osvita.mediasapiens.ua

Новини регіональних мовників сходу: однобоко й неповно

Прискіпливий аналіз новин регіональних філій НТКУ засвідчив поступове наближення цих мовників до роботи у форматі суспільного телебачення. Принаймні, в жовтні впродовж моніторингового тижня експерти не помітили ознак замовності в контенті трьох із семи каналів регіону. Чистими від гаданої джинси були новини донецького каналу «До ТеБе», «UA: Суми» та харківського ОТБ. Чотири ж телекомпанії припустилися помилок, або ж свідомо наджинсували собі в резюме від 8 % (луганчани) до 15 % (криворіжці) умовно замовного контенту.

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

Загалом, ознаки замовності експерти побачили в 7 % новин із 251 проаналізованої, причому це були або паркетно-протокольні сюжети, де без вираженої потреби фігурували посадовці різних рівнів, або ж піар депутатів, які коментували все, що можна.

Цікаво, що східні філії НТКУ понизили в ранзі чиновників, яких показували в новинах із ознаками замовності: тепер це здебільшого вже не перші особи області, а їхні радники та заступники. Стосовно народних обранців різних рівнів, то тут бачимо певний плюралізм: криворіжці пропіарили й опоблоківця Олександра Вілкула, і порошенківця Костянтина Усова. А луганські телевізійники уславили всю фракцію БПП в Лисичанській міськраді.

Лише у двох випадках зафіксовано невдалий формат створення новин, у яких фігурує Володимир Гройсман. Вони незбалансовані, неповні, або й узагалі зводяться до його розлогого синхрону.

Що ж стосується дотримання в новинах філій НТКУ професійних стандартів інформаційної журналістики, то ніяких відчутних змін на краще констатувати не можемо. Бо лише 37 % проаналізованого новинного контенту відповідає всім вимогам до якості. Загальний усереднений бал по регіону склав 4,74 балів із шести можливих. Найвищий показних дотримання фахових стандартів продемонстрували сумчани — майже ідеальні 5,68 балів, подолали п’ятибальну відмітку й харків’яни. Найбільше зауважень в експертів було до донеччан, новини яких оцінено на 4,13 балів.

У розрізі аналізу окремих стандартів бачимо нездоланні поки що проблеми з дотриманням вимог стандартів балансу думок і повноти інформації. Чомусь регіональним мовникам дуже важко вийти за рамки формату новин, у яких висвітлюється лише одна думка з приводу якихось подій чи проблем. Власне, монітори побачили такі вади у третині новин. Вичерпними не були 40 % переглянутих новин. Вони або не містять бекґраунду, або журналіст недостатньо розвиває в сюжеті заявлену тему, або ж їх визнано неповними через порушення решти базових стандартів інформаційної журналістики.

ДЖИНСА

Донецьк, «До ТеБе»

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

Як і у вересні, під час жовтневого моніторингу новин «До ТеБе» експерти не виявили жодного сюжету з ознаками замовності з 31 проаналізованого.

Основними ж тенденціями тижня відзначили відсутність висвітлення в новинах каналу бойових дій та АТО як такої. Натомість головний фокус змістився на благодійну та волонтерську допомогу цивільному населенню. Представники влади в новинах телевізії практично не фігурують, зате головними спікерами й коментаторами з різних питань були представники громадськості.

Дніпро, «51 канал»

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

У новинах дніпрян експерти не виявили матеріалів із ознаками комерційної замовності, зате з політичною складовою — аж чотири, що сумарно склало 13 % проаналізованого контенту (проти 14 % у вересні).

У цих сюжетах журналісти каналу прямо чи опосередковано просували інтереси посадовців із мерії та облдержадміністрації. Візьмімо, наприклад, сюжет за 24 жовтня «24 жовтня — День народження ООН», у якому позиція міжнародних організацій щодо вирішення житлового питання переселенців сформульована загальними фразами, без конкретики. На цьому тлі — неінформативний синхрон радника голови ОДА з питань ВПО:

«Владислав Макаров, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації з питань внутрішньо переміщених осіб: Хотелось бы, чтобы со стороны государства были какие-то сделаны более серьезные шаги не просто по созданию мест компактного проживания, а все-таки какая-то железная программа, тем более наши партнеры, на сегодняшний день агентство “GSM Германия”, они готовы принимать участие в этой программе, но хотелось бы со стороны Кабмина, администрации Президента, Верховной Рады каких-то посылов на встречном действии».

А матеріал за 24 жовтня «Виїзна нарада Дніпропетровської ОДА» — типовий паркетник, де акцент зроблено не на проблемі, а на проведенні виїзної наради чиновників з приводу реконструкції дитячого садка у Кривому Розі. Він складається з короткої підводки ведучого та коментаря радника голови Дніпропетровської ОДА, який, до того ж, стосується чого завгодно, тільки не заявленої теми:

«Віталій Лисенко, ведучий: Минулого тижня Дніпропетровська ОДА провела виїзну нараду в місті Кривий Ріг з питання реконструкції дитячого садка. Ремонт виконано на 95 відсотків. У садку реконструювали старий корпус та збудували новий, проложили теплу підлогу та утеплили фасад.

Ольга Горб, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: Ещё один детский сад с нуля мы продолжаем строить в городе Днепр, на Левобережном. В него будут ходить 220 малышей. Также продолжает в обладминистрации работать горячая линия психологической поддержки для участников АТО и членов их семей. Линия работает круглосуточно, на ней работают 4 профессиональных психолога, все звонки безвозмездны. На следующей неделе начнут занятия 12 участников боевых действий на курсах php-программирования. 29 октября — это проект “Игры героев”. Соревнования людей с ограниченными возможностями».

Однобоко, виключно з акцентами на позитиві, висвітлюється питання децентралізації та вигод об’єднання територіальних громад у сюжеті за 27 жовтня «Торік на Дніпропетровщині було утворено…». Увага концентрується лише на одному аспекті — збільшенні їхніх бюджетів.

«Кореспондент: Перевагу об'єднання територіальних громад відобразилась і на Сурсько-Литовській амбулаторії. Будівля також буде ремонтуватися. Крім того тут спростили обробку робочої документації та отримання лікарняних». (…)

Олена Тертишна, керівник регіонального офісу реформ: Об'єднані територіальні громади Дніпропетровщини доказали, що переваги децентралізації — це їхні власні ресурси, і бюджети об'єднаних громад зросли від чотирьох до десяти разів. У цьому році на прикладі перших, на перші вибори ми чекаємо ще нові 18 об'єднаних територіальних громад».

Автор сюжету абсолютно некритично просуває ініціативу державної вертикалі.

Ознаки замовності експерти побачили і в протокольному сюжеті «Автобус у подарунок дзюдоїстам» за 27 жовтня. Суть повідомлення сформульована у підводці ведучого:

«Віталій Лисенко, ведучий: І про спорт. Автобус у подарунок. Федерація дзюдо Дніпропетровської області спільно зі своїм партнером, благодійним фондом, придбала для Дніпровського вищого училища фізичної культури необхідний для закладу транспорт. Відтепер дзюдоїсти регіону, що навчаються у спортивному училищі, їздитимуть і на тренування і по медалі на власному автобусі».

Отож, автобус придбали благодійники, ключі вручили Дніпровському училищу фізичної культури і спорту, де вчиться велика група молодих дзюдоїстів. Яке відношення до події має обласна влада — не зрозуміло, але першим спікером у сюжеті є Каміль Примаков, заступник голови ОДА і голова фракції «Солідарність» у міськраді:

«Сегодняшний подарок, этот автобус, это хороший знак и сигнал для всех людей, которые неравнодушны к спорту, чтобы обратить внимание на наших спортсменов, которые на сегодняшний день могли бы занимать гораздо лучшие места, получать лучшие медали».

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

У включених до моніторингу новинах каналу експерти побачили ознаки замовності в чотирьох із 27 проаналізованих сюжетів, або у 15 % контенту. Зауважимо, попередньої хвилі моніторингу цей показник був на рівні 24 %.

Особливістю каналу є зловживання журналістами паркетними зйомками, через що частина сюжетів під час перегляду сприймаються як замовні матеріали. Утім, при детальному їх розгляді та аналізі загальної тематики новин у місцевих ЗМІ виразні ознаки політичної замовності монітори помітили в чотирьох випадках.

Зокрема, ознаки замовності має новина, в якій експертами позиціюються особи, які не є визнаними фахівцями з коментованого питання: «Колекція робіт криворізького гравіювальника» за 26 жовтня. Тут чомусь мистецьку цінність робіт коментує лише народний депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул:

«Кривой Рог не только промышленный, но еще и культурный центр. Человек, который проработал 20 лет в “Мартене”, делает такие работы, которые являются уникальными не только для Украины, но выставки которых проходят и в Вене, Ватикане, в Лондон едет коллекция. Это наши криворожане».

Його присутність у сюжеті можна було би виправдати тим, що виставка проходила у Верховній Раді. Та попри наявний наголос кореспондента на тому, що відвідувачами виставки були «криворізькі обранці до Верховної Ради Андрій Гальченко, Костянтин Палов та Олександр Вілкул», коментує лише Вілкул. До того ж, у сюжеті є ще тільки коментар майстра — автора робіт.

За тим самим критерієм віднесено до матеріалів із ознаками замовності сюжет за 28 жовтня «Кривий Ріг вшанував своїх героїв», присвячений 72-й річниці визволення України від фашистський загарбників.Тут спікером одразу після синхрону голови Центрально-Міської районної ради з коментарем про події Другої світової війни виступає народний депутат із БПП Костянтин Усов: «Ваш подвиг у захисті, визволенні нашої держави. Доти ми здатні захистити нашу державу перед новими викликами. Вклоняємось перед вами, пам'ятаємо вас, будемо дбати про вас, дякуємо вам. Не дамо забути ваш подвиг собі й іншим». І тільки опісля нього слово дали ветеранам, яких, власне, й мало б бути представлено як головних дійових осіб урочистостей.

Однобоким, практично цілковито побудованим на висловлюваннях чиновників від освіти, є сюжет «Високий темп реформ заданий і в освітній галузі» за 25 жовтня. У ньому журналісти настирливо переконують глядачів у тому, що місцевий «Навчально-методичний центу профтехосвіти» є найкращим у галузі і в авангарді реформ та перетворень. Хоча в підводці йдеться, що сюжет відзнятий на черговому засіданні клубу творчого педагога, де обговорювались інновації в освіті, у п'яти з шести синхронів журналісти дали висловитися тільки посадовцям згаданої установи.

Сюжет «Минулого тижня Верховна Рада України прийняла висновки і рекомендації народних депутатів стосовно проекту Держбюджету на 2017 рік» за 25 жовтня, на думку моніторів, також містить ознаки замовності. Йдеться в ньому про бюджетний процес, але журналісти чомусь посилаються тільки на позицію прем’єр-міністра, який протягом усього сюжету каже про те, що уряд повністю виконав покладені зобов’язання щодо бюджету і він, бюджет, обов’язково буде збалансованим: «Пріоритет уряду якраз і полягає у тому, щоб у бюджеті 2017 року забезпечити підвищення заробітних плат, те, що ми запропонували і це наш пріоритет: підвищення заробітних плат лікарям, освітянам, збільшення фінансування в реальний сектор економіки. Мова йде про більш масштабне будівництво доріг. Це означає, що будуть створені робочі місця через такий інструмент».

Луганськ, ЛОТ

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

Кількість сюжетів із ознаками замовності в новинах каналу склала 5 %, — претензії експерти мали до двох із 40 сюжетів, включених до моніторингу (проти 12 % у вересні). Усі вони містять політичну складову.

До таких сюжетів монітори віднесли новину «Их мало, но все работают на результат». Про його неприховану замовність свідчить уже підводка в студії: «Их мало, но все работают на результат. Пять депутатов от блока Петра Порошенка “Солидарность” Лисичанского горсовета отчитались перед жителями города о проделанной работе за год».

Власне, й решта сюжету відверто компліментарна, акцентує увагу виключно на позитиві стосовно обранців від цієї політичної сили:

«Виталий Шведок, депутат Лисичанского горсовета от партии “Солидарность”: У нас сегодня проходила отчетная встреча депутатов с жителями и избирателями. С позиции, то есть слаживания, я считаю, что фракция “Солидарности” в городском совете сработала нормально, то есть результативно. С позиции коэффициента полезного действия все таки все равно слабовато. Почему? Потому что количество депутатов от “Солидарности” небольшое. Зачастую у нас получается, с нашими союзниками о чем-то договариваемся, а на выходе потом мнение в процессе меняется.

Виталий Асеев, предприниматель: Я ціню роботу фракції БПП “Солідарність” Лисичанської як дуже добру. Працювали зі зверненнями людей, працювали по благоустрою міста, по електрозабезпеченню, по транспорту забезпечення, різні конфліктні ситуації розбиралися, в різних конфліктних ситуаціях, які стосувалися громадян нашого міста».

У сюжеті відсутня суспільно важлива новина: представник фракції каже про те, які вони відповідальні політики без жодного смислового навантаження.

До сюжетів із ознаками політичної замовності ми також віднесли матеріал «3200 гривен — такую минимальную». У даному випадку йдеться про промоцію позиції уряду щодо підвищення мінімальної зарплати. Телеканал транслює значущу для українців заяву прем’єр-міністра Володимира Гройсмана аж через два дні після того, як він її озвучив. Зауважимо, що й інші філії НТКУ 28 жовтня продублювали ці відомості. Припускаємо, появі цього сюжету передувала «рознарядка» згори.

Полтава, «Лтава»

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

У 47 проаналізованих новинах «Лтави» монітори виявили шість сюжетів із ознаками замовності, що складає 13 % від загальної кількості, причому всі вони здебільшого просували інтереси влади.

Так, до категорії умовно замовних сюжетів віднесено 48-секундну новину «У селі Гоголеве Шишацького району руйнується берег ставка» за 24 жовтня:

«Марина Проскурняк, ведуча: У селі Гоголеве Шишацького району руйнується берег ставка, яким кілька років ніхто не опікується. На його відновлення потрібно 7 мільйонів гривень. Нині він створює проблеми для національного музею заповідника Миколи Гоголя. Наступного року обласна влада планує вирішити цю нагальну проблему.

Віктор Скочко, депутат обласної ради: Берег, він уже входе у парк заповідник Миколи Васильовича Гоголя. Ми із колегами депутатами й разом із працівниками музею Гоголя виготовили вже проекти й хотіли би включити це берегоукріплення в план робіт на 2017 рік».

