osvita.mediasapiens.ua

Дарія Карякіна: Треба докласти зусиль, аби суспільний мовник відповідав світовим стандартам

Дарія Карякіна – останній, 17-й, член наглядової ради НСТУ, якого було обрано на повторній конференції 15 грудня. Наразі вона ще не знає, на чому саме хотіла б зосередитися в НР, але запевняє, що усе, що вимагатиме від неї закон та громадськість, інтереси якої вона представляє, буде намагатися сумлінно виконувати.

Дарія переконана, що суспільне мовлення має бути чесним та незаангажованим. «. Коли телебачення та радіо обслуговує не народ, а своїх власників, коли телебачення є бізнесом та інструментом впливу, то про його прозорість і чесність, на жаль, мова не може йти», – каже вона.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників наглядової ради НСТУ від громадських організацій, а також обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп.

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членами наглядової ради: від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»), сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном ГлібовицькимСергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження»), Миколою Давидюком (від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка», якого потім поміняли на В’ячеслава Козака), Олександром Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Володимиром Яворівським (від парламентської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»), Тарасом Шевченком (від правозахисної сфери), Тетяною Лебедєвою (від медійних організацій), Наталею Скрипкою (від сфери захисту прав осіб з особливими потребами) та Віталієм Портниковим (від парламентської фракції «Народний фронт»), Світланою Остапою (від парламентської фракції політичної партії «Самопоміч»), координатором експертних груп Реанімаційного пакету реформ Вадимом Міським (від сфери захисту інтересів дітей та молоді).

- Даріє, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Суспільне має бути чесним та незаангажованим. У цьому  криється головна  його відмінність від комерційних та державних каналів. Коли телебачення та радіо обслуговує не народ, а своїх власників, коли телебачення є бізнесом та інструментом впливу, то про його прозорість і чесність, на жаль, мова не може йти.

- На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в наглядовій раді?

– Зараз ще важко чітко окреслити свою роботу в раді, але звичайно ж усе, що вимагає від мене закон та громадськість, інтереси якої я представляю, я буду намагатися сумлінно виконувати. Насамперед, активно долучуся до процесу прийняття рішень, щодо обрання керівного складу НСТУ, вдосконалюватиму разом з колегами нормативно-правову базу НСТУ. Як представник від громадських організацій у сфері захисту прав національних меншин зосереджу свою увагу у роботі органу на дотриманні прав та захисті інтересів етнічних спільнот при формуванні інформаційної політики суспільного мовлення, забезпечуючи права етнонаціонального розмаїття України. Спілкуючись з представниками різних діаспор, запевняю, що знаю про їх потреби у одержанні та поширенні інформації мовою національної меншини та багато інших. Не допустити прояви дискримінації щодо нацменшин за будь-яким ознаками (етнічними чи релігійними) також буде моїм завдання в раді.

- Склад наглядової  ради вже сформований. Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– У нас вже відбулися дві зустрічі членів НР. Ці пункти були серед питань порядку денного. Зійшлися на тому, що першочерговим є вивчення досвіду роботи таких органів у провідних суспільних мовниках світу. Ефективність діяльності наглядової ради надалі буде залежати лише від бажання кожного генерувати ідеї та якісно їх впроваджувати в життя. Хотілося, щоб усі рішення були виваженими та корисними як для початкового етапу створення суспільного мовника, так і потім для контролю над його діяльністю.

- Одним з перших завдань наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Думаю, доцільним було б створити робочу групу з провідних фахівців, що зараз працюють у системі (можливо й іноземних), членів наглядової ради та юристів. Таким чином можна було б створити  дійсно дієві та корисні документи для подальшої діяльності.

- Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Щодо питання фінансування, то дуже боюся того, що державне фінансування посилить і свій вплив на інформаційну політику мовника,  але без цього капіталу неможливо навіть стартувати із запуском. Абонплата, на даному етапі, думаю, неможлива. Більшість людей не досить обізнана навіть у тому, що ж таке суспільне мовлення, і віддавати гроші за нього ще просто не готова. Це питання часу та авторитету, який прийде у разі зростання довіри і поваги аудиторії. Нормована кількість реклами має бути. Іншого альтернативного варіанту залучення коштів поки не бачу.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Чесно кажучи, тих змін, які насправді сталися останнім часом з НТКУ, ще недостатньо, щоб говорити про всезагальне оновлення контенту. Але те, що вони відбулися, це вже добрий знак. Гадаю, що умови, в яких працює керівництво НТКУ, не найкращі, та в кадровий потенціал каналу вірю.

– Які програми ви хотіли би бачити/чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Відповідь одна – якісні. Мене особисто обурює мала кількість пізнавальних, культурних програм. Мрію, щоб телебачення, окрім розваг, виконувало і виховну функцію, впливало на підвищення інтелектуального рівня  глядачів, розширювало їх світогляд. Я хочу, щоб (нехай і поступово) суспільний мовник не підлаштовувався під вподобання глядача, нав’язані рокам іншими українськими каналами, а сам диктував умови.

Об’єднати країну може лише той канал, що стане зразковим у якості, неупередженим у висвітленні інформації, чесним у поданні фактів, толерантним до суспільства і його потреб та незалежним від провладних структур і представників бізнесу.

- Як убезпечити наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Тут усе залежить лише від людського фактору кожного з членів наглядової ради. Підозрюю, що спроби впливу влади і політичних сил усе ж таки будуть, адже така практика «співпраці» останніх зі ЗМІ була дієвою протягом багатьох років. Тому тут варто лише, щоб кожен із обраних членів пам’ятав, для чого нас обрали чи делегували в цей контролюючий орган.

- Деякі експерти вважають, що членами наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Не думаю, що обов’язковою умовою для обрання у члени наглядової ради має бути досвід роботи у медіа чи юридичній сфері. Звичайно, люди, які певний проміжок життя присвятили телерадіоіндустрії, більш обізнані у тонкощах процесу створення такого продукту. Я, наприклад, сподіваюся, що мій досвід роботи на ТБ та в інтернет-ЗМІ допоможе більш якісно виконувати покладені на мене функції. Але, водночас, впевнена, що експерти у галузі культури, спорту, науки, етнічного різноманіття лише збагатять своїми знаннями робочий процес наглядової ради. Будемо доповнювати один одного. Дивіться, у складі наглядової ради BBC є люди, які присвятили частину свого життя банківському сектору чи фінансам, не думаю, що вони гальмують успішну діяльність органу, а навпаки її вдосконалюють.

- Відповідно до закону, члени наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?  

– Як керівник можу сказати, що мотивація у тому числі і фінансова, у більшості випадків приносить результат. І тому нічого поганого в оплата праці членів наглядової ради я не бачу, адже працювати треба буде багато, це забирає час і сили (часом  і в збиток основній роботі). Зараз же, у нашому випадку, якість роботи вимірюється не грошовими винагородами, а силою бажання змінити щось у телепросторі України і докласти зусиль, аби суспільний мовник відповідав світовим стандартам. 

comments powered by Disqus