Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Житомирі, Києві, Рівному, Сумах, Черкасах та Чернігові

Експерти громадської організації «Детектор медіа» провели моніторингове дослідження новин усіх філій Суспільного, що виходили в ефір 12–16 березня 2018 року. Результати дослідження також читайте тут: Схід, Південь, Захід. У завершальній частині звіту читайте результати дослідження новин Житомирської, Київської, Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської філій НСТУ.

Лише один із 233 проаналізованих матеріалів новин цих шести філій має ознаки замовності: помилилися житомиряни, незбалансовано висвітливши процес об’єднання територіальних громад. Натомість з’явилася нова проблема: регіональні філії свідомо уникають новин про роботу місцевої влади. Йдеться навіть не про рішення чи протокольні заходи, а про коментарі представників державних і комунальних установ та інституцій, без яких новини є неповними й однобокими. Ймовірно, причиною цього є хибне сприйняття стандартів і застережень, які стосуються виключення піару влади з новин.

Лише черкаська «Рось» має показник дотримання стандартів, що перевищує 5 балів із шести можливих. Чотири філії мають показник, вищий за 4 бали, а київська регіональна філія не дотягла й до цього. Найбільшою проблемою новин залишається недостатня вичерпність — показники дотримання стандарту повноти найнижчі з усіх оцінюваних стандартів. Найменш збалансованими й оперативними виявилися новини Чернігівської філії, кияни найменше дбали про достовірність і повноту новин, а житомиряни найчастіше припускалися помилок із відокремленням фактів від коментарів.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Житомир — «Житомир»

Зведений показник дотримання фахових стандартів у новинах філії становить 4,42 бала із шести можливих.

Експерти побачили ознаки замовності в сюжеті від 15 березня «Формування об’єднаної територіальної громади ініціювали вчора депутати».

У ньому йдеться про громадські слухання щодо створення об'єднаної територіальної громади у Ружинському районі. Сюжет виглядає однобоким, хоча й побудований на думках людей, одні з яких виступили за необхідність об'єднання, інші — проти. Утім, належного балансу думок у ньому не забезпечено, позаяк окрім єдиного критичного коментаря сільської голови про методи впровадження реформи децентралізації та об’єднання громад, усі решта точки зору — на його користь: «Катерина Шендерівська, Березянський сільський голова: Сама децентралізація — це не погано, харашо, закон хороший. Но не треба ламати через хребет. Це повинно бути довгостроково, то есть, люди повинні побачити переваги. А те, що нам показують по телебаченню, от нам, збирають нас і показують нам — відремонтовані сарайчики якісь там, понімаєте? По-моєму, децентралізація — це коли люди будуть мати роботу, в першу чергу, а не відремонтовані сарайчики».

На користь створення ОТГ за єдино можливим принципом «один район — одна ОТГ» висловлюється селищний голова Ружина, просуває цю ідею й «важка артилерія» в особах експерта із децентралізації та голови облради. До того ж, не відокремлені від фактів коментарі на користь створення ОТГ дає й журналістка: «Ірина Остапчук, кореспондент: Загалом, в громади району іншого виходу, як об’єднання, не має.

Володимир Ширма, голова Житомирської обласної ради: Я зареєстрував законопроект, я думаю, що він верховною радою буде прийнятий. Щоб ті, хто не захоче об’єднуватися, вони будуть приєднані відповідно до перспективного плану. Тому є початок і має бути кінець. [...]

Віталій Жарський, Ружинський селищний голова: Ми стоїмо на позиції Ружинської селищної ради, яка в нас от пропозиції я, як селищний голова про те, шо найвірогідніше, найекономічно доцільніше, ну найперспективніше те об’єднання з центром у Ружині, коли об’єднається весь район». Автори сюжету сумлінно переповіли почуте на слуханнях, але не продемонстрували критичного підходу до отриманої інформації.

Журналісти філії забезпечили високі показники дотримання стандартів достовірності й точності інформації, натомість повноти бракувало трьом чвертям проаналізованих новин. Зокрема, здебільшого в новинах не було бекґраунду або ж журналісти не забезпечували вичерпності інформування. Так, у сюжеті від 12 березня «Суд над грабіжником» ведучий не повідомив, який саме суд слухає справу: «В Житомирі судять хлопця, який за два місяці пограбував 12 жінок. 24-річний чоловік чекав на своїх жертв у під'їздах будинків, бив їх та зривав золоті прикраси». А в сюжеті з цього ж випуску новин «На Житомирщині зростає захворюваність на грип» його автор не називає кількості хворих: «За словами епідеміолога Житомирського обласного лабораторного центру Тетяни Лутай, за минулий тиждень рівень захворювань знизився. Станом на тепер кількість хворих на вірусні інфекції знову збільшилася. Переважно це діти віком від чотирьох років» тощо.

Близько третини проаналізованих новин містить оцінні судження або власні висновки журналістів. Так, у сюжеті від 14 березня «Зір у подарунок на свій 107-й день народження» йдеться про операцію на очах 107-річної бабусі в обласній лікарні.

Авторка, оцінюючи її результати, безапеляційно стверджує: «Позитивний результат є закономірністю, адже у відділення офтальмології обласної лікарні проводять кілька тисяч подібних оперативних втручань на рік, говорить головний лікар закладу».

Або ж візьмімо вже згаданий сюжет «Суд над грабіжником». Журналісти двічі порушили вимоги стандарту, спочатку назвавши підсудного грабіжником («затримали грабіжника у липні минулого року, судити розпочали цьогоріч»), а потім пестливо назвавши 24-річного чоловіка хлопчиною: «На перший суд не прийшов адвокат підозрюваного, а на друге засідання не змогли доставити самого хлопчину».

Найбільше порушень балансу думок зафіксовано в сюжетах, які ретранслювали повідомлення правоохоронців або висвітлювали рішення місцевої влади. Так, у вже згаданому сюжеті «Суд над грабіжником» є коментар прокуратури, проте не надано слово адвокату підозрюваного.

У матеріалі від 15 березня «Сьогодні відбулася сесія Ружинської районної ради» йдеться про претензії селян до власника цегельні, який перекрив їм доступ до єдиного джерела питної води. Підприємство, за версією журналістів, заблокувало доступ до водонапірної вежі. При цьому позиція заводу в ефірі новин не звучить узагалі.

Цього ж дня в сюжеті «Ліквідація обласної науково-медичної бібліотеки» редакція розповідає про злиття двох бібліотек і скорочення працівників, але синхронів представників облради, яка ухвалила це рішення, в ньому немає.

Адекватно персоніфіковані джерела інформації вказані в переважній більшості житомирських новин, але трапляються й помилки, як у сюжеті від 13 березня «Чергове засідання у справі житомирського блогера». У ньому журналісти посилаються на чоловіка, статусу якого (свідок, слухач) ніяк не описали: «Чергове засідання у справі житомирського блогера Василя Муравицького, якого підозрюють у державній зраді, знову перенесли. Про це нам повідомив житомирянин Валерій Ярушанян».

А 14 березня вийшов сюжет «Від завтра в Україні змінюються правила поховання», у якому закадровий текст автор ілюструє фотографіями, маркованими позначкою «Фото з інтернету». Таке маркування є некоректним, оскільки не описує точного джерела інформації, не кажучи вже про недотримання авторських прав.

Київ — «Центральний канал»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено експертами на 3,57 бала.

Найбільше порушень зафіксовано за стандартом повноти інформації. Наприклад, у сюжеті від 14 березня «Про що мріють діти-інваліди, як живуть та чим займаються» авторка так і не назвала захід, який вона відвідала. Це також порушення стандарту точності. З відеоряду і титрування спікера можна здогадатися, що це якийсь святковий вечір благодійного товариства «Джерело», яке опікується дітьми з інвалідністю. Розповідь про цю організацію теж вийшла неповною: не вказано ані де вона працює, ані як до неї приєднатися. До того ж, журналістам, окреслюючи особливості героїв сюжету, варто було би послуговуватися «узаконеними» й толерантними термінами «діти з інвалідністю» й не вибудовувати межі між соціумом і людьми з інвалідністю: бути певним прикладом для НАС, як подолати життєві перешкоди», «просто вийти в світ, знайти друзів, НАВІТЬ кохання»).

Заледве 40 % новин «центрального каналу» містять коректні посилання на джерела інформації. Дуже багато випадків розмивання джерел або їх анонімізації: «екологи кажуть», «вчені вважають», «експерти повідомляють» тощо. Іноді джерела не вказуються взагалі, як у сюжеті від 12 березня «Продані з аукціону вагони київського метро перевезли на Поділ»: «Продані з аукціону вагони київського метро перевезли на Поділ. Там у них планують зробити хостел або кафе. По місту вагони транспортували на вантажівках. В метрополітені пояснили, переможець аукціону, який купив лоти за 546 тисяч гривень, встановив їх на заздалегідь підготовлений бетонний постамент. Обидва вагони 1979 і 1980 років випуску вже не придатні для перевезень».

Системною проблемою є використання як самодостатнього джерела інформації повідомлень у Фейсбуку (наприклад, сюжет «Громадський автобус» від 13 березня про зупинений проект громадського автобуса між Броварами та Києвом).

Експерти звернули увагу на те, що, описуючи певні події, журналісти «Центрального» вказують не всі джерела інформації, якими вини послуговуються. В матеріалі «Бійка підлітків у супермаркеті “Ашан” у Києві» від 16 березня ведуча коротко розповідає про інцидент і, зокрема, додає: «Охоронцям магазину довелося викликати аж чотири патрулі, аби вгамувати підлітків, які вчинили погром». Далі йде скорочений синхрон речниці від київської поліції як джерела інформації. Але відомості про чотири наряди патрульної поліції — це інформація не від прес-служби відомства: про неї повідомляли інші ЗМІ з посиланням на фейсбук-спільноту «Киев Оперативный».

До того ж у сюжеті порушено стандарт точності — ведуча каже про порушення кримінальної справи, хоча може йтися про відкриття кримінального провадження. А спікер у сюжеті каже лише про адмінпротоколи, складені на підлітків. Не вказується й те, скільки загалом було учасників бійки.

У короткому БЗ-відео від 16 березня «У Святошинському районі Києва на одному з будівельних майданчиків знайдено мертвою 13-річну дівчинку» ведуча каже: «Як стало відомо, вчора вона пішла з дому на прогулянку і не повернулася». Хоча офіційна інформація від прес-служби поліції зазначає, що дівчина зникла ще 14 березня. Загалом зауваження стосовно неточності в новинах стосуються майже половини проаналізованого контенту.

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то порушення цього критерію оцінювання зафіксовані майже у третині новин через уживання журналістами оцінних суджень та нечіткого розмежування висловлювань авторів сюжетів та спікерів. Прикладом може слугувати сюжет від 12 березня «Фільм «Кіборги» отримав високий рейтинг», у якому авторка каже: «Першими серед іноземців стрічку побачили у Відні. Фільм демонструвався українською мовою з англійськими субтитрами. Глядачі аплодували стоячи зі сльозами на очах». Оскільки цей текст прозвучав між синхронами двох спікерів, важко зрозуміти, хто з них повідомив цю інформацію, чи вони надали її, або ж це журналісти самі відвідали показ у Відні і бачили все на власні очі. До того ж журналісти так і не вказали, за якою версією фільм отримав високий рейтинг.

Зауваження стосовно незбалансованого висвітлення подій стосуються кожної п’ятої новини каналу. До прикладу, в матеріалі «Каналізаційна проблема Вишневого» від 16 березня йдеться, що на одній із вулиць уже півроку комунальники не можуть полагодити прорвану каналізацію. Автор приїхав до міста, щоби з’ясувати, чому так відбувається. Та чомусь у матеріалі немає жодного коментаря представника місцевої влади чи структур, які відповідальні за аварію й ліквідацію її наслідків. Натомість є лише скарги мешканців вулиці, які переповідають позицію мера після візиту до нього. Схожу однобокість висвітлення проблеми бачимо і в матеріалі від 13 березня «У Києво-Святошинському районі про ситуацію з великою водою в населеному пункті...». Кореспондентка побувала в селі Білогородка під Києвом, яке підтоплюють талі води і де є загроза паводку. Спікерами є депутат і «голова комісії з НС» місцевої сільради. Журналістка розповідає про проблеми з підтопленими будинками, але коментарів їхніх мешканців немає. Каже, що відповідальний за усунення води з доріг у місті «Облавтодор» нічого не робить, але не звертається туди по пояснення.

До оперативності новин Київської філії НСТУ претензій майже немає, але експерти таки помітили «прокислий» сюжет «За кермом тільки прекрасна стать» від 12 березня. Це матеріал про авторалі на вулицях Києва, в якому взяли участь лише жінки і яке відбулося ще 8 березня. Тобто за чотири дні до виходу матеріалу. Щоправда, 9–11 березня були вихідними.

Рівне — «UA: Рівне»

Журналісти каналу продемонстрували досить високий рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики — на 4,93 бала.

У новинах «UA: Рівне» майже бездоганно забезпечено достовірність, оперативність і точність інформації. Натомість більш ніж половині проаналізованих новин «UA: Рівне» бракувало повноти інформації, — бекґраунду або вичерпності відомостей через відсутність балансу оприлюднених думок і точок зору.

Так, у сюжеті від 12 березня «Протидія нелегальному видобутку бурштину» автор не заглиблюється в подробиці безпосередніх дій нацгвардійців: «На Полісся для протидії нелегальному видобутку бурштину повертається Національна гвардія. Цю інформацію в телефонному коментарі журналістам “UA: Рівне” начальник оперативного штабу Володимир Коркош. Кількості бійців, які прибудуть на допомогу правоохоронцям на Поліссі він не назвав. Також зазначив, що ситуація із нелегальними старателями на півночі області наразі контрольована».

Окрім того, інформація про повернення Нацгвардії передбачає розповідь про те, що вони робили там раніше.

У сюжеті від 13 березня «Нещасний випадок на ПАТ “Волиньцемент”» не повідомляється, коли саме чоловік упав із висоти: «Сорокап'ятирічний чоловік зірвався із висоти і загинув на підприємстві “Волиньцемент” у Здолбунові. Як повідомив телефоном начальник служби охорони праці підприємства Олександр Чумак, чоловік був працівником підрядної компанії і загинув під час демонтажних робіт». До того ж коментує ситуацію тільки представник «Волиньцементу», а не підрядної компанії, працівником якої був загиблий. А в новині від 15 березня «Туберкульозом у Рівному стали хворіти менше» автор не озвучив конкретної кількості хворих на туберкульоз: «Туберкульозом у Рівному стали хворіти менше. Такого висновку дійшов начальник міського управління охорони здоров'я після аналізу статистики за останні роки. Ситуація лишається епідемічною, однак зменшилася кількість нововиявлених хворих, пацієнтів зі збудником та бациловиділенням. Не було жодного випадку виявлення хворих дітей, однак при цьому зросла кількість рецидивів туберкульозу».

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів траплялися через уживання термінів, які якісно посилюють висловлювання, а також стійких словосполучень, що вже стали штампами. Наприклад, у сюжеті від 13 березня «Троє рибалок провалилися під кригу на Басівкутському озері» автор додає художнього забарвлення виразом «крижана пастка»: «Один із постраждалих намагався самотужки вибратися з крижаної пастки. І за допомогою поліцейського йому це вдалось». У сюжетівід 16 березня «У Рівному працівника шляхо-есплуатаційного управління застали на роботі п'яним» журналіст теж використовує художній стиль мовлення: «Керівник вирішив, що гривнею покарають не лише правопорушника, а і його колег».

Зауваження щодо відсутності балансу думок стосуються майже чверті новин каналу. Здебільшого такі вади притаманні новинам, у яких ретранслюються повідомлення правоохоронців або висвітлюються судові процеси. Наприклад, у сюжеті від 12 березня «Чергове засідання у справі Тетяни Літвінової» (жінку звинувачують у вбивстві власного чоловіка).

Власне, суть повідомлення зводиться до того, що засідання перенесли. У матеріалі є емоційний синхрон матері вбитого: «Софія Літвінова, мати Сергія Літвінова: Я вам клянусь, що я чи доживу до її вироку, чи не доживу. Який це вихід должен бути. Чого вона прикривається їм, цим дитям? Тими дітьми не прикривалася... У вбивці всі привілегії, а для матері постраждалої немає нікого... Немає нічого для мене. Я єлє хожу. Її не жаліють, а вбивцю жаліють». Також авторка ілюструє начитку відеорядом із зали суду, на якому невідома жінка тримає в руках плакат із написом «Вбивці — заслужену кару». Натомістьпозиції захисту (обвинуваченої в залі суду не було) не представлено.

А в сюжеті від 16 березня «Депутати Рівненської обласної ради хочуть,аби швидкісний потяг “Київ — Перемишль” зупинявся у Дубні» автор не надає слова представникам «Укрзалізниці»: «Депутати Рівненської обласної ради хочуть аби швидкісний потяг «Київ-Перемишль» зупинявся у Дубні. З відповідною ініціативою на сьогоднішньому засіданні сесії виступив депутат Богдан Файфура. Своє прохання депутати підтримали у якості звернення до “Укрзалізниці”, зазначу, що зараз швидкісний потяг “Інтерсіті” зупиняється в Коростені та Львові. Зупинка у Дубні дозволить мешканцям Рівненщині діставатися до Польщі з райцентру менше ніж за п'ять годин з урахування часу митного та прикордонного контролю».

Цього ж дня вийшов сюжет «Рівненська облрада просить з'ясувати, чи проводить УПЦ антиукраїнську діяльність». У матеріалі представлено позицію тільки однієї сторони:

«Юрій Савчин, ведучий: Обласна рада попросила відповідні структури з'ясувати чи проводить Українська Православна Церква антиукраїнську діяльність? Рішення підтримало тридцять сім депутатів. Своє звернення обранці адресували до Ради національної безпеки і оборони та Служби безпеки України. Вони вважають, що на УПЦ негативно впливає канонічна єдність з Московським Патріархатом.

Олександр Савчук, депутат облради: З огляду на зазначене, просимо вжити всіх невідкладних заходів реагування, щодо недопущення підривної діяльності російської, наголошую, російської православної церкви через УПЦМП на території України. МП забрали, хорошо, буде УПЦ».

Суми — «UA: Суми»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями «UA: Сум» монітори оцінили на 4,36 бала.

Журналісти каналу забезпечили стовідсоткову оперативність новин і близький до максимального показник за стандартом достовірності. Утім, не вказали джерело інформації журналісти в матеріалі «Померло двоє сумських козаків», який вийшов в ефір 14 березня. Ведуча просто повідомляє: «13 березня пішли з життя двоє сумчан: перший крайовий отаман Сумщини — Олександр Реута, та перший крайовий суддя українського козацтва на Сумщині — Валентин Самсоненко, обидва товаришували». Далі йде синхрон керівника обласного осередку козацтва, який висловлює своє співчуття, й коротке повідомлення про те, що поховання відбудеться завтра.

Новина за 12 березня «Гірлянду, що впала на Соборній у Сумах, відремонтують за тиждень» розпочинається зі слів: «Гірлянду, що впала на Соборній у Сумах, відремонтують за тиждень», при цьому ведуча не пояснює, хто повідомив редакцію про цей випадок. З інших ресурсів відомо, що гірлянда впала в неділю, 11 березня, розміщене повідомлення і фото, а джерелом вказується фейсбук-сторінка КП ЕЗО «Міськсвітло».

Водночас є чимало зауважень до повноти інформації в сумських новинах та наявності в них балансу думок. Так, у сюжеті «Перевірка щодо начальника управління захисту економіки», який вийшов в ефір 12 березня, йдеться про інцидент зі стріляниною в потязі, улаштованою начальником управління захисту економіки Нацполіції Сумщини Миколою Сичем. Ведуча посилається на інформацію, оприлюднену інтернет-виданням «Одеса-онлайн», додаючи коментар речника департаменту захисту економіки Нацполіції України: «На даний час проводиться службова перевірка для того, щоб встановити достовірність та правдивість оприлюдненої у ЗМІ інформації». Потім ведуча розповідає про начальника управління у бекграунді: «Миколу Сича призначили на посаду керівника управління захисту економіки в листопаді 2016-го. Це викликало акції протесту. Одинадцятого листопада, під будівлею обласного управління Департаменту захисту економіки поліції мітингували активісти “Східного корпусу” і депутати. Того дня Сича так і не представили колективу. Він приступив до своїх обов'язків за тиждень. До призначення в Суми керував запорізьким УБЕЗом. Там теж відбулися мітинги і наказ про призначення скасували».

Як бачимо, посадовець постає виключно в негативному світлі, проте можливості пояснити свою позицію йому не надано і про спроби журналістів її з’ясувати також не повідомляється.

Що ж до точності новин, то порушення виникали здебільшого через те, що повідомлення починалися із загальних фраз, які не конкретизувалися в подальшому. Наприклад, сюжет «Аукціон для допомоги дитині» за 12 березня розпочинається зі слів: «Аукціон для допомоги 3-річній Вірі хворій на ДЦП організували в Сумах. Дівчинка, донька учасника бойових дій на сході Сергія Гасіліна. Лоти підготували інші діти бійців та майстри обласної Спілки художників». Автори не повідомляють, коли організували та де це відбулося. А в сюжеті «Ховатимуть, як і раніше» від 15 березня автор розповідає про зміни у правилах поховання: «Всім, хто помер природною смертю, старих або тяжко хворих людей ховатимуть за старою схемою. Зміни, які набувають чинності п'ятнадцятого березня, стосуються випадків, коли слідчий має сумнів щодо причин смерті».

Журналіст не вказує, про які саме зміни в законодавстві йдеться, що новий порядок поховання був внесений до Кримінального Кодексу й ухвалений Верховною Радою ще торік, а набув чинності із середини березня.

У матеріалі від 13 березня «Кінопоказ до Дня добровольця» йдеться про те, що в Сумах у муніципальній галереї показали фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги». У ньому є чотири синхрони, три з яких — із враженнями й думками глядачів, їм передує коротка підводка ведучої. Інформаційна цінність цього матеріалу сумнівна, позаяк фільм уже показали на кіноекранах всієї країни, а в цьому випадку йдеться про показ стрічки «під дату». Один із глядачів згадав, що серед кіборгів був і їхній земляк. Очевидно, варто було би сказати про сумчан — захисників Донецького аеропорту або доповнити сюжет цікавим бекґраундом.

У сюжеті від 14 березня «Помічник для декларантів» йдеться про те, що «у Сумах презентували програму-помічника для заповнення електронних декларацій — бот Тарас», але не повідомляється, де й коли це відбулося.

Упродовж тижня у випусках новин каналу виходили сюжети на різні теми, з яких близько третини присвячені спортивним подіям. Експерти зазначили, що, попри статус регіонального телебачення, редакція спромоглася випустити в ефір лише один сюжет, що висвітлює життя в області («Перша патронатна сім’я області» за 12 березня 2018 року), решта були відзняті за подіями, що відбулися виключно в межах міста. Загалом складається враження, що журналісти філії не надто активні в пошуку тем. Так, інші ресурсах повідомляли, що під Сумами розстріляли 20 собак, у Глухові перестали підвозити учнів до шкіл ібатьки погрожують перекрити міжнародну трасу; мер пішов у відпустку тощо.

Черкаси — «Рось»

Зведений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики каналу — 5,24 балаіз шести можливих.

Відповідність новин таким критеріям оцінювання, як оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів і точність, близька до 100 %. Погіршують загальну картинку порушення стандартів балансу думок і повноти інформації.

Наприклад, не забезпечено збалансованого висвітлення події в повідомленні від 13 березня «Новий директор у департаменті освіти Черкас». Цей матеріал складається тільки з підводки ведучого й короткого коментаря новопризначеного посадовця. Та й він — панегірик на честь попередника, який став заступником мера: «Сергій Воронов, директор департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР: Насправді я вважаю, що мені десь дуже пощастило працювати разом з ним в одній команді. Я працював начальником у справах сім'ї, молоді і спорту. Дуже багато чого я в нього перейняв, дуже позитивних речей. І там великої критики я йому надати не можу, адже поміж таких фахових наших стосунків у нас ще є дуже дружні стосунки в житті. Звісно, хотілося б попрацювати над вдосконаленням роботи, над мотиваційною складовою якраз працівників».

Чого очікують від цього призначення і як його оцінюють освітяни та громадськість, не відомо, як обґрунтовує вибір очільника освітнього відомства мерія, — теж.

Бракує балансу думок і в сюжеті від 12 березня «Психологи у формі» про роботу психологів, які працюють у лавах Нацполіції. Увесь матеріал побудований на розмові кореспондента з одним психологом. Окрім того, цей сюжет — єдиний випадок, коли не можна визначити оперативність повідомлення, позаяк у ньому відсутня подія як інформаційний привід. Це стає зрозуміло вже в підводці:

«Станіслав Шемон, ведучий: Професійний поліцейський завжди готовий діяти в умовах ризику, швидко реагує в екстремальних ситуаціях. Така стресова робота нерідко призводить до появи психологічних проблем, конфліктів та посттравматичних розладів. Долати їх допомагають поліцейські-психологи. В різних органах, підрозділах Черкаської Нацполіції служать шестеро таких фахівців. Які ще обов’язки мають психологи у формі, дізнавалася Юлія Норовкова».

Високими є й показники дотримання стандарту достовірності. Власне, тільки в одному сюжеті («На прийом до лікаря без талонів» від 14 березня) його порушено, позаяк наприкінці кореспондент посилається у своєму твердженні на не персоніфікованих «фахівців»: «Кореспондент: За дотриманням якісного виконання наказу усіма поліклініками фахівці Департаменту охорони здоров'я обіцяють слідкувати».

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то прикладом невідповідності цьому критерію може слугувати короткий матеріал від 16 березня «Черкасець Віктор Синьогуб виготовляє чарівні палички». Ведучий використовує оцінні формулювання: «свою майстерність Віктор відточує вже не перший рік», «неординарне хобі». При цьому відсутні коментарі героя новини та й будь-які інші: «Віктор Синьогуб виготовляє чарівні палички за мотивами відомої серії романів Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Вирізьблює майстер їх із дерева. Свою майстерність Віктор відточує вже не перший рік. Тож, неординарне хобі встигло перерости у своєрідний вид мистецтва. Чарівні палички вже придбали фанати “поттеріани” з Німеччини, Нідерландів, США та навіть Нової Зеландії».

Порушення стандарту точності експерти побачили у трьох сюжетах. Зокрема, з новини від 12 березня «Відтепер скласти іспит із правил дорожнього руху можна англійською мовою» через зазначені вади неможливо зрозуміти, відколи це — «відтепер»? А в сюжеті від 13 березня «Різнобарвно чи хаотично? Чи упорядковано і естетично? Який колір отримають утеплені стіні багато по верхівок від тепер визначатиме влада» стверджується, що колір фарбування утеплених стін багатоповерхівок відтепер (відколи, власне?) визначатиме влада. Але, як стає зрозуміло із сюжету, насправді поки що йдеться тільки про пропозицію заступника міського голови Ігоря Кривошеєва створити загальну концепцію утеплення будинків у Черкасах, у якій можна буде прописати і колір фарбування фасадів.

Дотримання проблемного для більшості телеканалів стандарту повноти фактів у новинах «Росі» на досить пристойному рівні — її забезпечено у двох третинах новин. Але бракує вичерпного інформування, наприклад, у сюжеті від 12 березня «У Черкасах заочно судять ЛНРівця»:

«Станіслав Шемон, ведучий: У Черкасах заочно судять еленерівця. У Соснівському районному суді відбулося слухання по справі керівника Луганського спецпідрозділу “Беркут” Валерія Костенка. Його звинувачують у побитті громадян у часи Революції гідності.

Нагадаємо, в ніч із 26 на 27 січня 2014 року на Соборній площі Черкас Валерій Костенко давав розпорядження силою розганяти мітингувальників. Підозрюваний перебуває на службі у “ЛНР”. На слухання він не з'явився. Судове засідання перенесли на 12 квітня.

Олена Якушина, прокурор відділу прокуратури Черкаської області: Кримінальне провадження попадало до різних суддів, відповідно вони заявляли собі самовідводи, переносили судові засідання. У зв'язку з тим, от такий тривалий проміжок часу не могли ми все-таки цей судовий розгляд розпочати. І нарешті він сьогодні вже розпочатий.

Олег Собченко, свідок: У мене була побита вся ліва сторона тіла, переламаний ніс. Була розсічена голова. От, теж видніється шрам. Зламаний ніс і тут розбито під оком було, зашивали. Але гематоми в мене були, починаючи від плеча і закінчуючи нижньою частиною гомілки. Тобто, він мене бив, поки не втомився».

З огляду на специфічний формат суду варто було би поінформувати глядачів про його особливості й дати якісніший бекґраунд про підсудного.

А в матеріалі від 16 березня «36 тисяч кубометрів твердих побутових відходів збирається щомісяця в Черкасах» просто констатуються наявні проблеми. У підводці йдеться, що «альтернативний спосіб утилізації сміття обговорили вчора в обласному центрі екологи на науковці». Утім, в сюжеті є синхрони громадського діяча та чиновника екологічного відомства, а позиція «заявлених» науковців не оприлюднена.

Чернігів — «Сівер»

Дотримання фахових стандартів у новинах каналу експерти оцінили на 4,2 бала.

«Сівер» практично не висвітлює діяльності органів місцевої влади. Єдиний матеріал, у якому фігурує міський голова Чернігова, стосується розгляду судової справи, у якій він є відповідачем «Сьогодні у Чернігові в Деснянському районному суді почали розгляд справи міського голови Владислава Атрошенка» (14 березня): «Його звинувачують у тому, що в 2016 році під час засідання Виконкому він не повідомив про конфлікт інтересів. Проголосував за надання фірмі свого тестя містобудівних умов та обмежень на забудову ділянки». Зауважимо, що цей матеріал фаховий, збалансований і вичерпно інформує глядачів про ситуацію.

Утім, дотримання балансу думок у новинах каналу загалом не тішить — вимоги стандарту дотримані менш ніж у половині сюжетів, позаяк у них представлена позиція тільки однієї сторони. Така вада притаманна новинам, створеним за повідомленнями різних установ і відомств. Зокрема, як матеріал від 12 березня «У Куликовському районі виявили африканську чуму свиней», де ситуацію коментує тільки начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Однобоко висвітлено тему й у матеріалі від 15 березня «Реальні гроші замість права на безкоштовний проїзд»: інформацію про монетизацію пільг викладено лише з посиланням на слова директора Департаменту соціального захисту облдержадміністрації, а позицію пільговиків, яких стосується впроваджувана реформа, не наведено.

Стандарт оперативності дотримано в більшості матеріалів, та в кількох випадках журналісти телеканалу не встигали за подіями. Скажімо, сюжет від 15 березня «У Чернігові п'яний водій, який скоїв ДТП, пропонував патрульним 15 тисяч гривень за можливість уникнути відповідальності» вийшов у випуску новин за середу, хоча дорожньо-транспортна пригода трапилася вранці в понеділок.

Ще в одному сюжеті розповідається про нагородження добровольців, яке відбулося напередодні — це матеріал від 15 березня «Два десятки воїнів добровольців отримали нагороди»:

«Ольга Конопацька-Плєхова, ведуча: Два десяти воїнів добровольців отримали нагороди. Вчора в Чернігові їм вручили народну відзнаку “Лицарський хрест добровольця”. Церемонія пройшла в Чернігові вп'яте. Як це було? Далі в сюжеті».

У кількох матеріалах є порушення стандарту достовірності, коли журналіст або ведуча у студії посилаються на невизначене джерело інформації. Зокрема, в матеріалі від 12 березня «У Куликовському районі виявили Африканську чуму свиней»: «У Держпродспоживслужбі говорять, щоб убезпечити своє поголів'я свиней, кожен господар має вчасно робити їм профілактичні щеплення», а також у новині від 15 березня «Залишив у ямі колесо — судитиметься з дорожниками», де кореспондент,описуючи поганий стан доріг, згадує неназваних балансоутримувачів: «Полатати дороги одночасно не можуть, зізнаються балансоутримувачі. Вийшли із ситуації так, розставили знаки нерівності на дорогах».

Стандарт точності не дотримано в кожному п’ятому сюжеті філії НСТУ. Найбільше ж порушень зафіксовано за стандартом повноти інформації. Насамперед це викликано відсутністю в новинах позиції всіх зацікавлених сторін, іноді — дуже важливих для розуміння висвітленої проблеми чи інформації. Так, у матеріалі від 12 березня «У Сновську батьки школярів та педагоги 2-ї школи вийшли на протест» розповідається про можливе закриття навчального закладу і викликані цим протести вчителів та батьків.

На думку протестувальників, тезу про ліквідацію школи озвучила секретар міськради Наталія Самойлова. Посадовиця ж це заперечує і стверджує, що не пам’ятає, хто озвучив таку інформацію. Журналіст же навіть не намагається встановити автора пропозиції, яка й стала причиною протестів.

Іще в одному сюжеті — «На зимову риболовлю у березні» (12 березня) — детально розповідається про змагання з лову риби. Але переможців і призерів змагань так і не озвучено — вочевидь, журналіст просто не дочекався завершення змагань.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus