Майже без джинси, але «заблукали» в темах. Моніторинг теленовин регіональних філій НСТУ за 11–15 грудня 2017 року. Північ.

Загалом, керівництво НСТУ мало б бути задоволене роботою своїх північних регіональних філій, принаймні стосовно мізерної частки новинного контенту з ознаками замовності. Із проаналізованих 205 сюжетів, які вийшли в підсумкових щоденних випусках новин, до гаданої джинси можна віднести 3 % матеріалів, включених до моніторингу. Тобто всього п'ять сюжетів. Причому новини сумської, рівненської та черкаської регіональних дирекцій НСТУ були чистими від сумнівного контенту, в чернігівських та київських новинах таких сюжетів було по два, а в новинах житомирян — один.

Здебільшого ці новини набували ознак замовності через брак у них балансу думок, або через паркетні зйомки протокольних заходів на кшталт ювілею громадської організації, або промозаходу у виші.

Що ж стосується дотримання стандартів інформаційної журналістики, то маємо дуже строкату картинку отриманих показників — від трьох із шести можливих балів у київської регіональної філії НСТУ до майже ідеальних 5,63 бала у сумчан. Високими були й результати рівненських новинарів — 5 балів. На 4,37 бала моніторники оцінили старання журналістів черкаської регіональної дирекції, а житомиряни та чернігівці до чотирьох балів не дотягли.

Загалом, вимогам усіх фахових стандартів відповідають 28 % новин, включених до моніторингу. Традиційно найбільш порушуваними є стандарти повноти інформації та балансу думок.

Утім, моніторники звернули увагу на ще один аспект діяльності регіональних суспільних мовників, який варто взяти до уваги керівництву НСТУ. Йдеться про невміння або небажання кореспондентів працювати з інформаційними приводами. А саме не обмежуватися рамками відвіданої наради чи прес-конференції, а копати далі, відштовхуючись від почутого під час заходу. Журналісти з регіональних філій або бояться, або не бажають задавати спікерам гострі питання, ставити під сумнів їхні слова і проводити фактчекінг. Отож значна частка новин — це звітні сюжети, які досить часто не містять значущої інформації.

Якщо журналіст не дбає про забезпечення в новинах балансу думок, представляючи позицію хоча би головних зацікавлених сторін, то годі й сподіватися в новинах незалежної експертної думки. Принаймні, системну роботу з експертами моніторники побачили тільки в новинах «UA: Суми». Журналісти цього каналу, очевидно, навчені користуватися сучасними каналами комунікації, й територіальна віддаленість експерта, який працює у столиці, для них не проблема.

Також виникають питання і щодо інформаційної політики каналів. Скажімо, очікувано, що новини київської регіональної філії матимуть відбиток столичності, але 16 % міжнародних новин у їхньому контенті — чи не забагато? Невже в місцевих громад немає ніяких проблем?

Утім, зауваження стосовно верстки випусків є й до інших філій. Зокрема, це стосується визначення пріоритетності сюжетів у випуску, а також добору актуальних тем для висвітлення.

ДЖИНСА

ЖИТОМИР, філія ПАТ «НСТУ» «Житомирська регіональна дирекція» («Житомир»)

Упродовж моніторингового періоду експерти проаналізували 33 сюжети телеканалу «Житомир». Ознаки замовності помічено тільки в одному сюжеті, що становить 3 % контенту.

Ідеться про новину «Контроль за роботою комунальних служб у кілька дотиків на вашому смартфоні», яка вийшла в ефір 11 грудня 2017 року. В ній розповідається про те, що в місті запрацює мобільний додаток, за допомогою якого житомиряни зможуть скаржитися на негаразди в роботі комунальних служб та міського транспорту. Інформація значуща, тим більше, що йдеться про новацію, але в ній зроблено акцент тільки на позитиві, який обіцяє впровадження ІТ-продукту. Наскільки він потрібен Житомиру, чи він справді здійснить прорив у комунікації комунальних служб та містян, чи це тільки інфопривід для піару міської влади? Відповідей на ці запитання журналісти не шукають. До того ж, слово мають лише його розробники і представники мерії. Що з цього приводу думають містяни — невідомо. Як і те, наскільки ефективно додаток працює в Києві, де його законектили з «Київпастрансом».

«Ведуча: Контроль за роботою комунальних служб у кілька дотиків на вашому смартфоні. Від тепер таке можливо і в Житомирі. Для цього потрібно завантажити безкоштовний мобільний додаток Всеукраїнська книга скарг “Каратель”. Зареєструватися, знайти, зайти у відповідний розділ і повідомити про той чи інший факт чи правопорушення, додати фото або відео. Автоматично фіксується дата відправлення і GPS координати. Вся інформація надходить до профільного комунального підприємства. А через певний період на смартфон повертається звіт про реакцію на скаргу. Як усе працює журналістам показали на прес-конференції у міській раді.

Дмитро Ткачук, заступник Житомирського міського голови: Житомир є другим місцем в Україні де можливість відслідковування і інформування органів влади про ті порушення, які трапляються в громадському транспорті після “Київпастранс”, з яким уже також розпочата така діяльність. Зараз це є Житомир і це от така от Інтернет-книга скарг де ми можемо, кожен користувач, бо багато там речей надходять паперові або телефоном. Але кожен сьогоднішній сучасний користувач практично має в кишені смартфон і має можливість там безкоштовно для себе максимально оперативно повідомити цю інформацію і вони набагато додають можливостей їх вирішення.

Андрій Богданович, керівник Всеукраїнської книги скарг “Каратель”: Проект всеукраїнська книга скарг “Каратель” в цілому він існує вже з квітня цього року. Почалась його робота з того, що ми створили можливість поскаржитись на ряд правопорушень. Це почалось не тільки з транспорту, можна було на поскаржитись на яму на дорозі, на порушення благоустрою, куріння в закладі харчування. Зараз же в нас з'явився вже новий розділ, “Книга скарг” який називається. Там ми додаємо вже організації, які працюють напряму з нами. Так виглядає ця книга скарг, тут кожні дві організації, транспорт Житомира заходимо. Тут зазначаємо, вибираємо проблему, яка сталася, зазначаємо там номер маршруту, який це номер транспортного засобу або бортовий номер транспортного засобу, додаємо фото, відео і відправляємо. Автоматично фіксується дата та час коли це відбулося, GPS координати де відбулося і вся ця інформація приходить вже безпосередньо в відповідне комунальне підприємство».

Як бачимо, журналісти обмежилися тільки «паркетною» зйомкою з презентації. Дібраний синхрон заступника мера неінформативний, нічого важливого, окрім того, що Житомир — друге місто, де запроваджують мобільний додаток, у ньому немає.

КИЇВ, філія ПАТ «НСТУ «Київська регіональна дирекція “Центральний канал”»

Із технічних причин у поле зору моніторів не потрапили підсумкові новини Центрального каналу за 14 грудня. Що ж до проаналізованих 50 сюжетів, то експерти побачили ознаки політичної замовності у двох із них, а це 4 % зазначеного контенту.

Насамперед ідеться про сюжет від 12 грудня «Учні першого класу Ірпінської школи № 1 вже отримали перший новорічний подарунок — плазмовий телевізор»:

«Оксана Барьбан, ведуча: Учні першого класу Ірпіньської школи № 1 вже отримали перший новорічний подарунок — плазмовий телевізор. Його подарували представники місцевої влади. До них звернулись батьки учнів, аби діти мали змогу під час занять вчитися за допомогою відеоматеріалів.

Олександр Маркушин, депутат: Наверное, каждый год с Владимиром Андреевичем дарим в первую школу в 1-Б класс, в 1-А класс, в 1-В класс, сколько первых классов по ноутбуку. И в этом году родители ещё 1-Б класса обратились к нам и ихний классный руководитель, директор школы, чтобы мы помогли купить им плазмовый телевизор потому, что именно в этом классе нету его. Ну и соответственно мы отреагировали».

Абсолютно заштатна піар-акція журналістами піднесена до рангу події, яка заслуговує на увагу всього регіону. Насправді ж — слугує промоції депутата. До того ж не зрозуміло, хто такий «Владимир Андреевич», який фігурує у прямій мові депутата Ірпінської міської ради?

Ознаки замовності вбачаються і в сюжеті від 15 грудня «20 років Всеукраїнська екологічна ліга допомагає зберегти красу та унікальність природи країни для майбутніх поколінь»:

«Тетяна Гаврильчук, ведуча: Одним з важливих питань для України залишається екологія. Двадцять років Всеукраїнська екологічна ліга допомагає зберегти красу та унікальність природи країни для майбутніх поколінь. З експертами спілкувалася Тетяна Назарова.

Тетяна Назарова, кореспондент: Найважливішою складовою успішного розвитку суспільства є сприятливий екологічний стан навколишнього середовища. В Україні на сьогодні ситуація з екології є загрозливою. Всеукраїнська екологічна ліга вже протягом двадцяти років забезпечує екологічні права громадян і впроваджує в нашій країні екологічний етикет.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги: Тисячі людей по всій Україні стоять на захисті довкілля. Ми захищаємо нашу природу, ми чистимо річки, саджаємо дерева, не даємо збудувати екологічно небезпечні підприємства. Ми ведемо просвітницьку роботу і прагнемо зробити нові закони, ми вносимо ці законопроекти до Верховної Ради і домагаємося їх прийняття. І все це робиться на громадських засадах.

Кор.: Вирубка лісів, добування бурштину, тотальне забруднення водойм і повітря з шкідливими викидами промислових підприємств і ще ціла низка проблем. За останні роки світ зазнав багато екологічних катастроф, а це, у свою чергу, може призвести до проблем зі здоров'ям.

Володимир Телецький, голова Волинської обласної організації: Основні наші проблеми полягають у тому, що, на жаль, керівництво сьогодні не тільки про екологію, а й про державу забула. Ви подивіться, що робиться в освіті, в медицині. Ви подивіться, на всі галузі.

Степан Вадзюк, голова Тернопільської обласної організації: Добитися мінімального негативного впливу на здоров'я людини можна тільки через вплив на свідомість, на свідомість людей, на свідомість керівників. На більші такі проблеми, на яких ми зосереджувалися, це і вплив води, якості води в забезпеченні здоров'ї людей в Тернопільській області так, як і в інших областях я спілкуюся зі своїми колегами, є проблеми з водою.

Кор.: Міністерство екології сьогодні також не може суттєво вплинути на ситуацію. Нині в Уряді слабо представлені екологічні пріоритети. Оскільки людей здебільшого призначають за політичними квотами, а не за фаховою підготовкою. Тому Всеукраїнська екологічна ліга намагається залучати якнайбільше фахівців до вирішення проблем.

Анатолій Толстоухов, почесний голова Всеукраїнської екологічної ліги: З багатьох організацій, як намагалися займатися екологією, вона мабуть на сьогоднішній день єдина, яка йде по Землі і знаходиться на орбіті екологічної політики. Сьогодні ми маємо об'єднати всі зусилля, щоб сама екологія політики стала знов здоровою. На жаль, цей найскладніший етап ми переживаємо сьогодні і переживаємо не зі знаком плюс, а скоріш це зі знаком мінус.

Кор.: Зараз саме люди можуть врятувати ситуацію, говорять фахівці. громадські організації, як і створюються сьогодні, повинні бути залучені до формування і реалізації екологічної політики. Послідовність дій, дослідження проблем та їх розв'язання — ось, що може допомогти нашій країні зберегти щось для майбутніх поколінь».

Цей матеріал створений у традиціях «паркетника», коли всі зйомки відбуваються в одному приміщенні, на фоні логотипу громадської організації та з синхронами керівництва і членів цієї ГО. Очевидно, що інформаційним приводом, який спонукав до появи цього матеріалу, є ювілей організації. Він рясніє ствердженнями про величезну роль ГО у боротьбі за довкілля, але жодного конкретного здобутку «ВЕЛ» на названо. Загалом жодної суспільно значущої інформації сюжет не містить.

РІВНЕ, філія ПАТ «НСТУ» «Рівненська регіональна дирекція»

Упродовж моніторингового тижня в ефірі телекомпанії вийшло 39 сюжетів. Ознак замовності експерти в жодному з них не виявили.

Водночас, на думку моніторів, під час підготовки матеріалів журналістам і редакторам варто більше приділяти уваги оперативності, а також інформаційному наповненню випуску новин, оскільки за наявності резонансних подій випуск, наприклад, як 12 грудня, не можна починати з розповіді про вчорашню презентацію книги.

Крім того, систематично підводка ведучого у студії дублює слово в слово початок сюжетів журналістів. Фактично глядачам двічі дослівно повторюють одне і те ж.

Наприклад, у сюжеті від 13 грудня «Вулицю Соборну перекрили через загрозу вибуху» спочатку ведучий у студії каже: «На Майдані музики за п'ятнадцять метрів біля органного залу жінка виявила підозрілу, на її думку, сумку. На місце події виїхали вибухотехніки, слідчо-оперативна група, експерти, кінологи та інші служби. Автобусну зупинку звільнили від людей, а працівників органного залу евакуювали. Подробиці в сюжеті Володимира Струса».

А потім журналіст повторює: «Вулицю Соборну перекрили через загрозу вибуху. На Майдані музики за п'ятнадцять метрів біля органного залу жінка виявила підозрілу, на її думку сумку. На місце події виїхали вибухотехніки, слідча оперативна група, експерти, кінологи та інші, автобусну зупинку звільнили від людей, а працівників органного залу евакуювали».

СУМИ, філія ПАТ «НСТУ» «Сумська регіональна дирекція» («UA: Суми»)

Експерти проаналізували 27 сюжетів, які вийшли у підсумкових новинах «UA: Суми», і не виявили жодного з ознаками замовності.

На думку моніторів, новини каналу вирізняються високим рівнем дотриманням стандартів. Окрім збору коментарів учасників події / конфлікту, журналісти часто залучають до оцінки подій та явищ незалежних експертів. Наприклад, протягом моніторингового тижня в сюжетах каналу було використано коментарі трьох немісцевих експертів: Андрія Геруса, експерта з енергетики ГО «Реанімаційний пакет реформ», Дмитра Беспалова, спеціаліста з транспортного планування (м. Київ), Світлани Конончук, виконавчої директорки Українського незалежного центру політичних досліджень.

ЧЕРКАСИ, філія ПАТ «НСТУ» «Черкаська регіональна дирекція» («Рось»)

Із-поміж 30 матеріалів, які вийшли в новинах каналу в моніторинговий період, експерти не виділили жодного, який би містив ознаки політичної чи комерційної замовності.

Попри позитивний загалом результат, причиною мінімізації кількості гаданої джинси у всіх її формах, у тому числі — «паркетів», може бути те, що в новинах телеканалу майже відсутні новини про діяльність органів місцевої влади, самоврядування чи окремих політиків. Така інформаційна політика може свідчити про наявність елементів самоцензури, що в результаті позбавляє глядача повноцінного розуміння, чим живе місто, область, як працюють місцеві ради і адміністрації.

ЧЕРНІГІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція» («Сівер-Центр»)

Експерти проаналізували 26 сюжетів, що вийшли в ефір моніторингового тижня. Два з них, або 8 % від загальної кількості, містили ознаки замовності.

Такими, на думку моніторників, є сюжети «Курсанти й фахівці Академії Державної пенітенціарної служби України на один день стали помічниками Святого Миколая» та «Рішенням суду скасовано реєстрацію права власності на довгобуд в історичній частині міста Чернігова», які вийшли в ефір 15 грудня.

У сюжеті — «Курсанти та фахівці Академії Державної пенітенціарної служби України на один день стали помічниками Святого Миколая» від 15 грудня, за словами ведучої випуску новин, «курсанти та фахівці Академії Державної пенітенціарної служби України на один день стали помічниками Святого Миколая. Майбутні офіцери розписували пряники — подарунки дітям, чиї батьки загинули під час бойових дій в зоні АТО». При цьому з розлогого сюжету глядач дізнається багато подробиць, які не мають безпосереднього відношення до події:

«Світлана Ющенко, начальник сектору Академії Державної пенітенціарної служби України: Представники пробації у нас є, а пробацію, саме ідея пробації це ідея виправлення і цю ідею один з перших людей хто запроваджував — це Святий Миколай. Саме тому, ніби долучаючи до цього курсантів, вони відчувають самі цю ідею на собі, що вони можуть зробити для того, щоб допомагати людям.

Кор.: На користь теорії першого пенітенціарію наводять і той факт, що Святий Миколай виступав за скорочення терміну покарання та заміну смертної кари довічним ув'язненням.

Євген Петренко, фахівець сектору Академії Державної пенітенціарної служби України: Ще в Середньовіччі, тоді це були передові ідеї, тепер у нас є факультет апробації, який втілює це в життя. Це фактично робота Святого Миколая заступника і дітей, і засуджених, і подорожуючих, і воюючих, мається на увазі атовців».

Сюжет наповнено емоційно забарвленими оцінними судженнями, які повинні схилити глядача до позитивного сприйняття інформації про діяльність вишу та його керівного складу. Для цього використовуються вислови: «Візерунки на зірках та сніговиках народжувалися в процесі розмальовки і не повторювалися жодного разу», «У Чернігові хоч і не боги пряники випікають, але наближені до них», «Рецепт щастя простий — борошно, цукор, яйця, прянощі та глазур», «Поруч з ним творить свою казку Вікторія Бражнікова, третьокурсниця вважає кращими подарунками на свято кохання та увагу до дітей».

Експерти звернули увагу на наявність у сюжеті відвертої промоції вишу, відсутність балансу думок, акцентування лише на позитивному сенсі події. Крім того, аналогічні за змістом сюжети, з використанням тексту або відео сюжету, з’явилися в інших ЗМІ (тут і тут). Це дозволило експертам припустити ймовірність замовного характеру сюжету на користь Академії Державної пенітенціарної служби України.

Другий сюжет із ознаками замовності — «Рішенням суду скасовано реєстрацію права власності на довгобуд в історичній частині міста Чернігова» від 15 грудня з посиланням на прес-службу обласної прокуратури інформує про рішення суду, яким задоволено позов прокуратури про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва в історичній частині Чернігова.

При цьому в сюжеті відсутня позиція іншої сторони конфлікту, хоча цілком можлива апеляція. Тим більше, з’ясовується, що змін судове рішення спричинило небагато: «Ведуча: … Проте, це не останній етап повернення юридичних прав громаді Чернігова. В прокуратурі кажуть, в подальшому будуть досліджувати законність набуття права власності новими господарями будівлі».

Наприкінці журналісти повідомляють: «Наразі мета прокуратури області, аби право розпорядження довгобудом в історичному центрі міста було передано місцевій владі. Нагадаємо, у 2011 році на території заповідника “Чернігів стародавній” на місці колишнього дворянського зібрання забудовник почав зводити готельний комплекс. Проте, завершити об'єкт так і не вдалося».

Позицію міської влади в сюжеті також не відображено. Як і коментар фахівця, наскільки законним є лобіювання органом державної влади, яким є прокуратура, інтересів органу місцевого самоврядування в частині розпорядження майном невідомого забудовника?

СТАНДАРТИ

ЖИТОМИР, філія ПАТ «НСТУ» «Житомирська регіональна дирекція» («Житомир»)

Дотримання стандартів інформаційної журналістики на телеканалі «Житомир» експерти оцінили на 3,58 бала із шести можливих.

Зокрема, найнижчі показники має повнота поданих фактів (0,24 бала) та баланс думок / точок зору (0,39). Між ними — результати достовірності 0,58 бала й точності — 0,64 бала. Непогано автори новин каналу дотримувалися вимог стандарту оперативності (0,85 бала), а найкраще — відокремлення фактів від коментарів (0,88 бала).

Чи не найбільше зауважень в експертів викликала відсутність у сюжетах балансу думок. Низькі показники за стандартом передусім зумовлені трансляцією повідомлень прес-служб державних інституцій, які подаються без змін та спроб розширити відомості коментарем. Широко практикується такий формат новин, які складаються тільки з дикторської підводки та синхрону однієї особи, що унеможливлює дотримання балансу поглядів. Інший приклад порушення балансу думок трапляється в на перший погляд повноцінних сюжетах зі значною кількістю спікерів. Але ці люди не є компетентними особами із заявленої проблеми. Наприклад, у сюжеті «Вперше за 18 років українцям змінили добові норми харчування», який вийшов в ефір 13 грудня, замість коментарів експертів, які б дозволили зрозуміти, що ж, власне, змінилося, журналіст дає синхрони двох студенток, які розповідають про свої кулінарні вподобання. А потім запитує у пересічних громадян, наскільки вони раціонально харчуються, — і все! Ані лікар, ані представник державної інституції, ані громадський активіст, який вивчає це питання, в сюжеті не фігурують. Ба більше, наказ про зміну добових норм був виданий ще 11 грудня, а журналісти ж подали цю інформацію на третій день. Таку «оперативність» можна було би ще пробачити, якби новина була повною та збалансованою.

Трапляються й зовсім протилежні випадки. Коли в гонитві за оперативністю журналісти нехтують повнотою поданого матеріалу. Наприклад, при анонсуванні теми сюжету «Сьогодні свою 25-ту річницю відзначає 95-та десантно-штурмова бригада ВДВ», який вийшов в ефір 12 грудня, глядачі, очевидно, чекали на крутий репортаж із місця події, куди йпоїхала знімальна група. Натомість отримали ліричну дикторську підводку про свято у прифронтовому Слов’янську та коментарі двох бійців, яких, найімовірніше, спіймали у коридорі:

«Кор.: Питання перше, нехай тривіальне, але воно все ж таки, десантник — це що? Стан душі, це діагноз чи це все таки професія?

Військовослужбовець 1: Це є професія, частково є стан душі, і звичайно це діагноз.

Кор.: Ну, а для вас, діагноз чи все ж таки стан душі?

Військовослужбовець 2: Так же само, підтримую цілком свого побратима.

Кор.: Ну ось бачу ви отримали подяку за високий професіоналізм, старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов'язків, за що отримали цю подяку? Можливо це якийсь бойовий подвиг чи це от сумлінне несення служби, тут в Слов'янську?».

Тим часом уже наступного дня, 13 грудня, в ефір уже виходить змістовніший сюжет «Свято у 70 кілометрах від фронту».

Що стосується дотримання стандарту достовірності, то порушення фіксуються як через відсутність посилань на джерела, так і через їх розмивання. Таке, наприклад, бачимо в сюжеті за 15 грудня «Двоє людей загинуло в ДТП на Житомирщині», де новина подається лише у формі дикторської підводки і викликає більше запитань, аніж дає відповідей:

«Ведучий: Двоє людей загинуло внаслідок ДТП на Житомирщині. Аварія сталася вчора на автодорозі Київ-Ковель поблизу села Білокоровичі. Попередньо відомо, що водій легковика Peugeot — 60-річний житель Києва — не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де зіштовхнувся з вантажівкою під керуванням 42-річного жителя Донеччини. У результаті ДТП водій та пасажир Peugeot від отриманих травм загинули на місці події. Усі обставини ДТП з'ясовуються у рамках кримінального провадження, розпочатого за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Через ускладнення погодних умов поліція просить водіїв дотримуватись правил дорожнього руху та враховувати дорожню обстановку».

Для картинки журналісти використали фото управління ДСНС у Житомирській області, це помітно за маркуванням, але в тексті посилання на джерело інформації немає.

Помітили експерти й випадки, коли журналісти каналу в новинах оприлюднюють неуточнену й неконкретизовану інформацію. Ось приклад: у сюжеті від 11 грудня «Поїздка у зону відчуження» йдеться про Чорнобильську катастрофу та її наслідки. Резюмуючи свою розповідь кореспондент каже: «В 70-ті роки минулого століття, в Чорнобилі побудовано ще й радіолокаційну станцію, на яку витрачено коштів у два рази більше, ніж на чотири блоки Чорнобильської АЕС. Правда, вона жодного разу не працювала. Тепер це екскурсійний об'єкт, як і сама Чорнобильська атомна електростанція». Однак важко зрозуміти оперування відносними показниками «більше-менше», якщо вартість будівництва енергоблоків Чорнобильської АЕС невідома.

Вимог стандарту повноти новинарям каналу вдалося дотриматися тільки у чверті своїх сюжетів. Такий низький показник зумовила відсутність бекґраундів у багатьох новинах, а головне — порушення решти стандартів, без яких не можна вважати сюжет повноцінним із фахового погляду. Автори новин бралися за теми, які вимагають детального висвітлення.

КИЇВ, філія ПАТ «НСТУ» «Київська регіональна дирекція “Центральний канал”»

Загалом на три із шести можливих балів експерти оцінили дотримання в новинах журналістами каналу міжнародних стандартів інформаційної журналістики.

Та перш ніж зосередитися на детальному аналізі за кожним із критеріїв оцінювання, зауважимо, що значна частина сюжетів, які виходять у підсумкових щоденних випусках новин, не релевантна для даної аудиторії. Зокрема, під час моніторингу експерти побачили вісім міжнародних новин. Скидається на те, що місцеві журналісти тяжіють до висвітлення глобальних тем, забуваючи про інформаційні запити мешканців регіону.

Найвищий бал — 0,88 — канал отримав за відповідність новин вимогам стандарту відокремлення фактів від коментарів.  Персоніфіковані посилання на джерела інформації містили лише 66 % проаналізованих новин, а точними були 54 %. Невисокі показники в каналу за стандартом оперативності (0,4), лише у третині (0,34 бала) дотримано балансу думок, а повними та вичерпними були тільки 18 % контенту.

Окрім того, експерти виділили чотири сюжети, які, на їхню думку, не відповідають жодному з базових стандартів. Це, зокрема, сюжет від 11 грудня «Смертельний наїзд на столичній окружній», матеріал «На передовій готують не гірше, ніж вдома», новина за 15 грудня «Нелегка і непомітна робота дільничної поліції» і просто шедевральний сюжет, який вийшов цього ж дня «Безкоштовні курси української мови проводять сепаратистам десантники»:

«Ведуча: Безкоштовні курси української мови проводять сепаратистам десантники — захисники Авдіївської “промки”. Кремлівські найманці щоденно вивчають слова українського гімну і патріотичних пісень. Учні засвоювати матеріал не хочуть і часто брикаються, кажуть наші бійці. Але після виховної канонади у відповідь — замовкають.

Костянтин, військовослужбовець ЗСУ: Кожний день о 6:00 по команді — хлопці включають Гімн України. Бажано 3 рази підряд.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ: Гимн играет, со всех позиций летит на нас. Уже начали привыкать потихоньку. Уже руку к сердцу, наверное, прилаживает. Откуда ни есть вин с России, не с России, но Гимн Украины слухать прийдеться уже, по любому».

Не зрозуміло, коли відбувається ця подія, джерело інформації відсутнє, повідомлення як таке не збалансоване, насичене ярликами й оцінними судженнями тощо. Після перегляду цього сюжету може скластися враження, що «божевільні хлопчики граються у “війнушки” задля власної розваги».

На сюжет за 11 грудня «Красиво жити не заборониш» експертна група хотіла би звернути особливу увагу. Хоча він і не потрапив у категорію «політичної джинси», але зверстаний із неприпустимими порушеннями журналістських стандартів, зокрема, балансу думок.

«Оксана Баран, кореспондент: 7 грудня депутати проголосували за підвищення собі заробітної плати до 17 тисяч гривень і це ще без чисельних надбавок. Тому в 2018 році українцям доведеться витратити на утримання народних обранців в кілька разів більше, зазначають економісти.

Ігор Гарбарук, економічний експерт: Люди, которые стоят у руля и повышают зарплату в самой бедной стране Европы, ну мягко говоря, поступают антиморально. Да, себе повышают зарплаты. Потому что если посмотреть на то, что они предлагают населению Украины. Если, например, сравнивать с тем же 2013 годом. Знаете, у мене просто аналогия такая возникла. В Советском Союзе все сравнивали с 1914 годом. А от мы скоро все начнем сравнивать с 2013 годом. Потому что, например, если даже там средняя зарплата в 2013 году была 3619, вот передо мной цифры, и составляла 443 доллара. То в этом году она у нас 7551 и составляет 277 долларов. Да но безусловно не было сотен процентов повышения горячей воды, холодной воды, отопления на 1030 %, ну и так далее и тому подобное.

Кор.: Експерти говорять, що парламент підвищує собі зарплату, при цьому свідомо зменшує витрати на соціальну політику країни.

Андрій Павловський, політолог: Тобто. Посадовий базовий оклад, від якого ведеться розрахунок зарплати народного депутата, буде складати 17062 гривні. А далі, що цікаво, вони написали, а що премії, надбавки, інші виплати прирівнюються до членів Кабінету міністрів. Я вам скажу, що там як правило премія не менше ніж 50 % від посадового окладу. І всі, ніхто не відміняв, надбавку за так звану інтенсивність справи, що всі отримують чиновники, міністри, в тому числі депутати 50 % теж від посадового окладу. Це буде дорівнювати вже 35 тисяч там з чимось з копійками.

Кор.: Думки політологів одностайні — народні обранці в першу чергу думають про себе й ігнорують добробут простих українцівІ поки люди не зроблять правильні висновки, доти така тенденція продовжуватиметься.

Кирило Молчанов, політолог: В условиях жесткого социально-экономического кризиса, согласно данным ООН последним, 60 % украинцев живут за чертой бедности. И когда депутаты повышают минимальную зарплату на 500 с копейками гривен, что ровняется поднятию на 15 %, а себе повышают на 200 %. То конечно же тут возникают вопросы вообще, скажем так, как они собираются дальше переизбираться.

Кор.: Також експерти зазначили, що підвищення зарплати депутатам залишилось непоміченим. Адже влада досить вдало відволікає увагу українців від цих важливих питань».

Журналістка стверджує: «Тому в 2018 році українцям доведеться витратити на утримання народних обранців в кілька разів більше, зазначають економісти». У коментарі експерта-економіста Ігоря Горбарука немає підтвердження цього журналістського висновку, власне, як і наступних тез автора. Окрім того, перебуваючи в Києві, журналістка могла б узяти коментар хоча би в одного з нардепів і довести до глядача збалансовану інформацію.

Є вади й стосовно забезпечення точності в новинах. Наприклад, із сюжету від 11 грудня «У Національному університеті оборони розпочався семінар з оборонного планування» взагалі не зрозуміло, хто проводить цей захід і за чиєї ініціативи. Через відсутність джерела інформації у глядача може скластися думка, що американські військові приїздять в Україну й нав’язують нашій державі свої оборонні ініціативи:

«Ведуча: У Національному університеті оборони розпочався Семінар з оборонного планування на основі спроможностей, за участі спеціалістів у цій галузі зі Сполучених Штатів Америки. Семінар триватиме п'ять днів. Його мета — демонстрація практичного аспекту оборонного планування на основі спроможностей та подальшого впровадження такого планування у Міністерстві оборони України.

Джон Сімон, представник делегації США: Така система планування, зазвичай, має місце в Міністерстві оборони та Генеральному штабі, тому що саме там рішення імплементуються».

Наявність оцінних суджень зафіксована в низці сюжетів. Наприклад, 12 грудня, матеріал «Мораторій на продаж землі продовжено на рік».

Оксана Барьбан, ведуча: У Верховній Раді запропонували відмінити результати голосування щодо продовження мораторію на продаж землі. Народні депутати продовжили мораторій лише на рік, а не на п'ять, як планувалось раніше. Яка небезпека таких рішень та чи готова Україна відкрити земельний ринок? Дивіться далі у сюжеті.

Тетяна Гаврильчук, автор: 92 % українців висловились проти продажу землі. Володіючи безцінним чорноземом та усіма можливостями для розвитку фермерства, в Україні наразі спостерігається свідоме зниження вартості землі. Всього декілька сімей володіють мільйонами гектарів українських чорноземів, взятих в оренду, та називають себе латифундистами. Відміна мораторію на продаж дозволить їм збагатитися ще більше. Таким чином знищується українське село та відбувається рейдерське по-суті захоплення земель звичайних селян, розповідають громадські діячі.

Автор: Аби відродити українське село необхідно цілеспрямовано розвивати фермерство та сільське господарство. Сьогодні ж, кажуть експерти, в Україні створюються штучні умови для знецінення землі».

Автор сюжету припускається висловлювань оцінного характеру, формулює як аксіому позицію опонентів запровадження в Україні ринку землі. Тож ідея дозволити продаж землі подається як неминуча катастрофа для держави.

Що стосується порушень стандарту достовірності, то персоніфіковані посилання на джерело інформації немає в більшості матеріалів про ситуацію в АТО. А в інших сюжетах бачимо посилання на невідомих експертів, дипломатів та чиновників. Наприклад, як у сюжеті від 12 грудня «Лідери ЄС схвалили продовження економічних санкцій проти РФ на півроку»:

«Оксана Барьбан, ведуча: Лідери Європейського Союзу схвалять продовження ще на шість місяців економічних санкцій блоку проти Росії, накладених через російську анексію Криму і підтримку Москвою бойовиків на сході України. Строк дії санкцій, націлених на енергетичний, оборонний і фінансовий сектори Росії, закінчується в кінці січня 2018 року. “Лідери ЄС, що зустрічаються в Брюсселі в четвер, продовжать їх до середини 2018 року”, — кажуть чиновники і дипломати в Брюсселі».

РІВНЕ, філія ПАТ «НСТУ» «Рівненська регіональна дирекція»

Показник дотримання фахових стандартів у новинах телекомпанії моніторингового тижня склав п'ять балів із можливих шести. Найбільше порушень вимог критеріїв оцінювання зафіксовано за стандартами повноти поданих фактів» (середній бал 0,56), оперативності (0,79) та достовірності (0,87).

Прикладом відсутності повноти інформування глядачів може слугувати сюжет від 15 грудня «Суд поновив на роботі Сарненського прокурора». У ньому журналіст розповідає, що суд поновив на роботі прокурора, якого затримували у «бурштиновій справі» за підозрою у вчиненні злочинів. Однак не повідомляє, в яких саме злочинах підозрювали прокурора, чи то в незаконному видобутку бурштину чи в нерозслідуванні справ щодо бурштину тощо. А в сюжеті за 14 грудня «Подорожчання проїзду у маршрутках» журналіст розповідає про подорожчання проїзду в автобусах із 15 грудня. Але наскільки зросте ціна квитків — так і не сказали. Натомість люди дізналися про граничні суми в копійках за один кілометр залежно від відстані й те, що один із чиновників переконаний, що з «15 грудня не всі піднімуть, а піднімуть десь після нового року». Журналіст у сюжеті так і не дав відповіді, хто, як і коли має затвердити ці тарифи й чому вони почнуть діяти в різні дні, або ж чому відповідей на ці питання не мають чиновники.

Стандарт оперативність не було дотримано у восьми сюжетах. Подекуди центральні телеканали розповідали про ті ж місцеві новини раніше, аніж рівненська РД. Наприклад, само в ефірі «Рівненської регіональної дирекції» 15 грудня вийшов сюжет «Зниклий велосипедист», хоча про цю подію канал «1+1» розповів 14 грудня.

Не оперативно телеканал також повідомив 12  грудня про «Батлибі-боїв і хіп-хоперів» та «Уродженка Рівненщини стала найкращою футболісткою», оскільки ці події відбулися ще 9 грудня та 8 грудня відповідно.

Третім за частотою порушень є стандарт достовірності. Зокрема, 15 грудня в сюжеті «Рівненські заклади профтехосвіти просять гроші» журналіст узагальнює, що «чиновники обіцяють», бо «звернулися освітяни», хоча йдеться про одного чиновника й освітян лише одного чи кількох навчальних закладів. Цей сюжет отримав нуль балів також за баланс думок та повноту, тому що журналіст так і не розповів, чому питання про дефіцит 40 % фінансування підняли за два тижні до кінця бюджетного року. Не повідомляє джерело даних журналіст також в сюжеті від 11 грудня «Після сніжних вихідних ранок понеділка», стверджуючи: «За статистикою медиків, щодня вони фіксують від двадцяти до тридцяти травм, більшість з яких не пов'язана з падінням на слизькій дорозі». Журналіст посилається на анонімних медиків та статистику невідомо за який рік та період. Далі йде коментар лікаря, але він не коментує статистичні дані, а лише говорить про вивихи.

Протягом моніторингового періоду журналісти не завжди дотримувалися стандарту «відокремлення фактів» від коментарів, висловлюючи власну оцінку подій чи людей. Так, двічі порушення стандарту ми виявили у випуску новин за 11 грудня. У сюжеті «100 років Просвіті» журналіст сказав, що «в обласному драмтеатрі урочисто відзначають» подію і, взагалі, «організація виховала покоління національно свідомих українців».

Наступного дня в сюжеті «У Рівному відбулися змагання серед юних гімнасток» журналіст оцінював і зовнішність, і внутрішні переживання гімнасток: «Перед журі юні гімнастки артистично впевнені та граційно вправні», «Конкурсні виступи допомагають приборкати емоції і здолати страх перед публікою», «Хоч розуміють, що запорука успіху — це наполегливі і системні заняття».

СУМИ, філія ПАТ «НСТУ» «Сумська регіональна дирекція» («UA: Суми»)

Експерти зауважили високий рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу — 5,63 бала із шести можливих.

Що ж до виявлених вад, то стандарт, який порушувався найчастіше, — це «повнота поданих фактів» (0,81 бала). Окрім того, у трьох сюжетах зафіксовано порушення стандарту балансу думок (середній бал — 0,89), по одному — за стандартами достовірності та оперативності.

Наприклад, бракувало повноти інформації в сюжеті від 11 грудня «Перший день роботи поліклініки», у якому детально розповідається про переїзд поліклініки в інше приміщення. Але чому поліклініка переїхала — не зрозуміло. Раніше, 5 грудня, в новинах каналу був сюжет про запланований переїзд поліклініки, де розповідали, що в місті прийняли програму розвитку медзакладів третинного рівня і триває їх переформатування. І що переселення поліклініки — це перший етап програми. Втім, про це глядачам не нагадали, і якщо вони не дивилися новини за 5 грудня, то зрозуміти контекст подій їм було важко. Також тут бракує балансу думок, оскільки представлено тільки «позитивні» синхрони медичних працівників, а пацієнтам, які скористалися послугами медзакладу на новому місці, слова не дали.

Не дотримано вимог стандарту повноти й у сюжеті за 15 грудня «Ковзанка на майдані»: залишається незрозумілим, на якій підставі було встановлено ковзанку, це приватна ініціатива, чи міська, скільки платять за оренду ділянки місту тощо. Крім того, тут порушено стандарт достовірності. Журналіст, посилаючись невідомо на кого, каже, що «поки не кажуть, скільки буде коштувати».

Окрім дотримання фахових стандартів та відсутності матеріалів з ознаками замовності, особливістю каналу є й ексклюзивність повідомлень та перебування журналістів телевізії у вирі подій. Наприклад, на каналі велику увагу приділяють темі резонансних судових справ, розповідаючи регулярно в репортажах, на якому етапі перебуває їх розгляд.

ЧЕРКАСИ, філія ПАТ «НСТУ» «Черкаська регіональна дирекція» («Рось»)

Загальна оцінка дотримання фахових стандартів у новинах каналу складає 4,37 із шести можливих балів.

Найкраще в новинах черкащан дотримано вимог стандартів достовірності (0,9 бала) й точності (0,83). Трохи нижчими є показники оперативності — 0,77 бала та відокремлення фактів від коментарів — 0,63. Такими, що відповідають критерію повноти, були визнані лише 43 % проаналізованих сюжетів.

Хоча порушень стандарту достовірності серед сюжетів і небагато, все ж вони трапляються, наприклад, у матеріалі від 11 грудня «На Черкащині через пориви вітру та налипання мокрого снігу знеструмлені 160 населених пунктів, пошкоджено 79 ліній електропередач». Джерело озвучених даних не вказано, відповідно, «просідає» достовірність і повнота. Більшість коментарів у сюжеті дають представники ДСНС, і можна лише припустити, що це їхні дані.

Порушення стандарту оперативності — поодинокі, але трапляється, що новини виходять через значний проміжок часу після подій, про які в них ідеться. Наприклад, сюжет від 11 грудня «Потяг єднання України “Труханівська Січ”» описує старт потягу, який насправді рушив у мандри Україною ще 8 грудня. А в матеріалі з цього ж випуску новин «Виставка традиційного українського одягу в Черкаському краєзнавчому музеї» взагалі йдеться про виставку, яка, вочевидь, відкрилася 4 грудня. Пояснити тижневе відставання досить простої новини, яка не потребує додаткового пошуку героїв чи експертів, досить важко. Цей також відзначений експертами і як такий, що порушує стандарт повноти, адже не вказано, чиї роботи представлені на виставці, під якою назвою вона проходить, скільки часу триватиме тощо.

Закономірно, що стандарт повноти є найменш витриманим, оскільки на нього впливає порушення решти критеріїв оцінювання. Окрім того, є й сюжети, де цей стандарт порушено через брак вичерпного інформування глядачів про всі обставини подій. Наприклад, у матеріалі від 13 грудня «Обливаються холодною водою навіть за мінусової температури щодня і за будь-якої погоди вони загартовуються» немає інформації, як довго працює гурток здоров’я, що, відповідно, не дозволяє позитивно оцінити й оперативність: очевидно, що новина могла з’явитися й місяць тому, а можливо, діти саме цього дня вперше вийшли надвір. А в сюжеті від 14 грудня «Психологічний тиск, фізична розправа та нищення техніки — порушення прав журналістів» спостерігається постійне оперування нечіткими формулюваннями, як-от «злочинів та порушень прав журналістів в Україні безліч», — каже ведучий, без посилання на будь-які цифри. У сюжеті є така інформація: «Айдар Ботагаров, радник представника ОБСЄ з питань свободи медіа: Количество нарушений прав журналистов растет. Растет количество инцидентов с применением каких-то силовых акций». Але в матеріалі так і не наведена порівняльна статистика, — є тільки коментар голови НСЖУ Сергія Томіленка, який вказує на 85 фактів прямої фізичної агресії відносно журналістів.

Кореспондентам варто звернути увагу, що моніторинг свободи слова проводять різні експертні середовища, зокрема, стан свободи слова в Україні вимірює всесвітньо відома організація «Репортери без кордонів», в Україні ґрунтовні дослідження проводить партнерська організація «Репортерів» ГО «Інститут масової інформації», і їхні дані відрізняються від озвучених головою НСЖУ в рази. Тож у цьому випадку можна говорити і про неповноту, і про порушення точності й балансу. Також дивує, що регіональне медіа не поцікавилося, чи є серед зафіксованих фактів випадки у Черкасах чи області. Матеріал міг би суттєво виграти, якби мав конкретні місцеві приклади з коментарями потерпілих та / або поліції.

Зафіксовані й кілька випадків порушення балансу думок, але виявлені випадки не є критичними та грубими. В усіх конфліктних ситуаціях враховано позиції кількох дотичних сторін. А от у сюжетах, де конфлікту як такого немає, можна говорити про неповну збалансованість. Наприклад, як у новині від 14 грудня «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції». Жалобний пам’ятний захід відбувся на території Інституту пожежної безпеки біля меморіалу ліквідаторам. А коментують подію тільки посадовці вишу, бракує самих ліквідаторів, які можуть пригадати ці події, або ж їхніх рідних, котрі можуть говорити від їхнього імені.

Чимало зауважень є до відповідності новин вимогам стандарту відокремлення фактів від коментарів. Оцінні судження журналістів новин на каналі мають системний характер. Скажімо, в сюжеті від 14 грудня «В Черкасах провели квест “Скарб козацького міста”» ведучий та кореспондент не шкодують епітетів: «Поринути у незвичайний світ пригод, дізнатися більше про рідні Черкаси, і, врешті, знайти справжній черкаський скарб ... Проте дійшли до фінішу лише найзавзятіші. Івану і його команді шукачів пригод, аби здобути першість, не вистачило зовсім трішки наполегливості».

Найнижчу оцінку отримав сюжет про порятунок корови Зорьки від 15 грудня «Шполянські рятувальники витягнули із ями корову». Все повідомлення полягає у викладені ведучим такого закадрового тексту: «Шполянські рятувальники витягнули із ями корову. Жителі с. Кринки викликали ДСНСників після того, як тварина зникла. Знайшли худобу у жомовій ямі. Діставали корову Зорьку рятувальники гуртом, щоб не нашкодити, витягнули її за допомогою лебідки і трактора. Після рятувальної операції тварину оглянув ветеринар — травм Зорька не отримала».

На погляд експертів, у даному матеріалі порушено всі стандарти, крім точності — подія справді відбулася в селі Кринки. Втім, ані про обставини інциденту, ані час події, джерело інформації та решту деталей, як і жодного коментаря в сюжеті немає. Цей матеріал, на думку експертів, є одним із небагатьох, що порушує стандарт повноти не через наявність інших порушень, а як такий. Подія в межах села Кринки явно непересічна, але яка її суспільна значущість для решти аудиторії каналу, також лишається загадкою.

ЧЕРНІГІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція» («Сівер-Центр»)

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики журналістами каналу експерти оцінили на 3,92 бала із шести можливих.

Найнижчим є показник оперативності: тільки у восьми із 26 сюжетів описані в них події можна впевнено ідентифікувати в часі, або новини про них «свіжі» (0,31 бала). Посередні значення мають показники балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти поданих у новинах фактів — по 0,58 бала. Натомість досить високі показники продемонстровані за стандартами достовірності — 0,96 бала й точності — 0,92.

Зазначимо, в чималій кількості сюжетів телекомпанії трапляються порушення одразу кількох стандартів. Наприклад, як у матеріалі за 13 грудня «Гонконг, Дрезден і Мічіган — назви трьох штамів вірусу грипу». Для початку — порушено вимоги стандартів достовірності й точності: «Епідемічна ситуація щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції в області відповідає середньорічному рівню, стверджують медики. За тиждень захворіло 3600 дітей та 1600 дорослих і це нижче епідпорогу на 50 %. Така ситуація, за прогнозами фахівців, протримається до січня…».

Із тексту не зрозуміло, про який тиждень ідеться, адже сюжет вийшов в ефір у середу. Окрім того, бачимо посилання на невизначених «медиків» та «фахівців», до яких глядачу пропонують дослухатися. Не дотримано й стандарту балансу думок — у кадрі фігурує єдина особа, яку можна вважати експертом, — лікар Андрій Мороз.

До того ж бачимо фактологічні протиріччя. На початку сюжету наведено цитату Андрія Мороза: «Ліків не існує, тільки вакцинація, на даний час. Тому вакцинуватись потрібно було в жовтні, листопаді». Трохи згодом чуємо від кореспондента: «На сьогодні в області проти групу вакциновано 2000 людей, із них 600 дітей привели батьки, оплативши медпрепарат за власний рахунок. Не пізно це зробити і зараз…».

Що ж до порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, то дуже виразно оцінні судження помітні в сюжеті від 14 грудня «Герой України Леонід Каденюк…» Очевидно, журналіст хотів додати сюжетові драматизму, та врешті вийшло таке: «На початку грудня 1997 року він повернувся із 15-денного польоту в космос на американському шатлі NASA “Колумбія”. Герой України Леонід Каденюк не міг бути впевнений, чи повернеться із цього польоту. Через шість років “Колумбія”, яку знімали у фільмі-катастрофі “Армагеддон”, насправді зазнала аварії і сім астронавтів загинули. Але у маленького хлопчика Леоніда була мрія — стати космонавтом».

Бракує чернігівським новинам і балансу думок. Показовим у цьому сенсі є сюжет «Повернути театр до дитячих садків» від 13 грудня, в якому йдеться про заборону виступів невідомого театру або театрів (автори сюжету протягом кількох хвилин не знайшли можливості уточнити це) в дитячих садках міста. Мовляв, батьки — за, навіть петицію створили, міське управління освіти теж не проти, але тільки за дотримання певних вимог. Які, до речі, виглядають дещо дивними та вимагають роз’яснення експертів, зокрема таке: «Кор.: Послуги комерційного характеру мають надаватись законно на підставі відповідного договору, каже начальник управління освіти Василь Білогура.

Василь Білогура: Є прохання до всіх юридичних осіб, в тому числі до театру. Якщо вони хочуть надавати комерційні послуги на території навчального закладу, то це все має відбуватися до правил і норм чинного законодавства. Їм необхідно заключити договір оренди приміщення й надавати послуги».

Підбиваючи підсумки, наприкінці сюжету кореспондент повторює позицію чиновника: «Вистави в дитячих садочках справа потрібна й корисна. Але відбуватися вони можуть тільки на основі підписання відповідних угод, — позиція влади». А ось позиція театру залишилася невідомою. Глядач так і не зрозумів — якщо є петиція відновити вистави, то їх заборонено проводити? Якщо ні — чому з’явилася петиція? Чому виникла потреба роз’яснювати глядачеві умови укладання договорів? І чому в сюжеті відсутня точка зору адміністрації театру?

 Фото: Facebook-сторінка «UA: Суспільне мовлення» 

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus