Суспільний мовник потребує кращої взаємодії зі своєю аудиторією на регіональному рівні — Вадим Міський

Про це сказав секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський під час конференції «Регіональний вимір європейської інтеграції», що відбулася 5 квітня 2019 року у Львові під егідою Платформи громадянського суспільства Асоціації Україна–ЄС за підтримки проекту «Громадська синергія» та МФ «Відродження».

За його словами, це необхідно для повноцінного виконання стандартів Ради Європи у сфері Суспільного мовлення, засадничими з яких є: незалежність програмної політики від органів державної влади, слугування інтересам суспільства та участь громадськості в управлінні мовником, а також наявність належних засобів для виконання місії – як фінансових, так і технічних.

«Україна є дуже різноманітною, кожен регіон має свою унікальна специфіка і це позначається на потребах аудиторії регіональних каналів. Якщо на центральному рівні участь громадськості в управлінні НСТУ забезпечена через унікальну модель наглядової ради, до якої входять як представники громадських організацій за дев’ятьма сферами діяльності, так і представники восьми парламентських фракцій і груп, то на регіональному рівні комунікація з громадськістю та різними аудиторіями наразі інституційно відсутня», — сказав Вадим Міський. Він нагадав, що Концепція регіонального мовлення НСТУ передбачає децентралізацію управління регіональним контентом, і це відкриє можливість місцевим каналам краще взаємодіяти з місцевою аудиторією.

«Хорошим прикладом є «ради аудиторії» (audience councils), які працюють в британському BBC на регіональному рівні. Ради аудиторії BBC є дорадчими колегіями при наглядовому органі BBC, аналогу Наглядової ради НСТУ», — зазначив пан Міський.

За його словами, у Великобританії створено чотири Ради аудиторії за регіональним принципом — у Англії, Північній Ірландії, Шотландії та Уельсі. Ради аудиторії відіграють важливу роль в інформуванні наглядового органу компанії про погляди, потреби та інтереси аудиторій у різних регіонах, а також надають інформацію про те, наскільки добре BBC задовольняє потреби цих аудиторій та виконує свою місію. Члени Ради аудиторії призначаються наглядовим органом BBC, як правило, на три роки, з-поза меж BBC та працюють на громадських засадах. Кожну Раду очолює один із членів наглядового органу BBC, що представляє відповідний регіон.

Під час конференції народний депутат від Львівщини Оксана Юринець поцікавилася, чому і на центральному, і на регіональному рівні Суспільне телебачення часто випускає з поля зору важливі події, про які не повідомляють ані в новинах, ані в програмах. При цьому вона зауважила, що не йдеться про висвітлення діяльності народних депутатів.

Вадим Міський пояснив, що можуть бути різні причини, чому та чи інша подія не потрапила до ефіру центрального чи регіонального каналу НСТУ — відсутність інформприводу для новини, особливості програмування каналів та обмеженість кількості продукту власного виробництва, заплановані інші теми, обмеженість фінансів на виробництво тощо. Втім говорити про повну відсутність порушеної проблеми не можна, адже і справді, різні моніторинги свідчать про недостатню увагу телеканалів НСТУ до суспільно-важливих подій, зокрема до президентських виборів.

На його думку це проблеми росту мовника, разом з тим, він підкреслив, що наглядова рада неодноразово звертала увагу менеджменту на такі «вузькі місця» та очікує на проведення відповідної роботи над помилками. 

За словами секретаря наглядової ради, наявність регіональних аудиторних рад могла б допомогти регіональним каналам Суспільного швидше реагувати на запит громадськості та бути ближчими до людей. За словами Вадима Міського законодавчі механізми для цього є, можливість утворення дорадчих органів при НСТУ вже передбачена законодавством, необхідно лише запропонувати модель та механізм роботи таких рад.

Як повідомляв сайт «Суспільне мовлення», за даними незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської кампанії в Україні, що відбувся за підтримки Ради Європи, телеканал «UA:Перший» не забезпечив широкого висвітлення виборів. Відповідний моніторинг висвітлення в медіа президентської передвиборчої кампанії в Україні провела за підтримки двох проектів Ради Європи коаліція громадських організацій, в яку входять Комісія з журналістської етики, «Платформа прав людини», Український інститут медіа та комунікації та StopFake, у період з 4 лютого по 17 березня 2019 року.

Нагадаємо, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова під час презентації звіту «Основні медійні тренди передвиборної кампанії-2019 в березні» теж сказала, що новини на «UA: Першому» майже не висвітлювали передвиборної кампанії. Разом із тим, у звіті відзначили, що ток-шоу «Зворотний відлік» на Суспільному та три канали «Українського радіо» показали високу якість висвітлення виборів.

Як повідомлялося раніше, у жовтні 2018 року було схвалено Концепцію регіонального мовлення ПАТ «НСТУ». Відповідно до неї на регіональне мовлення покладено додаткове завдання: «Об’єднувати різноманітну країну, збільшуючи зацікавленість та обізнаність усіх про своєрідність та неповторність кожної з її частин. Немає центру та периферії — є єдина велика Україна». Разом з тим, концепція не передбачає створення регіональних хабів і бюро, про що неодноразово йшлося раніше (відповідно до стратегії, з якою переміг на виборах голова правління ПАТ «НСТУ» Зурабі Аласанія).

За словами члена правління ПАТ «НСТУ» відповідальний за роботу з філіями Миколи Чернотицького, згідно з концепцією, після першого етапу централізації почнеться поступова децентралізації регіональних філій. «Наступним етапом розвитку регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» у період 2019-2021 років буде поетапне делегування повноважень в регіони, розширення власного виробництва згідно з потребами аудиторії кожного регіону, зокрема за рахунок співпраці з регіональними продакшнами», – повідомляв він.

Нагадаємо, нещодавно Платформа громадянського суспільства (ПГС) Асоціації Україна-ЄС закликала український уряд і парламент запровадити більш захищену та прозору систему фінансування Суспільного мовлення, у відповідності до рекомендацій Ради Європи. Відповідний заклик до Українських органів влади міститься у Спільній декларації Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС — офіційного двостороннього органу Асоціації Україна-ЄС, — прийнятій за підсумками 7-го спільного засідання європейської та української сторони у м. Львові 3-4 квітня 2019 року.

Фото: надані Проектом «Громадська синергія»

comments powered by Disqus