Суспільне мовлення як прагнення до правди

Суспільне мовлення як прагнення до правди

19:15,
1 Квітня 2015
4689

Суспільне мовлення як прагнення до правди

19:15,
1 Квітня 2015
4689
Суспільне мовлення як прагнення до правди
Суспільне мовлення як прагнення до правди
Переможець конкурсу журналістських матеріалів про суспільне мовлення для школярів Денис Дрига про те, як бачать суспільне мовлення журналісти та учні.

Автор матеріалу – Денис Дрига, учень 11-Е класу ЗОШ l-lll ст. смт. Цумань (Волинська область) та учасник медіашкіл FreedomUkraine від MYMEDIA та Академії української преси. Робота є переможцем конкурсу «Перехід від державного до суспільного мовлення в Україні» у номінації «Краща учнівська робота», який організовано ГО «Телекритика» за підтримки Ради Європи. 

Термін «європейські цінності» в українського населення асоціюється з чимось гарним. «Свобода, рівність, братерство», – гасло Великої французької революції, яке актуальне зараз і складає основу «європейських цінностей». Але важливою складовою є також правда.

Ми живемо в еру інформації, коли правильно підібрана промова може підкорити мільйони. Коли інформація розповсюджується так швидко, що одне зайве слово може перевернути світ з ніг на голову. І все це працює за допомогою ЗМІ.

Той, хто володіє медіа, володіє свідомістю мас. І трапляєть так, що попри головне правило журналістики – пиши правду і завжди перевіряй інформацію – ЗМІ можуть розповсюджувати неправдиві новини, які їм диктують їх власники. Тому в розвинутих країнах світу є таке явище як «суспільне мовлення». Але в Україні його ідея не поширена, тому багато людей навіть не знають, що це таке.

«Це радіо і телебачення, яке фінансується не багатіями і не політичними силами. На нього можна виділяти кошти з бюджету, але контролювати роботу буде лише громадськість. Суспільне телебачення – це більше документальних фільмів, дитячих, науково-популярних програм і відсутність реклами», – пояснює сутність суспільного мовлення співзасновник «Громадського радіо» Андрій Куликов.

«Завдання суспільного мовлення, – за словами генерального директора Європейської мовної спілки Інгрід Делтенре, – створювати інформацію, якій має довіряти населення, виробляти програми, що будуть цікаві для всього населення загалом. Творити документальні фільми, пов’язані з життям всієї країни».

Такі думки висловлюють журналісти. А от пересічні громадяни менш обізнані.  

Жоден із старшокласників школи в смт. Цумань Волинської області, не знає, що таке суспільне мовлення і для чого воно.

«Суспільне мовлення – це мова, якою розмовляють в тій чи іншій країні», – вважає Мельник Микола, учень 10-Е класу. А ще одна учениця, яка просила не вказувати своє ім’я, вважає, що це напрямки мовлення в суспільстві.  Такі результати говорять про необхідність належної реклами цього виду ЗМІ. 

Хоча, попри незнання про суспільне мовлення школярів, деякі опитані все-таки розуміють, що це. «Суспільне мовлення – це медіапродукт, який є незалежним від державного апарату, політичних партій чи інших будь-яких формувань. В ідеалі громадське мовлення подає об'єктивну та незалежну інформацію, оскільки фінансує його саме суспільство», –  так вважає студентка Острозької академії, місцевий блогер Анастасія Зубенко. Вона також відзначила, що за останній рік українська нація «дозріла» до цього виду ЗМІ, ідею суспільного мовлення треба розвивати і на загальнонаціональному рівні і на місцевому, тобто розповідати людям, що це і для чого. 

«Довіра – головна особливість відносин громадянина і громадського мовлення. Суспільство повинно зрозуміти, що саме воно керує цим мовленням, контролюючи потік «чистої» інформації, а не ковтаючи вже готову, зредаговану в кабінетах «наживку». Це розуміння приходить, поступово, так само, як і формування українського громадського мовлення», – пояснює десятикласник з селища Дерно Микола Якимчук.

Суспільне мовлення – це шанс населенню України висловитись і отримувати тільки цікаву та важливу інформацію, без реклами і «жовтих» ток-шоу про «зірок»

Воно покликане бути актуальним, якісним і відвертим. Цей вид медіа повинен розвивати громадську свідомість, щоб людина не просто піддавалась «зомбуванню», а почала розбиратися в житті своєї держави і світу. 

Процес створення буде дуже довгим, але треба починати зараз. І починати з розповсюдження інформації серед населення. Незнання – це головна зброя брехні, але також це заклик для журналіста. 

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
flickr.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду