Нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)

Нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)

19:09,
13 Березня 2018
4399

Нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)

19:09,
13 Березня 2018
4399
Нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)
Нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на «UA: Культура» (текст Концепції)
Суспільний мовник опублікував нову редакцію «Концепції мовлення з тематики національних меншин Національної суспільної телерадіокомпанії України», внісши у документ пропозиції та зауваження громадських активістів і працівників регіональних філій.

Місяць тому, 13 лютого, понад сто працівників філій НСТУ та представників національних меншин майже шість годин обговорювали концепцію, як на Суспільному мають виробляти контент мовами різних націй.

Після цього команда НСТУ розробила другий варіант концепціївідповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Конституції України, законів України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про телебачення і радіомовлення», «Про національні меншини в Україні», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері, йдеться на сайті suspilne.media.

Концепція, опублікована 13 березня, значно відрізняється від першого варіанту.

Текст Концепції можна завантажити тут.

У документі зазначено, що «пріоритет у виготовленні контенту інформаційного напряму (новини) полягає у збільшенні кількості випусків новин у Закарпатській області (угорською мовою) і Чернівецькій області (румунською мовою). Ведучими щоденних новин будуть носії мови національної меншини, які є авторитетними для своєї аудиторії. Перевагу надаватимуть редакторам і ведучим регіональних редакцій мовами нацменшин Суспільного».

Згідно з концепцією, контент просвітницького та розважального напряму мовами національних меншин у структурі ПАТ «НСТУ» визначає три нові формати: «Перший – залучення працівників редакцій мовами національних меншин до створення і ведення рубрик у щоденних ранкових шоу Закарпатської, Чернівецької та Одеської філій у прямому ефірі (з урахуванням формату й аудиторії ранкового шоу). Другий – виробництво нової щотижневої програми про культуру, мову, історію та традиції у записі мовою національної меншини з українськими субтитрами. Третій – використання музичних творів мовою нацменшин в ефірі регіональної філії з дотриманням чинного законодавства у сфері авторських прав».

Команда НСТУ не забула, що національні меншини є в інших регіонах України, а не тільки на Закарпатті, Буковині та Одещині, де є редакції мовлення нацменшин.

«У перспективі, за умови достатнього фінансування, ПАТ «НСТУ» планує відкриття додаткових редакцій мовами нацменшин у складі журналістської одиниці в Маріуполі (контент грецькою мовою), Житомирі (контент чеською мовою), Львові (контент польською мовою) для налагодження тісної інформаційної співпраці між зазначеними національними спільнотами й забезпечення відповідних філій контентом просвітницького і розважального напряму мовами національних меншин в одному з доступних форматів», – йдеться у документі.

У НСТУ не відмовилися від ідеї створення координаційний центр мовлення нацменшин у центральній дирекції, проте уже більш чітко описали, як він функціонуватиме.

«Координаційний центр стане місцем, до якого з усіх куточків України буде надходити інформація про найбільш важливі для кожної спільноти події. За поданням координаційного центру загальнонаціональний мовник ("UΛ: Культура") буде створювати програми вищої якості, позаяк володіє кращим обладнанням і має в своєму арсеналі фахові кадри, які проблематично знайти в регіонах (наприклад, режисерів або операторів-постановників для зйомок документальних фільмів). До співпраці з координаційним центром планують залучити регіональних працівників Суспільного мовлення та представників національних меншин», – описано у концепції.

Команда НСТУ зазначила, що найбільша національна меншина в Україні – росіяни. Їхня чисельність становить 17,3%.

«Вживання російської мови на суспільному мовнику регламентують чинне законодавство, редакційний статут ПАТ «НСТУ» і концепції мовлення UА: Донбас і UА: Крим. Ці платформи мають статус регіональних мовників спеціального значення, який передбачає, що вони працюють не за концепцією регіонального мовлення, однаковою для всіх інших регіональних філій, а матимуть кожен свою концепцію».

Команда Суспільного просить усіх зацікавлених надсилати зауваги до концепції на електронну адресу m.frey@suspilne.media з темою «Концепція мовлення з тематики національних меншин» до 27 березня 2018 року. Усі надані пропозиції ґрунтовно вивчать і за можливості врахують у документі. Після внесення відповідних змін остаточну редакцію Концепції мовлення з тематики національних меншин подадуть для затвердження наглядовій раді ПАТ «НСТУ».

Звертаємо увагу, що наглядова рада НСТУ має намір у першому півріччі 2018 року узгодити всі концепції мовлення НСТУ.

Нагадаємо, 13 лютого в Києві відбулося публічне обговорення проекту «Концепція мовлення національних меншин», під час якого кожна зі спільнот висловила свої побажання та зауваження. Про це детальніше читайте у репортажі з зустрічі «Мовлення національних меншин на Суспільному: почути кожного».

Фото: прес-служби НСТУ

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду