Продюсерка Дніпровської філії: «Радіо дешевше у виробництві, ніж телебачення, тож його ми будемо оновлювати в першу чергу»

Дніпровська філія тривалий час працювала із тимчасовими виконувачами обов’язків керівників. Зрештою, в лютому правління Національної суспільної телерадіокомпанії України на відкритому конкурсі обрало продюсеркою Дніпровської філії Оксану Цибулю. На чолі з нею філія подала на конкурс ідей (пітчинг) шість проектів, два з яких готові до запуску, щойно отримають фінансування.

А нещодавно, у червні, на третьому за ліком конкурсі правління обрало менеджером Дніпровської філії Антона Веселова. Він керуватиме господарськими справами і в Криворізькій філії, яка приєдналася до Дніпровської.

Наша розмова із продюсеркою філії Оксаною Цибулею відбувалася напередодні оголошення результатів менеджерського конкурсу. І на запитання, яким вона бачить новообраного менеджера, продюсерка відповіла: «Я чекаю на менеджера, від якого не почую, що щось технічно неможливо. Нам конче потрібен менеджер, який уміє заробляти гроші».

Як Оксана Цибуля справлялася з виробництвом контенту в ситуації недофінансування — вона розповіла в інтерв’ю «Суспільному. Детектор медіа».

Оксано, ви прийшли у філію, коли 51 канал і радіо «Дніпро» святкували дні народження: у квітні телеканалу виповнилося 60 років, у лютому радіо «Дніпро» відзначило 92 роки. Відчули, що ви працюєте в телерадіокомпанії з кількадесятилітньою історією?

— У лютому, коли я взялася до виконання обов’язків продюсерки, наше радіо «Дніпро» святкувало 92 роки. У мене одразу склалися хороші стосунки із продюсеркою радіо Іриною Івахненко. Радіо дешевше у виробництві, ніж телебачення, тож його ми будемо оновлювати в першу чергу. У нас дуже багато задумів, але наразі обмежені технічні можливості щодо їхньої реалізації.

На 60-річчя телеканалу ми влаштували зустріч із працівниками, які залишилися у штаті, та з тими, хто потрапив під скорочення. Мені було легше з ними говорити, не я їх скорочувала. Я прийшла, коли всі рішення були прийняті. Вислухала всі їхні поради, розповіла про пітчинги, про те, що вони можуть подавати ідеї на конкурс. Поділилася з ними інформацією про нові успішні проекти. Після цього звільнені працівники філії побажали мені успіху.

Що б ви хотіли втілити на радіо?

— Хочеться зробити ранкове шоу більш інтерактивним. На радіо працюють дуже досвідчені люди, які знають журналістську кухню з різних боків. У процесі роботи вони навчають одне одного. Нам не соромно за те, що ми видаємо в ефір, водночас є куди рости.

У Дніпровській філії не одразу обрали продюсера. Ви подавалися на перший конкурс? Якщо ні, то чому?

— Я чула, що відбувається конкурс, але тоді не замислювалася, що будується Суспільне. Я починала свою роботу в журналістиці з обласної телерадіокомпанії, подумала, що цікаво буде подивитися, кого оберуть. Вважала, що це будуть люди, які вже керували, що нічого не зміниться. На той час я знала трішки про Зураба Аласанію, почала придивлятися до структури НСТУ. Те, що Суспільне орієнтується на стандарти ВВС, — це мрія будь-якого журналіста, в тому числі й моя. Відтак я прийняла рішення звільнитися з 34-го телеканалу (входить до «Медіа Групи Україна» Ріната Ахметова. — Авт.). У той момент я зрозуміла, що мені потрібно або взагалі змінювати сферу діяльності, або спробувати свої сили в конкурсі, щоб отримати шанс будувати незалежне медіа в регіоні. Так я подала документи і пройшла.

На 34-му каналі ви відповідали тільки за сайт?

— Офіційно я обіймала посаду шеф-редактора сайту, окрім того займалася суспільно-політичним напрямком на телеканалі. Займалася проектом, подібним до «Теми дня» на Суспільному.

Зважаючи на те, що ви працювали на телебаченні, обов’язки продюсера для вас не є чимось новим?

— Це новий етап у моєму досвіді. Перш за все потрібно розуміти, що продюсер — це project-менеджер. У мене досі є бажання працювати як журналістці, відвідати подію, зняти сюжет. Навіть хочеться піти й добитися коментаря від представника політичної сили чи громадської організації. Бажання є, але я собі не дозволяю цього. Багато нарікань стосовно того, чи мають право продюсери вести програму. Ніхто не забороняє, та розпилятися не можна. Ми для того, щоб робити стратегічне планування, покращувати контент, дивитися на досвід кращих, тих самих ВВС, й намагатися хоч якось перенести його в наші реалії.

Де ви переймаєте навички продюсування?

— Центральна дирекція не залишає нас наодинці з нашими проблемами, проводять тренінги. Нещодавно я відвідала тренінг із медіаменеджменту, тобто все те, що має виконувати продюсер. Окрім того ми спілкуємося з генеральними продюсерами напрямків, які скеровують наші дії. Під час подачі проектів на пітчинг ми маємо прораховувати бюджетування, заповнювати картки, в результаті цього прийшло розуміння, що і як ми маємо робити і взагалі навіщо це потрібно. Процес освіти триває, нас постійно навчають.

— Що з досвіду роботи шеф-редакторкою сайту 34-го каналу вам стало у пригоді на новому місці?

— Найголовніше — це команда, люди, які працюють. Якщо поруч люди, які вірять у те саме, що й ти, то зі старим технічним обладнанням можна робити, здавалося б, неможливі речі. Коли я працювала шеф-редактором порталу, це був digital-напрям, я і мої колеги працювали над проектом від ідеї до бюджетування, виробництва, обраховували, як ми можемо заробляти на проектах. Тепер, коли ставлю завдання людині, запитую себе, як би я це зробила.

Нині Дніпровська філія — незалежний мовник, який працює для людей; нас не турбує, що скажуть чиновники чи депутати, які звикли приходити на ефір і 20 хвилин хвалити себе. Тепер ми не просто сидимо і слухаємо, а ще й ставимо запитання. На щастя, у Дніпрі багато представників влади, які мають бажання брати участь саме в таких програмах, де ведучий апелює до гостя, ставить запитання. З іншого боку, на жаль, поки що на телеканалі є деякі журналісти, які ще трішки побоюються ставити запитання, є самоцензура. Це відбиток минулого, коли журналіст не може запитати все, що потрібно. Тепер у філії працівники все частіше з гордістю розповідають, коли їм пропонують когось зняти, а вони відмовляються, тому що мають інше редакційне завдання.

Також у минулому ви займалися піаром. Чи задоволені просуванням бренду Суспільного, зокрема Дніпровської філії, в регіоні?

— Не можу сказати, що дуже багато людей знає про Суспільне. Та цими днями до команди приєдналася фахівчиня, яка буде з нами працювати у напрямку піару. Болючою темою є наш сайт і сторінки у Facebook. Деякі люди не готові бути конвергентними, хоча в нас прописано в посадових обов’язках, що контент потрібно адаптувати під різні цифрові платформи, вміти адаптувати новину; ми над цим працюємо. Чекаємо, коли будуть уніфіковані сторінки сайтів усіх філій. Тоді наша присутність в інтернеті оживе.

Чи залишиться назва «51 канал», коли філія отримає логотип «UA:»?

— Я радію, що мої колеги хочуть отримати логотип Суспільного і відійти від назви «51 канал», і не тому, що це пережиток. Дуже багато людей питають у мене, чи 51 канал закрили, а чи на його базі створюють новий. Пояснюю, що нічого не закрили, саме на його базі створюють Суспільне. Телеглядачі вже бачать зміни в ефірі, проте все одно новий контент виходить із логотипом «51 канал». Після присвоєння логотипу «UA:» ми чекаємо на зміну назви на «UA: Дніпро» — як у Суспільного мовника Дніпра.

Раніше на каналі в YouTube була доступна онлайн-трансляція 51-го каналу, чому її відключили?

— Ми проаналізували, де найбільший інтерактив, і зрозуміли, що найбільш ефективно робити трансляцію окремих програм на Facebook, де з нами спілкуються, ставлять запитання, пишуть відгуки. Згодом, можливо, після зміни формату, відновимо трансляцію і на YouTube.

На початку квітня глядачі побачили оновлені студії програми «Ранковий коктейль» та вечірнього ток-шоу «Тема дня». Хто допоміг фінансово? Хто розробляв дизайн? Раніше у вас гості сиділи нижче від ведучих.

— Ви теж помітили, що тепер гості не дивляться на ведучих знизу вгору, що не дуже приємно. Стосовно дизайну: дуже дякую головному режисеру ефіру Наталії Астратовій, яка допомагала з оновленням студій. Ми не мали взагалі грошей, зате мали трохи фарби. Зібрали старі декорації, перефарбували їх і таким чином зробили студію для ранкового шоу світлішою. З «Темою дня» була аналогічна ситуація. Серед реквізиту, який використовувався раніше, ми знайшли штори, декорації у вигляді цегляних вставок, змінили фільтри для світла.

В оновленому ранковому шоу з’явилися нові ведучі — Юлія Сирота, Тетяна Консевич, Олександра Тронь та Вікторія Варламова. Чи це не дискримінація щодо чоловіків?

— Раніше, перед тотальним реформуванням, ранкове шоу вів Павло Живєтьєв. Його перевели в новини, що посилило інформаційний блок. Коли я прийшла у філію, вже був сформований штат «Бюро телерадіоновин», ранкове шоу вели лише дівчата. До того вони були ведучими програми «Час порад», яку закрили у грудні 2017 року, на деякий час залишилися наче за бортом. У квітні, коли почала працювати нова штатна сітка, дівчата вийшли в ефір у ранковому шоу.

Наразі ми маємо вакансії редакторів новин, редактора ранкового шоу.

Чи стала філія конкурентоспроможною на ринку праці після підвищення заробітної плати? Чи багато людей висловлюють бажання працювати на Суспільному?

— У Дніпрі журналісти отримують вищі заробітні плати порівняно з іншими регіонами, тож у нас не найкраща оплата праці в регіоні. Та нам надсилають багато резюме через те, що журналісти у Дніпрі амбітні й хочуть будувати незалежне мас-медіа, вірять у Суспільне. Ми ретельно проводимо відбір, прагнемо обрати ідейних людей, які горять цим, готові працювати й розвивати саме Суспільне.

Чи є глядачі і слухачі, які сумують за колишніми регіональними програмами, закритими ще у 2017 році?

— Радше були претензії від колишніх працівників, чиї програми закрили. Вони могли подати на пітчинг свої проекти і в разі відбору самостійно виробляти їх. Багато хто погодився на це. Ми отримали багато коментарів про закриття культурної програми «Арт-зона» та історію нашого краю «Краєзнавча подорож». Подібні проекти подали на пітчинг, цілком можна очікувати, що найближчим часом глядачі побачать оновлені культурно-історичні програми, які будуть зроблені якісніше завдяки більшому ресурсу.

«Ранковий коктейль» виходив і в 2017 році. Ви в одному інтерв’ю сказали, що ранкове шоу стало більш інформаційним, менше культурно-мистецьким. Де нині місце культурній тематиці на телеканалі?

— До 2018 року ранкове шоу тривало лише годину, тепер збільшився хронометраж до двох годин. Не зовсім правильно говорити про культуру цілих дві години, тим паче у Дніпрі не відбувається аж стільки культурних подій, тому ми вирішили розбавити ранкове шоу іншими темами. Про культурні події говоримо в афіші під час ранкового шоу, в новинах, а також у суботній «Темі дня». Часто сюжети з Дніпра входять у загальнонаціональну програму «Культурна афіша здорової людини».

