osvita.mediasapiens.ua

Олександр Лієв: Суспільному треба навчитися працювати з розв’язаними руками й ногами

Олександр Лієв повернувся на Мельникова, 42 в липні цього року, але вже в ролі виконавчого директора. Раніше він працював на НТКУ першим заступником генерального директора Зураба Аласанії, але потім погодився на пропозицію міністра аграрної політики Олексія Павленка стати його заступником і курувати питання туризму в Україні. Втім, за словами Олександра, він зв’язків із Зурабом Аласанією не поривав, тому йому відомі всі перипетії реформування і створення юридичної особи ПАТ «НСТУ».

Головне завдання виконавчого директора ПАТ «НСТУ» — це привести компанію у відповідність до статуту. «Це не статут, а мрія. Бо порівняно з тим, як ми працювали на НТКУ, то це справді зняття колючих дротів з компанії для того, щоб вона могла працювати на ринку. Ще поки зв’язані ноги, але вже розв’язані руки, і можна щось робити», — каже Олександр.

У Лієва амбітні плани: організувати вертикально-горизонтальну роботу компанії, вибудувати в ній систему управління всією НСТУ й підготувати компанію до реформи, яку розпочнуть 1 грудня, створити нову систему моніторингу в регіонах. Із вересня вже впроваджується нова тимчасова структура, відповідно до якої створено Центральну дирекцію НСТУ, раду генеральних продюсерів, директорат, творчі об’єднання. Під дахом Центральної дирекції вже об’єднано канал «Культура» та Центральний канал (Київська філія), які стали творчими об’єднаннями. «Рішення ради генпродюсерів є обов’язковими для мене, не зважаючи на те, що по виконавчій вертикалі вони знаходяться нижче виконавчого директора. Зураб поставив завдання, щоб наша структура була і жорстко вертикальною, і водночас творчо-горизонтальною. Я спочатку не уявляв, як це. Але нам вдалося це зробити, ми відокремили творчий блок», — розповідає Олександр.

Про це та інше читайте в інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення» з Олександром Лієвим.

— Олександре, ви у 2014-2015 роках уже працювали на НТКУ першим заступником Зураба Аласанії, який тоді був генеральним директором. Пішли з телекомпанії в Міністерство аграрної політики. Чому вирішили знову повернутися? Не шкодуєте, що пропустили весь період юридичної трансформації НТКУ в ПАТ «НСТУ»?

— У період юридичної трансформації ми постійно спілкувалися із Зурабом Аласанією, тому знаю про всі перипетії цього процесу. Переживав за реформу й чим міг — допомагав. Але, звісно, в цей період я більше займався питаннями аграрної політики, адмініструючи в міністерстві процеси розвитку туризму. Це моє захоплення, тому туризму не полишатиму й надалі, бо це моя відповідальність перед великою кількістю людей. Зураб просив повернутися ще до створення ПАТ «НСТУ», але тоді я розпочав проект «Зручно тревел», який мені складно було кинути.

Те, що команда Зураба перемогла, мені здавалося неймовірним. Чесно зізнаюся, скептично ставився до конкурсу, думав, що виберуть провладного, не вірив аж у такі зміни в країні. Тепер роль Зураба змінилася, бо якщо раніше він був ідеологом у державній установі, який мав вимагати, щоби щось відбулося, то нині він як менеджер сам має робити так, щоб усе заплановане було реалізовано. Тут уже гасел замало, Зураб це добре відчуває.

Я повернувся на Мельникова, 42 п’ятого липня 2017 року і побачив, що компанія як концтабір, який уже звільнили, колючі дроти зняли, а більшість людей сидить і боїться вийти на сонечко. Перед тим як повернутися, прочитав статут НСТУ й не міг повірити, що таке можливо: це не статут, а мрія. Бо порівняно з тим, як ми працювали на НТКУ, це справді зняття колючих дротів із компанії для того, щоб вона могла працювати на ринку. Ще поки зв’язані ноги, але вже розв’язані руки і можна щось робити.

Оскільки статут уже діяв кілька місяців на момент мого повернення, я очікував, що в компанії фізично ним користуються. Насправді ж компанія ще в липні мала колишню структуру. По суті навіть філії були не філіями НСТУ, а ОДТРК, вони залишалися не модернізованими. Юридична форма їхня змінилася, а вони продовжували здійснювати багато функцій, які їм не властиві і які не відповідають нашому статуту. А дехто ще й не розуміє цього, бо й надалі хоче існувати окремо.

— Які завдання перед вами поставив Зураб Аласанія? Що ви маєте зробити в першу чергу?

— Основне завдання — привести нашу компанію у відповідність до статуту. Треба компанії навчитися працювати з розв’язаними руками й ногами. Підготували дорожню карту, де прописано, що ми маємо зробити до першого грудня 2017-го. HR нового поки що не знайшли. HR — це люди, які підбирають персонал у здорових компаніях, а ми ще хвора компанія, тому на нинішньому етапі для нас важливіші кадровик і юрист.

Відповідно до статуту, нам треба створити Центральну дирекцію, вибудувати в ній систему управління всією НСТУ й підготувати компанію до реформи, яку ми розпочнемо 1 грудня. В компанії з’являться декілька дирекцій: дирекція телебачення, дирекція радіо та ін. Мова не обов’язково про переїзд Українського радіо, а про об’єднання наших адміністративних структур. У компанії працює 28 головних бухгалтерів і приблизно 400 бухгалтерів, для однієї компанії — це надто багато. У НАК «Нафтогаз» менше. У нас кількість фінансистів, кадровиків, людей, які не мають жодного відношення до телерадіовиробництва, ненормально велика. На всіх філіях залишилися ті ж структури, які були, коли вони були окремими юридичними особами. Тепер вони вже не є окремими юрособами, але вони живуть у старій парадигмі, яку дуже складно зруйнувати. Наприклад, не всі досі зрозуміли, що всі їхні ліцензії давно в ПАТ «НСТУ» й відповідальність за мовлення і всі контракти в регіонах несе керівництво Суспільного. Взагалі філії управляються директорами за довіреністю. Всі повноваження про прийом на роботу, про підписання платіжних документів, все це виконується на підставі довіреності.

— Що входить до сфери ваших повноважень?

— Одразу зауважу, самим контентом я не займаюся, а відповідаю за організацією виробництва, тобто за все, що не стосується творчих питань. За творчі питання відповідає Рада генпродюсерів.

Наразі побудована нова тимчасова структура відповідно до статуту, яка введена в дію 1 вересня на три місяці. Ця перехідна структура як риштування на фасаді будівлі, в якій треба провести обстеження і зробити капітальний ремонт. Ця структура стабілізувала ситуацію, утворила всі менеджерські зв’язки, побудувала зрозумілу модель управління, принаймні в Центральній дирекції. Крім того, відповідно до нової структури створено і введено декілька нових понять. По-перше, це поняття Центральна дирекція (ЦД). Це не ЦД колишньої НТКУ — це Центральна дирекція ПАТ «НСТУ». Введено поняття Ради генеральних продюсерів, яка замінить одноосібні рішення заступника гендиректора з програмної політики. Рада генпродюсерів, може, і складний із точки зору прийняття рішень орган, але, на мій погляд, дуже потрібний, який має горизонтальну модель і не має головного, а лише модератора. Розроблено положення і Рада генпродюсерів уже ухвалила перші рішення. Зокрема, всі і старі, й нові проекти проходять через Раду генпродюсерів. Поки що на «UA: Першому». А далі це буде і на «UA: Крим», «UA: Культура» та інших каналах.

Розумію, що остаточна структура буде будуватися ще приблизно рік. Ми поки що залишаємося компанією, яка отримує гроші з державного бюджету; ми маємо проводити тендери, залишаємося неповороткою компанією. Тому в таких умовах із власним виробництвом конкурувати нам можливо, але це буде неефективно. Ефективніша модель — це аутсорс, коли ми проведемо пітчинг, тендер, замовимо продакшну якийсь проект, а потім люди вже самі працюватимуть. Наше завдання — щоб вони виробили для нас якісний контент.

Також у нас з’явився Директорат. Це дорадчий орган при виконавчому директорі, він буде більш вертикальним, ніж Рада генпродюсерів. Голова Директорату — виконавчий директор (тобто наразі це я), який виносить на розгляд питання, що стосуються нашого управління. Наприклад, раніше лише одна людина знала, яка в нас ситуація з грошима. В умовах абсолютного дефіциту в нас не було жодних лімітів на розвиток, і тому ця людина в ручному режимі вирішувала, кому дати кошти. Наразі ми намагаємося побудувати таку модель, у якій кожен керівник буде розуміти фінансовий стан усієї компанії, й рішення буде прийматися з потреб усієї ПАТ «НСТУ». У цій будівлі звикли жити кожен сам своїм поверхом, писати одне одному листи і не виконувати їх. Тут була побудована система, яка не сприяла розвитку. Тепер даємо шанс усім: і старим, і новим керівникам, міняємо підходи.

— Чим нова тимчасова структура відрізняється від старої?

— У ЦД залишилися два види підрозділів: творчі об’єднання та департаменти. Ще є одна дирекція з ПКЄ (пісенний конкурс «Євробачення». — Ред.), яка завершує роботу з виконання зобов’язань по проекту «Євробачення-2017», після чого буде ліквідована. Ми спеціально розмежували тих, хто займається творчими й адміністративними питаннями. Приміром, рішення Ради генпродюсерів є обов’язковими для мене, незважаючи на те, що на виконавчій вертикалі вони нижче виконавчого директора. Зураб поставив завдання, щоб наша структура була і жорстко вертикальною, і водночас творчо-горизонтальною. Я спочатку не уявляв, як це. Але нам вдалося це зробити, ми відокремили творчий блок.

Радше за все, ми залишимо лише ті ТО, які були каналами, а також із напрямів, наприклад, ТО музично-розважальних програм ПАТ «НСТУ», щоб вони створювали єдину програмну концепцію для всієї компанії. Ми розвели в ТО посаду керівника на дві: менеджера і виконавчого продюсера. Менеджер — це керівник, який працює з документами, а виконавчий продюсер відповідає за контент. Обидві посади будуть конкурсними. Сам би хотів пізніше перейменувати свою посаду «виконавчий директор» на «менеджер ПАТ “НСТУ”», бо я класний менеджер і доведу це.

Щодо філій, то три з них ми об’єднали, наразі їх 25. Цього року буде об’єднано ще Донецьку і Луганську.

— Зураб Аласанія казав, що цього року буде пілотне об’єднання в хаб і бюро ще трьох філій.

— Думаю, що цього року будуть напрацьовані накази, а фізичне злиття буде вже наступного. Причин дві. По-перше, ми увійшли в реформу, в нас величезний обсяг і темп роботи, й ми просто фізично не встигнемо цього року. По-друге, в нас є обмеження по скороченню людей, а створення хабу без скорочення не має сенсу. По скороченню цього року ми вже досягли планки, бо, згідно з нашою галузевою угодою, можемо скоротити лише 3 %, це 216 людей від усієї компанії, і ще 114 написали заяви або вже готові написати заяви. Тому до кінця року штат компанії зменшиться на 350 осіб.

Колективна угода, яка була ще в НТКУ, наразі застаріла. Це найгірша угода, яку я коли-небудь бачив, бо вона абсолютно нерівноправна і ставить адміністрацію на коліна. Її головна особливість, що вона захищає не співробітників, а ледарів, і стимулює бездіяльність. Відповідно до угоди, за замовчанням усі повинні отримувати премії або мати безстрокові надбавки за великі досягнення! Як таке може бути? Я видав розпорядження щодо підписання нової угоди, ми консультуємося з профспілками. Наш профком конструктивний: і ставлять запитання, і радять нам.

Наступного року ми готуємо скорочення більш ніж на 10 % у нашій компанії, і це буде вважатися масовим вивільненням, яке відбуватиметься відповідно до закону.

У вересні будуть затверджені положення про конкурс на посади менеджера і виконавчого продюсера. Щоби провести конкурс, спочатку потрібно затвердити положення про нові посади, потім ввести їх у положення філій, і тільки тоді протягом 60 днів ми зобов’язані оголосити і провести конкурс. У положенні потрібно передбачити все, що їм буде дозволено в майбутньому. У них наразі функції, які не притаманні, наприклад, набувати права. А вони наш структурний підрозділ і не мають такого права, також не можуть самі здійснювати комерційну діяльність, закуповувати бензин та інше, але запевняю, це неважко робити централізовано. Ми можемо всі оперативні функції забрати в Центральну дирекцію: фінанси, економістів, бухгалтерію.

Клікніть на зображення, щоби збільшити картинку

— Чому ви зайняли колишній великий кабінет Зураба Аласанії, а він працює в кілька разів меншому?

— Це було рішення радше Зураба, а не моє, ставлюся до кабінету без сакральності. Я конструктивна людина й мені просто треба місце, де можна працювати. У мене щодня наради з різними підрозділами, треба налагоджувати спілкування, бо з людьми багато часу ніхто не розмовляв.

— Зураб казав, що ви хочете все реформувати максимально швидко, а він проти таких кавалерійських наскоків. Чи можливо, в рамках чинного законодавства, швидко оптимізувати штат, провести конкурси на керівників підрозділів, при цьому створювати нові проекти й не припиняти мовлення всіх майже тридцяти компаній, які ввійшли до ПАТ «НСТУ»?

–  Швидко — це суб’єктивне судження. Я вимірюю це не тільки часом, а й грошима. Моє завдання — займатися й економікою компанії. Я за це відповідаю, тому мені це болить. Вважаю, що ми втратили місяць при переведенні Центрального каналу (Київська філія ПАТ «НСТУ») і «Культури» до складу ЦД. Те, що ми це зробили цього року, заощадить нам наступного майже 40 млн грн, а цього року ми додатково отримаємо 7,5 млн грн від цієї моделі. У нас була дискусія, що люди в колективі будуть незадоволені. Я зустрічався з працівниками і ЦК, і «Культури» багато разів. Кожен колектив можна поділити на дві частини. Одні розуміють, що вони фахівці і їх проситимуть на роботу, й ми їм справді одразу запропонували посади. А інші розуміють, що, втративши цю роботу, їм вже складно буде знайти якусь іншу, й вони мають найбільші перестороги. Мене найняли для того, щоб виконати цю реформу, і я її зроблю, в мене для цього є всі повноваження й інструменти, і зроблю все в рамках чинного законодавства.

Реклама на Суспільному й нова моніторингова система

— Чи продовжите ви угоду із сейлз-хаусом «1+1» щодо продажу реклами?

— Сьогодні є рекламний телерадіоринок, який встановлений ІТК (Індустріальний телевізійний комітет. — Ред.). Вимірювання проводить Nielsen. На цьому ринку є кілька великих сейлз-хаусів і приблизно сто великих рекламодавців. Це справжня монополізація ринку. Я був колись головою Антимонопольного комітету в Криму, й тепер добре бачу, що це монопольна змова, є всі ознаки порушень закону про добросовісну конкуренцію. Зайти на цей ринок дуже складно. На цьому ринку наша компанія має частку 0,56 %. Тим часом це лише верхівка нашого айсберга. Бо сама компанія насправді виглядає інакше, 0,56 — це лише один канал «UA: Перший», а є ще інші центральні канали, радіо і філії — які на рекламному ринку мають чималу частку. І, до речі, є ще репутація суспільного мовника, яку ми будемо зберігати цнотливою. Це дає можливість подумати про ширший ринок, де є споживачі регіональної реклами. Наразі великі рекламодавці, які хочуть розміщувати свою рекламу в регіонах, хочуть підтвердження, що ця реклама вийшла. Але наша довідка про це їх не влаштовує. Бо вони звикли, що ІТК показує рейтинг реклами, яка вийшла. Мене це наштовхнуло на думку, що нам потрібно робити систему моніторингу в регіонах. Зураб хоче такі моніторинги на предмет джинси, а мене цікавить моніторинг на предмет обсягів мовлення й реклами. Крім того, ми хочемо за допомогою соціології міряти не лише наші філії, а й інші місцеві канали в регіонах. Тобто ми матимемо ексклюзивну інформацію про регіональне телебачення та радіо, якої немає ні в кого. Крім того, створюючи свою систему моніторингу, ми будемо моніторити виходи та обсяги реклами на інших каналах. І тоді зможемо розуміти частки ринку інших регіональних мовників як теле-, так і радіо. І нам це не складно робити нашим штатом.

— Тобто ви хочете створити таку систему моніторингу в структурі ПАТ «НСТУ»?

— Так. І ця система моніторингу створить новий ринок, і ми зможемо давати довідки, чи вийшла реклама не тільки на нашому, а й на інших каналах. На цьому ринку ми будемо найкрутіші, й він не менший, ніж той, який контролює ІТК. Але складніший, бо на великому треба домовитися з сотнею, а тут — із сотнями. Тут ми можемо конкурувати не тільки на ринку телерадіо, а й зовнішньої реклами, в діджитал, можемо виходити на цей ринок із дуже цікавими пропозиціями. Ми можемо легко струсонути ринок зовнішньої реклами. На жаль, поки не можемо знайти комерційного директора, бо всі кандидати, які приходять, є фахівцями саме на великому ринку. Як на мене, на великому ринку немає місця для творчості. А тут велика перспектива. Тут з’являється більша роль ПАТ «НСТУ» — роль суспільного моніторингового центру, який також має свою місію, і вона досить непогано лягає в наш статут. У цьому контексті зрозуміла й вимога до філій не мати джинси й берегти свою репутацію, бо якщо ми цією репутацією згодом будемо заробляти, то це змінить усю модель нашого існування.

Ми створюватимемо нові комерційні продукти для рекламного ринку, бо маємо можливість зробити унікальні продукти, які не може запропонувати ніхто інший. Ми найбільша у Східній Європі телерадіокомпанія, і будемо робити нові продукти, які включатимуть у себе формати реклами і спонсорства.

Раніше рекламу продавали всі окремо, в «UA: Першого» була угода з «Плюсами», й вона чинна до кінця року. Тепер ми хочемо створити свій комерційний департамент холдингу, який робитиме комерційні продукти з урахуванням наших можливостей. Ми будемо заробляти. Вже на цей рік збільшимо надходження й наступного ставимо перед собою амбітні плани.

У регіонах нею буде займатися наш відділ продажів, який у нас уже утворений у ЦД. А крім того, ми будемо проводити конкурси, радше за все, вже в цьому році, на рекламні агенції в регіонах, які будуть за відсоток продавати рекламне наповнення цих каналів. Тобто продаж реклами взагалі не повинен торкатися ні виконавчого продюсера філії, ні менеджера філії. І це позбавить бажання втручатися в контент. Бо рекламна агенція просто продаватиме час і не зможе замовити джинсове інтерв’ю. Ця модель усуває всі корупційні моменти, які існували раніше.

Відносини з філіями: співпраця і протистояння?

— На вашу думку, чому на одних філіях колективи готові до реформи, а на інших триває постійний спротив? Чи комунікуєте ви з філіями, чи доносите їм необхідну інформацію?

— Із філіями комунікація відбувається в такий спосіб: щотижня зустрічі з представниками філій за різними напрямками тут, у ПАТ «НСТУ». Тренінги з редакторами новин, творчих підрозділів та ін. Ми вибудовуємо вертикальну комунікацію, в нас не буде вже окремих князівств, де удільний князь буде взаємодіяти з головним князем, як це було колись. Це буде взаємодія наших департаментів ЦД з відповідними підрозділами у філії. Кадрова служба ЦД — це кадрова служба ПАТ «НСТУ», а не тільки головного офісу, вона буде взаємодіяти з кадровими службами філій. Так само фінансова, комерційна служби. Сьогодні посада керівника філії стоїть на трьох китах — гроші, які вона заробляє різними способами (реклама тощо), менеджмент і контент. Ми хочемо ці посади розвести: зробити посаду виконавчого продюсера, який відповідатиме за контент, менеджера, в нього буде довіреність від Зураба, а комерційну функцію винести взагалі за межі філії.

— У серпні Валентин Щербачов від імені колективу «Центрального каналу» закликав до акції протесту проти знищення державного мовлення. Були подібні заяви від Львівської філії, Чернігівської ОДА проти закриття Новгород-Сіверської філії. Ці заяви, на вашу думку, свідчать про нерозуміння реформи чи про її несприйняття?

— Треба кожну заяву розглядати окремо. Наприклад, незважаючи на заклики, Валентин Щербачов написав заяву на прийом на роботу в Центральну дирекцію, але не приніс трудової книжки, тому ми її не прийняли. Ми до нього не були упереджені, якби він перейшов, то й тут мав би окремий кабінет, як і на Хрещатику, 26. Він не прийшов на жодну з моїх зустрічей із колективом ЦК. Хоча мені сподобалося, що на нашому каналі в його програмі «Майдан» була пряма критика керівництва. Він казав, що ми трохи швидкі в реформі і що нас треба трохи попустити. А я вважаю це компліментом. Мені лишень не сподобалася якість цієї програми. Наразі колектив ЦК розміщується в нас на 11-му поверсі.

Щодо звернення Львівської філії, то є ситуації, причиною яких стала відсутність комунікації й відсутність розуміння майбутнього, а є ситуації, коли, навпаки, розуміння майбутнього спричиняють такі звернення, бо людина розуміє, що щось втратить.

Ми будемо проводити аудит усіх філій, але це не буде наслідком того, що хтось написав листа керівництву держави, а за нашим планом перевірок. Цього року почнемо, орієнтуючись на економічні й технічні показники.

— Члени Наглядової ради суспільного мовника вже відвідали близько десяти філій і дійшли висновку, що працівники мало або взагалі не обізнані з місією, основними напрямами діяльності Суспільного, концепцією реформи Зураба Аласанії. Хто в цьому винен? І що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію?

— Це показник професійності і ставлення до своєї роботи. Ми нині багато беремо людей у команду, і я взагалі не проводжу співбесіди, якщо людина не читала нашого статуту, стратегії розвитку й не знає місії. Мені не зрозуміло, як така людина може претендувати на посаду. І це буває дуже часто.

Але разом із тим я не знімаю відповідальності з нас, і з себе в першу чергу. Ми все ж таки не зробили все, що повинні були зробити, щоби кожному працівнику це донести, й будемо це робити. Плануємо провести велику атестацію і в центрі, й на філіях, її буде готувати HR, якого ми ще шукаємо. Думаю, ми її завершимо до нового телесезону наступного року. Ця атестація не буде прив’язана до особи, це будуть тести, і якщо ви симпатизуєте людині, але вона не набрала відповідного балу, то буде один алгоритм дій. А якщо людина вам не подобається, але набрала високий бал, то буде інший алгоритм дій. Перевірятися буде кілька тем, три з яких уже бентежать усіх: знання англійської, володіння комп’ютером і знання про суспільне мовлення. Наразі ми вже створюємо можливість вивчати або вдосконалювати іноземну мову, щотижня проводячи безкоштовні курси. Всі документи про Суспільне можна прочитати в нас на сайті «UA: Першого».

— А коли запуститься сайт ПАТ «НСТУ»?

— Уже є відповідальні за цей напрям, робота розпочалася.

— У вересні відбулося злиття Центральної дирекції «UA: Першого», каналу «Культура» та Київської філії «Центрального каналу». Вони всі тепер розмістилися в «Олівці» на Мельникова, 42. Чи позначиться це на обсягах і якості мовлення цих трьох каналів?

— На обсягах це ніяк не позначиться, а ось якість стане кращою. Канал «Культура» вже переїхав у нашу ефірку, обсягів мовлення поки що не міняє. «Культура» тепер може користуватися всіма ресурсами, які є в ЦД (цехом декорацій, фінансовими, технічними). ТО канал «Культура» на перехідний період очолює Жанна Мазицька. Далі сподіваюся, що Жанна Анатоліївна допоможе нам в адміністративних питаннях, які стосуються всієї ПАТ «НСТУ», в нас для неї є декілька пропозицій. Подібна ситуація з керівником ЦК Олександром Савенком, який наразі займається переїздом до нас на Мельникова, 42. Це найбільше ТО в Центральній дирекції, у ньому буде працювати 65 осіб. Усім людям, які, на думку керівництва каналу, повинні були залишитися, запропоновано посади. Всім решта вже наступного тижня будуть запропоновані на вибір майже 700 вакансій, які є в нашій компанії. У нас, до речі, наразі немає черги на вакантні посади. Є ще, приміром, вакансії заступника виконавчого директора ПАТ «НСТУ» або генпродюсера з телебачення. Але їх не можна просто так обійняти тільки тому, що ти колись був директором, є певні кваліфікаційні вимоги.

Оптимізація — це не тільки скорочення людей, а й економніше

використання приміщень

— Чи можете ви вже здавати в оренду вивільнені приміщення, зокрема у регіонах?

— Ми в найближчі дні починаємо здавати приміщення в оренду. Знайшли юридичну модель, будемо це робити через систему ProZorro. У нас внизу «Олівця» висітимуть плакати, що, приміром, це приміщення під піцерію і його можна взяти в оренду через ProZorro.

У філіях робитимемо також, але трохи пізніше. Самі вони не можуть здавати, треба вносити теж зміни до їхніх положень. У нас на Мельникова, 42 наразі чотири вільних поверхи. У нас із 80 тис. кв. м майже половина не використовується, а опалювати взимку доведеться все повністю. Тому ми хочемо за осінь максимально заселити ці приміщення.

— А як будете вирішувати питання безпеки?

— По-перше, ми встановлюємо по всій компанії систему відеоспостереження. Вона вже розведена й до кінця року буде введена в дію. Зураб поставив складне завдання, щоб ми до кінця року відкрили прохідну. Нам поки що бракує на це коштів. Але думаю, що ми це зробимо, прохідна буде відкрита, патруль буде всередині коворкінгу, де будуть щоденні лекції та інші заходи. А вхід і вихід до ліфтової шахти буде за картками.

— Часто можна почути (і почитати в соцмережах) претензії від нинішніх працівників ПАТ «НСТУ», що Наглядова рада встановила несправедливо великі зарплати керівництву, тимчасом як рядові отримують мізерні кошти, мовляв, як можна з такими маленькими зарплатами робити реформу. Як ви вважаєте, коли зарплати зростуть для всіх працівників суспільного мовника?

— Вони зростуть поступово разом із оптимізацією. Якщо раніше ми не мали права збільшувати заробітні плати за рахунок зменшення кількості людей, бо якщо ми скорочували, то в нас забирали й ці ставки. То тепер, проводячи оптимізацію, ми можемо зекономити. Уточню, що оптимізація — це не тільки скорочення людей, а й економніше використання приміщень, якісніше використання обладнання, студій тощо. У нас кожна з дев'яти студій на Мельникова, 42 (на інших студіях НСТУ також) укомплектована штатом. І лише 30 % цих студій використовуються. Їх треба навантажити або оптимізувати.

Ми у вересні змогли ввести новий керівний склад, який разом зі збільшенням зарплат отримав нові вимоги, описані в кожного у так званому особистому плані роботи до кінця року. Премії вони будуть отримувати на підставі виконання цього плану.

Зураб поставвив завдання протягом жовтня розробити нову штатну сітку по інших співробітниках і подати її на затвердження НР. Штатна сітка матиме такий принцип: заробітна плата, яку отримувала людина з надбавками, буде закріплена як найменша, і буде створена вилка 40 % для преміювання. Приміром, зарплата оператора приблизно 3800 грн, він ще має дві надбавки по 50 % і премію. У майбутньому все це разом становитиме його мінімальний оклад. Крім того, ми зменшимо перелік посад. Уже не буде оператора першої, другої чи третьої категорії. Ефективність буде регулюватися безпосереднім керівником. Якщо НР підтримає цю сітку, то з листопада ми її будемо втілювати в життя. Нині в компанії всі працівники мали обов’язкові премії й надбавки відповідно до колдоговору, але не відповідно до їхніх обсягів роботи. Ця ситуація вже у вересні змінена, ми знайшли юридичні підстави для того, щоб заборонити виплачувати премії, якщо людина не має підстав на отримання таких грошей. Ці кошти будуть перерозподілятися, щоби збільшувати премії та надбавки тим, хто справді задіяний у процесі. Думаю, що менше ніж за рік значно зміниться ситуація із зарплатами. Але разом із цим значно зміняться вимоги до цих працівників. Люди, які чекають збільшення зарплати, мають розуміти, що від них вимагатимуть більшого.

— Ви обіцяли до зимових морозів зробити ремонт у фойє на першому поверсі? Виконаєте обіцянку?

— Там має бути центральний вхід, і там уже зроблено теплоізоляцію. Проблема в тому, що це величезне приміщення важко отопити. Тому в опалювальний період ми будемо його локально опалювати УФО або подібними пристроями.

— Чи врегульовані вже стосунки з «Ерою», чи все ж якісь питання залишилися? Як довго «Ера» ще залишатиметься в ефірі «UA: Першого»?

— «Ери» в ефірі «UA: Першого» немає. Немає такого телеканалу, команда «Ери» буде задіяна на виробництві ранкових програм «UA: Першого», навіть уже почала це робити. На жаль, їм складно пристосуватися до наших цінностей.

— Коли буде закрита дирекція з проведення «Євробачення»?

— До 22 жовтня планували все це завершити, але я не впевнений, що встигнемо. Курує ці питання Ганна Бичок, яка наразі працює моїм заступником із питань ПКЄ. Вона займається юридичною частиною закриттям угод, ми це називаємо «ліквідація питань наслідків ПКЄ». Нещодавно завершилася величезна перевірка аудиторською службою. Минулого тижня ми підписали акт із запереченням на 200 сторінках (сам акт на тисячу сторінок). Я готувався до гіршої ситуації, але не все так погано. Є питання, за які деякі люди, задіяні в підготовці «Євробачення», можуть понести кримінальну відповідальність. А є питання, що стосуються спірних витрат, але це невеликий відсоток від загальної суми коштів на конкурс.

— Чи вдасться оновити технічний стан ПАТ «НСТУ»?

— Ми цього року купимо 12 філіям комплекти комп’ютерної техніки, більше не плануємо великого придбання, бо немає коштів. Також намагаємося відремонтувати і привести в робочий стан важливу техніку, бо іноді через старе обладнання падає ефір.

На наступний рік, якщо держава дасть ті гроші, які належать нам за законом, 1 млрд 442 млн грн, якщо все піде так, як ми запланувати, думаю, що 300 млн грн, які ми зможемо заощадити за рахунок оптимізації, витратимо на технічне переоснащення новин і на речі, які зможуть заощадити (енергозбереження тощо).

— У системі багато будівель майна, яке потребує капітального ремонту і яке взагалі не використовується. Чи робитимете подання на Кабмін, щоб дозволили вам його продати?

— По-перше, ми будемо максимально позбавлятися орендованого майна. У нашої компанії до кінця наступного року не повинно залишитися жодного орендованого метра, хоча понад 90 % цієї роботи ми зробимо вже цього року. Що стосується іншого майна, то воно буде через систему ProZorro здаватися в оренду. Ми вже зареєструвалися в цій системі. Більшу частину нашого майна я би хотів використовувати не для оренди, а для пов’язаних із нами послуг. Тобто в нас є чотири вільні поверхи, які можна здати в оренду. Ми робитимемо все, щоб сюди зайшли медійні компанії, які могли би використовувати наші студії, можливості для трансляції. Хочу орендаторам продавати наші послуги. Така ж ситуація буде з пошуком орендарів на Хрещатику, 26.

Думаю, що й Будинок звукозапису повинен використовуватися й надавати послуги. Зробимо там ремонт, встановимо розцінки, такі інвестиції швидко окупляться. Ми мріємо, щоб робити продакшн ззовні, а це означає, що не руками наших підлеглих, а щоб він використовував наші ресурси, але тоді ці ресурси мають бути конкурентоспроможними. Думаю, що ми це зробимо.

До нас уже є звернення від «Інтера», Прямого каналу, «Києва» і ще низки каналів, які планують використовувати наші студії.

— А канал «Київ» уже переїжджає на Мельникова, 42?

— Ми їм надали пільгову пропозицію, бо вони телекомпанія і бажаний гість. Але це рішення має ухвалити сесія Київради. Ми будемо для них дуже комфортні як орендодавець.

— На Литовському суспільному мовленні за штат вивели сантехніків, водіїв та інших працівників. Ви теж цього прагнете?

— Так, ми всі ці блоки приводимо в порядок і дивимося на них на макрорівні. Наприклад, ми порахували всі витрати на утримання прибиральниць, і вийшло десь 400 тисяч гривень на утримання Мельникова, 42. Але поки що немає жодної клінінгової компанії, яка би хотіла зайти сюди й займатися прибиранням за такі кошти. Водночас ця наша служба тепер буде весь час розуміти, що їх порівнюватимуть із ринком. Ми хочемо, щоб усі, хто працює в компанії, відчували, що їм дихають у спину. Так, у Лієва велика заробітна плата, але він розуміє, що на цю заробітну плату Зураб Аласанія зможе знайти йому заміну. Тому Лієв максимально віддається роботі. У мене на кожну людину буде лава запасних.

«Мене оголосили персоною нон-ґрата в Криму,

тому певні заяви мене обурюють»

— Чи дивитеся / слухаєте ви самі канали Суспільного? Що вам найбільше подобається?

— Слухаю «Українське радіо», коли зранку їду на роботу. Ввечері йду додому пішки 10 км, щоби хоч трохи триматися у формі. На роботі телевізор мені дивитися немає коли. Але знаю все, що в нас є нового. Як голова Асоціації індустрії гостинності і як людина, яка переживає й вірить у туристичне майбутнє України, дуже хочу, щоб у нас на каналі з’явилася туристична програма. Це теж наша місія. Але я не втручаюся в контент, тому висловлюю побажання як телеглядач, якому бракує такої програми. Я давно дивлюся на ТБ лише одні новини і програми журналістських розслідувань. Мені не подобається треш, який виробляють інші канали. У мене п’ятеро дітей — три доньки і два хлопчика — і багато програм ми їм забороняємо дивитися. Ще мені не подобається якість програм Центрального каналу. У них було шестеро гримерів, а людина в ефірі — із блискучим обличчям. Декоратори, оператори всі низької кваліфікації.

— Коли ви повернулися на НСТУ, у Фейсбуку здійнялася хвиля чергової зради щодо того, що Зураб Аласанія призначив на одну з керівних посад нібито сепаратиста. Про це заявляли навіть деякі народні депутати. Що ви можете з цього приводу сказати?

— Я переїхав із Криму у зв’язку з тим, що мене оголосили там персоною нон-ґрата через те, що не визнав референдуму і своїми діями становив загрозу РФ. Верховна рада Криму ухвалила таке рішення і заборонила мені в’їзд. Із Криму до Києва переїхало всього кілька міністрів. У Криму продав усе своє майно. Згодом витратив багато часу на повернення анексованого Криму, за моїм поданням понад 80 людей було оголошено в розшук, це ті, які були керівниками наших державних підприємств аграрної сфери і перейшли на бік ворога. Ми повернули кілька десятків майнових позицій в Україну. Повернув Україні торгову марку «Новий світ», і тепер Харківське шампанське виходить під цією маркою з етикеткою українською мовою, на якій написано: «Крим — це Україна».

Тому мене такі заяви не просто обурюють, але й демотивують. Можливо, я ззовні здаюся спокійним, але, звісно, мені це болить. Дуже складно пережив переїзд із Криму. Так само мене обурюють заяви про те, що я нібито корупціонер. Я небагата людина, ми не шикуємо, в мене «фольксваген», якому 10 років.

Усі мої діти говорять українською, і в Криму вони теж розмовляли українською. Своєму синові Сашку, який у мене найбільший «бандерівець», кажу, що коли ми повернемося в Крим, то він буде вже не однією дитиною, яка розмовлятиме там українською. Хоча нині він ходить у школу на вул. Круглоуніверситетській і є єдиною дитиною в класі, яка розмовляє українською.

«Суспільне мовлення»

Фото надано прес-службою ПАТ «НСТУ»

comments powered by Disqus