«Українське радіо» в березні: все ще забагато суб’єктивності

Попередній моніторинг новин суспільного радіо громадська організація «Детектор медіа» провела 11–15 грудня 2017 року.

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації, якщо вони є.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Тексти взято за розшифровками Центру контент-аналізу.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «Українського радіо»:

Період моніторингу: 12–16 березня 2018 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

* Перша цифра — абсолютна кількість, друга цифра — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

У випусках новин «Українського радіо» на звітному тижні стало відчутно менше порушень стандартів балансу думок (15 %, у попередньому звіті 26 %), достовірності (відповідно — 16 % і 45 %), відокремлення фактів від думок (36 % і 51 %) і повноти інформації (76 % і 91 %).

На звітному тижні стандарт балансу думок частково або повністю було порушено у восьми матеріалах із 55 досліджених (або в 15 % досліджених матеріалів).

Так, у матеріалі за 12 березня про зустріч Петра Порошенка з бізнесменами не відображено позиції останніх щодо пропонованих Президентом «нульової» декларації та податкової амністії.

У матеріалі за цей же день про озвучену Парубієм ідею постанови ВР щодо бойкотування російських виборів на окупованих українських територіях немає позиції представників різних політичних сил парламенту, які мали на той момент різне бачення такої постанови.

У матеріалі за 14 березня про те, що СБУ звинувачує журналіста Бузіла в координуванні роботи антиукраїнської мережі, немає позиції підозрюваного або його адвокатів.

Того ж дня в матеріалі про те, що Луцька міськрада ввела обов’язкову реєстрацію всіх хатніх тварин, не відображено думки з цього приводу власників цих тварин.

У матеріалі за 14 березня про введення НБУ нових монет замість паперових гривень і припинення випуску дрібних копійок немає позиції простих громадян із цього приводу.

У матеріалі за 15 березня про звільнення Гонтарєвої стандарт балансу думок порушено надзвичайно грубо, оскільки оцінює якість своєї роботи лише сама Гонтарєва, а не фахові опоненти чи експерти.

І того ж дня в матеріалі про призначення Смолія головою НБУ стандарт порушено частково — не надано слово кваліфікованим опонентам влади, які могли б оцінити програмові заяви Смолія на реалістичність.

На звітному тижні стандарт оперативності подачі інформації не було порушено в жодному матеріалі з досліджених (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації було порушено в дев'яти матеріалах із 55 досліджених (16 %).

Одне посилання на структуру без зазначення конкретного представника цієї структури, який і повідомляв це журналісту:

«Фінансування підривної діяльності здійснював екс-голова МВС Віталій Захарченко, повідомляють у прес-службі СБУ» (14 березня).

Розмите посилання на колег:

«У кількох засобах масової інформації з'явилися повідомлення, що, начебто, з 15 березня українці не зможуть поховати своїх рідних без проведення судово-медичної експертизи…» (14 березня).

Двічі журналісти «Українського радіо» брали інформацію в інтернеті й без реальної перевірки в першоджерелах подавали в ефір:

«Прес-секретар нардепа Тетяна Проторченко сказала “Українській правді”, що Савченко перебуває з робочим візитом у ПАРЄ» (12 березня);

«Про це написала британський посол в Україні Джудіт Гоф у блозі на сайті «Української правди». (13 березня).

Є посилання на анонімних «фахівців»:

«Перебування за комп'ютером, за словами фахівців, на 13-му місці серед інших причин погіршення зору у дітей» (13 березня).

Двічі за рахунок нечіткого позначення меж цитати незрозумілим є авторство суб’єктивних думок:

«Якщо людина перебуває у стресовому стані, неправильно харчується, мало рухається і спить, то рано чи пізно така людина носитиме окуляри. Це стосується дорослих і дітей. Зниження гостроти зору у дитячому віці більш небезпечне, — каже Сергій Риков» (13 березня). Незрозуміло, чи перші два речення каже Риков, чи журналіст від себе;

«Ініціативи створення інституції, яка мовою музики, кіно, мистецтва — усього, що є надбанням українського народу, належить громадськості. Вона знайшла підтримку в багатьох. Як каже міністр закордонних справ Павло Клімкін, це проект усього українського суспільства. І тому “Український інститут” має бути незалежною установою» (16 березня). Не зрозуміло, чи перші два речення каже Клімкін, чи журналіст.

Крім того, 15 березня інформацію про ситуацію на Донбасі подано взагалі без посилання на джерело.

16 березня в матеріалі про пікетування російського посольства в Києві журналіст сам оцінює кількість людей на акції протесту, замість запропонувати оцінити її організаторам акції та правоохоронцям.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався в матеріалах із досліджених (%).

У журналістських текстах — велика кількість суб’єктивних оцінок:

«Тут були курсанти, які навчаються у Львові, Харкові і звичайно в столиці» (12 березня);

«Люди поступово починають розходитися. Але все ж таки залишаються, щоб поділитися якимись своїми думками…» (13 березня);

«Чотири роки тому у Харкові щодня вирували сепаратистські мітинги» (14 березня);

«Сотня бойовиків на чолі із сумнозвісним Топазом та Моторолою напали на офіс організації “Патріот України” на вулиці Римарській, та наші хлопці неочікувано для нападників дали жорстку відсіч» (14 березня);

«Прозвучала мужня і священноспівна молитва добровольців, що закінчилася яскравим фаєршоу» (14 березня);

«Однак є доволі цікавий факт, який забула приховати Москва до того, як скоювала злочин» (16 березня);

«Зустріч Ренді Брезнік почав дуже цікаво» (15 березня);

«На відомому грузинському гірськолижному курорті вийшов з ладу підйомник» (16 березня).

В одному випадку оцінкою замінено факт:

«До виборів президента Росії лишаються лічені дні» (13 березня).

Є висновки журналістів:

«До речі, і час початку акції, 18-та година, обрали не випадково. Адже саме в цю годину чотири роки тому на центральній площі в Донецьку проводилася мирна акція “За єдність України”» (13 березня);

«Можна виокремити малюнок Єфремової Світлани» (13 березня);

«У Харкові зараз іде сніг, але люди не розходяться» (14 березня);

«Власник реєструє улюбленця та утримує персональний онлайн кабінет, отримавши спеціальний мікрочіп або жетон з QR-кодом — тварина надійно захищена від втрати» (14 березня).

Було одне безпідставне узагальнення:

«Усі учасники конкурсу підкреслюють, головне для них було те, що вони могли брати участь у конкурсі» (12 березня).

Дуже часто проста дія «сказав» позначається оцінними словами урочистого стилю, штучно посилюючи значущість сказаного:

«Як зауважив політолог Олександр Палій» (12 березня);

«Світ продовжує підтримувати Мінські домовленості, які є безальтернативними, наголошує експерт Антон Найчук» (13 березня);

«Вона наголосила, що дії Росії в Україні та Великобританії становлять серйозну загрозу не тільки для обох країн» (13 березня);

«Австрійський лідер зауважив, позиція його країни залишатиметься незмінною до повного звільнення кримського півострова. Говорить Александер ван дер Беллен» (14 березня);

«Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати виборів президента Росії в анексованому Криму» (14 березня);

«Крим був і буде нашим, наголошує учасник акції» (16 березня);

«Під час засідання Радбезу постійний представник Росії Нєбєнзя зазначив, що Росія не випускала хімічної зброї типу «Новачок» (16 березня).

Часом позначають сказане словами-оцінками модальності або змісту сказаного:

«Як припустив зранку спікер Андрій Парубій» (12 березня);

«Її номінал 10 гривень, тираж 1 мільйон, уточнює прес-служба регулятора» (12 березня);

«Правозахисники висловлюють побоювання…» (13 березня).

Порушення стандарту точності подачі інформації було у двох із 55 досліджених матеріалів (4 %).

У матеріалі за 12 березня сказано неточно: «Вибори президента Росії відбудуться 18 березня — у четверту річницю анексії Криму». Саме річницею анексії є не 18-те, а 20 березня. Саме 20 березня 2014 року Держдума РФ ратифікувала остаточний документ під назвою «договір про приєднання Криму до складу РФ».

І того ж дня вже згадане безпідставне узагальнення («Усі учасники конкурсу підкреслюють, головне для них було те, що вони могли брати участь у конкурсі») одночасно є й неточністю, адже журналіст не міг опитати всіх учасників конкурсу.

Стандарт повноти подачі інформації так чи інакше порушується у 42 із 55 досліджених матеріалів (76 %).

Крім того, що в коротких формах подачі інформації — слабка деталізація, в деяких матеріалах не вистачає критично важливих для розуміння аудиторією бекґраундів.

Наприклад, у матеріалі за 12 березня про зустріч Порошенка з бізнесменами, не пояснюється, що таке згадана в тексті ведучою «нульова» декларація, й не пояснюється, в чому має полягати пропонована Президентом податкова амністія.

У матеріалі за 13 березня не пояснюється медичний термін «скринінг». А в матеріалі за 15 березня — медичний же термін «кардіовертеодефибрилятор».

Але найбільш критичним був брак бекґраунду в повідомленні про звільнення Гонтарєвої (див. нижче).

Матеріали з ознаками замовності

Матеріал про зустріч Порошенка з бізнесменами (12 березня) має ознаки замовності за рахунок грубого порушення стандарту балансу думок (подано лише пропозиції Президента, не надано слова для оцінки цих пропозицій бізнесменам) і повноти інформації (відсутність будь-яких бекґраундів).

Матеріал про звільнення Гонтарєвої з посади голови НБУ (15 березня) має ознаки замовності за рахунок:

  • грубого порушення стандарту балансу думок — Гонтарєва сама оцінює якість своєї роботи на посаді, при цьому слово не надається ні політичним опонентам влади (яка призначила Гонтарєву на посаду і тримала її там), ні кваліфікованим експертам, які могли би якісно оцінити доробок звільненої чиновниці;
  • грубого порушення стандарту повноти інформації. В матеріалі повністю відсутній будь-який бекґраунд, який у цій темі був критично необхідний, у тому числі й у сенсі оцінки роботи Гонтарєвої. Так, обов’язковим був бекґраунд про те, що за Конституцією головною функцією НБУ є стабільність національної валюти, а за три неповних роки керівництва Гонтарєвою НБУ офіційний курс гривні до долара США упав більш як удвічі — з 11,85 до 26,47. Це антирекорд серед усіх керівників НБУ часів незалежності. Могли бути й інші бекґраунди, наприклад, за період правління Гонтарєвої НБУ закрив 67 банків із активами майже 400 млрд грн, із яких Фонд гарантування мав виплатити 70 млрд грн. тощо.

12 березня (понеділок)

1. Регламентний комітет Верховної Ради дав дозвіл на арешт Євгена Бакуліна

«Ведуча: Регламентний комітет Верховної Ради дав дозвіл на притягнення до відповідальності, затримання і арешт нардепа з “Опозиційного блоку” Євгена Бакуліна. Тепер це питання розгляне Верховна Рада. Як припустив зранку спікер Андрій Парубій, ймовірно, цього четверга. Сьогодні на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, груп і комітетів, співголова фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко сказав, що Євген Бакулін зараз перебуває на лікуванні: “Ми показали відповідні медичні документи. Ми не проти того, щоб він відповідав, як будь-яка людина, але ми категорично проти вибірковості, коли не з нашої фракції, вносять кандидатури на арешт і зал не підтримує, а як тільки з'являється кандидатура від нашої фракції, без прив'язки до прізвищ, зал голосує. Це вибіркове відношення. Ми категорично проти цього”.

(Тут бракує бекґраунду — про які саме подання говорить Бойко.)

Ведуча: Якщо парламент дасть Генпрокуратурі дозвіл на подальші процесуальні дії щодо Євгена Бакуліна, ГПУ має намір оголосити депутату підозру у створенні організованого злочинного угруповання у розкраданні державних коштів та у закупівлі в 2011 році нафтобурових установок за завищеною ціною. Про це генпрокурор Юрій Луценко сьогодні розповів на засіданні регламентного комітету. За його словами, ГПУ пропонує підозрюваному піти на угоду зі слідством.

Юрій Луценко, генпрокурор: Ми здобули докази про те, що керівник “Нафтогазу України” тих часів пан Бакулін отримав вказівку від керівника Національного Банку наближеної особи до Януковича, Арбузова, завищити ціну потрібних для України бурових установок. У цей момент слідство знає не тільки як готувався план розкладання коштів, але і куди пішли награбовані кошти. Ми маємо і покази про конкретні номера рахунків конкретних закордонних банків, де ймовірно, накопичувалися кошти в розмірі 144 млн доларів, отриманих злочинцем від цієї обробки. Зараз ми направили, згідно чинних міжнародних угод по питанням до наших колег у відповідних країнах про накладення арешту на ці рахунки, а також, на відслідковування руху всіх коштів.

Ведуча: Сказав Юрій Луценко».

(Бракує бекґраунду про те, що раніше йшлося про причетність до цієї справи Юрія Бойка.)

2. Позафракційну народну депутатку Надію Савченко викликали на допит до СБУ у справі Володимира Рубана

«Ведуча: Позафракційного народного депутата Надію Савченко викликали на допит до Служби безпеки України у справі Володимира Рубана. Про це також повідомив сьогодні журналістам генпрокурор Юрій Луценко. Прес-секретар нардепа Тетяна Проторченко сказала “Українській правді”, що Савченко перебуває з робочим візитом у ПАРЄ. Повістку на допит від СБУ вона не отримувала. Нагадаю, Володимира Рубана, керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» заарештували на два місяці без права внесення застави. Військова прокуратура підозрює його у підготовці терактів, перевезенні та зберіганні зброї. Адвокат Рубана Віталій Погосян сьогодні подав апеляційну скаргу на його арешт».

3. Служба безпеки України сьогодні проводить понад 25 обшуків

«Ведуча: Служба безпеки України сьогодні проводить понад 25 обшуків за підозрою у сприянні Росії у проведенні антиукраїнських акцій. Про це “Українському радіо” повідомила речниця спецслужби Олена Гітлянська. За її словами, обшуки санкціоновані і проводяться в різних регіонах країни. Гітлянська пообіцяла детальну інформацію оприлюднити після завершення процесуальних дій».

4. Про затвердження постанови щодо бойкотування виборів російського президента на окупованих українських територіях

«Ведуча: Заклик до міжнародного співтовариства бойкотувати вибори російського президента на окупованих українських територіях і не визнавати їх результати готує український парламент. Про це повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій сьогодні на засіданні погоджувальної ради керівників парламентських фракцій, груп і комітетів. За його словами, проект відповідної постанови буде винесено на розгляд Верховної Ради цього тижня.

Андрій Парубій, голова Верховної Ради: Я підписав постанову, яка була підготовлена депутатами і профільним комітетом, про звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв’язку з підготовкою незаконних виборів президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території України, і я сподіваюсь, що ми зможемо цю постанову, звернення до парламентів інших держав прийняти вже цього тижня».

(Порушено стандарт балансу думок, немає коментарів представників коаліції і представників опозиції з цього приводу.)

5. Європейська спільнота не визнає результатів виборів президента Росії в окупованому Криму та не скасовуватиме санкцій проти Росії

«Ведуча: Вибори президента Росії відбудуться 18 березня — у 4-ту річницю анексії Криму. (Це не точно. Саме річницею анексії є не 18, а 20 березня. Саме 20 березня 2014 року Держдума РФ ратифікувала остаточний документ під назвою “договір про приєднання Криму до складу РФ”.) Європейська спільнота не визнає результатів виборів президента Росії в окупованому Криму та не скасовуватиме санкцій проти Росії до припинення нею порушень норм міжнародного права. Про це сказала віце-президент Єврокомісії високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріка Могеріні сьогодні в Києві. Також, за її словами, Європейський Союз готовий надати Україні 1 млрд євро кредиту в межах нової програми макрофінансової допомоги. Ці кошти, за словами Федеріки Могеріні, мають бути спрямовані на стабілізацію економічної ситуації й впровадження масштабних реформ. Високий представник ЄС також закликала українську сторону посилити боротьбу з корупцією й не зволікати зі створенням антикорупційного суду.

Кореспондент: Україна та Європейський Союз мають єдиним фронтом протидіяти будь-якій російській агресії — чи то військовій, чи то економічній, енергетичній чи кібернетичній. Такі підсумки зустрічі з Федерікою Могеріні оприлюднив на спільному брифінгу президент Петро Порошенко. “Україна звертається до Європи з проханням визнати Росію країною-агресором і надати оборонне озброєння”, — сказав глава української держави. Він привітав рішення ЄС продовжити ще на півроку санкції проти Росії. За його словами, це — чи не єдиний механізм зупинити російську агресію. Обговорили також перспективу розгортання на сході міжнародної миротворчої місії, у тому числі й на непідконтрольних територіях і вздовж українсько-російського кордону. Президент запропонував найближчим часом відрядити на Донбас другу місію послів Політико-безпекового комітету ЄС.

Петро Порошенко, президент України: Для ознайомлення зі справжньою ситуацією на Донбасі, а також щоб побачити на власні очі, як Росія виконує свою частину зобов'язань по Мінським домовленостям. Я переконаний, що в червні в жодній з європейських столиць не має навіть бути думки про те, щоб послабити секторальні санкції проти Російської Федерації у випадку не імплементації “Мінських домовленостей”.

Кореспондент: Федеріка Могеріні повідомила, що розгляне можливість відрядити місію. За її словами, позиції Євросоюзу щодо України незмінні. Економічні санкції з боку ЄС щодо Росії, за які було проголосовано одностайно, підтверджують це, сказала Федеріка Могеріні й додала, що спільно вживатимуть заходів із визволення в'язнів, яких незаконно утримують у в'язницях Росії та Криму. Також незмінною залишається позиція ЄС і щодо незаконно анексованого Криму.

Федеріка Могеріні, Верховний Представник ЄС: Для нас надзвичайно важливо, що цей візит відбувається буквально за кілька днів до 4-ї річниці незаконної анексії Криму та Севастополя. Ми не визнаємо цю незаконну анексію і ми також продовжуватимемо засуджувати порушення міжнародного права. І ми також не визнаємо вибори, які будуть проводитися в Криму і продовжимо санкції в цьому відношенні.

Ведуча: Нинішній візит Федеріки Могеріні до України пов'язаний з активізацією Європи та Сполучених Штатів Америки у вирішенні конфлікту на Донбасі, а також із президентськими виборами в Росії, що, нагадаю, мають відбутися 18 березня. Про це в ефірі “Українського радіо” сказав голова Єдиного координаційного центру “Донбас” Олег Саакян. Однак, вважає політолог, домовленості, досягнуті під час цього візиту, навряд чи здатні суттєво вплинути на ситуацію.

Олег Саакян, голова Єдиного координаційного центру “Донбас”: Досягнути якогось рішення в такому форматі з Москвою неможливо, оскільки всі ключі від ситуації лежать у Кремлі й у полі відмови від власне загарбницьких амбіцій, явно не позиції України чи Європейського Союзу. Для європейців перш за все безумовно є запобіжником від найгіршого з можливих сценаріїв. Тобто це перемовний процес, який має забезпечити більш-менш прогнозовані ситуації.

Кореспондент: Під час зустрічі з Федерікою Могеріні українська сторона порушила тему й енергетичної безпеки. Україна повторно звернулась до Єврокомісії, до країн Євросоюзу із закликом не підтримувати російський газотранспортний проект “Північний потік — 2”. Нагадаю, 1 березня Росія зменшила транзит газу до ЄС українською газотранспортною системою, після того як наприкінці лютого Стокгольмський арбітраж за підсумками кількох взаємних позовів компанії “Нафтогаз України” і російського “Газпрому” ухвалив рішення на користь України. За ним, зокрема, “Газпром” має сплатити Україні понад 2,5 млрд доларів».

6. Рада Європейського союзу нині продовжила ще на півроку санкції щодо осіб та організацій, причетних до порушення територіальної цілісності України

«Ведуча: Отже, Рада Європейського Союзу сьогодні продовжила ще на півроку санкції щодо осіб та організацій причетних до порушення територіальної цілісності України. Як зауважив політолог Олександр Палій, санкції ухвалюються практично автоматично, полеміка майже не ведеться.

Олександр Палій, політолог: Рішення про продовження санкцій перші рази сприймались важко, всі чекали якихось заперечень, якихось виступів з Європи. Зараз ми цього нічого не бачимо і очевидно, що санкції проти Росії за її агресію стають нормою.

Ведуча: Санкції запроваджено щодо 150 осіб та 38 компаній, вони діятимуть до 15 вересня нинішнього року. Очікується, що відповідне рішення буде опубліковане в офіційному журналі ЄС завтра».

7. Ситуація на Донбасі

«Ведуча: Ситуація на Донбасі. Два обстріли українських позицій провели проросійські бойовики з початку цієї доби на сході України. Про це повідомив “Українському радіо” речник штабу АТО Олег Сушинський. На Донецькому напрямку незаконні формування, за його словами, застосовували озброєння, заборонене мінськими домовленостями.

Олег Сушинський, речник штабу АТО: Зокрема, на Луганському напрямку, противник із великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, вів вогонь по наших позиціях в районі населеного пункту Новгородське. На Донеччині, грубо порушуючи мінські домовленості, окупанти застосували по силах антитерористичної операції 120–82-міліметрові міномети і гранатомети поблизу Павлополя. Унаслідок ворожого вогню, жоден український воїн не постраждав».

8. Фільм «Кіборги» виходить у закордонний прокат

«Ведуча: Фільм “Кіборги”, присвячений захисникам Донецького аеропорту цього місяця виходить у закордонний прокат, зокрема, буде показаний у Сполучених Штатах, Канаді, Франції, Нідерландах, Туреччині, Данії та Литві. Говорить режисер стрічки Ахтем Сеїтаблаєв.

Ахтем Сеїтбалаєв, режисер фільму “Кіборги”: Я дуже сподіваюся на те, що побачивши наш фільм там на заході люди також відчують що ми мало чим відрізняємося від їх бажань. Ми також мріємо про безпеку для своїх дітей, про верховенство права, про гідну освіту, про старість для наших батьків. І саме зараз ми всі разом викладаємо фундамент задля того щоб це дійсно відбулося. І мене дуже тішить як режисера, що нам каже глядач, відчуття. Головне від фільму, що цей фільм про світ, який народжується в середині цієї війни.

Ведуча: Як повідомила сьогодні на брифінгу в Києві перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, 14 березня відбудеться прем'єрний показ стрічки «Кіборги» в столиці Сполучених Штатів — Вашингтоні, 16 — в Гаазі, у Нідерландах, 17 — у Варшаві, 19 березня — у Брюсселі».

9. Учасниця минулорічної ДТП в Харкові, внаслідок якої загинуло шестеро людей, Олена Зайцева заперечує, що в день аварії вживала наркотики

«Ведуча: Учасниця минулорічної ДТП в Харкові, внаслідок якої загинули 6-ро людей, Олена Зайцева заперечує, що в день аварії вживала наркотики. Про це вона сказала сьогодні на судовому засіданні, — повідомляє кореспондент “Українського радіо”. Зайцева розповіла, що їхала на жовтий сигнал світлофора та не встигла загальмувати, коли почав рухатися другий учасник ДТП Геннадій Дронов. Вона визнала свою провину і всі цивільні позови, заявлені потерпілими. Інший обвинувачений Геннадій Дронов відмовився давати свідчення і не визнав свою провину. Наступне засідання суду має відбутися 21 березня».

10. Кияни зможуть безплатно пройти обстеження на глаукому

«Ведуча: Безплатно пройти обстеження на глаукому можуть кияни під час Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою з 12 до 16 березня. У Києві, за даними міської державної адміністрації, щороку реєструється майже півтори тисячі нових випадків хвороби. Найбільш схильні до розвитку глаукоми — люди старші 40 років, а також ті, у чиїх родичів було діагностовано таке захворювання.

Кореспондент: У Консультативно-діагностичному центрі Голосіївського району з дев'ятої години ранку була черга з охочих потрапити до лікаря-окуліста. Здебільшого це люди літнього віку. Дехто з них прийшов на планову перевірку зору або з'ясувати якісь проблеми із очима, інші прийшли, почувши про безоплатне обстеження на глаукому.

Галина Плевак, пенсіонер: Почула оголошення, прийшла перевірити зір — це важливий орган. Зараз трохи є таке сльозяться очі. Раніше перевірялася, не було скарг ніяких.

Антоніна, прийшла на прийом до окуліста: У мене висока близорукість з дитинства. Вона тепер прогресує. Прийшла перевірити. На лівому глазі було кровоізліяніє, а тепер щось мішає мені. Прийшла провіритись.

Кореспондент: На ранніх стадіях захворювання специфічних симптомів немає, каже лікар-офтальмолог Консультативно-діагностичного центру Голосіївського району Києва Галина Бородачик, тому, каже вона, так важливо своєчасно проходити обстеження і вимірювати внутрішньоочний тиск. У групі ризику — люди старші за 40 років, пацієнти з короткозорістю, цукровим діабетом і ті, хто має спадкову схильність до цієї хвороби. Говорить лікар.

Галина Бородачик, лікар-офтальмолог: Имеется пневмотонометр. Если подозрение, то тогда измеряется давление тонометром Маклакова по методике и проверенный временем, что даже иностранцы в шоке от его точности.

Кореспондент: Частина пацієнтів потребує консервативного лікування — очні краплі, частина — лазерної корекції, дехто — хірургічного втручання. Розповідає кандидат медичних наук, професор Олена Куриліна.

Олена Куриліна, кандидат медичних наук, професор: Остання стадія — це хірургічне. Чому остання стадія? Можливі ускладнення. Незважаючи на те, що зараз нові технології і хірургія на дуже високому рівні, але хірургія — це хірургія.

Кореспондент: За словами Олени Куриліної, у 70 % випадків на ранніх стадіях глаукому можна лікувати за допомогою лише відповідних очних крапель».

11. «Нульова декларація»

«Ведуча: Президент Петро Порошенко запропонував представникам бізнесу долучитися до розробки законопроекту про “нульову декларацію”. Сьогодні на зустрічі з представниками бізнес-співтовариства в Києві він виступив з ініціативою проведення податкової амністії в Україні».

(Порушено стандарт балансу думок — не представлено позиції бізнесу з цього питання. Порушено стандарт повноти інформації — не пояснено аудиторії, що таке «нульова декларація» і в чому саме полягає суть податкової амністії, запропонованої Президентом. Загалом цей матеріал має ознаки замовності.)

12. День добровольця в Україні

«Ведуча: Національний банк від сьогодні ввів в обіг монету, присвячену добровольчим батальйонам. Її номінал 10 гривень, тираж 1 мільйон, уточнює прес-служба регулятора. День добровольця відзначається в Україні щороку 14 березня».

13. Шевченківські читання відбулися сьогодні у столиці

«Ведуча: Шевченківські читання з нагоди 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулися сьогодні у Києві серед курсантів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ.

Кореспондент: Загалом учасниками конкурсу на знання творчості Шевченка були представники одинадцяти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ. Вони представляють практично всі регіони України. Тут були курсанти, які навчаються у Львові, Харкові і, звичайно, в столиці. А переможницею стала Олександра Козак, яка навчається на першому курсі Дніпропетровського державного університету Міністерства внутрішніх справ.

Олександра Козак, переможниця конкурсу: Я впевнена була в собі. Я дуже довго готувалася до цього конкурсу. Всі були дуже сильні. В мене були хвилювання. Досить приємні враження. Я обрала уривок з поеми “Наймичка” Тараса Шевченка. Ця історія не перша і не остання в часи Шевченка, коли мати не могла забезпечити свою дитину. “Марку, подивися, подивися ти на мене! Бач, як я змарніла. Я негарна, не наймичка, я... Та й оніміла. Марко плакав, дивувався. Знов очі відкрила. Пильно-пильно подивилась, сльози покотились”. Літературою займаюсь ще з сьомого класу. В мене бабуся — вчитель української літератури та мови.

Кореспондент: Усі учасники конкурсу підкреслюють: головне для них було те, що вони могли брати участь у конкурсі. Серед лауреатів — Ярослав Самарський. Він навчається на четвертому курсі Національної академії внутрішніх справ у столиці. Найскладніше, говорить Ярослав, було обрати твір, який відповідає твоєму внутрішньому стану.

Ярослав Самарський, лауреат конкурсу: Я читав уривок з поеми “Кавказ” Шевченка. Мені дуже подобаються останні рядочки: “І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете! Вам Бог помагає. За вас — правда, за вас — сила і воля святая”.

Кореспондент: Лауреатів нагороджували практично з усіх регіонів. Ви познайомились між собою?

Ярослав Самарський: Ми знайомі навіть із попередніх конкурсів. Одна дівчинка, яка брала участь та представляла Харківський національний університет, ми з нею знайомі ще з Мінська. Це був міжнародний конкурс ораторського мистецтва. До речі, я сам з Донецька, але вступав до Києва. І для всіх учасників це, знаєте, лейтмотив, що Донецьк та Луганськ — це все ж Україна і там дуже люблять та поважають українську мову.

Кореспондент: Після закінчення урочистої частини, усі учасники конкурсу отримали факсимільний бібліографічний раритет — оригінал “Кобзаря” 1840 року».

У випуску за 12 березня не повідомлялося про всі важливі теми дня:

Бойовики обстріляли автомобіль працівників Донецької фільтрувальної станції.

Кримські татари не голосуватимуть на виборах російського президента — глава Меджлісу Чубаров.

13 березня (вівторок)

1. Пожежа на полігоні

«Ведуча: Пожежа на полігоні. Один військовослужбовець загинув, семеро дістали опіки різного ступеню тяжкості внаслідок пожежі у наметовому містечку на військовому полігоні “Широкий лан” у Миколаївській області. Про це “Українському радіо” повідомив військовий прокурор Миколаївського гарнізону Вадим Аракелян. За його словами, один з наметів загорівся через порушення правил безпеки при користуванні піччю. Справу розслідує миколаївська поліція, розповів Вадим Аракелян.

Вадим Аракелян, військовий прокурор Миколаївського гарнізону: За даним фактом розпочате кримінальне провадження. Органом досудового розслідування є Миколаївський відділ поліції. Під професійним керівництвом військової прокуратури Миколаївського гарнізону. Проводяться першочергові слідчі дії, допитуються свідки та буде призначено відповідні експертизи.

Ведуча: В одного із постраждалих в пожежі під Миколаєвом 25 % опіків шкіри. Про це “Українському радіо” повідомила прес-офіцер 92-ї окремої механізованої бригади Христина Вдовиченко».

2. Ситуація на Донбасі

«Ведуча: На Донбасі російсько-терористичні війська впродовж сьогоднішньої доби тричі прицільно обстріляли українські позиції. Про це “Українському радіо” станом на 18-ту годину повідомив речник штабу АТО Олег Сушинський. За його словами, внаслідок обстрілів, одного українського військового травмовано.

Олег Сушинський, речник штабу АТО: На Луганському напрямку по укріпленнях неподалік населеного пункту Луганське, противник застосував гранатомети та великокаліберні кулемети. На Донецькому напрямку ворог застосовував 82-міліметрові міномети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю по опорних пунктах сил антитерористичної операції неподалік Пісків. Зі стрілецької зброї обстріляні захисники шахти Бутівка».

3. Пам'ять жертв російської агресії вшановують сьогодні ввечері в Києві на Майдані Незалежності

«Ведуча: Пам'ять жертв російської агресії вшановують сьогодні ввечері в Києві на Майдані Незалежності. Цього дня чотири роки тому на центральній площі Донецька проходила мирна акція “За єдність”, під час якої було вбито 22-річного донеччанина Дмитра Чернявського. Він став однією з перших жертв російської агресії.

Кореспондент: Власне акція вже завершується. Люди поступово починають розходитися. Але все ж таки залишаються, щоб поділитися якимись своїми думками, своїми емоціями щодо того, що нині відбувається на сході України. На цю акцію зібралися переважно представники донецької громади. Спершу запалили лампадки біля стели Незалежності. Потім відбувся поминальний молебень. Дехто із присутніх тримав в руках світлини зі своїми родичами, загиблими внаслідок російської агресії. До речі, і час початку акції, 18-та година, обрали не випадково. Адже саме в цю годину чотири роки тому на центральній площі в Донецьку проводилася мирна акція “За єдність України”. Я поспілкувалася з одним із учасників цього мітингу безпосередньо, людина, яка стала..., ну, він теж зазнав травм через побиття. Це Віталій Овчаренко. Він розповів, що тоді у Донецьку зібралося понад 10 тис. проукраїнських громадян та активістів. Ніхто не був впевнений, що все відбудеться мирно і спокійно. Адже тоді до міста, каже Віталій Овчаренко, стягували проросійських бойовиків і військових з Росії. Саме так звані тітушки і спровокували бійку. І у них була зброя, а в мітингувальників її не було. Тоді правоохоронці в бійку навіть і не втручалися, розповів Віталій Овчаренко. Тітушок, каже хлопець, певний час могли стримувати футбольні фанати та інші активісти. Невдовзі була і перша жертва — від ножового поранення загинув 22-річний Дмитро Чернявський. Він був ще студентом. Брав участь і в Революції гідності й посмертно був удостоєний звання “Героя України”. Учасники сьогодні прийшли і кажуть, що зібралися для того, щоб заявити, що Донецьк, як, власне, і весь Донбас — це Україна. І будуть продовжувати боротися проти російського окупанта до кінця».

4. На кримських татар на окупованому півострові чинять тиск

«Ведуча: До виборів президента Росії лишаються лічені дні. На кримських татар, які живуть на анексованому півострові, посилюється тиск з боку окупаційної адміністрації. Про це повідомив сьогодні в Києві голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на щорічній зустрічі керівництва Меджлісу з глава дипломатичних представництв та міжнародних організацій, акредитованих в Україні. За словами Рефата Чубарова, кримських татар змушують взяти участь у виборах президента Росії запланованих на 18 березня, щоб у такий спосіб легалізувати вибори.

Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу: Немає жодної родини кримських татар, до якої б не заходили ті чи інші так звані «агітатори». Ісламські духовні особи, вчителі, лікарі, бізнесмени — багатьох із них викликають до ФСБ або інших органів окупаційної влади. Їх закликають сприяти проведенню виборів. Якщо відчувають, що люди це відкидають — починають їм погрожувати. Тиск зараз у Криму на всіх громадян України, і особливо на кримських татар, — просто шалений, щоб забезпечити явку.

Ведуча: За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, після дня голосування будуть сформовані списки усіх причетних до організації незаконних виборів у Криму. На цих людей чекатимуть санкції, — говорить міністр.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ: Всі, хто бере участь у організації цих виборів, — мають потрапити під санкції та отримати свою частину відповідальності. Про це я вже вчора говорив з Федерікою Могеріні і буду в понеділок говорити з міністрами закордонних справ країн Європейського Союзу».

5. Виставка дитячих малюнків «Мій Крим» у парламенті

«Ведуча: Виставка дитячих малюнків “Мій Крим” очима дітей України відкрилася сьогодні в кулуарах парламенту. Громадська організація “Кримська громада” та “Об'єднання добровольців” з Чернігова вирішили в четверту річницю анексії Криму донести до суспільства через дитячі малюнки наслідки російської агресії на півострові.

Кореспондент: На багатьох малюнках діти написали “Крим — це Україна”, “Мій Крим”, є написи кримськотатарською мовою із перекладом “Крим, ми вас любимо”. За словами Світлани Здорок, вона голова громадської організації “Об'єднання добровольців”, тут представлені малюнки дітей переселенців з Криму, а також з Донецької і Луганської області.

Світлана Здорок, голова громадської організації “Об'єднання добровольців”: Це як діти бачать Крим, що вони втратили. Свій дитячий погляд на проблематику Криму. Діти намалювали, якою була депортація татар.

Кореспондент: Як повідомила мені голова громадської організації “Кримська громада” Світлана Кузіна, яка сама кримчанка і ще дві тисячі чотирнадцятого року була вимушена з чоловіком-військовослужбовцем переїхати на материкову Україну, одним із переможців став малюнок Іващенко Анни. Їй вісім років. На цьому малюнку зображено п'ять пальчиків, і один з них плаче. На цьому пальчику написано Крим. Загалом, каже Світлана Кузіна, малюнки найрізноманітніші.

Світлана Кузіна, голова громадської організації “Кримська громада”: Дуже подобається робота, дівчина з Феодосії Марфіна Дар'я, десять років. Для неї Крим — чорно-білі кольори. Є у нас також малюнок, який намалювала чернігівська дівчинка. Вона має вади із зором, малює і ангел виходить із води, і в світло виходить. Начебто, несе світло. Діти дуже перейнялися цією біллю, кримською трагедією. І зараз це відчувається в їхніх роботах.

Кореспондент: Є тут і чорно-білі малюнки. більшість малюнків різнокольорові, зображені краєвиди Криму, якими їх запам'ятали діти. Тут багато сонця, моря, квітів. Можна виокремити малюнок Єфремової Світлани. Їй тринадцять років. Зображено контури кримського півострова, над яким летить голубка і дівчинка написала: “Голубка біла, ти лети у світ, бо миру прагнуть від Карпат до Криму”».

6. Контури російської політики

«Ведуча: Контури російської політики. Результати такого дослідження презентували в Києві.

Кореспондент: 18 березня в Росії відбудуться президентські вибори. Ніхто не чекає від них особливої інтриги, каже соціолог-експерт “Левада-центру” Денис Вулков. Лідирує в рейтингах нинішній президент, — додає експерт. Для Володимира Путіна це буде його остання каденція на найвищій державній посаді. На думку Дениса Вулкова, економічний спад суттєво не впливає на рейтинги російського президента.

Денис Вулков: Ситуация пока для власти в целом благоприятная. Рейтинги достаточно высокие. Уверенность пока что сохраняется, что страна движется в верном направлении. Пока что Путин останется.

Кореспондент: Одним із важливих для України вважає російське питання директор Фонду громадської дипломатії Антон Найчук.

Антон Найчук: Основним пріоритетом політики України наразі на російському напрямі є саме реінтеграція окупованих територій в українську політично-економічну систему. Російська сторона зацікавлена у вирішенні питання за допомогою використання миротворчого континенту. Єдине, те що спостерігається, вони не хочуть виступати підписантом будь-яких документів, оскільки вони занепокоєні можливістю виступати у якості повноцінної сторони конфлікту.

Кореспондент: Останнім часом спостерігається певне відсторонення Європейського Союзу від українського питання, зазначає експерт Фонду громадської дипломатії Олександр Градюк. За його словами, зараз країни Євросоюзу зосередилися на власних питаннях. Та немає сумнівів — всі європейські країни зацікавлені у врегулюванні конфлікту на Сході України, каже експерт Олександр Градюк.

Олександр Градюк, експерт: Глобально багато речей залежать від Німеччини, від Франції, які зацікавлені в тому, щоб урегулювати конфлікт на території Європи. Зберігати в межах якогось свого контролю українське питання, щоб криза не переростала далі і не збільшувалась.

Кореспондент: Світ продовжує підтримувати Мінські домовленості, які є безальтернативними, наголошує експерт Антон Найчук. Миротворча місія розглядається як інструмент реалізації. Крім того, додає Антон Найчук, продовжуються санкції проти Росії з боку ЄС. Тому, за його словами, можна говорити, що баланс підтримки України країнами Євросоюзу зберігається».

7. Росія систематично руйнує основи міжнародного правопорядку

«Ведуча: Росія систематично руйнує основи міжнародного правопорядку. Ситуація з отруєнням у Великобританії колишнього шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки, вкотре це довела. Про це написала британський посол в Україні Джудіт Гоф у блозі на сайті «Української правди». Вона наголосила, що дії Росії в Україні та Великобританії становлять серйозну загрозу не тільки для обох країн, а й для всього законослухняного міжнародного співтовариства».

8. ВР не проголосувала за зміни до закону про ДБР

«Ведуча: Верховна Рада сьогодні не проголосувала за жоден із трьох законопроектів, щодо змін до закону про Державне бюро розслідування. Парламентаріям пропонувалися три законопроекти. Документи не набрали необхідної кількості голосів, їх повернули до повторного доопрацювання. Закон щодо встановлення групи інвалідності учасникам АТО нардепи підтримали в другому читанні і в цілому».

9. Обрання омбудсмена

«Ведуча: До прозорого обрання нового уповноваженого з прав людини закликають Верховну Раду представники кількох правозахисних організацій. Нагадаю, торік у квітні завершилася п’ятирічна каденція перебування на цій посаді Валерії Лутковської. Активісти Центру інформації про права людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, Центру громадянських свобод, Кримської правозахисної групи прийшли з закликом провести відкритий конкурс із публічний процесом обговорення обраних кандидатур.

Кореспондент: “Омбудсмен — не товар, а парламент — не базар”, “За права людини без політичних маніпуляцій”. Такі написи на плакатах активістів. Вони принесли до будівлі парламенту три ялинки, які символізують трьох претендентів на посаду омбудсмена політичних партій, каже представник Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павлюченко.

Олександр Павлюченко, представник Української Гельсінської спілки з прав людини: Ми їх асоціюємо з цими ялинками, які мають бути зараз залишені в минулому і розпочати новий процес обрання уповноваженого. Відкрита процедура з чіткими зафіксованими всіма позиціями.

Кореспондент: Правозахисники висловлюють побоювання, що омбудсмен із політичного середовища опікуватиметься інтересами політиків, а не правами громадян, каже голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. За її словами, депутати ще й спровокували правову колізію, коли до закону про регламент парламенту внесли зміни, які запроваджують відкриту процедуру голосування, тоді як спеціальний закон про уповноваженого, каже про таємну, бюлетенями.

Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини: Зробили відрите, щоб можна було порахувати яка фракція дала скільки голосів. От ми вважаємо, що має бути таємне голосування, коли депутати можуть більш незалежно, неупереджено, проголосувати за цю посаду і не боятися, що їх потім покарають чи винесуть на обговорення, бо вони проголосувати не так, як голосує лінія партії.

Кореспондент: Правової колізії немає, каже у відповідь голова регламентного комітету і представник “Народного фронту” Павло Пинзеник. Говорить, голосуватимуть відкрито у сесійній залі.

Павло Пинзеник, голова регламентного комітету: Норма, прийнята пізніше, має першість по відношенню до норми, яка була введена в законодавство раніше. Ми повинні орієнтуватися в першу чергу на правову позицію Конституційного Суду. Конституційний суд вважає, що всі голосування у Верховній Раді повинні бути відкритими.

Кореспондент: Нового конкурсу з обрання омбудсмена, за словами депутата від БПП Ірини Луценко, теж чекати не варто.

Ірина Луценко, депутат «БПП: Не буде ніколи задоволених. Ми демократичне суспільство. Кожен хтось буде мати своїх симпатиків і антипатиків.

Кореспондент: Серед запропонованих нині кандидатур — Людмила Денисова, висуваниця “Народного фронту”, Сергій Алєксєєв від Блоку Петра Порошенка і Андрій Мамалига від Радикальної партії. Ірина Луценко не виключає, що питання обрання омбудсмена може опинитися на порядку денному в цей четвер. Каже, нині тривають домовленості, за яке з кадрових питань голосувати спочатку. За уповноваженого Верховної Ради з прав людини, як того хочуть у “Народному фронті”, чи за нового керівника Нацбанку, як вимагають у БПП».

10. Кількість нових випадків захворювання на кір в Україні минулого тижня зменьшилася

«Ведуча: Кількість нових випадків захворювання на кір в Україні минулого тижня зменшилася на 10 %. За цей час захворіло понад 600 людей, із них дві третини — діти. Про це сьогодні повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров`я. Загалом цього року на цю хворобу занедужало 7069 людей. Найбільше в Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій та Львівській областях».

11. На Житомирщині зростає захворюваність на грип

«Ведуча: На Житомирщині зростає захворюваність на грип та гострі респіраторно вірусні інфекції. Найбільше хворих серед дітей. Епідпоріг перевищений на 18 %.

Тетяна Лутай, епідеміолог обласного лабораторного центру: Епідемічна ситуація в області, щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, залишається доволі напруженою. Ми продовжуємо стежити за циркуляцією цих збудників, що циркулюють серед населення, тобто продовжується вірусологічний моніторинг, який свідчить, що протягом останнього тижня серед населення циркулювали грип Б, аденовіруси, РС-віруси».

12. Проблеми із зором в Україні

«Ведуча: Щороку в Україні у 250 тисяч дітей діагностують проблеми із зором. Про це сьогодні на прес-конференції у Києві розповів президент Асоціації дитячих офтальмологів України професор Сергій Риков. За його словами, раз на рік діти мають проходити обстеження у лікаря-офтальмолога, щоб вчасно виявити погіршення зору.

Кореспондент: У дітей шкільного віку зір має тенденцію до швидкого погіршення через постійне напруження очей. Такі висновки офтальмологів, які в рамках проекту “Здоровий зір — 2017” обстежили понад 3 тисячі учнів з-понад 20 шкіл Києва, Львова і Харкова. Та виявили, що майже половина дітей має поганий зір.

За словами головного офтальмолога Міністерства охорони здоров'я Сергія Рикова, щороку в державі збільшується кількість дітей з короткозорістю. Їхня частка на сьогодні становить від 60 до 80 %.

Сергій Риков: Багато батьків не звертає увагу: Два роки дитина погано бачить, батьки не замітять. Тому що десь прищуриться, це дитина не сліпа. Вона добре бачить на близькій відстані. Але вдалину вона погано бачить. На сьогодні і можливість оптиків наскільки висока, що ми можемо відкоригувати зір.

Кореспондент: Якщо людина перебуває у стресовому стані, неправильно харчується, мало рухається і спить, то рано чи пізно така людина носитиме окуляри. Це стосується дорослих і дітей. (Нечітко позначено межі переказу чужої думки. Два попередніх речення сприймаються як думки кореспондента.) Зниження гостроти зору у дитячому віці більш небезпечне, — каже Сергій Риков. Відстежити початок проблем із зором складно через те, що діти самі не скаржаться на поганий зір. Лікарі радять батькам раз на рік відвідувати офтальмолога. Таких правил дотримується моя співрозмовниця Юлія.

Юлія: Каждый год накануне начала учебного года. Мы посещаем основных врачей и офтальмолога в том числе. Около 2-3 часов ребенок проводит в компании телевизора или планшета. Но я обращаю внимание на дистанцию. 5 метров в нашей квартире не соблюдается, значительно меньше эта дистанция, чем положено.

Кореспондент: Перебування за комп'ютером, за словами фахівців, на 13-му місці серед інших причин погіршення зору у дітей. За словами лікаря-офтальмолога Лариси Харченко, забороняти школярам працювати за комп'ютером чи на планшеті не потрібно. Лариса Харченко радить навчити учнів правильно користуватися електронними приладами.

Лариса Харченко: Проблема не в мониторе, а в том, что за этим монитором проводит очень много времени, очень мелким шрифтом, на очень близком расстоянии. Если Вы поработали два часа, сделайте 15 минут отдыха.

Кореспондент: У планах офтальмологів, які залучені до проекту “Здоровий зір”, провести скринінг (немає бекґраунду-пояснення терміну) органів зору у школярів Київщини і запровадити онлайн-консультації з лікарями, щоб батьки мали відповіді на запитання, які їх турбують».

У випуску за 13 березня повідомлялися всі важливі теми дня.

14 березня (середа)

1. Сьогоднішній приїзд російського президента Путіна до окупованого Криму Порошенко назвав провокацією

«Ведуча: Провокацією назвав сьогоднішній приїзд російського президента Владіміра Путіна до окупованого Криму президент Петро Порошенко. Про це глава нашої держави сказав на спільній прес-конференції з австрійським колегою Александром ван дер Белленом в Києві. Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати виборів президента Росії в анексованому Криму. Александер ван дер Беллен повідомив, що Австрія не визнає голосування на окупованому півострові і не відряджатиме туди своїх спостерігачів. Австрійський лідер зауважив, позиція його країни залишатиметься незмінною до повного звільнення кримського півострова. Говорить Александер ван дер Беллен.

Александер ван дер Беллен, президент Австрії: З точки зору Австрії зрозуміло, що анексія Криму протиправна була і є, і це є також і позицією Європейського Союзу. Тому на території Криму не можуть відбуватися правомочні вибори до російського парламенту або президента. І це не тільки моя точка зору, це однозначно точка зору всього австрійського уряду».

2. Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі продовжує роботу зі звільнення заручників

«Ведуча: Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі продовжує роботу зі звільнення заручників, про це повідомила речниця екс-президента представника України в контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер за підсумками сьогоднішнього засідання в Мінську. За її словами, українська сторона наполягає на залученні міжнародних організацій на всіх етапах звільнення полонених. Нагадаю, за даними СБУ на окупованих територіях Донбасу в заручниках перебуває 103 людини, понад 400 зникли безвісти».

3. Від початку доби вздовж лінії розмежування на сході України не зафіксовано жодного порушення режиму припинення вогню

«Ведуча: І від початку доби вздовж лінії розмежування на сході України не зафіксовано жодного випадку порушення режиму припинення вогню. Про це “Українському радіо” повідомив речник штабу АТО Олег Сушинський.

Олег Сушинський, речник штабу АТО: У першу половину доби режим всеохоплюючого перемир’я на лінії розмежування сторін дотримувався у повній мірі. Українські військовослужбовці, які виконують завдання на 1-ій лінії оборони, продовжують надійно контролювати противника, неухильно дотримуючись при цьому умов повного припинення вогню».

4. День українського добровольця відзначають сьогодні в Україні

«Ведуча: День українського добровольця, офіційно започаткований минулого року, відзначають сьогодні в Україні. У Харкові вітають живих, вшановують загиблих.

Кореспондент: Спочатку трішки передісторії. Чотири роки тому у Харкові щодня вирували сепаратистські мітинги під російськими прапорами й саме 14 березня сталося перше в російській війні бойове зіткнення. Сотня бойовиків на чолі із сумнозвісним Топазом та Моторовою напали на офіс організації “Патріот України” на вулиці Римарській, та наші хлопці неочікувано для нападників дали жорстку відсіч, 2 загиблих, 5 поранених переважно громадяни Росії, таким був результат. Більшість активістів організації пішли на фронт не чекаючи на повістку з військкомату, скільки харків'ян стали добровольцями підрахувати доволі важко, дехто і зараз не хоче афішувати свою участь у війні або має близьких родичів на окупованій території, хтось має судимість через це не міг укласти контракт, є і ті, хто вважає захист Вітчизни не обов'язком, а святим правом, тому розмови про це їх навіть ображають. На Майдані зібралося кілька сотень людей, біля підніжжя монументу Незалежності прапори батальйону “Харків 1”, “Срібний корпус” та інших, де воювали харків'яни. Звучать пісні, народжені війною, вшановують живих та згадують загиблих побратимів. Тут далеко не всі бійці добровольці, адже багато хто і зараз на фронті, прозвучала мужня і священноспівна молитва добровольців, що закінчилася яскравим фаєршоу. У Харкові зараз іде сніг, але люди не розходяться, спілкуються, роздивляться фотографії на стендах, діляться планами та говорять про готовність будь-якого дня знову стати на захист України».

5. СБУ викрила антиукраїнську мережу

«Ведуча: Служба безпеки викрила розгалужену антиукраїнську мережу, учасники якої на замовлення Росії займалися підривною діяльністю, організовуючи провокації. Це “Українському радіо” підтвердила прес-секретар СБУ Олена Гітлянська. Координацією антиукраїнської мережі займався Артем Бузіла. Журналіст заарештований за звинувачення у сепаратизмі наприкінці квітня 2015-го. Він надсилав вказівки безпосередньо з адміністрації російського президента Путіна. Фінансування підривної діяльності здійснював екс-голова МВС Віталій Захарченко, повідомляють у прес-службі СБУ».

(Порушено стандарт балансу — немає позиції підозрюваного чи його захисту.)

6. Презентація документального фільму «Гібридна історія»

«Ведуча: Документальний фільм-розслідування Сергія Лойка “Гібридна історія” від завтра демонструватиметься на українському телебаченні. У 4-серійній стрічці через реальні історії людей показані інструменти ведення гібридної війни проти України.

Чоловік: В Россию нас заманили обманным путем, якобы на стройку. Должны были выходить на связь с неизвестными нам лицами. Поняли, куда мы попали и кто нами руководит.

Кореспондент: : Це розповів про себе 17 серпня минулого року на брифінгу в СБУ Юрій Бондар, на той час уже демобілізований старший стрілок 20-го окремого мотопіхотного батальйону. Тоді ж Служба безпеки України оприлюднила відео допиту двох людей: на відео вони зізнаються, що були вербувальниками колишніх українських військовослужбовців, яких ФСБ планувало звинуватити у запланованих спецслужбою терактах у Росії. Ось оприлюднений фрагмент допиту однієї з допитаних:

Жінка: Работала в Москве у Соколова. Обратились заказчики, чтобы сделать диверсионный проект для фсбешников. Взять троих людей из АТО, отправить их в Россию. Должна была воссоздаться как бы диверсия. Этих атошников отправляла я. Мне за это заплатили 5 тысяч.

Кореспондент: Той брифінг в СБУ спонукав військового журналіста Сергія Лойка, автора романів про оборону Донецький летовища “Аеропорт” і “Рейс” розпочати власне розслідування. У підсумку з'явився 4-серійний документальний фільм “Гібридна історія”. За словами режисера, в основу покладена реальна історія кохання української дівчини Дарини та російського агента ФСБ Сергія Соколова.

Режисер: Что такое гибридная война? Пожалуй, такое первое исследование методов гибридной войны под микроскопом. Этот фильм интересно будет смотреть даже тем, кто далек от политики. Смотреть, как трагическую любовную историю.

Кореспондент: Сюжет гібридної історії у стилі голлівудських режисерів, — каже директор одного з українських видавництв Дмитро Кириченко. Він радить усім подивитися документальний фільм, а ще бути обачними, бо в умовах гібридної війни багато хто ризикує стати її елементом.

Дмитро Кириченко: Агент ФСБ вербовал украинцев, формируя агентскую сеть. Одна из этих людей была девочка, в которую он потом влюбился. Его арестовали фсбешники буквально недавно. Все было заделано в такую упорно , все раскрылось, и у них все их планы полетели.

Кореспондент: Документальний фільм-розслідування “Гібридна історія” почнуть показувати з 15 березня на одному з українських телеканалів. Стрічка є у вільному доступі у інтернеті».

7. Поліція Львівської області відкрила кримінальне провадження за фактом вибуху біля польського поховання на території Личаківського кладовища

«Ведуча: Поліція Львівської області відкрила кримінальне провадження, за фактом вибуху біля польського поховання на території Личаківського кладовища, стаття “хуліганство”. Як сказала “Українському радіо” речниця обласної поліції Світлана Добровольська, внаслідок вибуху ніхто не потерпів.

Світлана Добровольська, речниця обласної поліції: Встановлено, що на клумбі вибухнув невідомий предмет, який було закинуто на територію цвинтаря через огорожу. Постраждалих в наслідок вибуху немає, пошкоджень надгробків та поховань не виявлено. За фактом відкрите кримінальне провадження за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України — це хуліганство. Санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років. Наразі призначено експертизи. Правоохоронці встановлюють осіб, причетних до скоєння цього правопорушення».

8. Суд про держзраду Януковича планує завершити розгляд 18-19 квітня

«Ведуча: Оболонський райсуд Києва, який слухає справу про державну зраду екс-президента втікача Віктора Януковича, планує завершити її розгляд 18-19 квітня. Про це повідомив на сьогоднішньому засіданні головуючий суддя Владислав Дев’ятко. За його словами, до цього часу 8-судових засідань буде допитано свідків захисту, суд також готовий надати можливість Януковичу свідчити в режимі відеоконференції, сказав суддя. На 18-19 квітня заплановані судові дебати. Наступне судове засідання у справі про держзраду Януковича відбудеться 21 березня».

9. До реєстру неплатників аліментів за більш ніж місяць було внесено понад 170 тисяч осіб

«Ведуча: До реєстру неплатників аліментів за більш ніж місяць було внесено понад 170 тисяч осіб. Серед яких є і депутати, і чиновники, і колишні високопосадовці. Про це повідомив на засіданні уряду міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, 82 тисячам аліментних боржників було заборонено виїзд за кордон. Щодо 80 тисяч застосовано заборону користування транспортними засобом, 7 тисяч злісних неплатників оголошено у розшук».

10. Правила поховання людей, які померли природною ненасильницькою смертю, в Україні не зміняться

«Ведуча: Правила поховання людей, які померли природньою ненасильницькою смертю в Україні найближчим часом не зміняться. Нововведення до процесуально-кримінального Кодексу, що почне діяти 15 березня, яке зобов'язує морги приймати тіла померлих лише за рішенням суду, стосується лише випадків, коли смерть настала через зовнішні чинники. Наприклад, в наслідок травми, насильства чи, скажімо, отруєння.

Кореспондент: Що ближче до 15 березня, то більше з'являється публікацій про те, яких змін чекати після набрання чинності змін до Кримінально-процесуального кодексу, ініційованих депутатом Андрієм Лозовим. У кількох засобах масової інформації з'явилися повідомлення, що, начебто, з 15 березня українці не зможуть поховати своїх рідних без проведення судово-медичної експертизи, яку має призначити суд. А з огляду на надмірну завантаженість українських судів, дехто прогнозував, що очікування таких рішень затягнеться на 3 і більше днів. Співавтор документу народний депутат Ігор Мосійчук з трибуни Верховної Ради сказав, що насправді зміни стосуватимуться винятково тих випадків, коли смерть наступила внаслідок вчинення кримінальних злочинів.

Ігор Мосійчук, народний депутат: Жодних змін у похованні громадян з 15 березня не відбудеться. Правка стосується виключно кримінальних справ і стосується права громадянина на оскарження під дослід, і встановлення термінів слідства.

Кореспондент: А ось для тих випадків, коли слідчий не впевнений, що смерть сталася з природних причин, і зараз, і за новими нормами передбачено судово-медичну експертизу. Дотепер, щоб провести цю експертизу і з'ясувати причини смерті, було достатньо постанови слідчого поліції. А з 15 березня знадобиться ще ухвала слідчого судді. Про це «Українському радіо» розповіла суддя-спікер Шевченківського районного суду Києва Марина Антонюк.

Марина Антонюк, суддя-спікер Шевченківського районного суду: Звичайно, що це затягне період протягом якого слідчий зможе видати дозвіл на поховання. Проте, ми будемо намагатись якнайшвидше та оперативніше розглянути такі клопотання. Оскільки всі ми люди і всі співчуваємо горю.

Кореспондент: За новими нормами слідчий суддя має 72 години щоб ухвалити рішення давати дозвіл на проведення експертизи чи ні. Це затягуватиме проведення досудового розслідування а також спричинить корупційні ризики. Таку думку в коментарі «Українському» радіо висловив експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики: Люди будуть хотіти прискорити цей процес. Там, де є бажання прискорити, є спокуса дати комусь хабаря.

Кореспондент: За словами Марини Антонюк, з 15 березня набирають чинності інші зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема слідчі підрозділи будуть позбавлені можливості звертатися до місцевого суду для отримання дозволу на проведення обшуку, накладення арешту чи обрання запобіжних заходів. Замість цього будуть зобов'язанні звертатися в один суд за місцем розташування Головного управління Нацполіції в кожній області. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков цими днями сказав, що такі зміни можуть паралізувати роботу правоохоронців і закликав Верховну Раду скасувати їх».

11. У Луцьку запровадили можливість зареєструвати домашнього улюбленця через центр надання адміністративних послуг

«Ведуча: У Луцьку запровадили можливість зареєструвати домашнього улюбленця через Центр надання адміністративних послуг. Для вирішення проблеми з безпритульними тваринами та швидкого повернення загублених тварин власникам Луцька міськрада запровадила обов'язкову реєстрацію усіх хатніх тварин. Також запроваджено програму ідентифікації тварин жетонами з QR-кодом. Власник реєструє улюбленця та утримує персональний онлайн кабінет, отримавши спеціальний мікрочіп або жетон з QR-кодом — тварина надійно захищена від втрати».

(Порушено стандарт балансу думок, немає позиції представників колективної сторони конфлікту — власників хатніх тварин.)

12. Паперові гроші номіналом одна, дві, п'ять та десять гривень будуть замінені на монети

«Ведуча: Паперові гроші номіналом одна, дві, п'ять та десять гривень будуть замінені на монети. Сьогодні Національний банк презентував нові карбовані гривні. Окрім цього регулятор повідомив, що припиняє виготовляти монети номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок. А суми в чеках почнуть відповідно заокруглювати.

Кореспондент: Нові монети будуть сріблястими невеликими і легкими, аби було зручно носити у гаманці. Показує макети директор Департаменту грошового обігу Національного банку Віктор Зайвенко.

Віктор Зайвенко, директор департаменту грошового обігу Національного банку: Монети мають систему захисту, різьблення та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах. Працюючи над дизайном, ми вирішили бути послідовними та зберегти портрети видатних українських особистостей.

Кореспондент: Карбовані одну і дві гривні Нацбанк планує випустити в обіг 27 квітня. А монети номіналом 5 і 10 гривень у 2019 чи 2020 році. Повідомив виконувач обов'язків голови НБУ Яків Смолій. За його словами, це дозволить заощадити на виготовленні грошей.

Яків Смолій, виконувач обов'язків голови НБУ: Близько одного мільярдів гривень дасть можливість заощадити державі така заміна. Адже тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебуватимуть в обігу близько 20 років. Банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень в середньому близько одного року.

Кореспондент: Поступово виводитимуться з обігу найдрібніші монети. Каже Яків Смолій. З липня Нацбанк припинить карбувати 1, 2, 5 та 25 копійок. Для спрощення розрахунків рекомендовано заокруглювати вартість покупки до десятків копійок. Тобто, якщо у чеку вийшло скажімо 43 копійки, потрібно буде сплати 40, а якщо 45 і більше потрібно буде округлити до 50.

Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. Яків Смолій каже, що на ціни заокруглення не вплине.

Яків Смолій: Заокруглюється не ціна товару, заокруглюється ціна чеку. Монети низьких номіналів сьогодні коштують для Національного банку дорожче їх накарбувати ніж номінал, який на них є зображено. Чек чотири копійки в ту сторону чи в іншу сторону згідно статистики він буде 50 на 50. І торгові мережі реально сьогодні не віддають здачі, тому що немає цих монет низького номіналу.

Кореспондент: За словами економіста Олександра Савченка, такі зміни у готівковому обігу давно назріли.

Олександр Савченко, економіст: До моменту впровадження гривні вона втратила в ціні приблизно в 15 разів. І зараз масштаб обігу копійок і банкнот не відповідає вже економічній реальності.

Кореспондент: Виконувач обов'язків голови НБУ Яків Смолій каже, такі рішення дозволить вивести з обігу майже 60% від загальної кількості монет в Україні і пояснює, українці зможуть розрахуватися одночасно новими монети і старими банкнотами, допоки монети природно поступово не замінять паперові гроші в обігу. Так само можна буде розраховувати і дрібними монетами поки їх повністю не вилучать з обігу».

(Порушено баланс думок — не надано слово простим громадянам.)

У випуску за 14 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Півтори сотні будинків, у тому числі дитсадки, школи й лікарня відімкнули від опалення у Кропивницькому

Журналісти «Радіо Свобода» з’ясували, скільки росіяни заплатили псевдодиспетчеру Карлосу, який розповідав про «український слід» в загибелі рейсу МН17 на Донбасі.

Уряд надав відстрочку підприємствам Ахметова в поверненні ДП «Енергоринок» 1,7 млрд грн кредиту.

15 березня (четвер)

1. Справа Савченко

«Ведуча: Справа Савченко. Подання на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання й арешт передано до Верховної Ради. Генпрокурор Юрій Луценко сказав у парламенті, що в слідства є всі докази щодо планування Надією Савченко теракту в сесійній залі. Верховна Рада виключила позафракційного нардепа з Комітету національної безпеки і оборони. Сама Надія Савченко сьогодні побувала на допиті в СБУ у справі керівника Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана, якого підозрюють у причетності до організації терактів у Києві. Звинувачення нардеп відкидає.

Кореспондент: Перед допитом в СБУ Надія Савченко повідомила журналістам, що протягом останніх 3 днів була у Страсбурзі і домовлялася з європейськими політиками про сприяння у звільненні українських заручників та політв’язнів, які перебувають в російських тюрмах. Надія Савченко спростувала свої зв’язки з російськими спецслужбами і з головою політсили «Український вибір» Віктором Медведчуком.

Надія Савченко, народний депутат: Я не знайома з Віктором Медведчуком. Я не їздила в Росію, крім того разу, коли я їздила до Карпюка і Плеха на суд. Першого разу я була в Росію не по своїй волі і була там два роки.

Кореспондент: Коли Надя Савченко була на допиті в СБУ, у Верховній Раді депутати проголосували за виключення її з парламентського Комітету нацбезпеки і оборони. А генпрокурор Юрій Луценко з трибуни сказав, що органи слідства підозрюють її, зокрема, у плануванні терористичного акту.

Юрій Луценко, генеральний прокурор України: У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, народний депутат України, особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки, про те, як провести терористичний акт тут, в цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі — урядову і посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе. У нас є незаперечні на це докази.

Кореспондент: Своє виключення із Комітету Верховної Ради Надія Савченко назвала незаконним. За її словами, немає юридичної процедури виключення члена комітету. Про це вона сказала журналістам після допиту в СБУ. Також, за її словами, незаконним є подання до регламентного комітету щодо зняття з неї депутатської недоторканності без її особистої присутності. Проект постанови про виключення Надії Савченко з Комітету нацбезпеки і оборони датований 2016 роком, розповів журналістам перший заступник голови фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук.

Андрій Тетерук, перший заступник голови фракції «Народний фронт»: Всі докази, які зараз зібрані, будуть слугувати в якості фактажу, який ми будем розглядати. Будь-яке розголошення інформації заздалегідь може перешкоджати слідству.

Кореспондент: Перш ніж оголошувати підозри у підготовці терористичного акту Надії Савченко треба бачити докази, каже заступник голови від фракції “Самопоміч” Єгор Соболєв.

Єгор Соболєв, заступник голови від фракції “Самопоміч”: Той план, який описав генеральний прокурор, у мого сусіда по парламентській лаві, Тараса Пастуха, викликало сміх. Він сказав, що такий напад в такий спосіб не можливий і це йому нагадує історію про те, як Шокіна хотіли розстріляти за допомогою тепловізора.

Кореспондент: Ситуація довкола Надії Савченко пов’язана із початком президентської виборчої кампанії в Україні, — сказав в коментарі “Українському радіо” політолог Олег Саакян. Про правову відповідальність Надії Савченко говорити поки зарано, каже Олег Саакян.

Олег Саакян, політолог: Слідство має поробити всю свою роботу ефективно, суди мають винести рішення, журналісти мають проводити власні розслідування для того, щоб убезпечити в цьому випадку інтерес суспільства. Оскільки є побоювання того, що ані влада, ані безумовно сторона захисту не будуть послуговуватись національним інтересам, а будуть послуговуватись перш за все власними персональними інтересами.

Кореспондент: Політолог додав, що будь-яка інформація стосовно можливої співпраці українських посадовців з Росією має розглядатися дуже ретельно».

2. Ситуація на Донбасі

«Ведуча: Ситуація на Донбасі. Від початку доби зафіксовано два обстріли позицій сел АТО з боку проросійських бойовиків. Жоден український військовий не постраждав. Окупанти з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї вів вогонь по наших укріпленнях неподалік населеного пункту Луганське. На Донецькому напрямку окупанти застосували 82-міліметрові міномети по опорних пунктах наших захисників поблизу Водяного». (Не наведено джерело інформації.)

3. Україна скликає спеціальне засідання Ради безпеки ООН щодо Криму

«Ведуча: Україна скликає спеціальне засідання Ради безпеки ООН щодо Криму. Як повідомила прес-служба представництва нашої держави при Організації Об'єднанних націй, засідання відбудеться у форматі “Арріа”, тобто в ньому можуть брати участь і члени Радбезу, і інші держави та представники громадянського суспільства. Засідання важливе, враховуючи те, що Росія проведе 18 березня незаконні президентські вибори в окупованому Криму, — сказав речник представництва України при ООН Олег Ніколенко. Трансляцію з цієї події вестиме телеканал суспільного мовлення “UA: Перший”. Початок заплановано на 21-шу годину. До участі в засіданні запрошені представники Меджлісу кримськотатарського народу».

4. Кримська правозахисна група презентувала звіт про переслідування релігійних громад в окупованому Криму

«Ведуча: Про ситуацію на півострові сьогодні говорили і в Києві. Кримська правозахисна група презентувала звіт “Свобода релігій та переконань в Криму”, в якому йдеться про те, що російська влада системно порушує права релігійних громад.

Кореспондент: В окупованому Криму не припиняються кримінальні переслідування за участь релігійних організаціях у визначених у Російській Федерації екстремістськими або терористичними, каже аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. При цьому, за його словами, у судових рішеннях немає посилання на факти, які б підтверджували екстремістську чи терористичну діяльність цих організацій. За період окупації, каже Олександр Сєдов, понад 20 осіб та організацій були оштрафовані за незаконну місіонерську діяльність. При цьому, розповів правозахисник, переслідування і обмеження не розповсюджуються на священників і храми Російської православної церкви та Української православної церкви Московського патріархату.

Олександр Сєдов, аналітик: С 16-г года Россия приняла “пакет Яровой”, по которому преследует за миссионерскую деятельность. В данном случае преследуется в основном протестантство или организации кришнаитов, то есть преследуется за экстремистскую литературу, также преследуется за участие в религиозных организациях, которые в России признаны террористическими, экстремискими. Сейчас 25 человек лишены свободы и им грозит до пожизненного лишения свободы за участие в религиозных организациях. В основном крымские татары, а также есть и славяне.

Кореспондент: За словами програмного директора “Кримського будинку” Аліма Алієва з кримських татар штучно намагаються зробити екстремістів та витіснити їх із Криму, як не лояльних до російської влади.

Алім Алієв: Із 67 взагалі в’язнів кримських 25 політв'язнів взагалі проходять по справі , так званій справі “Хізб-ут-тахрір”. Їм вміняють організацію, участь в терористичній діяльності. Таким чином із кримських-татар намагаються зробити ареол екстремістів терористів.

Кореспондент: Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже, що правозахисники не припиняють звертатися до міжнародних організацій та урядів демократичних країн, аби знайти нові механізми захисту прав людини в Криму, говорить Ольга Скрипник.

Ольга Скрипник: Що це буде окрема платформа, яка просто консолідує зусилля демократичних країн. І не включаємо Росію, бо ми розробляємо нові механізми тиску на Російську Федерацію, або треба спробувати поговорити із Росією. Наприклад про питання звільнення політичних в’язнів. Питання саме релігійних утисків було вже в грудні зафіксовано в резолюції ООН по Криму. Питання не лише в тому, щоб з'являлися нові резолюції. Їх може бути ну хоч 200 і в Росії, і в Україні. Для нас більш важливіше, які механізми виконання цих резолюцій. Ми знаємо, і сьогодні, і взагалі світу треба більш оперативно і більш радикально скажемо так реагувати.

Автор: За словами Ольги Скрипник в окупованому Криму багато правозахисників та адвокатів не афішуючи себе допомагають людям захищати їхні права».

5. Про космос

«Ведуча: Космос. Американський астронавт Ренді Брезнік, котрий після Леоніда Каденюка став дургим астронавтом, який розгорнув на орбіті український прапор, зустрічається сьогодні увечорі з українцями, які цікавляться космічною тематикою. Зустріч відбувається в “Американському домі” у Києві.

Кореспондент: Зустріч Ренді Брезнік почав дуже цікаво. Він почав з того, що презентував і подарував дві світлини, зроблені в космосі. Перебуваючи на Міжнародній космічній станції, з цього минулось трошки більше ніж, ну три місяці фактично минуло, як Брезнік повернувся з космосу на землю. Він більше 30-ти годин провів у відкритому космосі. Так от, перебуваючи у відкритому космосі, він зробив кажучи, за його словами, пролітаючи на 400 кілометрів над Києвом — зробив фотографію столиці нашої країни і передав її у подарунок. Окрім того, коли він виходив, він також, розгорнув український прапор і цей фотознімок він також передав. Цей прапор у відкритому космосі на тлі Міжнародної космічної станції. І за словами Ренді Брезніка, він його передасть у Житомирі, куди він збирається завтра також поїхати. Окрім того, Ренді Брезнік розповів про те, як він готувався, аби стати астронавтом. Це була дуже цікава, але важка, наполеглива праця. А також, зараз, якраз у ці хвилини він розповідає про те, чим вони займались на Міжнародній космічній станції».

6. ВР звільнила Гонтарєву з посади голови НБУ

«Ведуча: Новий очільник НБУ. Валерія Гонтарєва офіційно більше не голова Національного Банку. Сьогодні Верховна Рада проголосувала за її звільнення з цієї посади. Перед цим народні депутати заслухали звіт Гонтарєвої про результати її роботи. З парламентської трибуни Валерія Гонтарєва сказала, що впоралася з поставленими перед нею завданнями.

Валерія Гонтарєва: Ми очистили банківську систему від неплатоспроможних банків і посилили її стійкість на майбутнє. Банки здорові, прозорі і вже готові відновити кредитування. Ми здійснили повну трансформацію Національного банку. Перебудували всі процеси і перетворили його на потужну і модерну європейську інституцію. Я вважаю мою місію повністю виконаною. Тому що реформи зроблені».

(Тут надзвичайно грубо порушено стандарт балансу думок — оцінити у відповідь роботу Гонтарєвої на посаді повинні були фахові політичні опоненти влади, наприклад, будь-хто із членів парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, які не є членами коаліційних фракцій. Крім того, необхідною була кваліфікована експертна оцінка роботи Гонтарєвої. Крім того, надзвичайно грубо порушено стандарт повноти інформації. Обов’язковим був бекґраунд про те, що за Конституцією головною функцією НБУ є стабільність національної валюти, а за три неповних роки керівництва Гонтарєвою НБУ офіційний курс гривні до долара США упав більш як вдвічі — з 11,85 до 26,47. Це «рекорд» серед усіх керівників НБУ часів незалежності. Могли бути й інші бекґраунди, наприклад, за період правління Гонтарєвої НБУ закрив 67 банків з активами майже 400 млрд грн, із яких Фонд гарантування мав виплатити 70 млрд грн. Комплекс цих грубих порушень на користь Гонтарєвої і чинної влади, яка її призначала на посаду, дають підстави вважати, що матеріал має всі ознаки замовності.)

7. Головою НБУ парламент призначив Якова Смолія

«Ведуча: Наступним своїм рішенням парламент довірив керівництво Нацбанком Якову Смолію. Він був першим заступником Гонтаревої і з травня минулого року виконував обов'язки голови Нацбанку, відтоді, як Валерія Гонтарева подала заяву про відставку з посади. Яків Смолій каже, що підтримуватиме курс реформ, працюватиме над відновленням кредитування реального сектора економіки і збереженням фінансової стабільності у країні.

Яків Смолій, голова Нацбанку: Національний банк і далі працюватиме над забезпеченням низьких і стабільних темпів інфляції. (До цієї тези — див. попередній бекґраунд.) Ми продовжимо докладати зусиль аби фінансова система стала ще більш стійкою до зовнішніх шоків. Ми будемо захищати і стабільність від політичних впливів, ми не допустимо повернення до домінування фіскальної політики над монетарною ціною купівельної спроможності українців. Здорова, збалансована, конкурента банківська система демонструватиме зростання прибутковості і довгострокових депозитів.

Ведуча: Системних змін в економіці та фінансовому секторі відчутних для українців з призначенням нового керівника Нацбанку очікувати не варто, таке прогнозує в коментарі “Українському радіо” економічний експерт Борис Кушнярук.

Борис Кушнярук, економічний експерт: Потрібно міняти економічну політику не стільки на рівні Національного банку, скільки на рівні уряду, вони мають проводити єдину політику, де завдання банку лише полягає в тому, що сприяючи економічній політиці уряду, забезпечують максимальну стабільність, знімання негативних коливань, які можуть виникати. Проблема, що в Національному банку панують ті, хто переконує, що вони можуть інструментами монетарної політики забезпечити стабільність грошей».

(Порушено стандарт балансу думок — не надано слово кваліфікованим опонентам нинішньої влади, які могли оцінити програмові заяви Смолія на реалістичність. Частково це збалансовано думкою експерта. Порушено стандарт повноти інформації — не роз’яснено аудиторії складні макроекономічні речі і терміни, зокрема «монетарна політика».)

8. Складну операцію на серці успішно провели в одній із київських лікарень

«Ведуча: Життя триває. Складну операцію на серці успішно провели в одній із київських лікарень. 34-річному мешканцю Запоріжжя Олександру Турзіну, серце якого функціонувало на 50 %, урятували життя і зберегли його власне серце. Нині пацієнт самостійно ходить коридорами медустанови, щоразу збільшуючи дистанцію. Лікарі обіцяють чоловікові виписати його за кілька днів. Цього він, за його словами, чекає найбільше, адже скучив за дружиною і 6-річним сином.

Кореспондент: Активний спосіб життя, заняття баскетболом, волейболом і тренування у спортзалах не запобігли хворобі серця, яка розвивалась непомітно. 5 років тому в Олександра Турзіна вперше стався серцевий напад, після якого він 2 місяці провів в реанімації в кардіоцентрі. Далі гірше, розповідає мати Олександра Лідія Турзіна. Через порушення ритму серця йому імплантували кардіовертеодефибрилятор (немає пояснення терміна), призначили терапію і порадили зменшити фізичне емоційне навантаження. За її словами, як Олександр не намагався дотримувався цих порад, працювати на посаді енергетика ставало дедалі складніше. Ситуація зі здоров’ям погіршувалася, каже Лідія Турзіна.

Лідія Турзіна: Приехали для очередной проверки. Нам сказали, что это уже никакой нам помощи невозможно. Сделали УЗИ и сказали домой ехать и конец.

Кореспондент: У Запоріжжі Олександр став у чергу на трансплантацію, а попри те, що пересадку серця роблять за кордоном, вона не є панацеєю для пацієнта, каже кардіохірург, керівник кардіохірургічного центру однієї з медичних мереж Олександр Бабляк. За його словами, трансплантація небезпечна для життя. Це ризик відторгнення органу. Також можуть бути інфекційні ускладнення. Говорить Олександр Бабляк.

Олександр Бабляк: Оскільки пацієнт постійно мусить бути на медикаментах, які знижують імунний статус організму, і також це є супутні захворювання органу.

Кореспондент: Операція має поліпшити якість життя Олександра та збільшити його тривалість, сказав Олександр Бабляк, який прооперував чоловіка.

Олександр Бабляк: Якщо ми бачимо, що резерви власного серця є достатні, щоб забезпечити кращий прогноз як при трансплантації серця, то ясно, що ми цей варіант мусимо обов’язково використати.

Кореспондент: Олександр вдячний лікарям, каже він.

Олександр Турзін: Прооперировали. Первые дни были хуже, а сейчас на 9-й день уже прибавились силы, по коридору хожу, считаю круги. Каждый день увеличиваю нагрузку. Очень рад, что мне, конечно, помогли.

Кореспондент: Високо оцінив роботу вітчизняних кардіохірургів директор Каунаської університетської клініки кардіохірург Римантас Бенетіс.

Римантас Бенетіс, кардіохірург, директор Каунаської університетської клініки: Если база есть определенное число операций и определенный спектр операций, то есть молодые хирурги экспонируются к этому числу, у них могут разработаться навыки и возможности увидеть разные операции, патологии. То у них будет хороший фундамент для развития.

Кореспондент: Кардіохірурги працюють за принципом: “Вибрати оптимальне лікування, мінімально ризикуючи життям пацієнта”, — каже кардіохірург Олександр Бабляк».

У випуску за 15 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

У лікарні Дніпра помер військовослужбовець, поранений 5 днів тому в зоні АТО.

У Києві чоловік кинув гранату в патрульних поліцейських.

Суд в окупованому Криму залишив під вартою кримського татарина Ібрагімова за участь у «галявині протесту».

16 березня (п’ятниця)

1. Інцідент на Гудаурі

«Ведуча: Інцидент на Гудаурі. На відомому грузинському гірськолижному курорті вийшов з ладу підйомник. Людей розкидало в різні боки. Понад десятеро постраждалих, з них двоє українців. Ці дані грузинського міністерства охорони здоров'я перевіряє вітчизняне МЗС, сказав “Українському радіо” офіційний представник департаменту консульської служби Василь Кирилич. За даними “Новості Грузія”, на канатній дорозі зникло електропостачання. Частина крісел, на яких були туристи, покотилися вниз до нижньої станції канатної дороги. Внизу крісла врізалися одне в одне. МВС почало розслідування».

2. Негода: два циклони накриють Україну впродовж 17–19 березня

«Ведуча: Негода: два циклони накриють Україну впродовж 1719 березня. Про це сьогодні на засіданні державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій розповів керівник “Українського гідрометцентру” Микола Кульбіда. За його словами, синоптики прогнозують погіршення погодних умов, дощі та снігопади і зниження температури до 12–15 градусів морозу.

Кореспондент: Перший циклон, який прийде в суботу з Балкан через Молдову, накриє снігами і дощами переважно центральну частину країни, — повідомив директор “Укргідрометцентру” Микола Кульбіда. За його словами, у неділю цей циклон залишить території України, натомість прийде інший — із Румунії. Він принесе суттєве погіршення погодних умов на більшості території країни — сильні вітри, хуртовини, утворення снігового покриву у 25–50 сантиметрів. Найбільше від снігопадів потерпатимуть у Сумській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій областях, на Прикарпатті. Дещо менше снігу, за словами Микола Кульбіди, очікується у північній частині Київщини.

Микола Кульбіда, директор “Укргідрометцентру”: Зовсім снігу ми не чекаємо, утворення снігового покриву на території Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей і Криму.

Кореспондент: Організувати роботу штабу ліквідації наслідків негоди на автошляхах доручив “Укравтодору” голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін. За його словами, спільно з органами місцевого самоврядування необхідно визначити найнебезпечніші ділянки руху транспорту і запобігати виникненню аварій і заторів. А у разі необхідності забезпечити залучення додаткової техніки.

Микола Чечоткін, голова ДСНС України: Також необхідно передбачити здійснення своєчасної передислокації по яким областям, де буде найнебезпечніший подорожні явища, техніки з інших регіонів.

Кореспондент: В областях готуються до негоди. Приміром, на Хмельниччині для прибирання снігу підготували майже 180 одиниць спецтехніки, а також 14 інженерних машин та понад 60 автомобілів підвищеної прохідності, — каже начальник прес-служби обласного ДСНС Андрій Козак. За його словами, у кожному районі області у суботу вранці розгорнуть 20 мобільних пунктів обігріву. Намети обладнають автономними джерелами живлення, там будуть ліки та запас провіанту. Також закуповують продукти та медикаменти для відділених сіл, — каже представник управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької облдержадміністрації Юрій Корева.

Юрій Корева, представник управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької облдержадміністрації: Підприємці і власники торгових точок, магазинів зробили запас продуктів — хліба, борошна, лікарських засобів — це по фельдшерсько-акушерських пунктах.

Кореспондент: Найближчими днями зниження температури до 15–17 градусів морозу, а також сильний вітер і снігопади очікуються і на Житомирщині. Лікар опікового відділення обласної лікарні Сергій Ковалевський радить під час ускладнення погодних умов і, зокрема, зниження температури, обмежити піші прогулянки і тепло вдягатися при виході на вулицю.

Сергій Ковалевський, лікар опікового відділення Житомирської обласної лікарні: Краще вдягати декілька тонких речей, ніж одне щось таке товсте. Якщо декілька тонких речей, то в нас є прошарок повітря між ними, і це також затримує тепло з організмом, ми менше його втрачаємо.

Кореспондент: Наступного тижня прогнозують потепління, яке може призвести до підвищення рівня води на водоймах, — повідомив голова ДСНС Микола Чечоткін. За його словами, боротися з наслідками повеней будуть 8 штабів швидкого реагування».

3. Псевдореферендум у Криму

«Ведуча: Псевдореферендум. Сьогодні минає чотири роки з часу проведення в Криму не визнаного світом референдуму про статус півострова. Голосували під дулами автоматів “зелених чоловічків”. Сфальсифіковані результати стали формальним приводом для анексії півострова Російською Федерацією. Акція протесту “Крим — це Україна” відбулася сьогодні біля посольства Росії у Києві.

Кореспондент: Приблизно з півсотні (недостовірно — оцінювати кількість людей на акції протесту має не журналіст, а організатори акції і правоохоронці) представників об'єднання патріотів та інших громадських рухів прийшли під посольство нагадати представникам країни-окупанта, що Кримський півострів за всіма міжнародними законами залишається українською територією. Українці не збираються миритися з цим геополітичним злочином Росії, каже керівник об'єднання добровольців адвокат всесвітніх груп патріотів Олена Живко.

Олена Живко: Наприкінці лютого 2014 року в українському Криму заявились невідомі «зелені чоловічки» і тільки в березні Росія визнала, що військові без розпізнавальних знаків — це є російська армія. І 16 березня провели псевдореферендум, який сьогодні не визнаний світом. І ми вкотре прийшли до консульських відділів країни-агресора щоб нагадати, що вони є окупанти, і що Крим надалі є українською територією. Що ми про все пам'ятаємо.

Кореспондент: Підтримати акцію протесту у Києві приїхали представники Чернігівського підрозділу громадської організації “Об'єднання патріотів”. Говорить одна з них, Світлана Здор.

Світлана Здор: Ми приїхали з Чернігова саме підтримати дану акцію і вона зараз не тільки тут проходить. Акцію ми також проводили в Чернігові 26 числа, тому що у нас у Чернігові живе велика кількість кримчан. Разом з кримчанами свою організацію “Кримська громада” провели у нас в Чернігові конкурс дитячих малюнків “Крим очима дітей України”.

Кореспондент: “Крим був і буде нашим!” наголошує учасник акції, начальник штабу об'єднання добровольців Ігор Ганусяк.

Ігор Ганусяк: Проводиться акція в знак протесту проти окупації російськими військами нашого Криму, котрий був наш і буде наш. Всі солідарні з нами люди, весь світ це визнає. Ми будемо боротися за визволення нашого Криму.

Кореспондент: Мирну акцію під посольством Росії “Об'єднання добровольців” проводить удруге. Перша відбулася торік. Говорить представник “Об'єднання добровольців” Андрій Щербак.

Андрій Щербак: Сутичок із охороною і Національною гвардією в Києві на даному етапі не було, як цього року, так і в попередні роки. Все мирно проходило.

Кореспондент: Одночасно проводилося і пікетування консульства Російської Федерації у Львові».

4. Європейський Союз не визнає проведення виборів президента Росії на території анексованого Криму

«Ведуча: Європейський Союз не визнає проведення виборів президента Росії на території анексованого Криму, сказав представник ЄС при ООН Жуао Валідальмейда. За його словами, ЄС послідовно підтримує український суверенітет і територіальну цілісність. Євросоюз засуджує будівництво мосту в Керчі без згоди України, що негативно позначиться на портах в Азовському морі, сказав посол. Також більшість країн учасників засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в окупованому Криму, що відбулося напередодні, висловили підтримку цілісності України. Про це йдеться у повідомленні постійного представництва України при Організації Об'єднаних Націй».

5. Донбас. Робота спостерігачів спеціальної моніторингової місії ОБСЄ

«Ведуча: Донбас. Минулого тижня незаконні збройні формування понад 20 разів заважали роботі спостерігачів спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Про це сьогодні на брифінгу у Києві розповів перший заступник голові місії в Україні Олександр Хуг. За його словами, всі ці випадки зафіксовані на непідконтрольній українському уряду території. Зокрема, з багатьма такими обмеженнями спостерігачі стикались у районах уздовж неконтрольованої ділянки державного кордону в Луганській області. Також, Олександр Хуг розповів, що після проголошення опівночі 5 березня перемир'я, обстріли на Донбасі переважно припинились.

Олександр Хуг: Після чого протягом тижня сама Росія відзначила, що рівень насильства уздовж лінії зіткнення знизився на 82 %, в порівнянні з позаминулим тижнем. Зафіксовані випадки використання зброї, які мали буди відведеними згідно з Мінськими домовленостями. Приходиться лише 4 % від загальної кількості порушення режиму припинення вогню за минулий тиждень. Таке озброєння, власне, використовувалося 13 разів, у порівнянні з більш, ніж 300 випадками застосування такого озброєння, зафіксованого за тиждень до того.

Ведуча: Режим всеохоплюючого перемир'я на лінії розмежування стали на Донбасі у першу половину цієї доби дотримувався повною мірою. Про це “Українському радіо” розповів речник штабу АТО Олег Сушинський. Там навіть наполовину обстрілів з боку російсько-окупаційних військ не зафіксована. Українські військовослужбовці, які виконують завдання на першій лінії оборони продовжують надійно контролювати противника, необхідно утримуючись при цьому умов повного припинення вогню».

6. Справа Скрипаля

«Ведуча: Рішення отруїти російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля вірогідно ухвалював особисто Владімір Путін. Таку заяву сьогодні зробив міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон. А от в оборонному відомстві країни повідомили про посилення санкційних заходів проти Кремля, якщо той не зупиниться у своїх агресивних планах і почне застосовувати дзеркальні заходи щодо громадян Британії. Позачергове засідання Ради безпеки ООН засвідчило: Лондон вимагатиме розслідування, а його партнери, зокрема Вашингтон, можуть допомогти винести питання про російські хімічні злочини на найвищий міжнародний рівень — на Генеральну асамблею ООН.

Кореспондент: Саме Росія відповідальна за спробу вбивства колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки. Таку заяву зробила прем’єр Великобританії Тереза Мей. Вона повідомила, що речовина типу “Новачок”, застосована проти екс-розвідника, не була занесена у 1992 році до списку офіційно заборонених хімічних сполук. Більше того, вона була розроблена ще у 1970 роках у російських лабораторіях для військових потреб. Саме тому офіційний Лондон і запровадив негайні санкції проти Росії, говорить Тереза Мей.

Тереза Мей, прем’єр Великобританії: Відповідно до Віденської конвенції ми висилаємо з країни 23 дипломатів, які були визначені як російські розвідники. У них є тиждень, щоб залишити країну. Ми посилимо перевірки вантажів на приватних рейсах, митницях. Ми будемо заморожувати державні активи Росії у разі, якщо у нас з’явиться доказ того, що вони можуть бути використані для того, щоб загрожувати життю або власності громадян Великобританії або резидентів країни.

Кореспондент: Під час засідання Радбезу постійний представник Росії Нєбєнзя зазначив, що Росія не випускала хімічної зброї типу “Новачок”, а тим більше ніколи її не застосовувала. Однак є доволі цікавий факт, який забула приховати Москва до того, як скоювала злочин. Уперше речовину типу “Новачок” застосували проти російського фінансиста Івана Ківеліді у серпні 1995 року в місті Москва. Внаслідок цієї атаки окрім нього загинули ще двоє: секретар і патологоанатом. Ця бойова нервово-паралітична речовина створювалась спеціально для того щоб обійти конвенцію про заборону хімічної зброї, говорить експерт “Майдану закордонних справ” Олександр Хара.

Олександр Хара, експерт: Розробляли власне для того, щоб використовувати ці хімічні компоненти, які не підпадають під конвенцію. І друге, щоб це було складно виявити. Якщо б хтось працював менш професійно з медичної допомоги і спецслужб, то можливо б і не виявили.

Кореспондент: Після кремлівської доповіді та оприлюднення звинувачувального акта спеціальним прокурором США Робертом Мюллером щодо тринадцяти російських громадян, які втручались у вибори США 2016 року, хакери, працівники ботаферми, піймані агенти, навіть деякі олігархи почали говорити, давати коментарі західним ЗМІ, деякі навіть намагалися домовитися з американською владою про свідчення. Саме тому мотив Росії у цьому злочині доволі простий — змусити усіх замовкнути, пояснює політолог Віталій Кулик.

Віталій Кулик, політолог: Знешкодження зрадника мало б показати, що де б хто не був, ці зрадники будуть покарані і путінський режим дотягнеться до будь-кого, кого вважає ворогом або тим, хто зраджує країну.

Кореспондент: Додам, британська газета The Times закликала уряд заборонити дітям тим російських чиновників та олігархів, які своїми діями підривають безпеку Великобританії, отримувати освіту в навчальних закладах Об’єднаного Королівства».

7. Російські громадяни не зможуть голосувати в Україні на виборах президента Росії

«Ведуча: Російські громадяни не зможуть голосувати в Україні на виборах президента Росії, які відбудуться цієї неділі. Таке рішення ухвалили у вітчизняному Міністерстві внутрішніх справ. Росія не відмовилась від намірів провести голосування на території анексованого Криму,- пояснив “Новинам на Першому” речник МВС Артем Шевченко.

Артем Шевченко: В неділю 18 березня 18-го року режим охорони дипломатичних установ Російської Федерації на території України: в Києві, Харкові, Одесі та Львові не передбачатиме доступу до цих об'єктів громадян Російської Федерації для голосування на виборах, окрім тих осіб, які мають дипломатичний статус».

8. Медичні документи

«Ведуча: Медичні документи. Міністерство охорони здоров’я скасувало медкарти для школярів і студентів, а також талони на диспансеризацію, які відомство вважає морально застарілими. Цього тижня набрав чинності наказ МОЗ, яким скасовується низка форм первинної облікової документації.

Кореспондент: Десятиріччями лікарі, медсестри та працівники реєстратури поліклінік та центрів первинної медико-соціальної допомоги вручну заповнювали документи, яких, за словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, сучасна система охорони здоров’я більше не потребує. Форми документів були затверджені міністерством. Дотримуватися їх було обов’язковим для медичних закладів. Пояснює директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міськради Олег Стадник.

Олег Стадник: Навіть, якби заповнити талон при реєстрації заключних діагнозів, який повинен був раніше заповняти лікар, здавалося б невеликий папірець, але цей папірець мав до 40 граф, які необхідно було заповнити.

Кореспондент: Серед передбачених наказом новацій, спрямованих на економію часу медпрацівників — скасування контрольної карти диспансерного огляду, виписування талонів також відійшло в минуле. Їх оформлення потребувало часу, а потім вони припадали пилом у коробках в кабінетах медиків. Все, що потрібно було лікарю записати про стан здоров’я пацієнта, він записував у карту хворого. Як ставляться до нововведень люди, я запитала у випадкових перехожих.

Жінка 1: Талон должен бути, я сьогодні записалася на завтра на післязавтра, електронні є електронні, а така запись должна бути такою записю.

Жінка 2: Живая очередь без всяких талонов. Эти талончики видела только в глубоком детстве.

Жінка 3: В мене двоє дітей. Я дуже рада цій реформі. Простіше записати до черги. Легше в садочок і в школу, тому що теж не треба картки заповнювати. А все це тепер в електронній формі.

Кореспондент: Замість паперових талонів, наказом впроваджується журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів. Ця форма буде стандартом обліку і візитів пацієнтів у медичних інформаційних системах і формуватиметься автоматичною записом в амбулаторній карті. Говорить заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

Олександр Лінчевський: Для процесу лікування, обстеження, відвідування поліклініки принципово нічого не міняється. Раніше ці форми були обов’язковими і лікарі , медсестри були зобов’язані їх заповнювати. Зараз лікувальний заклад, поліклініка, лікар може самостійно вирішувати і вже в який спосіб організувати чергу — це вже не є якась проблема і тим більше Міністерство не мало це регулювати.

Кореспондент: На перехідному етапі заклади первинної меддопомоги, які наразі не комп’ютеризовані, будуть вести таку відомість у паперовій формі. Але все одно, за словами Олександра Лінчевського, паперової роботи в медиків у рази буде менше».

9. Культурна дипломатія

«Ведуча: Культурна дипломатія. державна установа “Український інститут”, створити яку було вирішено у червні минулого року, має через культурні проекти розповідати світові про Україну та її громадян. Про це сьогодні на прес-конференції у Києві розповідали учасники конкурсної комісії з обрання директора “Українського інституту”.

Кореспондент: Ініціативи створення інституції, яка мовою музики, кіно, мистецтва — усього, що є надбанням українського народу, належить громадськості. Вона знайшла підтримку в багатьох. (Нечітко позначено межі цитування: не очевидно, чи перші два речення — це думка Клімкіна чи кореспондента.) Як каже міністр закордонних справ Павло Клімкін, це проект усього українського суспільства. І тому “Український інститут” має бути незалежною установою.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України: А ні МЗС, ані інші державні структури не будуть здійснювати жодного впливу на проектну діяльність “Українського інституту”. Шукаємо найкращих. З нас — прозорість, допомога, а з кандидатів — відповідальність, також креативність і звичайно професійність. Ми хочемо презентувати у світі сучасну Україну.

Кореспондент: “Український інститут” скористається досвідом подібних інституцій, таких як Гете-інститут, Британська рада. За словами одного із членів конкурсної комісії, куратора і засновника арт-центру “Я-галерея” Павла Гудімова, зараз доводиться наздоганяти увесь цивілізований світ, який звик спілкуватися і доносити свої ідеї через різноманітні культурні проекти. На шляху створення культурного інституту, каже Павло Гудімов, існують певні загрози.

Павло Гудімов, член конкурсної комісії: загроза номер один, що ми не зможемо обрати достойного кандидата. Загроза номер два — недостатнє фінансування для амбітної діяльності. Це має бути незалежна , непропагандистська організація. ризик номер три — це політика. Я дуже хотів би, щоб ця незалежність декларувалася всіма майбутніми міністрами, всіма президентами.

Кореспондент: На цей рік, повідомив Павло Клімкін, передбачено фінансування «Українського інституту» у розмірі приблизно 20 мільйонів гривень. Зараз триває робота, аби збільшити це фінансування. Очікується, що 18 квітня конкурсна комісія визначиться з тим, хто буде директором “Українського інституту” і у другій половині року від запрацює».

У випуску за 16 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Політв’язень Сєнцов у листі розповів, що повільно, але безповоротно втрачає здоров’я в російській в’язниці.

Генпрокуратура проводить обшуки в офісах «Нової пошти».

Венеціанська комісія розкритикувала законопроекти Порошенка про звітність громадських антикорупційних організацій.

Суд відмовив клопотанню адвокатів Саакашвілі про виклик президента Порошенка.

Дипломати ЄС, США і НАТО написали Порошенку, що його законопроект про нацбезпеку України суперечить практикам заходу.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

 

Фото: Facebook-сторінка UA:Українське радіо

comments powered by Disqus