Ліндсей Корнелл працює на BBC більш ніж 20 років на інженерних, редакційних і керівних посадах, які охоплювали сфери радіо, телебачення й регулювання радіочастот. Як голова Технічного комітету WorldDAB та DRM пан Корнелл опікується проблемою підтримки стабільності й розвитку відповідних стандартів. 11 березня пан Корнелл виступив на семінарі «DAB+ Digital Radio: у пошуку формату цифрового радіо для України», організованій Радіокомітетом. 

До BBC входить п’ять загальнонаціональних аналогових радіомереж, із них чотири в FM-діапазоні, одна в АМ-діапазоні. Також у корпорації десять цифрових радіомереж. BBC має регіональні радіостанції в кожній країні Сполученого королівства: Англії, Уельсі, Шотландії та Північній Ірландії англійською та мовами меншин, які там проживають.

— Пане Корнелле, наскільки популярним є радіо BBC? Розкажіть про свою аудиторію.

— Загалом BBC має частку слухачів близько 55–60 %, решту мають комерційні радіостанції. Ця цифра розділена між загальнонаціональною та регіональними мережами залежно від області. Звісно, цифри різняться залежно від регіону. Приміром, у Лондоні є багато альтернативних радіостанцій, тож BBC має меншу аудиторію, ніж у районах, де вибір невеликий. Приміром, у сільській місцевості зазвичай лише кілька комерційних радіо, тож BBC там має велику частку аудиторії.

87 % мешканців Великої Британії слухають радіо щотижня. Його слухають усі, але старша аудиторія трохи більше, ніж молодь, у якої є цікавіші справи. Але загалом це цікавий кейс. Весь той час, який я працюю на BBC, ми хвилюємося через те, що молода аудиторія не слухає радіо й коли вона стане старшою, теж його не слухатиме. Але факт полягає в тому, що коли життя молодих людей стає, скажімо так, спокійнішим, кількість годин, які вони слухають радіо, зростає. Насправді така тенденція спостерігається впродовж останніх 30–40 років.

Мабуть, 50 % молодої аудиторії віком від 15 до 24 слухають радіо. Та якщо ви поглянете на статистику тих, кому за 65, то тут слухачів буде 85 %. Тобто з віком люди слухають радіо все більше й більше.

– Чи лишилося дротове радіо у Британії?

– В нас дротове радіо ніколи не було популярним, воно займало невеликий сегмент в ефірному секторі. Деякі радіослужби користуються кабельним телебаченням, але дротового радіо як такого немає. Втім, деякі інші європейські країни мають багато дротових радіомереж, ми ж таких ніколи не мали.

– Чи популярне в Британії онлайн-радіо?

– Дослідження показують, що досить велика частина людей слухають радіо онлайн, але якщо казати про загальний час прослуховування, то виходить не так уже багато годин порівняно з ефірним радіо. Частково це пояснюється доступністю. Якщо ви вдома, де у вас є інтернет, у вас є й ефірне. Увімкнути радіо в інтернеті складніше, ніж на приймачі. Що ми зрозуміли — люди, які приїздять з інших регіонів, користуються інтернет-радіо, бо вони хочуть слухати радіо своєї країни (які входять до складу Великої Британії. — Ред.). Для більшості ж людей ефірне радіо лишається головною платформою для прослуховування. Ми мали дослідження аудиторії, яке показало, що 5–6 % слухачів використовують інтернет-платформу. Але вони приділяють радіо менше часу, ніж регулярні слухачі ефірного. Такий стан речей не змінюється впродовж кількох років, бо це не так зручно, особливо якщо ви не вдома й маєте платити за інтернет, наприклад, на мобільному, аби слухати радіо онлайн.

– Згідно з вашими дослідженнями, чи втрачає радіо свою популярність?

– Ні, популярність не падає. Якщо поглянути на різні медіа, то кількість людей, які дивляться телебачення, зменшується, а тих, хто слухає радіо, більш-менш стала. Радіо продовжує бути популярним, бо це унікальне медіа, вам не потрібно дивитися на нього, це не те саме, що читати газету чи статтю в інтернеті або ж дивитися телебачення. Ви не задіюєте свої очі — лише вуха. Й це дає радіо унікальні комерційні переваги, яких немає в інших медіа. Тож ми думаємо, що радіо й надалі лишатиметься популярним. Але, звісно, ми його вдосконалюємо, воно не лишається таким, яким було 20 років тому. Тепер вибір більший, розмаїтіший, діапазон контенту ширший. У нас є радіостанції, орієнтовані на невеликі специфічні аудиторії — це й різна музика, й різні мови, адже Велика Британія — мультикультурна країна.

– Як співпрацюють відділи радіо й телебачення у корпорації? Вони колеги чи конкуренти?

– BBC має радіо, телебачення та онлайн-платформу. В різних ситуаціях ми співпрацюємо по-різному. В нас є одна організація, яка виробляє новини, тож усі новини виробляються там, а потім вони розподіляються на радіо, телебачення й онлайн. Так само робляться репортажі. Втім, є контент, який іде лише на телебачення чи радіо, а є такий, що перетинається. Ми намагаємося працювати як мультимедійна організація.

– Нині великі медійні компанії стають мультимедійними платформами. Як це відбувається в BBC?

– BBC вийшло в онлайн дуже давно — ще 1999-го, в нас є власний iplayer, із яким ви можете переглянути все, що виходить в ефір на радіо чи телебаченні впродовж семи днів. Цей сервіс доволі популярний, особливо це стосується щотижневих програм, часом люди не мають змоги подивитись їх протягом тижня й переглядають таким чином. У нас велика новинна служба й сайт, який читають люди по всьому світу. Це наш внесок у світовий медійний потік, адже ми чесно й незаангажовано висвітлюємо події у світі. Те, що ми є мультимедійною організацією, дає нам додаткові можливості.

Але ми, звісно, маємо збалансовувати кошти, які витрачаємо на різні види медіа та дистрибуцію. Для якоїсь спеціалізованої інформації найкраще підходить інтернет, бо ви можете шукати саме те, що вам потрібно. Якщо ж контент цікавий широкому загалу, то ефір набагато ефективніший та комерційно вигідніший. Ми завжди балансуємо, показуючи в інтернеті те, що виробляємо, і стежачи за тим, щоб не витрачати на це надто багато коштів. Це хороша платформа для інновацій, для тестування аудиторії, для розуміння, чим цікавиться публіка.

– Але ж у вас є й проекти, створені тільки для інтернету.

– Так, звісно. Цього року ми зняли з ефіру й перевели в інтернет один зі своїх телеканалів, BBC 3. Він орієнтований на молоду аудиторію, там показують багато комедійного та драматичного контенту. Тепер цей канал можна дивитися лише в інтернеті, його немає в ефірному телебаченні. Частково ми це зробили, бо хотіли заощадити гроші. Але зекономили ми не тим, що перевели канал на онлайн-платформу, а тим, що зменшили кількість контенту, який виробляється для цього каналу. Деякі люди вважають, що мовити онлайн дешевше, але насправді гроші економляться тим, що виробляється менше програм. У результаті ми задумались, які саме програми ми маємо виробляти надалі, адже тепер на BBC 3 неповний графік. Ще одна причина — молода аудиторія охочіше буде дивитися контент в інтернеті, аніж на ТБ.