Тетяна Кисельчук: Японський суспільний мовник NHK має великий вплив: як за репутацією, так і за рейтингами

Представники НСТУ у травні 2018 року за підтримки Посольства Японії в Україні вже вкотре відвідали з навчальним візитом японське суспільне мовлення NHK. Цього разу до делегації увійшли працівники просвітницького і спортивного напрямів ПАТ «НСТУ». Українська делегація побувала в трьох містах: Токіо, Осака та Кіото. В перших двох – навчалися, в третьому – були на екскурсії.

Тепер, за словами генеральної продюсерки просвітницького напряму, деякий отриманий досвід вона спробує втілити й на українському суспільному. Про найяскравіші враження, а також про ставлення працівників NHK до своєї роботи, Тетяна Кисельчук розповіла в бліц-інтерв’ю сайту «Суспільне. Детектор медіа».

–  Тетяно, яка була мета поїздки? Де побували, з ким були зустрічі?

– Основною метою було навчання. Наша поїздка – це коротке стажування в NHK (суспільне мовлення в Японії), яке продовжувалося 16 днів. Я б назвала це  першим наближенням, знайомством.

Кожного дня ми спілкувалися з продюсерами різноманітних дитячих освітніх програм, а також проектів, пов’язаних з інклюзивністю.

– Що вас найбільш вразило на суспільному Японії? Який досвід, отриманий в Японії, ви хотіли б втілити на НСТУ?

– Я була вражена великою кількістю речей, але з них можна виділити шість найважливіших особисто для мене:

Інклюзивність

У місті Осака ми ходили на запис програми «Без бар’єрів», в якій ведучі з інвалідністю (один - хворий на церебральний параліч (веде програму уже 10 років), друга - дівчинка без рук, третя - хвора на розсіяний склероз на гострій фазі) ведуть передачу невимушено, багато посміхаються, жартують, але при цьому піднімають надважливі серйозні соціальні проблеми. Загалом атмосфера багатьох програм, пов’язаних з інклюзивністю демонструє, наскільки розвинене японське суспільство.

У новому сезоні ми збираємося запустити передачу про толерантність (якщо осяйні високопосадовці виділять бюджет згідно з законом). Тому досвід цієї передачі для нас безцінний. Показувати суспільство різних та рівних, безумовно, одне із основних завдань суспільного мовлення.

Культура повсякденного життя

Від ввічливості до дбайливого ставлення до простору.

Влітку ми запустимо «Пізній ранок шоу на «UA: Культура», в якому обов’язково буде рубрика про культуру повсякденного життя.

Підхід до дитячих програм

Найбільше вразило, як спеціалісти в NHK уміють поєднувати: 1. розвиток абстрактного мислення; 2. повсякденні потреби дітей; 3. легкість подачі матеріалу.

Знання, які ми отримали, такі собі tips&tricks, нам обов’язково знадобляться в наступному сезоні лялькового шоу «Додолики».

Технологічність

Дослідницький центр Суспільного мовника в Японії NHK був створений у 1930 році. Сам мовник NHK створено у 1924 році. Наразі в дослідницькому центрі NHK розробляють систему, котра дозволить провести 8K в кожний дім. (В той час, коли ми з SD на HD ще не перейшли).

Нам знадобляться роки, а то і десятиліття, щоб мати те саме, що в Японії, але і NHK не з учора існує.

Методичність

На кожній зйомці у кожного члена команди є інструкції-книжки, в яких описано, хто, куди і за чим рухається. Особливо, потішили оператори, які працюють так виважено, наче науковці. Всі ці мануали нам треба розробити і написати. Це оптимізує величезну кількість процесів.

Я збираюся цього року спробувати написати мануал хоч на одну програму, і зрозуміти, наскільки це полегшить життя знімальній групі. 

Міжнародний формат

У 2009 був запущений NHK World, підготовка якого зайняла п’ять років. Майже всі суспільні мовники мають міжнародний канал, який правдиво висвітлює ситуацію в країні на світ. Це надважливо в світі геополітики та інформаційних війн.

Також дуже корисним в міжнародному контексті є існування премії, на яку ми збираємося подати декілька проектів.

– Як працівники NHK ставляться до своєї роботи?

– З одного боку, виважено та спокійно. Субота, 9 ранку, всі на знімальному майданчику, ніхто не запізнився, ніхто не кричить, кожен знає, що робити. З іншого боку, з надривом: багато правил всередині самої людини, не дай Боже невчасно щось сказати, або здатися неввічливим. Це японська культура, котра створювала сучасного японця багато років. Ми, українці, інші, і це нормально, але деяких речей нам справді треба повчитися у японців, наприклад, дисципліні.

– Як японці ставляться до свого суспільного мовника? Чи вважають важливою його місію?

– Не можу конкретно відповісти на це питання, так як майже не спілкувалася з людьми «за лаштунками». Японці не дуже добре знають англійську. Але зі стажування знаю, що NHK має великий вплив: як за репутацією, так і за рейтингами.

– Чи велика кількість людей займається на  NHK виробництвом просвітницьких програм? Які цікаві проекти ви там побачили?

– Так, дуже велика кількість. Порахувати складно, але на кожну програму (виробництво яких я бачила  власними очима) команда зазвичай більша, ніж у нас десь втричі, а то і в чотири рази.

Всі проекти були цікавими, але не все можна імплементувати в українське мовлення, іноді через естетику, іноді через технічні можливості, іноді – просто через брак коштів.

Фото: з архіву Тетяни Кисельчук

comments powered by Disqus