osvita.mediasapiens.ua

Народні депутати дарма обурюються, що їх не пускають на філії Суспільного - експерти

Експерти кажуть, що відповідно до закону,  про Суспільне мовлення,  НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Зобов’язання Суспільного телебачення і радіомовлення України щодо поширення повідомлень органів влади визначаються виключно Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» і обмежується екстреними повідомленнями і новорічним привітанням.

Народні депутати, особливо мажоритарники, скаржаться на те, що не отримують свої звичні 20 хвилин ефіру на регіональних філіях ПАТ «НСТУ», колишніх ОДТРК. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на черговому засіданні Комітету 15 березня 2017 року, попросивши голову Держкомтелерадіо роз’яснити керівникам філій, що, мовляв, не можна так ставитися до народних обранців.

«Депутати дуже скаржаться, що їм не дають тепер їхні звичні 20 хвилин, які були на державному телебаченні, оскільки є новий закон. Ми, правда, не анонсуємо зміни до закону про статус народного депутата, який їм це дозволяє. Я думаю, що нам треба якось спільно зібратися і пояснити позицію регіональним ОДТРК, тому що позиція дуже проста. У нас по новому закону суспільний мовник точно має дотримуватися балансу і рівного представлення всіх політичних сил в ефірі. І звісно, що мовник має максимально висвітлювати діяльність мажоритарних депутатів, які працюють в регіоні. І тут дуже важливо сказати, що не може такого бути, що ОДТРК відмовляє їм в ефірі. Треба придумати ті формати, які б забезпечували рівне представництво політичних сил. Пропорційне до їх присутності в парламенті, є різні підходи, як, наприклад, у ВВС. І такого, що директор ОДТРК тепер каже: "До побачення, вас тут не буде", бути не може. Тому що і депутат працює в інтересах суспільства, і ОДТРК, перепрошую, філії НСТУ, працюють в інтересах суспільства», – звернулась Вікторія Сюмар до голови Держтелерадіо Олега Наливайко.

Перший заступник голови Комітету Ольга Червакова зазначила, що до неї також зверталися народні депутати з цього питання. Червакова запропонувала провести круглий стіл і підготувати роз’яснення для філій. «Я думаю, що це міг би бути круглий стіл, результатом якого могли би бути комітетські роз'яснення, в яких буде зафіксована позиція Комітету свободи слова з даного питання, і зробити їх у загальному доступі. Також розіслати на всі регіональні філії, щоб вони бачили і розуміли. І цей документ могли б пред'являти депутати в разі виникнення конфліктних ситуацій», – сказала вона.

Пропозицію Ольги Червакової підтримала Вікторія Сюмар: «Абсолютно згодна. Саме для цього представники політичних фракцій і є в наглядовій раді, щоб ініціювати це питання за зверненням своїх депутатів, це логічно». А член Комітету свободи слова Богдан Онуфрик припустив, що керівники філій поводяться так, тому що на місцевому рівні ще не проведені кадрові рішення.

Член громадської ради при Комітеті свободи слова та заступник голови наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлана Остапа зауважила, що голова Держкомтелерадіо не має права «впливати» на керівників філій Суспільного мовлення, додавши, що до наглядової ради не надходило звернень від жодного депутата. «Коли ухвалювали закон про суспільне мовлення, обіцяли внести зміни до закону про висвітлення діяльності влади, місцевої в тому числі. Тому треба скоріше вносити зміни в цей закон. А депутатам треба прочитати закон про Суспільне мовлення. Зараз всього того, що було раніше, в законі про суспільне немає. Там чітко виписані норми щодо висвітлення діяльності представників влади, в тому числі і президента. Зокрема, є зобов’язання, що мовник повинен тільки важливі звернення президента транслювати», – сказала вона. Що ж до іншої інформації про діяльність влади  – то має вирішувати сама редакція, що важливо для її аудиторії.

Вікторія Сюмар запропонувала провести круглий стіл разом з наглядовою радою ПАТ «НСТУ», на який запросити депутатів-мажоритарників, а також підготувати роз’яснення щодо закону. «У нас в залі це активно дискутується, всі цим незадоволені, і кажуть про авторитарний підхід: "Я тебе не люблю, тому ти не будеш в нашому ефірі, бо я тепер суспільний мовник"», – зазначила вона.

За її словами, мова йде про те, що суспільний мовник має задавати стандарт у висвітленні всього. «Він не може сказати, що я суспільний, тому президента не показую. І якщо це регіональна філія, то вона в першу чергу має бути орієнтована на висвітлення роботи народних депутатів. Ок, це має бути в критичний спосіб, це має бути не 20 хв, коли він прийде в ефір, але це має бути, зрештою, їхнє завдання. Він може це не висвітлювати, а що він тоді буде висвітлювати? Це одна із базових інституцій в країні. А про зміни до закону про висвітлення діяльності органів влади теж подумаємо», – запевнила голова Комітету.

Сайт «Суспільне мовлення» попросив медіа юристів прокоментувати цю ситуацію і роз’яснити, чи зобов’язаний Суспільний мовник (і його регіональні філії в тому числі) надавати ефір представникам влади, і у який спосіб. Питання прокоментували Роман Головенко та Ігор Розкладай.

Юрист Інститут масової інформації Роман Головенко:

–      Ч. 3 ст. 3 Закону «Про Суспільне ТБ і РМ» визначає, що «Зобов’язання Суспільного... щодо поширення повідомлень органів влади визначаються виключно цим Законом». Згідно з ч. 2  ст. 18 того ж Закону: «НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.» У ст. 20 Закону (Трансляція офіційних повідомлень) надання ефіру для виступів народних депутатів не передбачено.

Таким чином, можна стверджувати, що депутати мають змогу потрапити в ефір НСТУ лише на загальних підставах, як і будь-які інші суб’єкти. Тобто, створюючи або будучи залученими до обставин, що є інформаційними приводами, цікавими для новинної служби НСТУ.

Юрист Інституту медіа права (Цедем) Ігор Розкладай:

–      Дійсно, відповідно до Закону України «Про статус народного депутата», народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у:

  • друкованих засобах масової інформації,
  • у прямому ефірі на радіо або у режимі прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в
  • прямому ефірі або у режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць),
  • на радіо (до 10 хвилин в місяць) та
  • телебаченні (до 20 хвилин в місяць),
  • безкоштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Утім, з 2014 року в Україні запущено дві реформи, одна з яких позбавляє офіційні державні установи та органи місцевого самоврядування права піаритися в друкованих ЗМІ, а інша – на державному ТБ. Щоправда, ще залишаються парламентський телеканал «Рада», який до цього часу перебуває в «сірій» зоні, і комунальні ЗМІ.

Також сама природа суспільного мовлення не може передбачати квоти для виступів, які ще й заздалегідь підготовлені самим депутатом (ч. 2,3 ст. 18 закону про статут народного депутата). Редакційна політика суспільного має будуватися на тому, що суспільний мовник має самостійно, виходячи з принципів неупередженості й збалансованості, а також працюючи в інтересах суспільства запрошувати публічних осіб, у т.ч. і депутатів, і ставити питання, які не є зручними для такої особи, а є важливими для суспільства, навіть, якщо вони будуть гострими і неприємними.

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи (2012) 1 чітко наголошує, що ствердження та гарантії незалежності є першочерговим елементом управління організаціями суспільного мовлення, і саме тому незалежність є ключовою вимогою всіх стандартів Ради Європи у цій галузі.

Основною вимогою є гарантування редакційної автономії організацій суспільного мовлення та чітке і однозначне визначення структур, необхідних для забезпечення незалежності редакційної свободи.

Організації суспільного мовлення відіграють надзвичайно важливу роль у публічному обговоренні та демократичних процесах. Їхня незалежність настільки поціновується тому, що на них покладаються очікування з висвітлення й стимулювання публічного обговорення з метою досягнення вищих цілей демократії. Організації суспільного мовлення повинні бути впевненими, що вони мають можливість без політичного втручання викликати до підзвітності від імені суспільства, якому вони слугують.

Закон визначає, що НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а зобов’язання Суспільного телебачення і радіомовлення України щодо поширення повідомлень органів влади визначаються виключно цим Законом і обмежується екстреними повідомленнями і новорічним привітанням.

На моє переконання, норми закону про статус народного депутата мають на цей момент обмежуватися виключно парламентським каналом. При тому, що і його майбутнє має стати предметом публічної дискусії.

Суспільний мовник в своїх майбутніх дебатних чи дискусійних передачах має виходити з принципів об’єктивності, збалансованості і пріоритету суспільного інтересу. Відтак мовник як повноцінний суб’єкт має вирішувати, які експерти і політики мають запрошуватися, а не депутати приходити зі своїми одами собі. Політикам варто усвідомити, що парадигма 90-х років, коли ЗМІ розглядалися виключно обслуговуючим об’єктом - майданчиком для самопіару призвела до того політичного і економічного стану, який загрожує нашій державності. На цей момент українське суспільство потребує не 20-ти хвилинок піару, а якісної законопроектної роботи, яка не лише гаситиме пожежі, але і формуватиме засади державної політики (policy), котрі формуватимуть поле вільного ринку, зниження патерналізму і якісне регулювання. І обговорення того, як держава формує політики, як вони імплементуються, чому це вдається і, як часто буває, не вдається, — саме про це має бути контент суспільного мовника.

«Суспільне мовлення» 

Фото з сайту vycherpno.ck.ua

comments powered by Disqus