Моніторинг Суспільного: як новинарі дотримувалися стандартів у Вінниці, Запоріжжі, Кропивницькому, Миколаєві, Одесі, Херсоні та на каналі «UA: Крим»

Частину першу читайте тут. Із загальним пояснення до методологій теле-та радіопрограм від ГО «Детектор медіа» можна ознайомитися тут.

Лише кожен п’ятий сюжет із 256 проаналізованих, які вийшли в ефір 12–16 березня 2018 року в південних філіях НСТУ, відповідав усім стандартам інформаційної журналістики. Найкращі результати продемонстрували журналісти Запорізької філії: 4,64 бала із шести можливих; близькі до них результати одеситів та миколаївців. Вінничани та новинарі каналу «UА: Крим» не дотягли до четвірки, а журналісти із кіровоградської та херсонської філій не набрали за дотримання фахових стандартів навіть трьох балів.

Як зауважують наші експерти, найбільшими вадами новин регіональних мовників були й залишаються брак повноти інформації, а також незбалансоване висвітлення позицій сторін, які фігурують у сюжетах. Зокрема, такі вади найчастіше трапляються в сюжетах за участі представників державних інституцій, де вони є єдиними спікерами. А також під час висвітлення судових процесів та в повідомленнях про кримінальні події, де представлена точка зору тільки однієї зі сторін конфлікту.

Спільною проблемою регіональних мовників залишається й беззастережна довіра журналістів до соцмереж як джерел інформації. Тільки в поодиноких випадках кореспонденти перевіряли оприлюднені в соцмережах факти, зв’язувалися з авторами дописів або установами, на чиї сторінки вони посилаються.

Причиною, з якої експерти віднесли певні матеріали до таких, що мають ознаки замовності, є грубе порушення базових стандартів, зокрема незбалансованість і неповнота. Здебільшого це «паркетні» матеріали про місцеву владу.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Вінниця — «Вінтера»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Вінтери» експерти оцінили на 3,33 бала.

Один із сорока проаналізованих матеріалів був віднесений до категорії сюжетів із ознаками замовності. Йдеться про новину від 13 березня «Навчання для голів об'єднаних територіальних громад».

Матеріал розповідає про візит голів об’єднаних територіальних громад Буковини до Вінниці, де вони «переймали досвід із покращення інвестиційної привабливості території» в Центрі розвитку місцевого самоврядування. Подія не виглядає значущою для аудиторії Суспільного, а сам матеріал створений із численними порушеннями стандартів, зокрема балансу думок і повноти інформації. Наприклад, журналіст каже, що «результатом зустрічі має стати наповнення електронної інвестиційної карти України», але яким чином — не пояснює. У матеріалі є синхрон лише радника з регіонального розвитку Вінницького центру розвитку місцевого самоврядування, який відповіді на це питання не дає.

Загалом балансу думок бракує більш ніж половині проаналізованих матеріалів.У більшості з нихє синхрон тільки одного спікера,хоча йдеться про досить значущі події. Наприклад, у сюжеті від 13 березня «Про Агенції регіонального розвитку» йдеться, що «обласна Рада планує звернутись до уряду щодо підтримки роботи з Агенціями регіонального розвитку», але коментує цю інформацію тільки директорка Вінницької агенції.

Хоча логічно було би запитати про це ще й у депутатів чи керівництва обласної ради, адже саме цей орган місцевого самоврядування має звертатися до уряду. Тим більше, що директорка агентства у своєму коментарі не дає відповіді на запитання, які можуть виникнути у глядачів:

«Наталя Гижко, директор Вінницької Агенції регіонального розвитку: Основним пріоритетом, безумовно, це є залучення інвестицій, це розвиток малого і середнього бізнесу, це реалізація, допомога, написання, спільна співпраця проектів регіонального теж розвитку. Без цього ніяк, тому що ми розуміємо, що та інфраструктура, і взагалі ті території зараз потребують серйозних капіталовкладень, але чим цікаво зараз і для нас, як би то, сенс має бути продумано, це має бути системно, комплексно».

Втім, і матеріали з кількома синхронами не завжди забезпечують баланс думок, оскільки ці коментарі не стосуються теми. Так, у сюжеті від 15 березня «На Вінниччині підприємство “Вінпелета” не може збільшити потужності виробництва» йдеться про проблеми підприємства із сировиною. Проте жоден синхрон цієї теми не розкриває.

Головний інженер каже про потужності заводу, генеральний директор — про екологічні переваги продукції, перший заступник голови облдержадміністрації — про кількість таких заводів у регіоні, а еколог — про небезпеку спалювання залишків соломи на полях. Хоча в підводці проблема артикульована таким чином: «За шість років роботи на Вінниччині підприємство “Вінпелета” не може збільшити потужності виробництва. Нині воно завантажене на 30 %. Місцеві фермери не поспішають продавати заводу солому. При достатній кількості сировини за рік тут можуть виготовляти до 75 тисяч тонн гранул. Купувати альтернативне паливо висловили китайські та корейські компанії».

Оперативними є переважна більшість новин каналу, але трапляються випадки, коли інформація подається із великим запізненням. Наприклад, матеріал «Старший солдат Ольга Бенда стала переможницею інтернет-конкурсу краси серед військових» вийшов в ефір 12 березня, тоді як підсумки конкурсу були оприлюднені ще 6 березня. Дивує, що журналіст, який готував це повідомлення, за тиждень не спромігся зібрати додаткову інформацію про переможницю, про те, хто проводив конкурс і як він називався.

Ще один приклад порушення цього стандарту — сюжет «На Вінниччині стартувала операція “Первоцвіт-2018». Телеканал повідомляє про початок акції 13 березня, тоді як з інших джерел дізнаємося, що вона стартувала ще 1 березня.

Зауважили експерти й численні порушення стандарту достовірності. Найчастіше такі помилки трапляються в коротких матеріалах, які базуються на повідомленні в соціальній мережі. Наприклад, візьмімо сюжет від 12 березня «Європейський банк реконструкцій і розвитку виділив майже 26 мільйонів євро на будівництво трьох сонячних електростанцій у Вінницькій області»: «Про це на своїй сторінці у фейсбуку Повідомив Президент Петро Порошенко». Можна вважати це повідомлення офіційним, але що заважало каналу взяти коментар у Вінницької облдержадміністрації чи в комерційної структури, яка отримає цей кредит? Утім, в одному абзаці, з якого, власне, і складається повідомлення, не зазначено, хто отримає цей транш, коли, на яких умовах, а також коли й де будуть збудовані сонячні електростанції і якої вони будуть потужності: «Європейський банк реконструкцій і розвитку виділив майже 26 мільйонів євро на будівництво трьох сонячних електростанцій у Вінницькій області. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Президент Петро Порошенко. Як написав глава держави, цей проект — черговий крок України до енергонезалежності, а також нові робочі місця для 350 українців».

До того ж повідомлення неоперативне: «Укрінформ» вичерпно розповідав про це ще 6 березня.

А в повідомленні від 12 березня «Стипендії імені Симона Петлюри та Валентина Садовського запровадили в Україні» взагалі не вказано джерело інформації:

«Ведучий: Стипендія імені Симона Петлюри та Валентина Садовського запровадили в Україні. На них будуть претендувати студентами магістратури державних вишів. Кошти виплачуватиме уряд раз на місяць у рамках значення сторіччя створення УНР та вшанування провідних діячів державотворення. На стипендію імені Петлюри зможуть претендувати студенти, які вчаться за спеціальністю державна безпека. Премію Садовського призначатимуть майбутнім правникам».

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то порушення вимог стандарту вінницькі новинарі припускаються здебільшого через наявність нічим не підкріплених узагальнень або власних оцінок і висновків журналістів. Наприклад, у сюжеті від 16 березня «Більшість професій цієї галузі сьогодні не належить до найзатребуваніших» ведучий стверджує, що в житлово-комунальному господарстві «постійно бракує рук» і професії цієї галузі є найбільш запитаними. А кореспондент каже, що «сьогодні їм (працівникам ЖКГ) доводиться всю зміну працювати в непростих умовах», а далі в тексті про співробітниць підприємства теплокомуненерго: «Те, що все комп’ютеризоване, не лякає ні пані Любу, ні її молодшу керівницю». У вже згаданому сюжеті«На Вінниччині підприємство “Вінпелета” не може збільшити потужності виробництва» нічим не підтверджені слова ведучого: «Місцеві фермери не поспішають продавати заводу солому».

Показники дотримання точності та повноти в новинах каналу найнижчі з усіх стандартів. Експерти зауважили, що журналісти «Вінтери» зловживають розмитими і спрощеними варіантами назв місця події («на Вінничині», «в Пироговці» тощо), трапляються узагальнені показники і джерела інформації («левова частка», «європейські інвестори»), а також невідповідність наведених в одному й тому ж матеріалі фактів або кількісних показників. Скажімо, в повідомленні 12 березня «Вручення пожежних машин» ведучий каже, що «вартість однієї автівки — понад чотири з половиною мільйони гривень».

На занизькі показники дотримання стандарту повноти вплинули порушення балансу думок, точності, достовірності інформації та відокремлення фактів від коментарів.

Наприклад, стандарт повноти інформації порушено в сюжеті від 14 березня «Шлях від Майдану до військкомату»:автор не дає посилання на джерело інформації, яку він зібрав про свого героя, у сюжеті присутні тільки синхрони самого героя, які ніяким чином не підтверджують озвучену журналістом інформацію.

Разом із цим трапляються приклади порушення стандартів виключно через небажання журналіста поставити спікеру кілька додаткових питань. Яскравим прикладом такого матеріалу «на два абзаци» є новина від 15 березня «Три тонни продовольства, будівельних матеріалів та обладнання відправили вінницькі волонтери на передову лінію в зону АТО»:

«Ведучий: Три тонни продовольства, будівельних матеріалів та обладнання відправили вінницькі волонтери на передову лінію. Серед цього і нову оптичну розробку для блокпосту, яка дозволить бійцям не заходячи в небезпечну зону бачити противника. Після тестування її запустятьу серійне виробництво.

Юлія Вотчер, президент ГО “Мольфар”: Цей планшет може впасти в воду, можна в болото, можна впасти згори на камінь, йому геть нічого немає, він герметичний, він захищений від удару, ось такий. І працює від пауербанка, він може дві доби працювати без додаткового живлення, що дає можливість бачити, що навколо цього блокпоста діється, не виходячи на небезпечну полосу».

Автор не вдається до коректних пояснень суті оптичної розробки для військових, не каже, хто її автор та яким чином вона «дозволить бійцям, не заходячи в небезпечну зону, бачити противника» тощо. Крім того, в сюжеті відсутня інформація про вантаж, який відправлено в зону бойових дій, і хто з вінничан долучився до збору благодійної допомоги.

Запоріжжя — «Запоріжжя»

У новинах каналу рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики становить 4,64 бала із шести можливих.

На думку експертів, проаналізовані новини недостатньо інформативні й не дають можливості уявити повну картину дня в місті й області. Крім того, в них трапляються порушення стандартів інформаційної журналістики.

До таких, що мають ознаки замовності, віднесли матеріал «Відставки Президента та міністра внутрішніх справ вимагають 25 активістів із Запорізької області» за 15 березня.

Коротке повідомлення складається лише з відео, на якому показано один намет, що стоїть перед обласної радою, та коментаря керівника громадської організації «Український комітет по боротьбі з корупцією» Анатолія Шевченка. Він говорить абсолютно загальні речі і стверджує, що намет розклала саме ця організація. Ознаки замовності експерти побачили в ньому насамперед через просування інтересів однієї сторони й незбалансоване висвітлення теми. Показово, що в матеріалах про цю акцію інших місцевих ЗМІ ця ГО взагалі не згадується, а наметове містечко приписують «Руху нових сил» чи стверджують, що ці активісти не пов’язані з політичними силами. То чому спікером обрали саме представника «Українського комітету по боротьбі з корупцією»? Ба більше, в інших медіа говорять про два намети і про те, що учасники акції вимагають відставки Порошенка та Авакова, натомість у сюжеті йдеться тільки про міністра. У сюжеті також порушено стандарти достовірності, балансу думок та повноти інформації.

Найчастіше ж журналісти каналу порушували стандарт повноти інформації (майже в половині сюжетів). Часто це траплялося не лише внаслідок порушення стандартів достовірності й точності, а й через відсутність бекґраунду. Яскравим прикладом цього є матеріал від 12 березня «Посадових осіб Управління капітального будівництва Запорізької ОДА підозрюють у розкраданні бюджетних коштів». Інформаційним приводом для його появи став коментар керівника місцевої поліції, зрештою, саме з нього та синхрону керівника області і складається весь сюжет. Попри те, що підозри посадовцям були оголошені ще 7 березня, автори новини не з’ясували подробиць історії. Хоча простий пошук у Google дає багато інформації про фірму, яка фігурує у справі, її давні зв’язки з чиновниками та попередні випадки неякісної роботи.

Відсутній бекґраунд і в сюжеті від 12 березня «Стан гірників, постраждалих на шахті Запорізького залізорудного комбінату». Аварія сталася 8 березня, але журналісти не нагадують її подробиць, кількості постраждалих тощо. Крім того, із сюжету взагалі не зрозуміло, чому гірників доправили до лікарні 12 березня, а не відразу після аварії: «Ще трьох гірників, які 8 березня постраждали в результаті пожеж на шахті Запорізького залізорудного комбінату у Малій Білозерці, доправили до обласного опікового центру в 5-й міській лікарні».

Бракує інформації для розуміння і в сюжеті «Сто вісімдесят років за ґратами присудили у Греції сорокарічному запорізькому моряку» за 15 березня. У ньому є коментарі дружини моряка та його юриста, але що було першопричиною подій, коли це сталося й чому, не зрозуміло.

14 березня в сюжеті «Аварійні роботи компанії “Запоріжремсервіс” у п’ятиповерхівці за адресою бульвар Шевченка, 42» журналісти взагалі не пояснюють, у чому проблема. Тільки за допомогою додаткового пошуку з’ясовується, що цей будинок аварійний і ще 5 березня люди почали евакуйовуватися. Отже, проблема виникла не 14 березня, але про це в сюжеті ані слова.

Прикладом недотримання стандарту повноти є матеріал за 12 березня «Черговий скандал навколо Московського Патріархату» та за 13 березня «Настоятель парафії Ігор Сава добровільно висловив бажання залишити місце служіння». Обидва стосуються скандалу зі священиком Ігорем Савою, який став відомим на загальноукраїнському рівні: його позбавили парафії, а «одна з причин — ігнорування імені патріарха Московського і всієї Русі Кирила під час останнього молебню щодо припинення війни на сході країни. Але, за словами Ігоря Сави, його активну проукраїнську позицію керівництво не схвалює з 2004 року».

Якщо в першому сюжеті не дотримано стандарту повноти, бо бракує достовірності інформації (використано «відео з інтернет-ресурсу»), то у другому немає ще й бекґраунду. Журналісти не нагадали, що саме стало причиною конфлікту зі священиком, а також порушили стандарти достовірності й точності.

Стандарту точності не було дотримано в чотирьох матеріалах. Зокрема, в іще одному матеріалі на церковну тематику від 14 березня «Священний Синод УПЦ Московського Патріархату висловив занепокоєння стосовно кримінального провадження» майже вся інформація є незрозумілою. У ньому повідомляють про якесь кримінальне провадження, яке, власне, й обурило синод: «Занепокоєння стосовно відкриття кримінального провадження прокуратурою Запорізької області за статтею “порушення рівноправності громадян залежно від їх національної належності або ставлення до релігії”, висловив Священний Синод Української Православної Церкви Московського Патріархату. За повідомленням інформаційно-просвітницького відділу Синоду, відповідне провадження містить ознаки переслідування за релігійною ознакою носить політичний характер. Синод вважає, що дане кримінальне провадження потрібно закрити».

Глядач може лише здогадатися про джерело інформації з відео; якщо він розпізнає сайт і зайде на нього, то, можливо, зрозуміє, що йдеться про кримінальне провадження, відкрите ще в січні поточного року.

Що ж до порушень стандарту достовірності, то персоніфікованих джерел інформації експерти не виявили майже в 40 % новин. Наприклад, у матеріалі «Аварійні роботи компанії “Запоріжремсервіс” у п’ятиповерхівці» (14 березня) журналіст каже: «До завершення робіт мешканцям аварійного будинку рекомендували переїхати в модульне містечко, що в південному мікрорайоні». Хто рекомендував — невідомо. У матеріалі «Підготовчі заходи до призовної компанії стартували в регіоні» (15 березня) є такі слова автора: «Торік на обліку у військкоматах області перебували майже 37,5 тисяч осіб, із них понад 11 тисяч на медичну комісію не прийшли. У розшуку вже рік понад восьми тисяч молодиків». Звідки ці дані, не вказується.

Кожний четвертий проаналізований матеріал містить порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, у матеріалі від 13 березня «Закриття поштового відділення на вулиці Кам’яногірській» кореспондент вживає узагальнене й неконкретне формулювання «зо два десятка пенсіонерів». Або в уже згаданому сюжеті «Підготовчі заходи до призовної компанії стартували в регіоні» є такі слова кореспондента: «Значна кількість, як і раніше, ухиляється від служби в армії».

Оцінні судження бачимо в таких сюжетах, як «Зберегти не можна зруйнувати» (13 березня) — «зібрали красномовний матеріал» або в сюжеті «Знімати показники лічильників обліку електроенергії замість контролерів» (16 березня) — «Де тонко, там і рветься».

Кропивницький — «Кіровоград»

Дотримання стандартів у новинах каналу експерти оцінили на 2,7 бали із шести можливих.

Найнижчими виявилися показники стандарту повноти інформації та балансу думок. У двох матеріалах експерти побачили ознаки замовності.

Підозри експертів через відверто промоційний характер викликав матеріал від 16 березня «Будинок для самотніх батьків відкриється на Кіровоградщині». Він присвячений діяльності благодійного фонду «Затишна оселя», який займається створенням де-факто приватного будинку для літніх людей. Відомості про соціально значущу ініціативу журналісти каналу подали однобоко, позаяк увесь сюжет побудований на меседжах засновниці будинку та благодійного фонду. А головний його посил — це прохання підтримати заклад матеріально.

«Анна Полівошко, Будинок для самотніх батьків відкриється на Кіровоградщині. Раніше ми розповідали про проект для літніх людей Благодійного фонду “Затишна оселя”, який започаткувала волонтерка Валерія Кривошапка. Жінка, яка раніше допомагала доглядати стареньких у притулку обласного центру, вирішила створити новий заклад. <...>

Яна Семенюк, автор: Будівля на в'їзді в село Аджамка. Тут житимуть літні люди для, яких створює затишну оселю Валерія. Приміщення подарував благодійній організації фермер 3 роки тому, тут були обдерті стіни та дірявий дах, нині будівля має ось такий вигляд. <...>

Кор.: Допомагати “Затишній оселі” благодійники з різних куточків України та за кордону, підтримують грошима, роблять ремонти. Один з останніх подарунків — батареї від підприємства з Кропивницького, їх волонтерка не могла придбати протягом двох років.<…>

Кор.: Як підтримати заклад та зв'язатись із його представниками можна дізнатися на сторінці “Затишна оселя” у Фейсбуці».

Бракує коментарів експерта з питань опіки над літніми людьми. До того ж, не вказується, який правовий статус матиме заклад, у яких умовах і чи виключно на благодійних засадах утримуватимуться підопічні. Хто і яким чином зможе контролювати діяльність адміністрації?

Ознаки замовності побачили й у матеріалі від 13 березня «На підтримку аграрного сектору держава цьогоріч виділила більше шести мільярдів гривень допомоги».Повідомлення складається з підводки ведучої, яка переказує слова «директора профільного департаменту Сергія Коренюка», про те, що на підтримку аграрного сектору держава виділила понад 6 млрд грн. Далі йде короткий синхрон чиновника, якій не містить жодної конкретики:

«Сергій Коренюк, директор департаменту Агропромислового розвитку ОДА: Причому, якщо ви залучаєте, якщо сільськогосподарське підприємство залучає банківські кредитні кошти для реконструкції, то двадцять п'ять відсотків тіла кредиту буде відшкодовано, якщо реконструкція проведена за власні кошти або за кредити попередніх років і в вісімнадцятому році це комплекс введено в експлуатацію, то відшкодуванню підлягатиме тридцять відсотків від вартості».

Зауважмо, доцільність появи цієї інформації в новинах дуже сумнівна, позаяк у повідомленні немає жодної прив’язки до ситуації в регіоні. Крім того, інші ЗМІ висвітлювали цю тему ще в середині лютого, до того ж, значно ширше й ґрунтовніше.

Багато сюжетів про органи влади та комунальні заклади створюються журналістами каналу «Кіровоград» за таким шаблоном: спочатку — підводка журналіста з перерахуванням якихось дій, без персоніфікації та деталей, без посилання на джерела інформації та навіть сенсу того, що відбувається. Потім — коротка цитата будь-якої причетної до події особи, іноді взагалі ні про що. Прикладом є матеріал від 16 березня «У Кропивницькому відкрили безкоштовний майданчик, для роботи громадських організацій»:

«Анна Полівошко, ведуча: Безкоштовний майданчик для роботи громадських організацій, відкрили у Кропивницькому. Облаштували громадський офіс в будівлі обласної адміністрації. За кошт обласного бюджету тут провели ремонт, придбали необхідну оргтехніку, підключили інтернет. Громадські активісти зможуть використовувати приміщення для проведення форумів, круглих столів, семінарів та інших заходів. Офіс буде відкритий для усіх громадських організацій Кіровоградщини.

Віталій Останній, начальник управління комунікацій з громадськістю ОДА: Будь-яка громадська організація, чи ініціативна група, яка має сьогодні потребу в приміщенні для проведення своїх заходів. Єдине що їй треба зробити — це звернутися до нас в управління, в Відділ комунікацій і консультацій з громадськістю, і залишити «заявочку» про те, що є от така потреба, є от таке побажання».

Дивує й матеріал «Операцію “Первоцвіт” розпочали екологи» (13 березня):

«Анна Полівошко, ведуча: Операцію “Первоцвіт” розпочали екологи. До кінця травня в Україні боротимуться з браконьєрами, які нищать первоцвіти(…). Екологи Кіровоградщини з браконьєрами боротимуться спільно з поліцією. План заходів вже розробили. Наша знімальна група перевірила, чи торгують первоцвітами у центрі міста. Юля Бабак розповість, що загрожує порушникам. (…)».

Глядачів повідомили, що якісь екологи розпочали операцію «Первоцвіт». Потім з’ясувалося, що операції ще немає, але вже є план заходів. Тому на перевірку пішли журналісти, нічого не знайшли та з’ясували у продавців, що ще зима і первоцвітів немає, бо лежить сніг.

Прикладом новини з порушеннями стандартів точності й повноти інформації є сюжет «Вчителька із Кропивницького Ганна Дудіч виступить на міжнародному освітньому форумі в якості учителя-практика» (12 березня):

«Ведуча: Вчителька із Кропивницького Ганна Дудіч виступить на міжнародному освітньому форумі в якості учителя-практика. Розпочнеться він цієї неділі в Арабських Еміратах. Тема VI Всесвітнього зльоту — зміна освіти до 2030 року. Свій погляд на розвиток освітньої галузі презентуватимуть більше сотні педагогів.

Нагадаємо, вчителька англійської мови Ганна Дудіч ввійшла до півсотні кращих вчителів світу за версією конкурсу Global Teacher Prize. Працює вона у Кропивницькій гімназії імені Тараса Шевченка. Перемогла за впровадження новітніх технологій(...)».

Із тексту випливає, що героїня сюжету щойно «ввійшла до півсотні кращих вчителів світу». Однак сайт конкурсу повідомляє, що вчительки з України немає в переліку топ-50. Подія, в якій вона фігурувала, відбулася ще в листопаді 2016 року, а церемонія нагородження пройшла в березні 2017 року. Можливо, героїню сюжету справді запрошено для участі в панельній дискусій на форумі або для проведення майстер-класу, але журналіст не надав повної інформації про подію. Сюжет тільки виграв би від використання бекґраунду про те, що таке Global Teacher Prize, хто його проводить і бере в ньому участь, чому бути його учасником престижно тощо.

Журналісти каналу часто порушують вимоги стандарту відокремленості фактів від коментарів і точності інформації. Наприклад, у сюжеті «Вчора увечері чотирьом котельням, що не працювали понад добу, відновили газопостачання» (16 березня) журналіст повідомив, що «о 9-й ранку під стінами “Кіровоградгазу” — мітинг. На акцію прийшли зо три сотні людей. Представники громадських організацій, депутати, освітяни, спортсмени, медики вимагають звільнити з посади голову правління “Кіровоградгаз” Олександра Гладкого». Проте інших оцінок кількості учасників мітингу (зокрема, від правоохоронців) у матеріалі не було, як і свідчень того, що протестувальники належать саме до перелічених автором професій.

Миколаїв — «Миколаїв»

Експерти оцінили дотримання журналістами каналу стандартів інформаційної журналістики у 4,38 бала із шести.

Серед вад проаналізованих новин — зловживання різними офіційними заходами як інформаційними приводами. У таких сюжетах часто не було новини як такої або заявлена тема висвітлювалася поверхово. Прикладом такого матеріалу може слугувати сюжет від 14 березня «Як знайти роботу, якщо ви щойно закінчили університет», у якому через численні порушення стандартів експерти побачили ознаки замовності. Зокрема, вважають його «протокольним» матеріалом, у якому відсутня зрозуміла суспільно важлива новина. Фактично він зводиться до переліку здобутків міської влади в реалізації програми «Молодь», озвучених чиновниками на засіданні ради з питань молодіжної політики:

«Володимир Степанов, кореспондент: Засідання розпочали з обговорення діяльності програми “Молодь” за 2017 рік. Серед ключових завдань — забезпечення інтелектуального розвитку молоді та створення умов для отримання знань та навичок поза системою освіти. Минулого року учасниками різноманітних проектів стали 60 тисяч молодих людей.

Олег Соколик, начальник управління молодіжної політики Миколаївської міської ради: Минулого року нами було підтримано заходи 18 інститутів громадянського суспільства і було загалом підтримано 33 заходи, великих проекти, в рамках яких відбулося понад 100 локальних заходів(…)».

Ще однієї підводкою до синхрону і прямою мовою чиновниці із центру зайнятості журналіст спробував розкрити секрети працевлаштування молоді, але невдало. В результаті лунає єдина порада для молоді — звернутися до центру зайнятості і пройти комп’ютерний тест на виявлення слабких і сильних сторін особистості. До того ж автор чомусь завершує сюжет відірваним від теми анонсом: «Також на засіданні ради анонсували проведення Міжнародного турніру з боксу присвяченого пам'яті 68 героїв десантників. Спортивне свято відбудеться у спорткомплексі “Надія” з 23 по 25 березня».

До речі, молоді люди були на засіданні, але їхньою думкою щодо ефективності допомоги чиновників журналісти не поцікавилися. Тож у матеріалі не забезпечено балансу думок та повноти інформації та «розмито» джерела її отримання.

Схожий матеріал вийшов 13 березня. У ньому йдеться про робочу нараду в адміністрації Заводського району, під час якої депутати міської ради, громадські діячі та жителі району обговорили «нагальні питання та варіанти їх вирішення». Суть зводилася до того, що всі проблеми або вже відомі і в процесі вирішення або ж незабаром будуть вирішені. Причому слово дали тільки одній мешканці міста.

Або ж візьмімо сюжет, який вийшов наступного дня: «Як розподілялись і витрачались кошти обласного бюджету». Це набір синхронів зі специфічними фінансовими термінами, які виголошував то один, то інший держслужбовець. Оцінка цього звіту громадськістю залишилася поза кадром. Як, власне, й розуміння того, на що ж конкретно пішли бюджетні кошти.

Також експерти зауважили, що журналісти каналу лінувалися «виходити в поле», залучати експертів для оцінки певних подій чи новацій, не раз озвучували власні висновки, давали розмиті посилання на джерела інформації й часто не зазначали дати подій. Особливо це було помітно в матеріалах, у яких ішлося про події попереднього дня.

Наприклад, у сюжетах від 12 березня «До Миколаївської обласної дитячої інфекційної лікарні…» про візит міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та «Скарбницю паралімпійської збірної України…» не згадали, що події відбулися напередодні. Аналогічна помилка була повторена журналістами 13 березня в сюжеті «Трирічного хлопчика рятувальники звільнили…» та 15 березня в матеріалі «Тим часом представники ініціативних груп…».

Утім, найгірші показники було зафіксовано за стандартом повноти інформації. В основному це було зумовлено порушенням вимог решти стандартів. Але кільком сюжетам бракувало вичерпних даних, аби вони були зрозумілими та самодостатніми.

Яскравим прикладом порушення цього стандарту є сюжет від 16 березня про перебіг судового процесу за позовом миколаївського міського голови Олександра Сенкевича, який намагається повернутися на посаду. В сюжеті відсутній бекґраунд, зокрема, чому депутати проголосували за припинення повноважень Сенкевича. А 13 березня в ефір вийшов сюжет «На Широколанівському полігоні сьогодні вночі горів намет» про наслідки пожежі на полігоні, де тренують військових. Тут немає інформації, наскільки часто таке трапляється (була низка аналогічних випадків).

На другому місці за кількістю зафіксованих порушень — стандарт достовірності. Двічі зафіксовано факт посилання на Фейсбук як джерело інформації. Наприклад, 12 березня в сюжеті «СБУ сьогодні проводить понад 25 санкціонованих обшуків» журналіст посилається на сторінку речниці СБУ у Фейсбуку, а потім дає ще два розмитих посилання на джерело: «В Управлінні Служби безпеки України в Миколаївській області нам повідомили», «обіцяють в Службі безпеки України». А 14 березня журналісти знову посилаються на інформацію у Фейсбуку в новині про ведмежатко «У Миколаївському зоопарку біла ведмедиця»: «Повідомив директор зоопарку Володимир Топчій на своїй сторінці у Фейсбуку».

Що ж до порушень вимог стандарту відокремленості фактів від коментарів, то вони сталися через те, що кореспонденти озвучували власні думки, оцінки та висновки. Наприклад, у матеріалі «Замінування Варварівського мосту в Миколаєві» (12 березня) журналіст повідомив, що оперативні служби «прибули на місце за лічені хвилини», а перевірка була «ретельною». Не обійшлось без суджень автора і в сюжетах «Виховання активних та відповідальних громадян» (14 березня) та «Роботу інформаційної системи “Поліклініка без черг”» (15 березня), де автори стверджують: «Тож медична реформа працює. І саме вона забезпечить доступність та якість первинної медичної допомоги для миколаївців», «Виховання активних та відповідальних громадян починається у школі» (а чому не в дитячому садочку?).

Стандарт точності миколаївські журналісти порушили лише тричі, через безпідставне узагальнення, коли суб’єктивну думку однієї або кількох людей поширили на невизначену велику кількість людей. Наприклад, як в сюжеті «Розпочався набір до новоствореної студентської ліги боксу» від 12 березня: «студентів зацікавила ідея», «керівництво університету підтримує», «хоча викладачі й зізнаються, більше орієнтовані на роботу з професійними спортсменами».

Одеса — «Одеська регіональна дирекція»

У новинах каналу рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики становить 4,26 бала із шести можливих.

Найгірша ситуація зі стандартом повноти поданих фактів:журналісти порушили його у 30 сюжетах із 42. Здебільшого новини були неповними через відсутність у них балансу думок, некоректно вказані джерела інформації, факти, не відокремлені від коментарів, тощо. Утім, кілька матеріалів порушували вимоги цього критерію саме через брак інформації, яка суттєво впливає на зміст повідомлення.

Наприклад, 12 березня в сюжеті «Апеляційний суд Києва переніс розгляд справи щодо відсторонення від посади заступника мера Одеси Павла Вугельмана» ведуча повідомила про розгляд справи, навіть не згадавши, що розслідування стосується й інших держслужбовців, зокрема, мера Одеси Геннадія Труханова. У сюжеті «На порятунок Куяльницького лиману у 2018-му» від 14 березня йдеться про виділення коштів на порятунок лиману, але не вказано, чому й від чого / кого його потрібно рятувати. А з новин «Влаштував стрілянину по перехожих» (13 березня) та «Правоохоронці Одещини викрили два підпільні цехи» (15 березня) взагалі не зрозуміло, коли трапилась подія: сьогодні, вчора чи місяць тому.

На другому місці за кількістю зафіксованих порушень — стандарт балансу думок. Вони, зокрема, трапляються в матеріалах про підозру та обвинувачення у злочинах конкретних людей. Яскраво це видно в матеріалі від 16 березня «Розпочато розгляд справи Діани Терновенко», де висвітлювали розгляд справи чиновниці, яку звинувачують у кермуванні в нетверезому стані. Журналісти побували на судовому засіданні, згодом у сюжеті використали синхрон свідка з боку обвинувачення, а позиції захисту в матеріалі немає. Хоча підсудна та її адвокат на слуханні були.

