На Суспільному прийняли план антикризових заходів, який вступить у силу з 1 жовтня

На Суспільному прийняли план антикризових заходів, який вступить у силу з 1 жовтня

18:57,
24 Вересня 2018
7257

На Суспільному прийняли план антикризових заходів, який вступить у силу з 1 жовтня

18:57,
24 Вересня 2018
7257
На Суспільному прийняли план антикризових заходів, який вступить у силу з 1 жовтня
На Суспільному прийняли план антикризових заходів, який вступить у силу з 1 жовтня
24 вересня правління Національної суспільної телерадіокомпанії на черговому засіданні прийняло план антикризових заходів, який у компанії розпочнуть втілювати з 1 жовтня. Правління НСТУ вимушене вдатись до антикризових заходів, оскільки дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року складає 220 млн.грн.

План антикризових заходів на Суспільному передбачає відпустку без збереження заробітної плати від 15 до 8 днів, обмежити прийом на роботу до 1 жовтня, припинити виплату премій керівному складу з жовтня, провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали і вжити заходів для залучення відповідних рекламодавців.

Про офіційну позицію щодо вимушених антикризових заходів у ПАТ «НСТУ» сайту «Суспільне. Детектор медіа» повідомила прес-служба НСТУ.

«У зв’язку з тотальним недофінансуванням Національної суспільної телерадіокомпанії України та наявним дефіцитом коштів, що ставить під загрозу роботу телерадіокомпанії й можливість трансляції усіх теле- й радіоканалів суспільного мовника, правління НСТУ вимушене вдатись до антикризових заходів.

Рішенням правління від 24 вересня 2018 року визначено План антикризових заходів:

1.  Звернутися до працівників ПАТ "НСТУ" з проханням скористатися відпустками без збереження заробітної плати:

‒  вищий керівний склад ПАТ "НСТУ" (голова правління, члени правління, виконавчий директор, заступники виконавчого директора, генеральні продюсери) – 15 днів;

‒  керівний склад ПАТ "НСТУ" (176 керівників Центральної дирекції та 88 керівників філій – Ред.)  – 10 днів;

‒  некерівний склад центральної дирекції ПАТ "НСТУ", що не задіяний у забезпеченні ефірного мовлення та виробництві телерадіоновин – 8 днів. (Економія до 10 млн грн – Ред.). 

2.  Обмежити з 1 жовтня 2018 року до окремого рішення правління прийом на роботу в ПАТ «НСТУ», забезпечуючи кількість вакансій на рівні не меншому, ніж станом на 1 жовтня 2018 року.

3. Припинити виплату премій керівному складу ПАТ "НСТУ" з жовтня 2018 року до окремого рішення правління ПАТ "НСТУ".

 4.  Провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали, що отримуються ПАТ "НСТУ" у 2018 році.

5.  Внести зміни до Положення про засади рекламної та спонсорської політики на телерадіоканалах та платформах ПАТ «НСТУ» з метою розширення можливості співпраці з окремими комерційними підприємствами (телемагазини тощо) та вжити заходів для залучення відповідних рекламодавців», – йдеться в офіційній позиції НСТУ. 

В останньому пункті плану розглядали створення регіональних програм із привітань та регіональної реклами, які можуть принести 4 млн грн.

У компанії пояснили, що до кінця 2018 року у розпорядженні НСТУ залишається 258,8 млн.грн. фінансової підтримки; 4,8 млн. грн. на рахунках філій; 5 млн. грн. на рахунку центральної дирекції. Очікувані прибутки від господарської діяльності НСТУ до кінця року у кращому випадку складають 20 млн. грн. Таким чином для забезпечення роботи телерадіокомпанії до кінця 2018 року є лише 288, 6 млн. грн.

«При цьому критичними та обов’язковими для сплати до кінця 2018 року, серед інших, є наступні видатки: 210 млн. грн. оплата праці; 186 млн. грн. оплата трансляції; 9 млн. грн. на виробництво уже запущених телерадіопрограм; 28 млн. грн. комунальні послуги; 15, 6 млн. грн. податок на землю; 29 млн. грн. оплата послуг та матеріалів; 21 млн. грн. внеску до Європейської мовної спілки; 5 млн. грн. капітальних видатків на програмне забезпечення та технічне обладнання; 5 млн. грн. капітальних видатків на ремонт філій та обладнання», – зазначили у НСТУ.  

На UA: Суспільному підкреслили, що дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року складає 220 млн.грн.

«Національна суспільна телерадіокомпанія України наголошує, що неодноразово зверталась до уряду з приводу критичної ситуації через незаконне недофінансування.

Правління ПАТ “НСТУ” змушене констатувати небажання влади профінансувати суспільне мовлення, що може розглядатись як спосіб фінансового тиску на незалежні ЗМІ.

У розподілі видатків державного бюджету України на 2018 рік зазначено, що фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України становить лише 776 563, 1 грн., а це вдвічі менше від суми, гарантованої Законом України “ Про суспільне телебачення і радіомовлення України”. Урізане вдвічі фінансування ставить під загрозу подальше існування суспільного мовника в Україні», – нагадали у компанії.

Члени правління НСТУ розглядали 9 варіантів антикризових заходів, з яких на засіданні вибрали 4 і додали ще один – про припинення виплати премій керівному складу НСТУ. Окрім того правління НСТУ розглядало, але не узгодило:

  • перехід на триденний графік роботи усіх працівників НСТУ (крім ефірного блоку), тимчасово на 1 місяць, що дало б економію до 10 млн грн;
  • перемовини з контрагентами по теплокомуненерго про перенесення платежів на 2019 рік. Дасть економію максимально 4,8 млн грн., очікувано 1,5 млн грн;
  • перемовини з контрагентами, що надають послуги охорони та прибирання (максимальна економія 6 млн грн., очікувано – 0,5 млн. грн);
  • співпраця з політичними партіями в межах чинного законодавства. Розміщення політичної інформації з відповідною відміткою – дадуть до 10 млн грн. за два місяці:
  • звернення за кредитом в 5 млн дол.  до європейських суспільних мовників (повернення протягом 2019 року за рахунок коштів, що будуть надходити за політичну рекламу).
  • припинення роботи одного з каналів.  За три місяці економія – 5 млн грн.

Нагадаємо, 21 вересня стало відомо, що правління Національної суспільної телерадіокомпанії України готує антикризові заходи, щоб зекономити кошти і виконати найнеобхідніші фінансові зобов’язання до грудня 2018 року, через недофінансування Суспільного мовлення.

Як писав сайт «Суспільне. Детектор медіа», 7 грудня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон «Про державний бюджет України на 2018 рік», де на фінансову підтримку НСТУ закладено 776 млн. грн. Це вдвічі менше за передбачену законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України» суму, яка мала б у 2018 році становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,54 млрд грн.

Проте Кабінет Міністрів України, який розробляв проект закону про державний бюджет на 2018 рік, запропонував виділити 990 млн грн, мотивуючи недофінансування браком бюджетних коштів. Парламентський бюджетний комітет вирішив, що 990 млн грн для НСТУ забагато і зменшив суму до 776 млн грн. Саме таку редакцію бюджету й ухвалила Верховна Рада.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман неодноразово обіцяв ініціювати зміни до бюджету, щоб збільшити фінансування НСТУ на 200 млн. Однак на сьогодні Суспільне мовлення не отримало жодних додаткових коштів.

Недофінансування створило перешкоди не лише розвитку Суспільного мовника, але і щоденному його функціонуванню. В усіх філіях, окрім «UA:Донбас», тимчасово майже наполовину скоротилося мовлення, низка нових програм і проектів заморожені на стадії ідеї, працівники НСТУ не задоволені рівнем заробітної плати, який не співмірний з навантаженням.

У лютому 2018 року програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар наглядової ради НСТУ, експерт РПР з питань медіа реформи Вадим Міський та консультанти Ради Європи Юрій Джигир і Катерина Майнзюк презентували нову модель фінансування Суспільного мовлення в Україні. Вони підготували аналітичну записку, в якій наголосили, що оптимальним джерелом доходів НСТУ є радіочастотна рента.

У квітні 2017 року наглядова рада НСТУ одноголосно схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, а голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявив, що офіс Ради Європи підтримує експертизою та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду