Як улаштоване громадське телебачення в Новій Зеландії

kudaby.ru

Продовжуємо серію статей про громадське телебачення різних держав. Попередні статті  про Британію, Німеччину, Японію.

Новозеландське громадське телебачення TVNZ від часів його заснування в 1960 році боролося за можливість отримувати стабільну й адекватну фінансову підтримку від громади, але програло і 1989-го було позбавлено практично всіх своїх суспільно важливих служб та громадського фінансування. Відтоді його доходи практично повністю надходять від реклами, до того ж, від нього вимагається приносити дивіденди, які потрібно віддавати в державну скарбницю. TVNZ де-факто перетворилося на New Zealand on the Air (NZoA), радше національну медійну агенцію, ніж мовника, який визначає програмну політику. Закріплена у статуті функція NZoA – витрачати кошти громадян на створення програм, які потім продаються на конкурсних засадах TVNZ та приватним комерційним каналам. Radio New Zealand, утім, залишилося некомерційним та фінансується на 100% громадянами.

У 2002-му функції TVNZ як громадської служби було поновлено в новій хартії, формалізованій у Television New Zealand Act від 2003 року. Ця нова хартія виділила 4 ролі:

а) побудова спільноти та зміцнення громадянського суспільства;

б) заклик до підвищення якості продукції та дотримання професійної етики і стандартів;

в) плекання індустрії креативу та розширення її меж;

г) забезпечення інтересів усіх прошарків громадськості, зокрема меншин.

Попри добрі наміри, оживлення мандату TVNZ на громадське інформування повністю провалилося через підтримку грошима суспільства лише у мінімальних обсягах (12–15 мільйонів доларів на рік) і тому, що канал так і не звільнили від обов’язку бути комерційно прибутковим. Уряд консерваторів із Національної партії, який прийшов до влади у 2009-му, задекларував прагнення докорінно змінити хартію, але жодних законодавчих кроків у цьому напрямі наразі не було здійснено.

Фінансування

Перші 10 років після створення у 1989-му New Zealand On Air фінансувалася через абонплату. У 1999-му уряд змінив схему на бюджетування, обсяги якого щорічно затверджувалися парламентом. Колишній керівник NZoA Дон Ганн розглядає цей крок як загрозу автономності агенції. За його словами, в роки громадського фінансування (1989-99) NZoA була більш незалежною від уряду в розумінні відсутності можливостей для політичного впливу. 2008 року NZoA та TVNZ отримали 126,5 мільйони доларів фінансування з держбюджету, що становило 38,5% загального бюджету громадського мовлення. Решта 61,5% (202,4 мільйони) надійшли від комерційної діяльності. Оскільки фінансування невелике і визначається щорічно, New Zealand on Air не може адекватно спланувати грошові потоки на наступний рік і має можливість радше допомагати матеріально підтримувати створення програм, аніж фінансувати їх. Таким чином, виробники змушені формувати програмну політику, орієнтуючись на смаки спонсорів.

Захист незалежності та підзвітність

У 1989-му новостворену Новозеландську комісію з мовлення було перейменовано на New Zealand on Air. Вона складалася з шести членів, яких призначало Міністерство мовлення, кожен із них виконував обов’язки протягом 5 років. Комісія формулює критерії, за якими NZoA має вирішувати, який проект гідний фінансової підтримки, а який ні. Два головних принципи – локальність та різноманіття контенту. Парламенту, так само як і уряду, законодавчо заборонено втручатися в діяльність громадського телебачення. Проте, як уже було зазначено, питання фінансування сильно підриває реальну незалежність каналу.

З 1988 року не існує організації, яка б здійснювала нагляд за діяльністю TVNZ. Водночас відсутність такого незалежного органу, який би виконував функцію буфера між телебаченням і парламентом, фактично залишає перше на милість останнього. Тому TVNZ «лихоманить» під час кожної зміни влади в країні, бо кожен уряд має власне бачення його ролі.

Суспільна значущість: новини та знання для громадськості

Протягом довгого періоду з середини 70-х до 90-х, коли TVNZ було суб’єктом зростаючої дерегуляції та комерціалізації, проводилися також дослідження його контенту. Вони виявили тенденцію зсуву журналістики до сенсаціалізму й таблоїдного стилю.

Щоб бути у змозі виплатити дивіденди в скарбницю (обсягом близько 30 мільйонів доларів на рік), TVNZ звів свої некомерційні програми до слоту суботнього ранку основного каналу та двох повністю некомерційних цифрових каналів TVNZ 6 і TVNZ 7. Втім, трансляції навіть у такому обсязі припиняться, якщо уряд виконає свої плани повністю припинити громадське фінансування.

Попри проблеми з отриманням коштів, у перші роки дії хартії (2003–2008) спостерігалися ознаки покращення громадського інформування, зростання обсягів локальних програм та створення нових загальнонаціональних програм публіцистичної спрямованості – адже хартія встановила цілі, відмінні від цілей комерційного телебачення, де лише рейтинги та прибутки мають вагу. Навіть таке напівформальне явище, як прийняття цього документа, змусило комерційних мовників замислитися про свою соціальну відповідальність.

Попри відсутність конструктивної політики в галузі та традиційне недофінансування, стурбовані громадяни та небайдужі медійники не припиняють працювати над створенням некомерційних альтернатив. Зокрема, у 2004 році було запущено громадсько фінансований канал Maori Television, мета якого – повернути інтерес до культури маорі, а також інформувати, просвіщати та розважати загальну аудиторію. До ради директорів входять старійшини маорі та представники державних органів у справах меншин.

Посилання на джерела досліджень шукайте в оригіналі доповіді (англійською)

comments powered by Disqus