Парламент за останні кілька років запровадив низку медіареформ. Частина з них уже триває понад рік, частина – кілька місяців. Що до створення суспільного мовлення, то наразі, за словами Вікторії Сюмар, реформа «вперлася в бюрократію». «Я не знаю, як щодо січня (2017 року. – Ред.), але знаю, що ми точно отримаємо суспільне мовлення», – зазначила вона під час чат-конференції.

Ситуацію з фінансуванням НСТУ розглянули на Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики. «Ми вважаємо, що ніхто не має права ігнорувати закон, який гарантує фінансування у визначеному розмірі. Сподіваюся, уряд Гройсмана не піде на ігнор і нехтування закону», – сказала голова комітету Вікторія Сюмар.

Вона не збирається очолювати суспільне мовлення. «Я маю свою роботу й хочу довести до завершення реформи в інформаційній сфері. Очолити має той, хто має найкраще бачення, як створити потужного та впливового мовника», – зауважила голова комітету.

Вікторії Сюмар невідомо, коли РНБО розглядатиме питання інформбезпеки. «Ми зверталися, бо справді накопичилося чимало питань: і ситуація в зоні АТО та прикордонних регіонах, і “Зеонбуд”, і стратегія інформбезпеки», – сказала вона. Як голова комітету, Вікторія планує найближчими місяцями зосередитися на підготовці таких законопроектів: про 75% української мови в телеефірі, про мовлення громад і про аудіовізуальні послуги (базовий проект закону).

– Вікторіє, добрий день! Чи вірите ви, що в січні 2017 року буде нарешті створено суспільне мовлення?

– Мені, як і решті, хочеться вірити. На рівні парламенту ми зробили все необхідне. Але нині реформа вперлася в бюрократію. Я не знаю, як щодо січня, але знаю, що ми точно отримаємо суспільне мовлення. І це не лише необхідні документи. Це контент. Важливо творити нову якість каналу всупереч бюрократичним перепонам. Це головне – довіра глядачів.

– І ще одне запитання. Чи зможете ви відстояти повноцінне фінансування ПАТ НСТУ відповідно до закону (0,2%)? Чула, що в АП не хочуть давати півмільярда?

– Ми розглянули ситуацію з фінансуванням НСТУ на комітеті й вважаємо, що ніхто не має права ігнорувати закон, який гарантує фінансування у визначеному розмірі. Сподіваюся, уряд Гройсмана не піде на ігнор і нехтування закону.

– Вікторіє, вітаю! А правда, що хочуть поміняти генерального директора НТКУ Зураба Аласанію на когось менш запального? Якщо так, то на кого?

– Усі повноваження щодо зміни керівника – у Кабміну (Держкомтелерадіо. – Ред.). А ближчим часом керівника має обрати Наглядова рада. Так що головне – ці вибори й концепція мовлення від нового керівника. Бо ключове – що людина збирається там робити та як має посилювати довіру, рейтинг і впливовість каналу.

– А ви б хотіли очолити суспільне мовлення?

– Я маю свою роботу й хочу довести до завершення реформи в інформаційній сфері. Очолити повинен той, хто має найкраще бачення, як створити потужного та впливового мовника. Ми боролися за суспільне не заради чиїхось амбіцій, а заради довіри глядача, що канал за його гроші може бути цікавим, сучасним і працювати за стандартами.

– Вікторіє Петрівно! Турбують із Ладижина. Розкажіть, як утілюється реформування друкованих ЗМІ? Чи не хочете приїхати в Ладижин на виїзне засідання, розібратися з мером, який не пустив газету на перший етап? Він наш цар: як скаже, так і має бути. І закон йому до лампочки.

– Таких царків багато. Дайте мені офіційний запит для звернення до правоохоронних органів. Це порушення норм закону і ваших прав.

– Добрий день, Вікторіє! Коли буде зареєстровано законопроект про аудіовізуальні послуги? Ви обіцяли у вересні, а вже жовтень.

– Дякую, що так уважно стежите, це надихає. Не проблема зареєструвати. Проблема – ухвалити, якщо ключові положення не будуть збалансованими. Це наш пріоритет, і нині ми виписуємо норми про сучасні аудіовізуальні майданчики як інновації в законодавстві. Тому це потребує певного часу, оскільки йдеться про низку нових категорій.

– Пані Вікторіє, ви дивитеся «UA:Перший»? Якщо так, то які саме програми?

– Намагаюсь дивитися, але чимало форматів мали би бути кращими. Як і сітка мовлення.

– Як, на вашу думку, підняти рейтинги «UA:Першого»?

– Потрібні нові формати, наприклад соціальні, нові журналісти та інноваційні підходи як до контенту, так і до картинки. Немає секретів. Телебачення має бути цікаво ДИВИТИСЯ.

– Чому залишили викладацьку роботу в Інституті журналістики Національного університету імені Шевченка? Плануєте читати лекції із журналістики?

– Тоді було важко суміщати викладання із журналістською роботою, але майже відсутність практиків серед викладачів неприємно вразила. Так навчання не працює. Дуже хочу читати лекції. Це найвиправданіша справа – передавати досвід. Думаю, у мене це попереду.

– Ви раніше загадково натякнули, що поруч із вами є ваш ідеальний чоловік. Чому ви його тримаєте в таємниці? Чи впливає він своїми порадами на вашу політичну діяльність?

– Ті, що мене знають, добре розуміють: впливати на мої рішення практично неможливо. Я давно сама роблю вибір і за нього є відповідальною.

– Коли РНБО проведе засідання щодо інформаційної безпеки? Комітет же звертався?

– Так, ми зверталися, бо справді накопичилося чимало питань: і ситуація в зоні АТО та прикордонних регіонах, і «Зеонбуд», і стратегія інформбезпеки. Але комітет не керує РНБО. Там вирішать, коли це розглядати. Ми свої пропозиції передали.

– Чому парламент не голосує за членство в комітеті Шверка й Севрюкова? Скільки можна?

– Напевно, це питання до парламенту та спроможності фракцій знаходити компроміси в питанні призначення, насамперед нових керівників комітетів. Думаю, найближчими тижнями таке голосування відбудеться.

– Вам не здається, що Держкомтелерадіо й МІП треба об'єднати?

– Здається. Але Держкомтелерадіо – конституційна структура, необхідні зміни в Конституцію. Простіше функції міністерства туди віддати. Це об’єктивно.

– Яких ініціатив слід чекати від комітету в питанні прозорості медіавласності? Які сьогодні розробляють законопроекти? Чи буде впроваджено фінансову прозорість, прозорість для преси та інтернету? Чи будете розширено повноваження Нацради в покаранні тих, що є непрозорими або надають недостовірні дані?

– У проекті закону про штрафи заплановано певне посилення відповідальності за непрозорість власності. Ми проаналізуємо практику виконання закону й тоді вже внесемо зміни.

– Чи ефективне, на вашу думку, іномовлення, яке створив Юрій Стець?

– Наскільки я розумію, воно в процесі створення. Це питання плануємо розглянути комітетом, бо поки що не бачили кінцевого продукту.

– Над якими законопроектами тепер працюєте особисто ви?

– 75% української мови в телеефірі, мовлення громад та базовий проект закону про аудіовізуальні послуги. Два попередні – частини базового закону.

– Розкажіть, будь ласка, докладніше про законопроект про мову в ефірі. Буде загальна вимога до всіх телеканалів чи передбачено якісь винятки? Квоту буде впроваджено поступово чи одразу? Чи буде вимога субтитрування іншомовного контенту?

– Ідеться про мовну квоту для ведення програм, винятків я не бачу. Про запровадження поступово дискутуємо.

– Ви так і не відповіли про чоловіка. У вас є коханий? Він із політичних кіл?

– Я живу сама, без чоловіка. Роботою та дочкою.

– Телеканал «Інтер» постійно у своїх новинах критикує Арсена Авакова й «Народний фронт». Чи подавала й чи подаватиме ваша партія позов у суд на канал? Як голова комітету зі свободи слова, як ви реагуєте на інформаційну кампанію «Подробностей»?

– Наша робота – захищати права журналістів і плюралізм думок. Але дуже погано, коли за «свободою слова» ховають замовні політичні кампанії, завданням яких є не інформування людей, а знищення політичних конкурентів власника телеканалу. Це не медіа, це інформаційне кілерство. Є органи, які мають давати оцінки в цій ситуації. Це суд і Нацрада.

– Колеги, дякую за ваші питання, я вражена їх високим професійним рівнем. До нових зустрічей. Була щирою.

Фото: Олексій Темченко

Чат проведено в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа й створення системи суспільного мовлення в Україні».