Вам вдається в тих програмах, які виробляєте, приділяти увагу подіям у районах? Вистачає ресурсів їздити у відрядження?

— Проблеми з цим є, не буду приховувати. Ми охоплюємо в ранковому шоу, новинах і «Темі дня» події та проблеми найбільших міст області, їздимо в Павлоград, Кам'янське. Криворізька філія, яка з квітня об’єдналася з нами, покриває мовленням ті міста, які поруч. Якби було фінансування й ми знали, що грошей буде вдосталь, то робили б досить багато в цьому напрямі.

На радіо значно дешевше й легше висвітлювати діяльність у районах області. Наприклад, на 9 травня вони провели марафон, під час якого були включення зі всіх районів, таким чином слухач отримав загальну картину, як цей день відзначили на Дніпропетровщині.

Скільки проектів ваша філія подала на пітчинг?

— Сім, один із яких загальнонаціональний і ще не дійшов до захисту. Три проекти — «Рецепт успіху», «Сильні» та «Знято» — пройшли другий етап творчого відбору, доопрацьовуються під супервайзингом генпродюсерів відповідних напрямків.

«Рецепт успіху» — просвітницький проект про шлях людей, які досягли успіху в тому, чим займаються. Ним займається Юлія Сирота з ранкового шоу. До складу її команди входять працівники філії, які потрапили під скорочення.

«Сильні» — це своєрідні документальні фільми про внутрішню боротьбу, про життя людей, які вистояли у важкій ситуації, не зламалися й тепер можуть похвалитися своїми досягненнями. Цим проектом займається Оксана Коновець.

«Знято» — проект про кінематограф. Ним займається Антон Кістрін.

Автори описали для пітчингів перші кілька випусків.

Раніше у Дніпрі була програма про атовців. Чи подавали її на пітчинг?

— Програма «Знай наших» про атовців пройшла першу хвилю відбору, наразі Ірина Григор'єва її допрацьовує. А культурологічний проект «Зроблено в UA» Тетяни Консевич ще чекає першого захисту.

— Опишіть вашу співпрацю з Криворізькою філією, яка об’єдналася з Дніпровською.

— Із 23 квітня Криворізька та Дніпровська філії адміністративно об’єдналися в одну. Поки що у криворізьких колег своя сітка мовлення (радійники Криворіжжя щодня виробляють 2 год. 20 хв. власного контенту, телевізійники мають 20 хв. новин на день, у тому числі ранковий випуск), ліцензування (мають більшу перерву в ефірі, решту часу виходить той же контент, що і в Дніпрі). До 31 травня вони мали тимчасового виконувача обов’язків менеджера. Тепер наш менеджер буде управляти двома філіями.

Наш шеф-редактор новин контактує із журналістами у Кривому Розі. Ми знаємо, куди вони їдуть і що будуть знімати. Тож Дніпровська філія в кожному випуску новин висвітлює сюжети з Кривого Рогу, радійники обмінюються програмами. Можу сказати, що вони «супермени», зважаючи на малий колектив, застарілу техніку й обсяги контенту, який щодня виробляють.

— Донори організовують багато тренінгів для працівників філій НСТУ. Чи покращується після навчання якість роботи і, відповідно, контенту?

— Після тренінгів наші працівники повертаються дуже натхненними і проводять навчання у своєму колективі. Шеф-редактор інформаційного відділу, повернувшись із тренінгу, удосконалив роботу новинарів. Нещодавно мали тренінг працівники суспільно-політичного напряму, які відповідають за «Тему дня». Тепер вони працюють дуже злагоджено. Також планують тренінг для ведучих ранкового шоу, навчатимуть їх, як поводитися в кадрі. Результати помітні, але не такі разючі, адже хочеться, щоб усе працювало як годинник.

Фото надане прес-службою НСТУ

comments powered by Disqus