Депутати про НСТУ: Баланс влади й опозиції – немає ні тих, ні інших

«Комітет є союзником у тому, як краще провести цю реформу», – заявила голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар на початку двогодинної розмови, відразу розставивши акценти. У відповідь голова правління НСТУ Зураб Аласанія зазначив, що розуміє, скільки зробив комітет, для того, щоб і закон був прийнятий, і того, щоб відстояти незалежність Суспільного.

Члени Комітету вже давно планували детально розглянути питання реформування державного мовлення в суспільне, користуючись своїм правом контролю за реалізацією законів. У квітні випало відразу дві нагоди поговорити про діяльність створеного рік назад ПАТ «НСТУ»: річниця обрання голови правління Зураба Аласанії та розгляд законопроекту № 6681 про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України» (щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в засобах масової інформації України), який Комітет рекомендував відхилити на минулому засіданні, але це ще не означало, що його відхилить і парламент. У народних депутатів-мажоритарників є претензії до Суспільного, особливо в регіонах. Без залагодження цих питань, вони не тільки могли повернути в закон про Суспільне старі норми про «20 депутатських хвилин», а й під великим сумнівом залишалося б дофінансування компанії на 2018 рік.

Зураб Аласанія коротко окреслив, що зроблено за неповний рік у НСТУ. За його словами, основні завдання полягали в структурних змінах. «Зі складною інфраструктурою, яка нам дісталася, за вісім місяців зроблено дуже багато. Обєднано компанію в одну юридичну особу, тепер ми налічуємо 31 окрему структуру в одній юрособі. У нас 28 каналів мовлення. Скорочення людей обійшлося нам дуже дорого: було 7223 людини – на 2 квітня маємо 4510. Було важко, але з профспілками вдалося домовитися, ми отримали повну підтримку, і поки жодної судової справи», – сказав він.

Пан Аласанія нагадав, що НСТУ на 2018-й виділено 776 млн грн, що вдвічі менше суми, передбаченої законом, а створення нових програм напряму залежить від фінансування. «Прем’єр-міністр пообіцяв додати невелику суму 200 млн грн. Чому я кажу невелику суму, бо в нас величезні видатки: 646 млн – це зарплата. Звільнення людей і соцвиплати обішлися в 30 млн. Я вже не говоритиму про технічне оновлення. Основне – що коштів бракує на трансляцію. Це величезні гроші. На рік по всій системі виходить 330 млн, а в нас є 54 млн грн. Це означає небезпеку припинення мовлення. У нас є плани А, Б і В, якщо просто не буде цих коштів. Розуміємо, що бюджет може бути переглянутий не раніше осені», – окреслив фінансову ситуацію голова правління.

Він повідомив, що 18 квітня з ініціативи наглядової ради НСТУ відбулася зустріч з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, на якій обговорювали, як владнати питання відключення аналогового сигналу.

На думку голови правління НСТУ, реформа вдалася на 60%, бо крім структурних змін НСТУ продовжує виробляти контент, оновлювати програми, і вже влітку глядачі побачать нові проекти.

Зураб Аласанія звернувся за підтримкою до членів Комітету стосовно повноцінного фінансування й заявив, що компанія має пропозиції щодо висвітлення діяльності влади і без внесення змін до законів. «Ми розуміємо, що треба розяснювати роботу всіх гілок влади, ми так само відчуваємо нестачу віри один в одного, нестачу довіри людей до влади, владних інститутів до людей. Для відродження такої довіри ми робимо все, виписавши проект нової програми. І вже стартувала програма про діяльність висвітлення влади з головами ОДА, мерами та ін. І вони нормально на це реагують, коли не є суто спікерами в монолозі, а працюють у діалозі із журналістами. Перші місяці насправді були дуже важкими, це впливало й на брак комунікації. А тепер ми готові піти до голів фракцій разом з наглядовою радою та членами правління. Ми вже надіслали листи на фракції», – зазначив голова правління НСТУ.

Вікторія Сюмар уточнила, що її колеги, особливо ті, які серйозно працюють в округах, давно очікують на таку програму. «Ви собі навіть не уявляєте, скільки з них підійшли до мене і сказали, що ми тебе з твоєю реформою готові закатати в асфальт, тому що тепер у нас немає можливості доносити до людей все те, що ми зробили. І коли ми починаємо говорити з депутатами, що нам треба збільшувати фінансування на суспільного мовника, то вони крутять пальцем біля скроні», – сказала вона.

Її колега по фракції «Народний фронт» і заступник у комітеті Сергій Висоцький підтвердив, що у фракції справді є нерозуміння того, що відбувається в НСТУ. «Не знаю, що насправді сталося з Максимом Бурбаком, але він каже, що через синхрон з ним звільнили журналіста. І він каже, що, коли він був в опозиції і була повна блокада донести до людей свою думку, то саме 20 депутатських хвилин на ОДТРК давали можливість зробити це… Не можна політичний процес звести до чуток, смс і листування, треба пояснювати суть того, що відбувається, щоб не розвалити державні інституції», – сказав він.

Детальніше про нову програму для депутатів розповів член правління НСТУ Роман Вінтонів: «Ми впевнені, що депутати повинні мати доступ до виборців, щоб ті знали, що зроблено, чого не зроблено і коли буде зроблено. Власне, з цієї гіпотези ми й виходили, коли планували програму Звіти наживо, яка вже реалізована. Що стосується депутатів-мажоритарників, то для них програма буде, можливо, з іншою назвою, але суть її така ж. Після кожної сесії ми б хотіли, щоб депутат приїжджав в округ, ми б йому давали півгодини ефіру, безкоштовно, без жодних обмежень. Він матиме можливість розповісти, як голосував, які були його рішення. Ми будемо ставити запитання, люди будуть ставити запитання. Це буде 5х5: п’ять запитань від ведучого і п’ять – від виборців. Таким чином кожен депутат отримає доступ до своїх виборців, так само виборці отримають доступ до депутата, щоб з ним поспілкуватися».

За словами пана Вінтонів, наразі в кожній області є від чотирьох до 20 депутатів-мажоритарників, тому в НСТУ думають, як забезпечити всім рівний доступ до ефіру.

«Водночас ця програма виконає функцію пояснення меж відповідальності депутата. Що люди мають вимагати від депутата, а що не є в його компетенції. Ми хочемо, щоб українці розуміли, хто за що відповідає: де місцева влада, де обласна адміністрація, де обласна рада, а де Верховна Рада, чи Кабмін», – сказав пан Вінтонів.

Він зауважив, що в годинну програму «Звіти наживо», яка виходить раз на місяць, може прийти будь-який представник влади: мер, представник облради, чи облдержадміністрації. «Є графік, який вони знають наперед. Наприклад, цієї пятниці (20 квітня. – Ред.) буде друга серія програм, де ми говоритимемо про культуру. Місяць тому була програма, в яку приходили мери міст, заступники голів ОДА та інші. Тобто в один і той самий день у всіх областях транслювалася ця програма. Так само ми хочемо реалізувати й програму для народних депутатів», – додав Роман Вінтонів.

Народні депутати уточнили, чи точно після кожної сесії виходитиме програма, чи все ж мова йде про сесійні тижні. Вінтонів зазначив, що про це вони хотіли поговорити із самими депутатами, як їм буде зручніше: чи після сесійного тижня, чи після сесії.

На думку члена Комітету свободи слова Григорія Шверка (БПП), логічно було б це робити під час тижня роботи народних депутатів в округах. «Коли буде запущено цю програму? Чи встигнемо до виборів? Чи готові всі філії так працювати?» – запитав він. Роман Вінтонів запевнив, що встигнуть до осені, що філії готові, що лише треба узгодити графіки, щоб можна було планувати роботу наперед.

Член Комітету від фракції «Опозиційний блок» Юрій Павленко розповів, що коли він наприкінці минулого року був у Житомирській філії, то йому сказали, що це востаннє, бо нібито їм заборонили показувати його й інших політиків. «Ви сказали, що цього немає, тому ми чекаємо від вас листа, що такої заборони не існує, а існує тільки професійна цікавість», – зазначив він. А щодо телепроекту він порадив знімати його в тиждень роботи депутата в округах. «Якщо депутат там не знаходиться, то це вже проблема депутата. Але основна комунікація з виборцями в нього йде саме в цей тиждень», – додав він.

На його думку, філії Суспільного працюють по-різному, зокрема, в Житомирській заборонено вести дискусії в ефірі, а в Луганській – ні. Роман Вінтонів попросив уточнити, ким саме заборонено.

«Не знаю, ким – керівництвом, тими, хто за це відповідає. Але в мене є порівняння –Луганська філія. Там відпрацьовані формати, постійно якісь дискусії, вони дзвонять і просять щось прокоментувати. Вони не про мене роблять сюжет, а беруть тему, і я час від часу включаюсь у професійну дискусію по конкретному закону, чи по конкретній проблемі. Тобто там є дискусія, яка не мене піарить, як благодійника, який роздав дітям цукерки. Таким чином хороші приклади на СМ є, але, на жаль, вони скоріше виключення, ніж правило. Можливо ця програма, яку ви презентували, виправить ситуацію. Тому що я теж проти того, щоб в новинах розповідали як приїхав депутат-благодійник і роздав комусь допомогу. Це навпаки дискредитує і владу, і опозицію. Але ми повинні мати можливість дискутувати. А так виходить, що ні влада не може вийти, ні опозиція не може вийти. Тому тут такий баланс влади і опозиції», – сказав Юрій Павленко.

Представник «Опозиційного блоку» не погодився з твердженням, що реформа вдалась на 60%. На його думку – всього на 6%, тому він уточнив у Зураба Аласанії, що для нього є індикатором успішності реформи.

У відповідь очільник НСТУ запитав, що взагалі Юрію Павленку відомо про компанію. «Щоб показати зміни, треба вам показати, що було до того. Якщо точно сказати, то раніше кожна окрема юрособа в області була феодальним князівством, яке відносилося до голів ОДА. І там, де у вас були добрі відносини з ОДА, ви могли мати добрі стосунки і з ОДТРК. А в інших областях вам було зась. А тепер не так», – сказав голова правління, додавши, що найбільший індикатор – це довіра людей.

Вікторія Сюмар саркастично зауважила: «У нас є рівність можливостей. Влада й опозиція однаково відсутні». Вона нагадала, що відповідно до закону про Суспільне є представники в наглядовій раді, обрані від депутатських фракцій і груп, які, на її думку, мали б відповідати за комунікацію з фракціями. Вона переконана, що цих проблем не виникало б, якби ці люди приходили і пояснювали депутатам функцію і стандарти суспільного, а в НСТУ роз’яснювали особливості роботи парламенту.

Член наглядової ради, делегований фракцією БПП, Сергій Таран роз’яснив, що члени від парламентських фракцій і груп насправді нікого не представляють: «Бо закон такий, що я як людина від фракції не можу навіть спитати у членів фракції, що вони думають про Суспільне. Бо це може трактуватися як тиск влади на суспільного мовника. Я вважаю, що мовник має визначати формат, у який спосіб висвітлювати діяльність влади. Я можу сказати, яким би я не хотів бачити цей формат: щоб це не було у форматі зради або навпаки суцільної перемоги, а депутат мав право говорити все, що він хоче».

https://www.youtube.com/watch?v=EITo1KECVGE

До історії з журналістом Чернівецької філії Петром Голопапою, якого нібито звільнили за показ у сюжеті синхрону голови фракції «Народний фронт» Максима Бурбака, члени Комітету поверталися кілька разів, весь час уточнюючи причини його звільнення. «Хочу повернутися до журналіста, якого звільнили в Чернівцях. З кадрової політики мені це рішення видалося дивним. Тобто досі він робив добрі сюжети, а тут раптом за один сюжет звільнили. Чого ви вирішили це зробити, коли раптом показав когось із політиків? І цей сигнал, очевидно, правильно розшифрували і решта працівників і керівників регіональних філій, які чітко зрозуміли: доки людина щось там робила, її не звільняли, як тільки він показав політиків, то його відправили додому», – попросив Зураба Аласанію пояснити це рішення член Комітету Олександр Сочка.

Зураб Аласанія вчергове підкреслив, що керівництво його не звільняло, як би це на перший погляд не виглядало. «Людина сама написала заяву, розуміючи, що хтось не задоволений. Жодної вказівки з Києва не було. Вибачте, але декому дуже зручно на місцях казати вам такі відмазки: Нам Київ сказав. Так не буває в 99% випадків. Він сам написав заяву, він дуже багато років працював і має таке відношення до влади, яке є майже неприпустимим. Але вони, я вважаю, могли б ще співпрацювати і дати йому шанс», – запевнив він.

Перша заступниця голови Комітету Ольга Червакова поцікавилася, які саме запитання представники Суспільного хочуть поставити на зустрічах з фракціями. «Я би хотіла почути від вас, що ви направите листи до регіональних філій, що не існує заборони на показ народних депутатів», – додала вона.

Пан Аласанія пояснив, що йти до фракцій збираються для того, щоб налагодити комунікацію, презентувати можливості Суспільного та що реформовано.

Член наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов обурився вимогою окремих народних депутатів показувати їх 20 хвилин у прямому ефірі. «Я колись очолював Українське радіо. І мені навіть у страшному сні не могло наснитися, щоб на УР було по 20 хвилин з одним-другим-третім депутатом. Є журналістські формати, стандарти, і нехай висвітлення відбувається в їх межах. Не повинно там бути 20 хвилин з депутатом, ні 20 хвилин з губернатором. Є тема, є новина, є журналістські формати. Якщо воно того варте, вас запросять. Що це за повинність? Це ж совок якийсь», – зауважив він.

Вікторія Сюмар запевнила пана Аврахова, що члени Комітету (як колишні журналісти) з ним категорично згодні. «Якщо голова фракції приїздить у регіон, чи має цікавити журналістів його позиція з приводу актуальних тем? Я думаю, що ці проблеми б і не виникли, якби воно працювало так, як треба. У Раді всі знають, хто є спікерами фракцій. Якщо філія копає про конкретні проблеми округу, то вона має бути зацікавлена в тому народному депутатові, який відповідає за цей округ. Піти і запитати: що ти зробив для того, щоб цю проблему вирішити. І якщо він нічого не зробив, то запитати: якого біса він нічого не зробив. Ми ж висвітлюємо в інтересах людей, і в інтересах людей треба змусити політиків звітувати в максимально критичному форматі», – зазначила вона.

Голова Комітету поцікавилася, що зроблено для поліпшення мовлення на Донбасі. Зураб Аласанія повідомив, що Донецька і Луганська філії об'єднано в одну «UA:Донбас», працівники мають вищу, ніж на інших філіях зарплатню, проходять багато тренінгів. Водночас у штаті «UA:Донбас» є більше 40 людей, які числяться з часів ОДТРК, але фактично їх там немає. За його словами, цих людей неможливо скоротити відповідно до українського трудового законодавства.

Роман Вінтонів далі висловив думку, що успіхом для Суспільного має бути довіра аудиторії та якість програм і що їм доведеться закінчити роботу в медіа, якщо Суспільне буде створювати програми, в яких інформаційним приводом буде приїзд депутата в область. «Ми зараз працюємо над якістю. Донбас особливий, бо там є військові дії, але підходи однакові для всіх. І проблеми однакові для всіх. Грошей на вирішення проблем немає, ми залучаємо донорів. Нові формати – це донорські гроші. Коли нам закидають, що ми не весь хокей транслюємо, то для того, щоб протранслювати ці матчі, ми зняли з інших проектів камери. Тому що ми не можемо купити нових камер. Ви запитуєте, що треба ще ухвалити, щоб закон працював? А бюджет чому не виділений? Чому цей закон не працює? Ви нам зараз ставите питання, які базуються на ваших оціночних судженнях. Яке наше завдання? Щоб ліс не вирубували в Карпатах – оце наше завдання!», – обурено вигукнув він. За його словами, «UA:Донбас» отримав від USAIDгрант на суму 192 тис. доларів для створення нової студії.

Член Комітету від фракції БПП Богдан Онуфрик у відповідь закинув, що керівництво НСТУ теж послуговуєтеся своїм оціночним судженням, зокрема для визначення, яка програма є «токсичною». «Там їх називають токсичними – і програми, і людей», – заявив він.

«Я скажу вам зараз своє оціночне судження: особисто вважаю токсичним, коли депутат приїжджає в область і це сприймається як подія. Коли депутат приїжджає в округ і вирішує якусь проблему, то ми із задоволенням це покажемо», – зазначив Роман Вінтонів.

Не всіх членів Комітетузадовольнили такі емоційні відповіді, вони наполягали на тому, що НСТУ жодним чином не висвітлює діяльність депутатів.

Член Комітету від фракції БПП Владислав Севрюков заявив, що він проти запису в законі обсягу виступу для депутатів. Водночас, на його думку, має бути зважений підхід, оскільки певні заборони в регіонах є. «Чудово, що такий діалог відбувається, бо Комітет є союзником Суспільного. Але неправильно, що деякі працівники Суспільного бачать у Комітеті ворога. Бо ми потім відстоюємо інтереси НСТУ і боремося за його фінансування. Звичайно, ми за те, щоб суспільному мовленню повністю виділили фінансування. Ми розуміємо, що для того, щоб реформувати, треба більше коштів, ніж потім на підтримку. Можливо, треба було передбачити спочатку більшу суму, а потім поступово зменшити. Нині є інформація, що Суспільне збирається виключати аналогове мовлення. Мене це насторожує, щоб не трапилося таке, що ми втратимо мовлення там, де й так з ним великі проблеми», – сказав він.

Зураб Аласанія запевнив, що відключення аналогового мовлення буде спільним рішенням з наглядовою радою і Нацрадою. «Навіть, якщо нам не додадуть коштів, є план “Б”. У будь-якому випадку в Харківській, Херсонській, Луганській і Донецькій областях аналог залишиться повністю», – додав голова правління.

Члени Комітету поцікавилися, про яку суму йдеться, Зураб Аласанія відповів, що на забезпечення трансляції потрібно понад 200 млн грн.

Народний депутат-мажоритарник Ярослав Дубневич поцікавився, чи планує керівництво Суспільного розблокувати можливість у новинних блоках висвітлювати роботу депутатів-мажоритарників. Роман Вінтонів відповів, що вона не є заблокованою.

«Вона заблокована, бо на Львівщині ні одна інформація, повязана з депутатами-мажоритарниками, не береться до новинного блоку, і у філіях посилаються на закон, – заперечив пан Дубневич. – Ми маємо чітко визначитися, якщо допущені неправильні норми в законі, то потрібно підготувати зміни до закону і якнайшвидше їх проголосувати, щоб розблокувати питання інформаційного висвітлення роботи депутатів усіх рівнів. На Львівщині Суспільне зробило дві погані речі: максимально виключило висвітлення війни на Сході. До створення суспільного телебачення на Львівщині була прекрасна програма з цілим колективом журналістів, яку очолювала Оксана Клим, які їздили на Схід у наші військові частини, висвітлювали, як хлопці воюють на Сході, як вони там живуть. Це максимально згуртовувало волонтерський рух разом із ЗСУ. І якщо ми зараз візьмемо відсоток висвітлення воєнних подій на Сході, то олігархічні канали, як ви їх називаєте, куди більше приділяють цій темі уваги. Друге питання – що твориться з майном, яке передане суспільному телебаченню? Працівникам Львівського радіо дана вказівка шукати нове приміщення, бо тому, яке вони займали в центрі Львова, треба знайти інше застосування».

Зураб Аласанія заявив, що жодної заборони на висвітлення діяльності депутатів немає. «Ніяких заборон на висвітлення ані депутатів, ані губернаторів не існує. Цьому є психологічне пояснення. Люди раніше так робили, що зараз побоюються навіть натякнути щось про владу, бо всі можуть подумати, що це заказуха. Ми знаємо цю проблему і працюємо з людьми, щоб вони не боялися, проводимо навчання», – пояснив очільник НСТУ. Він додав, що приміщення, де працювало Львівське радіо, ніколи не належало Львівській філії НСТУ, воно належить місцевій раді.

Пан Дубневич уточнив: «Я правильно зрозумів? Якщо завтра я з депутатами-мажоритарниками зробимо звернення до вас про те, що немає заборони на представлення представників депутатського корпусу в регіональних філіях, ви дасте чітку відповідь, що такого немає?»

Йому відповіла Вікторія Сюмар: «Пане Дубневич, але це не означатиме, що приїзд депутата – це вже подія».

Ярослава Дубневича категорично не влаштовував вибір тем для новин у Львівській філії. На його думку, ремонт бордюрів не може бути важливішим за відкриття Народного дому, який 30 років не працював. «Я би пропонував, щоб ми подивилися півроку, як працює Суспільне. Ми раніше пропонували, щоб регіональні філії були виокремлені із системи суспільного мовлення. Із 700 млн дайте на Львівщину 70 млн – і ми зробимо прекрасне регіональне телебачення», – завершив він.

Богдан Онуфрик наполегливо повторював, що в НСТУ заборонили показувати будь-якого чиновника чи депутата. Роман Вінтонів відповів на закид: «Не існує ніякої заборони, мені прикро, що це лунає. Якщо у вас є факти, що лунає якась заборона, я буду радий їх побачити. Якось нелогічно, що ми ніби з одного боку забороняємо, а з іншого – запускаємо спеціальні програми про діяльність влади». На думку пана Онуфрика, це легко перевірити: треба проаналізувати всі сюжети.

Складалося враження, що конкретні зміни в НСТУ, фінансові труднощі новоствореного Суспільного мовника не надто обходять деяких народних депутатів. Головне, що їх цікавило, – це відновлення можливості впливати на його редакційну політику та повернення в будь-який спосіб славнозвісних «20 депутатських хвилин». Майже кожен із членів Комітету розповів свою «сумну історію» стосунків з НСТУ. Це і невисвітлення заходу «Україна-НАТО» у Львові, і відмова від реклами партії «Батьківщина» тощо.

Голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва зазначила, що не хотіла б, щоб у суспільстві та Верховній Раді оцінювали роботу Суспільного як зраду чи перемогу, бо це значно складніше. «Нам заборонено втручатися в редакційну діяльність. Є редакційні ради, які мають контроль над редполітикою. Прошу: звертайтеся і використовуйте цей механізм. Я багато їжджу регіонами, спілкуюся з людьми і скажу, що там є самоцензура», – сказала вона.

За її словами, особисто для неї найболючіше питання – це баланс негативу і позитиву. На її погляд, зараз на Суспільному цей баланс не дотримується. «Негативу, зради, звинувачень, підозр значно більше, ніж позитиву. І коли я питаю в регіональних журналістів, чому вони не висвітлили якісь позитивні речі, то вони кажуть, що бояться, щоб їх не запідозрили в джинсі. Їх весь час навчають, я не знаю, чому досі не навчили, що професійний журналіст легко зможе зробити сюжет з героєм, позитивом, історією успіху, не наражаючись на звинувачення в джинсі», – зауважила пані Лебедєва, яка мріє, що наглядова рада буде оцінювати не роботу правління, а якість контенту на відповідність місії Суспільного.

Також пані Лебедєва висловила своє негативне ставлення до можливого вимкнення аналогового мовлення Суспільного: «Навіть гіпотетична можливість втратити частку аудиторії, означатиме політичне фіаско реформи. Бо й зараз аудиторія маленька, про що нам весь час нагадують. Наглядова рада ініціювала тристоронню зустріч із Нацрадою, вони теж проти відключенням. Ми дійшли згоди. Бо відключення – це загроза інформаційній безпеці, політичному іміджу й іміджу реформи».

За словами пані Лебедєвої, членам наглядової ради нелегко працювати на громадських засадах. «Закон не дуже потурбувався про те, щоб ми були забезпечені апаратом, бюджетом. Ми волонтери, і навіть не маємо можливості отримати юридичну консультацію. А не завжди оцінка юристів НСТУ співпадає з нашою. Можливо, після виборів ми зможемо змінити закон так, щоб наглядова рада не була беззубим тигром, а могла працювати у сфері нагляду. І дуже важливо, щоб суспільний контент оцінювався так, як у суспільних мовниках інших країн: баланс позитиву/негативу; присутність різних політичних сил; присутність інших гілок влади; збалансованість джерел інформації; присутність соціально важливих тем», – завершила голова наглядової ради.

Щодо співвідношення позитиву й негативу в ЗМІ, то, на думку Вікторії Сюмар, «ми самі себе накручуємо». «Я зараз стаю прихильницею мірила успішності, яку озвучив Зураб Григорович, який казав: не розказуйте мені про рейтинги, а дивіться на інші речі – довіру. Давайте дивитися на теми, яких не висвітлюють інші канали», – зазначила вона.

Але в пані Сюмар теж була погана новина для представників НСТУ – держбюджет станом на зараз порожній. Вона порадила битися навіть за 100 млн, щоб вистачило на аналогове мовлення, і запевнила, що Комітет свободи слова теж буде битися за виділення коштів для Суспільного.

Ще один член наглядової ради, делегований депутатською групою «Відродження», Ігор Хохич, поскаржився, що партія «Відродження» теж стикалася з проблемами висвітлення її діяльності та її рекламою. «Що стосується комунікації правління з наглядовою радою, то також є певні труднощі. Останній випадок з невчасним підвищенням правлінням зарплат теж це підтвердив. Щодо конкретних результатів роботи Суспільного – вони, на жаль, на сьогодні відсутні. Тому я буду пропонувати наглядовій раді підготувати документ, сформований на конкретних пропозиціях Зураба Аласанії під час його обрання, які будуть з конкретними результатами, що будуть оголошені і затверджені. Тобто це мають бути цифри, які ми зможемо виміряти наприкінці 4-річної каденції обраного голови і правління», – сказав Ігор Хохич.

Голова Комітету Вікторія Сюмар зазначила, що такі обговорення є подоланням браку комунікації. «Вже склалися певні стереотипи про діяльність Суспільного. Це не на користь, у першу чергу, глядачам. Нам усім у суспільстві треба вчитися говорити, слухати і чути один одного. Якщо ми сьогодні почули один одного, то вважатимемо, що цей час витратили не дарма. Ніхто нікому ніяких вказівок давати не буде. Ми обмінялися думками, побоюваннями, кожен заявив свою позицію. Я від Комітету позицію заявила: ми будемо говорити за ваше фінансування, і говорити за вашу незалежність. Ми дуже просимо боротися за стандарти, боротися за країну, боротися за якісну журналістику, якої сьогодні бракує», – сказала пані Сюмар.

comments powered by Disqus

Автори