Перегони кандидатів на голову правління ПАТ «НСТУ» тривають. Конкурс відбудеться 10 квітня 2017 року. У  ЗМІ та соцмережах можна побачити виступи кандидатів (і членів їхніх команд), які обстоюють заявлені стратегії та власні погляди на реформу суспільного мовлення. Здебільшого обговорюються біографії, а дехто вишукує в минулому кандидатів «темні плями». Деякі ЗМІ весь час хочуть звузити коло потенційних кандидатів до двох-трьох.

Як написав член Наглядової ради НСТУ Олексій Панич, наразі практично немає критичного й порівняльного аналізу реформаторських ідей різних кандидатів із боку зацікавленої медійної громадськості. «Я поки що не бачив жодної спроби медійних експертів прокоментувати ці ідеї, висловивши власну думку: що там конкретному експерту здається найбільш слушним, що сумнівним чи суперечливим, що надто ідеалістичним тощо. Одним словом, я не бачу жодних натяків на громадське обговорення програм кандидатів. Таке враження, що, крім членів Наглядової ради, розгорнуті програми кандидатів нікого всерйоз не цікавлять: їх, у найкращому разі, стисло переказують, але не піддають бодай якомусь докладному публічному аналізу. То в нас тут конкурс особистостей — чи все ж таки конкурс концепцій?» — ідеться на його фейсбук-сторінці.

Нагадаємо, шість із восьми кандидатів уже відповідали на запитання «Суспільного мовлення» у відео-інтерв’ю. А саме: Зураб Аласанія і Роман Вибрановський, Олександр Зорка та Олександр Коваленко, Олег Наливайко та Марек Сієрант. Сайт «Суспільне мовлення» окрім відео-інтерв’ю та аналізу стратегій кандидатів, провів опитування, поставивши претендентам на керівника Суспільного мовлення такі запитання:

1. Назвіть десятьох осіб, із якими ви пройдете перший рік і які стануть у повному сенсі командою.

2. Кошти на НСТУ, виділені в держбюджеті, — це багато чи мало, на ваш погляд?

3. Хто керуватиме радіо в системі НСТУ? Ваше бачення розвитку радіо в системі НСТУ?

4. Скільки штатних співробітників буде в квітні 2018 року в НСТУ — 1) в Києві та 2) разом із філіями в областях?

5. Який відсоток продукту виготовлятимуть штатні співробітники НСТУ, а який — сторонні продакшени? Яка тематика програм залишатиметься за штатом НСТУ, а яка піде на аутсорс?

6. Чи будуть в ефірі НСТУ програми журналістських розслідувань? Чи буде продовжено договори з проектами «Схеми», «Слідство.інфо», «Наші гроші»?

7. На вашу думку, чи має бути співпраця НСТУ з такими проектами, як «Громадське ТБ», «Громадське радіо»? Якщо так, то який вигляд матиме ця співпраця?

8. Чи розраховуєте на донорське фінансування проектів?

9. Скажіть однією фразою про те, що ви особисто хочете зробити за перший рік на посаді голови правління НСТУ.

Як виявилося, поки що не всі готові називати членів своєї команди. Майже всі переконані, що програми журналістських розслідувань обов’язково повинні бути в ефірі суспільного мовника. Так само майже всі розраховують на донорську допомогу міжнародних організацій. Щодо того, чи достатньо цьогорічних обсягів фінансування для телерадіокомпанії, думки розділилися. Усі зауважують важливу роль радіо у структурі суспільного мовника, та все ж у відповідях чомусь акцентують увагу тільки на телебаченні. Загалом, як і в відео-інтерв’ю, частина кандидатів максимально відверто відповіла на запитання, а частина обмежилася дуже загальними фразами.

На запитання сайту «Суспільне мовлення» відповідають: Зураб Аласанія, Роман Вибрановський, Юрій Дараган, Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олег Наливайко, Марек Сієрант. Олександр Зирін відмовився відповідати на запитання.

Зураб Аласанія:

1. Роман Вінтонів, Микола Чернотицький, Інна Гребенюк, Юрій Макаров, Саша Кольцова, Дарія Юровська, Владислав Грузинський, Дмитро Хоркін, Дмитро Хільченко, Галина Бабій, Микола Ковальчук, Анастасія Рінгіс, Михайло Шматов, Ігор Куляс, Дмитро Грузинський, Олена Шахова, Масі Найєм, Оксана Панасівська — і ще близько 700 людей по всіх підрозділах НСТУ.

