Не шокувати, а допомогти вижити: як у Японії Суспільне висвітлює стихійні лиха

Суспільний мовник Японії NHK підходить до висвітлення природних катастроф не формально і не заради рейтингів. Тобто не шокує і не просто повідомляє статистичну інформацію: що й де сталося, масштаби руйнувань, кількість постраждалих тощо. Головна місія мовника – зробити все можливе, щоб зберегти життя і здоров’я людей під час трагедій. Людей, які можуть загинути від цунамі, не цікавить, якої висоти хвиля, їх цікавить, як вони можуть врятуватися.

Якісно сповіщати про лихо

NHK має майже столітню історію (компанія виникла 1950 року на базі Японської трансляційної корпорації, заснованої 1926 року). Але до такого формату висвітлення природніх катастроф, яких у Японії по кілька на рік, компанія прийшла не відразу.

Мовник утримується за рахунок абонентської плати аудиторії й є юридичною особою особливого статусу, тому в країні вирішили, що саме NHK може найякісніше сповіщати населення Японії про лихо. Що означає найякісніше? Це значить – якнайшвидше повідомити про катастрофу і роз’яснити людям, що робити. А не тільки розказати жахіття про її наслідки.

Представник NHK Акінорі Хашімото каже, що зобов’язання щодо інформування про стихійні лиха включені до Корпоративного плану NHK на 2018-2020 роки. «NHK робить внесок для безпеки громадян шляхом розширених репортажів, спрямованих на попередження катастроф, зменшення їхнього впливу та забезпечення підтримки після того, як вони сталися. NHK має інформаційну інфраструктуру для зменшення ризику катастроф», – розповів він.

За його словами, матеріали про катастрофи мають чотири обов’язкових елементи:

  • завчасне попередження в режимі реального часу;
  • збір новин у режимі реального часу;
  • поширення на різних платформах;
  • програми для вивчення уроків минулих катастроф та підвищення свідомості.

Головний принцип репортажів про катастрофи – запобігти та зменшити шкоду. Це мають бути не просто повідомлення про наслідки катастрофи, а інформування в режимі реального часу, в тому числі за допомогою онлайнової інформаційної мережі, для порятунку життів та зменшення шкоди.

Японці довіряють своєму суспільному мовнику. Традиційно склалося, що у країні більше дивляться телевізор, аніж слухають радіо. Але в разі необхідності сповістити про землетрус, цунамі, повінь тощо, NHK задіює всі свої платформи: телебачення, радіо, диджитал, мобільні додатки. Утім, телебачення залишається основним джерелом інформації про стихійні лиха для 80% японців.

Результати опитування японців про те, звідки вони отримують інформацію під час стихійного лиха

Алгоритм дій мовника в разі стихійного лиха

NHK оповіщує аудиторію про природну катастрофу дуже швидко у зв’язці з Японським метеорологічним агентством (JMA), яке аналізує дані від сейсмометрів, розміщених по всій території Японії. Завдяки співпраці з JMA суспільний мовник має систему, яка дозволяє швидко створювати графіку й автоматично робити заготовки новин для тих, хто працює в ефірі.

Приміром, у березні 2011 року в момент початку потужного землетрусу в Японії (в районі Сендаї, Фукусіма) на головному каналі суспільного мовника транслювалися наживо дебати. JMA зареєструвало землетрус – і через 30 секунд передало цю інформацію до NHK. Мовник негайно вставив в ефір фрагмент з картою, на якій показав епіцентр землетрусу, зазначивши області, де могли відчуватися поштовхи. Графіка також супроводжувалася аудіопопередженням. Уже через хвилину (!) всі телерадіопрограми NHK були переключені на живе студійне висвітлення землетрусу. Мовник попередив про цунамі.

Мовник дуже швидко змінює сітку мовлення. На ілюстраціях видно, як змінюється сітка мовлення головного телеканалу NHK протягом доби з 06.00-23.00, коли рухається тайфун. Коли тайфун наближається – закликають до евакуації зони, де очікуються удар (виділено жовтим). Коли тайфун накрив зону, звідки не встигли евакуюватися люди, – закликають глядачів залишатися в будинку і не виходити (виділено рожевим). Коли тайфун пройшов – надають інформацію про збитки для рятувальних служб, повідомляють детальну інструкцію по евакуації для домогосподарств (виділено синім).

Постійне вдосконалення і навчання на своїх помилках

Суспільний мовник вчиться на своїх помилках, які іноді на вагу людських життів, і постійно покращує підхід до висвітлення природних катастроф. Мовник вирішив, що інформація має бути візуально й аудіально зрозумілою; повідомлення про лихо гучним, а про необхідність евакуюватися – спокійним, щоб не спричинити паніку.

Переглянути правила оповіщення дикторами довелося після трагічного випадку. Ведучий новин, отримавши на суфлер повідомлення про стихійне лихо, сповістив про нього, ніяк не змінивши інтонації свого голосу. Дехто з глядачів, які не дивилися на екран, а просто слухали новини, навіть не зрозуміли, що їх попереджають про катастрофу. У результаті постраждали люди, бо не встигли евакуюватися. Тепер інформація про лихо промовляється зовсім іншою інтонацією: гучно, з надривом, щоб глядачі/слухачі обов’язково звернули на неї увагу.

Мовник ніколи не забуває про людей з інвалідністю – використовує спеціальну візуальну позначку, яка може з’являтися завжди, коли є заклик до термінової евакуації. Таким чином люди з порушенням слуху отримають важливу інформацію. На NHK є окрема програма новин, яку ведуча веде жестовою мовою (тобто це не сурдопереклад звичайного випуску).

Робота з експертами та інформацією із соцмереж

NHK під час репортажів про катастрофу представляє прогнози наслідків землетрусу і будь-яких аварій на атомних станціях від різних експертів, а не тільки з офіційних коментарів представників влади.

Дати повнішу картинку того, що відбувається, допомагає постійне активне використання соціальних мереж. Водночас команда суспільного пильно стежить, щоб в ефір не потрапила недостовірна інформація. Для цього в компанії створили спеціальний підрозділ «Слухання суспільства», який зосереджується на моніторингу соціальних мереж і верифікації повідомлень. NHK розробила протоколи для роботи з контентом, надісланим аудиторією, включно з попередженнями щодо рівня верифікації. NHK має власну платформу читацького контенту ScoopBox, яка збирає персональні дані тих, хто завантажує інформацію, і місця їх розташування. Це в разі потреби дає змогу швидко прямо зв’язатися з особою і підтвердити реалістичність завантаженого змісту. Таким чином оперативно перевіряється контент, надісланий аудиторією, який використовується потім в ефірі. Швидкість і достовірність – особливо важливі під час катастроф.

NHK, крім оповіщення та створення новин про катастрофи, допомагає людям, які просять відновити зв'язок з їхніми рідними або й просто знайти про них інформацію. Це зміцнює довіру аудиторії до суспільного мовника.

Технічне забезпечення

NHK для висвітлення стихійних лих має 15 гелікоптерів, які розташовані на аеродромах по всій країні. Вони оснащені найновішими відеокамерами і щодня перебувають у повній «бойовій» готовності.

Гелікоптер NHK на аеродромі в Осаці

Мовник використовує зображення з повітря, зроблені з вертольотів, і може дуже оперативно показати в ефірі наслідки землетрусу, цунамі чи повені. Також стежить за картинкою з 500 роботизованих камер, які встановлені у головних містах, на узбережжі, біля атомних електростанцій. Це надає величезну кількість живих зображень, коли стається лихо. Наприклад, під час землетрусу 2011 року саме така камера зафіксувала хвилю цунамі через 30 хвилин після того, як був виявлений землетрус. Кадри, як цунамі змиває будинки в Сендаї, облетіли весь світ.

Після того, як NHK зіткнувся з відключенням роботизованих камер через вимкнення електроструму, їх під’єднали до сонячних батарей.

Крім того в компанії почали додатково навчати персонал. Це відбувається вночі, коли працівники більш вільні від роботи. За словами Акінорі Хашімото, колектив з ентузіазмом брав участь у таких навчаннях, щоб бути готовими до оперативного висвітлення наживо природних катаклізмів. Це свідомий внесок працівників суспільного в безпеку країни.

Матеріал написано за результатами навчального курсу «Роль медіа в демократичних країнах: доступ до інформації та функція watchdog», організованого Японським агентством міжнародної співпраці (JICA).

Фото: Світлани Остапи, скріншот відео NHK, фрагменти презентації Акінорі Хашімото

comments powered by Disqus