«Цей проект має право на життя». Як у НСТУ проходять пітчинги ідей від працівників філій Суспільного

В одному з кабінетів у телецентрі «Олівець» упродовж тижня з ранку до пізнього вечора проходять пітчинги творчих проектів працівників філій Національної суспільної телерадіокомпанії України. «Детектор медіа» побував на кількох презентаціях із регіональних телерадіокомпаній Суспільного і переконався, що Рада генпродюсерів НСТУ точно не допустить до виробництва «сирих», не продуманих від «А» до «Я» проектів.

У чиїх руках доля проектів?

За столом із ноутбуками — програмна директорка НСТУ Дар’я Юровська, менеджерка суспільно-політичного напряму НСТУ Марія Фрей, генпродюсеррозважального мовлення Руслан Городничий, генпродюсер із розвитку Микола Ковальчук, генпродюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін та інші. Перед ними великий плазмовий екран,конкурс відбувається у форматі онлайн-конференції. Учасникам конкурсу дається 10 хвилин на презентацію за узгодженою структурою та ще десять — на питання й уточнення. На пітчинг надійшло понад 200 проектів, із яких генпродюсери НСТУ відібрали 156. Решту повернули на доопрацювання. Проекти могли писати штатні працівники філії, включно з тими, кого попередили про скорочення до 2 квітня 2018 року. Всі проекти презентували Раді генпродюсерів автори ідей, продюсери філій або спільно.

Відповідно до замовлення Дирекції программ, насамперед необхідно відібрати проекти суспільно-політичного, просвітницького напрямів і такі, що мають особливе значення для того чи іншого регіону. До цього списку потрапили 63 проекти, які увійшли в першу хвилю пітчингів. Решту проектів (понад 90) Рада генпродюсерів розглядатиме згодом. Як сказали в НСТУ, точної дати поки що немає, це може статися вже за декілька тижнів.

До складу Ради генпродюсерів входить вісім осіб: Тетяна Кисельчук (просвітницький напрям), Андрій Сайчук (суспільно-політичний напрям), Руслан Городничий (розважальний напрям), Дмитро Хоркін («Українське радіо»), Дмитро Хільченко (цифрові платформи), Микола Ковальчук (маркетинг), Владислав Грузинський (інформаційне мовлення), Дар’я Юровська (модераторка). Під час конкурсу важливо, щоб зібрався кворум. Проекти поділені на блоки: просвітницький, суспільно-політичний, розважальний. Тому не всі генпродюсери щодня повинні бути присутніми на конкурсі.

За день встигають розглянути від 10 до 14 проектів і двічі проговорити, що однозначно варте уваги, а що потрібно допрацювати і як це можна зробити.

Продюсер — не ведучий

Так склалося, що «Детектор медіа» потрапив на презентацію продюсерки Рівненської філії НСТУ Інни Білецької, з якою напередодні на сайті вийшло інтерв’ю. Пані Білецька поділилася, які проекти від філії подали на пітчинг, і зізналася, що хотіла би стати ведучою ток-шоу «Правила: одні для всіх».

Руслан Городничий зауважив, що обраний філією молодий і симпатичний чоловік, судячи з фотографії, викликатиме схвалення, особливо в жіночої аудиторії. «Та чи є він авторитетом?» — перепитав пан Городничий. На його думку, ведучий мав би бути або відомим медійником у регіоні, або знаним у певному колі, щоб до його думки дослухалися і довіряли. Також у нього виникли сумніви щодо ведення програми продюсером. Генпродюсер розважального напрямку зізнався, що, може, і хотів би вести якусь програму, та на це йому вкрай бракує часу. «Над такою програмою треба багато працювати. Необхідно бути або ведучою, або продюсером», — додав пан Городничий.

Багато запитань до Інни Білецької стосувалися бюджету програми. Марія Фрей поцікавилася структурою ток-шоу. Почувши від рівнян детальніший план програми, пані Фрей схвально сказала: «Погоджуюсь із тим, що такий формат має право на життя».

І про радіо не варто забувати

Зважаючи на те, що запропонований проект міг би вийти гострим і актуальним для регіону, Дмитро Хоркін запропонував розглянути його як телерадіопрограму. Тим паче, що за задумом ток-шоу має виходити щосереди ввечері у той час, коли обласне радіо має відрізок в ефірі. Та для цього ведучий повинен протягом випуску кілька разів повторити тему, яку обговорюють у студії, і представити гостей.

Окрім проекту «Правила: одні для всіх», Інна Білецька упродовж двох днів презентувала ще кілька ідей. Пані Юровська порадила ще раз переглянути питання, які Інна Білецька планує порушувати в рамках ток-шоу, і розписати, за допомогою яких інструментів глядач отримає на них відповіді.

Після завершення включення з Рівненської філії Рада генпродюсерів кількома словами перемовилася про спроможності колективу і зазначила, що цій команді під силу реалізувати задумане. Залишилося відшліфувати ідеї і детільніше структурувати обов’язки, а також врахувати різного роду співпрацю з радіо, яка може втілитися у формі тизера, трансляції чи повтору.

Наприкінці кожного включення продюсерам філії повідомляють, що з наступного тижня їм на пошту прийде лист з інформацією про подальшу долю проекту, а саме чи пройшов він на наступний етап захисту. «Якщо ви отримаєте схвального листа, ваше завдання буде —  доопрацювати проект. Процедура захисту буде аналогічна тій, що сьогодні: десять хвилин на презентацію і десять хвилин на відповіді. У нас будуть жорсткіші запитання. Ви маєте підготувати нову презентацію і картку проекту, врахувати всі зауваження, які ми до вас донесли. Окрім того, ви будете паралельно працювати з фінансистами і виробничим департаментом. Про це ми напишемо окремим листом», — звернулася до учасника пітчингу Дар’я Юровська.

Як дати можливість висловитися на Суспільному?

Одразу після Інни Білецької вийшла на зв'язок продюсерка Сумської філії НСТУ Оксана Кириленко. Вона презентувала щомісячний проект «Дебати на “UA: Суми”». Генпродюсери, переглянувши презентацію, запитали одне в одного, чи знала вона про задум Центральної дирекції. Згідно з річним планом НСТУ на 2018 рік, у вересні в ефір суспільного каналу «UA: Перший» має вийти програма «Дебати».

Оксана Кириленко розповіла, що проект випробуваний під час передвиборчих перегонів на посаду міського голови у 2015 році, формат дебатів відпрацьований командою. «Наразі нам необхідні студія та обладнання. В принципі, нам всього вистачає, маємо стару студію. Та для того, щоби формат виглядав по-новому і більш сучасно, хотілося б його оновити», — сказала пані Кириленко. Вона пояснила, що раніше була ведучою подібного проекту і хоче продовжити цю справу. За її задумом, програма виходитиме раз на місяць і вже є чотири теми, які активно обговорюються в області. Оксана Кириленко назвала «родзинку» «Дебатів»: «Ми надаємо можливість висловитися тим, хто має що сказати, і забезпечуємо рівні умови бути почутими». Дар’я Юровська у відповідь процитувала слова Андрія Сайчука, якого того дня не було на конкурсі. Вона зазначила, що під час дебатів важливо не «дати можливість висловитися», а «щоб опонент почув реально те, що каже інша сторона».

За словами Оксани Кириленко, до участі в дебатах запрошуватимуть гостей із протилежними позиціями. Такого роду програма має стати майданчиком, де вони вперше зустрінуться та проговорять проблеми міста чи області. Від Ради генпродюсерів прозвучав сумнів: «Потрібно описати критерії вибору гостей, щоб дискусія не стала псевдобалансовою». Дар’я Юровська наголосила, що відсутність на дебатах групи журналістів, які могли би за тиждень нарити свіжу інформацію на визначену тему, неприпустима. У свою чергу Руслан Городничий укотре за конкурс повторив, що не уявляє, як продюсер філії буде вести програму. За його словами, якщо в Сумах наразі немає людини, яка могла би стати ведучим «Дебатів», тоді варто проводити кастинг і відкривати нові обличчя.

Загалом, Оксану Кириленко похвалили за те, що вона чітко прописала структуру випуску. Марія Фрей додала, що менеджери суспільно-політичного напряму якраз націлені на те, щоб у передвиборчий період у всіх телерадіокомпаніях Суспільного проходили дебати.

Чи є ложка дьогтю в діжці меду?

Час від часу в кабінет, де тривав конкурс, забігав член правління НСТУ Микола Чернотицький, який відповідає за оптимізацію центральної та регіональної структури. Продюсери філій на екрані бачили лише тих, хто сидів за столом. Микола Чернотицький пояснив, що відбір проектів — це зона відповідальності Ради генпродюсерів НСТУ. Та вже тепер йому пишуть із регіонів і запитують, чому якийсь проект не допущений до пітчингу. Тож аби вогонь сумнівів щодо пітчингів не розростався, він намагається наочно бачити процес і знати про ключові рішення та їхні причини, щоб у разі чого відразу пояснити, що ніякої ложки дьогтю у діжці меду немає.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Нагадаємо: відбір проектів проходить у три етапи, про які детально розповіла Дар’я Юровська. Наразі строки проведення другого етапу не визначені, вони залежать від кількості проектів, які мають пройти експертизу департаменту програм, планово-економічного та юридичного департаментів, департаменту технічного забезпечення та департаменту з виробництва, щоб визначити відповідність проектів до можливостей та ресурсів НСТУ.

Основне завдання першого пітчингу для філій — створити портфель проектів, повністю пропрацьованих та готових до запуску, аби щойно в компанії з’являться кошти — одразу розпочинати виробництво. Наскільки швидко вдасться запустити їх, у першу чергу залежатиме від фінансування Суспільного. Адже цього року замість гарантованого законом бюджету в півтора мільярда гривень НСТУ отримає вдвічі менше — 776,6 мільйона гривень.

Для пошуку додаткового фінансування НСТУ планує створити базу проектів, у якій ідеї, що пройшли відбір та погоджені Радою генпродюсерів, будуть доступні для перегляду донорам і грантодавцям; ідеться здебільшого про постійних міжнародних партнерів, які вже декілька років підтримують створення Суспільного мовлення в Україні.

Фото: прес-служби НСТУ

comments powered by Disqus