Аналогічна ситуація в сюжеті від 13 березня «Іллічівська прокуратура повідомила про підозру 63-річному чиновнику»: є тільки синхрон заступника керівника місцевої прокуратури, а в матеріалі від 14 березня «В Одесі суддя опиниться на лаві підсудних» ситуацію коментує лише слідчий прокуратури.

Також журналісти не дотримуються балансу думок у новинах, де йдеться про отримання нового обладнання, техніки, автомобілів тощо: спікером традиційно є тільки хтось із посадовців.

Бракує коментарів і у висвітленні деяких конфліктних тем. Наприклад, у матеріалі «У центрі Одеси зносять цілий квартал» від 15 березня журналіст стверджує, що всі документи в забудовника є, посилаючись виключно на слова юриста компанії. Про спробу отримання коментаря в архітектурно-будівельній інспекції чи міській раді не повідомляється.

Хоча журналістам каналу все ж удавалося збалансовано та повною мірою розповісти про деякі конфліктні та скандальні події, наприклад, про звіт міського голови в сюжеті «Геннадій Труханов відзвітував перед громадою про підсумки своєї роботи за 2017 рік» від 16 березня. У матеріалі було представлено не лише тези виступу мера, а й коментарі його опонентів: депутатів міської ради та представника Комітету виборців України, який відстежував виконання передвиборчих обіцянок. Журналіст також нагадав про кримінальне провадження, в якому фігурує Труханов.

Експерти також побачили в одеських новинах брак коментарів експертів, зокрема, в новинах про технічні новації чи суспільно важливі події. Наприклад, 16 березня, розповідаючи про те, що «В Одесі розробили літак “Дельфін”», журналіст надає слово тільки розробникам, які наголошують на його унікальності. Думка незалежного фахівця в сюжеті була би дуже доречною, адже журналіст повідомляє, що раніше, 2010 року, «Дельфін» «забракувало» Міноборони, але не уточнює, з яких причин. У цьому матеріалі також порушено стандарт достовірності інформації, оскільки журналіст використовує розмиті посилання на джерела: «кажуть конструктори», «військові забракували» та «за словами розробників». Загалом, вимог цього стандарту журналісти не дотрималися у чверті проаналізованих новин, повідомляючи низку фактів без зазначення джерела інформації або посилаючись на інформацію в соціальних мережах.

Так, у новині «Стали відомі подробиці ДТП» (15 березня) журналіст посилається на відео, яке було опубліковане у Фейсбуку, не перевіривши його правдивість у поліції. А в сюжетах «Невідомі спалили депутатське авто» (15 березня) та «На Одещині знову оголошено штормове попередження» (16 березня) повідомляють інформацію, не вказуючи її джерела, але при цьому озвучують цілу низку невідомо звідки взятих деталей: «Власник, якого розбудив звук від шин, що почались тріскатися, одразу ж викликав поліцію та надзвичайників», «Наразі всі комунальні служби міста готові до негоди. Вони будуть працювати в посиленому режимі цілодобово, щоб в разі негоди, оперативно приступити до ліквідації її наслідків».

Особливо промовистим є порушення цього стандарту в сюжеті «Під Одесою завершили ремонт найбільшого порому у світі» (13 березня), де ведуча каже: «Найбільше свідків вразила майстерність екіпажу, які виходили у відкрите море з вузької затоки лише за приладами та з підстраховкою невеликого буксира», хоча жодного синхрону неперсоніфікованих свідків не було. Ведуча також не надто переймається повідомленням точних даних. Спочатку глядачам кажуть, що пором просто «найбільший у світі», потім — що він «один із найбільших автомобільно-залізничних поромів», і врешті: «найбільше судно в світі в класі автомобільно-залізничних пасажирських поромів».

Порушено стандарт точності і в сюжеті «Шлагбаум Вільна Аркадія». У ньому розповідають про те, що проїзд одною з вулиць Одеси є платним, адже її передали в оренду приватній компанії. Натомість члени громадської організації встановили власний шлагбаум, де повертали водіям сплачені за проїзд кошти, намагаючись привернути увагу до проблеми. Крім того, що журналіст жодного разу не озвучив назву громадської організації, глядачі також не дізнались, яка саме компанія орендує вулицю, як це стало можливим і коли. У сюжеті немає коментарів орендаря та представника міської ради, яка передала цю вулицю в оренду. І насамкінець, журналіст порушив ще й стандарт «відокремлення фактів від коментарів», оцінюючи кількість охоронців: «На місці проведення акції зібралося кілька десятків невідомих у балаклавах», «Вулицю Каманіна під час проведення акції патрулювали кілька десятків чоловіків у масках».

Неточності зафіксовано і в сюжеті «Іллічівська прокуратура повідомила про підозру 63-річному чиновнику», де керівника приватної компанії називають чиновником, тобто держслужбовцем,. До того ж підсудного називають аферистом, хоча його провина ще не доведена. Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів бачимо в сюжеті від 12 березня про Малинівський районний суд, де журналіст назвав обвинуваченого «злочинцем».

Є проблеми і з оперативністю. До прикладу, 12 березня вийшов сюжет «В Одесі збирають першого в Україні людиноподібного робота». Власне, робота збирають ще з 2017-го, а низка ЗМІ показала його ще у січні-лютому. Таке запізнення можна було б вважати виправданим, якби журналіст повідомив хоча б дещицю нової інформації.

Херсон — «Скіфія»

Моніторинг херсонських новин засвідчив украй низькі показники дотримання стандартів інформаційної журналістики — 2,86 бала із можливих шести.

Експерти зауважили тематичний дисбаланс сюжетів: із 25 новин вісім були присвячені подіям культурного і просвітницького характеру.

Порушення фахових стандартів і «протокольний» характер сюжету змусили експертів вважати таким, що має ознаки замовності, матеріал від 14 березня «Декларування доходів на Херсонщині триває». Інформаційним приводом для появи матеріалу була інтернет-конференція посадовців Державної фіскальної служби: «1 січня розпочалася компанія декларування майнового стану і доходів, що триватиме до 2 травня. Про свої минулорічні статки відзвітували 3,5 тисячі жителів області. Для того, щоб пожвавити процес декларування начальник головного Управління державної фіскальної служби в області Ігор Клим провів інтернет-конференцію. (…)».

Далі матеріал складається з цитат двох представників ДФС та доповнень журналіста, який ретранслює інформацію чиновників, не окреслюючи межі цитування. Це тільки набір статистичних даних плюс заклик активніше декларувати доходи.

Складається враження, що журналісти каналу навмисно оминають теми, пов’язані з діями влади, а в матеріалах, де чиновники фігурують, не можуть належним чином забезпечити балансу думок. Наприклад, у сюжеті «Дитсадки Херсона перевіряють» від 14 березня йдеться про те, що скарги батьків на якість харчування дітей призвели до створення комісії. На що саме скаржилися батьки, скільки було скарг, харчуванням у яких закладах вони невдоволені, не повідомляється. Сюжет створено під час виїзду комісії до одного садочка, і в ньому є тільки позиція чиновників:

«Кор.: Комісію створено у лютому. За цей час нею проінспектовано вісім дошкільних закладів. Оцінюється санітарний стан харчоблоків, умови зберігання продуктів. Причина створення комісії — скарги від батьків. Хоча, говорить Ольга Солдат, головний спеціаліст відділу дошкільної освіти, звинувачення в антисанітарії і поганому харчуванні, перебільшені(…)».

Не вдалася журналістам каналу і «картинка з натури» «Рейди поблизу адмінмежі з Кримом із виявлення перевізників» від 16 березня. Його, як і попередній сюжет, побудовано навколо події, створеної чиновниками, — рейду з виявлення порушників:

«Наталя Верлата, ведуча: Представники “Укртрансбезпеки”, поліції, СБУ, фіскальної та прикордонної служб провели рейди поблизу адмінмежі з Кримом з виявлення перевізників, які незаконно доправляють пасажирів на окуповану територію і звідти. Зі стаціонарного посту поліції “Азов”, що за 20 кілометрів від Чонгару наша Оксана Хлебус. (…)

Кор.: Під час рейду було складено 10 матеріалів, з них 6 — адміністративних протоколів, які будуть направлені до суду. Незаконними перевезеннями займаються як водії автобусів, так і легкових авто(…)».

Матеріал не висвітлює проблеми законності пасажирських перевезень через адміністративний кордон із Кримом як таку, а просуває позицію учасників рейду. В ьому фактично відсутня альтернативна точка зору або думка незалежного експерта з цієї проблеми.

Одна з найбільш проблемних позицій дотримання стандартів журналістами «Скіфії» — відокремлення фактів від коментарів. Лише чотири із досліджених 21 сюжета відповідають цьому стандарту. Зокрема, часто журналісти не відмежовують власні висновки від інформації, наданої ньюзмейкером. Наприклад, у сюжеті «Екосистема річки Інгулець знову потерпає через скиди шахтних вод» від 15 березня. Текст побудований таким чином, що в синхроні спеціаліста лунає оцінне судження, а фахова інформація озвучується журналістом. Межі цитування розмиті:

«Олена Протопопова, кореспондент: Останні проби води з Інгульця поблизу Снігурівки підтвердили перевищення у вісім разів гранично допустимої концентрації хлоридів. Це відбувається щороку. Адже у річку планово скидають зворотні води, що залишаються після видобутку залізної руди підприємствами Криворізького басейну. Розмістити весь надлишок води у ставках накопичувачах неможливо. Їх переповнення негативно впливає на гідротехнічні споруди, котрі і так є небезпечними. То ж, як сказала нам Ольга Філіна з Держекоінспекції, з двох бід обирають меншу. Високомінералізовані води скидають в Інгулець. (…)

Кор.: Будь-яке втручання в екосистему річок є шкідливим. Проте іншого виходу немає, пояснює Ольга Філіна, заступник начальника обласної Державної екологічної інспекції. Зупинка відкачки вод призведе до затоплення діючих шахт і підвищить імовірність техногенної катастрофи. Тому скиди в Інгулець продовжаться. Щоб мінімізувати шкоду, їх проводять взимку(…).

Кор.: За рішенням Кабінету міністрів, скидання надлишків зворотних вод здійснюється до першого березня. Після його закінчення мають промити річку Інгулець прісною водою з водосховищ. Екологічна інспекція у Херсонській області продовжить кризовий моніторинг. За прогнозами, екологічний стан річки має покращитися до початку активного росту рослин».

До того ж, у кількох матеріалах журналісти оприлюднювали власні припущення щодо кількості учасників масових заходів замість надати інформацію про це від організаторів та/або правоохоронців, яку можна вважати офіційною.

Багаті на оцінні судження кореспондентів матеріали про культурні події. Тут ми зустрічаємо й «найкращих митців України та солістів світового рівня» («Фестиваль камерної та симфонічної музики “Амадеус”» 12 березня) і те, що «присутні почули й побачили найкраще», в сюжеті «Сьогодні у Херсоні визначили переможців восьмого творчого фестивалю “Херсонщина пам'ятає”» (13 березня) тощо.

Зафіксовані й порушення стандарту точності. У матеріалі від 13 березня «Сьогодні херсонці відзначають 74-річницю вигнання з міста нацистських окупантів» ведуча повідомила, що: «… херсонці відзначають 74-річницю вигнання з міста нацистських окупантів. Це сталося 13 березня 1944 року, за рік до закінчення Другої світової війни» Як відомо, Друга світова війна скінчилася 2 вересня 1945 року, коли був підписаний Акт капітуляції Японії — фактично через півтора року після визволення Херсона.

На інформації тільки однієї сторони конфлікту побудовано матеріал від 13 березня «Вивезення твердих побутових відходів подорожчало». Новинарі стверджують: «Чому підвищилась вартість вивезення сміття ми намагались з'ясувати у самих перевізників, однак в жодній компанії не захотіли пояснювати причини. За словами голів ОСББ, це подорожчання може вплинути на тариф за комунальні послуги для городян». Проте відмова перевізників у матеріалі не зафіксована: глядачі бачать лише телефон у руках журналістки. До того ж третьою стороною конфлікту, відсутньою в матеріалі, є місцева влада, яка повинна відстежувати ситуацію з тарифами та розробити план роздільного збирання сміття.

У матеріалі «Кілька днів тому в соцмережах з'явилося відео, на якому військові напали на цивільних осіб»за 12 березня йдеться про конфлікт між військовослужбовцями та місцевими мешканцями. Позицію постраждалих місцевих мешканців подано синхронами (одного з чоловіків та його матері), натомість точка зору військових представлена куцо: журналісти обмежилися посиланням на повідомлення прес-служби Військово-морських сил у соціальній мережі, що порушує ще й вимоги стандарту достовірності:

«Кор.: У селі Нова Збур'ївка Голопристанського району, двоє молодиків щось не поділили з морпіхами,які приїхали до магазину. Місцеві жителі виклали у соцмережі відео з камер спостереження, на якому люди в камуфляжі руками і ногами б'ють двох чоловіків. А потім, втікають, залишивши побитих лежати на землі. На своїй сторінці у Фейсбуці прес-центр командування Військово-морських сил Збройних Сил України повідомив, що бійку спровокувало побиття військовослужбовця двома цивільними. Потім п'яні молодики приїхали до військової частини, де поводили себе агресивно».

Також у матеріалі є оцінне судження, подане журналістом як факт: «… люди в камуфляжі руками і ногами б'ють двох чоловіків. А потім втікають, залишивши побитих лежати на землі». Але на відео з камери спостереження видно, що втікають саме кілька осіб, які стояли поблизу крамниці, а не люди в камуфляжі. Спотворюючи та емоційно забарвлюючи інформацію на користь однієї зі сторін конфлікту, журналісти порушили стандарти точності й відокремлення фактів від коментарів.

