Чернігівська «Тема дня»: є проблеми з гостями
«Тема дня» — один із трьох щоденних продуктів, які готують усі філії Суспільної телерадіокорпорації. Нещодавно ми докладно описували концепцію, розвиток і роботу над створенням цієї програми в чотирьох областях та опублікували враження експертки «Детектора медіа» Наталії Виговської від запорізької «Теми дня» і Ярослави Тимощук — від волинської. Цього разу погляньмо на чернігівську.
«Тема дня» на Суспільному — це актуальне інтерв’ю або дискусія. Проте деякі з травневих і червневих випусків виявилися не такими вже й актуальними, а деякі не містили дискусії, хоч і стосувалися конфліктних тем. Найбільші ж проблеми програми поки що не в тому, що і як говорять, а в тому, кого запрошують до розмови.
Найменше проблем у чернігівської «Теми дня» з відокремленням фактів від оцінок. Проте часом ведучі дозволяють собі в підводках до сюжету чи вступному слові нічим не обґрунтовані твердження.
Наприклад, 28 травня в програмі про те, як убезпечити оселю від крадіїв під час відпустки, ведуча Оксана Ільчук каже: «Вихідні святкові дні та сезон відпусток — це час, коли активізуються квартирні крадії». Проте не посилається на жодну статистику, яка могла би підтвердити цю тезу й завдяки якій глядачі могли би зрозуміти, чи справді небезпека влітку зростає.
17 травня в підводці до програми про те, як батьки можуть допомогти дитині знайти своє місце в житті, ведуча Ірина Мельник говорить про «престижний» міжнародний конкурс, проте не дає зрозуміти, в чому вимірюється престижність і звідки про це відомо. А в програмі про зміни у виборчій системі вона ж узагальнює думку абстрактної множини людей: «Але виборці досі не розуміють, за якими правилами вони проходитимуть».
Здебільшого теми для ефірів обирають, орієнтуючись на актуальні події того самого чи попереднього дня. Хоча часом трапляється, що приводом для розмови є довільна подія, прив’язана до дати.
Випуски зі справді актуальною датою зазвичай виходять якіснішими. До прикладу, 14 червня в ефірі «Теми дня» обговорювали збори військових резервістів у Гончарівському на Чернігівщині.
Напередодні там розпочалися навчання за участі майже трьох із половиною тисяч резервістів, із яких сформують першу в Україні бригаду територіальної оборони. Кількість залучених людей зробила подію найбільш обговорюваною в ті дні, й ефір програми вирішили провести на виїзді. Про те, що їстимуть, де спатимуть і з якою військовою технікою працюватимуть резервісти, а також про майбутню бригаду говорили із заступником військового комісара області.
8 червня «Тема дня» була присвячена необхідності облаштування в Чернігові спеціальних місць для вигулу собак. Приводом став круглий стіл активістів, які того дня обговорювали цю проблему, хоча, звісно, не він зробив тему актуальною — в місті лише три майданчики для вигулу. 22 червня обговорювали рішення міської влади тижневої давнини — дозвіл на демонтування понад сотні незаконно встановлених гаражів. Однак зволікання виправдане, адже міськрада дала власникам гаражів час демонтувати їх самостійно.
Є, втім, і приклади невиправданого зволікання: 19 червня в «Темі дня» говорили про те, як працює Програма розвитку туризму, хоча публічний аналіз цієї програми в управлінні культури міської ради відбувся 13 червня.
У випуску 15 червня обговорювали жеребкування щодо зарахування дітей до першого класу, проте саме жеребкування завершилося 10 червня, а з 15-го почали зараховувати на вільні місця тих дітей, кому жереб не випав. І обговорювати варто було б уже не сам перебіг жеребкування, а те, що слід робити батькам незарахованих дітей.
Подекуди виникають питання до добору гостей студії. До прикладу, 12 червня в «Темі дня» обговорювали необхідність осучаснення й популяризації чернігівських музеїв. До студії запросили директорку обласного художнього музею Ірину Радченко та Ігоря Кондратьєва, якого представили кандидатом історичних наук. Як історик стосується теми музеїв, не зрозуміло, та й про промоцію він не говорив, а радше розмірковував про те, чим є музей. Та й узагалі в програмі мало йшлося про те, як презентувати музеї сучасній аудиторії.
До речі, 9 травня той самий Ігор Кондратьєв з’явився у студії, щоб обговорити День перемоги, правду й міфи Другої світової війни. В цьому випуску, втім, історик виглядав компетентнішим у темі.
23 травня говорили про те, як виглядатиме Алея героїв у Чернігові після реконструкції. Це питання актуальне для міста вже не перший місяць, навколо реконструкції було багато обговорень та суперечок між міською владою та частиною активістів міста, які виступили проти плану реконструкції загалом та проти того, як цей план взагалі з’явився.
Однак єдиним гостем студії був заступник чернігівського міського голови Олександр Ломако, який представляв владу — замовника реконструкції парку.
Зважаючи на полеміку між архітекторкою нової алеї Тетяною Мазур та місцевими активістами, які критикують її проект, був сенс запросити до студії також їх, аби всі сторони могли висловити свої позиції та обмінятися думками. Проте думку інших сторін досі не вичерпаного конфлікту наведено лише у форматі коротких сюжетів.
Гість випуску про програму розвитку туризму 19 червня — начальник управління культури та туризму. Під час ефіру гість згадував про громадськість, із якою управління аналізувало програму і яка, за словами гостя, подала багато ідей. Однак людей, які мали пропозиції, не показали, хоча під час зустрічі вони висловлювали не лише ідеї, які частково й коротко переказав начальник, але й обурювалися якістю роботи управління в контексті цієї програми.
Тема, обрана для випуску 31 травня, взагалі видається прив’язаною не до події, а до гостя. Йдеться про права користувачів інтернету. До студії запросили Віталія Мороза, експерта ГО «Інтерньюз-Україна», який цього дня приїхав до Чернігова провести дискусію про права і свободи в мережі. Місцевої актуалізації для цієї теми творці «Теми дня» не знайшли.
18 червня говорити про те, чому в області відключають газ і що з цим робити, запросили директора публічного акціонерного товариства «Чернігівгаз» Віталія Черчовича та головного інженера цієї ж компанії Євгена Денисенка. Останній в ефірі переважно мовчав.
У сюжеті про двотижневе відключення газу в Березному показують переважно сварку між місцевими мешканцями та представниками «Чернігівгазу». Дивним здається епізод, коли журналістка каже, що за словами Анатолія Павленка, який 40 років пропрацював у газовій сфері, можна було й не відключати все містечко. Чоловік каже: «Я починав газифікувати селище. Усього відключать ну не потрібно». Проте перевіряти це твердження авторка сюжету не стала.
Запитання, які ведучі ставлять гостям, здебільшого адекватні. Проте трапляються винятки. Наприклад, у програмі 13 червня йшлося про інвестиційну привабливість Чернігівщини. Про те, як її підвищити, ведуча говорила з директором Регіональної агенції розвитку Чернігівської області Сергієм Хоботнею. Після перегляду сюжету про роботу підприємства з виготовлення пластівців на Чернігівщині ведуча заводить із гостем розмову, що видається зрежисованою. Запитує: «Коли створюються такі підприємства, то розвивається і територія, де вони знаходяться. Наскільки це важливо для соціальної сфери і наскільки ваша агенція може сприяти цьому?». На що Хоботня підтверджує: важливо. Та додає: «Знову ж таки приклад, який ми бачили зі спортивним майданчиком».
В ефірі не йшлося про жоден майданчик, однак ведуча розуміє, про що йдеться. Вона підхоплює тему: мовляв, журналісти Суспільного теж побували на майданчику, тож подивімося сюжет. Після запитання ведучої про досвід інших країн гість згадує про те, що в області хочуть відкрити технопарк, щоби підприємства Чернігівщини могли ефективно розвиватися. Закономірним було б зупинитися на цьому й запитати: що таке технопарк? Як він працюватиме? Де розташується? Проте наступне запитання ведучої таке: «Безпосередньо ви досвід яких країн вивчали, щоб зараз реалізовувати отриманні знання для допомоги ОТГ?»
Здається, поки що найбільша проблема чернігівської «Теми дня» полягає в доборі адекватних і компетентних гостей. Звісно, важко знайти хороших спікерів за лічені години. Проте можна відмовитися від запрошення начальників та їхніх заступників і почати кликати натомість людей, які знаються на темі й можуть окреслювати проблеми, а не лише рапортувати про успіхи. Та, звісно, не забувати про баланс думок тоді, коли йдеться про конфлікт.