osvita.mediasapiens.ua

Павло Грицак: По «Євробаченню» укладено найжорсткіший договір із усіх можливих, розроблених ЄМС

Через скандал у команді, що готує «Євробачення-2017», заступник генерального директора колишньої Національної телерадіокомпанії (нині — Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України») Павло Грицак за останні кілька днів став досить популярним у медіапросторі. Нагадаємо, виконавчі продюсери «Євробачення-2017» Олександр Харебін і Вікторія Романова і ще близько 20 осіб залишили проект, звинувативши Павла Грицака (вони не називали його, але всім, хто в темі, було зрозуміло, про кого йдеться) у низці «гріхів». Мовляв, не дає працювати, не погоджує своїх рішень зі всіма причетними до підготовки пісенного конкурсу, збільшив на 200 млн грн бюджет проекту, не проводить вчасно тендерів тощо.

Про підготовку до «Євробачення» Павло Грицак розповів сайту «Суспільне мовлення» ще до конфлікту. «СМ» поцікавився в пана Грицака, чи може він сказати, що над проектом працює злагоджена команда. «У будь-якому колективі є певні фракції, між ними тривають дискусії. Є хтось, хто не згоден. Проект дуже інтенсивний, на підготовку мало часу, він змушує рухатися в одному напрямку. Будь-які деструктивні моменти відходять або стають конструктивними елементами, а деструктивні елементи перестають існувати», — сказав пан Грицак.

Уже згодом він пояснив, що відхід із проекту Вікторії Романової — «велика втрата для "Євробачення-2017"», та загалом, додав він, «святі місця порожніми не бувають». «Будьмо відвертими, це достатньо конкурентний ринок із погляду пропозицій. Я думаю, що є достатньо людей, які могли би долучитися до проекту», — пояснив пан Грицак і додав, що затягувати процеси і з’ясовувати стосунки немає часу, тому він веде консультації, хто б міг долучитися до проекту. І з цим, очевидно, проблем у нього не було. Адже за 72 години Павло Грицак знайшов нових менеджерів. «Найголовніше — це телевізійне шоу, сумарний рейтинг якого становить більше 200 млн телеглядачів по всьому світу. Я не знаю жодної людини станом на тепер, яка займається виробничою й телевізійною частинами і пішла з проекту», — підкреслив Павло Грицак.

Звинувачення Олександра Харебіна він назвав лицемірством: «Я не забирав у них нічого, вони працюють у тих же кабінетах. Я підписав із Денисом Блощинським (івент-менеджер, який також підписав заяву й покинув проект. На "Євробачення-2017" його запросив Олександр Харебін. — Ред.) контракт, за це він отримував гроші». Пан Грицак також не погодився із заявою виконавчого продюсера, що всі завершені справи були передані йому: «Якби договори були розроблені, то були би підписані. Ми не просто розробляли самі договори, ми розробляли механізми, за якими можна підписувати ці договори. При тому неодноразово пропонувалося Олександру Харебіну, щоб він узяв право підпису. Людина не погодилася на це. Так, у нашій країні це небезпечно. Навіть 50 тис. грн. — це величезні гроші для країни. Це величезна відповідальність, мені теж страшно. Та ми рухаємося, в нас інтенсивний проект».

Павло Грицак пообіцяв, що буде економити гроші, виділені державою й Києвом. «Можу запевнити, що робитиму все для того, щоби на підготовку “Євробачення” було витрачено менше, ніж 655,7 млн грн. Уже ті кроки, які ми зробили, дають нам підставу вірити в це», — зазначив він і запропонував стежити за тендерами, адже всі фінансові операції, пов’язані з «Євробаченням-2017», у відкритому доступі.

Долю свого майбутнього в ПАТ «НСТУ» Павло Грицак пов'язує з тим, кого наглядова рада обере головою правління. Він не відмовляється працювати в правлінні, але до посади голови правління ПАТ «НСТУ» ще не готовий, бо вважає, що має для цього недостатньо досвіду.

— Пане Павле, чи впорається частина команди, яка залишилася, з підготовкою проведення «Євробачення-2017»?

— Ми маємо хороших помічників. В останні три тижні багато допомагає заступник голови організаційного комітету з підготовки до міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2017» В’ячеслав Кириленко, який дуже активно включився в роботу. Кожна робоча зустріч із ним продуктивна й конструктивна. Він допомагає з правовими питаннями, у міжвідомчій співпраці між різними міністерствами й мовником-організатором.

Маємо також підтримку від міста Києва. Із представником КМДА Андрієм Мірошниченком обговорили підписання меморандуму між нами як мовником-організатором і містом, у якому буде проведено конкурс.

— Тобто Київ теж активно включився у проект «Євробачення»?

— Київ завжди був включений.

— Крім 200 млн гривень, які підуть на інфраструктуру, ремонт доріг, чим КМДА ще допомагає?

— Це питання інфраструктури Києва.

— Київська влада — господар столиці, має дбати про своє місто й, отже, вкладати гроші в дороги. Може, мер Києва Віталій Кличко просто хоче трохи попіаритися на «Євробаченні»?

— Я думаю, що будь-які інвестиції в інфраструктуру міста — це й інвестиції, й інфраструктура міста, й піар. У цьому насправді нічого поганого немає. Якщо місто вкладає в інфраструктуру, я думаю, це правильно, що мешканці Києва про це знають. Це якраз одна з перспективних сторін міжнародних проектів. Певною мірою вони є каталізаторами, зокрема, зміни інфраструктури. Це стосується не лише пострадянських країн, так у різних країнах відбувається. Наприклад, у Японії нині всі готуються, покращують інфраструктуру до Олімпійських ігор — 2020.

— Про що йдеться в меморандумі між Києвом та НСТУ?

— Ми стоїмо на позиції, що це партнерська робота. З одного боку, мовник-організатор і місто-господар є рівними партнерами, щоправда, в нас різні функціональні навантаження, завдання, але ми є рівнозначними. З іншого боку, місто для нас є клієнтом, тому що 200 млн грн — це суттєва сума. Ми як мовник-організатор повинні зробити все, щоби клієнт був задоволений. Місто отримує десятки тисяч туристів із закордону та різних регіонів України.

— Київ допомагав провести церемонію передачі ключів і жеребкування країн-учасниць?

— На той час в НСТУ не було навіть рахунку. Київ узяв на себе оплату плакатів, фуршет. За розподілом витрат, мовник-організатор мав оплатити продакшн-частину, світло, звук, сцену, те,  що стосується телевізійної зйомки, трансляції. Ми не витратили жодної копійки.

— Якою буде промокампанія «Євробачення-2017»?

— Ми плануємо інтенсивну промокампанію по регіонах України на квітень, щоби люди приїжджали не лише на півфінали, але й на телевізійні репетиції, яких не буде в ефірі. Будемо запрошувати на репетиції й на так званий Тиждень «Євробачення». До Києва у травні приїжджатимуть лідери ком'юніті, які робитимуть селфі в місцях проведення «Євробачення», показуватимуть їх друзям у своїх тусовках, які були на репетиції, описуватимуть бекстейдж (те, що відбувається за лаштунками). Під час телевізійної трансляції вони можуть спокійно дивитися шоу вдома й ділитися враженнями від перебування в Києві. Ми обговорювали промокампанію з DJ Пашою (Павлом Шильком. — Ред.), він готовий долучитися. Є ідея робити невеличкі прес-тури по країні, промотувати, заохочувати, щоби приїжджали в Україну.

— Може, Павло Шилько буде ведучим «Євробачення»?

— Я не можу розголошувати імен ведучих. Це таємниця. Триває робочий процес, ми будемо готувати офіційне повідомлення. До кінця лютого оголосимо. Одні й ті ж ведучі будуть на репетиціях, півфіналах і фіналі.

На інші події ми можемо підключити різних ведучих. У нас є Тимур Мірошниченко — досить серйозний бренд «Євробачення». Ми також розраховуємо на нього як ведучого подій у рамках «Євробачення». Він був прекрасним ведучим на церемонії жеребкування, прекрасним ведучим дитячого «Євробачення» у 2013 році. Він завжди був коментатором.

— Незважаючи на зобов’язання Антимонопольного комітету  скасувати процедуру закупівлі послуг із продажу квитків на пісенний конкурс, 14 лютого цей процес таки розпочався. Ще в листопаді 2016 року керівник управління туризму КМДА Антон Тараненко заявив, що НТКУ і Європейська мовна спілка формують ціни на квитки. Тоді він сказав, що квитки коштуватимуть від 20 до 100 євро. На початку лютого 2017 року ви заявили, що квитки будуть коштувати від 40 до 200 євро. Наразі квитки коштують від 8 до 500 євро. Я так розумію, що на підвищенні ціни вдасться заробити?

— Я сподіваюся, що ми заробимо на кількості проданих квитків, це більше 70 тисяч штук, які будуть продаватися на дев'ять подій: шість генеральних репетицій, два півфінали й фінал. Ми би хотіли провести промокампанію, щоби продати максимальну кількість квитків. Остаточну вартість затверджує Європейська мовна спілка. Ціни мають відповідати міжнародним стандартам.

— Уже затверджено план схеми залу Міжнародного виставкового центру, де триватиме конкурс?

— Так, є вісім тисяч місць. Буде шість категорій найдешевших квитків, фан-зона.

— Як відбувалися визначення переможців на конкурсах із найкращого лого, творчої концепції, дизайну сцени тощо, з якими в грудні — січні були підписані договори? Чи завжди на таких конкурсах був присутній представник із Європейської мовної спілки?

— Конкурси, які є закритими процедурами, були до мене. Я прийшов в НТКУ 15 грудня 2016 року. Ми не хотіли би проводити їх надалі. Є переговорна процедура, яку плануємо застосовувати. Нині ми йдемо шляхом відкритої процедури, яка в будь-якому випадку корисна.

Наприкінці 2016 року я підписав 30 договорів, керувався документацією. Логотип, дизайн сцени були затверджені ЄМС до мене, про це є відповідна документація. Власне, в нас досить серйозний договір як мовника-організатора з ЄМС. Безпрецедентно жорсткий, я би навіть сказав. Ми повинні його виконувати й погоджувати всіх суттєвих постачальників.

— В ЄМС до кожної країни такі жорсткі вимоги?

— Я не бачив інших договорів. На мою думку, цей договір є жорсткішим за договір, який був у 2005 році, їх навіть порівняти не можна. Відтоді минуло 12 років, у ЄМС помінялися люди. Я думаю, що це найжорсткіший договір із усіх можливих, розроблених ЄМС. Наприклад, відповідно до умови про конфіденційність, ми не можемо розголошувати навіть жорсткості цього договору. Його було підписано в серпні 2016 року. Підготовка триває й буде під жорстким контролем ЄМС. Творчі працівники й компанії, які долучатимуться до проекту, затверджуються ЄМС. Це справді є одним із базових принципів.

— Обирати підрядника на конкурсі набагато простіше. Вибрали переможця й підписали договір.

— Це справді так. Але ми все одно будемо йти шляхом відкритих торгів настільки, наскільки дозволять строки.

— Те, що переможця вибирають на конкурсі й укладають із ним договір через п'ять днів, стало можливим завдяки змінам до закону щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні пісенного конкурсу «Євробачення»?

— Ми ще не застосовували цієї процедури, тільки плануємо. Постанова Кабміну двічі затверджувалася, перелік послуг уже опублікований.

— Я стежила за конкурсом на ідею креативної концепції «Євробачення», мені здається, що відбувся якийсь збій? 21 жовтня 2016 року на сайті «UА: Першого» в новині було зазначено, що в конкурсі запропонували взяти участь дев'ятьом компаніям, серед них була Republique, але не було Banda agency. А вже 15 листопада, коли оприлюднили короткі списки, в них були дві агенції, які пізніше стали однією командою «Гурт Ре Дизайн». На якому етапі приєдналася Banda agency? Чи можете пояснити?

— Це відбувалося до мене. Я керувався тими документами й рішеннями ЄМС, які були прийняті 10 і 23 листопада. Чув, що був конкурс, були оголошення на сайті. Наприкінці минулого року ми підписали договір із компанією «Гурт Ре Дизайн» на 420 тис. гривень. Ця компанія склала достатньо довгий список своїх послуг: працюватиме на станціях метро, Eurovillage, місці проведення та ін. Їхні послуги коштують від 5 тис. гривень. За виконану роботу ми вже заплатили 48 тис. гривень. Бюджетні кошти — це серйозна річ, ми можемо платити лише за вже надані послуги.

На відміну від шоу-продюсера й дизайнера сцени, агенції ми будемо платити по факту зробленої роботи. Це хороша молода енергійна команда, яка якісно виконала завдання. Один із варіантів слогану був «Святкуємо гармонію». На той час, коли я прийшов, саме цей слоган був затверджений рішенням ЄМС. У країні в стані війни до гармонії далеко. Згодом ми звернулися до ЄМС замінити на слоган «Святкуємо розмаїття». Його змінили у третій декаді січня, практично в останній момент.

— Третього лютого на «Прозорро» опубліковані наміри укласти договір про надання послуг шоу-продюсера й дизайнера. Шоу-продюсер Стюарт Барлоу має отримати 120 тис. євро. Разом із ним має працювати креативний продюсер Олег Боднарчук. Він теж має 120 тисяч євро?

— Для Стюарта Барлоу — окремий гонорар. Це стільки, скільки він запросив. Ми наразі  не маємо договору з Олегом Боднарчуком. Як тільки розробимо його, то оприлюднимо суму гонорару.

— Він уже знає, що входитиме до обов’язків креативного продюсера?

— Я думаю, що він знає певні сегменти, Олег спілкується з Барлоу.

— Як Стюарт Барлоу та Олег Боднарук потрапили в одну компанію?

— Думаю, що Барлоу до того нікого не знав з України. У процесі пошуку вони познайомилися.

— ЄМС запронувала Стюарта Барлоу й дизайнера сцени Флоріана Відера?

Їх обох затвердили на засіданнях наглядової ради «Євробачення». Це взаємний процес. Може пропонувати ЄМС або мовник-організатор. Стюарт Барлоу багато років працює на «Євробаченні».

— Дизайнер сцени Флоріан Відер має отримати 250 тисяч євро. Він уже отримав за надані послуги у 2016 році 4 млн 800 тис. Це за розробку дизайну сцени, фотографії якої є на офіційному сайті?

— Це технічне завдання: конструктивні креслення, розробка дизайну, цілий пакет, по якому компанія буде виготовляти сцену.

— У 2017 році він має отримати ще 3 млн 410 тис. грн. Строк послуг, як зазначено у протоколі засідання наглядової ради, закінчується 31.12 2017. Що це означає, чому аж до Нового року?

— Це технічно-юридична складова. Є ще питання авторського нагляду. Під час монтування сцени Флоріан Відер буде присутній у Міжнародному виставковому центрі й консультуватиме.

— У гривнях компанія Флоріана Відера Wieder Design отримає 8 млн 210 тис. грн із ПДВ. А якщо обміняти 250 тисяч євро по курсу 30 грн, матимемо 7 млн 500 тис. Звідки така різниця?

— Я прямо зараз з’ясую це питання.

Павло Грицак запрошує двох помічників, які приходять із договорами й перевіряють, чому виникла різниця в цифрах. Пояснюють, що Флоріан Відер є нерезидентом, тому оплата здійснюється в євро. У 2016 році НСТУ оплатили 80% вартості від обіцяної суми — 3 млн 840 тис. Як доказ показують документ на сайті «Прозорро».

«У цьому році в нас є зобов’язання сплатити ті кошти, яких не вистачало торік, і доплатити за виконання робіт решту вартості послуг. Загальна сума буде 250 тис. євро», — уточнила начальниця відділу супроводу з тендерних питань Ірина Осадча.

— Маєте свою команду, з якою працюєте над тендерами?

— Є команда НТКУ, яка була запрошена у члени тендерного комітету. Були запрошені кілька разів виконавчі продюсери (Олександр Харебін та Вікторія Романова. — Ред.), але вони не погодилися брати участь у тендерному комітеті. Це один із викликів для нас, треба було формувати новий тендерний комітет, а не проводити тендери на базі наявного.

Ми хочемо залучити до тендерного комітету постійну робочу групу, куди входитиме 12 осіб на громадських засадах від громадських організацій, влади, фахівців із ринку. Це має бути незалежна позиція суспільства, яка братиме участь у робочих засіданнях тендерного комітету. Вже погодилися приєднатися «Ейдос», «Трансперенсі Інтернешнл», Держкомтелерадіо, Міністерство інформації, інші ще визначаються.

— Під час жеребкування країн-учасниць виконавчий директор пісенного конкурсу Йон Ола Санд сказав, що є проблеми з підготовкою. Про які проблеми йшлося? Тоді ж Йон Ола Санд не раз сказав слово «безпека».

— Є міжвідомчий штаб безпеки між різними міністерствами відомств. Наразі на сайті «Прозорро» оголошено тендер на закупівлю послуг із проведення акредитації учасників, членів делегації, преси, персоналу, фанів і гостей, забезпечення доступу до основних місць подій. Ці послуги надаватимуть приватні компанії, пов’язані з технологіями. Вони мають запропонувати IT-рішення, обладнання. Я впевнений, що безпеку забезпечуватимуть люди як у шоломах і з пістолетами, так і без них.

— Як охоронятиметься російська команда? У них буде якась особлива охорона, не така, як у всіх учасників?

— Щороку є низка делегацій із різних країн, яким приділяється більше уваги щодо безпеки. Деякі делегації самі обирають собі охорону. Згідно з умовами договору, мовник-організатор повинен забезпечити безпеку всім делегаціям. У бюджеті закладено на це суму.

— Кабмін погодив надбавку для 20 осіб із НСТУ, які готують конкурс? Хто її отримує?

— Поки що нікого не визначили, як на мене, неправильно обирати на НСТУ 20 людей, якщо над проектом працює понад сотню. Дуже важливо, щоб усі отримали надбавку за роботу на цьому проекті. Це можуть бути різні посади й різні люди, не тільки менеджери, а й водії, прибиральниці, технічні служби, творчі підрозділи. Надбавка може бути різною, навіть до 500 грн, але якщо люди понаднормово працюють, то чому б ні.

— Як проходитиме Тиждень «Євробачення»?

— Він розпочнеться 30 квітня і триватиме до ранку 14 травня з афтепаті. У рамках Тижня буде церемонія відкриття, презентації, заходи, які організовуватиме місто, мовник-організатор, спонсори, вечірки, які проводитимуть делегації. Деякі країни вже визначили дату вечірки. Деякі країни визначаться в останній термін, у березні — квітні. План  заходів формується, це те, чим ми тепер займаємося.

— Чи вже є спонсори, чи ведуться переговори?

— Поки що не підписано жодного контракту зі спонсорами, тривають переговори.

— Євген Нищук казав про церемонію відкриття біля Маріїнського палацу. Щось змінилося?

— Я прихильник принципу казати лише тоді, коли буде остаточне рішення. Наприклад, рішення про те, що Eurovillage буде на Софіївській площі, місяць ніхто не скасовував.

— Як готуватимете Міжнародний виставковий центр до «Євробачення»? Чи потрібна там якась реконструкція?

— Плануємо перемальовувати стелю в чорний колір. За законами оптики, світло відбивається. У Палаці спорту стеля не була перемальована. Та за 12 років технології змінилися. МВЦ — експериментальний майданчик, він може бути цікавий із погляду телевізійної картинки шоу. Те, що це експериментальний майданчик, не означає, що це погано.

— Ви вже працювали в НТКУ, були виконавчим продюсером «Євробачення» у 2005-му, входили до наглядової ради конкурсу в 2006-2007 роках. Чому вирішили долучитися до проекту тепер?

— Це честь і водночас велика відповідальність. Відповідальність — невід’ємна складова великого проекту. В Україні такий час, що можна лишатися осторонь і критикувати, це завжди легше. А можна прийти і робити. Із погляду персональної мотивації, це пенвою мірою виклик, але й можливість зробити щось корисне.

— Чи відрізняється підготовка до конкурсу 2017-го від 2005-го?

— Тоді «Євробачення» починалося пізніше на тиждень, було більше часу. Я тоді не думав, що буде після «Євробачення». Тепер більше життєвого і професійного досвіду, який  відіграє велику роль. Знаю, як працювати, що робити, а чого — ні. Однозначно людині без досвіду було би складніше у проекті.

— Ви маєте компанію «Євромедіа», яка працювала на «Євробаченні» з представниками Азербайджану, були продюсером фільму «Казка старого мельника». Ваша компанія подаватиметься на тендери, щоби надавати послуги на конкурсі?

— Це конфлікт інтересів. Не думаю, що компанія «Євромедіа» братиме участь, тим паче в неї наразі є проекти за кордоном.

— Коли відбудеться прем’єра фільму? Останні новини про нього були ще в 2015 році?

— Ми плануємо наприкінці 2017 року, в четвертому кварталі.

— Чи вистачає вам часу займатися іншими обов’язками, крім «Євробачення», адже ви заступник генерального директора НТКУ, який відповідальний за музичні і спортивні програми, документальні фільми? Це ви запускали програму Art Club 38 із живими концертами сучасних виконавців?

— Цим займалося творче музичне об’єднання розважальних програм. Наразі суттєву частку часу я приділяю «Євробаченню».

— Ви хотіли б увійти до правління ПАТ НСТУ?

— Важко прогнозувати, але не відкидаю такої можливості.

— Після «Євробачення» залишитеся в НСТУ?

—  Побачимо. Це залежатиме від того, кого буде обрано головою правління ПАТ НСТУ.

— А ви хотіли би працювати на НСТУ?

— Створення суспільного мовлення — це важлива місія. Я би хотів бути долученим до команди, але є дуже багато умов і передумов. Усе залежатиме від наглядової ради та обраного голови правління НСТУ.

— Під час оголошення конкурсу на голову правління НСТУ йшлося про те, що шукають антикризового менеджера, статки якого відповідають доходу. А ви не  думали подаватися на конкурс?

— Думаю, що спочатку потрібно зробити якісний пісенний конкурс «Євробачення», а потім думати про інше. Я настільки заглибився в підготовку конкурсу, що навіть саме запитання для мене стало несподіваним. Вважаю, що посада голови правління дуже відповідальна й вимагає величезного досвіду. Згоден, що треба буде творити диво для того, щоби збільшувати частку аудиторії. Якщо відверто, то думаю, що це повинні бути люди з більшим досвідом, ніж у мене.

Фото: Віталій Носач

comments powered by Disqus