Австрійський суспільний мовник ORF включає три загальнонаціональні канали, спеціальний канал про спорт, дев'ять регіональних телерадіокомпаній і три радіоканали.

Керівними органами ORF є генеральний директор, Рада аудиторії та Рада фонду. Директор компанії призначається на п'ять років та керує справами корпорації. Рада аудиторії складається з 31 члена та призначається на чотири роки. Вона надає рекомендації щодо програмування компанії. До складу Ради фонду входять 35 членів: шість членів призначаються австрійським парламентом (по одному члену від кожної партії), дев'ять членів – від федеральних земель (по одному від кожної землі), дев'ять призначає федеральний уряд, шість – від Ради аудиторії, п'ять членів призначає Центральна виробнича рада. До ради не можуть увійти члени федерального уряду, державні секретарі, члени урядів земель, члени парламенту або співробітники політичної партії та особи, які займали ці посади впродовж останніх чотирьох років.

До обов’язків Ради фонду входять контроль над справами корпорації, призначення та звільнення гендиректора, встановлення кількості директорів та їхніх програмних обов’язків, звільнення директорів і регіональних директорів за рекомендаціями гендиректора. Також цей орган затверджує планування контенту, фінансові справи, штатні розписи, систему забезпечення якості, плани розширення безперешкодного обслуговування осіб із вадами зору чи слуху. Рада визначає вартість програм, затверджує річний фінансовий звіт та річні розписи програм для телебачення, радіо та в інтернеті.

Рада фонду сама встановлює свої процедурні правила, обирає з-поміж своїх членів голову та заступника голови. Зазвичай за рік відбувається шість пленарних засідань ради та дванадцять засідань комітетів. Кворум становить присутність не менше половини членів ради. Голосування на засіданнях відкрите, рішення ухвалюються простою більшістю голосів. Голова бере участь у голосуванні, в разі рівної кількості голосів, голос голови є вирішальним.

– Пане Люссер, у наглядовій раді ORF 6 представників політичних сил, 9 членів від уряду. Чи немає у раді дисбалансу в бік представників політичних сил?

– Теоретично, це могло би бути, але наявний стан справ у нашому наглядовому органі відображає плюралізм, адже політичні партії не завжди «голосують в один голос». Вони не завжди хочуть однакових речей. У нас в раді 6 представників від різних політичних сил, у кожного своя думка. До того ж члени наглядової ради не залежать від тих, хто їх висував і не зобов’язані робити те, що та чи інша політична сила від них хоче. Натомість вони мають дотримуватись законодавства, інакше муситимуть відповідати за свої дії. Тобто це питання балансу. Звісно, можна все це організувати по-іншому, але досі все працює добре. У нас також є представництва дев’яти федеральних земель, і вони також висуваються різними політичними партіями.

– У нашій наглядовій раді 8 представників від парламентських фракцій і 9 від громадськості. Як ви оцінюєте таку норму закону?

– Я думаю, що це ваша перевага, я ніколи не зустрічав такого раніше, щоб громадянське суспільство відігравало домінантну роль в наглядовій раді. Я ніколи не бачив стількох представників громадських організацій в раді суспільного мовника. Ми маємо схоже представництво громадянського суспільства в Раді аудиторії, але не в наглядовій. Тож це може бути прикладом для інших країн, це вражає.

– В Україні вперше створена наглядова рада. Багато хто побоюється, що через своїх членів, політики чинитимуть тиск на мовника. Як зробити цей орган незалежним?

– Перш за все, завдання в тому, аби здобути довіру аудиторії. Тож через свої дії члени ради мають показати людям, що їм можна довіряти, що вони працюють на благо суспільної компанії, що у Наглядовій раді є плюралізм думок. Це єдиний шлях досягнути успіху. Формально, ваші статті закону про суспільне виписані добре. Членам ради дуже важливо усвідомити, що вони завжди мають лишатись абсолютно незалежними від тих, хто запропонував їхню кандидатуру, вони не мають виконувати накази організації, яка їх висунула. Звісно, вони можуть висловлювати власну думку, але не виконувати вказівки ззовні. Я думаю, варто встановити хороші стосунки з керівництвом компанії, аби конструктивно співпрацювати з директором, але всі сторони мають чітко розуміти межі своєї компетенції.

Якщо хтось з членів поводиться некоректно, робить щось, що суперечить закону, має бути система поза межами компанії, яка перевірятиме, чи все відповідає прописаним нормам. Ми маємо регуляторний орган поза межами наглядової ради, який визначає, чи порушений закон. Тож має бути незалежний орган, який стежитиме за виконанням закону, до якого можна звернутись в разі чого. Або ж якщо члени наглядової ради хочуть поскаржитись на рішення генерального директора, вони також можуть звернутися до цього органу і він має визначити, було порушення чи ні.

– Як працює Рада аудиторії?

– Ця рада може виносити рекомендації щодо програм, але лише рекомендації, які направляє до генерального директора. Вона не може виносити рішення. Тобто вони обговорюють різні питання стосовно контенту, а тоді гендиректор або виконує їхні побажання, або ні. А от наглядова рада якраз ухвалює низку важливих рішень стосовно, наприклад, персоналу компанії, програм, але лише стосовно жанрів або чогось на кшталт такого. Рада ніколи не визначатиме зарплату або премію працівникові, бо цим займається генеральний директор, це його відповідальність. Наглядова рада лише стежить, аби він дотримувався законодавства. Втім, у законі є пункти, згідно з якими члени ради мають вирішувати певні питання разом з ген директором, наприклад, вони мають визначати розмір ліцензійного збору.

– Багато членів Наглядової ради українського Суспільного мовника мають досвід у медіагалузі. Чи на користь це мовнику?

– Думаю, що це добре, що люди знають цю сферу і розуміють, про що йдеться.

– Але існує загроза, що дехто з них намагатиметься робити контент для мовника.

– Так, членам ради важливо розуміти, що вироблення програм не входить у їхню компетенцію. Керівництво займається наповненням мовника, а рада має наглядати за менеджментом. Це абсолютно різні речі. Вони можуть подавати ідеї, якщо хочуть, але не можуть виносити рішення щодо конкретних програм, адже в зворотному випадку незалежність менеджерів буде під загрозою. Обидва ці органи мають бути незалежними, мати розрізнені повноваження. Якщо члени ради хочуть робити контент – вони мають влаштовуватись безпосередньо в компанію.

– Які стосунки у наглядової ради ORF та керівництва? Чи бувають конфлікти?

– Стосунки цілком конструктивні. Вони базуються на відповідних рішеннях. Члени ради ставлять багато питань, тому зустрічі тривають іноді протягом семи годин.

– Чи отримують члени ради гроші?

– Ні, у них нема зарплат, але їм відшкодовуються витрати за зустрічі. Є певна фіксована сума, яка виплачується кожному члену за одне засідання. Це покриває витрати на проїзд і частково витрачені години на засідання. Всього в рік відбувається 5-6 таких зібрань. Але я не можу сказати, що я проти виплати зарплат членами ради, я лише кажу, як у нас.

– Яка система регіонального мовлення в Австрії?

– У кожній федеральній землі є місцева студія, загалом їх 9. На всіх них працює приблизно 1000 людей, тобто близько 100 в кожній. Кожна студія забезпечує 24-годинне радіо і півгодини телеефіру щодня. Вони також роблять ранкове шоу для свого регіону – це близько трьох годин на день. О 19.00 на загальнонаціональному каналі починається час регіональних новин. Кожен регіон дає свій випуск новин, таким чином ви можете обрати, новини якої землі вам дивитись. Можете дивитись новини свого регіону, а можете сусіднього.

– Чи виникають конфлікти між регіональними та центральною студіями?

– Конфліктів немає. Центру добре від того, що в регіонах щодня виробляється півгодини контенту. Тим паче ці новини ідуть перед головним вечірнім шоу о 19.30 і збирають непогану аудиторію для нього, адже їх дивиться багато людей. Тобто це хороша і вигідна співпраця.

– Які канали популярніші в Австрії – комерційні чи суспільні?

– Наші канали є найпопулярнішими. Зараз ринок став дуже конкурентним, адже в Австрії доступні всі німецькі приватні канали, а також суспільне мовлення Німеччини. Але ми все одно лишаємось лідером на австрійському медіаринку. Наприклад, показуємо фільми без перерви на рекламу, і людям це подобається. Якщо один і той же фільм іде на нашому мовнику і на інших, люди охочіше подивляться його у нас.

– Як вам вдається лишатися лідером на ринку?

– По-перше, людям цікаві місцеві новини. А по-друге, у нас хороші розважальні програми. У нас є все, що люди хочуть бачити, все, що є на приватних каналах і чого у них немає.

 Фото надані офісом Ради Європи