Харківська «Тема дня»: три ефіри про інсулін

Харківська «Тема дня»: три ефіри про інсулін

08:17,
24 Серпня 2018
3463

Харківська «Тема дня»: три ефіри про інсулін

08:17,
24 Серпня 2018
3463
Харківська «Тема дня»: три ефіри про інсулін
Харківська «Тема дня»: три ефіри про інсулін
… і Кернес, який говорить загальновідомі речі.

«Тема дня» — один із трьох щоденних продуктів, які готують усі філії Суспільного телебачення. «Детектор медіа» продовжує оглядати випуски програми на різних філіях. Попередні можна прочитати тут. Сьогодні ж ітиметься про харківську.

Харківська «Тема дня» з'ясовує факти й вислуховує думку гостей, але робить наголос на невідповідностях та не дає відповіді на запитання «що робити далі?». У трьох із п'яти програм у період із 6 по 10 серпня звучить інформація на одну й ту саму тему, яку важко назвати найважливішою для міста. А інтерв’ю з Геннадієм Кернесом, хоч і не справляє враження «паркетного», не дає глядачам нічого нового.

Понеділок, 6 серпня. Наслідки пожежі в центрі Харкова

Робочий тиждень «Тема дня» почала з обговорення наслідків пожежі в хімічному корпусі Української інженерно-педагогічної академії в Харкові, що сталася 2 серпня. До розмови запросили директора департаменту містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації Михайла Рабиновича.

В ефірі звучали коментарі архітекторки Катерини Кублицької щодо охорони пам’яток історії, а також ректора академії, який сказав, що через пожежу може збитися графік навчання студентів.

Слова ректора та гості різняться. Представниця вишу каже, що ніяких будівельних робіт, які би призвели до пожежі, в університеті не вели. Натомість гість каже, що видно ознаки будівництва. Ведуча не намагається з’ясувати, хто каже правду.

Крім цього Тетяна Федоркова не дотисла Михайла Рабиновича в питанні моніторингу стану будівлі. У положеннях про департамент містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації йдеться, що він «здійснює моніторинг забудови та іншого використання територій» (пункт 5.41) та «контроль за реставрацією та використанням пам'яток архітектури та містобудування» (пункт 5.69). Рабинович визнав, що сусідню приватну будівлю зведено з порушеннями, оскільки стоїть вона занадто близько до пам'ятки архітектури. При цьому дозволи на подібне будівництво, зі слів гостя, видало Міністерство культури в обхід обласного департаменту містобудування.

Вівторок, 7 серпня. Чи забезпечений Харків інсуліном

Інформаційним приводом для «Теми дня» 7 серпня став намір харків’ян, хворих на цукровий діабет, вийти під стіни мерії з акцією протесту. Вони стверджують, що отримують лише частину інсуліну, на який мають право. Для розмови у студії запросили заступницю міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення Світлану Горбунову-Рубан.

Представивши гостю й заявивши тему, в ефір вивели відкоеоментар інсулінозалежного харків’янина. «Гроші для ремонту зоопарку можна знайти, а для інсуліну для людей — не виходить», — каже чоловік. Згодом ведуча повторила це твердження. Горбунова-Рубан на цей закид відповіла, що рішення про те, на що виділяти гроші, приймають депутати міської ради, а не керівники управлінь. Ведучій пасувало би запитати керівницю управління, яка відповідає за охорону здоров’я в місті, чи ініціювала вона виділення коштів на інсулін. Натомість лунає узагальнене запитання: «Що ж робити далі?».

Ми можемо і ми закриємо цю проблему, — популістично заявляє Горбунова-Рубан.

Як саме? — запитує ведуча.

Я не знаю, наразі такої можливості немає, — відповідає гостя.

Коли саме? — уточнює ведуча.

Я не знаю, але в найближчий час на сесії міськради ми частково закриємо це питання.

Згодом Горбунова-Рубан назвала умовні дати, коли питання із забезпеченням інсуліну в місті частково вирішиться: кінець серпня та початок вересня. Що робити інсулінозалежним без медикаментів упродовж місяця, ніхто так і не сказав. Краще підготувавшись до програми, ведуча мала шанс дотиснути співрозмовницю, щоби та чіткіше сформулювала перспективу розв’язання проблеми з інсуліном.

Середа, 8 серпня. Чи готова Харківська область до «нової української школи»?

Ефір присвятили новим стандартам початкової освіти, які почнуть працювати з першого вересня 2018 року. Розмова, втім, не склалася з самого початку.

Заступник директора департаменту науки і освіти Харківської ОДА Володимир Ігнатьєв, не дочекавшись запитання ведучої, одразу після представлення почав сипати канцелярськими фразами про «завдання» і «розвиток» освіти. Попри намагання ведучої вивести його на більш інформативну розмову, чиновник озвучував тільки статистику й загальні фрази.

Коментарів учителів, школярів або їхніх батьків у програмі немає. Один із коментарів гостя супроводжується графікою — це перерахування критеріїв компетентності учнів. Але графіку видно не повністю, адже її перекриває зображення сурдоперекладача.

На 20-й хвилині в ефірі чути звук сирени. Ці звуки не заважають чути гостя, проте стає зрозумілим, що зі звукоізоляцією у студії Харківської філії НСТУ є проблеми.

Четвер, 9 серпня. Чи почули діабетиків у Харківській міській раді?

«Тема дня» знов присвячена проблемі, про яку говорили у вівторок. Акція протесту інсулінозалежних біля мерії відбулась, і до студії запросили її учасницю Олену Вишню. Зауважмо, що це перша гостя за тиждень, яка не належить до посадовців міської ради чи обласної державної адміністрації.

На початку програми ведуча запитує в гості про результати перемовин із міськими чиновниками. «Кілька людей від нашої групи були у міськраді. У мене є аудіозапис, я його тільки слухала. Також маю фідбек від друзів», — каже Олена Вишня, визнаючи, що може хіба що переповісти інформацію, отриману зі слів інших учасників акції протесту. Ймовірно, ведуча зреагувала на сумнівність джерела інформації, тому перевела розмову на загальну ситуацію із відсутністю ліків.

Упродовж ефіру ведуча переповідає позицію міської влади, таким чином виконуючи роль опонентки гості програми. Зокрема, двічі посилається на слова Світлани Горбунової-Рубан, які звучали в «Темі дня» від 7 серпня. Також в ефірі звучить свіжий коментар першого заступника міського голови Ігоря Терехова.

Загалом ведучій удається зберегти безсторонність і подавати факти, а не піддаватись емоціям. Лише раз вона зірвалась: «Я правильно розумію? Якщо, не приведи Бог, станеться найгірше: це може призвести до інвалідизації і ви можете стати непрацездатними?»

Натомість упродовж програми звучали ті ж твердження, озвучені в ефірі 7 серпня: міська влада наполягає на законності своїх дій. Практичних рекомендацій для інсулінозалежних в ефірі знову не прозвучало, як і відповіді на питання, «чи почули» діабетиків у міськраді. То чи варто було присвячувати цій темі ще одну програму?

П’ятниця, 10 серпня. Геннадій Кернес про закриття справи

Цей випуск програми мав незвичний формат: інтерв’ю з харківським міським головою знято просто неба. Йдеться про ухвалу Київського районного суду Полтави про закриття справи за обвинуваченням Геннадія Кернеса та двох його охоронців у катуванні й утриманні учасників Євромайдану навесні 2014 року.

Цього разу співведучим Тетяни Федоркової був продюсер обласного суспільного радіо Володимир Носков. Ведучі ставили Кернесу небанальні запитання, які стосувалися, зокрема, можливих домовленостей між мером і владою та його думки про те, хто міг би замовити кримінальну справу проти нього. Вони не боялися перебивати мера, коли він не відповідав на поставлене запитання.

Втім, за чотири роки судового процесу подібні запитання інші медіа вже не раз ставили Кернесу ті самі запитання й чули відповідь. Ексклюзивної інформації глядачі «UA: Харкова» не почули.

Крім того, у випуску проблеми з балансом думок. Кернес прямо заявив, що народний депутат Антон Геращенко «вигадав» кримінальну справу проти нього, проте позиції ані Геращенка, ані будь-яких інших сторін (постраждалих, прокуратури) в ефірі не було.

Крім того, Кернеса запитали про ту саму проблему з інсуліном, яку обговорювали в ефірі 7 та 9 серпня, й мер озвучив позицію, яка нічим не відрізняється від висловлювань його підлеглих, уже трансльованих філією Суспільного.

Інтерв’ю знімали однією камерою, тому ведучих у кадрі немає, а їхні запитання ілюструються відеорядом, знятим у суді; до того ж гостя не титрують. Хронометраж програми незвичний — понад двадцять хвилин. Очевидно, що команда Харківської філії Суспільного прагнула якісно відпрацювати актуальну для Харкова тему, але для цього забракло передусім технічних ресурсів.

Загалом ведуча «Теми дня» поводиться в ефірі досить професійно — не так, як було заведено на обласному державному телебаченні. Вона не боїться перебивати співрозмовників, коли їх заносить у демагогію, та зазвичай готова до інтерв’ю. Проте дивує вибір тем і гостей, яких запрошують до студії. Запрошувати чиновників та посадовців виконавчих органів місцевого самоврядування можна і треба, але тільки для того, щоби ті відзвітували за зроблене, пояснили позицію свого органу в конфлікті, відповіли на критику й розповіли про плани. Проте не слід забувати, що чиновники чи посадовці не можуть виступати як незалежні експерти, а їхню позицію в конфліктних ситуаціях слід балансувати позицією опонентів.

Олександр Овчинський

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду