osvita.mediasapiens.ua

Ігор Розкладай: «Думаю, де-факто суспільне мовлення виникне раніше, ніж де-юре»

фото - Микола Шиманський

Один із розробників проекту закону №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який Комітет із питань свободи слова та інформаційної політикирекомендував парламенту ухвалити в другому читанні і в цілому Ігор Розкладайпід час чат-конференції на «Телекритиці» роз'яснив основні запропоновані зміни, які дадуть можливість нарешті створити Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ).

За його словами, де-факто суспільне мовлення виникне раніше, ніж де-юре. «Адже юридично треба провести колосальну роботу щодо майнових і немайнових активів, реорганізації, оптимізації колективу і т. п. Програмно можна вже перебудовуватися на нові "рейки" зараз», - каже він. Основні зміни стосуються процедури обрання членів наглядової ради НСТУ, фінансування, заборони приватизації НСТУ тощо. Пан Розкладай вірить, що парламент підтримає ці зміни й через рік ми вже говоритимемо не про створення суспільного мовлення, а про ідеї, як його зробити ще кращим.

Через велику зайнятість пану Розкладаю рідко вдається переглядати телепрограми, але він зізнається, що особисто йому на українському телебаченні бракує драйвових програм про Україну - її історію, культуру. «Ми так втікали від совка, що втекли від самих себе», - зауважує він. Медіаюрист також переконаний, що поява суспільного мовлення вирішить проблему якості та інтелектуальності продукту. «В суспільному перший крок - зробити базу і встановити принципи, а потім буде тривалий час, щоб їх реалізувати. Це й навчання, й "вирощування" журналістів, це й підзвітність і відповідальність, це й публічне обговорення якості програм», - стверджує він.

Вітаю! Чому Комітет свободи слова не підтримав поправки від Томенка? Члени Комітету не хочуть, щоб ОДТРК стали мовниками громад?

- Комітет врахував концептуально пропозиції Томенка. Тобто поправки до другого читання враховують інтереси громад. Натомість юридично поправки Томенка як такі неможливо врахувати через: 1) порушення Регламенту ВРУ; 2) невідповідність законодавству і, головне, невідповідність природі суспільного мовлення.

Щодо мовлення громад, ми не змогли включити поправки, знову ж таки через 116-ту статтю Регламенту. Проте в законопроекті передбачено доручення для КМУ внести пропозиції щодо окремого законопроекту стосовно мовлення громад - це зміни в закони про телерадіомовлення й місцеве самоврядування.

- Опишіть, як виглядатимуть ОДТРК після створення НТСУ?

- ОДТРК будуть відокремленими підрозділами. Детальніше буде виписано в Статуті НСТУ.

- Ігоре, що конкретно вдалося поправити щодо створення наглядових рад? Чи буде конкретна кількість членів? Як обиратиме парламент своїх членів?

- Основних зміни три: 1) зміна категорії ГО, що обиратимуть членів наглядової ради. Об'єднуються сфери науки й освіти, додається сфера нацменшин; 2) усувається статус всеукраїнських громадських організацій, адже це не відповідає духові закону про громадські об'єднання; 3) запроваджується система +1. Тобто якщо представників від фракцій і груп буде більше, ніж ГО, то буде добір кандидатів від ГО так, щоб їх було більше на одного члена.

- Ігоре, чи не завалить тепер законопроект Микола Томенко? Адже обидві його пропозиції не були підтримані Комітетом свободи слова? Чи брав він участь, до речі, в робочій групі, яка готувала проект до другого читання?

Ризик такий є. Хоча б тому, що пан Микола жодного разу не був на робочій групі, що, якщо чесно, дивує, адже сам процес є достатньо відкритий і прозорий. Я не хочу зараз коментувати, які причини такої позиції, але сподіваюся, що переможе здоровий глузд.

- Наявність на Першому національному ТРК «Ера» - це законно чи ні? Чи не є це суборендою ефіру, яка заборонена?

- Я про це писав і ще раз наголошую. ТРК «Ера» має окрему ліцензію, а НТКУ - окрему. Це як зміни в перукарні, на одному стільці працює одна перукарка до обіду, а одна - після. Виправити цю ситуацію може лише перехід на цифрове мовлення, де в НТКУ чиста ліцензія 24/7.

- Скільки статей кримінального чи адміністративного кодексу порушив гендиректор НТКУ Зураб Аласанія, тричі назвавши у своєму фейсбуку відомого польського журналіста й патріота України Павела Боболовича «мерзотою» та звинувативши у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі за питання «чи буде на УТ українська пісня у новорічну ніч»?

- Жодної. Так, такі речі справді треба фільтрувати, але кожен має право на помилку, особливо коли дістають із «веселими» запитаннями. Наскільки я знаю, конфлікт вичерпано. Але й журналіст мав би поцікавитися хоч трошки, як мовить НТКУ, - це вже питання професійної підготовки. Якби він подивився, що в НТКУ немає ефіру о 24-й годині, не ставив би дурних запитань.

- Ігоре, доброго дня! Нещодавно розгорівся скандал щодо нетрансляції «Ерою» та іншими каналами промови Президента. Скажіть, а коли буде створено суспільне мовлення, «Ера» віддасть свою ліцензію СМ?

- «Ера» має ліцензію до 17-го року. Віддати вона може її або добровільно, чого вона явно не робитиме, або якщо цю частоту буде використано для DVB-T2.

 

 - Скажите, а когда уже в Украине будет создано общественное вещание? Это власть вставляет палки в колеса или закон плохой?

- Хороше питання. Думаю, де-факто воно виникне раніше, ніж де-юре. Адже юридично треба провести колосальну роботу щодо майнових і немайнових активів, реорганізації, оптимізації колективу й т. п. Програмно можна вже перебудовуватися на нові «рейки» зараз. Хоча, звісно, без належного фінансування перехід буде складним і болісним, але таки вкрай потрібним.

- Ігоре, а реклама залишається на суспільному? Стільки ж, скільки на комерційних каналах? Чи є якісь обмеження?

- Ми запроваджуємо перехідний період. Чотири роки на загальних засадах. На 5-й рік - 66% від квоти і з шостого року - 50% від квоти за законом про рекламу. Додатково є обмеження реклами алкоголю, крім випадків, коли йде сигнал із міжнародних/ світових змагань. В ідеалі, звісно, було би краще без реклами. Але для цього має запрацювати економіка так, щоб суспільне отримувало: 0,4% бюджету + абонплата + інші джерела. Наш сусід - Польща має половину рекламного ринку в TVP. І я вам скажу, реклами небагато, а контент достатньо якісний. Взагалі, фінансування суспільного - це головний біль кожної країни. Люди не дуже хочуть платити за якість, особливо коли є поруч халява.

- На вашу думку, хто наразі гальмує процес створення суспільного? Як ви збираєтеся цьому протидіяти?

- Протидіє процесу небажання/ страх змін, зловживання, нерозуміння природи й нереалізовані амбіції.

 - Роз'ясніть, що буде, якщо законопроект не підтримає ВР? Наскільки вірогідний такий сценарій? Наскільки це може затягнути створення суспільного?

- Не ухвалити закону не можна. Це зобов'язання України перед Радою Європи і, по суті, зобов'язання по Асоціації з ЄС. Але можна затягнути процес якнайдовше.

 - Привіт, Ігоре, я студентка, хочу написати статтю на конкурс «Телекритики» про суспільне. Підкажіть кілька ідей - про що писати? Які питання справді потребують висвітлення? Що актуально? Що людям треба розказати про суспільне? Що зацінить журі? :)

- Хм. Почитайте рекомендацію і просто проаналізуйте, яких саме тем не вистачає в публічному дискурсі. Або яких передач бракує - освітніх, історичних, наукових. І напишіть свою візію, що мало би бути, як мало би бути. Десь так :)

- Може не в тему, але чи пішли б ви на презентацію книжки Майдан Соні Кошкіної? Просто цікаво :)

- Навряд. З тих фото, що бачив, занадто пафосно, та й сидіти в одному приміщенні з деякими особами комфорту явно не додало б.

- Як ви вважаєте, коли можуть ухвалити ці поправки до закону?

- Сподіваємося, в березні. Насправді правки треба були ще вчора, тому тягнути час - це розкіш.

- На вашу думку, чи достатньо ефективно працює в плані створення СМ Держкомтелерадіо?

- Вони залучені в процес більше технічно, тому оцінювати поки не берусь.

- Чи є у вас вдома телевізор? Які канали дивитеся? Які програми?

- Я використовую IPTV. Останнім часом проглядаю побіжно, часу немає на це.

 - Новини якого каналу ви порекомендуєте?

- Варто дивитися різні новини, а the truth is out there.

- То які саме перешкоди заважають запустити суспільне, що їх треба усунути, прийнявши законопроект?

- Юридичний статус «державна установа», проблеми з майном, брак коштів.

- Шановний Ігоре! Як ви вважаєте, які можливості відкриє суспільне мовлення в Україні? Дякую.

- Основне, на що я сподіваюся, - це підняття якості аналітики, новин, іншого продукту, який змусить весь ринок підтягуватися. Ті ж дебати показали, що суспільство хоче не лише СРСР, а інтелектуального, якісного продукту, особливо в такі важливі періоди, як вибори.

 - Зізнавайтеся, це ви написали Комітету свободи слова цей проект?

- Над проектом працювали кілька людей, я в тому числі.

- А де б ви могли працювати? В сенсі, де ви б себе бачили, якби не робота в ІМП?

- Провокативне питання :) Там, де можна змінювати країну на краще. Адже, маючи вже значний трудовий хвіст, можу сказати, що зараз вкрай важливо змінювати системні речі, без них ми не зможемо розвиватися.

- Яких вам програм бракує на ТБ і РК?

- Ммм... бракує драйвових програм про Україну - історію, культуру. Я мрію побачити щось на зразок Who do you think you are, або Victorian village, або «Як це працює». Ми так утікали від совка, що втекли від самих себе.

- Поясніть, чому відхилено поправки Томенка? За яку ви організаційно-правову форму НСТУ? Чим, на вашу думку, має відрізнятися контент державного й суспільного мовлення?

- Одразу на три запитання. 1) По Томенку вже відповів вище. Хіба додам, що поправки без механіки - це не поправки. 2) Це складне запитання - в ідеалі має бути public property, але виходили з того, що маємо, а тому зробили ПАТ зі 100% у власності держави та особливим порядком управління. 3) Тим, хто кого боїться: канал політиків чи політик каналу.

- Ви вважаєте, що поява суспільного мовлення вирішить проблему якості й інтелектуальності продукту? Так, це винесе на перший план справді важливі проблеми суспільства, але чи буде цей інформаційний продукт якісним - залишається питанням.

- Знаєте, є право, а є реалізація права. В нас написано в Конституції де-юре, що в нас демократична держава, а де-факто вона стане демократичною, коли кожен почне відповідати за свої вчинки. Від швидкості на дорозі до голосування на виборах. У суспільному перший крок - зробити базу і встановити принципи, а потім буде тривалий час, щоб їх реалізувати. Це й навчання, й «вирощування» журналістів, це й підзвітність, і відповідальність, це й публічне обговорення якості програм. Так, будуть граблі й сапки, й відбитки іншого садово-городнього інструменту, але не треба боятися помилок, треба боятися того, що вони нічого не навчать.

- За кордоном провідні видання вже зрозуміли, що громадянська журналістика може бути дуже корисною в плані освіченості, володіння інформацією та взагалі практикою, почали співпрацювати з суспільством, тож чи не краще об'єднати зусилля професіоналів та суспільства? І взагалі, досвід західних колег може стати в нагоді для нас.

- Знаєте, волонтерський рух довів, що державно-приватне партнерство є дуже ефективним. Я певен, що суспільний мовник на повну використає ресурс громадського сектору. Але є одне «але». Є стандарти суспільного мовника і їх треба дотримуватися. Але я певен, що співпраця буде, і буде ефективною.

- А від себе щось? Ваш погляд. Чи стандарт цілком влаштовує? Набагато ж цікавіше вдосконалити й відкрити власні нові стандарти, хоча це й потребує часу та нервів.

- Стандарти єдині. Держави-учасниці дійшли згоди про те, що мовники громадського сектора мовлення в межах загальних рамок, визначених для них, і без шкоди для існування більш спеціалізованих програм мовлення мають виконувати, головним чином, такі завдання:

- стати за допомогою своїх програм точкою відліку для всіх членів суспільства й фактором соціального єднання та інтеграції всіх людей, груп і громад. Зокрема, вони мають відкидати будь-яку дискримінацію за ознакою культури, статі, релігії чи раси та будь-яку форму соціальної сегрегації;

- стати форумом для громадських обговорень, у рамках яких можна було б висловлювати якомога ширший спектр поглядів і думок;

- неупереджено й незалежно подавати новини, інформацію та коментарі;

- створювати різноманітні плюралістичні й новаторські програми, які відповідають високим стандартам моралі та якості;

- не жертвувати якістю на користь ринкових сил;

- відображати різноманітні філософські ідеї та релігійні вірування в суспільстві з метою зміцнення взаєморозуміння й терпимості, а також сприяти підтриманню зв'язків між громадами в багатоетнічних і мультикультурних суспільствах;

- робити дієвий внесок за допомогою своїх програм у справу збільшення поваги й поширення різноманітної національної та європейської культурної спадщини;

- забезпечити, щоб пропоновані програми містили суттєву частку продукції власного виробництва, зокрема художніх фільмів, драматичних та інших творчих робіт; враховувати потребу залучати незалежних продюсерів і співпрацювати з сектором кіно;

- збільшувати вибір, доступний для глядачів і слухачів, пропонуючи їм також програми, які зазвичай не транслюються мовниками комерційного сектора мовлення.

- Дякую за запитання! Сподіваюся, за рік вже говоритимемо не про те, чи буде суспільне мовлення, а про ідеї, як його зробити ще кращим.

Біографічна довідка:

Ігор Розкладай - юрист Інституту медіа права, магістр права (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Член Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів 2007 року. Член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Автор публікацій із проблематики інформаційного та медіаправа, зокрема проблеми становлення цифрового мовлення, захисту персональних даних, органів, що опікуються інформаційною сферою.

Хобі: генеалогія, орнітологія, історія, посткросинг.

comments powered by Disqus