Як бачимо, журналісти присвятили увагу не конкретним справам, не дослідили проблему у динаміці, звели новину до оприлюднення синхрону депутата облради, який тільки озвучує плани влади, до того ж, досить розмиті.

Схожі вади має й сюжет «Електронізовані послуги Полтавщини» за 26 жовтня, присвячений перспективам впровадження електронізованих послуг на Полтавщині. Знову ж, інформація більше про плани, аніж про реальні здобутки. І хоча наприкінці сюжету з уст громадських діячів, які спеціалізуються з цих питань, окреслюється картинка з е-урядуванням у регіоні, думкою користувачів цих послуг щодо їх доступності, якості й чи реально вони працюють, журналісти не поцікавилися. Весь сюжет відзнятий на незрозумілому заході: чи то на прес-конференції, чи то на «круглому столі». До того ж важко ідентифікувати, де це відбулося, позаяк серед спікерів — Яніка Мерило, в. о. заступника міського голови Дніпра:

«Яніка Мерило: Електронні послуги, наприклад, будуть міняти життя. Якщо ти не можеш стояти в черзі, десь в ЦНАПі, хоча, він дуже гарний, ЦНАП може бути, дуже ефективний ЦНАП. Але я не хочу взагалі стояти в ЦНАПі в черзі. Якщо не треба буде стояти в черзі, якщо можна буде отримати через Інтернет всі довідки, які потрібні».

Присвячений полтавсько-американському співробітництву сюжет за 27 жовтня «Полтавські підприємці перейматимуть досвід» — це протокольна зйомка зустрічі керівництва області з аташе з питань торгівлі Посольства США в Україні, доповнена синхроном Андрія Пісоцького, першого заступника голови Полтавської ОДА, про досягнуті домовленості співпрацювати у найближчій перспективі:

«Андрій Пісоцький, перший заступник голови Полтавської ОДА: Ми сьогодні домовились про те, що ми на базі американського посольства і Американської торгово-промислової палати, найближчий час будемо презентувати нашу Полтавську область. Тобто ми будемо розробляти стенд, будемо збирати нашу команду і їхати, і презентувати, і показувати потенціал нашої Полтавщини. Після цього в наших планах, так як ми сьогодні домовилися, ми хочемо зібрати на території Полтави інвестиційний форум, де будуть залучені інвестори Сполучених Штатів Америки, представники Американської торгово-промислової палати та підприємства нашої Полтавської області, представники малого і середнього бізнесу. Це дасть можливість поспілкуватися і налагодити дальші стосунки між двома країнами».

Але заявлена в підводці тема, що «полтавські підприємці перейматимуть досвід у американських колег», так і залишилася без розвитку.Її не коментує ніхто з експертів, зокрема про реальність та ефективність озвучених представником влади запланованих заходів. Усе звелося до «протокольної» новини як такої.

Сюжет «Переселенка з Донбасу нині захищає спортивну честь Полтавщини» за 28 жовтня теж побудований на паркетному відеоряді. До того ж, представляє чиновників як рятівників спортсменки, які одразу ж відгукнулися на прохання тренера:

«Світлана Кузнецова, тренер: Очень сложные квартирные условия в данной ситуации. Если б можно было, чтобы вы помогли.

Роман Товстий, заступник голови ОДА: У нас от є такі нагороди від Президента України і досягнення такі. У нас видатним спортсменам впроваджена стипендія на території Полтавської області кожного місяця. Ми з олімпійцями досить так коректно поступили. Давайте тут зробимо таким же чином — на поліпшення житлових умов».

Незбалансоване висвітлення конфлікту й ознаки просуванням інтересів однієї сторони експерти побачили в сюжеті за 28 жовтня «По тисячі гривень в рік благодійної допомоги з кожного студента вимагають у Хорольському агропромисловому коледжі». Журналісти пояснюють своє звернення до теми так:

«Марина Проскурняк, ведуча: По тисячі гривень в рік благодійної допомоги з кожного студента вимагають у Хорольському агропромисловому коледжі Полтавської державної аграрної академії. Із такою скаргою до нас звернулися колишні викладачі та батьки студентів цього навчального закладу. А враховуючи, що на денній та заочній формі тут навчаються близько тисячі студентів, не важко порахувати яка ж сума може зібратися за рік. Керівництво коледжу цю інформацію не підтверджує, але і не спростовує. Кажуть — гроші з батьків збирають, проте лише на добровільних засадах».

І хоча в сюжеті фігурує невдоволений батько студента, а також зі звинуваченнями в непрозорості використання благодійних коштів — звільнена викладачка, та «першу скрипку» з мало не прокурорськими інтонаціями відіграє депутат Полтавської облради Фахраддін Мухтаров. У сюжеті автор використав два його синхрони, в яких звучать нарікання на роботу директора коледжу та обіцянка «розібратися в ситуації»:

«Фахраддін Мухтаров, депутат Полтавської обласної ради: Я буду звертатись до міністра, до руководства області своїм депутатським запросом разобраться в ситуації те, ще сложилось в технікумах. Потому что директор не видит, не слишит никого. Маленькое царство создано ими в своем техникуме. Я думаю, что сегодня это недопустимо».

При цьому відсутня точка зору самого директора коледжу, а тільки куций коментар його заступника: «Леонід Діхтяр, заступник директора Хорольського коледжу з навчальної роботи: Звітування проходить у нас регулярно, два рази в рік проходять батьківські збори. Ми на батьківських зборах доводимо до відома, що ці гроші не вимагаються, просто ми звертаємося. Є такі нагальні потреби, які потрібно закрити. Це є посильна благодійна допомога».

Суми, «UA: Суми»

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

У моніторинговий період проаналізовано 31 сюжет телеканалу «UA: Суми», однак ознак замовності не виявлено в жодному. Нагадаємо, під час попереднього моніторингового періоду було виявлено лише один сюжет із ознаками політичної замовності.

Загалом випуски новин сумської обласної телекомпанії відрізняються збалансованістю та інформаційною насиченістю. Попри невелику кількість сюжетів у випусках — по 5-6 — журналісти дають досить повну інформаційну картину дня. У верстці випуску присутня значна кількість соціальних сюжетів, які є важливими для широкого кола сумчан.

Та слід зауважити, що попри статус обласного регіонального, в новинах каналу майже відсутні сюжети про проблеми чи, навпаки, здобутки мешканців Сумської області. Сюжети каналу дають інформаційну картину дня виключно міста Суми, але не регіону в цілому.

Харків, ОТБ

Збільшене зображення інфографіки можна дивитися тут

Упродовж моніторингового періоду експертами проаналізовано 45 сюжетів каналу Харківської філії (ОТБ), що вийшли в підсумкових випусках новин «Сьогодення». Експерти зауважують, що серед проаналізованих матеріалів відсутні сюжети з ознаками замовності та джинси.

Однак на один матеріал монітори таки звернули увагу. Мова про сюжет від 27 жовтня «У Харкові пройде інформаційно-роз'яснювальна акція “Армійський контракт”»:

«Ірина Гнатюк, ведуча: У Харкові пройде інформаційно-роз'яснювальна акція “Армійський контракт”. Захід відбудеться цієї суботи 29 жовтня на майдані Свободи з одинадцятої до чотирнадцятої години. Мета заходу  — залучення громадян Харківщини до військової служби за контрактом у Збройних силах України та інших військових формуваннях, розповідають у регіональному медіацентрі Міноборони України. Планується розгортання наметів для проведення рекламно-агітаційних заходів серед мешканців Харкова та області. Під час проведення заходу буде продемонстрована військова техніка, стрілецька зброя та боєприпаси, які стоять на озброєнні Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, а також бойове та матеріально технічне спорядження українських військовослужбовців. Для бажаючих скуштувати солдатської каші та чаю буде розгорнута польова кухня».

Зрозумілою є соціальна відповідальність телевізійного каналу, який, зважаючи на ситуацію в країні, подає матеріали військкомату, які б у мирні часи назвали відверто рекламними. Однак, виконуючи державне замовлення, журналісти ніде не зробили помітки, що це соціальна реклама.

На жаль, протягом усього моніторингового тижня експерти не побачили жодного сюжету, який би показав реальне життя солдат-контрактників, який би збалансував появу умовно замовного матеріалу з військкомату.

СТАНДАРТИ

Донецьк, «До ТеБе»

Рівень дотримання фахових стандартів у новинах каналу «До ТеБе» експертами оцінено на 4,13 балів із шести можливих.

Найвище експерти оцінили дотримання журналістами каналу вимог стандартів достовірності (1,00) і відокремлення фактів від коментарів (0,90).Показник за останнім стандартом міг бути й вищим, якби «покращення» не вносили ведучі, як це трапилося, наприклад, із підводкою до сюжету «Незаконний обіг зброї у Волноваському районі зростає» за24 жовтня:

«Аліна Ященко, ведуча: Незаконний обіг зброї у Волноваському районі зростає — констатують у поліції. Сьогодні це серйозна стаття доходів недобросовісних ділків. Як цьому протидіють силовики? Дізнавався Павло Юштокін…».

А далі з’ясовується, що протягом місячника добровільної здачі зброї та вибухонебезпечних пристроїв у районі було здано аж чотири рушниці, один обріз, три газових пістолети і 71 патрон. Яких ділків «чорного бізнесу зі зброєю» і яке зростання обігу зброї мала на увазі ведуча — загадка.

Меншою мірою забезпечені дотримання стандартівточності (0,55 бала), балансу думок (0,55) та оперативності (0,65). Найбільш проблемним стандартом, як і раніше, залишається повнота поданих фактів(0,48 бала).

Загалом відповідає всім критеріям лише кожен шостий сюжет каналу — таких п'ять із 31 матеріалу.Це, до речі, вдвічі менше порівняно з попереднім оцінюваним періодом.

Попри досить прийнятний показник дотримання стандарту оперативності (0,65 бала), більшість проаналізованих новин була з розряду «поза часом», коли оперативність для глядачів не дуже й важлива. Хоча в більшості випадків експерти так не зрозуміли, коли ж відбулася подія, описана в сюжеті?

На жаль, не покращилася порівняно з попередніми моніторинговими хвилями й ситуація зі стандартом повноти інформації.Глядач продовжує недоотримувати як бекґраунд щодо пропонованих новин, так і вичерпну інформацію стосовно оприлюднених відомостей. Типовий приклад — сюжет за 28 жовтня «Костянтинівські медики проводять вакцинацію дітей». Ньюзмекери, медсестра й завідувач амбулаторії, розповіли про те, яку саме вакцину отримали, скільки доз в упаковці і, відповідно, кількість щеплень за день. Проте ніхто фахово так і не пояснив, чому важлива вакцинація й чому її потрібно проводити. Хіба що вважати таким поясненням коментар однієї з мам на прийомі: «Жінка 1: Ну, если положено, значит положено. Нам делали все время, с рождения, ну и детям надо, чтобы меньше болели. Оно ж как-то защищает, что-то влияет».

Доволі проблемним стандартом для журналістів каналу залишається і баланс думок (0,55). Якщо раніше в сюжетах часто спікерами були тільки представники влади, то наразі складається враження, що коментарів влади свідомо уникати навіть там, де вони виглядять логічними.

Так, у сюжеті за 24 жовтня «Без світла та тепла, під постійними обстрілами, на самісінькій лінії зіткнення намагаються вижити мешканці селища Зайцеве» розповідається про проблеми людей, що мешкають у сірій зоні. У селищі немає, за словами журналіста, ні світла, ні опалення, вже 9 місяців не виплачуються пенсії. Все це — зі слів місцевих жителів. Доречним було би пояснення місцевої адміністрації, що вони роблять для відновлення соціальних виплат тощо, але в сюжеті коментарі відповідальних посадовців відсутні. Єдиний проблиск перспективи — що через два місяців у селище знову приїде з гуманітарними наборами місія Червоного Хреста.

Аналогічне небажання спілкуватися з владою помітне і в сюжеті «Перетворення парків» за 25 жовтня. У ньому йдеться про пропозиції «третього сектору» щодо реконструкції краматорського парку «Ювілейний» на противагу реконструкції ще двох парків міста, які були розпочаті без урахування думки громади.

«Станіслав Черногор, голова ГО “Фонд розвитку громади”: На сегодняшний день в городе проводится реконструкция двух парков. Это “Сад Вернадского” и “Парк Пушкина”, но как всегда, как говорится, мнение громады о том, что мы хотим, что мы хотим видеть в этих парках, спросить забыли. И поэтому фактически получается, что строители распроектировали эти парки для того, шоб там сделали ремонт строителям, но никак это не учитывалось мнение людей, мнение громады и не интересовались у людей, что мы хотим там увидеть».

Висловився в сюжеті й Андрій Романенко, представник Центру громадського контролю «Дій». Натомість позицію міської влади в матеріалі не відображено взагалі. Тобто висвітлення цієї події в новинах телекомпанії було однозначно недостатнім і не дало донеччанам усієї інформації, необхідної для розуміння ситуації. А журналіст ще й завершив сюжет оцінним судженням: «Тож маємо сподівання, що цього разу саме громада буде вирішувати, яким буде майбутнє парку, а не буде обирати з тих варіантів, які їй запропонує влада». Хоча, що саме пропонує влада, залишилося за кадром.

Також у новинах «До ТеБе» зустрічаються і випадки псевдобалансу, очевидно, викликані превалюванням сюжетів, де йдеться не стільки про проблему, як про якийсь її подієвий аспект. Інакше кажучи, колишнє засилля новин, відзнятих виключно на прес-конференціях, змінилось нагромадженням новин з тренінгів і «круглих столів».

Наприклад, візьмімо сюжет «Попередження гендерного насильства для патрульної поліції провели у Краматорському міському центрі соціальної служби для дітей та молоді» за 24 жовтня. Про важливість психологічної допомоги в сюжеті кажуть психолог краматорської поліції, координатор Краматорської мобільної бригади психологічної допомоги, але немає ані слова від самих полісменів про хоча б один із 1700 зафіксованих випадків гендерного насилля в місті протягом року. Аналогічний псевдобаланс експерти відзначили і в сюжеті «До соціально-економічного розвитку громад залучає жінок міжнародна організація “Український жіночий фонд”» за 25 жовтня.

Експерти також зауважили, що телекомпанія практично не готує новин із гострих тем регіону, які додали би їй конкурентоспроможності в донецькому телепросторі. Відчувається брак гарячих ексклюзивних тем. Це стосується й висвітлення військових дій. Наразі ж склалося враження, що війни на Донеччині для Донецької філії немає, є тільки цивільні жертви серед населення якогось не згадуваного військового конфлікту.

Редакції новин варто звернути увагу на планування й наповнення редакційного портфелю, роботу редакторів конкретних редакцій і корпунктів телекомпанії. Зокрема, щодо значної кількості сюжетів, присвячених візитам волонтерів і представників благодійних фондів. З одного боку, аудиторія відчуває, що не залишена напризволяще. Але складається враження, що на Донеччині немає інших значимих новин, окрім діянь благодійників, яким присвячувалось до третини випусків новин: привезли волонтери олівці дітям — і вже сюжет.

Дніпро, «51 канал»

Дотримання дніпрянами стандартів інформаційної журналістики в жовтні експерти оцінили на 4,93 балів із шести можливих.

Найкраще журналісти каналу впоралися з відповідністю новин вимогам критеріїв оперативності та точності, найпроблемнішим «до виконання» виявився стандарт повноти інформації.

Порушення стандарту оперативності (0,93 бала) фіксувалися в матеріалах, які виходили через кілька днів після події. Так, у сюжеті за 24 жовтня «Виїзна нарада Дніпропетровської ОДА» йшлося про подію, що відбулася попереднього тижня. «Минулого тижня Дніпропетровська ОДА провела виїзну нараду в місті Кривий Ріг з питання реконструкції дитячого садка», — каже автор.

Неточності в новинах каналу (бал за стандартом — 0,90) — це радше за все наслідок неуважності авторів. Скажімо, в матеріалі за 25 жовтня «Медогляд просто вдома» доцільно було би вказати, що медогляди проводять для ветеранів Другої світової, а не для всіх ветеранів, включаючи ветеранів АТО: «Медичний огляд просто вдома — окулісти, кардіологи, терапевти та інші спеціалісти лікарні імені Мечникова влаштували виїзний огляд ветеранів. Такий подарунок лікарі підготували захисникам до 73-ї річниці визволення Дніпропетровська».

Цього ж дня в сюжеті «Гріємося безпечно» автор порушив причино-наслідковий зв'язок.

«Тиждень тому у  ніпрі розпочався опалювальний сезон і кількість пожеж, кажуть рятувальники, почала стрімко зростати», — насправді кількість пожеж почала зростати не через початок опалювального сезону, а через похолодання на вулиці і відсутність тепла в житлових приміщеннях.

Частіше, ніж у попередні моніторингові періоди, журналісти порушували стандарт достовірності (0,70 бала). Автори не вказували джерела статистичних відомостей, які використовували в матеріалах. Скажімо, в сюжеті «24 жовтня — День народження ООН» за 24 жовтня автор не вказав джерела статистики щодо переселенців: «З 37 тисяч лише дві тисячі проживають у місцях комунальної власності, тобто сплачують лише за комунальні послуги». Або ж, як у матеріалі за 24 жовтня «24 жовтня світ відзначає День боротьби з поліомелітом», де відсутнє посилання на джерело інформації щодо кількості закуплених вакцин та щеплень, що вже зроблені.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів (0,87 бала) автори дніпровських новин порушували досить рідко. Утім, вади таки були. Зокрема, в сюжеті за 24 жовтня «У квартирах і досі холодно, скаржаться мешканці будинків» бачимо оцінне судження: «А ось на Кедріна, 59 тепліше не стало. Згодом до будинку під'їхала машина аварійної служби. Приїхали із гарною новиною». Те ж у сюжеті за 24 жовтня «Немає тепла», де йдеться:«Галина, мешканка славнозвісної квартири на 5-му поверсі, каже, що претензій до неї не має бути».

Зафіксовані порушення стандарту баланс думок (0,87 бала) стосувалися «конфліктних» матеріалів. Наприклад, із сюжету за 24 жовтня «У квартирах і досі холодно, скаржаться мешканці будинків» не зрозуміло, чи намагалася журналістка отримати коментар у диспетчера «Теплотрансу», якого звинувачують у тому, що холодно в квартирах.

У матеріалі за 26 жовтня «Джерело обігріву є, а тепла немає» відсутня позиція керівництва ОСББ та тих, хто заборгував за опалення. Ще один приклад — сюжет за 28 жовтня «Війна на сході країни змусила багатьох людей покинути рідні домівки». Глядачам повідомляють, що житло не здають переселенцям, оскільки власники квартир їх бояться. При цьому автор не питає думки безпосередньо в орендодавці, позицію власників житла ретранслюють словами ріелтора.

Дотримання стандарту повноти в новинах телеканалу забезпечено лише на 0,67 бала. До новин, у яких немає вичерпних відомостей за обраною журналістом темою, можна віднести сюжет за 25 жовтня «Медогляд просто вдома». Власне,незрозумілою є остання фраза сюжету: «Медичний огляд ветеранів на дому мечниківці планують продовжити». Це означає, що такі виїзні огляди стануть регулярними, чи медики поїдуть далі оглядати тих, кого ще не оглянули? А матеріал за 25 жовтня «Гріємося безпечно» фактично не є новиною. Це переказ порад від ДСНС. Аби зробити з цієї інформації новину, доречно було дати статистику, проілюструвати випадками пожеж за останню добу (загальна кількість пожеж, скільки з них через порушення правил пожежної безпеки при користуванні приладами опалення, наслідки цих пожеж, бажано було б поспілкуватися з мешканцями будинків, де сталися такі пожежі і тощо) і наприкінці сюжету стисло додати поради від ДСНС.

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

У новинах «Криворіжжя» рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в моніторинговий тиждень становив 4,37 балів із шести можливих, що нижче від показника попереднього аналізованого періоду на 0,6 бала.

Загалом, було оцінено 27 сюжетів каналу. У них найчастіше порушували три стандарти: повнота поданих фактів (середній бал 0,52), баланс думок (середній бал 0,56) та відокремлення фактів від коментарів (середній бал 0,59).

У більшості сюжетів, де порушено стандарт повноти, одночасно не дотримується й стандарт балансу думок. Наприклад, візьмімо сюжет «Обшуки на Харківщині та Дніпропетровщині» у випуску новин за 24 жовтня, що зводиться до оприлюднення розширеного повідомлення прес-служби Національної поліції про вилучення фальсифікованої горілки. Відсутні будь-які коментарі, немає інформації зі згаданої проблеми тощо. Журналісти не спробували з’ясувати жодної додаткової інформації, хоча заявляють про масові отруєння фальсифікатом.

А у випуску новин за 25 жовтня, який загалом складається з п’яти сюжетів, зафіксовано порушення одночасно стандартів балансу та повноти — у трьох. У сюжеті «Завтра Кривий Ріг попрощається зі ще одним героєм» вся інформація базується виключно на постах в соціальних мережах, відсутні коментарі.

Так само, як і в сюжеті «Минулого тижня Верховна Рада України…» за 28 жовтня, який базується виключно на позиції прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Попри соціальну важливість, адже йдеться про соціальні стандарти, в сюжеті немає коментарів і загалом не розкрито теми, подано лише слова глави уряду. Крім того, в даному сюжеті також порушено і стандарт оперативність, адже дана заява була опублікованим ще 23 жовтня.

26 жовтня із семи сюжетів у чотирьох також не було дотримано балансу думок та повноти. Наприклад, на початку сюжету «13-та сесія міськради» анонсується грандіозний скандал, що передував засіданню. «13-та сесія міськради видалася особливо насиченою обговореннями та емоціями. Пленарному засіданню передувала навіть бійка», — каже ведучий новин. Натомість у самому сюжеті журналіст лише описує цю подію словами. Відсутні коментарі учасників протистояння, але наявні тривалі (майже половина сюжету) синхрони міського голови та його заступника про інші питання, що розглядали протягом засідання.

У сюжеті за 27 жовтня «Голова Дніпропетровської ОДА заповнив електронну декларацію» журналісти протягом майже трьох (!) хвилин демонструють глядачам екран комп’ютера з відкритим сайтом НАЗК та декларацією обласного чиновника, яку вони просто зачитують. Відеоряд лише двічі розбавляється фотографією однієї із задекларованих машин та будівлею Дніпровської ОДА, відсутні коментарі самого декларанта, а також спроби журналістів проаналізувати інформацію чи перевірити її, з’ясувати, чи законно були набуті статки голови області.

Не розкрито тему й фактично відсутня будь-яка інформація з проблеми в сюжеті «Безпаперова акція», також за 27 жовтня. Ідеться нібито про загальносвітову екологічну акцію, але не пояснюється, чи вона справді проходить в Кривому Розі, чи журналісти просто закликають доєднатися до світової практики. До того ж, на початку сюжету як час проведення вказують останній четвер жовтня, а в кінці вже йдеться про початок листопада.

Щодо порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів, який, як було сказано вище, є на третьому місце серед найчастіше порушуваних стандартів журналістами «Криворіжжя», то ми зафіксували такі випадки у 11 з 27 оцінених сюжетів.

Наприклад, у сюжеті «Українки славилися красою, розумом, працьовитістю» від 24 жовтня кореспондент описує проведення конкурсу краси такими словами: «Яскраві і життєрадісні виступи учасниць та їх команд доводили відповідальне ставлення юних красунь до конкурсу». Того ж дня, в іншому сюжеті,Bike for peace, також є оцінки журналіста, що було «невимушене спілкування», «всі ці ідеї є особливо цінними для вишів переселенців», «нікого не залишили байдужим».

Розповідаючи про річницю визволення України, «Україна готується відзначити 72-гу річницю визволення», журналіст переконує глядачів у тому, що вся офіційна церемонія «робиться від щирої душі та чистого серця». Більше того, за словами кореспондента, «чимало теплих слів пролунало від представників і міської, і районної влади».

Тема святкування визволення була продовжена і наступного дня, 28 жовтня. Тут також журналіст надто велемовний та безкомпромісний в своїх твердженнях. «У кожного в пам'яті живуть ті нелегкі дні боїв та спогади про визволення, на яких вчиться вже не одне покоління молодих українців», а також «…адже розуміють, що навчитися захищати батьківщину можна тільки на прикладі солдат Другої світової війни».

Проблеми з оперативністю протягом моніторингового періоду були зафіксовані у семи з 27 сюжетів. Середній бал за дотримання стандарту склав 0,74. Наприклад, стандарт був недотриманий двічі у випуску новин за 24 жовтня. Інформація подана в сюжеті «На Дніпропетровщині затримали адміністратора сепаратистських спільнот» іншими ЗМІ були розповсюджена ще 19 жовтня. А зустріч із президентом норвезької некомерційної організації, про яку розповідають у сюжеті «Bike for peace», відбулась ще 21 жовтня о 14.00. Лише 25 жовтня в новинах з’явився сюжет «Високий темп реформ заданий і в освітній галузі» про конференцію, яка відбулась ще 18 жовтня. Власне, в цьому випуску новин, який складався з п’яти сюжетів, стандарт «оперативність» було порушено чотири рази.

Водночас, варто відзначити високий рівень дотримання в новинах каналу стандартів точності (1 бал) та достовірності (0,96). Останній було порушено лише один раз в сюжеті «Завтра Кривий Ріг попрощається зі ще одним героєм» за 25 жовтня, де єдиним джерелом інформації є соціальні сторінки, які не можуть вважатися релевантними джерелами без додаткового підтвердження.

Луганськ, «ЛОТ»

Середній бал дотримання стандартів інформаційної журналістики у новинах каналу становить 4,70 із шести можливих.

Порушення стандартів протягом моніторингового періоду зафіксовано в 17 з 40 оцінених сюжетів. Причому найчастіше журналісти телекомпанії ЛОТ порушували стандарти повноти (середній бал 0,58) та балансу думок (середній бал 0,60). На загальний низький бал за цими критеріями особливо впливає наявність у всіх випусках новин телеканалу традиційного огляду новин з окупованої території. Це, зокрема, такі сюжети: 24 жовтня — «Отопления нет и обогревателями пользоваться запретили», 25 жовтня — «Ситуация в Донецкой и Луганской областях», 26 жовтня — «В оккупированном Донецке отключили отопление и воду», 27 жовтня — «Главари террористов незаконных ЛНР» та 28 жовтня — «В Луганской псевдореспублике главари боевиков приказывают».

У даному випадку дотриматися стандартів повноти та балансу є надзвичайно складно суто технічно — відсутня фізична можливість отримання коментарів та наявний брак достовірної та повної інформації зі сторони, не підконтрольної Україні. Експерти свідомі того, що не висвітлювати тему окупованої території журналісти ЛОТ не можуть, оскільки це болюче та суспільно важливе питання, проте дані сюжети важко назвати інформаційними, адже вони просто містять набір неперевірених фактів із посиланнями на сумнівні джерела.

Щоправда, ці сюжети мають проблеми й із іншими стандартами, дотримання яких цілком можливе. Яскравим прикладом є сюжет «Отопления нет и обогревателями пользоваться запретили» у випуску новин за 24 жовтня, в якому не дотримано вимог жодного зі стандартів. Окрім відсутності балансу думок та повноти поданих фактів, журналісти каналу не дотримались оперативності. На сайті, на який посилаються журналісти, інформація з’явилася ще 21 жовтня (тут, і тут).

Також у новинах «Лота» перекручують цитати: в публікації на сайті «Без табу» є цитата шахтарів: «Заявили, что рассчитаются по задолженности, но никто в это не верит. Должны десятки тысяч». Натомість у сюжеті журналіст каже: «Также чиновники-сепаратисты заявили, что рассчитываться по задолженности планируют, но в далёком будущем. А должны каждому шахтёру десятки тысяч». Порушено в новині і стандарти достовірності, адже розповідаючи про зарплату вчителям журналіст каже: «…учителя массово увольняются», «..на самом деле, людей насильно привлекают к деятельности различных объединений боевиков, к участию в так называемых избирательных комиссиях». Однак, у тексті, на який посилаються, такої інформації немає. Звідки взято дані — не зрозуміло.

Недотримання балансу та повноти наявне і в інших за тематикою сюжетах каналу. Наприклад, сюжет за 28 жовтня «Изменения в 3D» про економічний форум, на якому нібито порушувалися важливі для регіону питання, не дає повної інформації про ці проблеми. Тут наявні лише коментарі чиновників та один коментар представника асоціації медиків. При цьому на форумі підписували меморандум про співпрацю з польсько-українською господарською палатою. Немає відомостей про те, які можливі наслідки підписання меморандуму, про яку співпрацю йдеться. Сюжет виглядає як дуже формальний звіт.

Згадані вище сюжети про огляд новин зі сходу країни також спричинили до пониження балу за стандартом «відокремлення фактів від коментарів» (0,83), оскільки рясніють оціночними судженнями. У вищезгаданому сюжеті «Отопления нет и обогревателями пользоваться запретили» журналіст каже: «Вместо того, чтобы чинить электросети и просто дать отопление, оккупанты решили запретить местным жителям греться, иначе обещают отключать электричество. Такая забота о местных жителях со стороны боевиков». Або: «В обещания боевиков уже никто не верит. Работники предприятий говорят, что вернуть деньги им обещают третий год, не отдали ни копейки. Люди остались без работы. Нищих и голодных в Донецком недогосударстве стало на сотни семей больше».

Що стосується стандарту точності та достовірності, то показник дотримання цих критеріїв оцінювання в новинах телекомпанії ЛОТ досить високі, — відповідно 0,98 та 0,90 бала.

Відсутність посилання на джерела зафіксовано лише в сюжеті за 26 жовтня «На директора Северодонецкого областного управления завели уголовное дело».

Розповідаючи про кримінальну справу з серйозними звинуваченнями, журналісти не гребують неперевіреними чутками. Цитата «В окружении управления также обсуждают, что директор устраивает на работу своих знакомых. И им выплачивает повышенную зарплату» нічим більше не підкріплена і не має жодної доказової бази.

Загалом варто зауважити своєрідну особливість сюжетів каналу: лише три сюжети протягом моніторингового тижня є такими, де порушено один стандарт. У решті або не порушено жодного, або три-чотири одночасно.

Полтава, «Лтава»

Дотримання фахових стандартів новинарями «Лтави» експерти оцінили на 5,02 бала.

Попри те, що журналісти «Лтави» найкраще дотримувалися вимог стандарту оперативності (0,93 бали), експерти виявили низку порушень, яких досі не фіксували. Наприклад, «Уряд закликає громадян оформляти субсидії» в новинах показали двічі — і 25 жовтня, і 26-го. А в сюжеті «Повернення ПДВ пільг підприємствам» за 27 жовтня йдеться про нараду, яка буда напередодні, 26-го числа. При цьому автори використали той самий синхрон голови Полтавської ОДА Головка. Проте ані в тексті, ані на відео не було позначено, що це відбувалося напередодні.

За стандартом точності новини каналу набрали 0,87 бала. Що стосується порушень критерію, то досить часто інформація, що пролунала у підводці до сюжету, не відповідала поданій у самому сюжеті. Так, у матеріалі «Збережи кохану — сходи з нею до мамолога» за 24 жовтнядиктор каже про те, що лікарі та громадськість влаштували акцію «Чоловіки проти раку грудей». Але насправді, судячи з відеоряду, це не акція, а щось на кшталт круглого столу. А в сюжеті «Пожежа у полтавському готелі» за 26 жовтня диктор у підводці говорить «Невідомих озброєних людей, які заважали гасити пожежу в готелі “Голд”, який штурмом намагалися взяти невідомі, про це повідомили в обласній поліції». Але вже в сюжеті немає жодної згадки про штурм, а озброєним називають одного чоловіка.

Стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,85 бала) журналісти «Лтави» дотримувались не стовідсотково. Наприклад, у сюжеті за 24 жовтня «Маємо закон, бажання та можливості» неприбрані від снігу подвір'я автор називає «сніговою блокадою у багатоповерховому будинку». Цього ж дня в матеріалі «Фермер з Козещенського району самовільно захопив 50 гектарів землі» автор порушив презумпцію невинуватості, стверджуючи ще до рішення суду, що герой сюжету таки винен. Власні судження транслює журналіст і в матеріалі за 25 жовтня «З верхнього поверху Полтавського кадетського корпусу випала дитина», автор стверджує, що «Полтавський кадетський корпус, не просто визначна пам'ятка історії, а і місце небезпечних розваг для неповнолітніх».

Порушення стандарту балансу думок (показник за стандартом 0,79 бала) дуже добре демонструється в сюжеті за 28 жовтня «По тисячі гривень в рік благодійної допомоги з кожного студента». Устами депутата Полтавської облради Фахраддіна Мухтарова звинувачується директор коледжу в тому, що він незаконно вимагає зі студентів по 1000 гривень благодійного внеску. Проте, відсутній коментар самого директора коледжу, а наявний синхрон його заступника — малозмістовний. До того ж, журналіст не поцікавився в нього ані сумою, яку збирають як «благодійну допомогу», ані на що саме ці гроші використовуються, ані чому інформація про їх використання відсутня на сайті закладу, ані тим, що загрожує студентам, чиї батьки не внесуть бажану суму.

Переважна більшість новин каналу містять посилання на джерела інформації (достовірність — 0,85 бала), але в новинах на базі повідомлень прес-служб силових відомств стандарт порушувався. Редактори чітко не вказували джерела, тому можна тільки здогадуватися, хто саме створив базове повідомлення. Так, у сюжеті за 24 жовтня «Шістдесяти семи річного чоловіка врятували з вогню» чітко не вказано, що джерелом інформації є управління з надзвичайних ситуацій області: «Шістдесяти семи річного чоловіка врятували з вогню пожежники у Кобиляках. Коли надзвичайники приїхали на місце, вогонь та густий дим заполонили весь будинок. Вогнеборці вивели чоловіка на свіже повітря та передали працівникам швидкої медичної допомоги». У сюжеті за 24 жовтня «Фермер з Козещенського району самовільно захопив 50 гектарів землі» можна лише здогадуватися, що джерелом інформації є представник поліції.

Що ж до стандарту повноти (0,72 бала), то журналісти «Лтави» допускали порушення в матеріалах, які потребували додаткової дозйомки в іншій локації. Візьмімо, наприклад, сюжет за 25 жовтня «У Полтаві оцінили перші результати пілотного проекту щодо доступу осіб із інвалідністю до виборчих дільниць та політичних процесів в Україні». Журналістові варто було б поїхати на дві виборчі дільниці — доступну та недоступну — й наочно продемонструвати, чим вони відрізняються. А сюжеті за 26 жовтня «АТОвці Дніпра претендують на землі в Полтавській області» бракує коментаря юриста щодо законності вимог дніпровських АТОвців і позиції ОДА не надавати їм землю. Можливий також коментар поліції, якщо дійсно йдеться про схему, чи є порушені кримінальні провадження.

Суми, «UA: Суми»

Як і під час попередніх хвиль моніторингу, експерти зауважують високий рівень дотримання професійних стандартів у новинах каналу, — зусилля місцевих журналістів оцінено на 5,68 балів із шести можливих.

Із 31 оціненого сюжету в 24 стандарти було дотримано повністю. Новини телекомпанії відрізняються об’єктивністю та інформаційною насиченістю.

Лише в трьох випадках експерти зауважили недотримання балансу думок (середній бал 0,9). Ідеться про наступні сюжети: «До створення так званої Сумської Народної Республіки» у випуску за 26 жовтня, «Переповнений онкодиспансер» — випуск за 27 жовтня та «Про справу Сергія Лук'яненка» за 28 жовтня.

У сюжеті про створення СНР наявна лише позиція представника Служби безпеки України та відсутні коментарі представників звинуваченої сторони. Можливо, в ситуації, де йдеться про загрозу територіальною цілісності країни, така позиція журналістів є виправданою, але все ж людина має право відповісти на звинувачення.

Щодо сюжету «Переповнений онкодиспансер», то в ньому наявна лише точка зору працівників лікарні, яка підсилена емоційними коментарями пацієнтів. Відсутні коментарі чиновників, яких звинувачують у відсутності допомоги лікарні.

Варто зазначити, що наступного дня журналісти продовжили тему в сюжеті з аналогічною назвою, де вже наявні коментарі очільників міста та області й тему висвітлено всебічно і повно. Проте ситуація з диспансером не була «гарячою» чи несподіваною темою, проблеми тривають щонайменше з липня 2016 року, тож не було особливої потреби давати перший неповний сюжет.

Головною темою сюжету «Про справу Сергія Лук'яненка» є те, що у справі зі звинуваченням екс-очільника сумської міліції ніяк не можуть поставити крапку, бо учасники процесу по черзі ігнорують судові засідання без пояснення причини. Є коментарі обох сторін, де вони просто перекидають відповідальність один на одного, натомість, відсутні коментарі саме тих, хто міг би чітко дати відповідь, хто ж винен у затягуванні процесу, — представників суду.

Це також одна з причин, що даному сюжеті ми знизили бали за «повноту», оскільки в результаті так і не зрозуміло, чому розгляд справи затягується. Крім того, людина, яка вперше почула про «справу Лук’яненка», з сюжету не зрозуміє, в чому її суть, оскільки повністю відсутній бекґраунд.

Загалом, середній бал за стандарт «повноти» склав 0,81. Його не було дотримано в шести сюжетах. Яскравим прикладом порушення цього стандарту є сюжет «Вердикт у спорі стосовно 12 соток біля універмагу “Київ”» за 26 жовтня. Журналісти розповідають про ситуацію з судом та пікетом за принципом «про це всім давно відомо», але для людини, яка не в курсі історії, питань залишається надто багато.

Те ж стосується сюжету «У Сумського НВО нова наглядова рада», також у випуску новин за 26 жовтня. Сюжет насичений коментарями експертів, але з нього абсолютно не зрозуміло, чому увагу журналістів привернуло питання зміни наглядової ради на підприємстві. Уважний та поінформований глядач напевно зрозуміє з коментарів та натяків експертів про політичну складову проблем у важливому для міста підприємстві, але лише добре поінформований глядач.

Один раз протягом моніторингового періоду було порушено стандарт оперативності. Йдеться про сюжет 28 жовтня «Заборона реклами поїздок до РФ». Решта місцевих ЗМІ повідомили цю інформацію раніше.

Харків, ОТБ

Здійснений моніторами аналіз засвідчив дотримання стандартів інформаційної журналістики у випусках новин телеканалу в жовтні на рівні 4,36 із шести можливих балів.

Експерти зазначають високий рівень дотримання стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів: посилання на джерела містять 100 % проаналізованих новин, оціночних суджень журналістів не зафіксовано в жодній. Сумлінно автори новин дотримувалися і вимог стандарту точності — показник за критерієм 0,96 бала.

Що ж стосується оперативності журналістів телеканалу, то лише її зафіксовано у 60 % новин.

Найнижчими ж виявилися показники балансу думок та повноти поданих фактів, які «набрали» тільки по0,40 бала кожний. Це вказує на те, що журналісти не дають висловитись усім учасникам події в сюжеті, а також не подають вичерпної інформації для формування цілісної картинки ситуації.

Розглянемо кілька прикладів матеріалів з найнижчими показниками журналістських стандартів. Наприклад, таким є сюжет за 25 жовтня «Пам'ятний знак воїнам УПА у Харкові знову пошкодили»:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Пам'ятний знак воїнам УПА у Харкові знову пошкодили. Як повідомили в облуправлінні Нацполіції, із заявою до Київського відділу звернувся харків'янин і повідомив, що гранітну табличку із написом “Воїнам УПА”, встановлену на вулиці Алчевських, пошкоджено. При огляді місця правоохоронці встановили, що на табличці є невеликі сколи. Наразі правоохоронці встановлюють осіб причетних до скоєння злочину».

Це суспільно важливе повідомлення, яке свідчить про політичні настрої у регіоні, подане без забезпечення балансу думок, позаяк сюжет базується лише на повідомленні правоохоронців. Не вказано, вказано, коли був пошкоджений пам’ятний знак, отож, немає й точності та повноти фактів, про які йдеться у новині.

Аналогічні зауваження викликає й новина за 24 жовтня «Аби торгувати медовухою оптом, ліцензія не потрібна», який не відображає загального спектру думок з даної теми, є неповною та неоперативною: «Ірина Гнатюк, ведуча: Ну, а тим часом, аби торгувати медовухою оптом, ліцензія не потрібна. 13 жовтня набрав чинності закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного не придбаного виноматеріалу”, про це повідомляє облуправління Державної фіскальної служби. Законом визначено, що суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв: вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових та виробляє їх з виноматеріалів виключно власного виробництва, має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії».

Бракує повноти інформації, оперативності та балансу думок і в сюжеті за 24 жовтня «Мешканці Харківщини здають зброю до відділів поліції»:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Мешканці Харківщини здають зброю до відділів поліції. Так, після звернення через засоби масової інформації керівництва Дерегачівського відділу поліції до жителів району про необхідні запобігання незаконному зберіганню зброї, яка може в будь-який час опинитися в руках зловмисників і загрожувати життю людей. Громадяни почали активно здавати зброю до поліції. Як інформує облуправління поліції, загалом з початку року до відділів добровільно здали зброю три десятки людей. А у жовтні під час місячника здачі зброї до Дергачівського відділу поліції люди здали три мисливські рушниці, газовий пістолет, газовий револьвер та три мисливські ножі. Житель селища Мала Данилівка добровільно одразу здав два газових пістолети. Ще один газовий пістолет здав житель міста Драгачі. Чоловіки вирішили взяти активну участь у місячнику, коли прочитали оголошення та звернення поліції до громадян у місцевій газеті».

Також експерти звернули увагу, що журналісти каналу регулярно звертаються до системи електронних петицій, використовуючи наявні звернення городян як інфоприводи та джерело інформації для своїх сюжетів. Використання цього ресурсу цілком прийнятне, як реакція на настрої та події. Однак усі ці матеріали подаються з порушеннями стандартів — у них відсутні баланс думок та повнота інформації. Типовий сюжет — повідомлення за 25 жовтня «Зробити пішохідний перехід через перехрестя біля станції метро «Перемога»:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Зробити пішохідний перехід через перехрестя біля станції метро "Перемога". Наземний пішохідний перехід харків'яни просять зробити через проспект Людвіка Свободи біля станції метро. Відповідну петицію зареєстровано на сайті міськради. На перехресті Проспекту Перемоги та Проспекту Людвіка Свободи біля станції метро "Перемога" пішоходам, аби перейти через проспект, потрібно спускатися до підземного переходу, а оскільки у цьому районі розміщений Олексіївський ринок, то потік людей доволі великий, ідеться у тексті петиції. Особливо важко людям похилого віку іти через підземний перехід, тому люди постійно перебігають у цьому місці дорогу, виходячи за огорожу. Відтак, люди просять зробити наземний пішохідний перехід через проспект Людвіга Свободи зі світлофором на пішоході».

За аналогічної схемою створені і новина за 26 жовтня «Більше тисячі підписів за добу набрала петиція на сайті міськради щодо покарання господарю собаки» та матеріал за 28 жовтня «Встановити контроль над маршрутками!».

Також експерти звернули увагу, що з 45 сюжетів, які підпадали під моніторинг у період з 25 по 28 жовтня, лише 6 матеріалів стосуються подій, що відбулися у Харківській області, решта — про події, що відбулися у Харкові. Хоча ОТБ є саме обласним телебаченням.

 

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus