osvita.mediasapiens.ua

«Ми останні три чи чотири роки говорили, що в Польщі є проблеми зі свободою слова. Але міжнародні організації відреагували тільки зараз», – Агнешка Ромашевська-Гужі

фото - Максим Лісовий

Зазначимо: медіа-спільноту сколихнула звістка про те, що польська влада намагається посилити роль державного регулятора у суспільному мовленні. Такі висновки зроблені з прийнятого 30 грудня 2015 року нижньою палатою польського парламенту (Сеймом) так званого «малого» новелізаційного медіа-закону. Цим законом кардинально міняється підхід до регулювання та фінансування суспільного мовлення, яке з прийняттям «великого» закону  влітку цього року має називатися національним.

Функцію призначення керівництва основних телеканалів, програм Польського радіо та Польської агенції преси (найбільша інформаційна агенція Польщі) нині передано від Національної ради з телебачення та радіомовлення міністру державної скарбниці (аналог міністра фінансів).

Міністр призначатиме керівництво до створення нової Ради Національних Медіа.

Внаслідок прийняття цього закону розпочалася хвиля звільнень в окремих телеканалів. У відставку пішли кілька керівників, декого було звільнено.

За словами пані Агнешки, хоч суспільне мовлення у Польщі було формально публічним, насправді, медіа розділялися між політичними силами.

– У них навіть було поділено, що кому підпорядковується. Так, локальні студії підпорядковувалися одній партії, головні – іншій, пропрезидентській. Тільки опозиція не була присутня в цьому поділі. Телебачення почало відмирати. Абонплата давала надзвичайно мало надходжень, більше канали отримували від реклами, – коментує вона.

Зауважує: держава  ніколи не виділяла грошей на суспільне мовлення. Фінансування мало надходити від абонплати з громадян. Однак лише 7% поляків платили за доступ до суспільного мовлення. В структурі надходжень – це близько 15%. Втім, законодавство в цій сфері не працювало, і  змусити платити абонплату не було можливості.

Асоціація польських журналістів подала свої пропозиції щодо призначення локальних менеджерів суспільного мовлення.

– Ми самі вийшли з пропозиціями до влади, і вона пішла на контакт, – коментує пані Агнешка. – Зараз багато лунає заяв, що цей закон є тиском на свободу слова. Але ж ми і три, і чотири роки тому говорили, що є проблеми, що політичний вплив дуже сильний, що масово звільняли журналістів. Та міжнародні організації прокинулися лише зараз, коли помінялася влада. Нам це здається ненормальним. Насправді нічого жахливого не відбулося, а розпочався пошук варіантів оздоровлення польського суспільного мовлення. Яке стало занадто політизоване і комерціалізоване.

Також Асоціація польських журналістів відстоюватиме, аби до Ради національних медіа входили члени від журналістських організацій та інших творчих організацій. Саме вони мають оцінювати роботу керівництва структурою суспільного мовлення.

Новий закон має бути розроблений уже до квітня. Утім, поки що викликає дискусії питання про введення оплати. Є дві точки зору – або ввести оплату разом з рахунками за електроенергію або ж разом з податками.

– Суспільне мовлення має досить сильний вплив, його дивиться близько третини населення. Тому зараз іде така боротьба, – каже Агнешка Ромашевська.

В регіонах існують окремі відділення, які мають по 2-3 години на добу власного мовлення. Решта – це спільний контент, обмін між відділеннями, який робиться з Варшави централізовано.

– Я відстоюю позицію, щоб у регіонах був свій контент, тобто в окремому регіоні був окремий канал, – зазначила пані Агнешка.

Віце-президент Асоціації польських журналістів наголошує, що медіа-реформі варто дати шанс. І хоч на першій її стадії влада дійсно отримала право напряму призначати керівництво суспільного мовника, наступна стадія реформи має посилити саме незалежність редакційної політики медіа.

– Гірше, ніж було, точно не буде! –  наголошує пані Ромашевська.

Довідково:

За задумом, реформа публічних ЗМІ відбуватиметься у два етапи. На першому, вже внесено зміни до закону про Нацраду з питань  радіо і телебачення (KRRiT), яким обмежується вплив цього органу на публічні ЗМІ, скорочується термін повноважень нинішнього керівництва цих медіа, а нових відтепер призначатиме міністр держмайна Польщі. На другому етапі буде прийнято закон про нову організацію національних ЗМІ, які повинні будуть акцентувати свою роботу на сферах культури, освіти, історичної політики, промоції Польщі і підтримання позитивної марки країни у світі. 

Журнал «Журналіст України»

comments powered by Disqus