Моніторинг Суспільного: Як дотримувалися стандартів на Донбасі, у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та Кривому Розі

Новин із порушеннями стандартів, що можуть свідчити про замовний характер, як і в березні, зовсім небагато. Та й ті два матеріали, відзначені експертами як такі, що мають ознаки замовності, навряд чи справді були замовними — радше журналісти криворізької та дніпровської філій загрузли в матеріалі й не спромоглися зробити сюжети збалансованими.

Проблем із дотриманням стандартів загалом чимало, і в кожної філії вони свої. Якщо дотримання стандартів харківською філією оцінили у 5,06 бала із шести можливих, то Полтава і Дніпро не дотягнули до чотирьох балів. Різниться й кількість та ґрунтовність матеріалів у випусках новин: одні філії включають у випуск чотири-п’ять повноцінних авторських матеріалів, інші насичують його кільканадцятьма куцими повідомленнями, зробленими з прес-релізів. Найбільш проблемними для новинарів залишаються повнота й баланс думок.

Водночас експерти відзначають поступ у відокремленні фактів від коментарів. Оцінних суджень журналістів поменшало, хоч і трапляються випадки нечіткого розмежування авторського тексту й точок зору спікерів, де неможливо встановити початок і кінець цитати. Із посиланнями на джерела стало краще, а «UA: Донбас» упорався з цим майже бездоганно.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Донецьк, Луганськ — «UA: Донбас»

Дотримання стандартів у новинах каналу оцінено на 5,06 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом експерти проаналізували 32 сюжети каналу, зауваживши їхнє тематичне розмаїття, а також практику відстеження розвитку окремих тем у випусках протягом тижня. Наприклад, 18 червня в новинах повідомили про отримані з Франції 40 тонн гуманітарної допомоги, а наступного дня показали детальніший сюжет про Кремінський обласний будинок-інтернат, який отримав частину цієї допомоги. Або ж, як у випусках від 18, 19 та 20 червня, коли глядачам розповідали про те, як розвивалися протести шахтарів. Утім, глядачеві в цих сюжетах не повідомляли всієї необхідної інформації, до того ж вони були незбалансованими. Так, 18 червня у матеріалі «Гірникам заборгували заробітну платню» можливість висловити свою позицію було надано тільки шахтарям та профспілці, — журналіст навіть не намагався отримати коментар керівництва підприємства, облдержадміністрації чи профільного міністерства. У наступні дні, 19 та 20 червня, у сюжетах «Гірники вийшли до Верховної Ради» та «Шахтарі тимчасово припинили пікетувати» інформацію знов було подано однобоко. До того ж в обох сюжетах побіжно згадується законопроект, за який шахтарі вимагали проголосувати. Однак у них узагалі немає інформації про те, що саме змінить його ухвалення (крім виділення грошей державним видобувним підприємствам) та коментарів тих, хто би пояснив, чому за цей закон не хочуть голосувати. Тож у цих сюжетах порушено стандарти балансу думок та повноти інформації.

Власне, найбільшою проблемою новин телеканалу і є недотримання цих двох стандартів; їх порушено, відповідно, у третині та половині новин.

Такий низький середній бал за стандартом повноти інформації здебільшого спричинений недотриманням інших стандартів, однак у кількох сюжетах порушення зафіксовані через неповноцінне інформування глядачів. Наприклад, 21 червня вийшов сюжет «Чотири роки без газу та води», у якому журналіст детально розказує про те, як живуть без комунальних вигод місцеві мешканці і що робить влада для відновлення газопостачання у прифронтовій Красногорівці на Донеччині. Але заявлену тему забезпечення водою взагалі не розкрито.

Ще одним яскравим прикладом відсутності в матеріалі всієї необхідної інформації є сюжет від 22 червня «Містяни придбали пиломір-газоаналізатор». Журналіст багато розповідає про покупку, однак не зрозуміло, що далі робитимуть із отриманими за допомогою приладу даними і як наявність цієї інформації дозволить покращити екологічну ситуацію.

Балансу думок подекуди бракує навіть у сюжетах, де йдеться про конфлікт. Наприклад, у матеріалі «Через пошкодження кабелів» (19 червня) у пошкодженні нібито винне місцеве комунальне підприємство, коментар якого журналіст не отримав. Або ж візьмімо сюжет «Не підтримали виділення землі» (20 червня) про голосування в міськраді за виділення ділянки під церкву у Слов’янську, де розповідь про ситуацію викладається тільки з позиції священика. Натомість адекватних коментарів чиновників міської ради чи депутатів бракує. За винятком одного дуже емоційного коментаря члена депутатської комісії:

«Отец Савва: Прошу пана Передворова сказати, чому ви утрималися?

Передворов: Потому что вы оказываете сейчас на меня давление этими своими заявлениями. Если бы вы этого не делали, я бы и дальше вас бы поддержал».

У чотирьох із 32 сюжетів журналісти також не дотрималися вимог стандарту оперативності. Найкумедніший випадок трапився в останньому сюжеті тижня — «Виставка картин Олени Гринько», який вийшов в ефір 22 червня. У ньому журналіст розповідає про виставку в музеї, яка працюватиме ще один день. Та це не виставка така короткочасна, а журналісти запізно про неї розповіли, оскільки відкрилася вона ще 12 червня.

Також із запізненням журналісти каналу розповіли про події в сюжетах «Понад 30 кілометрів за зміну» (вийшов в ефір 18 червня, а патруль почав працювати ще 5-го числа), «Знайшли рідкісну квітку» (також вийшов в ефір 18 червня, хоча всі розповіли про знахідку 11–13 червня) й «У селі Гончарівка на Луганщині на базі місцевого спортивного комплексу провели олімпійський день» (вийшов в ефір 21 червня, а змагання були 19 червня).

Лише в одному матеріалі було порушено стандарт достовірності інформації, а стандартів точності та відокремлення фактів від коментарів журналісти каналу дотримувалися бездоганно.

Експерти, втім, відзначають певний дисбаланс у новинах донбаської філії на користь подій Луганської, а не Донецької області. Зокрема, не потрапили до випусків важливі події про квартири для переселенців у Маріуполі, тамтешній скандал навколо водоканалу, рішення суду щодо переселенки у Краматорську, якій скасували адресну допомогу, початок голосування за проекти Громадського бюджету у Слов’янську тощо.

Дніпро — «51 канал»

За оцінками експертів, стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 3,71 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Їх порушення та невдалий формат подачі інформації призвели до появи в одному з них ознак замовності. Йдеться про сюжет «У Дніпрі співробітники служби порятунку та волонтери загону швидкого реагування Червоного Хреста провели рейд на пляжі» (18 червня). Матеріал побудовано таким чином, що в ньому йдеться не так про суспільну значущість заявленої проблеми, як про дії певних посадових осіб. Сюжет виглядає як звіт про рейд підрозділу рятівників на один із пляжів міста. Участь у рейді «випадково» взяли кілька знімальних груп, члени яких неодноразово потрапляють до кадру:

«Ведуча: У Дніпрі співробітники служби порятунку та волонтери загону швидкого реагування Червоного Хреста провели рейд на пляжі, який розташований на Монастирському острові, розповідали дітям і дорослим про правила поведінки на воді, роздавали агітаційні прапорці та листівки. З початком пляжного сезону на неофіційних місцях відпочинку у Дніпрі втопилося двоє людей та одна у Покровському район(…).

За словами начальника водолазно-рятувальної групи, у Дніпрі два офіційно відкриті пляжі. Всього ж в обласному центрі 17 місць відпочинку біля водойм. В області їх 42. Подібні рейди рятувальники проводять у місцях відпочинку біля водойм, аби попередити нещасні випадки».

Замість інформувати глядачів про безпеку для життя і здоров’я відпочинку на всіх пляжах міста їм розповіли, як гарно все це влаштовано на одному з них. Чи можливо зробити так на всіх пляжах, скільки це коштує, хто відповідає за такий стан речей, чи є у влади наміри змінити ситуацію, адже люди гинуть? Відповіді на ці питання надали б сюжету суспільної користі.

Що до власне дотримання фахових стандартів, то найнижчі результати зафіксовані за критерієм повноти інформації. Точність новин та відокремлення в них фактів від коментарів спостерігається у двох третіх проаналізованого контенту, а достовірності бракує кожному п’ятому матеріалу.

Серед системних помилок, характерних для сюжетів каналу, — спроби журналістів самостійно визначити й надати глядачам інформацію про кількість осіб, присутніх під час якоїсь події, замість уточнити її в організаторів чи правоохоронців, якщо йдеться про акції протесту. Такі помилки експерти зафіксували тричі: в матеріалі «Підводні мисливці та рибалки чистили дно Дніпра на набережній біля Фестивального причалу» (18 червня): «На прибирання прийшло близько 15 чоловік. Семеро занурюються, інші збирають сміття на березі»; «У Дніпрі обрано кращий шкільний вальс» (18 червня): «Більш ніж 100 учасників акції мають вік понад 70 років, найстаршому учаснику 85» та в сюжеті «Під міською Радою Дніпра мітингували батьки учнів школи №10» (20 червня): «Під міською радою Дніпра мітингували батьки учнів школи №10. Люди протестують проти будівництва на території навчального закладу житлового будинку, на мітинг, який розпочався о дев'ятій ранку, прийшло близько 100 людей».

Останній сюжет робить важким для сприйняття підміна фактів власними висновками. Зокрема, в підводці до сюжету йдеться про те, що «…основна вимога (мітингарів. — Авт.) — не допустити на території навчального закладу будівництва багатоповерхівки». Але вже наступний синхрон дає зрозуміти, що йдеться не про територію школи: «Є документи, рішення сесії та суду про те, що майстерні переведені в житловий фонд. Є рішення сесії про виділення землі, а також документи, в яких ідеться, про те, що планувалась забудова». Про те, що будівництво ведеться поза територією школи, наприкінці сюжету каже й сам кореспондент: «Старі майстерні компанія “Промпоставка А” взяла в оренду ще в 2009-му, пізніше їм вдалося приватизувати землю. Вже у 2015-му рішення міської ради приміщення змінили статус з нежитлових на житлові, а роком пізніше отримали дозвіл на будівництво — про це розповіла директор школи Валентина Івлєва. Вона каже, що разом з батьками намагалася боротися із забудовником навесні 2017 року».

Журналісти, до того ж, обмежилися розповіддю про події біля міськради, а могли би додати бекґраунд, адже дніпровські ЗМІ протягом кількох років стежать за подіями навколо школи №10 і знають про зв’язок забудовників із міським головою Дніпра.

Багатьом новинам каналу не вистачає повноти наданої інформації. Наприклад, у сюжеті «Аварія на залізниці» (19 червня)бракує відомостей про те, чи існують тепер і на майбутнє якісь обмеження для руху пасажирських чи приміських потягів на ділянці, де сталась аварія.

Також експерти зауважили, що іноді в сюжетах журналісти подають оцінні судження як доконані факти. Наприклад, у сюжеті від 19 червня «У Дніпрі за останній місяць демонтували зо два десятки магазинів, які торгували спиртними напоями без необхідних ліцензій»: «У Дніпрі за останній місяць демонтували зо два десятки магазинів, які торгували спиртними напоями без необхідних ліцензій. 19 червня інспектори перевіряли житловий масив Північний». До того ж, джерело цієї інформації залишилося невідомим.

Запоріжжя — «Запоріжжя»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Запоріжжя» у моніторинговий період оцінено на 4,56 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найчастіше порушувалися стандарти повноти і балансу думок. Без жодних порушень вийшли сім сюжетів, або майже п’ята частина проаналізованого контенту.

Журналісти каналу Запорізької філії найменше порушували стандарт оперативності. Утім, у сюжеті «Пливли за одним, знайшли два» йдеться про експедицію, яка завершилася 17 червня. Наступного дня про археологічні знахідки повідомляв «Укрінформ», а на каналі «Запоріжжя» відповідна новина з'явилася тільки 20 червня.

Зауваження стосовно відокремлення фактів від коментарів стосуються трьох сюжетів каналу, Так, у матеріалі «Чи готові автошляхи області до збільшення потоку транспорту у розпал курортного сезону» від 19 червня кореспондент каже: «За словами Андрія Івка, проектно-кошторисна документація готова для всіх ділянок траси Василівка — Бердянськ, котра є однією з найпроблемніших в регіоні. На її ремонт виділено близько 99 мільйонів гривень. Принаймні третину робіт планують завершити до кінця року. Кошти з перевиконання митного експерименту планується спрямувати на ремонт проблемних ділянок автошляху Запоріжжя — Маріуполь». Не зрозуміло, чи весь текст є переказом прямої мови посадовця, чи журналіст узяв якусь цифру з інших джерел.

У новині від 19 червня «Два місяці переповнені сміттям контейнери на вулиці Голядкіна у Дніпровському районі Запоріжжя» кореспондент зазначає, що в будинках «проживають небагато людей», замінюючи кількість оцінним судженням. У новині від 20 червня «Син змусив 92-річну матір жити в машині» емоційна оцінка в назві — «змусив», хоча із сюжету не випливає, що чоловік змушував матір до цього, а крім того немає підтверджень, що жінка в машині «жила». Журналістка також каже, що матір знайшли у машині «в купі непотребу»: чи це оцінка сусідів, чи журналістів — неясно. Зрештою, згаданий непотріб у кадр не потрапив.

Стандарти точності й достовірності журналісти каналу порушували нечасто. Утім, порушення експерти усе ж зафіксували. Наприклад, у матеріалі від 22 червня «5-й день триває і ремонт обладнання на газопроводі» кореспондент каже, що без газу лишилися «жителі сотень будинків», не уточнюючи кількість (хоча в попередньому сюжеті, який стосувався цієї ж теми, була конкретніша цифра — понад 200 будинків).

Що ж до посилання на джерела інформації, то порушення стандарту достовірності експерти зафіксували у п’яти випадках. Зокрема, в сюжеті від 19 червня «Підполковника однієї з військових частин Збройних сил України, яка дислокується в Запоріжжі, впіймали на хабарі 17 червня» глядачам не повідомляється, яким чином журналісти дізналися про корупційне діяння військового. Новина від 18 червня «Арешт на два місяці для жінки, котра намагалася продати п'ятнадцятирічного сина» містить відео вилучення грошей, без зазначення авторства і джерела отримання матеріалів зйомки.

Балансу ж думок журналісти «51-го» не забезпечили майже в кожному четвертому матеріалі. Очевидні проблеми з дотриманням цього стандарту в новинах, створених на основі повідомлень СБУ і прокуратури: зазвичай у них наявна тільки позиція силовиків. Загалом, таких сюжетів було три, типовий приклад — «Цілодобовий домашній арешт — такий запобіжний захід обрали адвокатові, котрий вимагав тридцять п'ять тисяч доларів хабара» за 18 червня.

Що ж до сюжетів, у яких ідеться про певну конфліктну ситуацію, здебільшого журналісти каналу намагаються узяти коментарі в усіх зацікавлених сторін. Але, скажімо, незбалансовано відображено позиції сторін у сюжеті «Стайня, яка розташована у Запорізькому центральному парку культури і відпочинку “Дубовий Гай”, під загрозою закриття» про конфлікт довкола стайні в парку. Власники стайні стверджують, що директор парку незаконно їх виселяє. Позиція цих двох сторін представлена, проте в сюжеті доречним був би коментар юриста, оскільки сторони ніяк не дійдуть згоди про те, чи дійсний договір оренди.

Із повнотою інформації протягом тижня моніторингу ситуація була найгірша. Лише в десяти із 34 сюжетів цей стандарт було дотримано. Часто це порушення відбувається через те, що журналісти не поставили героям додаткових запитань, не уточнили, тож навіть коли формально зберегли баланс думок, виявляється, що інформації для цілковитого розуміння бракує. Наприклад, 19 червня в новині «Чи готові автошляхи області до збільшення потоку транспорту у розпал курортного сезону» спікери називають багато цифр, говорять про різні ділянки дороги, але лишається незрозумілою відповідь на запитання, поставлене в підводці ведучим: чи готові автошляхи? У сюжеті також говорять про «митний експеримент», було б доречно нагадати, про що йдеться.

У новині від 22 червня «Збройним силам України сьогодні передали нові радіолокаційні станції» не уточнюється, хто саме передав станції і якому підрозділу ЗСУ. Мабуть, передача радарів була пов’язана з приїздом Петра Порошенка, але про це не сказали, натомість у другій частині сюжету про радари ми бачимо, як у військовій частині 3029 Порошенко вручає державну нагороду ветеранові Другої світової війни.

Загалом, експерти воліли би бачити в новинах запоріжців більш розмаїту картинку дня. А також наявності коментарів представників виконавчої влади та місцевого самоврядування там, де це було б органічним.

Кривий Ріг — «Криворіжжя»

Дотримання стандартів у новинах каналу «Криворіжжя» у моніторинговий період експерти оцінили на 4,68 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Один матеріал експерти вважають таким, що має ознаки замовності, зокрема через порушення балансу та «протокольність». Йдеться про сюжет від 20 червня «Інтеграція переселенців». Сюжет відзнято на звітній прес-конференції за підсумками реалізації проекту з інтеграції внутрішньо переміщених осіб під назвою «Захист у дії» за участі волонтерів благодійної організації «Мережа». У ньому фігурують тільки ті, хто втілював проект у життя, зокрема керівниця проекту Лариси Сидоренко — вимушена переселенка. Інших людей, яким цей проект реально допоміг, не показано, але підкреслюється, що проект був успішним:

«Про результати командної роботи волонтери благодійної організації “Мережа” розповіли на прес-конференції, присвяченій Всесвітньому дню біженців. За словами Елли Соколюк, за півтора року “Захист в дії” допоміг багатьом сім’ям влаштуватися на роботу, знайти нове житло та відстояти свої права у суді. Втім, розповідає пані Елла, неймовірну роботу довелося провести із самими переселенцями».

Далі в сюжеті йдеться, що якісь не вказані люди приїхали на невідомо який захід переймати досвід інтеграції переселенців. Припускаємо, йдеться вже не про прес-конференцію, про яку розповідали спочатку:

«Перейняти місцевий досвід з інтеграції переселенців до Кривого Рогу приїхали з інших областей. Серед учасників — заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Каже, сьогодні подібні проекти успішно реалізували лише у трьох містах — Ужгороді, Маріуполі та в Кривому Розі.

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: “Один з них — це вирішення найнагальнішої проблеми всіх абсолютно людей, переселенців я маю на увазі, це забезпечення житлом. Минулої суботи в Маріуполі вручали ключі від 63 квартир, які надані людям”».

Опісля — ще один синхрон чиновника, який окрім статистики нічого цікавого про суть проекту не каже: «Георгій Бібік, радник Міністерства соціальної політики України з питань ВПО у Дніпропетровській області: У Дніпропетровській області проживають трохи більше 74 тисяч внутрішньо переміщених осіб. З них майже 8 тисяч мешкають у місті Кривий Ріг. Майже кожна людина була охоплена послугами цього проекту. Це великий показник».

У сюжеті порушено стандарти балансу думок, точності та повноти інформації.

Не було проблем у новинах Криворізької філії з оперативністю. Небагато порушень і за стандартами достовірності й точності інформації, утім, вони є. Наприклад, у сюжеті від 21 червня «Перші 26 відзнак вручив випускникам-медалістам шкіл» автор чомусь не вказав прізвище чиновника, який вручав нагороди. Тому вийшло отаке знеособлене: «Перші 26 відзнак вручив випускникам-медалістам шкіл, ліцеїв та гімназій Центрально-Міський район». А в сюжеті від 19 червня «Під Радою провели мітинг ветерани-афганці» відеоряд протитровано як «Відео з YouTube»: редакція не назвала автора запозиченого матеріалу.

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то вимоги цього стандарту забезпечено у 77 % новин. Виявлені порушення — це або оцінні судження журналістів, або використання підсилень. Так, у сюжеті від 18 червня «Криворізька берегиня здоров'я» про виставку Криворізького історико-краєзнавчого музею, яку присвятили медсестрі Євгенії Блажко, авто узявся оцінювати темпи кар’єрного зростання героїні сюжету: «Працюючи в хірургічному відділенні 3-ї міськлікарні, дуже швидко стала спеціалістом вищої категорії».

Найбільше ж зауважень стосується порушень стандартів балансу думок і повноти інформації. Зокрема, сюжетів, створених за повідомленнями правоохоронців: журналісти навіть не намагаються з’ясувати точку зору затриманих або їхніх представників. Не вдається забезпечувати баланс думок журналістам філії і в матеріалах із зали суду. Скажімо, як у сюжеті від 18 червня «У Кривому Розі триває допит свідків у кримінальній справі…» (про розгляд у суді справи про поранення оператора В'ячеслава Волка під час навчання минулого року). Висвітлюючи процес, журналісти не надали можливості висловити свою позицію звинувачуваному або його захисникам. Власне, відсутній і бекґраунд, який би дав можливість чітко зрозуміти, в чому його звинувачують і якої позиції стосовно висунутих підозр він дотримується. Із сюжету взагалі не зрозуміло, чи перебуває він у залі суду. Отож, бракує сюжетові й повноти інформації.

Однобоко подано інформацію і в сюжеті від 19 червня « У Кривому Розі ветеран Сергій Бойко відсудив компенсацію моральної шкоди у водія»: «Минулого року той відмовив атовцю у законному пільговому проїзді та ще й публічно образив у присутності дружини та дітей». У ньому є коментарі сторони постраждалих та їхнього адвоката, точка зору представника перевізника відсутня.

У цілому, вичерпне інформування глядачів журналісти каналу змогли забезпечити тільки в половині сюжетів. Матеріалам із порушеннями стандарту повноти інформації не вистачало деталей, бекґраунду або роз’яснення значущих аспектів розказаних історій.

Що ж до інших зауважень, то експерти звернули увагу на невиправдано розлогі синхрони спікерів. Так, у сюжеті від 20 червня «Інтеграція переселенців» пряма мова виконавчої директорки благодійної організації «БТ “Мережа”» Елли Соколюк триває 1 хвилину 18 секунд. А в сюжеті від 21 червня «“Пласт” у Кривому Розі» коментар представника центрального проводу «Пласту» в Україні Станіслава Андрійчука звучить півтори хвилини.

Полтава — «Лтава»

Дотримання стандартів інформаційної політики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 3,95 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Підсумкові випуски новин каналу включають по 11–15 сюжетів на різні теми; в деяких випусках половину ефірного часу займають новини спорту. У новинах майже відсутні коментарі чиновників, натомість вони перенасичені повідомленнями прес-служб різних відомств, часто без відеоряду й коментарів героїв або ж із телефонним коментарем представника прес-служби. Загалом, у випуску є 2–4 повноцінні авторські сюжети.

Проаналізувавши дотримання в новинах стандартів, експерти зауважили, що із 40 оцінених оперативними були 34 сюжети, а відокремлення фактів від коментарів не було забезпечено в кожній десятій новині. Точними і з коректними посиланнями на джерела інформації були три чверті проаналізованих матеріалів. Найбільше зауважень стосувалося незбалансованості новин: паритетного висвітлення позицій сторін бракувало 40 % сюжетів. І тільки третина новин інформувала глядачів повно і вичерпно.

Найбільші труднощі в журналістів каналу виникають із дотриманням балансу думок та забезпеченням повноти інформації. Особливо це проявляється в сюжетах, створених за повідомленнями прес-служб. Наприклад, як у сюжеті від 18 червня «В Полтаві 24 житлових будинки залишилися без гарячої води».

Інформацію в матеріалі подано однобоко, а відтак і тему повністю не розкрито. У матеріалі відсутній відеоряд чи фото, інформацію розповідає ведуча, а підкріплена вона лише телефонним коментарем прес-секретаря «Полтаватеплоенерго». Баланс думок не дотримано: без гарячої води залишилися не тільки мешканці будинків, а й перинатальний центр і лікарня. Однак у новині їхні коментарі відсутні, як і не сказано про терміни усунення проблеми. «Щоб ліквідувати прорив на трубопроводі, потрібно або знести кіоски, які встановлені без погодження “Полтаватеплоенерго”, або перенести самі комунікації», — зазначає ведуча. Зі сказаного випливає ще одна тема — самовільно встановлені кіоски. Точність і достовірність теж залишається під питанням, оскільки глядач не бачить відеоряду. Однак наступного дня, 19 червня, в новинах вийшов повноцінний матеріал під назвою: «В Полтаві близько двох десятків будинків залишилися без гарячої води». Це матеріал уже з відеорядом та коментарями, в якому йдеться лише про «близько двох десятків будинків, які залишилися без гарячої води» і нічого не сказано про перинатальний центр та лікарню, що є порушенням стандарту повноти.

Яскравим прикладом незбалансованого матеріалу є й новина «Увага, рух транспорту закрито», яка вийшла в ефір 18 червня:

«Увага, рух транспорту закрито. Під Полтавою жителі обмежили рух вантажівок. Мешканці Ковалівки встановили шлагбаум та дорожні знаки. Дорогою Терентіївка — Залізничне — Ковалівка. Зробили це, бо стурбовані станом цієї дороги, говорить сільський голова Олександр Бублик. За його словами, за день цим автошляхом проїжджають більше сотні великогабаритних машин. Дорога не витримує такого навантаження».

Це весь текст новини, озвучений ведучою. Як бачимо, баланс думок відсутній. Із матеріалу випливає, що жителі села самі вирішили й самі ж встановили шлагбаум та знаки. Інформація, що за день дорогою проїжджає більше сотні великих автомобілів, нічим не підтверджена, не сказано, чи мали право мешканці самостійно перекривати рух транспорту. Відсутні синхрони ініціаторів перекриття та автомобілістів. Також доречно було б запитати і в представників транспортної поліції про правомірність та доцільність таких дій жителів села. Розширений матеріал із коментарями та відеорядом з’являється у випуску новин аж 21 червня.

Трапляються в новинах «Лтави» сюжети взагалі без відеоряду та посилань на джерела. Про події розповідає ведуча, і озвучений нею текст нічим не підтверджений. Зокрема, таким є матеріал від 20 червня «Побиття з переломом черепа». Новину знову переповідає ведуча: «На Лубенщині сутичка між двома неповнолітніми закінчилася реанімацією. В місцевому парку невідомий вдарив юнака по обличчю, від чого він впав і втратив свідомість. Додому хлопець дійшов, а вранці батьки викликали швидку. Лікарі діагностували закриту черепно-мозкову травму, а лубенські оперативник встановили: хлопця побив 15-річний місцевий юнак. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень».

Не дотримано стандарт точності, повноти й балансу думок у матеріалі «У Кременчуці зареєстрували кілька випадків ботулізму». У підводці ведуча каже: «У Кременчуці зареєстрували кілька випадків ботулізму. 25-річна дівчина потрапила в реанімацію з діагнозом гостре харчове отруєння. Перед госпіталізацією пацієнтка їла рибу, яку сама приготувала. Крім того, окрім цієї дівчини рибу ще вживали і члени її родини. Ті наразі мають легке харчове отруєння». З тексту не зрозуміло, який же діагноз у дівчини — ботулізм чи харчове отруєння?

Також ведуча стверджує, що хвора їла рибу власного приготування, без посилань на джерело інформації. Водночас, у матеріалі використано телефонний коментар начальника управління з питань цивільного захисту Полтавської ОДА Віктора Стеблянка, який повідомляє: «Її стан важкий. Вона знаходиться в Центральній районній лікарні. Перша версія: казали, що власна риба, а потім з'ясувалося, що вони купували її. Але у приватної особи, яка не має ні дозволів, ні ліцензії, нічого, і виготовляє цю рибу». З матеріалу не зрозуміло, скільки людей захворіли на ботулізм і чи захворіли взагалі, а слова ведучої суперечать коментарю чиновника.

Харків — «UA: Харків»

Експерти оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу на 4,84 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом було оцінено 19 сюжетів, половину з яких створено із дотриманням усіх стандартів. Усі новини харків’ян були оперативними, майже не було зауважень до точності й достовірності. Натомість зафіксовано випадки порушення балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, а особливо — стандарту повноти інформації.

Що стосується останнього, то в кількох випадках це призвело навіть до спотворення картини деяких резонансних подій. Зокрема, йдеться про висвітлення наслідків конфлікту, що стався в Харківській міській раді 20 червня. Нагадаємо, цього дня міську раду пікетували чотири групи протестувальників із числа політичних та громадських об’єднань і активних громадян, які висували різні вимоги. Відбулася акція проти будівництва багатоповерхівки біля стадіону «Металіст», яку проводили представники «Національного корпусу» та ультрас, пікет «Відкрита рада», який організувала Харківська реформаторська коаліція. Представники ВО «Свобода» вимагали ухвалити антиолігархічний пакет, а кілька десятків харків’ян із вадами зору намагалися привернути увагу до проблем гуртожитку, в якому вони живуть. Частина пікетувальників спробувала пройти до сесійної зали. В результаті виникли сутички між ними та комунальною охороною, яка разом із невідомими чоловіками не пускала пікетувальників до сесійної зали.

За підсумками цих подій канал підготував кілька сюжетів. Деякі з них викликали зауваження, які стосуються порушення стандартів відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації, а також частково — порушення стандарту балансу думок. Наприклад, візьмімо сюжет від 20 червня «Заява Геннадія Кернеса щодо сутички в міськраді». Ведуча назвала конфліктну ситуацію в міськраді «погромом», який був «організований так званими активістами». Вона повторила оцінки міського голови, не окреслюючи меж цитати. Тож це звучало як редакційна позиція:

«Під час самої сесії мер Харкова сутички у коридорах міськради не коментував, по її завершенні на сайті мерії з'явилася офіційна заява Геннадія Кернеса. У ній йдеться, що погром, який сьогодні організували так звані активісти, мер розцінює як провокацію. Далі цитата…»

Окрім того, в новинах каналу цього дня не розповіли про прес-конференцію учасників пікетування, яка відбулася у прес-центрі «Накипіло!». Отож, їхнє бачення перебігу цих подій залишилося поза кадром.

Попри спроби відсторонено показати наслідки сутичок у міськраді в сюжеті від 21 червня «Зіпсовані портрети екс-мерів, розбиті вітражі та вікна, пошкоджені стіни та плитка на підлозі після сутичок в Харкові», повністю забезпечити баланс думок та повноту інформації журналістам не вдалося.Наприклад, ідеться про те, що до лікарні звернулося п’ятеро працівників міськвиконкому. Окрім того, цитуються слова голови осередку Національного корпусу Костянтина Немічева про те, що представники цієї організації «за допомогою до медиків не зверталися, заяв до поліції не писали». У глядачів може скластися враження, що ніхто з пікетувальників міськради взагалі не постраждав, бо в сюжеті немає відомостей, озвучених напередодні на прес-конференції одним із організаторів пікетів Антоном Сосницьким про постраждалих із числа протестувальників.

Що ж до порушень стандарту достовірності, то їх експерти зафіксували у двох випадках. «Представники громадських організацій кажуть, акцію протесту анонсували у соцмережах», — таке деперсоніфіковане джерело інформації бачимо в сюжеті «Пікети біля Міськради» від 20 червня про події в Харківській міській раді. А в сюжеті «Силовики викрили харків'янина, яких воював на боці окупаційних військ» від 21 червня журналісти посилаються на сторінку речника облуправління СБУ в соціальній мережі, не верифікуючи інформацію. До того ж невідомо, що з озвученого ведучою є його словами, а що доповнили журналісти:

«Силовики викрили харків'янина, яких воював на боці окупаційних військ самовизнаної “ЛНР”. Йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Про це повідомив на своїй сторінці у соцмережі речник облуправління СБУ Владислав Абдула.

До бойовиків чоловік приєднався у квітні торік. Харків'янин проходив службу в одному з батальйону окупаційних військ у тимчасово окупованому Алчевську. Там був на посаді механіка-водія БМП, розповів він під час допиту. Разом із окупантами брав участь у протистоянні неподалік лінії розмежування. Цього червня чоловік залишив лави окупаційних військ та повернувся на Харківщину. Тут працівники обласного управління СБУ затримали його».

Порушення стандарту балансу думок траплялись у випадках, коли журналіст не дав можливості висловити свою точку зору всім учасникам конфлікту або стороні, яку звинувачували в порушеннях, або ж одна зі сторін коментувала другорядні питання. Наприклад, у вже згаданому сюжеті «Заява Геннадія Кернеса щодо сутички в міськраді» мер називає організатором сутичок керівника Харківського СБУ та звинувачує спецслужбу, прокуратуру та поліцію у «злочинній бездіяльності», а учасників протестів називає «знахабнілими від безкарності людьми». Але можливість висловитися надано тільки управлінню СБУ.

Повноти ж інформації бракує 47 % проаналізованих новин. Частково — через порушення решти стандартів, зокрема точності. Так, експерти зауважили помилку, яка кочує з новини в новину: автори сюжетів не вказують точну дату події, замінюючи її неконкретним «напередодні». Наприклад, як у сюжеті «Двоє харків'ян загинули унаслідок аварії на Полтавщині», який був показаний 19 червня: «Аварія сталася напередодні на 183-му кілометрі траси Київ — Харків».

А в сюжеті «Чи дозволяти будівництво десятиповерхівки біля стадіону “Металіст”, депутати мають вирішити наступної сесії» за20 червня докладно розповідається про ситуацію з будівництвом багатоквартирного будинку, проти якого протестують городяни. Тут є коментарі депутата міської ради, міського голови та одного із забудовників. Із сюжету не зрозуміло, чому точку зору протестувальників висловлює депутат Харківської міської ради Ігор Черняк. У титрах не вказується, що він є одним із керівників «Харківського антикорупційного центру», організації, яка багато місяців виступає проти будівництва багатоповерхівки.

При цьому в сюжеті для дотримання повноцінного балансу думок не вистачає оцінки аргументів сторін незалежним та компетентним експертом. Наприклад, для того, щоб оцінити об’єктивність тверджень, що для УЄФА «факт проведення будівельних робіт, розміщення техніки, розміщення великогабаритної техніки — все це разом з іншими обставинами може бути трактоване УЄФА, як ті фактори, які спричиняють підвищення терористичної загрози» (цитата Ігоря Черняка).

У сюжеті «Прокуратура оголосила підозру Тетяні Цибульник» за 22 червня йдеться про винесення прокуратурою підозри голові Новобаварської райадміністрації Харкова. На брифінгу директор Департаменту інформації Харківської міськради Юрій Сидоренко процитував заяву міського голови Геннадія Кернеса, який назвав кримінальну справу проти чиновниці «безпрецедентним тиском» на мерію. Позиція прокуратури у відповідь озвучена не була.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus