Першого грудня на сайті «Інформаційний спротив» було опубліковано новину під назвою «“Українське радіо” закриває закордонну мережу через відсутність фінансування». У ній, зокрема, з посиланням на директорку дирекції програм інформаційного мовлення «Українського радіо» Оксану Маловічко йшлося про плани мовника розірвати з 11 грудня всі цивільно-правові угоди з кореспондентами своєї зарубіжної кормережі через «фінансові та організаційні проблеми». Сайт «Суспільне мовлення» з’ясував у менеджерів «Українського радіо» та Національної суспільної телерадіокомпанії України, про які зміни йдеться та чого чекати радійникам Суспільного найближчим часом.

«За десять грудневих днів працівникам “УР”, із якими розірвуть угоди,

виплатять більший гонорар»

Генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін розповів, що наразі немає рішення про ліквідацію закордонної мережі «Українського радіо». За його словами, журналісти, які поширили цю інформацію, «є профнепридатними». Водночас, за словами генпродюсера «УР», упродовж двох днів, із 8 по 10 грудня, справді планується розірвати цивільно-правові угоди — але не лише з закордонними кореспондентами, а з усіма працівниками «Українського радіо». Це пов’язано з тим, що філія «Дирекція Українського радіо» стане «Дирекцією “Українське радіо”», яка буде іншою юридичною особою. «Відповідно, розриваються угоди з усіма працівниками. Навіть наш фотограф, який працює на подіях, запитує мене, чи з ним далі не будуть співпрацювати. З ними надалі співпрацюватимуть! Більше того, за десять грудневих днів працівникам, із якими розірвуть угоди, виплатять дещо більший гонорар. А потім відбудуться найголовніші зміни», — наголосив пан Хоркін.

«Дирекцію “Українське радіо”» буде створено відповідним рішенням правління НСТУ, вона ввійде до складу Суспільного. Як сказав генпродюсер «УР», вона включатиме три канали «Українського радіо» («Перший», «Культуру», «Промінь») і творчі об’єднання. Буде створено радіопродакшн, куди ввійдуть усі звукорежисери, інженери та інші.

«Колишня редакція інформаційних програм радіо переходить у склад департаменту інформаційних програм усієї НСТУ на чолі з генеральним продюсером інформаційного мовлення Суспільного Владиславом Грузинським. Причому вона не розсипається і не розпливається, а переходить туди окремим управлінням новин радіо, яке очолює багаторічний керівник новин Оксана Маловічко. Тож майже ніяких змін не відбудеться. Географічно вони розташовуються на Хрещатику, 26. За концепцією голови правління НСТУ Зураба Аласанії, Суспільне має працювати за напрямками. Тож новини будуть виділені в окремий напрямок. У департаменті інформаційних програм створюватиметься цілий відділ міжнародної інформації. Владислав Грузинський вирішуватиме, з ким і на яких умовах співпрацювати», — сказав Дмитро Хоркін.

Він додав, що спільно з Владиславом Грузинським оформлює заявку на 2018 рік «на розширену, вичерпну підписку на Reuters». Причиною, за його словами, є те, що Reuters має всі новини (політичні, спортивні, культурні тощо) з усіх столиць світу. А ще Reuters має офіс, який працює саме з Україною та українськими журналістами. Тож можна замовляти будь-які матеріали.

Дмитро Хоркін

Окрім Reuters Дмитро Хоркін розраховує на співпрацю з радіостанціями, які є членамиЄвропейської мовної спілки (ЄМС). Завдяки тому, що НСТУ є членом ЄМС, «Українське радіо» має змогу обмінюватися контентом із радіостанціями з усього світу. Наприклад, бразильське радіо надає контент «УР», і навпаки, Україна пропонує бразильцям свої програми. «Плюс є суто українські агенції, де працюють усі українські журналісти, які можуть робити матеріали за нашими і редакційними замовленнями», — сказав Дмитро Хоркін.

(Не)ефективність закордонних кореспондентів «УР»

Генпродюсер «УР» проаналізував ефективність роботи кореспондентів закордонної мережі. Каже, що серед них є дуже ефективні журналісти, які проявили себе на найвищому рівні в новому сезоні на «УР». Та є й невтішні приклади.

«У нас немає повноцінної кореспондентської мережі. Більше того, “УР” не має за кордоном корпунктів, майна, навіть диктофонів для журналістів. Більшість синхронів, які прозвучали в ефірі “УР” від закордонних кореспондентів, були в режимі телефонної розмови. Коли я запитував, чи можна записати сюжет на диктофон, змонтувати і зі вставленими синхронами дієвих осіб передати нам, то почув відповідь, що на це немає технічних можливостей. Більшість кореспондентів саме так працювали», — розповів Дмитро Хоркін.

Під час масштабної пожежі в Португалії кореспондент «УР» із Лісабона робив про це сюжет. І, як каже пан Хоркін, це був матеріал без синхронів, жодного перекладу з португальської. «Сюжет прозвучав голосом кореспондента “УР”, це плюс для іміджу “УР”. Але даруйте, такий матеріал може бути озвучений і в Україні, достатньо було по португальських ЗМІ зібрати інформацію, перекласти й описати ситуацію», — незадоволений роботою закордонних кореспондентів Дмитро Хоркін.

Він підкреслив, що все-таки деякі власкори ходять на події, записують різні думки. Генпродюсер відзначив кореспондентів «УР» у Сербії, США, Канаді та інших країнах і сказав, що рекомендував їх Владиславу Грузинському.

Якщо не новини, то спецпроекти

Пан Хоркін зазначив, що незважаючи на рішення Владислава Грузинського щодо подальшої співпраці, «Українське радіо» має на меті запровадити серію спецпроектів із закордонними кореспондентами. Зокрема, йдеться про спецпроекти, за які відповідатиме колишня завідувачка Редакції закордонної кореспондентської мережі Світлана Мялик. Це можуть бути програми на кшталт «Тиждень Естонії», коли з Вірою Коник — власною кореспонденткою «УР» в Естонії, головою українського товариства в Естонії, громадською й політичною діячкою, журналісткою за освітою — укладуть угоду й вона робитиме тижневий марафон, на якому висвітлюватимуться різні питання: про громаду українців в Естонії, думку відомих естонських політиків про Україну, про культурне, духовне, політичне, бізнесове життя українців у цій країні. І такі проекти можна робити про всі країни світу, де живуть українці.

Зміни будуть не косметичні й можуть викликати тиск

Дмитро Хоркін розуміє, що через масштабні структурні зміни, які відбуватимуться на радіо упродовж наступних чотирьох місяців, на Суспільне мовлення чинитимуть тиск. Та зміни мусять бути, й часто вони здаватимуться некомфортними для нинішніх співробітників «Українського радіо». «Це не будуть косметичні зміни, відбудуться велика трансформація та оптимізація. Є журналісти, які фонтанують ідеями, а є ті, які нездатні продукувати та реалізовувати ідеї. Нам потрібно це змінювати», — наполягає генпродюсер.

Він також додав, що наразі на «Українському радіо» є кілька відкритих питань, які розглядає правління НСТУ. Серед них — рівень популярності німецької редакції (наскільки вона потрібна); відкриття польської редакції, зважаючи на велику кількість українців у Польщі й поляків в Україні; витрати на радіопередавач, який мовить на Донбас та частину території Росії. Російськомовні програми «Українського радіо» можна почути в інтернеті та по приймачу на частоті 1278 та 1431 кГц. Потужний радіопередавач, який використовується для цього, обходиться НСТУ в 14 млн грн на рік витрат за електроенергію. «Може, ефективніше частину цих грошей витратити на рекламу у Фейсбуку і створити хороший російськомовний подкастинг про Україну, який призначатиметься для тимчасово окупованих територій і Російської Федерації? Може, це було б ефективніше, ніж гріти повітря передавачем на 500 КВт і витрачати 14 млн грн?».

За словами Дмитра Хоркіна, 15 грудня правління НСТУ озвучить відповіді на деякі з названих вище запитань, які не всім сподобаються, але без них реформа не відбудеться.

«Шістнадцять закордонних кореспондентів працюють за покликом душі і серця»

Світлана Мялик, яка раніше відповідала за роботу з закордонними кореспондентами, розповіла про особливості закордонної мережі.

Світлана Мялик

«Закордонна мережа — це шістнадцять кореспондентів із вищою гуманітарною освітою у п'ятнадцяти країнах світу. У Канаді (Монреалі й Оттаві) — двоє власкорів. Покриваємо майже всі країни Європи, СНД, Канаду, США. Із шістнадцяти кореспондентів у штаті працюють лише троє: в Австрії, Канаді і Білорусі (нагадаємо, власкора “УР” у Мінську Павла Шаройка затримав Комітет служби безпеки Білорусі. Його підозрюють у шпигунстві й утримують у СІЗО. — Ред.). Решта — за цивільно-правовими угодами, які з 11 грудня розриваються зі всіма кореспондентами, не тільки з закордонними», — підтвердила вона.

Як і Дмитро Хоркін, Світлана Мялик наголосила, що кореспонденти «УР» працюють не заради грошей. «А щоби прислужитися Україні, тому що частинка їхньої душі в Україні. Вони хочуть допомагати хоча б інформативно, щоб їх чули. Це патріотизм. Сьогодні журналістам, які працюють тільки за гроші, важко це зрозуміти. Закордонні кореспонденти працювали не заради тих копійок, які отримували, а за покликом душі і серця», — вважає пані Мялик.

Вона додала, що деякі кореспонденти співпрацюють тільки з «УР», а деякі — паралельно і з іншими ЗМІ, як-от «Радіо Свобода», «1+1», «Інтер» тощо.

Ми будемо співпрацювати з професійними

кореспондентами, — Владислав Грузинський

Генеральний продюсер інформаційного мовлення Владислав Грузинський чітко розуміє, чого хоче від новинарів «Українського радіо», які незабаром опиняться в його підпорядкуванні. Поки що він не зв’язувався з жодним закордонним кореспондентом «Українського радіо», оскільки він — у Києві, а вони — поза межами України. Вважає, що раніше їх відбирали за принципом: виїхав за кордон — будемо з ним співпрацювати. «На мій погляд, співпраця має виглядати по-іншому. Ми повинні не утримувати людей, у яких змінилися життєві обставини, а співпрацювати з професійними кореспондентами. Із багатьма, з ким працюємо, залишаємо зв’язки, але вони будуть трохи інші за організацією», — пояснив пан Грузинський.

 Владислав Грузинський

Генпродюсер зазначив, що співпрацюватиме зі всіма професійними кореспондентами. «На даний момент у нас відбуваються певні структурні зміни в департаменті інформаційного мовлення. Але люди, які працювали в новинах, і надалі там працюватимуть», — сказав він.

Зміни в НСТУ мають призвести до виробництва спільних телерадіоновин, вважає пан Грузинський. Не буде такого поняття, як журналіст, котрий працює тільки на радіо чи лише на телебаченні. Кореспондент новин повинен передавати інформацію, яка буде поширюватися на всіх платформах, зручних для аудиторії: телебаченні, радіо, сайтах, соцмережах тощо.

«Наразі ми впроваджуємо зміни, беручи до уваги сучасні тренди в журналістиці. Для журналістів у першу чергу має бути важлива інформація, а не платформа, на яку її передають. Тож не має бути різниці — радіо, телебачення чи інтернет. Традиційна аудиторія, яка звикла отримувати інформацію з радіо чи телебачення, буде її звідти отримувати. Ми намагаємося створити цифровий підрозділ, який нині є дуже слабким. У нас є акаунт новин у Твіттері та Фейсбуку — і все. Ми рухаємося до того, щоб новини Суспільного були присутні в мережі постійно», — пояснив Владислав Грузинський і додав, що суть реформи — інтеграція радійних новин і впровадження однакових робочих процесів для новинарів.

Найближчим часом перед Владиславом Грузинським стоїть завдання подавати оперативні новини. «Ми не робитимемо новини більшими за обсягом, але розповсюджуватимемо їх на більшій кількості платформ. У людей не має ставати більше роботи, але вони мусять бути швидшими. Наразі ж маємо таку ситуацію: подія відбувається о 10:00, а ми видаємо її в ефір о 13:00, не встигаємо за подіями. На платформах НСТУ події мають транслюватися в той час, коли відбуваються. Ми маємо збільшити свою оперативність — саме для цього й відбуваються реформи», — поділився планами Владислав Грузинський.

Фото: з Фейсбук-сторінки UA:Українське радіо