2.Кошти, виділені на НСТУ в держбюджеті, розраховані на продовження незмінного існування. Процес реформування буде вкрай важкий і набагато повільніший, ніж того очікує суспільство.

3.На управлінську посаду менеджера з господарчих питань буде проведено конкурс. Творчими справами опікуватиметься генпродюсер радіоплатформи (ця посада буде запропонована Дмитру Хоркіну) та головні редактори радіоканалів разом із генпродюсерами загальних напрямів (суспільно-політичний, просвітницький, розважальний).

Я особисто плекаю величезну надію на радіо як на найбільш оперативну й мобільну платформу, що саме воно має (скоріше, ніж решта підрозділів) досягти зони швидких результатів. Радіо матиме сильну і все більшу конкуренцію з боку інтернет-мережі, але воно мусить стати локомотивом змін в НСТУ й дедалі ставати незамінним інформаційним супутником кожного українця, де б він не був і яким би пристроєм не користувався.

4. У квітні 2018 року штатних співробітників в НСТУ має бути 5900–6000, у квітні 2019 року — 4800, у квітні 2019 року — 4100, у квітні 2020-го — 3883 осіб.

5.Співвідношення власного продукту й аутсорсингового залежатиме від якості перенавчання власного персоналу та стану медійного ринку на кожний момент. В ідеалі цифри коливатимуться між 40 та 60 відсотками, змінюючись місцями й підтримуючи постійне конкурентне середовище внутрішніх продакшенів із зовнішніми.

Тематика програм впливатиме на цей розподіл із точки зору суспільних цінностей (якщо, наприклад, ззовні ніхто не береться за виконання незручного завдання), а також співвідношенням якість — вартість.

6.Програми журналістських розслідувань в ефірі НСТУ будуть стільки, скільки існуватиме НСТУ. Договори з названими програмами будуть продовжуватися до того часу, допоки НСТУ не виростить власної плеяди розслідувачів. Але й це не означатиме автоматичного припинення співпраці. Це лише означатиме «виліт» із ефіру «найслабшого» (найменш якісного).

7. Будь-яка громадська медійна платформа, що виготовляє продукт, гідний суспільного мовника, може розраховувати на знаходження свого місця в ефірах Суспільного.

Плани названих мовників щодо співпраці з НСТУ не є остаточно визначеними ними самими (а плани подальшого існування та шляху розвитку в них істотно відрізняються), тож розписуватися за вільних людей неможливо.

8.НСТУ має плани на донорське фінансування, але структура й концепція наших планів виходять далеко за межі фінансування проектів (якщо питання стосується конкретних ефірних програм). Мова про стратегічні довгострокові інвестиції в переоснащення обладнання та зміну технологій мовлення як таких. Партнерам НСТУ ці плани відомі і сприймаються позитивно; тепер вони чекають підтвердження й синхронізації обраного НСТУ шляху з місією захисту свободи та розвитку демократії України.

9. За перший рік я особисто мушу переконати й компанію, й суспільство, що НСТУ ніколи більше не повернеться в 70-ті роки минулого століття, де воно живе зараз.

Олександр Коваленко:

1.На сьогодні я не можу назвати конкретних людей.

А ось кому я запропоную стати частиною моєї команди — це кандидати, які брали участь у конкурсі на посаду голови правління і хочуть зробити суспільне телебачення якісним. Також я вважаю, що поточний менеджмент справляється з обов'язками.

Що потрібно від мене — сформувати команду правління таким чином, щоб вони були самомотивовані й діяли на благо громадського телерадіомовлення.

3. Керувати радіомовленням буде голова правління — саме на нього покладається відповідальність за повну діяльність Національною суспільною телерадіокомпанією України. Але якщо говорити про безпосереднє управління, в моєму випадку — це буде один із членів правління.

4. Зменшувати кількість працівників, відповідно, з переходом на цілодобове виробництво програм власного виробництва я не маю наміру.

Але переглянути якість виконуваної роботи співробітників і обсяг виконання робіт — це важливий пункт у діяльності будь-якої компанії. Відповідно до цього, кількісний і якісний склад працівників буде переглядатися.

