Дослідження очікувань населення України щодо суспільного мовлення

Reuters/Neil Hall

Дослідження проведено з 14 по 16 вересня 2013 р. шляхом репрезентативного телефонного опитування міського населення України віком від 18 років. Кількість опитаних складає 1,003 особи. Статистична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту з імовірністю 0,95 для показників близьких до 50%, не перевищує 3,2%.

Абсолютна більшість опитаних (87%) зазначили, що у Наглядовій раді Суспільного мовлення вони бажали би бачити представників громадськості. Включення до складу Наглядової ради представників Кабінету Міністрів України та представників парламентських фракцій хотіли би лише 16% та 24% опитаних, відповідно.

Більшість учасників дослідження (67%) погодилися з тим, що загальнонаціональне суспільне мовлення має фінансуватися виключно з державного бюджету протягом перших чотирьох років. Водночас допустимим джерелом фінансування суспільного мовлення держбюджет вважають 52% опитаних. Щодо альтернативних джерел фінансування, значна частина опитаних вважають допустимим фінансування суспільного мовлення з доходів від реклами (35% опитаних) чи пожертв українського бізнесу (24%). Ті, хто вважає, що суспільне мовлення в теперішньому часі може фінансуватися з абонентської плати, складають лише 8% опитаних. 

Оцінки опитаних щодо планів створення суспільного телебачення на базі Національної телекомпанії України були неоднорідними. Зокрема, більшість опитаних вважають, що використання бази Національної телекомпанії України зробить суспільне мовлення «нездатним» або «скоріше нездатним»: дистанціюватися від політичного впливу (62%), та зберегти дистанцію від інтересів органів держави (62%). У той же час, більшість респондентів вважають, що використання бази Національної телекомпанії України зробить суспільне мовлення «здатним» або «скоріше здатним»: надавати зважене висвітлення різних точок зору (57%), представляти інтереси усіх соціальних груп (54%), і внести вклад в укріплення національної ідентичності та цілісності суспільства (50%). Стосовно свободи слова, думки респондентів розділилися: 41% вважають, що база Національної телекомпанії позитивно вплине на здатність суспільного мовлення забезпечувати свободу слова, у той час як 43% опитаних говорять про негативний вплив.

На думку відносної більшості респондентів дослідження, головна відповідальність за реалізацію проекту суспільного мовлення лежить на владі – 39%. Другою за кількістю згадувань є спільна відповідальність «і влади і опозиції» – 21%. 13% опитаних вважають народ України відповідальним за реалізації даного проекту. Лише 2% респондентів покладають відповідальність тільки на опозицію.

Нагадаємо, що розгляд законопроекту  «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у другому читанні в сесійній залі Верховної Ради заплановано на завтра, 19 вересня.

Нижче наведено графіки, що ілюструють результати дослідження.

Мал. 1
Хто на Вашу думку повинен входити до Наглядової ради Суспільного мовлення?
(можливо декілька варіантів)

Мал. 2
Які з форм фінансування загальнонаціонального суспільного мовлення є допустимими в Україні за сьогоднішніх умов?
(відсоток до всіх опитаних) (можлива лише одна відповідь)

Мал. 3
Чи погоджуєтеся Ви з наступними твердженнями чи не погоджуєтеся: «Загальнонаціональне суспільне мовлення має фінансуватися виключно з державного бюджету протягом перших чотирьох років »?
(відсоток до всіх опитаних) (можлива лише одна відповідь)

Мал. 4
Хто несе головну відповідальність за успішність реалізації проекту Суспільного мовлення?
(відсоток до всіх опитаних) (можлива лише одна відповідь)

Мал. 5
Якою мірою, на Вашу думку, організаційна база Національної телекомпанії України здатна забезпечити Суспільному мовленню виконання таких завдань?

comments powered by Disqus