Менеджер Чернігівської філії Вадим Соколюк: «Філія подала чотири проекти на пітчинг, два з яких пройшли у другий тур»

Після оголошення результатів конкурсу на керівні посади у філіях Національної суспільної телерадіокомпанії України стало відомо, що менеджером Чернігівської регіональної дирекції (телеканал «Сівер-Центр», обласне радіо / FM-радіостанція «Чернігівська хвиля») став Вадим Соколюк. За фахом юрист, працював начальником юридичного відділу в одній із приватних компаній, був депутатом Чернігівської міськради від фракції «Самопоміч». На запитання сайту «Суспільне. Детектор медіа» чому він вирішив податися в медійну сферу, Вадим Соколюк відповів: «Я досить давно стежу за реформою суспільного мовлення». У перші дні на новому робочому місці він окреслив своє завдання: «Я з позиції менеджера буду робити все для того, щоб колектив працював не під напруженням, а вільно творив».

Сайт «Суспільне. Детектор медіа» розпитав менеджера Чернігівської філії про його обов’язки в компанії, діалог із владою, чи вдалося створити творчу атмосферу в колективі, які проблеми виникли під час скорочення штату на 53 одиниці та про виклики і плани на найближчий час.

Вадим Соколюк

— Вадиме, що входить у ваші обов’язки як менеджера Чернігівської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України?

— Фактично я виконую функції директора. У моїй відповідальності вся адміністративна частина, маю довіреність, надану головою правління НСТУ Зурабом Аласанією, на права підпису на офіційних документах. Уся поштова кореспонденція проходить через мене. Я надаю офіційні відповіді, звертаюся від імені регіональної дирекції до органів усіх форм власності, підписую фінансові документи для господарської діяльності.

Окрім того я тісно співпрацюю з продюсером філії Артемом Шелковим, якого разом зі мною обрали у грудні 2017 року на конкурсі. Він керує створенням контенту, подає мені пропозиції, які я затверджую.

— Які плани як менеджер ви маєте на найближчий час?

— Я як менеджер є обслуговуючим персоналом для креативних працівників і маю на ділі реалізувати ті задуми, які вони пропонують. Недавно переді мною стояло завдання замінити декорації у студії програми «Ранок на Сівер-Центрі». Завдяки київській дирекції ПАТ «НСТУ», яка допомогла з меблями, нам вдалося за короткий час втілити ці зміни в життя.

Наразі в нас є необхідність з’їхати з орендованого приміщення. Чернігівська філія працює у двох приміщеннях: власному будинку радіо та орендованому приміщенні, де функціює телецентр. Нам вдалося вже звільнили майже третю частину площі приміщення, за оренду якого ми платимо більше 1 млн на рік. Як мені сказали, до 2000-х років це була символічна плата за 1 грн. Пізніше плату за оренду нараховували згідно з ринковою ціною. Це приміщення належить облраді (51 % власності), інша частина — приватному підприємцю.


Чернігівська філія НСТУ стає майданчиком для кретивних людей і молоді

— Яким чином виділяються кошти на оренду? У всіх філій однаковий бюджет, який ви розподіляєте на оренду, виробництво контенту тощо? Чи надають для філії окремо кошти на оренду?

— Кожна філія, яка орендує приміщення, дає заявки до ПАТ «НСТУ» на оренду та оплату комунальних послуг. Немає такого, щоб на філію виділили 2 млн грн, які ми витратили б лише на оренду. Сьогодні ПАТ «НСТУ» веде послідовну політику того, щоб у всіх регіональних компаніях звільнили орендовані приміщення. Знаю, що станом на 1 квітня в багатьох регіонах вдалося цього досягти. Ми також найближчим часом хочемо звільнити другу третину орендованого приміщення та паралельно займаємося прокладанням кабелю між будинком радіо і Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ), без якого не можемо звідти транслювати телевізійні програми. Лише після того, коли вирішимо питання з кабелем, зможемо повністю переїхати у власне приміщення.

— Чи вдасться телебачення й радіо об’єднати в одному приміщенні?

— У нас немає іншого виходу. Наразі ми бачимо вирішення цією проблеми наступним чином: у будинку радіо розмістимо всі виробничі студії. Нам потрібно облаштувати телевізійні студії для трьох обов’язкових проектів — «Ранку», новин і «Теми дня». Студії, де будемо знімати окремі програми, плануємо орендувати погодинно, наприклад, у кафе, де є гарний антураж. Це буде набагато дешевше, ніж орендувати площу, опалювати її, оплачувати комунальні.

Колектив радіо «Чернігівська хвиля» має стати частиною каналу «Сівер-Центр»

— Як вам вдалося звільнити частину приміщення — у зв’язку з оптимізацією штату, уніфікованою сіткою?

— Здебільшого це стало можливим завдяки тому, що в одному кабінеті тепер працює більше людей. Ми звільнили адміністративні площі. В орендованому приміщенні поки що залишилася виробнича частина, де вже понад 15 років розташована телевізійна студія. Ми могли би швидше справитися з переїздом, якби мали кращу техніку. Якби фінансування відбулося на 100 %, як передбачено законом, то ми суттєво пішли б уперед щодо плану виконання по техніці. Сьогодні ми намагаємося виходити з того, що є, і при тому забезпечувати якісний ефір.

Під час зйомок програми «Ранок на Сівер-Центрі»

— Яка техніка потрібна насамперед?

— У радійній студії маємо великі проблеми з мікрофонами, пультами, навушниками, які випущені 1961 року чехословацькою компанією «Тесла». У зв’язку з цим програємо в якості звуку. На телебаченні маємо негаразди з комп’ютерами, за якими досить важко працювати для обробки відео. У нас застарілий телевізійний журналістський комплект (ТЖК), камери знімають у форматі 4:3, тоді як більшість телеканалів уже виходять у широкоекранному форматі 16:9. Ми націлені перейти на трансляцію у форматі 16:9, та для цього потрібно замінити всі камери. У центральній дирекції НСТУ нам кажуть, що треба трішки почекати, зважаючи на те, що в інших філіях є ще більші проблеми, ніж у нас.

— Зі всіма менеджерами філій підписали договір на рік із можливістю продовжити на чотири. Чи вдасться показати результат за цей час, зважаючи, що через недофінансування руки зв’язані в багатьох аспектах?

— Це виклик для мене особисто, адже з грошима багато хто може вирішувати завдання і впроваджувати реформу. Сьогодні вміння менеджера філії полягає в тому, щоб викручуватися, шукати людей, які допомогли би. За це я дуже вдячний колективу, який із розумінням ставиться, коли ми просимо залишитися після роботи й допомогти щось зробити, людям, які на волонтерських засадах розвивають компанію. У грудні закінчиться мій контракт — якщо продовжать, це означатиме, що справився, якщо ні — буду щось думати.

Вадим Соколюк із менеджеркою Чернівецької філії НСТУ Ольгою Гришин-Грищук

— Як склалася комунікація з колективом? Чи є нині у філії люди, які досі працюють, але не готові до змін, які відбуваються на Суспільному?

— Якщо такі є, то вони це майстерно приховують. Всі за те, щоб у нашій компанії було престижно працювати. Не лише заробітна плата робить престижність, а й ті люди, з якими ти працюєш, і ті результати, які показуєш. У нас є ветерани журналістської діяльності, які з позитивом ставляться до тих змін, що відбуваються.

Ми отримали хороші відгуки про щомісячну програму «Звіти. Наживо», яка стартувала в березні. У першому випуску перед громадою у прямому ефірі звітував міський голова Чернігова, який має великий досвід політичної діяльності, неодноразово був депутатом Верховної Ради. Мені здається, що й міському голові сподобався такий формат програми, коли все було по-чесному, ставили незручні запитання, багато людей телефонували у прямий ефір, писали у Фейсбук. Люди відчули, що вони не статисти, а напряму можуть запитати представників влади і зробити висновки, наскільки вони відкриті до діалогу.

Керівництво філії в одній із ранкових програм стали гостями прямого ефіру 

— Вадиме, ви ще самі недавно займалися політикою й добре знаєте місцевих чиновників. Чи всі будуть готові до відвертої розмови і справжнього звіту?

— Кожен політик робить висновки після свого публічного виступу. «Тема дня», «Звіти. Наживо» — це прямоефірні програми, це не той випадок, коли щось не те сказав, а тоді підмонтували, вирізали — і все добре. Для кожного політика це добрий шанс спробувати себе в ролі спікера, який може вправлятися з відповідями на запитання. Ми прагнемо, щоби приходити на Суспільне й розмовляти з людьми у прямому ефірі стало престижно. Ми хотіли би, щоб самі політики хотіли би потрапити до нас на ефір, тому що нашому ЗМІ довіряють.

— Чи звертаються до вас політики із проханням посприяти у виході якогось сюжету тощо?

— До мене особливо ніхто не звертається. Правління НСТУ пояснило суспільству, хто за що відповідає. Політики знають, що менеджер не має відношення до контенту. Буває, що у філію звертаються з листами висвітлити якусь тему, такі звернення розписую на продюсера, й він уже вирішує, як відповідати. Це його відповідальність.

Вадим Соколюк чітко розділяє обов'язки менеджера і продюсера філії

— Чи працюють у філії нові люди, які прийшли разом із вами у команду?

— У філії, крім менеджера і продюсера, яких обрали на конкурсі, є ще кілька ключових посад. Це шеф-редактор новин, у підпорядкуванні якого Бюро телерадіоновин. Цю посаду обіймає Алла Скорик, яка була власкором «1+1» по Чернігівській області. Новою людиною також є продюсер телебачення Денис Козлов, який пітчингує програми і презентує їх раді генпродюсерів у Києві. Ще є декілька нових людей, які обіймають менші посади.

— Ваші проекти пройшли на другий етап, коли потрібно допрацювати фінансову складову?

— Філія подала чотири проекти на пітчинг, два з яких пройшли у другий тур. Ми запропонували історичну та музичну програми. Раніше ніхто з нашої команди не пітчингувався, було досить корисним побувати в цій ролі.

— Сьогодні до складу Чернігівської дирекції входить корпункт у Новгороді-Сіверському, де раніше була повноцінна регіональна філія. У вересні Чернігівська ОДА виступила проти ліквідації Новгород-Сіверської філії НСТУ. Як тепер ви співпрацюєте з корпунктом?

— Коли я став менеджером філії, стикнувся з ситуацією, що радіо і телебачення жили своїм життям, частина людей не були знайомі між собою, хоча працювали в одній компанії. Це було пов’язано з тим, що радійники й телевізійники працювали в різних приміщеннях, віддалених одне від одного. А тут ще до нас приєднався корпункт у Новгород-Сіверську. Тож тепер ми завжди пояснюємо людям, що маємо об’єднатися, немає такого, що хтось працює на радіо й не має відношення до телебачення, і навпаки. Ми займаємося тим, щоби працівники стали універсальними, будемо практикувати заміни, щоби почергово працювали на радіо і телебаченні. Нам важливо зробити всіх однією сім’єю. Тож після того, як у структуру Чернігівської дирекції ввійшла Новгород-Сіверська філія, я намагався донести колективу, що це такі ж колеги, як у сусідньому кабінеті, тільки вони працюють за 170 км від Чернігова. Сьогодні нам вдалося налагодити комунікацію. Щоранку шеф-редактор новин проводить планування, в якому по скайп-зв’язку беруть участь журналісти з Новгород-Сіверська. Буває, що їм із Чернігова дають завдання або ж вони самі пропонують теми. Раніше Новгород-Сіверська філія жила окремим життям, як і всі ОДТРК.

Вони транслювали контент власного виробництва на 100 Вт обладнанню навкруги Новгород-Сіверська, тобто варилися у власному соку, мовили самі для себе. У політиків були побоювання, що НСТУ закриває прикордонну філію. З 1 січня 2018 року в тестовому режимі Чернігівська регіональна дирекція почала мовити у прикордонних районах через ті передавачі, якими користувалася Новгород-Сіверська філія. Нині глядачі Новгород-Сіверщини бачать, що відбувається на Чернігівщині загалом і ті самі сюжети, які роблять їхні земляки. Відповідно вся область бачить, що відбувається у Новгород-Сіверську. Журналісти корпункту виробляють не тільки сюжети для новин, а й для «Теми дня» чи ранкової програми. Крім того, Новгород-Сіверська філія працює і для Сумської області, закриває північні райони області, це логістично дуже зручно.

Одне з перших, за що взялися керівники філії, це оновлення студій

— Із 2 квітня в Чернігівській філії має бути 85 штатних посад, а було 138. Чи вам вдалося провести скорочення без судових справ і конфліктів.

— Загалом ми маємо 96 посад із врахуванням, що 85 штатних одиниць у Чернігівській дирекції і 9 осіб у корпункті в Новгород-Сіверську, де є ще два вільних місця, на яких особи в декретних відпустках. Сьогодні нам негайно потрібно вирішити питання об’єднання працівників телебачення і радіо в одному приміщенні, на яке розрахований новий штат. У зв’язку з тим, що колектив розпорошений територіально, складно замінювати тих, хто йде у відпустку чи на лікарняний.

Олімпіада-2018 та Паралімпійські ігри для багатьох мешканців Чернігівщини по-новому відкрили колишню ОДТК, яку тепер все більше людей у регіоні називає «Суспільне. Чернігів»

— Як ви просуваєте бренд Суспільного на нейтральних майданчиках?

— Ми очікуємо присвоєння логотипу «UA». Як нам повідомляє Київ, є таке рішення, що нас перейменують на «UA: Чернігів». Після цього будемо розгортати серйозну кампанію стосовно ребрендингу, що таке Суспільне та як ми працюємо.

Уже сьогодні можемо похвалитися результатами, що все більше людей на Чернігівщині називають нас не «державна телерадіокомпанія», а «Суспільне. Чернігів». Це стало можливим завдяки нашим івентам: фан-зоні і прес-центру під час Олімпіади і Паралімпіади. Протягом місяця в нас побувало багато гостей, які сотні разів почули, що ми — Суспільний мовник. Ми приділили велику увагу біатлону, зважаючи на те, що Чернігівщина — край біатлонної слави. Весь цей час працювали понаднормово. Фан-зона і прес-центр були у студії, де ми зранку знімали ранкову програму, тоді запрошували гостей, серед яких були чемпіони, а ввечері переробляли все для зйомок «Теми дня».

Тепер ми хочемо організувати фан-зону до «Євробачення-2018». Ми вважаємо, що такі івенти є досить корисними, Суспільне має бути не лише телебачення і радіо, а також те місце, де збираються всі небайдужі, креативні й ті, хто рухає Україну вперед.

Фото: фейсбук-сторінка Вадима Соколюка та Чернігівської філії НСТУ

comments powered by Disqus