цього частково починається свобода. Я навіть згодна це підтримати грошима. Якщо люди працюють для мене, я їм довіряю і мені цікавий той матеріал, якщо відчуваю, що без нього я ніяк. Один раз точно була б готова профінансувати.

Державне телебачення – це телебачення, яке підпорядковується владі, тобто воно знаходиться під його повним контролем. А суспільне, наскільки я розумію, це щось схоже на «Дождь».

Мені було б достатньо аби був новинний, інформаційно-аналітичний та який-небудь ексклюзивний культурний контент, якого б не було на інших каналах мовлення.

Діана Колодяжна, 21 рік, Слов’янськ (Донецька область):
– Однозначно так. Тому, що більшість людей, особливо молоді, якось занадто однобоко прив’язані державою до течій та напрямів. Але головне, щоб була першочергова фінансова підтримка зі сторони суспільства. Я б сама з радістю підтримала таку ініціативу.

Вони дуже відрізняються. У державних ЗМІ в будь-якому випадку є цензура. За ними завжди хтось стоїть: або влада, або окремі бізнесмени. Суспільне телебачення хоч і показує подію з тієї сторони. з якої її бачать журналісти, але все одно це більш правдиво та багатосторонньо.

Програми мають бути різноманітними. Це і розважальні, і новини. Особливо важливі пізнавальні програми для дітей і підлітків. Але без усіляких проплачених реклам. Треба показувати те, що хочуть люди. Для цього потрібно проводити соціологію аудиторії, опитування.

Артем Савенков, 21 рік, Одеса:
– Потрібно. Я, на жаль, не знаю жодного українського та закордонного каналу, який би був незалежним і відображав те, що відбувається, незалежно.

Я так розумію, що державне мовлення може бути залежним від держави, а суспільне повинне бути незалежним. Воно повинно належати громаді. Відповідно до цього потоки інформації у них будуть різними. Суспільне – більш незалежне.

Особисто мені не вистачає програм про космос. А так... Я мало дивлюся телебачення, тому не компетентний у цьому питанні.

Сергій Нагорний, 18 років, Полтава:
– Потрібне, бо має бути вибір. Коли є один канал – або державний, або суспільний – це монополія. Але я сподіваюся, що суспільне мовлення буде таким, як я думаю. Щоб не було над ним патронату, або якогось «даху».

Державне, на мою думку, працює на вимогу держави. Що вона замовляє, те воно й показує. А суспільне мовить для народу. «Громадське телебачення» частково суспільне. Коли немає вибору, то доводиться дивитися те, що є.

Я не дивлюся телевізор. Політикою не цікавлюся також. Люблю літературні, мовні речі. Коли йшов концерт «Океану Ельзи», хотілося, щоб замість реклами поставили якісь заставки з типовими мовними помилками, культурними новинами. Раніше на УТ-1 була хороша програма з культури мовлення. Хочеться, щоб люди жили не тільки політикою, а й слухали щось для загального розвитку.

Анастасія Перевозник, 21 рік, Харків:
– Обов’язково, бо допоки у нас не буде суспільного мовлення, ми не матимемо повної картини подій. Це правильно, коли багато точок зору. Діяльність суспільного мовлення дозволить уникнути маніпуляцій.

Державне телебачення повинне відображати події якомога об’єктивніше, а суспільне мовлення відбувається від групи осіб, від однієї громади для іншої. Держава повинна проводити політику, спільну для всіх прошарків населення. Воно не завжди може задовольняти потреби окремих людей. В той час як суспільне мовлення може це робити. Це може бути мовлення локальної національної групи, або об’єднання людей за іншими ознаками.

Зараз телебачення не приділяє уваги культурі, у нас мало інтелектуальних програм, у нас однобокі новини. Я думаю, що державне і суспільне мовлення можуть пересікатися по програмній сітці, але суспільне має заповнювати пробіли державного.

Руслан Герасименко, 21 рік, Львів:
– Суспільне мовлення для України – ознака її демократизації. Окрім того, це можливість підвищити якість медіапродукту.

Державне мовлення легше потрапляє до рук владної верхівки, відповідно через нього легше передавати настрої та ідеї тих людей, які є при владі. Суспільне мовлення є більш незалежним, хоча це не убезпечує його від впливів окремих провладних груп, і воно мобільніше в плані змін і покращень. Державне мовлення характерне своєю закостенілістю, малою часткою молодих і активних працівників, слабко гнучкою редакційною політикою.

Передусім потрібно реагувати на запити суспільства. Зароджувати ці запити, а потім оперативно на них реагувати. Вони не є сталими. Зараз є запити на політичну аналітику, політичний гумор, більш якісні розважальні програми та інтелектуальні речі.


Олексій Нікіфоров, 21 років, Бердянськ (Запорізька область):
– Суспільне мовлення має бути в будь-якій розвинутій державі. Я це собі взагалі уявляю як новий етап розвитку цього самого мовлення, після державного. Тому так, потрібно. Це не лише показник суспільного усвідомлення, але й чи не єдиний спосіб отримати адекватну інформацію з будь-якого питання (не беручи до уваги інтернет-ресурси).

Тут усе просто. В першу чергу – це повна свобода від будь-якого політичного тиску з боку держави. Та й узагалі незалежність в усіх аспектах, у тому числі фінансування. Ну, і звісно, ніякої комерції. Інше опціонально.

Я думаю, що суспільне мовлення в принципі повинне охоплювати абсолютно всі сфери суспільного життя. Особисто мені хотілося б бачити більше науково-популярних та загальноосвітніх програм.

Павло Шмига, 23 роки, Тернопіль:
– Суспільне мовлення потрібне для людей, бо на інших каналах багато брехні. Суспільне дозволяє хоч якось доносити до людей правду. Суспільство має розуміти, що саме воно керує медіа.

Державне мовлення приховує багато інформації. Зараз це стосується кількості загиблих на сході. А суспільне може дозволити собі сказати трохи більше. Наприклад, «Громадське телебачення» в дні революції на Майдані було суспільним тому, що транслювало всі події онлайн.

Не треба давати багато новин. Мають бути розважальні програми типу Top Gear. Я люблю фільми, тому хотілося б бачити менше тупих російських серіалів і тупої реклами. Я хоч і розумію, що все це бізнес, але півгодини реклами – це занадто! А ще хочу бачити програми типу «Стоп-хам». Нам не потрібні лотереї та ранкові шоу.

Маргарита Тулуп, для «Суспільного мовлення»
 

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
www.radiosvoboda.org
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду