osvita.mediasapiens.ua

Віктор Таран: Суспільне мовлення має працювати з усіма аудиторіями

фото - Діана Поладова

Сайт «Суспільне мовлення» публікує серію інтерв’ю з членами наглядової ради майбутнього Суспільного мовника, в яких вони розповідають про своє бачення становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ. 

Віктор Таран має досвід роботи у сфері місцевого самоврядування, є експертом Ради Європи і працює в громадському секторі. На його думку, найближчим часом тема місцевого самоврядування буде однією з найбільш актуальних, адже впроваджується реформа децентралізації. Аби зміни були успішними, необхідна широка інформаційна кампанія, яка роз’яснюватиме громадянам її суть та викриватиме спекуляції на місцях. На думку пана Тарана, Суспільне мовлення має висвітлювати проведення реформи, оскільки це суспільно важлива тема, яка не надто цікава комерційним каналам.

Загалом пан Таран позитивно оцінює зміни, які відбулись на Першому після зміни керівництва. Втім, має і деякі зауваження: втрата аудиторії, усунення форматів без заміни якіснішими, співпраця з комерційним каналом у висвітленні Євробачення.

Аби наглядова рада НСТУ працювала успішно та не піддавалась політичним впливам, слід ввести чіткі правила та принципи, згідно з якими вона працюватиме, вважає Віктор Таран. «Як тільки хтось їх буде порушувати, ми будемо питати: «Вибачте, а яка причина того, що ви зараз намагаєтесь це робити, ми ж домовлялись». І якщо людина вибачається, це нормально. Але якщо людина виходить за оговорені рамки і намагається натягнути щось атипове, там «Давайте, дамо в ефірі 20 хвилин з лідерами партії», і ніяк не зупиняється, то вихід боротьби тільки один – максимальна публічність», - додає він.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном ГлібовицькимСергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження»), Миколою Давидюком (від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимиром Яворівським (від парламентської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»), Тарасом Шевченком (від правозахисної сфери), Тетяною Лебедєвою (від медійних організацій), Наталею Скрипкою (від сфери захисту прав осіб з особливими потребами) та Віталієм Портниковим (від парламентської фракції «Народний фронт»), Світланою Остапою (від парламентської фракції політичної партії «Самопоміч»), Вадимом Міським (від сфери захисту інтересів дітей та молоді).

– Пане Вікторе, на конференції з обрання члена наглядової ради НСТУ у сфері місцевого самоврядування були невдоволені, які звинувачували вас в «договорняках». Прокоментуйте цю ситуацію.

– Мене обрали у наглядову раду представляти сферу місцевого самоврядування. Насправді це дуже вузька експертна сфера, де працює невелика кількість експертів, які багато років знають один одного. Загалом було номіновано чотири кандидати, які активно вели передвиборчу кампанію. Це повязано з тим, що конференція, на якій ми мали обрати свого представника, триває кілька годин. Очевидно, що за такий короткий час вислухати і почути позицію одне одного майже неможливо. Саме тому всі номінанти вели попередні переговори, які повинні були продемонструвати чи маємо ми спільне бачення і чи вміємо ми домовлятися про подальшу роботу.

Зокрема, Михайло Поживанов перед конференцією їздив по країні та спілкуватися з кандидатами, переконуючи їх голосувати за себе. Цілком очевидно, що я також спілкувався з людьми і переконував їх проголосувати за себе.Фінальні результати голосування показали, що розрив між мною та Поживановим був дуже невеликий. Це свідчить швидше про відкриту і конкурентну боротьбу, а не про змову більшості учасників.

– Яким має бути український суспільний мовник?

– З одного боку рецепти ефективного суспільного телебачення очевидні – це незалежність, неупередженість, інформаційність, цікавість, відстоювання суспільних інтересів. Ці рецепти спрацьовували в усьому світі. Ми повинні створити канал, який буде задавати базові журналістські стандарти, на які буде орієнтуватися вся журналістика в країні. І задавати стандарти не тільки з точки зору журналістської етики, але й інформаційно-просвітницьких та аналітичних програм.

Ми зараз перебуваємо на етапі створення своєї державності, як би це дивно не звучало на 25-му році незалежності. Тож однозначно при створені Суспільного телебачення маємо враховувати національну специфіку та настрої і цінності, які є в суспільстві. На базі Суспільного потрібно створювати запит на програми, яких немає на інших каналах, які ми звикли називати наближеними до олігархічних груп. Зокрема не вистачає аналітичних програм, які б дозволяли критично оцінювати ситуацію в країні. Не вистачає не просто політичних шоу, як «Шустер live», а певних дебатних форматів, це власне те, що починає робити «UA: Перший» з «Дебатами PRO». Також не вистачає інформаційно-просвітницьких програм для населення, які би показували, як живуть та розвиваються інші країни і за рахунок чого вони досягли свого успіху. Однозначно необхідно, щоб там були і розважальні програми, це дозволило б створити перший цікавий збалансований телеканал, який глядач віку від 2-х до 99-ти чи вище знайшов програму на свій смак.

– Вас було обрано від сфери міського самоврядування. Як ви будете її представляти? Чи вважаєте, що представники громадськості у наглядовій раді мають відстоювати лише інтереси тієї сфери,  в якій були обрані?

– Глядач повинен отримувати цікаву інформацію в різних сферах, за які він голосуватиме кнопкою. Якщо програма цікава – дивитиметься, якщо ні – то він просто переключить.Члени наглядової ради, незалежно від сфери, мають стежити, щоб канал збалансовано розвивася за потреби, щось підказуючи.

Сфера, яку представляю – це місцеве самоврядування. Зараз в країні відбувається реформа децентралізації. Саме тому на наступні кілька років різні тематики з царини місцевого самоврядування будуть одними з найголовніших і торкатимуться більшості громадян України. Ми повинні розуміти, що на сьогоднішній день по офіційній статистиці понад 60% українського населення проживає в містах і трохи більше 30% - в селах. Але в більшості це малі міста, в яких живуть по 5, 10, 15 тисяч людей, тож реформа децентралізації торкається їх напряму. Тому цю тему однозначно необхідно буде піднімати і до неї повертатися.

Більше того, зараз є багато спекуляцій навколо цієї реформи, адже місцеві еліти не хочуть нічого реформувати чи впроваджувати, їм зручно працювати в тому форматі, в якому вони працювали. Надзвичайно важливо проводити інформаційні кампанії, які пояснять суть реформи для людей, які стандарти згідно з принципами Доброго врядування Ради Європи мають впроваджуватися в роботу органів місцевого самоврядування, які права і можливості отримають громадяни, як вони зможуть тепер впливати на владу. Якщо цього не буде, то ми отримаємо провал реформи. Як члену наглядової ради, мені не принципово, який формат вибере Суспільне для висвітлення цієї теми. Не моя задача впливати на формат, казати, якого ведучого слід запросити, – це буде втручання в редакційну політику, жоден член наглядової ради не має права цього робити. Ми говоримо про інше – про те, що питання місцевого самоврядування – одне з пріоритетних, ми будемо просити на неї звернути увагу. Хай вже самі визначаються, як це робити. Зрозуміло, що буде певна ротація програм, тем, пріоритетів. Але якщо на тему децентралізації та реформи місцевого самоврядування Суспільне телебачення не звертатиме взагалі жодної уваги, то ми ставитимемо питання, чому така важлива тема не висвітлюється.

– Як тема децентралізації висвітлюється на комерційних мовниках?

– Ніяк. Оскільки ця тема не приносить дивідендів, на ній не можна заробити на комерційній рекламі, як на, скажімо, «Х факторі», то очевидно, що робити про це якісь шоу чи програми ніхто не буде.Тому це якраз місія і завдання Суспільного, яке існує за наші з вами гроші, – привертати увагу до суспільно важливих тем, які не вигідно показувати комерційним каналам. Інша причина – це війна між владою та власниками каналів, які ми називаємо причетними до олігархів. Скажімо, на телеканалі «Інтер», була випущена серія негативних матеріалів на цю тему, зокрема, про проблеми в Хмельницькій області. Чому? Відповідь очевидна. Олігархи зацікавлені в дискредитації будь-яких ідей та реформ, які відбуваються зараз в країні. Я погоджуюся, що не все йде гладко, але реформи на те і реформи, що боляче ламається одне і будується інше. А Суспільне має показувати обєктивну картинку того, що відбувається.

– Як має фінансуватися Суспільне?

– У багатьох країнах світу існує практика анбонплати, приміром, у Великобританії, Німеччині. Люди просто платять з власної кишені невелику фіксовану суму.

– Чи українське суспільство готове платити?

– Ні, тому що Суспільство на даному етапі не розуміє, чим це телебачення краще і чому воно має за нього платити. Також Суспільне буде підтримуватися з Державного бюджету. Ця підтримка важлива, щоб канал показав, чому цей мовник інший і чим якісно відрізняється від решти каналів.

– Чи не зайва ця підтримка?

– Я так не вважаю, адже у каналу дуже низький рейтинг. Останні роки його системно вбивали, а не розвивали. Зараз там з’явилось багато цікавих форматів: «Схеми», «Дебати PRO». На місцевому рівні також потрібно реформувати регіональні канали і наповнити їх змістом. При чому це мають бути цікаві передачі з регіональним контекстом. Я переконаний, що можна створити цікаві регіональні програми, які люди будуть дивитися. Тому що проблеми конкретного міста місцевих жителів будуть цікавити набагато більше, ніж проблеми Києва чи України.

– Як ви думаєте, чи потрібна реклама на Суспільному?

– На сьогоднішній день Суспільне потребує фінансування по трьох великих напрямках. Перший – це створення нових програм та форматів. Другий – модернізація обладнання. Третій напрямок – кадровий голод, який має «UA: Перший». Так, зараз туди прийшло багато талановитих журналістів, але цього недостатньо. Якщо на комерційному каналі спеціаліст отримуватиме 2-3 тисячі доларів зарплати, а на Суспільному – 2-3 тисячі гривень, то при всій повазі та любові до свободи слова, копійка буде вигравати. Тож треба створити умови, щоб люди могли нормально заробляти. В умовах, коли в країні великий бюджетний дефіцит, розуміємо, що грошей для модернізації та збільшення зарплатних ставок нема. Тож очевидно, що в перехідний період ці гроші від реклами підуть на ці статті видатків.

Але в ідеалі, звісно, на Суспільному не має бути жодної реклами окрім можливо соціальної.

– Як ви оцінюєте зміни на НТКУ після зміни керівництва?

– Я вважаю, що відбувся певний якісний ривок. В тих умовах, що були, хай хтось спробує зробити більше. Було створено багато цікавих форматів, всі суспільно-політичні події на «UA: Перший» були висвітлені максимально незаангажовано – на центральному каналі, не кажу про регіональні. І це величезний прорив, бо раніше першу кнопку влада використовувала для пропаганди своїх політичних сил.

Водночас деякі формати були «вбиті», і їм не знайшли заміну. Наприклад «вбили», програми Поплавського, які мали високий рейтинг, за рахунок глядачів сіл та малих міст. Провалом я вважаю те, що національний відбір до «Євробачення» робитиме не Суспільне телебачення, а СТБ. Національний відбір – це цікавий проект, який можна було комерціоналізувати та привернути увагу до Суспільного. Переконаний його б всі дивилися. Уявіть, що той формат, який пропонує СТБ, зробили б на «UA: Перший». Тобто кастинги, поїздки по регіонах, з можливістю пропагувати Суспільне телебачення. Це дозволило б розкрутити канал та привернути увагу, рекламу та донорів.

– Зураб Аласанія пояснив це тим, що у них нема потужностей для цього. За його словами, він звертався до кількох комерційних мовників і з СТБ у них були досягнуті домовленості, які задовольнили обидві сторони.

– У мене інша інформація, що були можливості зробити це на «UA: Перший», але в останній момент вони віддали це СТБ, здається, на три роки. Переконаний, що знайшлись би комерційні компанії, які б на майданчику Суспільного за відсоток від реклами спокійно зайшли б і це зробили. А так – просто віддали комерційному каналу курку, яка несла б золоті яйця.

– Щодо Поплавського – замість нього тепер транслюються концерти класичної музики та молодих українських виконавців: ТНМК, «Онука»…

– Повторюю, Поплавського з задоволенням дивились велика частина населення у селах та невеликих містах. Вони звикли до таких пісень, звикли до конкурсів з діточками. Підхід до трансляції тієї чи іншої програми на Суспільному має включати рейтингову складову. Якщо ти прибираєш з ефіру програму, яка «дає рейтинг каналу», ти маєш навзамін дати щось краще. А якщо ти прибираєш програму, яка давала рейтинги, натомість не створюючи нічого, утворюється пустка, і ти втрачаєш глядача.

– Класична музика не краща?

– Ми говоримо про різні речі. Поплавський займав певну нішу, глядачі, якої не слухають класичну музику. Класична музика – це певна елітарність. Вона змушує думати, відчувати, страждати і переживати. Для цього ти маєш вести відповідний спосіб життя. Якщо ми подивимось на Захід, то на концерти класичної музики ходить еліта і бомонд.

«Прості люди» з сіл та малих міст класику рідко слухають. У селах живуть люди, які прокидаються о 4-й ранку, пораються по господарству, тяжко працюють, лягають втомлені спати. Їм не треба музика, яка змушує думати і відчувати, у них немає на це ні часу ні додаткових емоцій. Їм потрібен «Лісапетний батальйон».

Як бачимо, ми маємо дві різні цільові групи. Суспільне мовлення зобовязане навчитися працювати з усіма аудиторіями і до кожної підбирати свій меседж, концепт. Тоді його будуть дивитися. Маленький тест. Уявімо, що ми з вами пройшли по селах і запитали: «Ви хочете дивитись «Лісапетний батальйон», Поплавського і платити 10 гривень на рік?». Ставлю що завгодно, вони б платили.

– Зураб Аласанія не раз висловлював думку, що мета Суспільного – підвищувати рівень освіти глядача…

– Це все дуже добре говорити, але «дайте» такий продукт, який би це робив. Цих людей, понад 70 років привчали сміятись з інтелігенції, зневажати її, і зараз їм кажуть, що вони такі ж самі, як інтелігенція. Так, на жаль, система змін так не працює. Вона спрацює коли з’явиться якісніший та цікавіший продукт. І я готовий максимально цьому сприяти в межах своїх повноважень.

– Наглядова рада вже майже сформована. З ким ви знайомий особисто, що думаєте про співпрацю? Чи вдасться вам спрацюватись?

– Найкраще я знаю Сергія Тарана адже він мій брат (сміється). Оскільки працюю в громадському секторі з 2000-го року, знаю особисто багато років Тетяну Лебедєву, Світлану Остапу, Євгена Глібовицького, Тараса Шевченка, Вадима Міського, Володимира Яворівського. Ця рада за складом дуже сильна своїми особистостями, кожен з яких у своїй сфері досягнув дуже багато. Питання в іншому, чи здатні ці сильні особистості, які мають своє бачення на процес творення Суспільного, об’єднатись і працювати для досягнення спільної мети. Мені здається, єдиний вихід – це одразу проговорити принципи і цінності, згідно з якими має працювати Суспільне. Так ми одразу створимо рамки, в яких ми зможемо побудувати всю роботу наглядової ради та Суспільного мовлення.

– Як убезпечити наглядову раду від політичних впливів?

– Це буде непросто. Почнемо з того, що законодавство вже заклало норму, згідно з якою 8 членів наглядової ради – представники парламентських фракцій і груп. Тим не менш, якщо по квоті від «Народного фронту» пройшли такі люди, як Віталій Портніков, то я спокійний, бо знаю, що у нього є принципи та цінності, і він вистоїть під політичним тиском. Для того, щоб не було тиску, ми повинні оговорити принципи та цінності нашої роботи. Як тільки хтось їх буде порушувати, ми будемо питати: «Вибачте, а яка причина того, що ви зараз намагаєтесь це робити, ми ж домовлялись?». І якщо людина вибачиться, то нормально. Але якщо людина виходить за оговорені рамки і намагатиметься «протягнути» щось атипове, на кшталт, а «Давайте, дамо в ефірі 20 хвилин з лідерами партії» і ніяк не зупиняється, то вихід боротьби тільки один – максимальна публічність. Коли конкретна людина чи політик будуть намагатися тиснути, то інші члени наглядової ради мають публічно казати, що створюється загроза для незалежності суспільного мовлення.

– Наглядова рада затверджуватиме зарплату співробітникам Суспільного. Якою вона має бути?

– Якщо ми хочемо побудувати якісну телерадіокомпанію, ми маємо забезпечити достойну оплату. Ми розуміємо, що на цьому етапі зарплата працівників має бути вищою в рази. Питання в тому, що я не впевнений, що вона може бути одразу така, як на комерційних мовниках. Тому що Суспільне мовлення – це певний бренд, ти отримуєш інший бонус – суспільний капітал, який ти можеш інвестувати далі. Тому якщо зарплата не дотягуватиме до комерційних мовників, то нічого страшного в  цьому нема. В процесі ці суми потрібно піднімати. На жаль, поки грошей в бюджеті на це нема, реклама ще не пішла, люди ще не платять абонентську плату. Але переконаний, якщо Суспільне мовлення буде якісно розвиватися і давати цікавий, інформаційний, різноплановий, незаангажований продукт, то проблем з грошима у каналу не буде. Власне це і є одним із пріорітетів роботи новоствореної наглядової ради.

 

comments powered by Disqus