5. Штатний склад співробітників ПАТ «НСТУ» дозволяє виробляти телевізійний продукт власними силами.

Тож усі програми незалежно від тематики будуть по можливості виготовлятися власними силами. Виняток можуть скласти програми спільного виробництва або разові роботи й послуги для виробництва якісного кінцевого результату.

6. Програми журналістських розслідувань в ефірі НСТУ будуть. «Схеми», «Слідство. інфо», «Наші гроші» — це спільні проекти телеканалу «UА: Перший» із громадськими організаціями й телеканалами. Договори зазначених програм будуть продовжені і транслюватимуться в нашому ефірі.

7. У продовження попередньої відповіді й питання співпраці хочу зазначити, що проекти, які будуть реалізовуватися в нашому ефірі спільно з іншими громадськими організаціями, будуть транслюватися на рівні з телевізійним програмами власного виробництва.

8. Так, я можу розглянути фінансування успішних проектів. При цьому програми повинні залишатися незаангажованими, із правдивою й достовірною інформацією, які захищають національні інтереси держави.

9. Я прагну з командою однодумців запропонувати набір найякіснішого контенту, доступний для телеглядача будь-якого віку й соціального статусу.

Олександр Зорка:

1. Відповіді  на ваші запитання доцільніше буде дати після 10 квітня по завершенні конкурсу: конкретика до того моменту, думається, буде передчасною. Тож укотре підтверджую свою готовність працювати з тими людьми в НСТУ, яких знаю протягом багатьох років як прекрасних професіоналів, що працюють на радіо і телебаченні.

2. Позицію з приводу фінансування НСТУ в 2017 році точніше можна буде формулювати після вивчення реального стану справ в усіх підрозділах системи.

4. Ті самі міркування стосуються й кадрового забезпечення та співвідношення власного й ліцензійного продукту: сітка мовлення як інструмент побудови взаємин із глядачами та слухачами стане продуктом зусиль обраного складу правління і дасть відповіді на деякі з ваших запитань.

6. Програми-розслідування в ефірі НСТУ обов’язково будуть.

7. НСТУ й надалі розраховуватиме на тісну співпрацю із «Громадським радіо» та «Громадським телебаченням» та буде вдячна за фінансову підтримку з боку спонсорів, меценатів та донорів у разі їхньої зацікавленості у спільному виробництві привабливого для аудиторії контенту.

9. Про перші результати роботи нової команди реально можна буде говорити у вересні 2017 року.

Юрій Дараган:

1. Професіонали НСТУ, які й досі гідно «тримають оборону та ініціюють наступ» у вітчизняному медіапросторі, є нашим золотим фондом. Серед них я знайду однодумців, саме вони будуть членами моєї команди.

2. Грошей ніколи не буває багато. Особливо сьогодні, коли всі поділяються на бідних і тих, хто прибіднюється. Я звик працювати на переможний результат, не посилаючись на фінансовий мінімум. Державний бюджет виділяє нам народні кошти. Скільки є можливим. Спасибі й за це. Закон нам дозволяє на стартовому етапі заробляти додатково. Ми не маємо ігнорувати цю можливість, але в межах тієї кількості, яка забезпечить будувати Суспільне. Ми залишаємося неприбутковою організацією.

3. Радіо в системі НСТУ буде керувати радіожурналіст-менеджер нашої команди. ТБ ніколи не замінить радіо. Ні по суті, ні по факту нашої розбудови. Це різні території журналістської роботи та спілкування з аудиторією…( я би всім, між іншим, новоспеченим телерепортерам порадив робити перші кроки у професії саме з радіо). Ми маємо навчитися працювати однією командою, у творчому тандемі. Упевнений, це дасть результат.

4. Кількість штатних співробітників у Києві та в регіональних філіях буде встановлюватись згідно з оптимізацією. У штаті ПАТ НСТУ залишаються працівники, робота яких виправдана оновленими концепціями мовлення. Проте я ніколи нікому не віддам професіоналів-патріотів справи… У рамках найлюдянішої НСТУ ми спільно знайдемо розумний вихід.

5. Будемо завжди в пошуках балансу, враховуючи, як я вже сказав, наш «позаплановий потенціал» найлюдянішої НСТУ.

6. В ефірі будуть усі, хто працюватиме на виконання місії НСТУ.

7. Співпраця буде з усіма, хто працюватиме на виконання місії НСТУ.

8. Якщо збігається група крові. Жартую… Я завжди вірю, розраховую лише на себе і колектив. Але донорське фінансування має право на життя.

9. Дайте мені рік — і суспільне мовлення (НСТУ) буде гідно та впевнено представлено в медіапросторі України.

Роман Вибрановський:

1. П'ятьох осіб ви вже знаєте — це команда, що писала концепцію, яку я подаватиму на затвердження Наглядовою радою в правління. Ще одну особу (яка відповідатиме за фінанси) шукатимемо відразу після рішення про голову, вона має бути трохи осторонь від команди журналістів і телевізійників. Далі — розмови з усіма керівниками підрозділів, відділів, департаментів НСТУ. Переконаний, що в системі є величезна кількість прогресивних людей, які готові працювати краще та ефективніше.

Після того — покрокова стратегія роботи, а вже тоді постане питання нових людей у менеджменті. Усе залежить від чітких завдань, які ми поставимо для себе за результатами аудиту. Дуже важливо пам'ятати, що нам потрібні люди під певні завдання — саме завдання та стратегія диктують вибір фахівців, а не навпаки.

2. Бюджет завжди виділяв величезні кошти на систему державного телебачення та радіо. Проблема в тому, що вони неефективно використовувалися: роздуті штати в Києві та регіонах, брак відповідальності за низьку якість роботи і т. д. Власне, наше найперше завдання — зміна системи використання коштів, щоб вони працювали більш ефективно.

3. Дуже важливо пам'ятати, що нам потрібні люди під певні завдання — саме завдання та стратегія диктують вибір фахівців, а не навпаки (це я повторююся). У команді, яка готувала концепцію на радіо «націлений» Вадим Пелех, але це не означає, що лише він цим займатиметься. Після визначення пріоритетних завдань їх реалізацією опікуватиметься все правління — адже вони вимагатимуть максимальної уваги команди.

Команда — ключове слово тут, адже важливі рішення повинні ухвалюватися колегіально, з обговоренням усіх менеджерів напрямків. Повторюся ще в одному — після ухвалення рішення необхідно зустрітися з усіма керівниками, обговорити їхні бачення, дати можливість реалізувати те, що вже почали. Жодних кадрових рішень без ретельного аналізу результатів та планів. Переконаний, що й на телебаченні, й на радіо є фахівці, які знають, що робити.

4. На це запитання неможливо відповісти без ретельного аудиту: людей, правил, можливостей та покрокової стратегії. Це не перше питання до мене щодо деталей роботи — від сітки мовлення до позивних. На них рано відповідати. Я не є людиною «ізсередини», хоч маю знання, як працює система. Тому план робіт нас іще чекає. Другий важливий момент — ми певні речі змушені будемо змінювати: зважаючи на бюджет, чи фідбек аудиторії, чи аналіз незалежних експертів, чи навіть зміни в технологіях. Це закладено в концепції. Медіакомпанія, яка виробляє телебачення, радіо та інтернет-продукт, — це живий організм. Незмінними мають бути лише стандарти якості, цінності та стратегічні напрямки.

5, 6, 7. Не менше 50 % продукту НСТУ (без урахування новин та інформаційно-аналітичного мовлення) буде вироблятися незалежними студіями. По-перше, це забезпечить конкуренцію. По-друге, розвиток для незалежних команд — від громадських телебачень та «Громадського радіо» до регіональних студій.

Це відповідь і на питання щодо наявних проектів. Звісно, журналістські розслідування повинні залишитися на каналі, особливо зроблені якісно та професійно. Інша справа — якість продукту. Власне, канал повинен мати максимальний вплив на відповідність стандартам якості, неупередженості, засад журналістської етики. Історія з ефіром програми щодо «офшорів Петра Порошенка» та подальше рішення Незалежної медійної ради засвідчили, що над якістю та неупередженістю навіть «розкручених» серед громадських активістів програм потрібно працювати. Найперше це потрібно для того, щоби збільшити довіру до таких розслідувань. Особливо зважаючи на розгорнуту останнім проти громадських активістів кампанію дискредитації. Тож редакційна рада НСТУ матиме дуже і дуже багато роботи.

8. Звісно, допомога донорських організацій украй важлива — без них і реформа навряд чи відбулася би. Розроблена нами концепція дозволяє говорити з донорами не з позиції «дайте хоч щось». Це професійна розмова з демонстрацією чіткої стратегії та пропозицією про співпрацю в тих сферах та напрямах, де лежать пріоритети донорських програм та організацій. Ми не будемо готувати «конференції заради конференцій», але всі партнери знатимуть, у який спосіб можна долучитися до розбудови Суспільного. Зокрема (й особливо) у сфері контролю та зовнішнього фідбеку. Бо лише верифікована незалежними експертами команда може ефективно протистояти неминучому політичному та медійному тиску. Ми ж розуміємо, що з призначенням нового керівника НСТУ боротьба за суспільне не закінчується. Лише починається активна фаза.

Олег Наливайко:

1. Я завжди спираюся на людей, які доводять конкретними справами свою ефективність. Серед них можу назвати Ганну Бичок, Павла Грицака, Олександра Мельничука. Вони в найважчий час перетворення взяли на себе відповідальність і довели, що є керівниками найвищого рівня. Інших членів команди назву під час конкурсної презентації та коли матиму право ухвалювати відповідні рішення. Повірте, вони є, й це нова генерація молодих, амбітних та ефективних менеджерів. Деякі працюють на успішних каналах, але погодилися долучитиса до творення Суспільного.

2. Коштів завжди не вистачає. Інша справа — їх ефективне використання та інша модель структури бюджету. Сьогодні майже 60 % — це заробітна плата, а де виробництво? Наше бачення — структуру бюджету маємо змінити таким чином, щоби зарплата становила 20–25 %. Це штатні працівники, які забезпечують керівництво, новини та роботу майнового комплексу. А 50 % коштів мають піти на виробництво великих проектів. Таким чином буде здійснено перехід від редакційної моделі виробництва до продюсерської. І зможемо, хоча би частково, підійти до вирішення технічного переоснащення НСТУ. Але закон треба виконувати, й ми всі разом маємо вимагати повного фінансування НСТУ.

3. Хочу зберегти інтригу до засідання Наглядової Ради. У нас є достойні професіонали. Із цікавими ідеями розвитку Українського радіо. Наголошую, розвитку радіо. Радіо в системі НСТУ — це потужна платформа з великою успішною історією. Моє бачення його майбутнього — органічне поєднання традицій та нових трендів.

4. Усі чудово розуміють, що нинішня штатна чисельність — нонсенс. Ми порахували, що безпосередньо на ефір телевізійний та радійний працює близько 5000 співробітників із 7500!!! Отже, перша хвиля скорочень торкнеться працівників, безпосередньо не задіяних у телерадіовиробництві. Для нас головне — зберегти найефективніший творчий персонал, а вивільнені ресурси спрямувати на підвищення заробітної плати. Далі, коли перейдемо на продюсерську модель, штат іще скоротиться десь на 50 %. Решта зможе себе знайти у проектах, які перемагатимуть на ярмарках проектів. Моя порада творчим працівникам — уже нині об’єднуватись у гільдії репортерів, режисерів, сценаристів, продюсерів і так далі.

5. Я вже частково відповів на це запитання. Штатні працівники працюватимуть у новинному ньюзрумі. Великі проекти — це широке поле для творчості сторонніх виробників. Усе буде залежати від сформованої сітки мовлення відповідності контенту якісним критеріям суспільного мовника й конкурентної вартості виробництва.

6. Програми журналістських розслідувань як жанр обов’язково збережуться. Цей жанр —  один із найскладніших і технологічно, і творчо. Станом на сьогодні цим програмам немає альтернативи в сітці мовлення.

7. Співпраця по цих проектах має свою позитивну історію протягом трьох років. Я вже казав, що буде створено систему ярмарків проектів. І «Громадське ТБ» та «Громадське радіо» обов’язково братимуть у них участь.

8. Залучення додаткового ресурсу — це завжди добре. Тому йде активна співпраця з європейськими, канадськими, китайськими, індійськими партнерами. Головне — щоби використання залучених коштів не шкодило виконанню місії Суспільного.

9. А якщо однією фразою моє завдання на перший рік: суспільний мовник — ми є.

Марек Сієрант:

1. У своїй команді маю українців, поляків, литовців. Частина з цих людей, як і я, мають західний досвід роботи не тільки у своїх країнах, а й на телеканалах світового рівня, таких як BBC та ін. У Польщі вважається поганою прикметою оголошення складу команди до реального запуску її в дію. Тому це ми зробимо пізніше.

2. Порівнюючи з Польщею, це дуже й дуже мало. Із абонементної плати за державне телебачення та з реклам — Польське державне телебачення має в десять разів більший бюджет. За ці кошти розвивається телебачення, регіональне телебачення, радіо, продукуються фільми, серіали, історичні та розважальні програми, закуповується контент з інших країн. Але цих коштів достатньо, щоби розпочати реформу суспільного мовлення, поміняти його обличчя і стиль, принаймні одного з його телеканалів.

3. Щодо керівника — я висловлювався раніше. Бачу радіо як зовсім окрему структуру холдингу НСТУ, котра співпрацює з телебаченням (наприклад, обмін новинами, взаємоцитування), але є дуже автономною. Не завжди та стратегія, яка є хорошою для телебачення, буде хорошою для радіо, й навпаки. Передусім радіо вимагає дофінансування, щоб розвиватися, воно має бути доступнішим і цікавішим, планую розширити коло слухачів вужчими спеціалізаціями (розвивати тематичні канали, оскільки є така світова сучасна тенденція).

4. До цього питання дам вам таку відповідь: у Польщі, коли проходить конкурс на посаду, під цей конкурс створюється окремий сайт, на який організація викладає всі дані, які можуть бути корисними для конкурсантів. Є телефон відповідальної особи, яка надасть додаткову інформацію одразу, а не так, як у рамках українського законодавства — що я як фізична особа можу чекати на відповідь навіть місяць. Натомість на сайтах Суспільного були лише загальні інформації. У мене, на відміну від деяких інших конкурсантів, які мали вільний внутрішній доступ до цих даних, такого доступу до інформації не було. Можу лише сказати, що планую з усіма співробітниками познайомитись особисто, провести аудит і визначити, чи доцільно скорочувати штат і в якому обсязі. Кожен серйозний менеджер, очевидно, має свої бачення щодо структури і штату, але стверджувати точні дані в цифрах буду лише після проведеного аудиту.

5. Я планую, щоб 70–80 % виробництва було власним. В Україні є багато талановитих людей, і ми маємо для цього всі ресурси. Новини та увесь контент, пов’язаний із інформаційними програмами, буде робити штат НСТУ. Про розважальні речі можемо подумати, тут буде і своє виробництво, й на замовлення.

6. Очевидно, що тематика журналістських розслідувань є актуальною і буде присутня обов’язково. Згадані проекти буду підтримувати, не виключаю, що з’являться й нові, цікавіші.

7. На «Громадському» (як радіо, так і телебаченні) є багато цікавих передач та способів подачі інформації. Очевидно, ми будемо зустрічатися та спілкуватися на тему співпраці. Я маю перевірити, на яких засадах сьогодні відбувається співпраця суспільного мовника із «Громадськими». Які є договори, що «Громадське» надає суспільному та що має отримати взамін.

8. Очевидно, що розраховую, але це донорське фінансування буде в пріоритеті від західних інституцій та фондів. Повністю виключаю можливість донорського фінансування від політичних партій чи їхніх лідерів, а також від олігархів. Суспільне мовлення має бути суспільним та незалежним.

9. Перш за все проведу аудит, щоби володіти достовірною інформацією про реальний стан справ. Буду працювати над створенням сучасного повноцінного інформаціного каналу. Можливо, на базі наявного, а можливо це буде зовсім новий, створений від нуля. Із цим пов’язана буде реформа всієї служби новин холдингу. Хочу розпочати будову сучасної повноцінної студії інформаційного каналу та головного видання новин.

Хочу максимально підтримати регіональних мовників. На мою думку, в той момент, коли країна готується до самоурядової реформи та децентралізації влади, — це є найбільш важливим. Не забуваймо про те, що регіональне мовлення має інформаційну першість із локальних новин, має інформацію, що насправді відбувається, має вплив на розвиток регіону, є дуже важливим для регіону та його мешканців і тому вимагає особливої уваги та підтримки.

«Суспільне мовлення»

Фото: Максим Поліщук, Facebook, стоп-кадри з YouTube