У той час як НТКУ має частку телеперегляду 1-2%, данські суспільні мовники DR і TV2 мають 68%. Щоби суспільне телебачення в Україні було ефективним, йому потрібно завоювати 25% аудиторії, каже данський медіаексперт Бйорн Еріксен. На його думку, для цього НТКУ потрібно повністю модернізувати - від будівлі до контенту. Про успіх суспільного в Данії та що доцільно робити менеджменту НТКУ для його реформування, розповів співзасновник Європейської мовної спілки Бйорн Еріксен.

- Пане Еріксен, наскільки популярний суспільний мовник у Данії?

- В Данії є два суспільних мовника - DR (Danish Radio) і TV2. Це дві окремі компанії, які між собою конкурують. Ці канали дивляться 68% аудиторії. Українська суспільна компанія має частку лише 2% аудиторії. Середня цифра по Європі - 27%. Тобто 68% - це дуже добре (при цьому в Данії 32 ефірні загальнонаціональні телеканали: DR та TV2 мають по шість каналів, решта 20 - приватні).

- Як вдається конкурувати з комерційними каналами?

- Суспільні компанії настільки добре роблять новини, що комерційні канали практично здалися і не роблять їх. Новинний ринок повністю забрали суспільні телеканали. Комерційні канали не виробляють продукцію для дітей, цим також займаються суспільні мовники - 100% дитячого ринку роблять вони. Дуже важливо, щоб суспільні канали розуміли, що потрібно виробляти не тільки новини, а й розважальні шоу, серіали, не зациклюватися на чомусь одному. Бо тоді ви можете залучити аудиторію після того, як закінчаться новини. Якщо ви звужуєте свої рамки - відповідно втрачаєте аудиторію.

- А що ж тоді роблять комерційні канали в Данії?

- Вони дуже зляться. Постійно жаліються уряду з цього приводу. Вони намагаються якось обмежити мовлення суспільних компаній. У цьому році вони звернулися до уряду з проханням на законодавчому рівні заборонити суспільним компаніям виходити в інтернеті. Вони хочуть, аби політики зробили так, щоби суспільні канали не мовили в інтернеті, а лише на радіо чи телебаченні. На що суспільні компанії відповіли, що мають бути там, де є аудиторія, а аудиторія зараз присутня в інтернеті, відповідно суспільні мовники мають бути там. Комерційні компанії звернулися в Брюссель у Європейський союз із тим, що конкуренція між ними й суспільними мовниками несправедлива. У них не виходить конкурувати на екрані, тож у такий спосіб вони намагаються вбити конкурента знизу, з коріння.

- А яким чином данському суспільному мовнику вдалося досягнути таких результатів? І як довго вони до цього йшли?

- До середини 80-х років в Європі була монополія державних суспільних мовників. А потім було вирішено, що все ж таки має бути конкуренція на телевізійному ринку. Потрібно було лібералізувати цей телевізійний ринок. Тоді в Данії взагалі не було конкурентів - 100% ринку покрив один мовник. Політики Данії погодилися лібералізувати цей ринок, але за умови створення другої державної компанії - суспільного мовника. Тоді вони й створили TV2, лібералізувавши таким чином ринок.

Коли з'явилися комерційні компанії, вони зіткнулися з сильними конкурентами - державними мовниками.

В Україні, навпаки, державний канал був непопулярний, хоч і покривав 100% території. І потім, коли з'явилися комерційні телеканали, вони відразу стали популярними, бо запропонували інший продукт, і НТКУ став «вилученим із кнопки». З'явилися комерційні телеканали («Інтер», «1+1»), НТКУ втратило свої позиції, але, тим не менш, влада продовжувала контролювати НТКУ. А зараз є історична можливість зробити з цього каналу реального конкурента, реального телевізійного мовника, який би зміг конкурувати з усіма на рівних. Тому я й тут - аби допомогти НТКУ стати таким каналом.

- Наскільки давно ви почали стежити за НТКУ?

- Протягом шести років я був директором DR. У 2002 році став директором Європейської мовної спілки (EBU). Коли я почав працювати в Женеві (там розташований головний офіс), 78 телеканалів були партнерами «Євробачення» і членами EBU - італійський канал, іспанський, російський, український тощо. Я поцікавився, який ринок покривають усі ці мовники. І на найнижчих позиціях я побачив НТКУ, тоді я і звернув на нього увагу. Тобто моя співпраця з НТКУ розпочалася в 2002 році.

Я був в Україні більше 60 разів. Данія делегувала мене допомогти НТКУ. Наразі я тут як проект-менеджер. Мене делегували дві суспільні компанії, а також уряд. Я запропонував створити новинний мультимедійний департамент на базі НТКУ. Я розробив план створення цієї мультимедійної платформи, і мене відправили сюди як експерта.

- Як ви оцінюєте зміни в НТКУ, нове керівництво? Чи помічаєте прогрес?

- НТКУ потребує модернізації на всі 100%. Потрібно переїхати до нового приміщення, змінити назву, об'єднати радіо й телебачення і створити мультимедійну платформу, необхідно посилити присутність у соціальних мережах (бо молоде покоління більше цікавиться інтернетом), треба створити сильний потужний новинний департамент, який має подавати правдиві новини, в тому числі про корупцію в цій країні, нічого не приховувати, щоби цю корупцію знищити. Потрібно стати, власне кажучи, суспільним мовником. Я думаю, що ця можливість є. Якщо ви цього не зробите зараз, то вже ніколи цього не зробите. Українці хочуть реальних змін. Я знаю, що українцям остогидла корупція, вони хочуть, щоби повернулася гідність, право, чесність, справедливість. Я маю на увазі, що Майдан був не за те, що ви любите Європу - ви хочете змін. Є законодавство, виконавча влада та судова система, і вільні медіа мають контролювати ці галузі. Олігархи не хочуть боротися з корупцією, вони володіють усіма комерційними каналами, вони і є головними корупціонерами. Тому Україні потрібен незалежний суспільний мовник із часткою 25% аудиторії. Можливо, в нас не вийде, але саме зараз є ця можливість. І ми віримо в неї.

- До цього часу головним противником незалежного суспільного мовлення була влада. Тепер опір іде зсередини НТКУ і на місцях - з обласних державних телерадіокомпаній, вони не хочуть змінюватися. Що ви радите робити з цими людьми?

- Це нормально. Так в усьому світі. Люди не хочуть змінюватися: «змінюйте все навколо, але мене не чіпайте». Правильний менеджмент слухає й змінює. Щойно в мене була зустріч із Зурабом, і він хоче цих змін. Буде багато крику.

DR має 3 тисячі співробітників, 9 регіональних компаній, канал широко представлений у соцмережах. В системі державного телебачення України, для порівняння, працює 7 тисяч людей. Потрібно скоротити цю кількість, і це завжди неприємно, але необхідно.

- Ми говорили про те, що в Данії суспільний мовник успішно конкурує з комерційними. А як щодо реклами? Чи є обмеження в данського суспільного мовника?

-Ні, немає.

- Нещодавно в українському парламенті був зареєстрований законопроект, який вносить зміни до нашого закону про суспільне мовлення. До цього на суспільного мовника накладалися обмеження, щоби на ньому було вдвічі менше реклами, ніж на комерційному. Що ви думаєте про це?

- Це буде мудро - приймати рекламу, але все-таки обмежувати її. Ви можете дивитися фільм без перерви. Реклама до фільму і після, але не посередині. В Данії саме так і відбувається - ми не перериваємо програми на рекламу. Бо люди цього не хочуть. Комерційні канали переривають програми, людей це дратує, тому вони обирають суспільні канали.

- Яким чином фінансуються суспільні мовники в Данії?

- DR повністю без реклами. Ми отримуємо кошти з продажу ліцензій. Це фіксована сума на домогосподарство.

TV2 - навпаки - 100% фінансується за рахунок реклами. Вони настільки потужно представлені на ринку, що всі великі рекламодавці хочуть бути на цьому каналі.

- Перші чотири роки НТКУ буде фінансуватися з бюджету. Ви вважаєте цей підхід правильним?

- Я віддаю перевагу ліцензованій системі - люди мають платити за те, що дивляться. Це прямі стосунки між мовником і домогосподарством, без залучення держави. Бо якщо гроші потрапляють у бюджет, політики починають ці кошти ділити, і процес фінансування стає важким. Це має бути фіксовано, щоби ніяких вимог від уряду більше не було.

- Наразі триває російсько-українська гібридна війна. Як створити такий мовник, який би відповідав інтересам усього населення і відволік глядачів від російських телеканалів?

- Сьогодні технології такі, що можна робити субтитри, розробити таку програму, щоб на одному пульті можна було вмикати і вимикати російські субтитри. Також у майбутньому можна робити дві звукові доріжки - українську і російську, аби людина могла сама обирати, якою мовою дивитися ту чи іншу програму.

Те саме відбувається у Фінляндії, там дуже велика шведська меншина, і канали мовлять двома мовами.

- Але тут питання не лише в мові. Це світоглядні речі.

- Потрібно боротися з російською пропагандою не антипропагандою, а чесністю. Потрібно розмовляти відкрито, з повагою, і не відповідати тією ж манерою, що російська пропаганда. Більшість людей, що живуть у Луганську та Донецьку - не терористи, вони живуть на окупованій території, і до них теж потрібно ставитися з повагою. Але швидко це зробити не вийде.