«Центральний канал» і реформа Суспільного: переїзд, надії та дискомфорт (Відео)

«Центральний канал» і реформа Суспільного: переїзд, надії та дискомфорт (Відео)

09:58,
13 Жовтня 2017
7232

«Центральний канал» і реформа Суспільного: переїзд, надії та дискомфорт (Відео)

09:58,
13 Жовтня 2017
7232
«Центральний канал» і реформа Суспільного: переїзд, надії та дискомфорт (Відео)
«Центральний канал» і реформа Суспільного: переїзд, надії та дискомфорт (Відео)
Як живеться колективу «Центрального каналу» після переїзду з вул. Хрещатик, 26 у телецентр на Мельникова, 42 — в репортажі «Суспільного мовлення».

Київська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України (телеканал «Центральний канал» і радіо «Голос Києва») трансформувалася у творче об’єднання Центральної дирекції ПАТ «НСТУ». У липні колектив радіостанції влився у структуру «Українського радіо», а Київська філія НСТУ припинала діяльність. Співробітників «Центрального каналу» ще влітку попередили про переїзд із вул. Хрещатик, 26 на вул. Мельникова, 42, в телецентр «Олівець».

Виконавчий директор НСТУ Олександр Лієв пояснив, що переїзд телеканалу жодним чином не вплине на мовлення. Правління Суспільного відважилося на такий крок, щоб зекономити кошти. Завдяки змінам звільнене приміщення на Хрещатику, 26 здаватимуть в оренду. У зв’язку з оптимізацією 150 із 350 працівників філії НСТУ «Київська регіональна дирекція» сповіщено про скорочення, й кожен із них має право вибрати й зайняти одну із 700 вакантних позицій у компанії. Це дозволить вивільнити 38 млн грн. У 2018 році, які, за словами пана Лієва, будуть використані для технічного переоснащення новин.

19 вересня редакція новин вийшла в ефір із телецентру. Частина колективу ще досі працює на Хрещатику, 26. Та загалом уже кожен знає, що його робоче місце — в «Олівці» на 11-му поверсі.

Свіжий ремонт, нові меблі й невтручання у творчий процес — не аргумент для переїзду

У редакції новин на столі стоїть засохлий коровай. «Колеги з UA: Культуринам подарували. Урочистостей не було. У перший день всі ходили як зомбі, займалися розстановкою меблів», — розповів головний редактор головної редакції новин, заслужений журналіст України Олександр Опанасенко, який у телецентрі працює (з перервами) із 1995 року, тобто з початку заснування Національної телекомпанії України. «Я був одним із перших директорів об’єднань НТКУ, потім працював на телеканалі Київ, звідки знову повернувся на НТКУ. Після того, як не склалося з керівництвом, почав працювати на КДР ТРК (Київській державній регіональній телерадіокомпанії. — Ред.). Через 10 років знову повернувся в телецентр, як до себе додому»,– упевнено заявив пан Опанасенко.

Каже, що якщо порівнювати з тими умовами, які «Центральний канал» мав на Хрещатику, йому тут краще. Та не весь колектив так думає; часом буває, що хтось ставить палки в колеса.

«Із технікою в нас проблема. Мали чотири карткові камери, але чомусь при переїзді всі зламалися. Від керівника технічної служби нам передали, щоб ми поки знімали сюжети на плівку, що ми й робимо. Ми звикли до оперативності, а тепер доводиться все зняте відео оцифровувати, що займає багато часу, й аж тоді скидати в монтажну», — описав ситуацію Олександр Опанасенко. Він не давав оцінок своїм колегам, та в «дива не вірить»: «Я переконаний, що тут щось не те».

На столі пана Опанасенка — кілька касет і рація. Редактор новин пояснив, що рації в «Центрального каналу» не для шику, а для роботи. «Уже на другий день після переїзду ми вийшли у прямий ефір. Працюємо на 11-му поверсі, дві апаратні — на другому поверсі, студія — на третьому. Телефонів внизу немає, зв'язок поганий, комунікувати важко, тому ми працюємо з раціями», — описав робочі моменти пан Опанасенко.

Редактор новин задоволений меблями і свіжим косметичним ремонтом у кабінетах. Єдине, чого йому бракує для ефективної роботи, — це оргтехніки. «Я просив би подивитися, на якій оргтехніці ми працюємо. Цим комп’ютерам років по двадцять уже», — зауважив Олександр Опанасенко, додавши, що постійно порушить це питання перед менеджерами. «Була казусна ситуація. Нам певні служби сказали, що треба переїжджати зі своїми меблями. Ми люди слухняні, взяли їх із собою. Коли Олександр Лієв побачив, із якими меблями ми сюди переїхали, дав команду вивезти меблі й дати нам нові столи, стільці, дивани», — розповів пан Опанасенко. Він зі своєю командою один день розкладав старі меблі, наступного дня їх вивозив і заносив уже нові меблі, які частково залишилися після «Євробачення-2017».

Лабіринти між 11-м та першим поверхами

Заввідділу публіцистичних програм Олена Гусєва — одна з тих, чиє серце залишилося на Хрещатику, 26. Якщо Олександр Опанасенко бере до уваги, що його журналістам доводиться бігати між 11-м і другим поверхом, то Олена Гусєва підкреслила, що це дуже складно. Загалом, на «Центральному каналі» виробляють півтори години ефіру новин на добу. У редакції працює 17 людей, із яких шестеро у відпустці по догляду за дитиною. Редакції новин наразі доводиться працювати з операторами і транспортом, які залишилися на Хрещатику.

