osvita.mediasapiens.ua

Володимир Яворівський: «Суспільне мовлення не може залежати від кон’юнктурних потреб влади»

Український письменник, громадсько-політичний діяч, народний депутат України I, II, IV, VІІ скликань, колишній голова Національної спілки письменників України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Яворівський вважає, що суспільне мовлення не може залежати від кон’юнктурних потреб влади, а то більше від шкурних запитів власників того чи іншого ЗМІ. Пан Володимир зізнається, що якби депутатська фракція, яка його обрала членом НР, ставила йому якісь завдання, то він би відмовився від цієї ролі.

Володимир Яворівський припускає, що на початку можуть бути конфлікти в наглядовій раді. «Дехто намагатиметься віддячити громадській організації чи партії “за довіру”, але більшість у раді мусить “вирівняти роги” цим ентузіастам, але акуратно, щоб не викликати “скандального рейваху” довкола нашої інституції. Звільнити їх за такі зловживання рада не має повноважень, треба лагідно “приручати” до орієнтації на Українську громаду, а не на локальний “партзагін”», – каже він.

На думку пана Яворівського, реклама на Суспільному має бути тільки на початку, а потім варто від неї відмовитися. «Найкраще, якби її не було, але ми маємо орієнтуватися на те, щоб через кілька років (5-10) Суспільне телебачення і радіо було незалежним від держбюджету», – зауважує він, роблячи висновок, що на першому етапі можна дозволити рекламу, але невеликими дозами, не політичну, високоякісну.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким, Сергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження») та Миколою Давидюком (від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка»).

– Пане Володимире, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

Воно не може залежати від кон’юнктурних потреб влади, а то більше від  шкурних запитів власників того чи іншого ЗМІ.

– Чи ставили вам якісь завдання представники депутатської фракції, яка вас обрала членом НР?

– Жодних вимог. Якби їх ставили – я б категорично відмовився від цієї ролі.

– На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в наглядовій раді?

– На політичних, духовних і культурних. Ці теми мені близькі, зрозумілі, я ними професійно займався багато літ.

– Склад наглядової  ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Із більшістю. Я людина не конфліктна. Маю неприязнь лише до Тараса Аврахова, який, коли був президентом «Українського радіо», безпардонно, без пояснень, викинув з ефіру мою авторську програму «20 хвилин з Володимиром Яворівським». Вона відновилася лише після його звільнення. Але готовий і з ним співпрацювати.

– Чи не вважаєте ви хибною думку колег по НР, які заявляють, що мають відстоювати інтереси тільки тих організацій, від яких їх обрали?

– Я відповів на це запитання вище. Повторюся: ми повинні відстоювати інтереси Українського суспільства. І тільки.

– Чи знайомі ви з процесом/труднощами реформування державного мовлення в суспільне? Яким чином члени НР можуть допомогти швидше пройти Суспільному цей період?

– Знайомий, як член колегії Держтелерадіо, де засідають чиновники державних телерадіоканалів. Ми з Зурабом Аласанією вступали у запеклі дискусії з ними щодо прискорення процесу усуспільнення державних каналів.

– Одним з перших завдань наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Треба доручити двом професійним особам (три – це вже  дуже багато і вони провалять процес) підготувати первинний варіант положення і статуту НСТУ. Роздати його на кілька днів членам наглядової ради для правок і пропозицій. Зібратися. Витратити кілька годин і отримати консолідований документ.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Найкраще, якби її не було, але ми маємо орієнтуватися на те, щоб через кілька років (5-10) Суспільне телебачення і радіо було незалежним від держбюджету (як у Франції, Німеччині, Швеції та ін.) У Франції, скажімо, є маленький спецподаток. Але треба, щоб суспільні канали здобули популярність, щоб люди хотіли їх дивитися, тоді й плата не буде принукою. Висновок: на першому етапі можна дозволити рекламу, але невеликими дозами, не політичну, високоякісну. Тільки на початку.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Звичайно, різниця відчутна і разюча. Сьогодні можна дивитися Перший національний телеканал, слухати «Українське радіо». І все ж – потрібне Суспільне телерадіо.

– Як убезпечити наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Мабуть, на початку будуть конфлікти в наглядовій раді, дехто намагатиметься віддячити громадській організації чи партії «за довіру», але більшість у раді мусить «вирівняти роги» цим ентузіастам, але акуратно, щоб не викликати «скандального рейваху» довкола нашої інституції. Звільнити їх за такі зловживання рада не має повноважень, треба лагідно «приручати» до орієнтації на Українську громаду, а не на локальний «партзагін».

– Деякі експерти вважають, що членами наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Звісно, що мають працювати демократичні, порядні і професійні люди. Я б ніколи не зголосився на цю роль, якби багато років не працював на Одеському радіо, Запорізькому радіо і телебаченні, Львівському телебаченні, Національному радіо і телебаченні (ведучий авторських програм). Але, як казав класик: «Маємо те, що…». Не наша воля…

– Відповідно до закону, члени наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?

– Я налаштувався працювати на громадських засадах. Вважаю, це правильним. Хоч і боюся, що часто бракуватиме кворуму, але «платня» від цього не порятує. Доведеться аргументовано звертатися до організацій чи партій, щоб поміняли свого «агента». Брати гроші з того, кого призначаєш і контролюєш… Щось дуже знайоме… Не хочу.

Фото ipress.ua

comments powered by Disqus