Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення
За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, автор проекту запропонував всього дві зміни, які стосуються структури суспільного мовника. А саме, щоб Кабмін на базі НСТУ шляхом виділу створив дві юридичні особи: телебачення і радіо. А також проектом пропонується надати можливість місцевим органам самоврядування створювати регіональне суспільне телерадіомовлення на базі ОДТРК. «Ці зміни пропонуються до закону, одним з авторів якого є сам Микола Томенко. Наш законопроект (№1357 - Ред.) про суспільне, підтриманий Комітетом, набагато ширший. Він принципово різниться тим, що передбачає створення однієї юридичної особи, до якої входять і телебачення, і радіо, і ОДТРК», – сказала вона.
Перший заступник голови Комітету Ольга Червакова вважає, що підхід до реформування ОДТРК, запропонований Томенком, має право на існування. Також вона занепоєна тим, щоб були збережені всі архіви, які у власності НТКУ, НРКУ та ОДТРК та інших компаній.
Юрист Інститут медіа права Ігор Розкладай зазначив, що проект Томенка його дуже вразив. «По-перше, автор пропонує, щоб КМУ на базі НСТУ (тобто на базі вже створеного суспільного мовника) створив дві юридичні особи шляхом виділу. Що ми отримаємо? Три юридичні особи: НСТУ, телебачення і радіо. До НСТУ будуть діяти всі правила закону, але не матиме нічого, і ще дві організації, які якось там окремо будуть існувати. По суті, де тут захист від рейдерства і приватизації? Це і є рейдерство. По-друге, органи місцевого самоврядування відповідно до цього проекту, мають право на базі ОДТРК створювати регіональне мовлення. Тобто, місцеве самоврядування – виборчі органи – матимуть право створювати на базі ДЕРЖАВНОГО майна свої компанії? Думаю, що краще другим етапом після суспільного мовлення передбачити в законі про телебачення і радіомовлення можливість створення мовлення громад. Наприклад, муніципальний телеканал “Київ” перетворити за принципами, близькими до суспільного мовлення, на регіональне суспільне. Тому давайте розділяти суспільне як суспільне, і те, що буде створюватися в регіонах. Цей проект викликає більше питань, ніж зауважень, тому ми категорично проти його ухвалення. Ми можемо під час підготовки до другого читання передбачити додаткові запобіжники від приватизації НСТУ», – зазначив медіа юрист.
Член Комітету Юрій Павленко зауважив, що варто запропонувати Томенку взяти участь у робочій групі, яка опрацьовуватиме до другого читання той проект, який проголосує парламент.
Вікторія Сюмар повідомила, що розмовляла щодо створення суспільного мовлення з Юрієм Стецем, і міністр інформаційної політики підтримує підхід, який виписаний у проекті Комітету № 1357. «Він пообіцяв зробити щодо цього публічну заяву. І з урядом у нас є розуміння процесу створення суспільного мовлення. А саме це має бути одна юридична особа і ПАТ. В епоху конвергентних ньюзрумів я не бачу сенсу розділяти компанії. Інакше ми плодимо менеджмент і збільшуємо державні витрати, бо фінансується державний мовник з бюджету. ОДТРК теж треба реформувати. І ніхто не забороняє місцевим органам влади створювати свої телерадіокомпанії. Думаю, що під час підготовки до другого читання ми передбачимо, що треба робити з комунальним майном, яке є на ОДТРК. Науково-експертне управління парламенту зробив висновок, що наш проект виглядає більш вдалим», – сказала голова Комітету.
Оглядач «Телекритики» Світлана Остапа ознайомила присутніх з діяльністю робочої групи на НТКУ, яка працює з літа. За її словами, закон про суспільне мовлення змінює не тільки форму державних ТРК, а й принципи їх роботи, щоб вони були максимально незалежними від місцевих чиновників. «Україна обіцяла роздержавити ЗМІ, тому повинна це зробити», – сказала вона.
Нагадаємо, рух «Стоп цензурі!», медіагрупа Реанімаційного пакету реформ (РПР-Медіа) та низка медійних громадських організацій («Центр UA», ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, Інститут медіа права) висловили протест проти спроб затягнути процес створення суспільного мовлення в Україні. Саме так вони трактували внесення Миколою Томенком альтернативного законопроекту № 1357-1 про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення». Відповідну заяву організації поширили 26 грудня.
10 грудня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №1357«Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Законопроект передбачає внесення низки суттєвих змін до законів «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про приватизацію державного майна», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Зокрема, ці зміни визначають юридичний статус і базу утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України, змінюють систему фінансування НСТУ, порядок формування наглядової та редакційної рад, а також гарантують отримання ліцензій і майна. Вони мають на меті вдосконалити закон про суспільне мовлення.
Натомість народний депутат Микола Томенко 23 грудня зареєстрував альтернативний законопроект №1357-1 «Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення" (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення)», яким запропоновував свій варіант організаційно-правової форми НСТУ. На його думку, мають бути окремо дві юридичні особи: телебачення і радіо.
«Суспільне мовлення»