osvita.mediasapiens.ua

Дарія Юровська: Зараз на Суспільному ми можемо поекcпериментувати і дозволити собі сміливі гіпотези

Екс-заступниця генерального директора НТКУ Дарія Юровська повернулася 2017-го на Мельникова, 42 вже в ролі програмної директорки ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Тепер її повноваження розширилися й вона відповідає за програмну політику не тільки «UA:Першого», а й решти телевізійних та радійних каналів, які увійшли до складу Суспільного мовлення. За її словами, поки її департамент не укомплектований працівниками, які займалися би стратегічним плануванням, тож наразі йде робота переважно над поточним програмуванням. Але не за горами створення ще одного підрозділу департаменту, який займатиметься в тому числі й описом слотів на всіх платформах для того, щоб генпродюсери могли робити програми, замовляти різний контент, закупляти контент для центральних та регіональних телерадіоканалів.

Дарія Юровська також є модераторкою засідань ради генеральних продюсерів, яка займається творчими питаннями (проводить пітчинги, відбирає проекти для ефіру, вирішує, які проекти перезапустити, а які закрити, та ін.).

Програмна директорка скаржиться на недофінансування, через яке не запущено низку нових проектів. Водночас пишається кількома новими проектами, а саме оновленими новинами, «Лайфхак українською», з нетерпінням чекає оновленого «Фольк мьюзіку».

Щодо філій, то, за словами Дарії Юровської, на наступний рік вони мають забезпечити глядача і слухача якісним основним контентом: це новини, ранкове шоу і розмова в прямому ефірі. Лише після цього вони зможуть виробляти щось додатково, якщо захочуть, приміром, соціальне ток-шоу, журналістське розслідування, програми для нацменшин тощо.

На запитання, яке програмування на Суспільному: вертикальне чи горизонтальне, програмна директорка відповідає: «Я би сказала, що здебільшого горизонтальне, але якщо зовсім чесно — наразі воно експериментальне».

Даріє, опишіть сферу своїх повноважень. Як ви співпрацюєте із членами правління й генеральними продюсерами? Хто входить до очолюваного вами підрозділу?

— Я програмний директор ПАТ «НСТУ» й відповідаю за те, як виглядають усі платформи Суспільного мовлення. Суспільний мовник повинен задовольняти потреби якнайширшої аудиторії, тож ми хочемо виробляти різні види контенту в різних жанрах для людей різного віку та різних інтересів. Ми також маємо різноманітні платформи — національні та регіональні теле- і радіоканали, а також купу цифрових платформ. Це як транспорт, який може доставити той чи інший тип контенту до зацікавлених у ньому людей. Оскільки генпродюсери Суспільного мовлення розподілені за напрямками — пізнавальний, розважальний (у тому числі музичний і спортивний) та суспільно-політичний, то важливо мати у структурі людину й підрозділ, який бачив би картину в цілому. І це одне із завдань департаменту програм, який мені підпорядкований. Сам департамент очолює Юлія Гриценко. На жаль, департамент наразі спирається на одну ногу, бо укомплектована лише та частина, яка займається поточною роботою, а саме Управління поточного мовлення, що займається ефіром, поточним програмуванням та підготовкою контенту до трансляції. Робота цього управління дозволяє Суспільному створити ефірний день на різних платформах якісно і без технічних помилок.

Друга частина Департаменту, яка повинна займатися стратегічним плануванням, ще створюється, і сподіваюся, до кінця року ми сформуємо цей підрозділ у повному складі. Він, серед іншого, розроблятиме концепції сезонів для Суспільного в цілому та окремих платформ, формуватиме описи слотів на платформах, для того щоб генпродюсери з напрямків могли створити брифи, за якими проекти подаватимуться на внутрішній та пітчинги. Також за цим підрозділом буде закупівля стороннього контенту для центральних і регіональних телерадіоканалів. Це буде не дуже великий підрозділ.

Тобто у складі департаменту програм є два управління, які займаються стратегічними питаннями і поточним мовленням?

— Оскільки структура ПАТ «НСТУ» ще в процесі змін, то, думаю, буде доповнено і цей департамент. Наприклад, у нас є архів, який нині знаходиться у складі технічної дирекції, але мені здається, що архів більше стосується контенту, а не технологій. То, можливо, цей підрозділ також перейде до департаменту програм. Також ми розмірковуємо над приєднанням до департаменту відділу адаптації стороннього контенту. Це невеличкий, але дуже крутий відділ, який наразі у складі департаменту міжнародного співробітництва та займається дублюванням українською іноземного контенту. Поки що розглядається можливість розвивати потенціал цього відділу, щоби він обслуговував не лише Суспільне мовлення, а й виходив на ринок, пропонуючи послуги з озвучення українською, і таким чином робив внесок у диверсифікацію фінансових надходжень НСТУ.

Як програмний директор я також координую новий орган, який нещодавно з’явився на Суспільному (раніше його взагалі не було) — це Рада генпродюсерів. До ради входять три генпродюсери з напрямків мовлення, три по платформах (посада генпродюсера з телебачення досі вакантна), а також генпродюсер інформаційного мовлення та генпродюсер із розвитку. Рішення Ради генпродюсерів є обов’язковими до виконання. Саме Рада проводить пітчинги проектів, що виходять на платформах Суспільного мовника. Це також нова процедура, яку ми започаткували й тепер тестуємо поки всередині компанії, але мріємо потім вийти й назовні. Я модерую засідання ради, збираючи побажання від продюсерів, планую порядок денний. Рішення ухвалюються простою більшістю, в мене — один голос, як і в решти.

У новоствореній НСТУ ми намагаємося побудувати не дуже поширену систему, коли в одній компанії є й вертикальне, й горизонтальне підпорядкування. Наприклад, те, що стосується адміністративної роботи, є вертикально інтегрованим (як-от виконавчий директор ПАТ «НСТУ», який керує департаментами). Усе, що стосується творчої частини, — горизонтальне. Є члени правління, які курують напрямки, є генпродюсери за напрямками та платформами, є колегіальний орган для прийняття важливих рішень по творчих питаннях — Рада генпродюсерів. Творча частина компанії працює незалежно, бо виконавча частина не має права втручатися у контент. Та оскільки виробництво контенту передбачає фінансування, потрібен був механізм з’єднання цих двох частин. Нині в НСТУ рішення про запуск конкретного проекту приймає Рада генпродюсерів, а потім виконавчий директор видає наказ на виробництво з преамбулою «на виконання рішення Ради генпродюсерів», відкриваючи своїм підписом можливість фінансування.

Опишіть процес запуску нових проектів.

— Ми розробили такий алгоритм: спочатку проходить пітчинг ідеї проекту — його проводить Рада генпродюсерів. Проекти, що успішно пройшли пітчинг, допускаються до захисту проекту, де вже детальніше розглядаються бюджет і ресурси, необхідні для виробництва. Після того, як Рада генпродюсерів приймає рішення про успішне проходження захисту, виконавчий директор на виконання цього рішення підписує наказ, який дає старт підготовці програми.

Окрім пітчингів рада генпродюсерів розглядає й інші питання. Наприклад, на тепер ухвалила кілька політик, необхідних для роботи НСТУ. Поки немає редакційного статуту (в жовтні вже сформовано редакційну раду ПАТ «НСТУ», яка має підготувати проект редстатуту. — Ред.), ми повинні мати документи, у яких було б викладено стандарти, за якими ми працюємо, щоби поширити їх серед працівників НСТУ та контрагентів. Нещодавно правління ухвалило Стандарти інформаційного мовлення НСТУ, що були винесені на його розгляд саме Радою генпродюсерів, потім Рада вже самостійно розробила та прийняла Тимчасове положення про контентну політику НСТУ, яке діятиме до прийняття Редакційного статуту ПАТ НСТУ, а також Гайдлайн для ведучих. Тепер готуються Рекламна та Партнерська політики Суспільного мовлення.

Рада генпродюсерів також має право закривати проекти — як із технічних причин, так і через їхню невідповідність стандартам Суспільного мовлення. Це для нас дуже важливо, бо ми починаємо більше працювати з регіонами і приводити до ладу ефіри регіональних теле- і радіоканалів. Сподіваємося вже в наступному році розпочати маркування їхніх ефірів логотипом UA: (це гарантія того, що контент цих каналів є вільним від джинси та відповідає стандартам Суспільного мовлення).

Крім того, Рада генпродюсерів — це ще й можливість для щотижневих координаційних зустрічей між усіма генпродюсерами та департаментом програм, аби ми щотижня бачили загальну картину і знали, хто з нас чим займається та де є можливість для об’єднання зусиль. На мою думку, в нас фантастична команда з точки зору вимог, які вони ставлять перед собою до якості своєї роботи. Моє завдання — додавати ту інформацію, яка пройшла поза їхньою увагою та може вплинути на їхню роботу.

Правління дає вам якісь вказівки?

— Засідання ради генпродюсерів відкриті для правління, ми їх запрошуємо, відправляємо порядок денний, потім відсилаємо їм рішення. І вони бачать, що відбувається. Нам також важливо, щоб вони нас балансували в нашій щоденній роботі, щоб ми не забували про стратегічні завдання. Це дуже важко, і на тренінгах для менеджменту завжди наголошують, що нам треба розподіляти час хоча би 50 на 50 для поточних і стратегічних завдань, але, на жаль, це не завжди вдається.

Ви відповідаєте за програмну сітку тільки «UA: Першого» чи й інших каналів Суспільного?

— Згодом повинна буду відповідати за всі канали. Раніше виробництво було прив’язано до платформи: виробництво «UA: Першого» — ефір «UA: Першого», виробництво «UA: Культура» — ефір «UA: Культура», виробництво радіо — ефір радіо. Тепер інакше. Ми більше не розглядатимемо контент як телепрограму чи радіопрограму — лише як проект, що має певну ідею та може бути реалізований одразу на кількох платформах. Наприклад, ми створюємо проект про здоровий спосіб життя: він може мати багато різних одиниць контенту, — інтерв’ю для радіо, розслідування — для телебачення, а у ФБ — серія інфографік. Ми ще, звісно, не перейшли повністю на ці рейки, але нові проекти вже намагаємося будувати саме так.

Суспільний мовник, як я вже казала, створює контент для всіх і за його виробництво відповідають генпродюсери напрямків, завдання ж програмного директора і департаменту програм — зробити так, щоби громадяни знайшли продукт, який їх цікавить на тому каналі, тій платформі, яка є для них найбільш зручною, та в той час, коли їм зручно та потрібно. Тобто з нашого боку слід відповідно сформувати сітки всіх платформ, спираючись на прогнози по ринку, аудиторії, на стратегію Суспільного, концепції каналів тощо. Тут ми працюємо разом із генпродюсером розвитку та підрозділами, які він очолює на Суспільному, — маркетингом, розвитком мережі й так далі.

Тепер перебираємо на себе повністю формування програмної сітки каналу «UA: Культура». Нагадаю: це один із загальноукраїнських каналів Суспільного мовлення. Ми наповнимо сітку тим нетоксичним контентом, що маємо, трохи поекспериментуємо з аудиторією, а через пару місяців уже з’являться нові проекти, які вироблятимуть команди генпродюсерів із напрямків. Звісно, ми не зможемо повністю закрити новим контентом усі слоти; але в найбільш привабливих для аудиторії ми будемо видавати те, що покаже глядачам, яким може бути і згодом буде «UA: Культура». Мене завжди, ще на НТКУ (коли був закон про Суспільне мовлення, але юридично НСТУ ще не було створене), дивувало питання: «Коли вже буде Суспільне?». І весь час я намагалася знайти відповідь, яка би задовольнила тих, хто запитує. Тепер я знаю, що відповідати. «Ви бачили нашу нову програму “Лайфхак українською” (підставте тут будь-який проект нового сезону. — Д.Ю.)? Це — Суспільне і таким скоро буде весь ефір». Такий підхід уже працює на «UA: Першому», наступним буде «UA: Культура».

Стосовно радіо: тепер це повністю на плечах генпродюсера Дмитра Хоркіна. Він закрив усі питання по цій платформі самостійно, разом зі своєю командою та в найкоротший строк зробив неможливе — українське радіо змінилося кардинально. Ідея цього сезону — більше прямого ефіру. Тепер перший канал — це справжнє розмовне радіо, якого дуже не вистачало в Україні. Звісно, є дуже багато над чим ще працювати і згодом департамент програм зможе надавати більше фахової допомоги з програмування і радіо.

Регіональне мовлення — наш наступний крок. Наразі ми ще працюємо над складанням концепції регіонального мовлення, яку Правління НСТУ повинно наприкінці року винести на розгляд Наглядової ради. Ми проаналізували, скільки контенту виробляють філії, одночасно генпродюсери познайомилися із командами, що працюють у регіонах. Постійні тренінги проходять із людьми, що працюють у суспільно-політичному мовленні та новинах.

На мою думку, головне завдання регіонального мовлення — показати те, що ніколи з різних причин не потрапить на центральні канали: або це не подія загальнонаціонального масштабу, але для регіону вона є важливою чи цікавою, або йдеться про якогось талановитого актора чи активного громадського діяча, який ще лише починає, — ці нові обличчя повинні з’являтися на екрані. Крім того, важливо дати можливість у прямоефірних ток-шоу відповідальним людям, які є в областях, повідомити, як вирішується проблема. Це добре, коли національні канали Суспільного зроблять програму про медичну реформу. Але важливо також, щоби на регіональному рівні люди почули відповідь, що буде з конкретною лікарнею.

Отже, контент, який виробляють філії, повинен бути якісним, відповідати стандартам, і відповідати, в першу чергу, головним завданням регіонального мовлення. Ми весь час пам’ятаємо, що нам потрібно ефективно витрачати кошти, бо це гроші українських громадян, хоча тепер і опосередковано через податки.

Таким чином плануємо, що на першому етапі регіональні мовники сконцентруються на виробництві приблизно 3,5 годин базового власного контенту на добу. Це здебільшого прямоефірне мовлення: ранкове шоу, новини і щоденне ток-шоу. Також можуть бути додаткові формати — різні в кожній філії, якщо вони пройдуть через процедуру пітчингу та захисту й матимуть необхідні для виробництва ресурси. Ми вже йдемо до цього, навіть не чекаючи структурних змін. Реформа з перетворення філій на бюро і хаби хоч і йде дуже швидко, все ж таки регламентується багатьма правовими документами, що визначають певні строки для проведення окремих процедур.

Усе, що стосується ефіру регіонального мовлення поза межами власного виробництва, наповнюватиметься на основі описів слотів та пакету контенту, наданого з центру, — закупленого чи створеного всередині Суспільного. Закупівлі робитимуться і для всієї системи, і спеціально для філій. Власні програми — це проекти, що виходитимуть на «UA: Першому» та «UA: Культурі», а також якісні програми, які ми вироблятимемо спеціально для регіонів. Наприклад, у регіонів є можливість показувати більше дитячих програм, ніж, наприклад, у центральних каналів. І ми хотіли би, щоб це були програми високої якості, для створення яких технічних потужностей регіонів недостатньо, а от у центрі є й техніка, й інші ресурси.

Раніше, коли ви відповідали за програмну політику на НТКУ, вам закидали відсутність програмної концепції на Першому. Чи є така програмна концепція зараз?

— Спочатку хотіла би визначитися з термінами. Є програмна концепція як додаток до ліцензії, — це документ про жанровий розподіл на будь-якій телевізійній чи радійній платформі. І є концепція як детальна візія, — якими повинні бути канали Суспільного мовлення.

Жанровий розподіл, зазначений у ліцензійній програмній концепції, ми успадкували з часів, коли «UA: Перший» був державним каналом загального напрямку, а, приміром, «UA: Культура» — державним каналом виключно мистецького напрямку. Зрозуміло, що він повинен бути змінений, адже в Законі «Про суспільне мовлення» написано, що в українського Суспільного мовника повинно бути два рівноцінних загальнонаціональних канали — суспільно-політичний та культурно-мистецький.

У Стратегії НСТУ, з якою перше правління перемогло на виборах, це визначення розвинуто й окреслено докладніше. Цей опис базується на напрацюваннях Робочої групи зі створення Суспільного мовлення, що працювала в НТКУ три роки — від початку реформи до створення ПАТ «НСТУ», куди входили всі заступники Зураба Аласанія, який тоді був гендиректором НТКУ, включно зі мною, а також представники громадських організацій із різних напрямків. Ми тоді напрацювали рамкову концепцію для Першого каналу й каналу «Культура», а також окреслили основні завдання для регіональних платформ.

Тепер ми займаємося тим, що на основі Стратегії пишемо детальні концепції двох центральних каналів і регіонального мовлення, які правління має винести на затвердження Наглядової ради наприкінці року. Ці деталізовані концепції вже будуть підкріплені найсвіжішими соціологічними дослідженнями та аналітикою експертів ринку, з якими тепер співпрацює НСТУ.

Чи берете ви до уваги у своїй роботі документи, напрацьовані Наглядовою радою, а саме місію НСТУ, «Основні напрями діяльності на 2017 рік» та інші?

— У нас є документи, щодо яких ніхто не сперечається: це «Основні напрямки діяльності НСТУ на 2017 рік» створені Наглядовою радою, і Стратегія ПАТ «НСТУ», з якою перемогло правління. В обох зазначено місію НСТУ. Також саме на основі цього визначення місії з’явилося бачення, на яке наразі натрапляєш на кожному кроці в нашій башті «Олівець», — «Зробити країну командою».

У жовтні на «UA: Першому» розпочався новий сезон, і, наскільки я розумію, він ще не завершився. Розкажіть, скільки нових проектів запущено цього року? Який із нових проектів вам подобається найбільше?

— Коли були вибори правління, нова команда обіцяла на осінь зробити два-три нових проекти. Наразі ми зробили близько двадцяти, незважаючи на те, що компанія недофінансована на 323 мільйони гривень. Я вже казала, що всі генпродюсери ставляться до своєї роботи дуже прискіпливо. Для них це також був виклик при таких обмежених фінансових ресурсах запустити проекти, за які їм було би не соромно у професійному середовищі. Але якщо подивитися тепер на сітку «UA: Першого», ми маємо нормальні лінійки, в яких людина може зорієнтуватися. У нас є по кілька проектів по всіх напрямках — суспільно-політичному, розважальному та пізнавальному. Це результат цілодобової роботи продюсерів і їхніх команд і неабиякої винахідливості стосовно ідей.

Моя улюблена історія — це новини. Всі, хто працював над їх оновленням, зробили просто диво. Студія новин поки тимчасова. Як відомо, в нас є великий проект — сучасний News-house, який буде побудований та облаштований за допомогою європейських донорів, але він запуститься лише через два роки. Отже мали дилему: витрачати якісь шалені гроші для оновлення не дуже розумно, якби навіть ці кошти в нас і були, проте два роки й далі працювати з тими старими лампочками на задньому плані також нікуди не годиться. Генпродюсер інформаційного мовлення разом із новим шеф-редактором новин, технічна дирекція та генпродюсер із розвитку зробили фантастичну роботу. На ринку не повірять, що це можна зробити за такий короткий час і таким невеликим ресурсом. Я страшенно тішуся з того, як виглядають наші новини, і з погляду графіки, і з погляду подачі. Якщо наступного року отримаємо достатнє фінансування — розвинемо цей концепт трохи більше.

Бачу багато згадок у мережі про «Лайфхак українською». Це направду вийшов дуже класний проект, я ним пишаюся. Але загалом як глядач більше дивлюся суспільно-політичні проекти, і я вражена, як спрацювала ідея зі «Складною розмовою» у форматі hard talk. Як на мене, цей формат в Україні недостатньо реалізований, і тепер те, що робить Інна Борзило, — це дуже вдала спроба наблизитися до справжньої суті цього формату, яка з кожним випуском покращується. Дуже несподіваною також вийшла прем’єра першого в Україні LateNightShow «ЧереЩур».

Ще мені подобається, що нам вдалося, хоча поки й у дуже простий спосіб, об’єднати наше радіо і телебачення. Після того, як Дмитро Хоркін зробив перший канал Українського радіо майже повністю прямоефірним та підібрав професійних досвідчених ведучих, там почали з’являтися цікаві гості. Тож тепер маємо можливість урізноманітнити денний телеефір програмою «РадіоДень», яка двічі виходить на «UA: Першому» в слоті з денними новинами. Із листопада «РадіоДень» почав виходити і на «UA: Культурі», — в інший час, із темами й гостями, що більш притаманні цьому каналу (наприклад, один зі щоденних випусків присвячений освіті та науці), але також у прямому ефірі.

Хочу згадати і проекти розважального напрямку. Розважальне мовлення дуже дороге у виробництві. До того ж на Суспільному до розважального напрямку входять також спортивні проекти, а під час підготовки до нового сезону відбулося кілька великих міжнародних змагань (Всесвітні Ігри, Дефлімпіада тощо), які потребували майже цілодобової роботи та відволікали ресурси. По-третє, у розважального мовлення дуже вимогливий генпродюсер — Руслан Городничий. Наразі на Суспільному поки що два проекти цього напрямку — один новий та один повністю оновлений.

Ідеться про програму «Роздягалка», де глядачі можуть побачити спортсменів поза ареною змагань і дізнатися, чого вартує кожна перемога, а також познайомитися з ними з неспортивного боку та — дуже часто — посміятися. Одночасно в розмові порушуються й доволі серйозні теми, як-от корупція чи допінг.

Ще триває робота над оновленням проекту «Фольк мьюзік», що має довгу історію та доволі велику аудиторію. Ідея проекту цілком підходить Суспільному: команда виїжджає в експедицію і знаходить стару пісню, яку пам’ятають лише три бабусі на Тернопільщині, привозить їх сюди, записує, зберігає для майбутнього, а потім цю пісню переспівують сучасні співаки, роблячи обробку й нове аранжування. Оновлений «Фольк мьюзік» вийде третього грудня. Він стане емоційнішим, а також якіснішим із телевізійного погляду.

Олександр Лієв в інтерв’ю СМ розповідав, що крізь сито ради генеральних продюсерів проходять усі проекти. Можете назвати, які з них отримають друге дихання, а яких глядач уже не побачить в ефірі?

— Оскільки був розроблений новий алгоритм проходження проектів, що передбачає існування картки проекту з інформацією, необхідною для роботи всіх департаментів НСТУ (це файл, у якому є інформація для виробництва, фінансистів, для департаменту програм, маркетингу та ін.) та новою формою бюджету проекту, частину програм Рада генпродюсерів закрила, щоби відкрити наново вже за новими правилами. Наприклад, так сталося із проектом «Світло». Залишилися також програми «Надвечір’я», «Війна і мир», три проекти журналістських розслідувань, «Перша шпальта», «Розсекречена історія» (третій сезон вийде 4 листопада), «Книга UA», «Хто в домі хазяїн».

Загалом процедуру пітчингу пройшло набагато більше проектів, — як нових, так і тих, що мали бути оновлені, — ніж ми змогли запустити. Бо не вистачило грошей і ми повинні були визначатися із пріоритетами.

Деякі програми ми призупинили, як-от «Театральні сезони». У подальшому ми, звісно, хочемо мати якісний проект про театр, але в тому вигляді, в якому цей проект можна було би продовжувати без додаткових ресурсів, залишати його було неможливо. Також закрили програму «Вічне», яка виходила зранку. Вона задумувалась як кілька хвилин натхнення зранку на добрий настрій та добрі справи. Таке собі мотиваційне відео, але в українській культурній традиції в ролі коучів виступали представники різних конфесій, які входили до Ради церков. Результат, на жаль, завдання проекту не виконував, тож тепер розмірковуємо, як можна цю ідею розкрити надалі.

Також закрили програми «Школа Мері Попінс» та «Хочу бути», замінивши їх новим проектом «Покоління Z», у якому остання стала рубрикою. От де натхнення :) Можу порекомендувати цю програму дорослим як розвінчання міфів про неспроможність нового покоління, — поверне віру в майбутнє.

Загалом дитячий контент для Суспільного є дуже важливим, ми ретельно вивчаємо досвід колег у світі, які виробляють дуже популярні дитячі проекти, зустрічаємося з експертами, особливо тими, які мають досвід донесення важливого й подекуди складного матеріалу так, аби це могло зацікавити дітей і підлітків.

Що робитимуть люди, проекти яких закрилися?

— Про це краще говорити з генпродюсерами, бо вони безпосередньо працюють із людьми. Наскільки я знаю, частина людей, проекти яких закрили, залишилися в компанії та працюють над новими проектами, хтось пішов із НСТУ.

Чи відомо вам, скільки нових проектів запустилося в регіонах?

— НСТУ, звісно, має кількісні дані, але якісних у мене немає. Питанням регіонів у компанії займаються кілька людей і підрозділів: член правління Микола Чернотицький курує реформу (перетворення філій на бюро та хаби), генпродюсери з напрямків знайомляться і проводять тренінги з відповідними командами в регіонах, а департамент у роботі з філіями займається поточною роботою та одночасно з департаментом програм відповідає за планування на наступний рік. Ми виходимо з ідеї, яку я вже описувала: спочатку Суспільне має гарантувати українцям якісний базовий пакет регіональних програм та ще трохи якісного додаткового контенту, що ексклюзивно потребує той чи інший регіон (соціальне ток-шоу, журналістське розслідування, програми національних меншин тощо). Для іншої частини ефіру буде створено загальний кошик із проектами, якість яких уже гарантуватиметься з центру. З часом будемо нарощувати контентне «м’ясо», але знову-таки не за кількістю, як у часи державного медіа, а лише коли зможемо гарантувати якість.

2017-го філії ще працюють по старих тематичних планах?

— Я би їх назвала виробничими планами, бо там не було зазначено якихось окремих тем, лише кількість програм за різними жанрами. Отже, найбільша шкода від цих «радянських» планів була в тому, що вони передбачали виробництво шаленої кількості власного контенту. На ті гроші, які мали філії, та й центральні канали, якісний контент створити у таких обсягах у принципі неможливо. Для прикладу, в бюджетному паспорті НСТУ написано, що вартість виробництва години контенту коштує трохи більше ніж 1800 гривень. Зрозуміло, що це середня цифра, що радіо дешевше телебачення, але, як не коригуй, у порівнянні із середньою вартістю телевиробництва на комерційному ринку в розмірі десяти тисяч доларів виглядає мізерно.

На жаль, виробничий план новоствореного ПАТ НСТУ на 2017 рік був сформований за калькою з часів державного мовлення і в тому ж форматі, за яким працювало Держкомтелерадіо, — це відбулося за півроку до того, як Наглядова рада обрала правління.

2018 рік ми плануємо інакше: наше завдання зробити так, щоб наші плани були схожі на плани медіа, яке виробляє контент, і підходить до виробництва відповідно до того, для якої платформи він призначений, у який сезон тощо.

Зураб Аласанія раніше казав, що буде проведено конкурс на ток-шоу для філій про локальні проблеми в регіонах. Чи проведено цей конкурс? Якщо так, то хто виграв?

— Ми поки що не проводили в регіонах пітчинги. У нас були ідеї, як це зробити, але частина з них була похована цьогорічним недофінансуванням на понад 300 мільйонів гривень. Поки що з цього напрямку роботи реалізовано лише створення пілотного проекту ранкового шоу, на базі трьох областей, щоб у майбутньому, коли будуть хаби і бюро, використати цей досвід.

Ми планували, що будуть проведені пітчинги всіх нових проектів, які запускалися в регіонах цього року, але для цього знову ж таки потрібні були кошти. Тому це питання відкладається на наступний рік.

Чи можлива така ситуація: якщо «Ера» не впорається із завданням і не підготує ранкового ток-шоу для «UA: Першого» (бо наразі зранку трохи все хаотично в ефірі), то ви візьмете регіональне ток-шоу або створюватимете своє?

— Я не можу відповісти ні так, ні ні. Ми вважаємо, що в ранковому слоті має бути прямоефірне ранкове шоу на «UA: Першому» і на «UA: Культурі». Це можуть бути різні шоу. Чи можуть бути шоу на національному каналі з елементами регіональних подій і людей? Звісно. Чи може це бути суто регіональне шоу? Не думаю. Бо національні канали все ж таки конкурують у полі національних каналів, і якість картинки буде не на нашу користь.

Коли «Ера» запустить своє ранкове шоу?

— Повинні в першій половині листопада.

Чи комунікуєте ви з філіями? Із яких питань?

— Із філіями комунікує наше управління поточного мовлення, — підрозділ, що займається поточними справами. Здебільшого це відбувається, коли ми маємо якийсь цікавий контент: наприклад, під час Всесвітніх Ігор була можливість дати регіонам так званий новинний доступ, тобто щоденну картинку зі змагань, яку можна використовувати в новинах. Ми їм писали, запитували, кому це цікаво, в кого є спортивні новини, потім просили звіти. Така ж комунікація відбувається, якщо ми віддаємо їм для показу окремі програми або фільми. Іноді до мене особисто телефонують працівники філій із різними запитаннями. Якщо вони потрапляють у якусь складну ситуацію, вони можуть дзвонити й мені, й керівнику дирекції по роботі з філіями Михайлу Шматову, і члену правління Миколі Чернотицькому, хтось із нас їм обов’язково допоможе. Але стратегічно, сподіваюся, ми вийдемо на більш структуровану комунікацію. Після створення хабів та бюро в кожному з них будуть люди, відповідальні за програмування, а також передбачається, що продюсери філій, які невдовзі мають обрати, будуть тісно співпрацювати з департаментом програм і генпродюсерами напрямів.

Цьогоріч НСТУ недофінансоване на 323 млн грн, наступного року теж можуть не додати бюджетних коштів. На вашу думку, як у таких умовах запускати новий контент? Скільки цього року загалом пішло коштів на контент?

Як робити продукт в умовах, коли немає грошей? Ніяк. Як робити те ж саме, коли грошей менше, ніж потрібно, — жертвувати не якістю, а кількістю та оптимізувати інші витрати компанії. Ми робимо це зараз і будемо робити наступного року.

Скільки було витрачено на контент за весь рік на всю компанію, краще запитати у виконавчого директора, — він має точні цифри. Зі свого боку можу сказати скільки приблизно було витрачено на запуск нового сезону на «UA: Першому». Якщо не враховувати зарплатню штатних співробітників і техніку НСТУ — близько шести мільйонів гривень. Більша частина грошей — можливість орендувати сучасне обладнання (техніка на НСТУ в основному народилася в минулому столітті), декорації, графіка нових проектів, залучення фахівців на короткий термін тощо.

Чи багато у вас закупного контенту? Якого? Це дорого?

— Небагато, й він не дуже дорогий, ми купуємо серіали й художні фільми приблизно по 200 доларів за годину. Здебільшого іноземний контент, що є в ефірі Суспільного, — це допомога від інших суспільних мовників.

Чиї документальні фільми ви показуєте? Чи є документалістика на «UA: Першому»? На філіях?

— Тут знову треба спершу погодитися щодо визначень, бо документальне кіно — поняття, яким називають багато контенту різної якості. Суспільне показує більше документального кіно, ніж будь-яке медіа в Україні. Є справжні шедеври від відомих українських режисерів, — здебільшого вони виходять у рамках проекту Лук’яна Галкіна «Як дивитися кіно», є так звана документалістика факту — НСТУ поки таких фільмів робить небагато, частіше ми знаходимо їх у незалежних продюсерів, на «UA: Першому» вони виходять ввечері щочетверга. А є фільми у форматі документальних програм, — здебільшого так виглядає нині наша власна документалістика і в центрі, й у регіонах. Звісно, для Суспільного важливо розвивати власне виробництво у всіх трьох напрямках і тепер — це один із пріоритетів просвітницького мовлення.

Поки документалістика реформується, маємо найкращий зразок документальної програми на тепер — проект «Розсекречена історія».

Які ще нові ведучі з’являться на Суспільному?

— Нові ведучі з’являться разом із новими проектами. Якщо буде можливість запустити щось із того, що вдало пройшло пітчинг та не було запущено у виробництво через брак грошей, то, звісно, нові обличчя можуть бути ще в цьому році.

Чи плануєте рекламну компанію нового сезону Суспільного? Чи є перехресне рекламування телеканалів і радіо НСТУ?

— На радіо, навіть виділені спеціальні слоти для того, щоби промотувати телевізійні програми. Зі свого боку телебачення знімає тепер промороліки для радіо, які виходитимуть на телеплатформах. Звісно, ми би хотіли рекламувати новий сезон і ззовні, але це витрати, яких ми поки що не можемо собі дозволити. На наступний рік департамент розвитку розробляє кілька промокомпаній, щоб бути готовими, якщо все ж таки Суспільне отримає зазначені в законі кошти для роботи. Єдина зовнішня промоція, яка буде в цьому сезоні, відбуватиметься за рахунок гранту, — це промо програми «ЧереЩур», і воно буде дуже незвичайним, як і сам проект.

У вас програмування вертикальне чи горизонтальне?

— Я би сказала, що здебільшого горизонтальне, але якщо зовсім чесно — наразі воно експериментальне. У будь-якій ситуації можна знайти щось хороше, і поки у вас немає коштів, — можна експериментувати й перевіряти якісь сміливі гіпотези. Коли в тебе канал зі стабільним крутим рейтингом, ти боїшся чхнути на якийсь слот, бо якщо він обвалиться, треба буде довго пояснювати, що хотів «як краще». Ми тепер можемо випробувати на практиці різні ідеї, й іноді спрацьовують навіть ті, що не здавалися достатньо аргументованими. Як, наприклад, коли нова 15-хвилинна програма «Тема дня», де дві людини розмовляють на складну тему, за часткою бере більше, ніж розважальний «Фольк мьюзік», який має довгу історію та відданих постійних глядачів. Медіа змінюються, і Суспільне готове ризикувати заради того, щоби з часом бути найбільш інноваційним медіа в країні.

«Суспільне мовлення»

Фото надане прес-службою ПАТ "НСТУ"

comments powered by Disqus