osvita.mediasapiens.ua

Європейські експерти порадили, як створити в Україні ідеальне суспільне мовлення

У заході взяли участьекспертка Ради Європи, юристка Ів Саломон із Великої Британії, генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець, начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова, медіа юрист Ігор Розкладай, члени Наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов, Дарія Карякіна, Тетяна Лебедєва, Світлана ОстапаОлексій Панич, Тарас Шевченко та інші.

Без суспільного мовлення Україна – у «щасливій компанії» Білорусі та Росії

У своїх вітальних виступах голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг і посол Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі заявили, що настав час запустити суспільне мовлення. «Ми не довіряємо інформації, бачимо пропаганду й дезінформацію, які є більше правилом, аніж винятком. Суспільне мовлення допоможе пом’якшити це. Ми сподіваємося, що всі відповідальні урядові організації мобілізують свої зусилля для реєстрації юридичної особи ПАТ НСТУ до кінця цього року», – сказав Мортен Енберг. На його думку, пріоритетним є також те, щоб достатнім було фінансування в бюджеті на 2017 рік.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, Мортен Енберг, Х’юг Мінгареллі

Експертка РЄ Ів Саломон акцентувала увагу на тому, що лише три країни в Європі не мають суспільного мовлення й закону. «Україна в “щасливій компанії” Білорусі та Росії. Напевне, не найкраще місце, щоб там жити. Але закон є, і це важливо», – сказала вона.

Експертка нагадала шлях створення суспільного мовлення, починаючи з 2003 року, коли Парламентська асамблея Ради Європи сказала, що дуже важливо встановити об’єктивне, функціональне, системне суспільне мовлення в Україні.

Ів Саломон

«Зараз Рада Європи вважає, що суспільне мовлення є ключовим пріоритетом у сфері медіа. На сьогодні Україна має чіткі міжнародні зобов’язання, виконання яких передбачає запуск суспільного мовлення», – нагадала  пані Саломон.

За її словами, спочатку треба ухвалити хороший закон, а потім працювати над його вдосконаленням. «Саме так ви зробили із суспільним мовленням. Закон був неідеальний, але це не мало значення. Ви правильно розставили пріоритети, що розробили цей закон. Тепер є закон, він достатньо гарний. Ви можете працювати над тим, щоб його вдосконалити. Тепер ви на тому етапі, коли повинні гарний закон зробити дуже гарним законом», – наголосила  Ів Саломон.

Експертка Ради Європи внесла рекомендації, які варто на майбутнє реалізувати. Найбільше її хвилює незалежність суспільного мовлення в Україні. «Більшість європейських країн заснувала суспільне мовлення як публічно-юридичну особу, яка відрізняється від інших юридичних осіб. Сама концепція ПАТ – це російська концепція. Лише в колишніх країнах Радянського Союзу можна її побачити. В інших країнах, наприклад у Франції, акціонер – це держава в широкому значенні цього слова. Виникає питання, хто буде акціонером», – сказала  пані Саломон.

Вона розповіла, що під час підготовки звіту Ради Європи деякі люди в інтерв’ю казали, що акціонером буде Держкомтелерадіо. Представники Ради Європи також чули, чому це не варто робити. «Після того, як ми зважили всі аргументи, підтримуємо те, що Держкомтелерадіо не має бути призначено акціонером ПАТ НСТУ. Ризик надто великий, що він і надалі здійснюватиме свою історичну роль щодо суспільного мовлення із цим спадком Радянського Союзу. ПАТ краще представляти суспільні інтереси, як це відбувається в інших європейських країнах. І ми відчуваємо, що найкраще це можна відтворити через концепцію публічного, суспільного, загального володіння. Щоб акціонером був Кабінет Міністрів. У разі створення ПАТ дуже багато влади надають акціонерам», – зазначила експертка.

Начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець пояснила, що згідно із чинною редакцією статті 33 Закону «Про акціонерні товариства», ці повноваження належать виключно компетенції акціонера.


Таїсія Мировець

Суспільний мовник має збільшувати свою присутність в інтернеті

Також Ів Саломон прокоментувала контент. На її думку, обов’язково має зберігатися статус суспільного мовлення на кожній платформі, і це потрібно вказати в новому законодавстві аудіовізуальних послуг. «Нам слід говорити не про суспільне мовлення, а про суспільні медіа. Коли йдеться про те, що в Україні 66% населення використовує інтернет, онлайнові служби надалі мають набувати важливого значення. Ми бачимо таку ситуацію в інших країнах, коли інтернет, а особливо мобільний інтернет стає доступнішим. Ми тепер переходимо на 4G+. Дедалі більше людей користується аудіовізуальними послугами в режимі онлайн. Потрібно думати про те, щоб мовник збільшував свою присутність в інтернеті. Ми вважаємо, що це має бути ключовою юридичною вимогою, щоб мовник надавав свої послуги в режимі онлайн», – зауважила вона.

Таїсія Мировець пояснила, що пропозиції до статті 5 стосовно мовлення онлайн може бути доповнено без внесення змін у закон.

Експертка порекомендувала описати для регіональних служб програми та вимоги до місцевого контенту. Також вона порадила не забути про спорт і розваги в ефірі. На це Зураб Аласанія одразу відреагував, щорозважальні програми – це суто гроші, нічого іншого. «Маєш гроші – маєш програми. Я не дуже згодний із тим, що суспільний мовник має робити тільки традиційні, тільки релігійні програми. НТКУ дорікають щодо рейтингу. Так, рейтинг – це класно. Але популярність того, що ти показуєш, не є свідченням суспільності того, що ти робиш. Релігійні програми в нас мають бути. Коли вранці глядач бачить у нас релігійні програми, то просто перемикає. А ми зобов’язані це робити», – розповів пан Аласанія.

Зураб Аласанія

В експертному звіті Ради Європи йдеться про Наглядову раду НСТУ. Пані Саломон зауважила, що 17 членів Наглядової ради – це дуже багато. Вона навела приклад, що з огляду на Європейський Союз наглядові ради мають від 8 до 12 членів. І додала, якщо кількість членів Наглядової ради збільшуватиметься, якщо члени змінюватимуться, якщо якийсь політичний блок зникне, то це може призвести до політизації членства в раді. Експертка порекомендувала, щоб кількість членів було зафіксовано на поточному рівні – 17.

Член Наглядової ради Світлана Остапа сказала, що 15 грудня 2015 року було представлено всіх членів Наглядової ради. Вона розповіла про діяльність ради впродовж цього часу. «Зараз, допоки не створено юридичну особу ПАТ НСТУ, ми є легітимними членами нелегітимного органу», – сказала вона. Олексій Панич не погодився з її словами: «Наглядова рада єлегітимним органом двічі. По-перше, тому що обрана відповідно до закону.  По-друге, ми маємо суспільну легітимність. Ми є легітимним органом, який поки що не має визначених законом повноважень».

Світлана Остапа, Олексій Панич, Дарія Карякіна, Тетяна Лебедєва

На суспільне мовлення в Європі виділяють удвічі більше з бюджету, як в Україні

Раду Європи також бентежить рівень фінансування суспільного мовлення. За словами пані Саломон, оскільки регіональне мовлення буде частиною суспільного мовлення, не має бути окремого фінансування, це призводитиме до політичного втручання в розвиток місцевих програм. Наприклад, досвід Польщі показав, що це призвело до великої кількості проблем. Експертка розповіла, що в Європі, як мінімум, 0,39 % від загального фонду державного бюджету за попередній рік виділяють на суспільне мовлення. В Україні, згідно із законом, фінансова підтримка має становити 0,2%. Вона звернула увагу на те, що цього року навіть ці гарантовані кошти не було вповні передбачено. Зураб Аласанія відповів: «Ми нічого не можемо зробити з бюджетом: який є, такий є».

Ів Саломон звернула увагу на те, що найкращий спосіб боротися з поточною інформаційною війною, це належним чином фінансувати мовника, щоб він став незалежним і позапартійним і справді представляв голос українського народу.

Експертка порадила, щоб Держкомтелерадіо не відігравав жодної ролі в розподілі коштів або веденні бюджету місцевих і регіональних мовників. Також треба вилучити із цього процесу Кабінет Міністрів, який не повинен контролювати використання й підтримку активів НСТУ. Прерогатива використовувати фінанси має належати суспільному мовленню.

Таїсія Мировець пояснила, що так і буде, у проекті статуту сказано, що чистий прибуток розподілятиметься на НСТУ, а саме – на забезпечення створення власного продукту, підвищення кваліфікації журналістів, зростання заробітної плати й соціальних стандартів працівників, придбання майнових прав інтелектуальної власності.

Зураб Аласанія, Світлана Остапа, Тарас Шевченко погодилися з рекомендаціями, які є у звіті Ради Європи й назвали такий варіант «ідеальним суспільним мовленням». Зі свого боку вони пояснили, що більшість поправок до закону слід відкласти до того часу, коли буде зареєстровано ПАТ НСТУ. Інакше суспільне мовлення не вдасться запустити з 1 січня 2017 року. Робота над поправками до закону може затягнутися на кілька місяців, а то й на рік. Ігор Розкладай запропонував краще зробити трохи більший один закон, аніж багато законів.

Ігор Розкладай.

Дотримуватися букви закону чи, попри все, створити ПАТ НСТУ?

Наталія Степанова зауважила, що, крім рекомендацій експертів Ради Європи, єнизка важливих питань, які потребують дискусій. Одне з них – як зробити так, щоб до кінця цього року зменшити податкове навантаження на суспільного мовника починаючи з 2017-го. За її словами, це варто зробити хоча б на перехідний період із державного на суспільне мовлення. Адже щороку на податкові платежі йде 150–200 млн грн. До того ж податкові пільги мають лише неприбуткові державні установи.

«У своєму звіті експерти наголошують, що суспільне мовлення не має на меті створення прибутків, і це потрібно закріпити в базовому законі. Також запропоновано закріпити в законі, що всі прибутки буде спрямовано на НСТУ. Тут така суперечлива форма. Вирішити на законодавчому рівні це питання буде дуже складно», – сказала пані Степанова.

Наталія Степанова.

Ів Саломон сказала, що дуже рада почути від українських представників, що більшість рекомендацій Ради Європи можна реалізувати. І відразу додала, що вони стосуються майбутнього. Експертка звернулася до всіх учасників із запитанням, які перед ними стоять пріоритети. «Чи пріоритетом є дотримуватися букви закону? Те, що написано в законі, найважливіше. Чи пріоритетом є створити суспільне мовлення? Якщо ви створите суспільне мовлення, то це означатиме, що ви знайдете спосіб, щоб воно діяло, це означатиме швидкі поправки до закону. Треба визначити свої пріоритети. Не для того, щоб поставити галочки заради бюрократичності, а щоб суспільне мовлення діяло», – підсумувала експертка Ради Європи.

Фото проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та Олексія Темченка. 

comments powered by Disqus