osvita.mediasapiens.ua

Світлана Остапа: Винагородою за створення Суспільного мовлення буде демократична Україна

фото - Рада Європи, https://www.facebook.com/media/set/?set=a.696038373830558.1073741841.593987927368937&type=3

Медіаексперт громадської організації «Телекритика» Світлана Остапа досліджує процес створення суспільного мовлення в Україні багато років. Вона не тільки пише на цю тему, а й лобіює перетворення державного мовлення в суспільне.

На її думку, НСТУ має стати впливовим мовником, щоб журналістські розслідування, які викривають корупційну діяльність чиновників, спонукали їх відразу подавати у відставку.

За її словами, для того, щоб наглядова рада працювала ефективно, потрібно, по-перше, щоб не було зовнішнього політичного/олігархічного впливу. По-друге, щоб члени НР усвідомлювали, що несуть відповідальність перед суспільством і повинні загальносуспільні інтереси ставити вище своїх особистих. По-третє, робота НР має бути максимально відкритою, конструктивною і злагодженою, відповідно до закону про суспільне та статуту НСТУ. «Ми повинні допомогти ПАТ НСТУ міцно стати на ноги», – каже вона.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким, Сергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження»), Миколою Давидюком (від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимиром Яворівським (від парламентської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»), Тарасом Шевченком (від правозахисної сфери), Тетяною Лебедєвою (від медійних організацій), Наталею Скрипкою (від сфери захисту прав осіб з особливими потребами) та Віталієм Портниковим (від парламентської фракції «Народний фронт»).

– Світлано, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

Суспільне мовлення повинно бути готовим відстоювати інтереси глядача, а не влади. Усі, хто працюватиме на НСТУ, мають із повагою ставитися до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події, а також сприяти розвитку в суспільстві критичного мислення й медіакультури. А ще хочеться, щоб суспільне було впливовим. Маю на увазі те, що якщо канал суспільного мовлення повідомив про якусь корупційну діяльність або проблему, то влада повинна відразу відреагувати. А якщо оприлюднить факти зловживань якось посадовою особою, то щоб цей посадовець подав у відставку. Як це зараз відбувається у демократично розвинених країнах. Це свідчитиме про впливовість НСТУ.

Щодо відмінностей суспільного від державного і комерційного, то в першу чергу це те, що не влада призначатиме і звільнятиме керівництво НСТУ, а наглядова рада. Крім того, суспільне НСТУ не зобов’язана буде висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Від комерційного суспільне мовлення відрізнятиметься тим, що для нього в пріоритеті будуть суспільні інтереси, а не комерційні. І на каналах НСТУ будуть такі програми, які непопулярні на комерційних мовниках через їх низьку рейтинговість.

– Чи ставили вам якісь завдання представники депутатської фракції, яка вас обрала членом НР?

– Фракція «Самопоміч» поставилася до мого обрання досить відповідально. Мене попросили надіслати не тільки біографію, а й програму, потім запросили на засідання фракції, поставили мені запитання. А потім проголосували. Щодо завдань, то це скоріше були побажання: робити все можливе, щоб на суспільному мовленні у жодному разі не було джинси. І я з ними абсолютно згодна!

– На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в наглядовій раді?

– У наглядовій раді я би могла зосередитися над контролем за дотриманням редакційного статуту НСТУ, опікуватися популяризацією суспільного мовлення. Також відстежувати тенденції нових медіа, знайомити з ними журналістів. Сприяла би створенню якісної комунікації між регіонами та ін.

– Склад наглядової  ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Знайома з більшістю членів НР, з деякими давно, а з кількома познайомилася нещодавно. Практично всі розуміють свою відповідальність у проведенні однієї з найважливіших реформ – реформуванні державного мовлення в суспільне. Реформа, якої так довго домагалися в Україні, розпочалася і має бути результативно завершена. Тобто ми маємо нарешті виконати свої зобов’язання перед Радою Європи.

Для того, щоб наглядова рада працювала ефективно, потрібно, по-перше, щоб не було зовнішнього політичного/олігархічного впливу. По-друге, щоб члени НР усвідомлювали, що несуть відповідальність перед суспільством і повинні загальносуспільні інтереси ставити вище своїх особистих. По-третє, робота НР має бути максимально відкритою, конструктивною і злагодженою, відповідно до закону про суспільне та статуту НСТУ. Ми повинні допомогти ПАТ НСТУ міцно стати на ноги.

- Чи знайомі ви з процесом, труднощами реформування державного мовлення в суспільне? Яким чином члени НР можуть допомогти якнайшвидше пройти цей період?