Журналіст готує текст новини в редакції на 11-му поверсі, тоді спускається ліфтом на перший поверх, переходить в інше крило, піднімається на другий поверх, іде довгим лабіринтом поміж декораціями й лише тоді потрапляє в апаратну. Співробітниці апаратної найменш щасливі від переїзду. «Краще б тих вікон не було! Через них нічого не видно на екрані», — обурюються співробітниці в апаратній із великими вікнами, закритими жалюзі.

Олена Гусєва сумно дивиться у вікно, з якого бачить лише Бабин Яр. Вона не знаходить причин для радості. «Із Хрещатика починалося все вітчизняне телебачення. Там усе облаштовано для виробництва. Телецентру наче й багато років, а приміщення не обжите. Дуже холодно. Якщо ми всі перестанемо говорити, то почуємо з вулиці, що шумить, наче в літаку. Поки що нам тут не працюється», — поділилася враженнями пані Гусєва. Вона має відчуття, що «Центральному каналу» не раді в «Олівці», та не може пояснити чому.

Її колега, головний редактор головної редакції регіонального мовлення «Перший громадський» Оксана Тихонова, навпаки, не має жодної краплі невдоволення переїздом. На новому місці їй усе подобається, особливо нові меблі замість радянських, які були на Хрещатику. Пані Тихонова працює в редакції ранкового шоу «Рано-вранці», найменшому, зате найтеплішому зі всіх кабінеті. «Ми хотіли б, щоб для ранкової програми було трохи більше приміщення. На Хрещатику в нас була приблизно така ж кімната. Там нам теж не вистачало приміщення», — зауважила пані Тихонова.

«Ми потрапили в умови досить жорсткої конкуренції. Не всі виживуть»

Те, що «Центральний канал» в «Олівці» працюватиме інакше, ніж на Хрещатику, розуміє чи не весь колектив. «У тому вигляді, в якому ми зараз є, тут не залишимося. Я маю на увазі кадровий склад і контент. Будуть зроблені певні висновки. Ми потрапили в умови досить жорсткої конкуренції», — не створює ілюзій Олександр Опанасенко.

За його словами, не всі в колективі готові до конкуренції. Співробітники ЦК на Хрещатику були у своїй домівці. «Ніхто нам у спину не дихав. Тут буде інакше. Якісь програми, напевне, не побачать ефіру», — додав пан Опанасенко.

У ЦК кажуть, що після переїзду їх стало набагато менше, значна частина колективу пішла. Наразі до телецентру переїхав творчий колектив чисельністю 64 людини, при тому що частина з них досі їздить монтувати свої програми на Хрещатик. Чи вплине оптимізація на якість мовлення та виробництво програм? Оксана Тихонова поки не може сказати, адже робота на новому місці тільки починається. «Думаю, що вплине, і в позитивному сенсі. Все буде добре», — оптимістично зазначила пані Тихонова.

Вона розповіла, що ранкове шоу «Рано-вранці» виходить п’ять разів на тиждень упродовж двох годин. Над ним працює шестеро осіб, а є люди, які роблять одну програму раз на місяць. Це велика різниця.

Наразі «Рано-вранці» не виходить в ефір. Оксана Тихонова пояснила, що поки що готує зі своєю командою нову концепцію, розробляє нові рубрики. Режисер шоу «Рано-вранці» Сергій Туряниця додав, що в телецентрі їм уже виділили студію. «Це буде оновлений сезон із новими декораціями в новій апаратній. Наразі студія пуста, лише стоять деякі елементи декорацій», — сказав Туряниця.

Оксана Тихонова пояснила, що дедлайну виходу шоу немає, але розслаблятися не будуть. «Це питання тижня, не більше», — упевнена вона.

Її заступниця Марина Ткаченко вважає, що переїзд у телецентр відкрив нові можливості. Пані Ткаченко наголосила, що наразі співробітникам ЦК варто переживати не про «штучний дискомфорт», а за те, щоб дати глядачам якісний продукт. Особисто вона планує реалізувати себе в новому напрямку й долучитися до ранкового шоу. Пояснила, що раніше в силу зайнятості такої можливості в неї не було, а після переїзду відкрилася — то чому б її не реалізувати?

Новий менеджер телеканалу?

Відомо, що правління НСТУ підготувало Положення про обрання менеджерів філій, які відповідатимуть за господарські питання, та продюсерів — відповідальних винятково за контент.

«Центральним каналом» із 2010 року керує директор виконавчий Олександр Савенко. На «Центральному каналі» вважають, що конкурс їх не стосується, адже вони тепер не філія, а ТО центральної дирекції. Та й Олександр Савенко для них — керівник на своєму місці.

«Я з ним давно працюю. Знаю Олександра Савенка як президента НТКУ. Переконаний, що саме він міг би в нових умовах спрацювати як слід. Це людина з досвідом, дипломат, уміє знаходити спільну мову. Саме така людина потрібна колективу», — вважає Олександр Опанасенко.

Поки що Олександр Савенко залишився на Хрещатику, 26, де займається остаточним переїздом телеканалу. Частина колективу, яка вже перебралася, вливається в телевізійну сім’ю «Олівця». Дехто з працівників після центру столиці на Мельникова, 42 відчуває дискомфорт, а дехто налаштований на нові звершення та успіхи. Що до телеглядачів, то їм варто ще трохи почекати й вони зможуть побачити оновлений контент ЦК.

Фото, відео: Валентина Балабанова

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду