«Телекритика» публікує текст законопроекту «Про суспільне телебачення і радіомовлення», схвалений Кабміном і розкритикований експертами. Нагадаємо, цей законопроект розробляв Держкомтелерадіо з ініціативи Віктора Януковича. В основу було покладено концепцію, схвалену Громадською гуманітарною радою при Президенті України.

Голова робочої групи Валерій Бебик розкритикував проект із поправками Кабміну, заявивши, що його слід доопрацювати, повернувшись до концепції Громадської гуманітарної ради, яка, на його думку, була кращою і прогресивнішою, позаяк об’єднувала близько десяти законопроектів, розроблених раніше, а також враховувала досвід інших країн. Негативної думки про цей проект і радник президента Ганна Герман.

Згідно з варіантом Кабміну, Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) має бути юридичною особою публічного права. В уряді вважають, що зміни до статуту НСТУ слід вносити в тому числі Кабінету Міністрів, а не лише за поданням наглядової ради, як це було в законопроекті, оприлюдненому раніше на сайті Держкомтелерадіо.

Змін зазнала і стаття 8 «Склад та порядок формування наглядової ради»: раніше рада мала складатися з 14 членів – представників громадських організацій. За версією Кабміну вона має складатися з 21 особи: окрім названих чотирнадцятьох туди ще мають увійти сім представників уряду.

Крім того, урядовці переконані, що голова наглядової ради має звітувати про діяльність НСТУ щороку до 1 березня на засіданні Кабміну, а не інформувати Верховну Раду на пленарному засіданні, як це було передбачено в попередньому варіанті законопроекту.

Деяких змін зазнала і стаття про джерела фінансування НСТУ. Раніше передбачалося, що НСТУ може фінансуватися за рахунок державного замовлення. Тепер цьому виду фінансування відводиться не більше 20% загального обсягу (експерти хотіли, щоб держзамовлення виключили взагалі). Також в урядовому варіанті норму, що забороняє розміщення реклами на каналах НСТУ (окрім соціальної), перенесено зі ст. 14 «Джерела фінансування» до ст. 18 «Програмна політика». Як писала ТК, громадська рада при Держкомтелерадіо виступала проти держзамовлення на НСТУ.

Кабмін значно розширив статтю 15 «Майно НСТУ», відразу визначивши, що воно є державною власністю. На думку урядовців, НСТУ не має права безоплатно передавати майно та земельні ділянки іншим юрособам чи громадянам. Також не може відчужувати, здавати в оренду, лізинг, концесію, заставу, безоплатне користування, вносити до статутних капіталів інших суб’єктів господарювання та здійснювати правочини, наслідком яких може бути відчуження переданого майна. Кабмін визначатиме суб’єкт управління державним майном НСТУ тощо.

І останнє: з «Прикінцевих положень» зникло речення: «Кабінету міністрів протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом внести до Верховної Ради України проект закону щодо визначення порядку та джерел фінансування НСТУ за рахунок не бюджетних коштів». Таким чином, втрачає сенс і перший пункт «Прикінцевих положень» про те, що цей Закон набуває чинності з 1 січня 2012 року (оскільки новий закон навряд чи розроблять і ухвалять так швидко).

Нагадаємо, в Адміністрації президента вирішили скерувати законопроект на експертизу до Ради Європи. Від того, як швидко впораються з висновками європейські експерти, залежатиме, чи встигне парламент схвалити цей законопроект до початку розгляду бюджету на 2012 рік.

ПРОЕКТ

Закон УкраЇни

Про Суспільне телебачення і радіомовлення України

Цей Закон створює правові основи діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України, визначає засади діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Розділ I

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правові основи діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України

1. З метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяння формуванню громадянського суспільства створюється Суспільне телебачення і радіомовлення України.

2. Для забезпечення поступового та послідовного становлення Суспільного телебачення і радіомовлення України Кабінет Міністрів України на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та Державної телерадіокомпанії “Культура”, що реорганізовуються, утворює юридичну особу публічного права “Національна суспільна телерадіокомпанія України” (далі — НСТУ).

Стаття 2. Законодавство у сфері діяльності НСТУ

1. У своїй діяльності НСТУ керується Конституцією України, Законами України “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Принципи діяльності НСТУ

1. Діяльність НСТУ ґрунтується на принципах:

1) всебічного і об’єктивного інформування суспільства;

2) дотримання соціальних норм, традицій і культури Українського народу;

3) чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок;

4) вільного висловлювання поглядів, думок і переконань;

5) незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;

6) участі громадськості в управлінні та формуванні програмної політики.

Стаття 4. Основні завдання НСТУ

1. Основними завданнями НСТУ є:

1) об’єктивне, повне і своєчасне інформування суспільства про найважливіші соціально-політичні та економічні події в Україні та за її межами;

2) сприяння консолідації українського суспільства;

3) сприяння розвитку української мови та культури, мов і культур національних меншин;

4) задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб громадян, у тому числі шляхом створення та поширення
економічних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп;

5) сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.

Стаття 5. Структура НСТУ

1. Структурними підрозділами НСТУ є Суспільне телебачення і Суспільне радіо.

2. Суспільне телебачення здійснює мовлення на двох загальнонаціональних телеканалах: суспільно-політичному та культурно-освітньому.

3. Суспільне радіо здійснює мовлення на двох загальнонаціональних радіоканалах: суспільно-політичному та культурно-освітньому.

Стаття 6. Статут НСТУ

1. Статут НСТУ затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Зміни до статуту НСТУ вносяться Кабінетом Міністрів України, в тому числі за поданням наглядової ради.

Розділ II
ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СУСПІЛЬНОЇ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ УКРАЇНИ

Стаття 7. Наглядова рада

1. Нагляд за діяльністю НСТУ здійснює наглядова рада, що діє в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом.

2. Наглядова рада:

1) визначає основні напрями діяльності НСТУ, затверджує редакційний статут, контролює його виконання;

2) обирає на конкурсних засадах на чотири роки членів правління та голову правління НСТУ, приймає рішення про дострокове припинення їх повноважень, обирає членів та голову ревізійної комісії НСТУ, приймає рішення про припинення їх повноважень;

3) обирає із свого складу голову, заступника голови та секретаря наглядової ради, приймає рішення про припинення їх повноважень;

4) затверджує положення про наглядову раду, правління, ревізійну комісію НСТУ, затверджує інші внутрішні документи відповідно до статуту та вносить зміни до них;

5) затверджує штатний розпис правління НСТУ;

6) затверджує щорічний звіт про діяльність НСТУ, забезпечує його оприлюднення;

7) здійснює інші передбачені цим Законом і статутом права та обов’язки.

3. Наглядова рада не може втручатися у поточну господарську діяльність правління НСТУ.

Стаття 8. Склад та порядок формування наглядової ради

1. Наглядова рада складається з двадцяти одного члена.

2. До складу наглядової ради входить по одному представнику від всеукраїнських громадських організацій, основним видом діяльності яких є:

1) діяльність у сфері освіти;

2) діяльність у сфері науки;

3) діяльність у сфері релігії;

4) діяльність у сфері спорту;

5) діяльність у сфері журналістики;

6) діяльність у правозахисній сфері;

7) діяльність у сфері захисту інтересів підприємців;

8) діяльність у сфері захисту інтересів дітей та молоді;

9) діяльність у творчій сфері;

10) діяльність у сфері місцевого самоврядування;

11) профспілкова діяльність;

12) діяльність у сфері захисту прав національних меншин;

13) діяльність у сфері захисту прав осіб з особливими потребами;

14) діяльність у сфері захисту прав ветеранів війни та учасників бойових дій.

3. До складу наглядової ради входить сім представників від Кабінету Міністрів України, у тому числі представники центральних органів виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері освіти і науки, молоді, соціального захисту населення та інформаційної політики.

4. Кандидатури для включення до складу наглядової ради подаються до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Кожна всеукраїнська громадська організація, зазначена у частині другій цієї статті, може подати одну кандидатуру.

5. Формування складу наглядової ради здійснюється комісією, яка створюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення як допоміжний орган. Порядок роботи комісії визначається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

До складу комісії входять по одному представнику від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері освіти і науки, молоді, соціального захисту населення та інформаційної політики.

У разі подання двох або більше кандидатур від всеукраїнських громадських організацій одного виду комісія проводить жеребкування щодо обрання членів наглядової ради, за результатами якого здійснюється призначення до складу наглядової ради.

Жеребкування щодо обрання членів наглядової ради проводиться публічно. Результати жеребкування щодо обрання членів наглядової ради оприлюднюються в офіційному друкованому засобі масової інформації.

6. Строк повноважень членів наглядової ради становить чотири роки. Одна і та сама особа не може бути членом наглядової ради більш як два строки підряд.

Члени наглядової ради здійснюють свої повноваження на безоплатній основі.

7. Кандидатури членів наглядової ради можуть бути відхилені Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення з підстав їх невідповідності вимогам, встановленим статтею 9 цього Закону.

Стаття 9. Вимоги до члена наглядової ради

1. Членом наглядової ради може бути громадянин України, який має вищу освіту та постійно (не менш як п’ять років) проживає на території України.

2. Не можуть бути членами наглядової ради:

1) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

2) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, військовослужбовці, нотаріуси, судді, прокурори, слідчі, працівники правоохоронних органів;

3) працівники чи представники телерадіоорганізацій, що мають ліцензію на здійснення мовлення в Україні або виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій;

4) особи, які прямо або опосередковано володіють часткою у статутному (складеному) капіталі телерадіоорганізацій або юридичних осіб, які виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій.

Стаття 10. Припинення повноважень члена наглядової ради

1. Повноваження члена наглядової ради припиняються у разі:

1) закінчення строку повноважень;

2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

3) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) настання підстав, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону;

5) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь;

6) неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я протягом шести і більше місяців за наявності відповідного медичного висновку;

7) у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

8) смерті.

2. Рішення про припинення повноважень члена наглядової ради приймає Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у визначеному нею порядку.

Стаття 11. Засідання наглядової ради

1. Організаційною формою діяльності наглядової ради є засідання.

2. Засідання наглядової ради проводяться у міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

3. Позачергові засідання наглядової ради скликаються головою наглядової ради на вимогу не менш як третини її членів, правління, ревізійної комісії.

4. Засідання наглядової ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні дві третини її членів. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

5. Під час засідання наглядової ради секретарем наглядової ради ведеться протокол засідання, який підписується головуючим на засіданні.

6. Голова наглядової ради звітує щороку до 1 березня на засіданні Кабінету Міністрів України про діяльність НСТУ.

Стаття 12. Правління

1. Виконавчим органом НСТУ є правління.

2. Правління підзвітне наглядовій раді. Правління діє від імені НСТУ у межах, встановлених цим Законом і статутом.

3. Правління:

1) здійснює управління поточною діяльністю НСТУ;

2) розробляє пропозиції до проекту фінансового плану НСТУ;

3) організовує виконання рішень наглядової ради;

4) здійснює інші передбачені законом та статутом права та обов’язки.

4. Голова правління очолює правління.

5. Голова правління:

1) організовує роботу правління, головує на його засіданнях;

2) вчиняє правочини від імені НСТУ;

3) здійснює добір кадрів НСТУ, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НСТУ;

4) діє без довіреності від імені НСТУ у межах, встановлених статутом;

5) здійснює інші передбачені законом та статутом права та обов’язки.

6. На голову та членів правління поширюються вимоги, передбачені частиною другою статті 9 цього Закону.

Стаття 13. Ревізійна комісія

1. Ревізійна комісія є органом НСТУ, який контролює фінансово-господарську діяльність правління НСТУ.

Ревізійна комісія обирається наглядовою радою строком на чотири роки. Порядок формування ревізійної комісії, а також вимоги до членів та голови ревізійної комісії встановлюються у положенні про ревізійну комісію НСТУ.

2. Під час здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління ревізійна комісія перевіряє:

1) достовірність даних, які містяться у річній фінансовій звітності НСТУ;

2) відповідність ведення бухгалтерського, податкового, статистичного обліку та звітності;

3) своєчасність і правильність відображення у бухгалтерському обліку всіх фінансових операцій відповідно до встановлених правил та порядку;

4) дотримання правлінням повноважень щодо розпорядження майном НСТУ та проведення фінансових операцій від імені НСТУ;

5) своєчасність та правильність проведення розрахунків за зобов’язаннями НСТУ;

6) зберігання коштів та матеріальних цінностей;

7) використання коштів НСТУ;

8) фінансовий стан НСТУ.

3. Ревізійна комісія відповідно до покладених на неї завдань проводить планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності НСТУ. Порядок проведення перевірок і організація роботи ревізійної комісії регулюються положенням про ревізійну комісію НСТУ, затвердженим наглядовою радою.

4. Засідання ревізійної комісії проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць, а також перед початком перевірок та за їх результатами.

За результатами проведення планових та позапланових перевірок ревізійна комісія приймає рішення.

Ревізійна комісія правоможна приймати рішення, якщо в засіданні беруть участь не менш як половина її членів.

Рішення ревізійної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як половина її членів, які беруть участь у засіданні.

5. Ревізійна комісія повідомляє про результати проведених нею перевірок наглядовій раді НСТУ.

Розділ III
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ
СУСПІЛЬНОЇ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ УКРАЇНИ

Стаття 14. Джерела фінансування НСТУ

1.  Фінансування НСТУ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом. Розмір бюджетного фінансування НСТУ визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. Після завершення зазначеного у частині першій цієї статті періоду НСТУ може фінансуватися за рахунок:

1) абонентної плати, що сплачується за послуги НСТУ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) продажу власної теле- і радіопродукції;

3) державного замовлення (не більш як 20 відсотків загального обсягу мовлення НСТУ);

4) добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних;

5) надходжень від спеціального збору у розмірі 1 відсотка вартості розміщення реклами на телебаченні та радіо телерадіоорганізаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) надходжень від спеціального збору у розмірі 1 відсотка абонентної плати за послуги з використання ресурсів багатоканальних телемереж у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

7) інших надходжень.

Стаття 15. Майно НСТУ

1. Майно НСТУ є державною власністю. Кабінет Міністрів України передає в оперативне управління НСТУ державне майно, що перебуває на балансі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії “Культура”, та право користування земельними ділянками цих телерадіоорганізацій.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за використанням і збереженням переданого НСТУ в оперативне управління майна та має право вилучати майно, що не використовується, а також майно, що використовується не за призначенням.

НСТУ не має права безоплатно передавати майно та земельні ділянки іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

НСТУ має право відчужувати майно та земельні ділянки лише за згодою Кабінету Міністрів України і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

НСТУ не може відчужувати, здавати в оренду, лізинг, концесію, заставу, безоплатне користування, вносити до статутних (складених) капіталів інших суб’єктів господарювання та здійснювати інші правочини, наслідком яких може бути відчуження переданого їй майна.

Відчуження та списання майна НСТУ здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звіт про виконання обов’язків НСТУ щодо управління об’єктами державної власності надається центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може визначати суб’єкт управління державним майном НСТУ.

Стаття 16. Аудит

1. НСТУ щороку проходить обов’язковий аудит річної фінансової звітності.

2. Аудиторська організація визначається наглядовою радою за результатами проведення конкурсу. Видатки на проведення аудиту здійснюються за рахунок НСТУ.

3. Обов’язкова фінансова звітність та результати щорічного аудиту оприлюднюються у засобах масової інформації та Інтернеті.

Стаття 17. Ліцензія на мовлення

1. НСТУ отримує, продовжує строк дії та переоформляє ліцензію на мовлення у порядку, встановленому Законом України “Про телебачення і радіомовлення”, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Видача, продовження строку дії та переоформлення ліцензії на мовлення НСТУ здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення без проведення конкурсу.

3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення забезпечує передачу НСТУ мереж мовлення, які використовувалися Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, Державною телерадіокомпанією “Культура”, та одержання НСТУ ліцензій на мовлення без конкурсу на безоплатній основі.

Стаття 18. Програмна політика

1. Програмна політика НСТУ спрямовується на досягнення мети та завдань її діяльності.

2. НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

3. На каналах НСТУ забороняється розміщення реклами, крім соціальної.

Стаття 19. Редакційний статут

1. Редакційний статут НСТУ повинен відповідати вимогам Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

2. Редакційний статут НСТУ затверджується наглядовою радою.

Стаття 20. Трансляція офіційних повідомлень

1. Для офіційних повідомлень з важливих питань суспільного життя НСТУ надає на безоплатній основі ефірний час Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховного Суду України, Голові Конституційного Суду України.

2. Президенту України на безоплатній основі надається ефірний час для новорічного привітання Українського народу.

Розділ IV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 45, ст. 284; 2002 р., № 16, ст. 114).

3. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155; 2010 р., № 1, ст. 7; 2011 р., № 10, ст. 63; із змінами, внесеними Законами України від 21 грудня 2010 року № 2822-VI і від 11 січня 2011 року № 2912-VI):

у статті 1:

абзац сорок другий виключити;

абзац п’ятдесят третій після слова “телемережі” доповнити словами “, програм Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі — НСТУ)”;

частину третю статті 7 викласти в такій редакції:

“3. Формування та реалізація державної політики у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері телебачення і радіомовлення. Державне регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Національна рада) — спеціальним конституційним, постійно діючим позавідомчим державним органом.”;

у частині першій статті 11 слова “система Суспільного телебачення і радіомовлення України” замінити словами “Суспільне телебачення і радіомовлення України”;

статтю 14 виключити;

статтю 15 викласти в такій редакції:

“Стаття 15. Суспільне телебачення і радіомовлення

1. Правові, економічні, організаційні та інші засади діяльності суспільного телебачення і радіомовлення визначаються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.”;

доповнити статтю 22 після частини четвертої новими частинами п’ятою і шостою такого змісту:

“5. Замовлення на розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж НСТУ здійснюється за окремим рішенням Національної ради на підставі заяви НСТУ та відповідно до Плану розвитку.

6. Розширення каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж НСТУ, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, у межах, визначених ліцензією Національної ради, здійснюється на позаконкурсних засадах на підставі заяви НСТУ та відповідно до Плану розвитку.”.

У зв’язку з цим частини п’яту — тринадцяту вважати відповідно частинами сьомою — п’ятнадцятою;

частину восьму статті 23 доповнити абзацом такого змісту:

“мовлення НСТУ.”;

статтю 31 доповнити частиною четвертою такого змісту:

“4. НСТУ звільняється від внесення плати за видачу, продовження строку дії, переоформлення ліцензій і за видачу дубліката ліцензій на мовлення.”;

2) статтю 15 Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 265; 2006 р., № 18, ст. 155) доповнити абзацом такого змісту:

“створення комісії з формування складу наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, припинення повноважень її членів та визначення порядку проведення жеребкування щодо обрання членів наглядової ради.”;

3) у Законі України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 49, ст. 299; 1998 р., № 45, ст. 1542):

в абзаці третьому статті 1 слова “розміщення якого забезпечує Національна рада України на каналах Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та інших телерадіоорганізацій України,” виключити;

у статті 14 слова “Національна телекомпанія України і Національна радіокомпанія України зобов’язані” замінити словами “Національна суспільна телерадіокомпанія України зобов’язана”;

у першому речення частини першої статті 17 слова “самостійно або за допомогою Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України” виключити;

у першому реченні статті 19 слова “Національній телекомпанії України і Національній радіокомпанії України” виключити;

4) у Законі України “Про вибори Президента України” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 20—21, ст. 291; 2009 р., № 50, ст. 754):

у частині восьмій статті 61 слова “і Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, між відповідними окружними виборчими комісіями і регіональними державними чи комунальними телерадіоорганізаціями” замінити словами “, окружними виборчими комісіями і телерадіоорганізаціями”;

у статті 62:

у першому реченні частини п’ятої слова “на Першому Національному каналі Національної телекомпанії України” виключити;

у частині шостій:

у першому реченні слова “Національною телекомпанією України.” виключити;

у другому реченні слова “Теледебати можуть також організовуватися та проводитися іншими” виключити;

у частині сьомій слова “Національною телекомпанією України” замінити словами “відповідною телерадіоорганізацією”;

у частині дев’ятій статті 64 слова “на Першому Національному каналі Національної телекомпанії України” та “на першому каналі Національної радіокомпанії України” виключити;

5) у Законі України “Про вибори народних депутатів України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 38—39, ст. 449, № 52, ст. 566):

у частині дев’ятій статті 69 слова “і Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, між окружною виборчою комісією і регіональною телерадіоорганізацією державної чи комунальної форми власності” замінити словами “, окружною виборчою комісією та відповідними телерадіоорганізаціями”;

у другому реченні частини чотирнадцятої статті 71 слова
“і транслюється на перших каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України” виключити.

Голова Верховної Ради України