– Добре знайома, до того ж від початку. Громадська організація «Телекритика» в цьому процесі з 2005 року. Ми брали участь у підготовці концепції суспільного мовлення, працювали в робочих групах з підготовки кількох законопроектів, проводили конференції і круглі столи, розробляли рекомендації тощо. Нашими виданнями написані десятки матеріалів і новин про процес створення СМ. Ми навіть запустили окремий сайт «Суспільне мовлення», на якому сконцентрована максимальна кількість інформації про створення суспільного в Україні і досвід закордонних суспільних мовників. Часто ця інформація ексклюзивна.

Проблем в процесі реформування дуже багато. Суспільне створюється на базі державних мовників, багато рішень/кроків – безпрецедентні в Україні. Досвіду проведення такої реформи немає. Особисто я допомагаю хоча б тим, що оприлюднюю ці проблеми в своїх матеріалах, ставлю запитання і роблю запити не тільки посадовцям, відповідальним за процес, а й керівникам держави.

– Одним з перших завдань наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

–  Вважаю, що проект Статуту ПАТ НСТУ мають підготувати фахівці – юристи. Є домовленість, що нам в цьому допоможе Рада Європи. Потім він має бути обговорений громадськістю і членами наглядової ради. Саме в Статуті НСТУ мають бути прописані повноваження акціонера, органів управління НСТУ та їх компетенція відповідно до законодавства, положення щодо повноважень Наглядової ради НСТУ тощо.

А от редакційний статут, на мою думку, має готуватися за участі редакційного колективу (журналістів та редакторів), бо ним вони будуть керуватися в щоденній роботі.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Становлення суспільного мовлення – це незалежність, перш за все фінансова. Я виступаю за диверсифікацію джерел фінансування, поступовий перехід від фінансування з держбюджету до абонентської плати. Під час Революції гідності ми побачили, що громадяни згодні платити за якісну і правдиву інформацію. Звичайно, в ідеалі було б добре, щоб реклами на суспільному не було (це буде чесно і по відношенню до комерційних мовників). Але однозначно зараз НСТУ без реклами не виживе. І в світі непоодинокі випадки, коли суспільні мовники мають комерційну рекламу.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Матеріальний/фінансовий стан НТКУ, під парасолькою якої вже майже об’єдналися кілька десятків мовників, дуже поганий. Недофінансування, борги, багаторічна відсутність коштів на капітальні видатки – все це призвело до зношення техніки, відтоку професійних кадрів тощо.

Зміни контенту звичайно помітила, я тепер практично щодня дивлюсь новини на «UA: Перший». Новини змінилися відразу після Революції гідності. Вони перестали бути паркетно-владопіарними. Потім почали з’являтися програми-розслідування («Слідство інфо», «Схеми»), які виробляються спільно з «Громадським ТБ» та «Радіо Свобода». У новому сезоні, який почався у серпні 2015 року, з’явилося ще кілька цікавих проектів, мій улюблений «Напам’ять», який заснований на архівних документах і відео, в якому очевидці подій розповідають про історію країни. На радіо теж з’явилося кілька цікавих проектів, деякі у співпраці з «Громадським радіо».

– Які програми ви хотіли би бачити/чути на Суспільному?

Документальні фільми, ток-шоу з експертами, дебати з політиками.Основне завдання суспільного мовника – належним чином інформувати суспільство. Надавати необхідні факти, які допоможуть кожній людині брати участь у житті суспільства. Ось такі програми і сюжети я б хотіла бачити і чути.

– Як убезпечити наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Чомусь поширеною є думка, що якщо член наглядової ради, висунений парламентською фракцією чи групою, то він однозначно заангажований цією політичною силою. Хіба влада не може спробувати м’яко тиснути на членів НР від громадських організацій? За моїми спостереженнями, наразі все гаразд, поки що всі члени НР абсолютно автономні. Вважаю, що майже всі члени НР самодостатні, почасти відомі люди, і тиснути на них непросто. Це вже запобіжник політичного впливу. Також, думаю, що убезпечити від такого впливу зможе прозорість діяльності НР.

 – Деякі експерти вважають, що членами наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Я з цим не згодна. Членом НР може бути людина будь-якої професії. Головне, щоб вона мала активну громадянську позицію.

– Відповідно до закону, члени наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?  

– А от з цією нормою закону я погоджуюся. Створення і діяльність Суспільного мовника – суспільно важлива справа, винагородою за участь в якій буде розвиток демократичної України.

 

comments powered by Disqus