Олександр Савенко: «Зі створенням суспільного мовлення ми запізнилися років на двадцять»
Олександр Савенко: «Зі створенням суспільного мовлення ми запізнилися років на двадцять»
На його думку, з двох законопроектів, які наразі зареєстровані у парламенті, більш реалістичний той, що підготовлений Держкомтелерадіо.
Олександр Савенко кілька разів очолював Перший національний, водночас не хотів би стати керівником майбутнього каналу суспільного мовлення. За його словами, якщо там буде наглядова рада на тих засадах, що прописані в законопроектах, то це буде Верховна Рада в мініатюрі, не буде прийнято жодного рішення. Крім того, він проти роздержавлення ЗМІ, бо «держава повинна мати свій інформаційний важіль».
- Що ви думаєте про роздержавлення ЗМІ і створення суспільного мовлення?
- Мені здається, що питання роздержавлення не на часі, бо тоді держава зовсім втратить свій інформаційний ресурс, хоча нині він і незначний. Із понад 800 ТРО загалом близько тридцяти - державної власності. Сьогодні в інформаційній сфері України система державного телебачення і радіо загалом становить 1,7%. Комусь дуже не терпиться розвалити навіть це. Мені здається, у нинішній політичній та економічній ситуації держава повинна мати свій інформаційний важіль.
Про суспільне мовлення в нас у країні дуже люблять говорити, але ніхто нічого не робить. Мені здається, політики в цьому питанні хитрують, а телевізійники мовчать. Зі створенням суспільного мовлення ми запізнилися років на двадцять. Його треба було робити в 1994 році, коли були УТ-1, УТ-2, УТ-3, а сьогодні тільки ефірних телеканалів із загальнонаціональною сферою розповсюдження близько двадцяти. Такого немає ніде в світі. Нині інформаційний простір так щільно укомплектований, що поява СМ уже нічого не змінить. Якщо ж створити СМ у тому вигляді, як це описано в законопроектах знаходяться у Верховній Раді, то я собі просто не можу уявити цього каналу. До того ж, що це за суспільне телебачення, яке буде фінансуватися з держбюджету? Хіба система державного телебачення сьогодні не виконує соціальної функції?
– Чи не хотіли б ви очолити канал суспільного мовлення?
– Я не хочу бути директором суспільного мовника, якщо там буде наглядова рада на тих засадах, що прописані в законопроектах. Бо це буде Верховна Рада в мініатюрі, не буде прийнято жодного рішення. Не хочу бути заручником цієї ситуації..
- Чи аналізували ви законопроекти про СМ: урядовий (розроблений Держкомтелерадіо) та Андрія Шевченка? Який, на вашу думку, більш реалістичний?
- Я думаю, що прагматичніший у Держкомтелерадіо.
- На вашу думку, суспільне мовлення варто робити відразу на базі НТКУ, НРКУ, УТР, каналу «Культура» і ОДТРК? Чи в два етапи?
- Мені здається, що СМ треба робити не замість державного телебачення, а паралельно з ним. Це зовсім різні історії. СМ - існуватиме виключно на кошти, які заплатить глядач. І це не повинен бути обов'язковий примусовий збір.
- Які реформи конче назріли в українському медіа просторі?
- Треба посилити відповідальність медіа перед суспільством. На моє глибоке переконання, нині те, що відбувається в нашому інформаційному просторі, становить загрозу національній безпеці України.