«UΛ: Крим»

Усереднений показник дотримання стандартів у новинах «UA: Крим» становить 3,83 із шести можливих.

Усі проаналізовані новини каналу були так чи інакше пов’язані з Кримом, кримськими татарами або вихідцями із півострова. Новини про те, що відбувається на анексованому півострові, зі зрозумілих причин зазвичай ілюструвалися запозиченим відеорядом або світлинами.

Та в експертів виникла ціла низка зауважень до змісту і якості новин, які містять порушення стандартів балансу думок і повноти інформації. Прикладом є матеріал від 12 березня «Як Кремль впливає на політику європейських країн» про презентацію книжки Антона Шеховцова «Росія і західні крайні праві: танго нуар».

Із матеріалу не зрозуміло, де й коли відбулася презентація, а також чому єдина людина, яка дає коментарі в матеріалі, крім автора — російський режисер і громадський діяч Григорій Амнуель. Можна було би поспілкуватися і з українськими дослідниками цієї теми й поцікавитися їхніми враженнями від книжки.

А матеріал від 15 березня «Учебники по крымскотатарскому языку с надписью “не родной”» узагалі складається з одного абзацу. Як повноцінну новину журналісти подали повідомлення, де порушено всі базові стандарти:

«Елена Солонина, ведущая: Учебники по крымскотатарскому языку с надписью “не родной” — такие пособия для учеников вторых классов получили в одной из симферопольских школ. Пользователи в соцсети возмущены такой провокационной надписью на обложке книги. Однако ее авторы и издатели пока не дают комментариев по этому поводу».

Не зрозуміло, звідки в журналістів така інформація; є посилання на неназвану соцмережу, що ставить під сумнів достовірність інформації, на невідомо яку сімферопольську школу, неназваних авторів та видавців підручника, що порушує стандарт точності. Також не відомо, коли сталася ця подія. Натомість журналісти стверджують, що користувачі соцмережі «возмущены такой провокационной надписью». Сюжет був би змістовнішим, якби журналісти запитали, як ставляться до появи підручників члени Меджлісу та правозахисники, й поцікавилися б у представників української влади, чи планують вони реагувати.

У матеріалі 13 березня «21 мільйон гривень за вікенд» про касові збори мультфільму «Викрадена принцеса. Руслан і Людмила» зроблено акцент на тому, що героїв озвучували Надія Дорофеєва, Марія Єфросиніна та Олександр Усик. У матеріалі підкреслюється, що всі троє пов’язані із Кримом: «Головну героїню, принцесу Людмилу озвучила кримчанка, співачка — Надія Дорофєєва. Одного з бандитів дублював сімферополець, боксер — Олександр Усик. А одна з епізодичних героїнь, кохана чарівника, говорила голосом кримчанки, відомої телеведучої Марії Єфросиніної». Через це створюється враження, що тільки їхня «кримськість» була визначальним критерієм відбору інформації. До того ж у матеріалі не зазначаються джерела інформації про кількість коштів, зібраних мультфільмом у прокаті.

Дуже дивним видався експертам вплетений в «антиокупаційну» канву новин каналу матеріал від 12 березня «Школярів учать стріляти». Наведемо його текст повністю: «Олександр Бєлов, ведучий: Російські силовики вчили школярів з Джанкоя стріляти і затримувати злочинців на кордоні. Дітям провели так звану спартакіаду юнармійців. Школярам розповіли про службу в прикордонних військах і патріотизм до Росії. Також прикордонники показали, як затримувати злочинця і ознайомили із зразками озброєння. Ще дітям провели військово-прикладну естафету, російський дух і конкурс «Юний стрілок». Учасникам вручили посвідченням юнармії».

Прикладом порушення стандартів повноти інформації та балансу думок є й матеріал від 13 березня «Викиньте ялинки!» про акцію під стінами Верховної Ради, куди прийшли невдоволені кандидатурами на посаду омбудсмена. У сюжеті не йдеться про те, хто організував акцію, коли вона відбулася, хто бере в ній участь і скільки цих людей, проте зазначається, що акція — «незвичайна». Із відеоряду випливає, що учасників мало. У сюжеті є тільки невеличкий синхрон голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик: «Ми закликаємо народних депутатів, так само, як українці вже повиносили ялинки новорічні з своїх будівель, ми закликаємо вивести ці кандидатури за межі всієї процедури, адже весь процес їх найменування і висунення відбувся без участі громадських організацій, правозахисників». Але ведучий у підводці стверджує, що «жоден із кандидатів не користується довірою у правозахисників, переконані учасники мітингу» і що «активісти вимагають обрати нові кандидатури на відкритому конкурсі». Слово жодному із трьох претендентів на пост омбудсмена не надано, немає й коментаря представників профільного комітету Верховної Ради щодо відповідності кандидатів на посаду вповноваженого із прав людини вимогам законодавства чи бодай когось із народних депутатів, які, власне, й обирають омбудсмена.

Експерти зауважили, що журналісти часто посилаються на неназвані ЗМІ, вибудовують сюжети навколо повідомлень у соціальних мережах, не перевіряючи фактів. Так, у сюжеті від 14 березня «Ні арешту газових турбін Siemens, незаконно поставлених в окупований Крим» міститься узагальнене посилання на російські ЗМІ. А в матеріалі від 15 березня «Киев готов обменять 20 россиян, задержанных на Донбассе, на политзаключенных украинцев» є посилання на Ірину Геращенко, проте фактично він зроблений на базі її допису у Фейсбуку. Матеріал «Кремль усиливает давление на противников выборов» зроблений за матеріалами з онлайн-джерел, але інформація про це, як і про спроби редакції перевірити її достовірність, відсутня.

Чимало проблем у журналістів «UA: Криму» і з точністю інформації: порушення зафіксовані більш ніж у половині сюжетів. Частіше за все це траплялося через вживання безособових речень на кшталт «дітей змушують», «дітей закликають» («Дітей змушують малювати плакати до виборів» від 12 березня), «В українському ж парламенті закликають ігнорувати Чемпіонат» («Бойкот чемпіонату світу в Росії», 12 березня) тощо. Або ж уживалися некоректні узагальнення. Наприклад, у підводці до матеріалу «Бойкот чемпіонату світу в Росії» від 12 березня ведучий у першому ж реченні каже: «На засіданні погоджувальної ради українські депутати», хоча йшлося про народних депутатів України.

А в новині від 14 березня «Окупаційний Верховний Суд Криму розглянув апеляцію на вирок українському активісту Володимиру Балуху» йдеться про скорочення терміну покарання на один місяць, хоча насправді його було скорочено на два місяці.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus