osvita.mediasapiens.ua

Суспільне мовлення для всіх? Ні, не бачили

Днями я відвідала селище міського типу Чаплинка на Херсонщині, звідки до кримського міста Армянськ - 32 км, а до Херсону – 141 км. У селищі більшість людей розмовляють красивою українською. Бібліотекарка Лідія Бугайова каже, що Чаплинку заснували 25 сімей із Полтавщини. За останні два роки в людей проявився патріотизм і любов до рідного краю, яких раніше вона не спостерігала.

У селищі станом на 1 січня 2016 року проживало 9 768 осіб. І майже ніхто з них не знає, що Перший національний ще з 7 квітня 2015 року став «UA: Перший». Вони взагалі про такий канал ні слова не чули. І місцевий телеканал «Скіфія» (Херсонська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України) майже ніхто не дивиться. «У нас майже кожен будинок має супутникову антену. Є можливість дивитися сотні каналів, серед яких не має ніякого UA: Перший. Та й Скіфії, здається, теж не бачила», – пояснює одна працівниця культури.

Переді мною вона телефонує дочці, яка користується цифровим телебаченням. «У тебе показує Скіфія?» Коли чує, що серед 32 каналів є «Скіфія», полегшено зітхає. Хтось у Чаплинці все таки час від час дивиться обласне телебачення.  

«Скажіть там у Києві, що ми теж хочемо дивитися суспільне мовлення, про яке ви нам розказали», – просять на прощання жінки.

Цього року Великдень я святкувала на Тернопільщині в селі неподалік княжого міста Теребовля. У селі проживає, якщо не помиляюся, більше тисячі людей.  Так само, як і в Чаплинці на Херсонщині, майже біля кожної хати видніється супутникова антена. У районному центрі є кілька точок, які встановлюють тарілки і налаштовують канали. Це своєрідна «пальонка», за яку ніхто не платить абонплати. Коли власники антен чують, що за супутникове телебачення треба платити, спочатку їхні брови піднімаються трикутником від здивування, а тоді вириваються нецензурні слова.

Одного вечора я поставила собі за мету знайти серед сотні каналів «UA: Перший». Не може такого бути, щоб колишнє державне телебачення було відсутнє в цьому потоці. Я знайшла «Тису-1» (Закарпатська філія НСТУ), «До ТеБе» (Донецька філія НСТУ), «Культуру», «UA: Крим», але не колишній Перший національний.

«Я люблю "Культуру". А ще часом дивлюся "Крим". Недавно дивилася прекрасний фільм про Дмитра Гнатюка. Аж захотілося його записати і показати дітям на уроці української літератури», – каже вчителька Марія Застравна.

Перед тим, як сісти в потяг на Тернопільщину, я писала новину на сайті «Суспільне мовлення» про трансляцію великодніх богослужінь із Володимирського собору та Києво-Печерської лаври на «UA: Першому». Але вдома у батьків, де в одному будинку є старе, ще з мого дитинства аналогове телебачення, а в іншому будинку – супутникове мовлення, я не змогла подивитися трансляцію. Аналогова антена, як виявилося, крім «Інтера» і «1+1» з горем пополам, більше нічого не тягне. «UA: Перший» страшенно шипить, не має зображення, ні слова не розібрати. Хочеться з нервів викинути телевізор через вікно або переключити на «Інтер». На супутниковому мовленні богослужіння транслював «UA: Крим», що врешті врятувало ситуацію.

Я згадала, що в лютому НСТУ попереджало усіх, що переходить із супутника Amos 2 на супутник Amos З, і потрібно буде змінити налаштування. Знайшла новину про це: «Телеканал «UА:Перший» (UA:Pershiy, кодування BISS) – код надається за особистим зверненням до оператора за адресою cz@ntu.ua». Написала листа з проханням надати код. Пройшло півроку, а мені досі ніхто не відповів.

Знайшла на форумах десятки коментарів із проханням допомогти налаштувати «UA: Перший». «Хочу подивитися футбол, а  "Перший" не працює. Що робити?», – як я вас розумію, подумала я, прочитавши …надцятий коментар.

При можливості поцікавилася у технічного директора НСТУ Юрія Бойчука, що робити, коли в селі ніде не можу подивитися «UA: Перший», як бути з девізом, що суспільне мовлення має бути доступне в кожному куточку України. Почула далеко невтішну інформацію.

«Покриття виконує концерн РРТ. У нього стоять аналогові передавачі приблизно в 400 точках. Концерт РРТ, як отримав свою мережу у Радянському союзі, на якій мовив УТ1, а зараз НСТУ, так і досі експлуатує. Передавачі у НСТУ в більшості випадків мають час придатності більше 30 років», – пояснив Юрій Бойчук.

Він додав, що  «Інтеру» у цьому випадку слід віддати належне. «Цей телеканал побудував бізнес на державній мережі телеканалу УТ3. На відміну від РРТ, вони активно вкладали кошти і оновлювали передавачі, розширювали свою мережу, переходили на більш модернові передавачі», – зазначив технічний директор НСТУ. Ось чому в селі на Тернопільщині кожне аналогове мовлення ідеально показує «Інтер» і до огиди спотворює «UA: Перший».  

Що робити?

Юрій Бойчук порадив переходити на цифрове телебачення. Зважаючи, що в селі ще ні в кого його немає, мені потрібно купити тюнер і спробувати, чи може мій телевізор у селі приймати сигнал. «Тепер 95% жителів нашої країни можуть приймати  нове, цифрове телебачення!», – читаю на одному з сайтів, через який можна купити тюнери. Мені в це мало віриться. Адже є море реклами, що покриття оператора «Лайф» охоплює близько 99% площі України, а в селі я можу зловити «Лайф» лише на найвищому пагорбі під липою. Тож ідея з цифровим телебаченням, про яке в районі ніхто не чув, відпадає.

Самому вибити код «UA: Першого», щоб запрограмувати тюнер супутникового мовлення, теж не вдається.

Знайти фірму, яка встановлювала батькам тарілку і попросити додати Перший канал суспільного мовлення, це треба не один пуд заспокійливого випити і витратити на це кілька днів. У районі офіційно супутникових антен із абонплатою ніхто не встановлює. 

Залишається два варіанти: оплачувати інтернет і дивитися онлайн суспільне мовлення з ноутбука або переглядати сотні каналів зі всього світу і забути про те, що хтось десь проводить реформу суспільного мовлення і має доступ до каналу, який не оббріхує інформацію і займається просвітництвом. 

comments powered by Disqus