Звіад Корідзе – незалежний медіа-експерт, журналіст, редактор, член Ради хартії журналістської етики Грузії. Пан Корідзе був учасником Міжнародної конференції «Від державного мовлення до суспільних медіа», організованої Радою Європи, Європейською мовною спілкою та Національною телекомпанією України. Ми запитали в експерта, що він вважає найважливішим у формуванні наглядової ради суспільного мовника.

– Які головні принципи формування наглядової ради ви можете виокремити?

– В наглядовій раді суспільного мовника найважливіше – щоб вона була плюралістичною, щоб вона представляла диверсифіковану модель усіх інтересів, які присутні в суспільстві та які мають бути представлені й у наглядовій раді. Адже це структура, яка буде формувати концептуальні погляди та стратегічні плани суспільного мовника на базі тих цінностей, які мають перетворювати суспільство на більш демократичне.

Отже, я вважаю, що найважливіше, на чому має базуватися наглядова рада, – це, по-перше, високий рівень представництва суспільних інтересів, тобто плюралізм, і, по-друге, цінності. Ті демократичні, ліберальні цінності, завдяки яким розвивається взагалі все світове медіа-середовище й особливо суспільні медіа. Це найважливіші елементи, а все інше – це просто питання техніки.

– А як обрати таку наглядову раду? Які мають бути вимоги до її членів?

– Вимоги до кандидатів мають спиратися на дві позиції. Перша – це їхні знання та навички. Друге – їхня суспільна репутація. Тобто це мають бути такі люди, які своїми діями, своїм професіоналізмом продемонстрували, що вони гідні приймати рішення щодо такого важливого інституту як суспільне мовлення.

Нагадаємо, на конференції Звіад Корідзе розповів про досвід суспільного мовника Грузії Georgian Public Broadcaster, застерігаючи Україну від подібних помилок. Експерт описав приклад невдалого законодавства, яке зробило з суспільного мовника таку саму керовану структуру, як державне мовлення, і те, які законодавчі зміни довелося ініціювати громадськості, щоб виправити ситуацію.

«Досвід, практика і традиції державного мовлення не можуть працювати на благо створення суспільного мовлення. Тому треба провести чітку розмежувальну лінію: тут ми завершуємо державне мовлення, а тут починаємо суспільне, а не переходимо від одного до іншого. Функцією суспільного мовлення є демократична консолідація, але цього не можна сказати про державне», – вважає Звіад Корідзе.